Анатомія сітківки

Реферат на тему:

„Анатомія


сітківки”

Сітківка

(retina) — внутрішня, найделікатніша і найваж­ливіша щодо світлосприймання оболонка ока. Будова сітківки досить складна. Тут розміщуються три перші нейрони зорового аналізатора. Перший нейрон — специфічні рецептори світла. За їх форму вони дістали назву колбочок і паличок. Колбочки є «відповідальними» за центральний зір і сприйн

яття кольорів. Вони, в основному, розміщені у центрі сітківки. У самому центрі сітківки е так звана жовта пляма, де майже виключно компактно розміщені колбочки. Ця ділянка є місцем найкра­щого зорового сприйняття, вона визначає гостроту зору. Па­лички, навпаки, розміщені в основному по периферії сітківки. Вони «відповідають» за сутінковий і периферичний зір.

Другий і третій нейрони — це біполярні та гангліонарні клітини. На цьому рівні відбувається елементарний аналіз і синтез зорових імпульсів. Аксони гангліонарних клітин збира­ються і формують зоровий нерв (nervus opticus).

Місце виходу зорового нерва з ока називається диском зоро­вого нерва (papilla n.optici). У цьому місці немає ні колбочок, ні паличок. Відповідно в полі зору є так звана сліпа пляма; пред­мети, зображення яких попадають на сосок зорового нерва, є для нас невидимими.

Через сосок зорового нерва в око входить гілка очної артерії — центральна артерія сітківки. Вона дихотомічне ділиться і кровопостачає сітківку. Через диск зорового нерва також виходить центральна вена сітківки.

Сітківка має 10 шарів. Зовнішній шар сітківки — пігментний епітелій — міцно зв'язаний з власне судинною оболонкою. Анатомічно сітківка прикріплюється до судинної оболонки і пігментного епітелію лише біля диска зорового нерва і в ділянці війкового тіла. На всьому іншому протязі сітківка зв'язана з власне судинною оболонкою тільки тиском склистого тіла та інтимним зв'язком з пігментним епітелієм. Такі особливості є передумовою важкого захворювання — відшарування сітківки.

Література

Новицький І.Я. „Очні хвороби”.