Вигодовування і харчування
у різні вікові періоди здорових дітей
План
І. Грудне вигодовування
ІІ. Штучне вигодовування
ІІІ. Змішане вигодовування
IV. Харчування від 1 до 3 років
V. Харчування дітей дошкільного віку (3-7 р.)
VI. Харчування дітей післяшкільного віку
Вступ
Для кожного вікового періоду необхідна своя особлива формула харчування, котра визначається особливостями обміну речовин, адаптації до їжі в міру біохімічного дозрівання, росту і розвитку. Сучасні наукові дані свідчать про те, що недостатнє, або надмірне харчування в перші місяці життя слід розглянути як чинники ризику для здоров'я в майбутньому: проявів ендокринної та нервової патології, алергії, ожиріння, ішемічної хвороби серця, гіпертонічного синдрому, хронічних захворювань травного каналу та інші. Існують рекомендації щодо вікової норми споживання енергії, протеїнів, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів для дітей різних вікових груп і підлітків.
Грудне вигодовування
Найбільш фізіологічним, природним способом годування новонароджених є грудне вигодовування. Молоко матері має високі поживні якості, що добре засвоюється разом з тим, грудне молоко – готова їжа для немовляти, натуральна, стерильна та тепла. Біологічно – активні речовини, що містяться в грудному молоці (гормони, ферменти, імунні комплекси та чисельні регуляторні фактори), допомагають новонародженим швидше здолати пологовий стрес та краще адаптуватися до умов життя в новому для них оточуючому середовищі. Діти, які вигодовуються молоком матері, рідко хворіють, а якщо захворіли, швидко одужують. Ризик виникнення шлунково-кишкових, респіраторних та алергічних захворювань у них набагато менший, ніж у дітей, які вигодовуються штучними сумішами. Значно рідші випадки раптової смерті, менший ризик розвитку хронічних захворювань органів травлення та дихання, щелепних, стоматологічних та ортопедичних порушень, а в майбутньому й таких тяжких хвороб обміну речовин, як ожиріння, цукровий діабет і атеросклероз.
Частий та близький контакт матері та дитини під час годування грудьми викликає у немовлят почуття постійної захищеності, тепла, сприяє розвитку позитивних емоцій, які потім можуть стати рисою характеру. Ці діти спокійніші та врівноважені, привітніші та чуйніші, більш прив’язані до матері, а потім до батька. Їх фізичний, психомоторний та емоційний розвиток кращий, вони комунікабельніші, ніж діти – “штучники”.
Режим вигодовування
Здорову новонароджену дитину вперше прикладають до груді матері. Якщо дозволяє її стан, не пізніше через дві години після пологів, на 2-3 хвилини незалежно від того, чи є в матері молоко. Надалі немовля годують через кожні 3-3,5 год., тривалість годування 20-30 хв. Загальне число годувань здорових новонароджених – 6 разів на добу з перервою вночі 6,5-6 год. Раннє годування має біологічне значення для дитини: поліпшує перебіг адаптивного періоду, сприяє ставленню місцевого і загального імунітету, формуванню фізіологічної мікрофлори кишок, знижує ризик раннього інфікування. Для матері це сприяє підвищенню пролактиту в сироватці крові, збільшенню кількості молока і тривалості лактації. Далі режим вигодовування змінюють залежно від віку дитини. У перші 4-5 міс. дитину продовжують годувати 6 разів на добу, починаючи з 5 міс. і до кінця 1-го року – 5 разів на добу (через 4 години з перервою вночі 8 год.).
Визначення потреби в їжі
Новонароджені протягом 1-ї доби життя можуть висмоктувати за одне годування 5-12 мл молока, протягом 3-ї доби – 30-35 мл, 7-ї – 70-80 мл.
Для розрахунку потреби в молоці на одне годування новонародженого в перші 7-8 днів життя використовують формулу: 10 х п, де п
– кількість днів життя дитини.
Також вираховують добову потребу в молоці за формулою А.Ф.Тура або Г.І.Зайцевої.
1. Розрахунок за А.Ф.Туром: п
х 70 або 80, де п
– кількість днів життя дитини перемножують на 70, якщо її маса при народженні менша як 3200, і на 80 маса тіла дитини понад 3200 г.
2. Розрахунок за Г.І.Зайцевою: п
х 2% маси тіла дитини при народженні, де п
– кількість днів життя.
Якщо дитина старше 7 днів, розрахунок за Шкаріним, який включає вік дитини і кількість їжі, яку дитина віком 8 тижнів має з’їдати за добу. Це в середньому складає 800 г, якщо вік дитини менше 8 тиж. – на 50 г менше на кожний тиждень, якого не вистачає: 800 – 50 х (8 - п), де п
кількість тижнів життя. Для дитини після 2 міс – на 50 г більше на кожен місяць життя: 800 + 50 х (п - 2), де п
– кількість місяців життя дитини.
Об’ємний метод Гейбнера і Черні, включає вік дитини, і її масу тіла. Для дитини із середньою масою тіла кількість їжі на добу складає:
від 7-10 днів до 2 міс. - 1/5 маси тіла (600-900 г),
від 2 до 4 міс - 1/6 (800-1000 г),
від 4 до 6 міс - 1/7 (900-1000 г),
від 6 до 9 міс - 1/8 (1000-1100 г),
від 9 до 12 міс - 1/8, 1/9 (1100-1200 г)
калорійний метод розраховують формулою за М.С.Масловим:
де Х – добова кількість молока, А – вікова калорійність потреба дитини, В – фактична маса тіла, С – калорійність 1 л грудного молока.
Докорм
Якщо є підозра. Що в матері мало молока, проводять контроль його кількості, зважуючи дитину до і після годування груддю. Це є підставою для переведення на змішане годування. Цей спосіб, який передбачає поєднання і чергування годувань груддю матері з годуванням молочною сумішшю, являється докормом. Докорм дається тільки після годування груддю. У разі різкого зменшення кількості молока докорм дають не відразу в повній кількості, а дрібними порціями. Коли молочну суміш дають через соску, суворо стежити за її якістю і величиною отвору в ній.
Штучне вигодовування
Існує також і штучне вигодовування. Цей спосіб вигодовування новонароджених за допомогою молочних сумішей. Це суміші “Малютка”, “Малиш”. При штучному вигодовуванні необхідно дотримуватись правил його проведення. Режим годування і кількість їжі при штучному вигодовуванні визначають за тими ж напрямками і формулами, що й при грудному вигодовуванні. При штучному вигодовуванні важливе значення має забезпечення стерильності молочних сумішей, пляшок, сосок, суворе дотримання правил збереження і приготування сухих молочних сумішей перед їх споживанням.
Прикорм
З 5 місячного віку дитині призначають прикорм. Прикорм – це додаткове годування, яке заміняє повністю грудне вигодовування. Починають його з одної чайної ложки не поспішаючи, щоб дитина не захлиснулась і поступово збільшується.
Харчові додатки
З 4–го місяця життя новонародженим на грудному вигодуванні потребують харчових додатків, які містять мінеральні солі, вітаміни, органічні кислоти, пектин. Спочатку дають соки – яблучний, чорносмородиновий, сливовий, морквяний, буряковий, малиновий, полуничний, цитрусовий, томатний, дотримуючись великої обережності через виникнення алергічних реакцій. Фруктові та овочеві соки призначають після грудного годування. Існує табличка термінів введення харчових додатків і підгодовування.
Терміни введення харчових додатків і підгодовування дітей
1-го року життя.
| Набір продуктів | Вік, місяць | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11-12 | |
| Фруктовий сік (мл) | - | - | - | 5-20 | 30 | 40-50 | 50-60 | 60 | 70 | 80 | 90-100 |
| Фруктове пюре (г) | - | - | - | 5 | 10-30 | 40-50 | 60 | 70 | 70 | 80 | 90-100 |
| Сир (г) | - | - | - | - | - | 10-25 | 30 | 40 | 40 | 40 | 50 |
| Жовток (шт.) | - | - | - | - | - | 1/5 | ¼ | ¼ | ½ | ½ | ½ |
| Овочеве пюре (г) | - | - | - | - | 10/50 | 100-150 | 150 | 170 | 170 | 180 | 200 |
| Каша молочно-крупяна (г) | - | - | - | - | - | 50-100 | 100 | 150 | 180 | 180 | 200 |
| М'ясне пюре (г) | - | - | - | - | - | - | - | 5-30 | 50 | 50 | 60-70 |
| Кефір (мл) | - | - | - | - | - | - | - | 50 | 200 | 200 | 200 |
| Рибні страви (пюре, г) | - | - | - | - | - | - | - | - | 50 | 100 | 100 |
| Хліб (г) | - | - | - | - | - | - | - | 5 | 5 | 5 | 10-15 |
| Печиво (г) | - | - | - | - | - | - | 3 | 5 | 5 | 10 | 10-15 |
| Сухарі (г) | - | - | - | - | - | - | 3 | 5 | 5 | 10 | 10-15 |
| Олія (г) | - | - | - | - | 1-3 | 3 | 3 | 3 | 5 | 5 | 6 |
| Вершкове масло (г) | - | - | - | - | - | 1-4 | 4 | 4 | 5 | 5 | 6 |
Дотримуючись повноцінного раціонального харчування дитина росте і набирає масу тіла.
Харчування від 1 до 3 років
Харчування дітей віком від 1 до 3 років є перехідним від вигодовування до харчування дорослої людини. До травлення підключаються всі групи слинних залоз, зміцнюються всі шари стінок стравоходу, шлунка, кишок, збільшується місткість шлунка з 250 мл у однорічної дитини до 300-500 мл у дитини 3-го року життя. Травлення їжі завершується через 4 години після вживання. Формується жувальний апарат: за період від 1 до 2,5 року в дитини прорізується 12 зубів.
Дітям раннього віку рекомендується режим харчування з чотириразовим прийманням їжі і чотиригодинним інтервалом між ними. Найліпшим часом для прийняття їжі є такий: Сніданок – 8.00 – 8.30, Обід - 12.00 – 12.30, Підвечірок – 16.00, Вечеря – 19.00 - 19.30.
Рекомендовано набір продуктів для дітей віком від 1 до 3 років:
хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, крупи, макаронні вироби, картопля, овочі різні, фрукти свіжі, сухі, кондитерські вироби, цукор, яйце, молоко, сир, м'ясо, риба, сметана, сіль, чай, кавовий напій.
Їжу потрібно правильно розподіляти за енергетичною цінністю та кількістю в окремі прийоми.
В меню для дітей цього віку необхідно використовувати продукти тваринного походження (молоко, м'ясо, риба, яйця) і різноманітні продукти рослинного походження (олія – соняшникова, соєва, кукурудзяна; крупи – гречана, вівсяна, перлова, пшоно, горох, квасоля; листяні овочі, коренеплоди, зелень, фрукти і ягоди, особливо вишні, абрикоси, сливи, горобина, яблука, персики, шипшина, смородина, чорниці, а також кавуни). Іноді доцільно давати до страв часник, земну цибулю, що мають бактерицидну і протизапальну дію . необхідно давати дітям фруктові та овочеві консерви, призначені спеціально для дитячого харчування, особливо в осінньо-зимовий період.
Їжа для дітей від 1 до 3 років має бути подрібненою. Страви мають бути м'які, кашкоподібні, у вигляді пюре, суфле, у вигляді тюфтельок, парових котлет, протертих чи дрібно нарізаних фруктів і овочів. Підготовка їжі має бути такою, як для дітей старшого віку.
Харчування дітей дошкільного віку (3-7 р.)
Раціональне харчування дітей дошкільного віку має велике значення у формуванні здоров'я. У цей період продовжують вдосконалюватися функції шлунково-кишкового тракту (розміри шлунка, кишок, печінки, підшлункової залози). У цьому віці в дітей починається зміна молочних зубів на постійні.
Причиною розвитку захворювань дітей дошкільного віку може бути: порушення структури харчування і технології його приготування. Внаслідок чого виникають слідуючи захворювання: - хронічні захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчовивідних шляхів. З'являються чинники ризику щодо формування дегенеративних хвороб аліментарного походження, такі, як ожиріння, порушення опорно-рухового апарату, карієс зубів.
З цією метою розроблено набір продуктів тваринного і рослинного походження.
Добова норма білка має складатися з білків тваринного не менше як на 65% і з білків рослинного походження 35%.
Основним джерелом білків тваринного походження є молоко, сир, м'ясо, м’ясні вироби, субпродукти, яйця, риба. В яких містяться мінеральні речовини, фосфор і кальцій, вітаміни – ретинол, токофероли, кальциферол і групи В. вони легкозасвоювані, стимулюють апетит, справляють позитивний вплив на процеси травлення.
Білки рослинного походження є в злакових (борошно пшеничне, житнє), крупах і бобових. Але білків у них набагато менше, ніж вуглеводів.
Цукор і кондитерські вироби рекомендується вживати. Дуже корисним є мед. Він містить багато мінеральних речовин, вітамінів, органічних кислот, а також ферменти, які прискорюють травлення. Мед легше перетравлюється і повніше всмоктується, ніж цукор, тому рекомендовано ним замінити цукор.
Жири в харчуванні дітей дошкільного віку нормуються шляхом поєднання жирів тваринного і рослинного походження за рахунок чого підвищується їх біологічна цінність.
Важливо вводити сезонні овочі та фрукти. Які містять вуглеводи, вітаміни, органічні кислоти і мінеральні речовини.
Дітям дошкільного віку рекомендуються кулінарні вироби, тушене, печене, гострі страви, копченості, гірчицю, хрін.
Добовий раціон їжі розподіляють таким чином:
- сніданок складає 25% добової енергетичної цінності. Сюди входять: овочевий салат, каша (або картопля), яйця, сир твердий чи м'який, гарячий напій (кавовий, какао, чай);
- обід складає 30-35% добової енергетичної цінності. Сюди входять: не менше ніж три страви: 1-ша – суп, 2-га – м’ясна чи рибна страва з гарніром, 3-тя – солодке питво (компот, сік чи кисіль);
- підвечірок складає 15-20% добової енергетичної цінності. Це може бути молоко, кефір чи просто кваша, фрукти, ягоди, зефір, печиво;
- вечеря складає 20% добової енергетичної цінності. Обов’язково дають овочеву, круп’яну чи сирну страву і один із напоїв – молоко, кефір, чай або настій шипшини.
Інтервали між прийманням їжі тривають 3,5-4 години.
Харчування дітей шкільного віку
Шкільний вік є періодом розвитку людського організму, коли завершується формування скелета і розвиток скелетних м'язів, відбувається різка нейрогормональна перебудова дитячого організму, що лежить в основі статевого дозрівання підлітків, відбуваються якісні зміни в нервово-психологічній сфері, пов'язані з процесом навчання.
Однією з найістотніших особливостей шкільного віку є бурхливий ріст і збільшення маси тіла, розумове напруження, витрата енергії. Тому для відновлення енерговитрат школярів необхідне раціональне харчування. З цією метою необхідне суворе дотримання режиму харчування 4-5 разів на день.
Раціональне харчування включає такі принципи:
- відповідність енергетичної цінності харчового раціону добовим енерговитратам школярів;
- збалансоване співвідношення харчових речовин у раціоні при співвідношенні білків, жирів, вуглеводів як 1:1:4 (враховуючи особливу потребу організму, що росте, в незамінних чинниках харчування, слід витримувати в білках і жирах співвідношення компонентів тваринного і рослинного походження);
- широкий асортимент продуктів: різноманітні м’ясі, рибні, молочні, хлібні, круп’яні страви, овочі, фрукти, необхідні для забезпечення хімічного складу раціону;
- правильна кулінарно-технологічна обробка продуктів з метою збереження біологічної і харчової цінності, високих органолептичних властивостей страв і високої засвоєності харчових речовин.
Важливе значення має надходження з їжею вуглеводів, що відіграють істотну роль у забезпеченні організму дітей енергією. Тому в харчуванні дітей необхідно приділяти неабияку увагу якісному складу вуглеводів.
Під час розвитку організму потреба школярів у багатьох вітамінах безперервно зростає (тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін, фолацин, ніацин, аскорбінова кислота, ретинол, токофероли, ергокальциферол).
Потреба школярів і у мінеральних речовинах порівняно висока у зв'язку з інтенсивним ростом і формуванням скелета. Для процесів кістково творення сприятливим вважається співвідношення кальцію і фосфору. 60-80% вмісту кальцію має забезпечуватися за рахунок молока і молочних продуктів. Інші мінеральні речовини (калій, магній, залізо і мікроелементи – мідь, кобальт, цинк) надходять в організм у достатній кількості з продуктів тваринного і рослинного походження.
Набір продуктів шкільного віку: молоко і молочні продукти, сир напівжирний, сметана, сир твердий, м'ясо, риба, яйце, хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, макаронні вироби, крупи, бобові, цукор і кондитерські вироби, масло вершкове, олія, картопля, овочі, фрукти свіжі чи сік, сухофрукти, кавовий напій, чай, дріжджі, желатин, сіль.
Школярі мають одержувати 5-разове харчування.
Режим харчування:
7.00-7.30 - 1-й сніданок - 15% (чай, хліб з маслом)
11.00-11.30 - 2-й сніданок - 20% (каша, кавовий напій)
14.00-14.30 - обід - 35% (салат, суп, м’ясна котлета, гарнір, компот, хліб)
16.30-17.00 - підвечірок - 10% (кефір, печивом)
19.30-20.00 - вечеря - 20 % (овочева страва, хліб, чай)
таким чином дотримування цих процесів свідчить про те, що питання вигодовування та харчування дітей є дуже важливою проблемою в плані нормального росту та розвитку підростаючого покоління і тому не тільки медичним, але й державним завданням, яке треба раціонально вирішувати.
Використана література:
Журнал: Дитяче харчування та засоби догляду за малюками в Україні.
Виданий: Міністерство охорони здоров'я України, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології, АМН України, 1999 р.
Підручник: Медицина дитинства, Г.Р.Акопян, Ю.Г.Антипкін, Київ „Здоров’я”, 1994р.