РефератыАстрономияЗаЗалежність соціально-психологічної адаптації вихованців ВТК від акцентуації характеру

Залежність соціально-психологічної адаптації вихованців ВТК від акцентуації характеру

Залежність соціально-психологічної адаптації вихованців ВТК


від акцентуації характеру.


Проблема соціально-психологічної адаптації осіб, що звільнились з місць позбавлення волі - одна з центральних в боротьбі із злочинністю. Вона знаходиться на грані кримінології, соціології та психології. В кримінологічному плані вона являє собою один з напрямків попередження та запобігання рецидивів скоєння злочинів, а соціальну та психологічну сторони об’єднує соціально-психологічна адаптація особистості до нових умов пенітенціарної установи, а також психологічна реабілітація осіб, що звільнились з місць позбавлення волі.


Нами була здійснена спроба дослідити сам механізм соціально-психологічної адаптації, та ті основні чинники, що впливають на її реалізацію у підлітків, які відбувають покарання в колонії для неповнолітніх правопорушників.


В результаті дослідження індивідуально-психологічних особливостей підлітків-вихованців виправно-трудової колонії для неповнолітніх правопорушників було виявлено прояви акцентуацій характеру, специфічних тільки для вихованців установ даного типу. Вони зумовлені особливостями перебування в умовах пенітенціарної установи й відображаються в проявах поведінки та діяльності.


Пілотажне дослідження проводилось на вибирці 180 вихованців Ковельської ВТК для неповнолітніх правопорушників, що становило 100% загальної вибірки.


За картою спостережень Д.Стотта, яка є достатньо достовірною і точною методикою виявлення адаптаційних та дезадаптаційних проявів, всі досліджувані були розподілені на дві групи за рівнем соціально-психологічної адаптації: 39% адаптантів та 61% дезадаптантів.


Наступним етапом дослідження стала діагностика адаптантів та дезадаптантів за методикою К.Леонгарда, що дозволило виявити акцентуацію характеру кожного підлітка як з групи адаптантів, так й з групи дезадаптантів.


Індивідуальна бесіда з кожним учасником експерименту а також психологічне спостереження, експертна оцінка вихователів й інших працівників колонії дозволили зробити психологічний портрет підлітків-адаптантів та дезадаптантів в залежності від типу акцентуації та її прояву.


В групі адаптантів гіпертимного типу акцентуації як правило проявляють себе в досить ранньому віці. Це рухливі , невгамовні, галасливі діти, яки люблять командувати. Вони швидко знаходять контакт з незнайомими дорослими людьми та ровесниками. В шкільні роки вони непосидючі, вертляві, іноді надокучливі. В підлітковому віці психомоторні відхилення дещо згладжуються, але помітно виділяється піднесений тон настрою. Такі підлітки знаходять визнання серед ровесників й часто займають роль лідерів.


В колонії вони дуже швидко підбирають для себе потрібне оточення. Дана категорія виявляє найбільшу психологичну готовність до нових умов, які продиктовані режимом колонії. Після звільнення від покарання основна загроза рецидиву скоєння злочину акцентуантами гіпертимного типу полягає в тому, що вони, будуччи надзвичайно комунікативними, знаходять відразу те оточення знайомих, які належать до “групи ризику”.


Педантичний тип акцентуації характеру підлітків з групи адаптантів відрізняє інертність психічних процесів, ригідність, тривале переживання травмуючих ситуацій. На відміну від демонстративного та інших типів акцентуацій педантичному типу характерна виключно мала доля механізмів витіснення. При прийнятті певного рішення вони “тягнуть” з виконанням дії навіть тоді, коли стадія попереднього обдумування вже завершена. Вони прагнуть спершу ніж почати певну дію переконатись, що кращого вирішення знайти не вдасться, що більш вдалого варіанту вже не буде.


В колонії вихованці даного типу виділяються підкресленою охайністю, пунктуальністю, зваженістю дій та вчинків. Вони як правило ніколи нікуди не запізнюються, виконують все до кінця, люблять у всьому порядок. Режим колонії мало гнітить їх, а іноді й допомагає планувати свою поведінку й в цілому життя.


Після звільнення від покарання рецидив може проявлятись в чіткому плануванні скоєння наступних злочинів. Іноді плани наступних злочинів виношуються ними ще в колонії. Запобігти цьому можливо лише шляхом зміни ціннісних орієнтацій у вихованців даного типу акцентуації.


Високі оцінки за шкалою демонстративного типу акцентуації свідчать про надзвичайну здатність до витіснення, демонстративності поведінки. Дана категорія підлітків відрізняється від своїх ровесників тим, що вони керуються у своїх вчинках та діяльності виключно такою стратегією поведінки, яка передбачає максимум до них уваги й похвали.


В колонії дана категорія вихованців одна з самих помітних. Акцентуанти демонстративного типу прагнуть виділитись будь-яким чином на фоні інших як в кращу, так й в гіршу сторону. При певних умов вони дійсно здатні показати себе непоганими організаторами, старанними виконавцями. Але якщо їх вчинки не помічаються іншими, не звертається на них належним чином увага - це може змінити їх поведінку на діаметрально протилежну.


Робота практичного психолога з вихованцями демонстративного типу полягає в тому, що в першу чергу необхідно виявити основний мотив їх активності. Якщо поведінка даного акцентуанта спричинена потребою самоствердження, тобто є прагнення проявити себе, зарекомендувати з позитивної сторони в очах ровесників та адміністрації, необхідна психологічна підтримка й моральне стимулювання. Але серед акцентуантів даного типу характерна й інша стратегія поведінки, пов’язана з прагненням завоювати для себе дешевий авторитет серед ровесників та вихователів колонії. З ровесниками вони можуть розігрувати гру досвідченого, бувалого злочинця, розповідати фантастичні історії та пригоди з свого кримінального життя. Як правило, така категорія акцентуантів схильна до татуювання тіла, використання в розмовному лексиконі слів з кримінального жаргону. З вихователями вони можуть поводити викликаюче. Особливо часто це відбувається тоді, коли вони відчувають присутність поблизу ровесників. В такому випадку психолог повинен створити ряд психологічних ситуацій, які б дозволили зняти непотрібний імідж “кримінального злочинця”, і разом з тим збереглось почуття власної гідності самого вихованця.


В групі дезадаптантів найчастіше зустрічались акцентуації характеру Циклоїдного типу. Підліткам з високими оцінками за даною шкалою відповідає почергова зміна гіпертимного та дистимічного типу акцентуаціїй. Це свідчить про коливання настрою від оптимістично-активного до песимістично-депресивного. Тривалість даних фаз може бути від декількох днів до декількох років.


Перебування в колонії підлітків даної акцентуації залежить від того, в якій фазі емоційного стану вони перебувають на даний момент. Якщо прибуття в колонію співпало з фазою оптимізму та бадьорості, про них складається відповідне враження як у вихованців, так й в адміністрації колонії. Вони на перших порах мають високий рейтинг, їм можуть доручити певні організаторські функції. Але через деякий час така категорія вихованців стає абсолютно протилежною у взаєминах та поведінці. Оптимізм та бадьорість зникають, а на їх місці появляється песимізм та апатія, які

можуть доходити до глибокої депресії.


Основне завдання психолога у даному випадку полягає в тому, щоб допомогти для підлітка виявити тривалість циклів та момент зміни фаз. Якщо дані періоди будуть відомі і вихователям, і самому вихованцеві, це полегшить ті проблеми психологічного характеру, які часто виникають у даної категорії підлітків. Якщо психологу вдасться спрямувати всю енергію вихованця на пізнання власного “Я”, на самоаналіз власних вчинків, це може допомогти запобігти повторенню злочинів в майбутньому.


Тривожний тип акцентуації характеру теж можна віднести до дезадаптаційного. В деяких класифікаціях він зустрічається як тривожно-боязливий. Основна риса, яка об’єднує даних акцентуантів - це схильність до страхів, підвищена невпевненість в собі, полохливість. Для ніх характерна як ситуативна тривожність,- тривога перед певною перешкодою, ситуацією,- так й особистісна, яка супроводжує людину на протязі всього життя і є характерологічною ознакою.


В колонії дану категорію акцентуантів можна помітити ще в карантині. Вони тримаються осторонь, насторожено. Дуже хвилюються в момент переходу з карантину в загін. Взагалі будь-які зміни в їх житті, оточенні викликають як правило високий рівень емоційної напруги.


З даним контингентом вихованців психологу колонії необхідно спрямувати всю діяльність на їх систему самоствердження й вольової саморегуляції. Це також дозволить уникнути рецидивів скоєння злочинів, так як вони знову можуть здійснити повторний злочин за допомогою погроз старших або сильніших за себе.


Застрягаючий тип акцентуації характеру за нашими дослідженнями теж можна віднести до групи дезадаптантів. Їх основна відмінність від інших типів полягає в тому, що як правило спостерігається стійкість до афекту з схильністю формування зверхцінних ідей. Вони характеризуються наполегливістю, іноді надмірною впертістю, цинізмом. Як правило їх зовнішній вигляд відрізняється підкресленою охайністю, порядком у власних речах та на робочому місці. В розмові з ровесниками та дорослими відчувається певна ригідність мислення, відсутність вміння стати на позицію опонента і зрозуміти його бачення проблем. В колонії дана категорія підлітків має свої особливості, пов’язані з специфікою пенітенціарних умов, в яких вони перебувають. Досвід показує, що переважна більшість акцентуантів даного типу схильна бути формальними та неформальними лідерами серед вихованців.


Практичному психологу в роботі з такими вихованцями слід виявити їх соціометричний статус а також виявити рівень позитивного та негативного впливу на вихованців.


Крім вищезгаданих типів акцентуації характеру у виправно-трудовій колонії для неповнолітніх правопорушників були виявлені підлітки збудливого, емотивного, дистимічного та екзальтованого типів.


1. Збудливий тип.


Особливості збудливого типу полягають в тому, що таким підліткам характерна підвищена імпульсивність, ослаблення контролю над потягами, спонуканнями. Це як правило атлетичної статури підлітки, які характеризуються грубою поведінкою, керівництвом потягами, інстинктами. Під час перебування в колонії вони можуть в конфліктній ситуації проявити жорстоке ставлення до вихованців. Саме серед цієї категорії вихованців виявлено найбільшу кількість підлітків, схильних до насилля та гомосексуальних домагань. Після звільнення від покарання основна загроза рецидиву полягає в розбійницьких вчинках. Найчастіше це відбувається в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.


2. Емотивний тип.


Емотивний тип являє собою категорію підлітків-акцентуантів, яким характерна висока чутливість, вразливість, глибина переживань в системі тонких емоцій, в духовному житті. Вони дуже тяжко переживають сам факт перебування в колонії. Відносно жорстка система стосунків “коробить” їх. Вони дуже близько до серця сприймають зауваження зі сторони дорослих й ровесників. Внаслідок своєї поступливості, невпевненості та вразливості їм часто доводиться бути об’єктом злорадства та знущань, а іноді й жертвою сексуального насилля. Рецидивні прояви злочинності у даної категорії акцентуантів пов’язані, як правило, з примусом або залякуванням когось сильнішого. Основна робота психолога з даною категорією акцентуантів, які звільняються після відбування покарання полягає в тому, щоб сформувати у них позитивну “Я-концепцію”.


3. Дистимічний тип.


Даний тип є протилежний гіпертимному, тобто йому характерні такі ознаки як похмурий настрій, фіксація на негативних сторонах свого життя, ідіомоторна загальмованість. В переважній більшості вони мають низький рівень комунікації і як наслідок цього дуже вузьке коло товаришів. Вони швидко втомлюються, важко переносять неприємності.


Діяльність практичного психолога в даній ситуації повинна грунтуватись на виявленні таких акцентуантів та індивідуальній роботі з ними. Наш досвід роботи з такими акцентуантами показав, що найефективнішими методами психологічної корекції є система тренінгових вправ.


4. Екзальтований тип.


Особам даного типу властивий широкий діапазон емоційних станів. Вони часто перебувають в стані захоплення від радісних подій і у відчаї від неприємностей. В колонії для неповнолітніх правопорушників така категорія вихованців відзначається нестійкістю настрою. Перебуваючи в стані емоційного піднесення вони раптово можуть змінити свій настрій на діаметрально протилежний за будь-якого незначного епізоду: зауваження, невдалий гумор, необережно кинута в їх адресу репліка, навіть неправильно інтерпритована посмішка або погляд сторонньої людини.


Психолог повинен приділити особливу увагу таким вихованцям. Складність роботи з ними полягає в тому, що дуже важко передбачити їх поведінку й вчинки. Навіть вихователям, що працюють не один рік з такими акцентуантами, дуже важко передбачити, що саме й коли може призвести до різких змін в настрої. Варто пам’ятати й те, що зміна настрою на протилежний може відбуватись й в напрямку від негативного до позитивного.


Таким чином, на основі проведеного дослідження нам вдалося виявити акцентуації характеру у вихованців колонії для неповнолітніх правопорушників в залежності від їх здатності адаптуватись до умов нового середовища та до нового колективу.


ЛІТЕРАТУРА


1. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности.//Вопр.психологии 1989, №1 с.73-75.


2. Кон И.С. Психология юношеской дружбы. М.,1973


3. Коновалова В.Е. Правовая психология. Харьков 1990.


4. Сарджвеладзе Н.И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой. Тбилиси 1989.


АНОТАЦІЯ


В даній статті розкривається суть поняття “соціально-психологічна адаптація” з позиції підлітка-правопорушника, що звільнився з місць позбавлення волі. Експериментальне дослідження, яке відбувалось в Ковельській колонії для неповнолітніх правопорушників показало, що переважна більшість підлітків, які там знаходяться є яскраво вираженими акцентуантами. Вони потребують психологічної та психотерапевтичної допомоги особливо на перших етапах відбування покарання та перед його закінченням.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Залежність соціально-психологічної адаптації вихованців ВТК від акцентуації характеру

Слов:1791
Символов:14577
Размер:28.47 Кб.