ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ДОСЛІДЖУВАНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
1. Стисла характеристика об’єкту проектування
Проектуєма призначена для постачання теплом опалювально-вентиляційних установок та систем гарячого водопостачання житлових, суспільних і промислових будинків, а також постачання парою промислових підприємств, та відноситься до другої категорії по надійності відпуска теплоти споживачам. Котельня проектується з закритою системою теплопостачання. Зважаючи на те, що котельня розташована в безпосередній близкості від існуючої житлової забудови, для будівництва прийнятий варіант закритої установки тягодуттєвих машин.
2. Аналіз потенційних небезпек на об’єкті
Для теплоенергетичних виробничих процесів і окремих робіт, які виконуються на теплосиловому обладнанні проектованого об'єкта характерні наступні шкідливі виробничі фактори згідно ГОСТ 12.0.003–76:
- підвищена загазованість повітря робочої зони;
- підвищена температура поверхні обладнання і повітря робочої зони;
- підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці;
- підвищена вологість і рухливість повітря;
- недостатня освітленість робочих місць.
Різні сполучення цих параметрів створюють дискомфортні умови, що не відповідають оптимальним умовам для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем без напруги терморегуляції організму.
3. Заходи безпеки при експлуатації котельних агрегатів
Для захисту обслуговуючого персоналу від впливу теплоти зайві тепловипромінювання повинні бути усунуті чи зменшені, а надлишкова теплота вилучена. У котельні застосовуються наступні способи захисту від променистої і теплової енергії:
- теплоізоляція гарячих поверхонь;
- екранування джерел випромінювання поглинаючими матеріалами і матеріалами, що відбивають теплоту;
- повітряне душирування, вентиляція;
- застосування захисного одягу, взуття і головних уборів;
- організація праці і відпочинку з використанням приміщення для відпочинку, тобто обмеження тривалості роботи в несприятливих умовах (температурних)
Обслуговуючому персоналу видаються безкоштовно засоби індивідуального захисту:
- костюм,
- комбінезон із щільної бавовняної тканини,
- рукавиці,
- каска,
- окуляри.
Для зовнішніх робіт чи узимку в умовах небезпеки виникнення опіку додатково видається теплий спецодяг і спецвзуття, відповідно до норм.
Найбільш ефективним способом боротьби з забрудненням повітря є зменшення виділень шкідливих речовин безпосередньо в джерелі їхнього виникнення, у тому числі шляхом:
1) надійною герметизації топок, газоходів, газопроводів, насосів;
2) механізації й автоматизації технологічних процесів, упровадження дистанційного керування (при цьому обслуговуючий персонал віддаляється від джерела забруднення повітря і розміщається в приміщеннях з більш комфортними умовами);
3) вентиляція приміщень.
Для захисту органів подиху застосовуються засоби індивідуального захисту (респіратор, що фільтрують протигази).
Фактичний рівень шуму на робочих місцях проектованого об'єкта перевищує гранично припустимий. Особливо великий шум створюють насоси, вентилятори і димовсмоктувачі. З метою зниження рівня шуму відповідно до санітарних норм рекомендуються наступні способи зниження шуму:
а) зменшення шуму джерела;
б) зміна напрямку випромінювання звукової енергії убік, протилежну від робочого місця;
в) раціональне планування;
г) акустична обробка приміщення за допомогою звукопоглинаючих обшивань і штучних звукопоглинателів;
д) ослаблення шуму на шляху його поширення за допомогою звукоізолюючих перешкод, кожухів і глушителів шуму.
Зменшення шуму джерела є найбільш ефективною мірою. У машинах і агрегатах необхідно усувати помилку у зачепленні шестернь, заміняти прямозубі шестірні шевронними, застосовувати металеві деталі з незвучних сплавів. Утримуючих марганець, мідь, хром. Дуже ефективним заходом захисту від шуму є змащення тертьових поверхонь у з'єднаннях, а також балансування обертових елементів.
Коливання при низьких частотах (3–100 Гц) з великими амплітудами (0,5–0,003 мм) людина сприймає як чи вібрацію струс. Тривалий вплив може привести до важковиліковної вібраційної хвороби, що виражається в стійкому порушенні фізіологічних функцій організму в цілому. Захист від впливу вібрації полягає в повному її запобіганні, чи, якщо це неможливо з технічних причин, у зниженні до гранично припустимого рівня. Застосовуються наступні методи боротьби з вібрацією:
- зменшення вібрації в джерелі її виникнення шляхом виключення замінних динамічних впливів у місцях контакту передавальних механізмів;
- усунення неврівноваженості обертових мас шляхом статичного і динамічного балансування;
- уведення додаткових мас у визначених точках системи;
- заміни металевих деталей незвучними з пластмас з невеликим внутрішнім тертям;
- застосування пружних еластичних вставок і прокладок у з'єднаннях;
- змащення всіх сполучних і передавальних вузлів машин.
Відповідно до правил Госгортехнадзору і санітарним нормам приміщення котельні і допоміжного теплосилового обладнання забезпечується достатнім денним світлом, а в нічний час доби – електричним освітленням. У місцях, де неможливий доступ денного світла – обов'язково електричне освітлення. Повинні бути добре освітлені вимірювальні прилади, прилади автоматики і керування живленням котлів і паливоподачі, пульти керування, фронт котлів, димовсмоктувач і вентиляційне відділення, хімводоочистка, усі сходи і площадки обслуговування, простір за котлами, коридори і проходи. Освітлення, яке відповідає вимогам санітарних норм, робить позитивний психологічний вплив на людей, знижує стомлення, створює оптимальні умови для роботи органів зору, тим самим підвищує безпека праці і знижує травматизм.
У приміщенні котельні в денні години освітлення створюється природним сонячним світлом. Природне освітлення дуже сприятливе для людини, тому що сонячне світло має велику дифузність (розсіювання), оптимальний спектр, у ньому набагато більше ультрафіолетових променів.
У вечірній і нічний час передбачене штучне освітлення згідно ГОСТ 13.2.5–28–2006. Як робоче освітлення використовуються лампи накалювання і люмінесцентні світильники.
Передбачене також аварійне освітлення, світильники якого виділяються спеціальними знаками. Аварійне освітлення живиться незалежно від джерела енергії (окремий трансформатор, акумулятор). Для огляду обладнання в чергового й оперативного персоналу повинні бути акумуляторні ліхтарі.
Пристрій і експлуатація основного і допоміжного устаткування реконструйованої опалювальної котельні повинні відповідати вимогам правил техніки безпеки.
До обслуговування і ремонту устаткування котельні і теплових мереж допускаються особи, не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд (медичний огляд проводиться періодично один раз на два роки) і що мають відповідне посвідчення, видане кваліфікаційною комісією. Повторна перевірка знань цих осіб проводиться комісією періодично, не рідше одного разу на рік.
Обслуговуючий персонал повинний добре знати пристрій і принцип роботи котлів, що обслуговуються, і допоміжного устаткування, схеми водо- і газопроводів, правила безпечної експлуатації котлоагрегатів, основні ознаки неполадок і міри їхнього усунення, а також уміти надавати першу допомогу потерпілим при нещасливих випадках. Крім того, персонал повинний добре знати і пам'ятати свої права й обов'язки: чиї розпорядження повинне виконувати, кого сповіщати про неполадки, аварії, нещасні випадки і пожежі.
Обслуговуючому персоналу в першу чергу необхідно знати і вміти робити аварійні зупинки й оперативно їх виконувати.
При аварійній зупинці котлу необхідно:
а) припинити подачу палива і повітря, різко послабити тягу;
б) відключити котел від головного водопроводу.
Роботи з ремонту обладнання промислових котельних установок відносяться до категорії підвищеної небезпеки, тому що вони зв'язані з перебуванням людей у металевих ємкостях, топках, газоходах і інших місцях з підвищеною температурою, підвищеною загазованістю, недостатньою природною освітленістю. А також можливістю зіткнення з обладнанням, що знаходиться під підвищеним тиском і температурою, мається можливість поразки електричним струмом і одержанням опіків гарячою водою.
Безпека персоналу при ремонті теплосилового обладнання забезпечується виконанням організаційних і технічних заходів.
До організаційних заходів належать:
- оформлення роботи нарядом чи усним розпорядженням;
- допуск до роботи;
- нагляд під час роботи;
- переклад на інше робоче місце;
- оформлення перерв у роботі;
- оформлення закінчення роботи.
В наряді вказується об'єкт і місце роботи, конкретні міри безпеки по підготовці робочого місця (що, де і яким способом повинне бути відключено, які прийняті міри проти помилкового включення виведеного в ремонт ділянки), міри безпеки при виконанні ремонту, склад бригади і прізвища облич, відповідальних за дотримання мір безпеки. В наряді перелічується обладнання, розташоване поблизу місця роботи і знаходиться під тиском при високій температурі, під напругою, що представляє особливу небезпеку для ремонтного персоналу.
По нарядах виконують усі роботи, що представляє потенційну небезпеку для ремонтного персоналу і потребуючі спеціальної попередньої підготовки робочого місця з метою забезпечення його безпеки. Зокрема, по нарядах виконують поточні і капітальні ремонти котлів, насосів і інших механізмів, теплообмінників, трубопроводів (роботи в барабанах, топках і газопроводах котлів). Роботи в баках, резервуарах, колодязях, теплових пунктах, камерах тепломережі, тунелях, місцях, що знаходяться під напругою, небезпечних у відношенні поразки електричним струмом. По нарядам виконуються газоелектрозварювальні роботи в діючих цехах, нанесенні теплової ізоляції на гарячих чи поверхнях у безпосередній близькості від них; ремонтні роботи на устаткуванні газового господарства.
До технічних заходів належать:
- відключення виведеного в ремонт чи устаткування ділянки схеми;
- вживання заходів, що перешкоджають випадковій чи помилковій подачі до місця роботи води, газів, палива, електричного струму й ін.
- забезпечення на робочому місці умов навколишнього середовища відповідно до норм;
- організація проходів і підйому
- забезпечення вільного доступу до робочого місця;
- установка необхідних лісів огороджень, прорізів і підмосток;
- забезпечення робітників захисними засобами, пристосуваннями і справним інструментом;
- огородження небезпечної зони провадження робіт і вивішування попереджувальних знаків.
Виведене в ремонт обладнання на ділянках схеми відключають, закриваючи відповідні вентилі, засувки й інші запірні прилади. Відключення здійснюється з усіх боків, відкіля до місця роботи може бути подана робоча речовина (вода, газ, повітря), у тому числі і від суміжних трубопроводів і обладнання, а також з боку дренажних і обвідних ліній. Щоб уникнути помилкової подачі до місця роботи робочої речовини штурвали закритої арматури обв'язують ланцюгом і замикають на замок. На них вивішують табличку «Не відкривати – працюють люди», обладнання і ділянки трубопроводів, виведені в ремонт, звільняють від речовин, що містяться в них, через дренажі, при цьому повітряники повинні бути відкриті.
Дренажна арматура повинна залишатися відкритою. Її штурвали також обв'язують ланцюгом, замикають на замок і на них вивішують таблички: «Не закривати – працюють люди». Приступати до ремонту обладнання при наявності в ньому надлишкового тиску забороняється.
Робота усередині топок і газоходів згідно ДСН 3.3.6.042–99 дозволяється в тих випадках, коли температура на робочому місці не перевищує 60 °С. При температурі 50 – 60 °С роботи виконуються в теплому спецодязі і валянках; при температурах 40 °С и вище через кожні 30 хвилин роботи роблять перерви на 15 хвилин з виходом робітників з топок і газоходів.
Робота усередині барабана котла допускається в тому випадку, якщо повітря в ньому чистий і його температура на відстані витягнутої руки від люка не перевищує 45°С.
Бригада, що працює усередині барабана, повинна складатися не менш, ніж з 2-х людина. Одноразове перебування робітника в барабані допускається протягом не більш 20 хвилин. У випадку застосування механізованого інструмента одна людина невідривно повинна знаходитися зовні в люка і спостерігати за працюючим усередині барабана. Рука спостерігача повинна знаходитися поблизу рубильника для негайного відключення електричного струму чи поблизу вентиля, що припиняє подачу стиснутого повітря на привід інструмента чи води для промивання труб.
При виведенні в ремонт обертових механізмів з електроприводом (насосів, вентиляторів, димовсмоктувачів) їх спочатку розвантажують, закриваючи усі вентилі, засувки, шибери і відключають комутаційним апаратом електродвигун. Потім електротехнічний персонал розбирає електричну схему, створюючи видимі розриви.
Обладнання, на яке потрібно нанести теплоізоляцію, не повинне мати течі і паремит. Роботи з ізоляції й обмуровування устаткування, розташованого на висоті, виконують з лісів і риштовання. Як індивідуальні засоби захисту при нанесенні ізоляційної мастики на гарячі поверхні використовують гумові рукавички і захисні окуляри. У випадку застосування мінеральної чи скляної вати використовують респіратори з щільної тканини. Теплоізоляційні роботи поблизу оглядових люків водовказівних стекол, запобіжних клапанів, фланцевих з'єднань і арматури діючих казанів виконують попередньо захистивши себе спеціальними ширмами.
Наряд закривають після повного закінчення робіт.
Обладнання включають у роботу після підпису наряду відповідальним керівником про повне закінчення роботи і закриття його начальником зміни, видалення тимчасових огороджень, попереджувальних табличок і установки постійних огороджень.
Пристрій і експлуатація котельної установки повинний відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у «Типових правилах пожежної безпеки для промислових підприємств».
За умовами середовища котельня відноситься до категорії вибухопожежонебезпеки Б (СНіП 11–90–81).
Відповідальність за дотримання мір пожежної безпеки несе начальник котельні. У приміщенні котельні на видному місці вивішуються окремі положення з Правил пожежної безпеки, табличка з указівкою прізвища працівника, що відповідає за пожежну безпеку і номери телефонів пожежних команд.
Приміщення котелень обладнуються протипожежним інвентарем і первинними засобами пожежегасіння, які слід фарбувати в червоний колір.
Внутрішні пожежні крани повинні завжди знаходитися в справному стані й обладнані рукавами і стовбурами, поміщеними в опломбовані шафи. Рукава пожежних кранів повинні бути завжди сухими, добре скачаними, один кінець рукава примкнуть до стовбура. Сполучні голівки пожежних кранів повинні мати гумові прокладки.
Усі протипожежні засоби повинні періодично перевірятися, оглядатися не рідше одного разу в тиждень.
Забороняється загороджувати підступи до протипожежного інвентарю і первинних засобів пожежогасіння, використовувати для господарських, виробничих і інших нестатків, не зв'язаних з навчанням протипожежних формувань.
У випадку виникнення пожежі в котельні персонал повинний негайно викликати пожежну охорону і прийняти всі міри до гасіння його, не припиняючи спостереження за котлами. При пожежі в котельні потрібно негайно відключити газопровід котельні за допомогою засувки, установленої поза приміщенням котельні. Якщо пожежа загрожує котлам і неможливо згасити її швидко, необхідно зупинити котли в аварійному порядку, посилено підживлюючи їх водою.
За електробезпечністю обладнання і приміщення котельні прирівнюються до категорії особливо небезпечних приміщень (підвищена температура, вологість, наявність великої кількості металевого устаткування, з'єднаного з землею). Живлення електроприймачів котельні здійснюється від мережі з напругою до 1000В с глухозаземленою нейтраллю. Для захисту людей від поразки струмом при однофазних замиканнях на корпусі, у мережі з глухозаземленною нейтраллю застосовується автоматичне відключення ушкодженої ділянки й одночасного зниження напруги на корпусах на час, поки не спрацює апарат, що відключає, чи запобіжник. Такий спосіб захисту називається занулення. Занулення здійснюється шляхом з'єднання неструмоведучих частин електроустаткування (корпуса двигуна й ін.) з нейтраллю трансформатора за допомогою металевих провідників, що мають мале (частки Ома) опір. Тік короткого замикання, що проходить по ланцюзі занулення з малим опором має велике значення і впливає на апарат, що відключає. Для швидкого і надійного відключення необхідно. Щоб цей струм перевищував значення струму, передбаченого установкою апарата, що відключає, не менш, ніж у 3 рази при захисті запобіжниками і 1,25 – 1,4 рази при захисті автоматики. Також використовуються злектрозахисні засоби і засоби індивідуального захисту, що періодично перевіряються і випробуються підвищеною напругою.
З метою створення нормальних умов праці і виходячи з умови, що в приміщенні повинний бути не менш, ніж 3-х кратний повітрообмін, у всіх приміщеннях котельні на всі періоди року запроектована природна вентиляція – аерація.
Повітря надходить у приміщення і віддаляється з нього через фрамуги, кватирки й інші отвори внаслідок різної щільності холодного і теплого повітря і впливу вітру: холодний – більш щільне повітря витісняє з приміщення теплий – більш легкий. Повітря подається в робочу зону в місцях найменшого виділення шкідливих речовин (на висоті 1,2 – 1,5 м над соплом) через прорізи і витягаються з найбільш забруднених зон, наприклад прорізи в ліхтарі будинку. У зимовий час року зовнішнє повітря подають через верхній ярус стулок прорізів на висоті 5–6м з розрахунком, щоб опускаючи до робочої зони, він устиг досить нагрітися за рахунок перемішування з теплим повітрям приміщення.
Розрахунок аерації полягає в обчисленні площі відкритих отворів, необхідної для повітрообміну. Практично загальна площа відкриття фрамуг для припливу повітря складає в літню пору року не менш 30%, а в зимове – 10% площі віконних прорізів.
Для збільшення природної витяжки в будинках встанавлюють витяжні шахти з виходом під дахом. На цьому виході встановлюють дефлектор, котрий складається із дифузора, обечайки та ковпака. Вітер обдуває обечайку, створює понижений, в порівнянні з атмосферним, тиск. У результаті повітря висмоктується зверху по штольні та видаляється.
4. Розрахунок штучного освітлення котельної
Розрахунок штучного освітлення котельної виконуємо по методу коефіцієнта використання для машинного залу котельної. Цей метод призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих предметів, що затінюють. При розрахунках по цьому методу враховуються як прямий, так і відбитий стінами і стелею світло при світильниках будь-якого типу.
Метою розрахунку є підбір освітлювального устаткування, що сприяло б поліпшенню умов праці, підвищенню його продуктивності, попередженню травматизму. Головним є те, що освітленість дуже важлива для профілактики очних захворювань.
Світловий потік світильників одного ряду визначаємо по формулі
, (1)
де – нормативне значення освітленості, лк;
– коефіцієнт запасу;
S – площа приміщення;
N – число світильників;
– коефіцієнт використання світлового потоку ламп у частках одиниці;
– відношення середньої освітленості до мінімальної.
Розряд зорової роботи – V, а під розряд зорової роботи – І, характеристика зорової роботи – малої точності, значення освітленості – Ен
= 50 лк.
Коефіцієнт запасу для розрядних ламп k = 1,3.
Площа приміщення машинного залу, м2
S= a
·
b
= 36 ∙ 24 = 864, (2)
де a
–
довжина приміщення, м;
b
–
ширина приміщення, м.
z приймаємо для світильників з лампами ДРЛ – 400, =1,1
Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку ламп, що залежить від типу світильника, розмірів приміщення, фарбування його стін і стелі, оцінюється коефіцієнт відображення стін ρс
, стель ρп
і розрахункової поверхні приміщення ρр
.
Приймаємо ρс
= 30%; ρп
= 50%; ρр
= 10%.
Співвідношення розмірів освітлюваного приміщення і висоти підвісу світильників у ньому характеризується індексом приміщення іп
:
, (3)
де А – довжина приміщення, м;
В-ширина приміщення, м;
– розрахункова висота підвісу світильників, = 10 м.
Тоді
.
Коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням типу світильників ППД-500 з лампами ДРЛ-400 = 0,4.
Визначимо кількість світильників, шт.
, (4)
.
Вибираємо 9 світильників ППД-500 з лампами ДРЛ-400.