БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ в лісовому господарстві
ВСТУП
Для сучасного суспільства немаловажне значення мають природно – естетичні багатства, оточуючі людину. Їх треба вміти бачити, зрозуміти їх значимість і емоційні закономірності сприйняття. Прекрасні зразки природи і садово-паркового мистецтва здійснюють великий художній і духовний вплив на виховання високого моральності особистості. Академік Д.С. Лихачов вважав, що через садово-паркове мистецтво можна побачити як відноситься людина до природи, до всього навколишнього.
Об’єкти ландшафтного мистецтва формуються на основі взаємодії і взаємозв’язку п’яти основних компонентів : клімату, землі, води, рослинності і тваринного світу.
Метою формування таких об’єктів є створення комфортного та естетичного повноцінного середовища. Іншими словами, об’єкти ландшафтного мистецтва є штучними утвореннями, які створюються на основі із враженням природних компонентів та факторів. Ступінь вторгнення людини в природні комплекси визначається її потенційними можливостями і художнім замислом майстра. Парки і сади є не тільки територіями для відпочинку і прогулянок, а в своєму роді витворами мистецтва, емоційна дія котрих може навіть призвести до такого стану, що зможе перевищити відчуття від живопису , музики або поезії.
Співвідношення природних компонентів при формуванні об’єктів ландшафтного мистецтва повинно бути підпорядковані їх взаємодії і в першу чергу економічним вимогам рослин. При цьому вирішення естетичних задач повинно враховувати не просто декоративні особливості рослин, а й екологічні взаємовідносини, які обумовили склад рослинних угрупувань та їх приуроченість до різних форм рельєфу, водойм, ґрунтово – гідрологічних умов.
Потрібно відмітити, що ландшафт – це садово – парковий простір, що включає в себе закономірно взаємозв’язану сукупність природних (рослинність, рельєф, ґрунт, вода) і штучних (інженерно – архітектурних споруд) компонентів, і організованих таким чином, щоб створити найкращі умови для роботи чи відпочинку на відкритому просторі.
З допомогою садово – паркового мистецтва людина впорядковує ландшафт законами красоти, вирішуючи при цьому комплекс специфічним, функціональних і ідеологічних завдань. В парку на порівняно невеликій території збираються всі найкращі природні явища даної місцевості, а іноді цілого регіону. Центральні якості, присутні в природному ландшафті, залишаються, а всі негативні явища, які впливають на його декоративно – художні і санітарно – гігієнічні фактори поступово видаляються. В процесі будівництва парку (саду) виникає синтез природних елементів ландшафту (рослинності, рельєфу, води, повітря) і штучних форм, тобто складається новий вигляд ландшафту. Садово-парковий ландшафт – це поняття включає в себе і зв’язок садово-паркового ландшафту з історією мистецтва, формуванням і розвитком, архітектурним стилем , і деякими соціальними і екологічними явищами, визначаючі їх суспільне явища.
Важливу роль у створенні красивих ландшафтів і монументальних міських і паркових насаджень повинні відіграти різні садово - декоративні форми (пірамідальні, кулясті, пониклі, тощо).
Потрібно посилити увагу до розробки територіальних питань безпеки життєдіяльності людини в лісовому господарстві.
1. Загальні вимоги про безпеку життєдіяльності в лісгоспі
Лісокультурні роботи слід організовувати і виконувати відповідно до карти технологічного процесу, яка розробляється і затверджується у встановленому роботодавцем порядку та з виконанням вимог Правил безпеки. У карту технологічного включаються технологічна схема об’єкта, порядок і спосіб виконання робіт, особливі вказівки.
На стежках та дорогах, що перетинають ділянки, де виконуються лісокультурні роботи, мають встановлюватись заборонні знаки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76, які забороняють прохід та проїзд стороннім особам (технічним засобам).
Лісокультурні землі необхідно заздалегідь обстежити. Небезпечні місця (крутосхили, крутояри, ями тощо) та виділені місця для відпочинку необхідно позначити попереджувальними знаками. Перед виконанням механізованих робіт на схилах знаки безпеки повинні встановлюватись також коло підгір’я.
Працівники на лісокультурних роботах повинні бути забезпечені роботодавцем питною водою, аптечками для надання швидкої допомоги та засобами індивідуального захисту. На період проведення робіт декількома працівниками один із має призначатися старшим.
Лісокультурні роботи необхідно проводити за швидкості вітру не більше 11 м/с. Вони мають припинятися в період грози, злив та при видимості менше 50 м, з настанням сутінок і в нічні години.
На період роботи лісогосподарських машин необхідно забезпечити:
- відсутність працівників на навісних знаряддях і поруч з ними при підійманні, опусканні та розворотах машин;
- розвертання машин у місцях, де немає перешкод;
- рух машини під час подолання перешкод тільки на першій передачі швидкості, переїзд через повалені дерева під прямим кутом, через невеликі заглиблення під кутом 15-20 градусів до осі руху агрегату;
- спорудження стійких настилів для переїзду через перезволоженні ділянки, рови і канави;
- переведення навісного (начіпного) устаткування в транспортне положення з додатковою фіксацією його під час переїзду з однієї ділянки на іншу, подолання перешкод і розвертаннях машин;
- очищення робочих органів від рослинних залишків та землі спеціальними очисниками після зупинки машин.
Лісогосподарські машини повинні агрегатуватися, тільки з тими тракторами, які визначенні підприємством – виробником і названі в інструкціях з їх експлуатації.
Під час роботи машино – тракторних агрегатів повинна забезпечуватись безпека обслуговуючого персоналу.
Під час проведення лісокультурних робіт дозволяється перебувати в кабіні трактора лише одній особі – трактористу.
При заглибленому знарядді дозволяється повертати машину на кут відповідно до експлуатаційної документації, але не більше ніж на 20 градусів.
Перед регулюванням та заміною навісного і причіпного устаткування необхідно встановити трактор на рівній площадці, устаткування опустити на землю, вимкнути двигун та унеможливити самовільний рух трактора і устаткування.
Перед переїздом через мости, гатки, греблі та інші споруди, стан яких не попереджено дорожніми знаками, необхідно візуально впевнитися щодо їх справності.
Лісокультурні роботи з використанням пестицидів повинні проводитись відповідно до вимог безпеки.
2. Збір шишок . Перероблення лісонасінневої сировини
Збирати насіння, шишки і плоди із ростучих дерев з підійманням у крону на висоту понад 2 м дозволяється лише особам чоловічої статі, які досягли 18 років.
Збирати шишки дозволяється ланками з 2 працівників, які працюють у межах видимості одна від однієї. Один у ланці має призначатися старшим.
Для збирання шишок із ростучих дерев працівники повинні бути забезпечені роботодавцем: дробинами, стрем’янками, механізованими підйомниками, лазами тощо. Перед початком збирання плодів і насіння із ростучих дерев необхідно впевнитися в їх стійкості. Під час роботи не слід перебувати в кроні дерева.
Переносити драбини і стрем’янки мають відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-.1.04-01, мати інвентарні номери. Переносні драбини і стрем’янки повинні мати пристрій, який унеможливлює їх зрушення і перекидання під час роботи.
Не слід підкладати під нижні кінці драбини і стрем’янок каміння, дошки, гілки, сучки та інші предмети для надання стійкості. Працювати на драбині дозволяється лише одному працівнику.
Збирати насіння з дерев вище 5 м необхідно за допомогою гідромеханічних підйомників, виконуючи вимоги НПАОП 0.00-1.36-03, або спеціальних лазів відповідно до вимог інструкції щодо їх експлуатації. Перед переїздом агрегату з підіймальним пристроєм оператор повинен упевнитись у відповідності і люльках працівників і подати звуковий сигнал. Лази дозволяється використовувати тільки після їх випробування у встановленому законодавством порядку та перевірки відповідності їх призначення фактичним умовам роботи.
Працівників, зайнятих збиранням шишок з ростучих дерев, слід забезпечувати запобіжними ременями, захисними касками і окулярами, а також справним інструментом.
Роботи слід організовувати так, щоб унеможливлювалось збирання шишок:
- з небезпечних та підпиляних дерев;
- із ростучих дерев під час дощу та після нього доки не просохне стовбур і гілки, під час обледеніння стовбурів, при снігопаді, грозі, тумані, швидкості вітру понад 6,5 м/с;
- у небезпечній зоні звалювання дерев;
- з повалених дерев, що розташовані вздовж схилу крутістю понад 20 градусів і впоперек кріплення до
- ближче 50 м від пачки, яку скидають з щита трактора, на схилах – ближче 60 м;
- одночасно з обрубуванням сучків;
- у зоні навантажувальних робіт.
Конструкція і устаткування шишкосушарні повинні відповідати вимогам нормативних документів з охорони праці та пожежної безпеки.
У приміщеннях шишкосушарки, де навантажуються шишки, температура повітря не повинна перевищувати 28 градусів. Приміщення, де обезкрилюється насіння, обладнується вентиляцією.
Драбини, балкони, галереї шишкосушарні повинні мати загорожі висотою 1 м з бортами знизу висотою не менше 10 см. Висота горищного приміщення в місцях засипання шишок у барабан і на решітку (через люк) повинна бути не менше 2,3 м. Люки повинні бути огороджені, а подання шишок на горище приміщення – механізоване.
Ручка обертання барабана з ручним приводом повинна мати храпове колесо з фіксатором. Решітки і барабани повинні бути виготовлені так, щоб на них не виступали гострі кінці металевої сітки.
До перероблення лісонасінєвої сировини в шишкосушарнях допускаються особи, які досягли 18 років.
Тривалість перебування працівника в сушильній камері під час роботи (контроль, відчинення і зачинення кришок барабана тощо) не повинна перевищувати 5 хвилин у кожному окремому випадку.
Роботи, пов’язані з тривалим перебуванням працівника в сушильній камері ( прибирання насіння, ремонт тощо), повинні здійснюватися тільки після зниження температури в ній до +28 градусів та повної зупинки устаткування і знятій електричній напрузі. На пульті управління при цьому необхідно вивісити табличку з написом: " Не вмикати – працюють люди". Для забезпечення безпеки при вході до камери біля її воріт повинен перебувати черговий, призначений з обслуговуючої бригади.
У шишкосушарні, що не має ізольованої сушильної камери, проводити будь-які ремонтні роботи слід після закінчення сушіння.
У сушильній камері повинно бути низьковольтне освітлення (12-42 В), яке вмикається ззовні камери. Дверці камери необхідно обладнати запорами, що відкриватимуться як ззовні, так і зсередини камери.
Димохід вогнедіючої шишкосушарні повинен очищатися від продуктів згорання не рідше одного разу на різ.
Не слід використовувати для підпалювання печі легкозаймисті рідини, оскільки це може призвести до швидкого переміщення вогню у бік працівників.
Пересувні шишкосушарні повинні встановлюватися на відстані не менше 50 м від будівель.
Стаціонарні і пересувні шишкосушарні слід обладнувати блискавковідводами і необхідними засобами пожежегасіння, а працівники повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки.
Процеси обезкрилювання, очищення і сортування насіння, яке має крилатки, слід механізувати.
Оператор, який обслуговує електрошишкосушарню, повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче другої.
У шишкосушарні повинні бути умивальник, мило, рушник, аптечка першої допомоги, бачок з питною водою.
3. Обробіток ґрунту
До початку робіт з обробітку ґрунту на зрубах проходи для агрегатів повинні бути зачищені від порубкових залишків відповідно до вимог Правил рубок головного користування в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 559.
На ділянках з кількістю пнів понад 600 штук на 1 га проводити обробіток ґрунту плугом дозволяється після попереднього розкорчування проходів, а дисковими культиваторами і фрезами – після попереднього пониження пнів у проходах.
Обробіток ґрунту на нерозкорчованих зрубах необхідно здійснювати тракторами, обладнаними навісною системою. Обертові частини механізмів фрез та культиваторів, що використовуються під час обробітку ґрунту, повинні бути надійно захищені від можливих пошкоджень ззовні.
Під час роботи працівники зобов’язані:
- перебувати на безпечній відстані від працюючої фрези, встановленій технологічною документацією, але не ближче 15 м;
- працювати з захищеними обертовими частинами механізмів (фрез, ротаційних культиваторів);
- переносити ручні мото розпушники з одного місця на інше з виключеними робочими органами;
- уникати оброблення ґрунту площадками з використанням тракторних агрегатів на ділянках поруч з крутоярами, урвищами та зсувами.
4. Садіння лісу
Під час роботи лісосадильної причіпної машини необхідно забезпечити звукову або світлову сигналізацію між трактористом і працівником, що на машині. Рівень звукового сигналу повинен бути на 8 дБ вище рівня звуку зовнішнього шуму від роботи самого агрегату. Сигнал про зупинку машини повинен подавати той працівник, який першим помітив небезпеку. Працювати необхідно з використанням ременів безпеки, якщо це передбачено інструкцією з експлуатації машини.
Садильні ящики неповинні мати гострих виступів, зачіпок, цвяхів, що стирчать. Вага ящиків, які переносять жінки разом з садивним матеріалом, повинна бути не більше 7 кг. Допустима вага ящиків за умови перенесення їх двома особами жіночої статі не повинна перевищувати 14 кг.
При наїзді машини на перешкоди, розвертаннях та перед переїздами працівників повинні залишити робочі місця за сигналом тракториста після зупинки трактора.
При садінні лісу вручну декількома ланками відстань між ними повинна бути не менше 5 м.
Під час підготовки щілини мечем садильник повинен стояти тільки збоку вертикальної площини, в якій рухається меч і працівник, який з ним працює.
5. Догляд за лісовими культурами
При механізованих агротехнічних доглядах за лісовими культурами ряди повинні чітко проглядатись. За відсутності їх видимості перед просапуванням рядів слід викошувати траву в міжряддях, вирубувати і прибирати чагарник.
У зоні можливого руху навесні машин при розвертанні машино -тракторних агрегатів не повинні перебувати люди.
Розвертання трактора належить проводити при піднятих робочих органах машини.
Заміну, очищення і регулювання робочих органів навісних знарядь, які перебувають в піднятому стані, дозволяється проводити після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.
Робочі органи машин необхідно від рослинних решток і землі спеціальними чистиками після зупинки двигуна і фіксації робочих органів машини на землі або спеціальній підставці.
Заміну дисків робочих машин у польових умовах слід в рукавицях, установлювати зазори між дисками повинні спеціально підготовлені для цього працівників за наявності відповідних пристосувань та інструменту.
6. Роботи в лісових розсадниках
При обробленні ґрунту, роботах на посівних і садильних машинах працівників слід дотримуватися вимог безпеки.
Роботи в розсадниках слід організовувати так, щоб працівники не перебували попереду руху транспортних засобів та не наближались до викопного плуга, скоби та коренепідрізувача на відстань ближче 5 м, до садильних машин – на відстань менше 10 м.
При ручному обробленні ґрунту працівники повинні розташовуватись на відстані не менше 5 м один від одного.
Під час завантажування бункера сівалки насінням необхідно стежити, щоб до нього не потрапляли сторонні предмети, які можуть пошкодити висівний апарат.
Перемішувати насіння в бункері сівалки та подавати його до висівних апаратів необхідно лише спеціальною лопаткою.
Усунення несправностей, очищення, регулювання машин, устаткування та інших знарядь праці необхідно проводити при зупинених робочих органах і вимкненому валу відбору потужності трактора. У разі, якщо ці роботи у навісних машинах проводяться у піднятому положенні, необхідно вжити заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.
Перед початком поливних робіт необхідно організувати огляд дощувальних машин, перевірити герметичність з’єднань трубопроводу при робочому тиску води, наявність захисних пристроїв.
Під час роботи двох дощувальних машин кабіна трактора повинна бути закритою.
Будівництво і експлуатація парників і теплиць повинні здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-2-95 "Теплиці та парники".
Для утримання піднятих рам у парниках і теплицях необхідно використовувати спеціальні підставки, а рами обладнувати ручками для їх підняття.
Під час роботи в теплицях працівники зобов’язані дотримуватися вимог Методичних рекомендацій "Охрана труда и здоровья работниц теплиц", затверджених постановою заступника начальника Головного сан епідерм управління Міністерства охорони здоров’я СРСР від 13.03.87 № 4264.
Роботи з очищення теплиць від снігу, притінення та миття стекол необхідно здійснювати зі спеціальних трапів, які надійно закріплюються на каркасі риштувань.