ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КОЛЕДЖ
ІНФОРМАЦІЙНИХ СИТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ КНЕУ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник директора з
навчальної роботи
___________Зубченко Н.І.
“____” _________ 200 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ
лабораторних та практичних робіт
o
б’єктно-орієнтованого програмування МП
Delphi
з дисципліни “ Алгоритмічні мови та програмування
”
для спеціальності 5.080405 “Програмування для ЕОТ та АС ”
Розробив викладач Карлюченко О.Г.
Обговорено і схвалено на засіданні предметної комісії обчислювальної техніки КІСІТ КНЕУ
Протокол №___ від__________200 р.
Голова предметної комісії:
________________ Іванова Л.Д.
КИЇВ
Особиста бібліотека програміста
При накопиченні значної кількості процедур і функцій, найчастіше досить простих, але часто застосовуваних розроблювачем, має сенс поєднувати їх в особистий комплекс, названий особистою бібліотекою програміста. Найчастіше в бібліотеку заносяться процедури побудови рамок, окантовок, вікон із заголовками, форматування видимого і невидимого курсору, установка кольору і фону, подача звукового сигналу (при аварійних ситуаціях). Побудова різних типів меню (вертикальне, горизонтальне, об'єднане), різні варіанти введення даних.
Кожний з перерахованих модулів повинeн бути
оформлений у вигляді процедури, ім'я якої потрібно давати загальне
та зрозуміле. Текстовий файл з модулями бібліотеки має розширення .
pas
Структура модуля
:
Unit <
Servis
-
ім’
ямодуля > ;
{ заголовок бібліотеки}
Interfac
e
{ розділ декларації, опис підпрограм }
Uses
crt, dos; {підключення стандартних бібліотек}
Type
... ;
{опис глобальних типів , міток, const }
Label ... ;
Const ... ;
Procedure menu V;
{опис підпрограм}
Procedure menu G;
Implementation
{розділ реалізації, виконуюча частина}
Type
... ;
{опис локальних типів , міток, const }
Label ... ;
Const ... ;
Procedure menu V ;
<тіло підпрограми V>
Procedure menu G;
<тіло підпрограми G>
Begin
{ініціююча частина , виконується до
передачі управління головній програмі}
End
.
Для створення бібліотеки цей файл S
e
rvis. pas
компілюємо через головне меню чи Alt + F9
. У результаті компіляції одержуємо файл Servis. tpu
.
При компіляції звичайного тексту програми з заголовками Program
одержуємо завантажувальний модуль з розширенням .EXE
. Часто необхідно вказати в опціях директорію для збереження зкомпільованого файлу.
Підключення бібліотеки в головній програмі :
Program proba;
Uses Servis , Crt , Dos;
Borland Delphi. Середовище Delphi ,його складові.
Delphi
– це інтегроване середовище розробки, має гнучкий інструментарій для швидкого створення додатків, контекстні спливаючі підказки: основні і допоміжні.
Можливе використання додатків: баз даних, Ассемблера
, C
, але алгоритмічна основа Object Pascal
(це розширення мови програмування Turbo Pascal 7.0.).
Існує могутній компілятор, що без проміжного (як би віртуального) p – коду, перетворює безпосередньо в машинний код. Працює в 10 –20 разів швидше звичайного компілятора.
Готові Delphi – додатки можуть бути у вигляді виконуючого модуля, чи у вигляді динамічних бібліотек, які можна використовувати в інших додатках.
Існує можливість швидкого візуального інтерфейсу і додатка.
У Delphi 2 основні фази розробки додатків:
1) конструювання форми;
2) кодування.
Після запуску D
elphi
- на екрані 4 вікна:
I
Головне вікно; - верхній рядок екрана з заголовком: Delphi (версія) і Project1.
II
Вікно проектувальника форм (вікно форми) – FORM1.
III
Вікно редактора коду (вікно коду програми) – файл .PAS – code Editor.
IV
Вікно інспектора об'єктів (Object inspector).
Усі вікна мають інтерфейсом Windows. Розташоваіо вікна мозаїкою.
I
Головне вікно:
1.
Рядок заголовка, де вказується версія Delphi, ім'я проекту (за замовчуванням Project1).
2.
Основне меню (існує система допоміжних меню, через праву кнопку миші).
3.
Третій, четвертий рядок екрана лівого поля – панель інструментів. Це кнопки з
спливаючими підказками, що повторюють пункти головного меню (піктограми).
4.
Третій, четвертий рядок правого поля – палітра компонентів. Це піктограми з закладками
(Component palette), як багатосторінковий блокнот.
При закритті головного вікна відбувається вивантаження з DELPHI
II
Вікно проектувальника форм
з'являється автоматично при завантаженні DELPHI, чи F12.
Форма
– це основа додатка Delphi – це розмічене поле, у якому розташовуються об'єкти, тобто компоненти з палітри компонентів.
Містить стандартний інтерфейс Windows. Компоненти: візуальні і невізуальні.
Робота у вікні форми - як гра з дитячим конструктором: з палітри компонентів вибираються об'єкти і розташовуються на формі вікна. Це і є основа «візуального» програмування, тобто заповнення вікна форми інтерфейсними елементами: кнопками, мітками, панелями.
III
Редактор коду ( оброблювач події):
Викликається подвійним клацанням миші у вікні інспектора об'єкта праворуч від необхідної події в сторінці Events. На вікні форми з”являэться вікно редактора коду з заготівкою тексту процедури оброблювача подій.
Ліворуч від вікна редактора коду з'являється вікно провідника
(дослідника, браузера) коду. Він полегшує пошук потрібних елементів для великої кількості рядків коду.
Головне меню:
File
(файл); Edit
(редагування); Searc
h
(пошук); View
(вид); Project
(проект); Run
(запуск); Component
(компонент); Data base
(база даних); Tools
(інструменти); Workgroup
(робоча група); Help
(довідка).
Панель інструментів:
Debug
(налагодження); Run
(запуск); Pause
(пауза); StepOver
(крок через);TraceIntro
(крок в).
Standar
d
(стандартна); New
(створити); Open
(відкрити); Save
(зберегти);
Save all
(зберегти усі); Open project
(відкрити проект); Add project
(додати в проект); Remove
from project
(видалити з проекту).
Панель інструментів:
Custom (користувача);
Кнопка Help (довідка);
Палітра компонентів – компонента VCL (Visual Component Library) і Active X.
IV
Для зміни параметрів об'єктів використовується інспектор об'єктів
, що має дві закладки – властивості
(Properties) та події
(Events) .
Для настроювання об'єкт активізується одним клацанням лівої кнопки миші.
У DELPHI існує компонентний підхід
(метод): готові компоненти – це частини машинного коду, що можуть бути додані до програми клацанням миші.
Праворуч у вікні знаходиться палітра компонентів, компоненти яких мають властивості
, тобто характеристики. Властивості настроюються за допомогою інспектора об'єктів. Сукупність властивостей відображає видиму ( візуальну) сторону компонента:
· Положення щодо лівого верхнього кута
· Розміри
· Шрифт
· Текст
Властивості об'єкта відсортовані за алфавітом і по категоріях
Компоненти характеризуються методами
(тобто програмні коди обробки властивостей) і подіями,
котрі компонент приймає від додатка при виконанні дій.
Сукупність подій
– поведінкова сторона компонента, наприклад – чи буде компонент реагувати на клацання миші чи натискання кнопки, клавіші; як він буде поводитися в момент появи на екрані чи в момент зміни розмірів вікна і т.д.
Рядки таблиці інспектора об'єктів вибираються клацанням миші і можуть відображати прості і складені (складні) властивості
. Наприклад: прості властивості визначаються одним значенням (Caption).
Складні – це шрифт, стиль, розмір і т.д. закрити – відкрити список складних властивостей можна подвійним клацанням миші на властивості, чи клацанням по « – ».
Клацання на правій кнопці активізує зазначені властивості і з'являється кнопка для виклику діалогового вікна.
У складної властивості з'являється кнопка - це розкриваючийся список значень.
Виклик (активізація) інспектора об'єктів виконується через головне меню View – Object Inspector чи F11.
Основні поняття об’єктно - орієнтованого програмування
Клас
- спеціальний тип даних, як категорія, яка має своі поля, місце і властивість.
Сама категорія визначається загальною властивістю, яку мають всі єкземпляри цієі категоріі, тобто конкретні об’єкти класу.
Клас - структурний тип. Наприклад в Паскалі - тип RECORD (записи).
Прикладом класу і класифікації може бути ієрархічне дерево „музичні інструменти”. Всі музичні інструменти мають загальну властивість - видавати звуки. Але методи вилучення звуків різні: вдаряти по струнах, дути у мунштук, натискати на клавіші.
Класи мають
:
а) поля
- дані об’єкту одного типу ( як тип RECORD );
б) властивості
- поля даних, що впливають на поведінку об’єкта;
застосовуються для опису об’єкта, викликаючи методи їх обробки;
в) методи
- підпрограммb з вихідним кодом обробки властивостей і полів.
При описі змінної типу клас для полів і властивостей цієї змінної в пам’яті виділяється (резервується) відповідний об’єм. При створенні об’єкту працює метод конструктора
для початковоі ініціалізаціі полів об’єкта.
При знищенні об’єкта для звільнення пам’яті визивається метод деструктора
. Ці методи не можна визивати із програмного коду, вони виконуються тільки автоматично.
Змінна описана як клас, який являється вказівкою на єкземпляр класу (але без символу ^
). Звернення до такоі змінної - звичайне, а до полів, властивостей, методів класу (тобто до членів класу) - через крапку, як до полів запису RECORD .
ЗАУВАЖЕННЯ!!!
Нe можна описувати змінну типу клас
всередині програми як локальну.
Наслідування, інкапсуляціі, поліморфізм
–
три основні властивості класу
Наслідування
- це можливість породженого класу нащадка (descendant) наслідувати властивості свого предка (ansestor). При цьому наслідуються всі поля, властивості і методи батьківського класу, не потрібно іх засновувати і розробляти додатково. Але породжений клас може володіти більшими можливостями, наприклад, властивість видавати звуки перенесено з батьківського класу „музичні інструменти” на клас „гітара”. Механізм наслідування дозволяє багаторазово застосовувати програмний код. Відповідно класи м.б. систиматизовані в ієархію, як у візуальній біблітеці компонент Delphi (VCL)
Інкапсуляція
- це сполучення даних і методів іх обробки в одному об’єкті. Mетоди об’єкту визначають спосіб змінення даних. Наприклад : немає необхідності знати спосіб отримання звуку - через мунштук для духових, або сруни для струнних. Код реалізації метода не важливий, це принцип закриття інформаціі
. Спосіб добуття звуку заключений всередині інструмента. Принцип „закриття об’єкту”
- оточення не може випадково змінити цей об’єкт.
Поліморфізм
- це одий і той же метод, виконується по різному для різних об’єктів, при необхідності конкретного об’єкта можна перевизначити методи, враховуючи особливості даного об’єкта.
Лабораторна робота №2-3.
Тема:
Створення простого додатка. Знайомство із системою
об'єктно-орієнтованого візуального проектування Delphi.
Мета:
Ознайомиться з ООВП на прикладі створення додатка.
Хід роботи:
I. Конструювання форми
:
1. Запустити Delphi {Меню Windows Пуск
-
Програми}
, відкрити новий додаток {File
-
New Application
-
«No»}.
На екрані відкрилася порожня нова Forma
(Form1).
2. На Form розмістити кнопку Tbutton
{
виділити на сторінці Standard
палітри компонентів піктограму кнопки одним клацанням миші, вибрати місце на полі Form1
і клацнути M
-
з'явиться кнопка, ім'я якої за замовчуванням – «Button1»}.
3. На Form розмістити мітку Label
{
Аналогічно: Standard
-
піктограма Label
-
клацнути на формі -
мітка Label1}.
4. Розмістити кнопку під міткою {перетаскуючи мишею}, зменшити розмір вікна {мишею}.
5. Перейменувати кнопку на «Пуск»,
а мітку на «Перший додаток»
{
виділити на Form1 кнопку, перейти в Інспектор Об'єктів (якщо його немає на екрані – F11 чи File
-
View
-
Object Inspector
), змінити властивість Caption
(напис, заголовок)}
.
6. Напис на мітці зробити жирним шрифтом {виділити мітку, у вікні Інспектор Об'єктів розкрити подвійним клацанням миші властивість Font
(шрифт) -
аналогічно – властивість Style
(стиль) -
встановити в True
властивість fsBold
(жирний)}.
7. Стерти текст у властивості Caption мітки, щоб він не висвічувався, поки користувач не натисне «Пуск».
Текст на мітці повинний з'являтися тільки після натискання кнопки.
II. Кодування
( розробка підпрограми обробки події OnClick ).
8. Виділити кнопку на
Form1
-
Інспектор Об'єктів
-
відкритисторінку подій Events
-
подвійне клацання мишею у вікні праворуч від імені події OnClick
-
перейшли у вікно Редактора Коду з текстом процедури (тобто оброблювач події):
Procedure TForm1.Button1Click (Sender: TObject);
Клас форм ім'я компонента ім'я події (без префікса On)
Begin
Label1.Caption: =’Перший додаток’;
Мітка Заголовок
End
;
9.У вікні Редактора Коду вбудоване вікно Провідника (Дослідника) Коду. Його можна закрити.
10. Властивiсть Caption
компонента Label1
змінена на текст “Пер-ший додаток” за допомогою метода - підпрограми обробки події - Procedure TForm1.Button1Click
.
11. Якщо немає помилок Error і зауважень Warning, компілюємо додаток і виконуємо його {File
-
Run
-
Run чи F9}.
Контрольні питання.
1. Типи вікон Delphi.
2. Основні компоненти палітри.
3. Формування та конструювання форми.
4. Основні об'єкти форми.
5. Обробка події (Редактор Коду).
6. Провідник Коду.
7. Знавець Коду.
Захист програми паролем
Програміст може показати діалогове вікно з запитом пароля і блокувати виклик методу Application.Run
, якщо введений користувачем пароль невірний. У наступному прикладі, у проекті використовуються дві форми: стандартна форма InputQuery
і звичайна головна форма Form1
. Форма InputQuery
створюється при звертанні до однойменної функції, визначеної в модулі Dialogs
. Вона являє собою невелике діалогове вікно з однорядковим текстовим полем Tedit
і двома кнопками – OK
і Cancel
. У вікні користувач повинний ввести пароль (Delphi) і натиснути клавішу Enter
.
program Password;
uses
Forms,
Dialogs,
// У цьому модулі визначена функція InputQuery
Until in ‘Unit1.pas’ {Form1};
{$R *.RES}
var
Passwrd: String;
Begin
// Запитуємо пароль:
if InputQuery (‘Вікно введення пароля ’ , ‘ Введіть пароль: ‘ , Passwrd)
then
if
P
asswrd = ‘Delphi’ then
begin
// Все в порядку, пароль вірний
Application.CreateForm (Tform1, Form1);
Application.Run;
end else
ShowMessage ( ‘
Пароль не вірний! ’ ):
end.
Лабораторна робота
N
4-5
Тема:
Вивчення палітри компонентів
.
Мета:
Розробити додаток для виконання арифметичних операцій.
Хід роботи:
I
.
1
.
Відкрити новий додаток.
2.
Перенести на форму зі сторінки бібліотеки Standard
компоненти :
| Form1
|
_ | X | |
Label1
Edit1
Label2
Edit2
Label3
Panel1
Button1
|
|||
три мітки Label
для написів у
послідовному порядку ;
два вікна редагування Edit
;
панель Panel
;
кнопку Button
;
3.
Замінити надписи в мітках {властивість
Caption
} на наступні:
Наприклад: “ число1 “,” число2 “,”результат”,
надпис кнопки – “Розрахунок”.
4.
Задати для міток жирний шрифт , а для кнопки – курсив.
5.
Очистити властивість Caption
у панелі.
6
. Для властивостіText
(текст) вікон редагуваннязадати «1»- початкове зна-
ченнятексту .
7.
Змінити вид панелі:
основне поле - Bevellnner
=
BvRaised
(«опуклий»).
рамка – Bevelouter
=
BvLowered
(»утоплений»)
8.
У редакторі коду написати обробку події – клацання кнопки OnClick
Panel1.Caption:=Edit1.Text+’*‘+Edit2.Text+’=’+
FloatToStr (StrToFloat (Edit1.text) * StrToFloat (Edit2.text));
9.
Зберегтидодаток {створитисвійпідкаталог (як папку Windows) :
{
File
-
Save
all
чи швидкими кнопками головного вікна}.
10
.
Зкомпілювати і виконати розроблений проект (додаток).
I
I
.
Розробити
проект
згідно варіанта завдання
для розрахунку
:
1.Площі трикутника за сторонами А та В і кутом між ними α :S= ½ A*B*Sinα
2.Площі прямокутного трикутника за двома його катетами А та В :S=½ A*B
3.Площі рівностороннього трикутника за довжиною його сторони : S=√3/4 a2.
4.Площі трикутника за довжинами його сторін А, В та С за формулою Герона
S= √P∙(P-A) ∙ (P-B) ∙ (P-C),де Р=½(А+В+С)
5.Площі трапеції за двомаосновами А та В і висотою Н : S=(А+В)*Н.
6.Довжини кола по заданому радіусуR: L=2πR.
7.Площі кругу по заданому радіусі R: S= πR2
8.Периметра Р і площі S прямокутника за його сторонами А та В
9.Сторону трикутника С за двома іншими сторонам А та В і кутом між ними :
C= А2
+B2
-2A*B*Cosβ
10.Площі ромба за його діагоналями Н1 і Н2 : S=H1*H2
Контрольні питання :
1.Компоненти Edit і Panel, їх властивості.
2.Візуальні властивості «Вид».
3.Функції перетворення типів FloatToStr , StrToFloat (IntToStr, StrToInt).
4.Компіляція і виконання проекта (додатка).
5.Розширення файлів Delphi.
Лабораторна робота № 6-7
Тема:
Розробка додатків з використанням меню.
Мета:
освоїти розробку додатків з використанням меню.
Хід роботи:
I
.Створення головного меню.
1.
Відкрити новий додаток (проект).
2.
АктивізуватиFORMу , змінити значення властивості Caption
на МMenu ,а Name
-
на Mform.
3.
Зберегти проект {
File
-
Save
Project
As
-
з'явиться діалогове вікноSave
Unit
1
As
- створюємо
нову папку , вибравши осмислену назву проекту (наприклад ЛР_6_7).Розкриваємо створену папку
у поле Ім'я файлу
-
дати ім'я програмного модуля-
Зберегти
. Відкриється діалогове вікно
Save
Project
As
.
(зберегти проект). У поле Ім'я файлу
-
і
м'я файлу проекту(LR 6-7).
Розширення файлу модуля -.pas, файл проекту -.dpr}
4.
На формі в лівому верхньому куткурозмістити компонент TMainMenu
з
Standard
(це не візуальний
компонент, тобто його піктограма не відповідає явному виду, а миша показує його наявність.
Настроювання його ведеться за допомогою спеціального редактора Menu
Designer
, що викликається
Подвійним клацанням на об'єкті MainMenu1).
5.
Створити пункт головного меню F
ile
{
в Menu
Designer
змінити властивість Caption
на &
F
ile
і ,таким
чином визначили клавішу швидкого виклику (Мнемонічного доступу), тобто <ALT>+<F>}
.
6.
Внести підпункти меню S
ave
і e
Х
it
{
змінюючи Caption
на &
Save
та e
&
xit
}
.
7.
Вибрати клавішні еквіваленту F
2 і
F
3 {
властивість ShortCu
t
-
вибрати відповідні F? чи
набрати їх у віконці }
.
8.
Анологічно створити пункт гол. меню H
elp
(праворуч від File) і його підпункти ?
I
nfo
(
F
1)
таE
xit
.
9.
Вставити між ?
таExit
розділову лінію {
у властивості Caption
у першій позиції набрати “дефіс– “}.
10
.Відзначити пункт Save
символом √ .
11
.Розробити код обробки подій, що виникають при виборі пунктів меню, наприклад – Exit.
У редакторі меню подвійним клацанняммиші на пункті Exit
визиваємо редактор коду
Procedure TMForm.Exit1Click(Sender:Tobject);
Begin
If CloseQuery then Close; {чи Close}
End
;
12
.Зкомпілювати додаток {
F
9}
і перевірити функції головного меню.
I
I
.Створення Контекстного (Спливаючого) меню.
1
.На формі розмістити не візуальний компонент T
Р
opUpMenu
.
2
.Аналогічно пунктам 5-7(першої частина LR) створити спливаюче меню.
3
.Після створення спл. меню в редакторі Menu закрити вікно редактора Menu([x]) - клацнути на формі
(для скасування вибору всіх компонентів) .- у списку вікна, що розкривається,
ObjectInspector буде
MForm
:
TMForm
. Властивості PopUpMenu
форми надати значення PopUpMenu
1.
4
.Аналогічно пункту 11 (I ч. LR) обробити пункт спливаючого меню «?
Info
»
для інформаційного
діалогового вікна повідомлень.
Використати процедуру MessageDlg,
що має 4 аргументи:
1 – симв. рядок з «переходом рядка» (код #13) і «поверненням каретки» (код #10) -для виведення
тексту у декілька рядків;
2 – mt
I
nformation
– вибір стилю діалогового вікна ;
3 – [mbO
к
]
– множина кнопок у вікні;
4 – 0
– ознака контекстної довідки;
Текст процедури обробки події :
Procedure TMForm.Info1Click (Sender:Tobject);
Begin
MessageDlg ('
Меню
розробив
(
ла
)'#13#10'
студент
(
ка
)
гр
. № ФИО', mtInformation,[mbOk],0);
End;
5
.Зкомпілюватидодатокіперевіритийогороботувиборомпунктумишею ,клавішамиеквіваленту тамнемонічногокоду.
Контрольні питання:
1
.Візуальніта невізуальні компоненти. 2
.Етапи збереження проекту.
3
.Створення головного( контекстного ) меню. 4
.Клавіші еквіваленту.
5
.Мнемонічний код. 6
.
Інформаційне діалогове вікно повідомлень.
Тема : Сторінка системних компонентів
Сторінка
System
: містить компоненти, що дозволяють мати доступ до програмного та апаратного забезпечення ПК.
Наприклад: Tіmer, Audіo - vіdіoplayer, вікно для малювання Paіnt - Box.
Компоненти Tіmer використовується для запуску процедур і функцій по обробці подій у зазначений інтервал часу, для контролю часу, тобто для виконання дій у реальному режимі часу. Це не візуальний компонент.
Має властивості:
-Enable (True, False) – використовується для генератора повідомлень.
- Іnterval – задається цілим числом у мілісекундах.
Має подію OnTіmer.
Сторінка
Win
32 :
містить 32-бітні компоненти (після Delphi-2) загального призначення, що дозволяє розробку додатків у стилі Win98, 2000, NT.
Наприклад: календар, можливість корегування дат і часу, створення структури дерева, відтворення кліпів і т.д.
Візуальний компонент TdateTimePicker – поле введення, корегування дати і часу .
Має властивості :
Kind два значення:
dtkDate – корегування чи відображення дати.
dtkTime – корегування часу.
Властивість DataMode дозволяє змінювати зовнішній вигляд календаря для дати, при цьому у властивостях Kindповинне бути значення dtkDate.
Значення dmComboBox– це поле зі списком (називається спадаючий чи календар, що випадає).
Значення dmUpDown– це коректування дати у вигляді лічильника.
Властивість Time - корегування часу.
Візуальний компонент TMonthCalendar – дозволяє швидко корегувати дату, готовий до роботи відразу після розміщення, ліворуч – колонка – номер тижня, використовуються кнопки переміщення, повернення на поточну дату з лічильником на сьогодні.
Лабораторна робота №8-9
Тема: Розробка інтерфейсу користувача з використанням компонентів
SYSTEM
і
WIN
32
.
Ціль:
засвоїти інтерфейс користувача з використанням компонентів сторінок SYSTEM. і WIN32.
Хід роботи:
I
.Створення цифрового годинника.
1.Відкрити новий додаток (проект).
2.Вибрати форму {клацнувши на ній}
, змінити Caption- на FORMLR8, Name- на FLR8.
3.Видалити кнопки мінімізації і максимізації вікна {на властивості
BorderIcons
-
розкрити [+]
-
встановити
biSystemMenu
– у
TRUE
,
biMinimize
і
biMaximize
- у
FALSE
Результат буде видний на формі лише після компіляції}.
4.Розмістити в центрі форми мітку { компонент LABEL сторінки STANDART}.
Для резервування місця під розташовувані цифри змінити :
Caption-00:00:00 AM; Name-TimeLable1.
5.У властивості Font
об'єктаTimeLabel
вибрати колір, шрифт, розмір, стиль для годин; наприклад – жирний курсив, розмір 24 і т.д.
6.Перенести на форму зі сторінки SYSTEM компонент Timer
(його ім'я за замовчуванням Timer1).
7.Обробити подію OnTimer
{вибрати об'єкт
Timer
1 і клацнути на закладці
Events
у вікні Інспектора Об'єктів
.
Викликати процедуру (метод) обробки подвійним клацанням миші на значенні праворуч від події:
Procedure TFLR8.Timer1Timer(Sender: Tobject);
Begin
TimeLable1.Caption:=TimeToStr(Time);
End
;
Цей код конвертує (переводить) поточний час у рядок String }.
8.Зкомпілювати додаток і запустити його. Вікно форми з ім'ям FormLR8 – без кнопок максимізації і мінімізації.
9.Вийти в Delphi на форму FormLR8.
II
. Маніпуляція з кольорами форми – мерехтіння кольору форми.
1.Вибрати об'єкт Timer1 на формі.
2.Установити властивість Interval = 100
3.Код обробки події OnTimer доповнити процедурою (методом):
FLR8.Color := trunc ( $02ffffff * random );
Ім'я (Name) форми властивість кольору
4.Зкомпелювати і запустити проект.
III
. Робота з календарем. Ви
ведення
повідомлення.
1.Розмістити на формі кнопку, змінити заголовок Caption на «Час», ім'я Name – Button1.
2.Розмістити на формі зі сторінки WIN32 візуальний компонент TDateTimePicker
.
3.Встановити режим відображення дати з розкритим календарем (поле зі списком):
властивість DateMode = dmComboBox; властивість Kind = dtkDate.
4.Встановити режим у вигляді лічильника:
властивість DateMode = dmUpDown.
5.Обробити подію натинення кнопки «Час» для виведення в інформаційному діалоговому вікні повідомлень поточного часу:
MessageDlg('Поточний час
+ TimeToStr(DateTimePicker1.Time),mtInformation, [mbOK],0);
6.Впорядкувати розміщення об'єктів на формі {вибрати всі об'єкти форми: меню
Edit
(
Select
all
};
{Впорядкувати об'єкти :
Edit
→
Align
→ діалогове вікно - по горизонталі →
Center
(центрувати)
по вертикалі → SpaceEqual (рівна відстань)}
7.Зкомпілювати і запустити додаток.
8.Зберегти модуль і проект.
Контрольні питання.
1.Призначення компонентів сторінки SYSTEM.
2.Компонент Timer, його властивості і події.
3.Призначення компонентів сторінки WIN32.
4.Властивості і значення компонента TDateTimePicker.
5.Властивості і значення компонента TMonthCalendar
6.Корегування дати і часу.
7.Впорядкуванння розміщення об'єктів на формі.
8.Видалення кнопок максимізації та мінімізіції на формі.
Директиви компілятора
Використовуються для зміни режимів функціонування (роботи) компілятора, впливають на ефективність виконання програми.
Розташовують директиви в коді програми безпосередньо перед текстом. Кожна директива заключається в фігурні дужки і має ознаку „$”. В одному рядку можна вказати декілька директив через кому: { $R+, $I+, $I_ Funct1.pas }
Типи директив
:
1.
перемикачі
-
вкл /
відкл режим компілятора („+” / ”-„ , ON / OFF) . { $R+, $I+ }
Можуть бути локальними і глобальними.
2.
з
параметрами
- конкретне значення. Наприклад: ім’я файла. { $I_ Funct1.pas }
3.
умовної компіляціі
- дозволяють в залежності від умов компілірувати або ні окреміфрагменти копій.
Для перевірки встановлених директив за замовчуванням -- функційні клавіші Ctrl + О або О (OptionsCompiler ).
Налагодити сторінку компілятора можна в діалоговому вікні ProjectOptions установкою відповідних індикаторів.
1. {$R} – перевірка допустимих значень індексів масивів .
Дозволяє перевірити діапазон цілочисельних значень індексів, автоматично контролює
результати введення і виведення (за замовчуванням R- ).
2. {$І}- перевірка помилок введення /виведення, автоматично контролює результати введення - виведення (за замовчуванням І+).
Аналізується код помилки процедурою І / О RESULT
0 – Відсутність помилки;
2 – Файл не знайдений;
3 – Помилка в імені файла;
4 – Забагато відкритих файлів: збільшити кількість відкритих файлів в налаштуванні;
5 – Файл ушкоджений;
100 – Кінець
101 – Диск переповнений;
106 – Помилка введення при роботі з файлами;
3. {$I_ім’я файла} – підключає на етапі компіляції розроблені раніше файли;
4. {$Q} – переповнення при цілочисельних операціях;
5. {$Р} – розширення параметрів процедур і функцій у вигляді рядків;
6. {$С+} – перевірка тверджень.
Лабораторна робота №10
Тема:
”Консольний додаток”.
Ціль
: У режимі консольного додатка відпрацювати основний модуль задачі курсового проекту.
Послідовність виконання:
1.
Запустити Delphi; відкрити новий додаток {
File
-
New
Application
}.
2.
Закрити наступні вікна:
форми Form1;
інспектора об'єктів Objectinspector;
модуль додатку Unit1.pas( без збереження ).
-на екрані лише головне вікно Delphi.
3.
З меню Project-ViewSource (перегляд)- з'являється вікно головної
процедури додатка, назва Project1.dpr.
4.
Набираємо текст (код) програми на Паскалі.
5.
Перший рядок-{$ApptypeConsole} – директива компілятора.
6.
У тексті програми перед (end.) повинeн бути оператор Readln;
зкомпілювати код програми меню {
Project
-
Compile
}
і запустити в роботу
{
Run
-
-
F
9}.
7.
На екрані – вікно Dos.
Контрольні запитання :
1. Директиви компілятора.
2. Класифікація директив.
Лабораторна робота № 11
Тема: „Налагодження інтегрованого середовища розробника”
Хід роботи:
1. Відминити - відновити вивід на екран палітри компонентів
{
View
→
ToolBars
→
Component
Palette
}
{
Вид→Панель инструментов→Палитра компонентов
}
.
2. Відминити - відновити вивід на екран панелі інструментів
{
View
→
ToolBars
→
Standard
}
{Вид→Панель инструментов→Стандарт
}
.
3. Додати кнопку на панелі інструментів,
Comands{
View
→
ToolBars
→
Customize
(налагодження)→ в
i
кно зі сторінками
Categories
(мелю) та
Comands
(команди). Вибрати меню файл і команду мишкою перетягнути кнопку на панель. Видалити кнопку з панелі}.
4. Відминити - відновити вивід на екран інспектора об'єктів
{
View
→
ToolBars
→
Object
Inspeclor
(
Інспектор об
’
єктів)(
F
11)}
.
5. Додати елемент в меню
{
Tools
(інструменти)→
Configure
Tools
(конфігурація інструментів)→ у вікні діалогової панелі
Tool
Options
натиснути
Add
→
Tools
Properties
(властивосиі інструментів), натиснути
Brows
→ зі списку вибрати задачу, відкрити її; у вікні
Title
дати заголовок - наприклад
Matric
→
Ok
y
вікні
Tools
Properties
→
Close
→
задача включена в
Tools
}
.
6. Змінити порядок задач у списку
Tools
{
у списці
Tool
Option
вибрати потрібну задачу і перемістити її на початок списку кнопками
Move
Up
}
.
7.Видалити задачу зі списка
Tools
{
вибрати задачу зі списку
Tools
→
Delete
}
.
8. Перемістити сторінку палітри компонентів
System
перед
Standart
{
натиснути правою кнопкою миші на палітрі компонентів →
висвітиться контексне меню
Properties
(властивості) → діалогове вікно
Palette
Properties
з двома колонками →
у списці сторінок
Page
вибираємо
System
та переміщуємо її}.
9. Додати нову сторінку в палітру з назвою "37 "
{
в діалоговому вікні
Palette
Properties
натиснути на
Add
і вводимо нове ім 'я сторінки
GR
37 }.
10.Видалення сторінки
{
в діалоговому вікні
Palette
Properties
натиснути на сторінці
GR
37_(
mo
6
mo
вибираємо її) та на кнопку
Delete
}
.
11.
Доповнити в Знавець Коду
(
Code
Insight
)
шаблон для оператору цикла з
параметром - 1
:
For |: = downtodo// Ctrl+J - виклик знавця коду
{
Tools
→
Edition
Option
→
Code
Insight
→
Code
Templates
→ натиснути
Add
у вікні для виводу нового шаблону
shotcut
+
name
в його короткий опис
Description
набираємо текст
шаблону, встановлюємо " │ " перед " :
=" →
зберігаємо та виходимо }.
12.Видалити шаблон із Знавця Коду
{
Tools
→
Editer
Option
→
Code
Insight
→
знайти шаблон і
.
Del
}
.
13.
Змінити затримку автоматичного спрацьовування
Code
Insight
на максимум
(Delay) {
Tools
→
Edition
Option
→
Code
Insight
→
Delay
→ повзунок на
max
= 1.5
sec
→
Ok
}
.
Контрольні питання:
1. Налагодження палітри компонентів.
2. Налагодження панелі інструментів.
3. Налагодження меню Tools.
4. Корегування знавця коду.
Тема: Введення й обробка елементів масиву
І
Визначити конкретне значення елементів масиву ми можемо з використанням компонентів сторінки Standard
Edit
( вікно редагування), при цьому на вихідній формі необхідно передбачити таку кількість віконець Edit
, скільки елементів має масив.
Edit
.
Text
- інформація символьного типу, для обробки числових значень необхідне перетворення типів:
· StrToFloat
,
StrToInt
– перетворення символьного в числове;
· FloatToStr
,
IntToStr
– зворотне перетворення для висновку результату.
При такому заданні масиву необхідно заздалегідь визначати і чітко фіксувати кількість елементів ( розмірність масиву).
ІІ
При великій розмірності масиву незручно використовувати величезну кількість вікон редагування. Масив можна вводити по рядкам в таблицю елементів, де кожне число знаходитися в окремому клітинці. При цьому елементи розділяються пробілом. Компонент StringGrid
знаходитися на сторінці Add i
ti
onal
.
Властивості компонентаString
Grid
:
1. Name
– ім'я, що використовується в програмі для звернення до об'єкта;
2. ColCount
– кількість стовпчиків (стовпців);
3. RowCount
– кількість рядків;
4. Cells
–
ім'я масиву ,відповідного таблиці.
5. FixedCols
– кількість фіксованих зліва стовпчиків;
6. FixedRows
– кількість фіксованих зверху рядків;
7. Options
.
goEditing
– можливість редагування вмісту клітинок таблиці;
8. Options
.
goTab
– можливість переходу до наступного елементу клавішею “Tab
”;
9. DefaultColWidth
– визначає ширину стовпчиків таблиці;
10. DefaultRowWidth
– висота рядків таблиці.
11. OptionsGoAlwaysShowEditor
– при значенні False
, після набору тексту необхідно натиснути F2, чи клацнути миша при значенні True
– редагування виконується автоматично.
ІІІ
.
Використання компонента Мемо
дозволяє вводити в масив елементи символьного типу у вигляді рядків тексту.
ВластивостіMemo
:
Name
-
-
ім'я компонента, що використовується в тексті програми;
Lines
– номер рядка, номерація починається з нуля (номер задається в «[ ]»);
Text
– символьна інформація, що визначає значення елементів масиву.
IV
.
Введення даних у масив з використанням списку List Box
(Standard).
Властивості ListBox
:
Items
– елементи списку;
ItemIndex
– номер обраного елемента списку ( на початку роботи «0»).
Список може бути сформований під час створення форми додатка, чи динамічно під час роботи програми.
У вікні Object
Insp
ector
вибрати властивості Items
і клацнути на кнопці....., відкривається діалогове вікно редактора списку рядків ( StringList Editor). Кожен елемент набирати з нового рядка і завершувати «Enter».
Після введення всіх елементів списку натиснути «ОК».
Процедура обробки події OnKeyPress
( перевірка коректності введення цілих чисел)
Procedure Tform1.StringGridKeyPress (Sender:Tobject; Var Key : char );
Begin
Case Key of
#8,’0’..’9’ : ; //
Цифри
і
клавіша
<Back Space>
#13;
//
Клавіша
<Enter>
If StringGrid1. Col <
StringGrid1.ColCount – 1
Then StringGrid . co l : = StringGrid1.col + 1
Else key : = Chr(0);
//
i
нші символи заборонені
End;
End;
Перевірка коректності введення дійсних чисел
Procedure Tform1.StringGridKeyPress (Sender:Tobject; Var Key : char );
Begin
Case Key of
#8,’0’..’9’ : ; //
Цифри
і
клавіша
<Back Space>
#13; //
Клавіша
<Enter>
If StringGrid1. Col < StringGrid1.ColCount – 1
Then StringGrid . co l : = StringGrid1.col + 1;
‘. ‘ , ’,’ : //
Роздільник цілої і дробової частин числа
Begin
If Key <> DecimalSeparator then
Key : = DecimalSeparator ; //
Замінимо
роздільник
на
припустимий
If Pos ( StringGrid1. cells [ StringGrid . Col , 0] , DecemalSeparator ) <> 0
Then Key : = chr ( 0); //
Заборона
введення
повторного
роздільника
End;
‘ – ‘ : //
мінус можна ввести тільки першим символом
//
тобто
коли
комірка
порожня
If Length ( StringGrid1.Cells [ StringGrid1 . Col , 0 ] ) <> 0
then Key : = Chr ( 0 )
else / /
Інші
символизаборонені
key : = Chr (0);
end;
{ end case}
end
;
{
end
proc
}
Лабораторна робота № 12.
Тема
: Обробка двовимірного масиву.
Мета
: Освоїти методи обробки масиву.
Постановка задачі
: Підрахувати середній бал студентів за підсумками сесії. За запитом виводити середній бал по всій групі.
Хід роботи
:
I. Відкрити новий додаток. Дати заголовок Form1.Caption
― 'Підсумки сесії':
Розмістити на формі:
1) Зі сторінки Standard
- мітку Label1
; властивість Caption
― 'Підсумки сесії по групі 37_';
2) Зі сторінки Additional
- таблицю рядків StringGrid1; встановити властивості:
ColCount
― 5 {Кількість стовпців}
;
RowCount
― 5 {Кількість рядків}
;
FixedCols
― 0 {Кількість фіксованих стовпців}
;
FixedRows
― 1 {Кількість фіксованих рядків}
;
Name
― StringGrid1 ( або SG1 );
Options
.
goEditing
― True{Редагування
клітинок
таблиці}
;
Options.goTab
― True;
3) ЗісторінкиStandard
-прапорецьCheckBox
; встановитийоговластивістьCaption
― 'Середнійбалпогрупі';
4) ЗісторінкиStandard
-кнопкуButton1
; встановитивластивістьCaption
― 'Пуск';
5) ЗісторінкиStandard
длявиведеннясередньогобалапогрупі-Label2
(чиPanel1
); Caption
― ' ' (очистити).
II. Для початкового програмного заповнення заголовка таблиці обробити подію активації форми:
Procedure TForm1.FormActivate(Sender: TObject);
begin
StringGrid1.Cells[0,0]:=' Ф И О';
StringGrid1.Cells[1,0]:=' Програм.';
StringGrid1.Cells[2,0]:=' Мат.Ан.';
StringGrid1.Cells[3,0]:=' Диф.Ур.';
StringGrid1.Cells[4,0]:=' Ср.Бал';
end;
III. Основну обробку і введення елементів масиву (при заповненні таблиці) оформити як процедуру обробки події натискання клавіші "Пуск":
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
var
a:array [1..5,1..10] of integer; {робочиймасив}
S, {середній бал студента}
SR:real; {середній бал по групі}
i, {лічильник стовпців}
j:integer; {лічильник рядків}
begin
SR:=0;
For j:=1 to SG1.RowCount-1 do {цикл по рядках}
begin
S:=0;
For і:=1 to 3 do {цикл по стовпцях}
begin
a[i,j]:=StrToInt(SG1.Cells[i,j]);
S:=S+a[i,j];
end; {For і}
S:=S/3; {підрахунок середнього балу студента}
SG1.Cells[4,j] := FloatToStr(s);
SR:=SR+S;
end; {For j}
{аналіз значення прапорця - обчислення середнього бала по групі}
If CheckBox1.State=cbChecked then
begin
SR:=SR/(SG1.RowCount-1);
Label2.Caption:=FloatToStr(SR);
end; {Then}
end; {Proc}
IV. Виконати перевірку коректності введення даних процедурою OnKeyPressed
. У випадку помилки вивести повідомлення
"Дані не входять у діапазон [1..5]" і повторити введення.
V. Перевірити, чи введені дані в клітинку, якщо ні ― повідомлення на екран і корегування таблиці.
Заповнити початковий масив випадковими числами ( RANDOM ).
Контрольні питання
:
1. Компонент StringGrid
, його властивості і події.
2. Компонент CheckBox
, його властивості і події.
3. Методи введення й обробки елементів масиву.
4. Перевірка коректності введення даних.
Лабораторна робота №13
Тема: ”Анкета студента”
Мета:
Використання зображення (фото, картинки), створення ехе-файла.
Постановка задачі:
Розробити додаток із зображеннями, що перекриваються.
Хід роботи:
I
.
Конструювання форми:
1.
Відкрити новий додаток. Дати заголовок Form1.Caption – ‘Анкета студента’
2.
Вибрати піктограму (іконку) для запуску задачі {Icon
®
®
Load
(завантажити)
®
вибираємо зі списку файлів *.ico
®
переглядаємо
®
відкрити
®
ОК
®
іконка в системному рядку форми змінилася на обрану}
3.
За бажанням змінити колір, фон, стиль, розмір форми.
4.
Забрати кнопки системного меню форми ( ) {Borderconst
®
biSystemMenu; biMinimize; biMaximize установити False }
На формі розмістити:
5.
Зі сторінки Standard
– мітку Label1
; властивість Caption – 'Студент КТРЕ'
6.
Зі сторінки Standard
– поле Мемо (чи вікно Edit, чи Label) – для введення анкетних даних.
7.
Розмістити 2 кнопки Button (з Standard)
Установити
:
Caption.Button1
– ‘портретнe фото’
Caption.Button2
– ‘художнєфото’
8.
Длякоректноговиходуззадачі (див.п.4) використовуватикнопкуBitBtn
зісторінкипалітрикомпонентівAdditional
. УстановитивластивістьKind
(сорт) – видкнопкинаbkClose
®
накнопціз'явиласяпіктограмаінаписClose
.
9.
На кнопці виведемо спливаючу підказку – “натяк”:
{властивість Hint –
(це текст підказки, що з'являється при наведенні покажчика миші) –
'вихід із задачі’;
властивість ShowHint –
(показувати/непоказувати підказку)
®
установити True}
10.
Розмістити на формі об'єкт Image1
(«картинка») зі сторінки Additional
.
11.
Уставити своє чи фото малюнок: {Image1
®
Picture
®
вікно редактора Picture
®
Load
®
вибираємо файл із *.jpg; *.bmp; *.ico; *.wmf
®
OK
®
картинка у вікні}
12.
Привести розмір зображення до заданих розмірів об'єкта Image
: {
властивість Stretch
®
TRUE
}
13.
Аналогічно п.п.10-13 вибрати 2-і фото (картинку), наклавши її цілком на першу картинку і сполучивши розміри.
II.
Розробка
кодів
(
процедур
):
procedure
TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
begin
Image1.Visible:=true; {
портретне
фото
візуальне
}
Image2.Visible:=false; {
художнє
фото
не
візуальне
}
button1.Visible:=false; {кнопка
1
не
візуальна
}
button2.Visible:=true; {кнопка
2
візуальна
}
end;
procedure
TForm1.Button2Click(Sender: TObject);
begin
Image2.Visible:=true; {
портретне
фото
візуальне
}
Image1.Visible:=false; {
художнє
фото
не
візуальне
}
button2.Visible:=false; {кнопка
2
не
візуальна
}
button1.Visible:=true; {кнопка
1
візуальна
}
end;
procedure
TForm1.BitBtn1Click(Sender: TObject);
begin
close;
end;
III.
Зберегти
розроблений
додаток
:
{
гол
.
меню
®
File
®
Save all
(
зберегти
усі
)
чи
Shift+Ctrl+S}
чидляіншоїпапки:
{
гол
.
меню
®
File
®
Save as…(SaveUnitas…)
®
шлях
®
ім
'
я
Anketa.pas.
гол
.
меню
®
Save Project as…
®
шлях
®
ім
'
я
Foto.dpr}
У в а г а!!!
Файли проекту і тексту програми повинні мати різні імена.
IV.
Створити ехе-файл проекту:
1.
{гол.меню
®
Project
®
Build all
(сконструювати все)
}
2. Закрити Delphi
:
Запустити задачу як ехе-файл через піктограму
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ :
1. Властивості компонента Image.
2. Властивості і події компонента BitBtn.
3. Створення ехе-файла.
4. Вибір піктограми задачі
5. Спливаюча підказка.
Лабораторна робота № 14
Тема :
Створення довідкової системи додатка
Мета : Навчитися створювати довідкову систему проекту
Складається з двох етапів:
Створення файлу документа
Компіляції файлу довідки.
I
Етап
Файл документа створюється будь-яким текстовим процесором (напр. Microsoft Word
) і зберігається як rtf
файл.
1.
Набираємо текст розділів довідки.
2.
Заголовки розділів оформляємо одним зі стилів «Заголовок
».
3.
Текст кожного розділу довідки повинен бути на окремій сторінці документа, тобто закінчуватися «розривом сторінки
».
4.
Позначаємо заголовки розділів виносками. Універсальна виноска для ідентифікатора теми, по якому на цю виноску можуть посилатися інші теми - #. Її потрібно ставити перед кожним розділом довідки; {Вставка → посилання → виноска → інша → # у поле введення → Ok}
.
У нижній частині вікна редагуваннярозкривається вікно введення тексту виноски, де вводимо ідентифікатор уставленої виноски; {# розділ1 # razd 2}.
5.
Перехід до інших розділів довідки по виділеному слову (ключу): ключове слово в загальному тексті rtf
файлу підкреслюємо подвійною лінією {Формат → Шрифт → Підкреслення → Подвійне → Ок застосовуємо до виділеного ключового слова}
.
За ключовим словом у тексті rtf файлу набираємо ідентифікатор посилання, куди необхідний перехід у довідці і «ховаємо» цей набраний ідентифікатор {Формат → Шрифт → Схований → Ок}
.
При цьому опція «подвійне підкреслення» повинна бити відключена.
6.
Зразок фрагменту rtf
– файлу:
# sozd
Створення довідкової системи {Заголовок1} складається з двох етапів:
I – Створення файлу документів razdel1
II – Компіляція файлу довідки razdel2
# razdel1
Файл документа можна створити засобами процесора MS Word
{ текст розділу }
# razdel2
Компілюємо файл довідки програмою MS Help Workshop
{ текст розділу }
| Усі виноски
|
▼
|
| Закрити
|
# sozd
# razdel1
# razdel2
II
Компіляція файлу довідки .
1.
Запускаємо MS Help Workshop, його шлях:
C:Program FilesBorlandDelphiHelpToolsHcw.exe
2.
У головному вікні програми:
File → New → HelpProject → відкривається вікно
ProjectFileName → вибираємо папку з проектом і з файлом
rtf → у полі
Ім'я файлу вводимо ім'я файлу довідкової системи
→ Зберегти.
3.
Відкрилося вікно проекту довідкової системи .
4.
Додаємо файл – документ довідкової системи.
Кнопка Files →
у вікні Topic File
→ Add →
вікно «Відкриття файлу» →
вибираємо потрібний rtf – файл.
5.
Задаємо характеристики вікна довідкової системи:
Кнопка Windows → Windows Properties →
у поле Create a window named →
слово “Main” –
основний тип створюваного вікна → Ok →
повернення у вікно Windows Properties.
6.
Вкладка General →
поле Title bar text → вводимо заголовок головного вікна (напр. Довідка).
7.
Можна вибрати колір фону заголовка і тексту довідки
{
Вкладка Color →
вибір Change → Ok}
8.
Призначимо числові значення ідентифікаторам розділів довідки: {
у вікні проекту довідкової системи натиснути кнопку Map →
сховалося діалогове вікно Map → Add →
у поле Topic
ID вводимо ідентифікатор посилання →
у поле Mapped numeric Value
– відповідне значення }.
9.
Компілюємо файл довідки:
Меню File → Compile → Compile a Help File
установлюємо прапорець для автоматичного показу створеної довідки → Compile.
10.
Створено файл довідки ім'я.hlp.
11.
Підключаємо розроблений файл довідки в проект Delphi
, зв'язуючи довідку з клавішею F1:
Object Inspector Form1 → Help File → ім'я.hlp;
→Help Context → 1.
12
. Для виклику довідки натисканням на кнопку – процедура (Button чи пункт меню)
Procedure TForm1.Button1Click(Sender:TObject);
Begin
Winhelp (Form1.Handle,’ім'я.hlp’, Help_Context,1);
End;
{властивість Handle вікна доступно лише під час роботи роботи програми}/
13.
Розроблений проект Delphi
, файл – rtf
і файл довідки.hlp
повинні знаходиться в одній папці.
Л
ітература до курсу алгоритмічних мов та програмування:
Л
ітература
1. Архангельский А.Я. Программирование в Delphi 6.-
М.: ЗАО “Изд-80 БИНОМ”,2002г.-1120с.:ил.
2. Бобровский С. Delphi 5:Учебный курс-С-П:Питер, 2001.-640 c.: ил.
3 Глинский Я.Н., Анохин В. Е., Ряжская В. А. TurboPascal 7.0 и Delphi.
Учебное пособие .-СПб: ООО “ДиаСофтЮП” 2001.-208 c.
4. Культин Н.Б. Программирование на ObgectPASCAL в Delphi 5.
-СПБ.: БХВ-С.-П.,2000,-464 с.:ил.
5. Фаронов В. В. Delphi5. Учебный курс.-М.:’’Нолидж”, 2001.-608c.,ил.
6. Черняхівський В.В.Delphi-4: сучасна технологія візуального програмування.-
Львів: БаК, 1999. – 196 с.
7. Фаронов В.В. TurboPascal 7.0 Научный курс. Учебное пособие,
изд.- 7-е М.: „ Нолидж” , 2001, -576 с., ил.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КІСІТКНЕУ імені Вадима Гетьмана Лабораторна робота №1
з предмету: "Алгоритмічні мови та програмування".
Тема:
Фах 5.080.405.027 ПЗ |
Мета
: Освоїти методи обробки масиву.
Постановка задачі
: Порахувати середній бал студентів за підсумками сесії. По запиту розрахувати і вивести середній бал по всій групі.
Хід роботи
:
VI. Відкрити новий додаток. Дати заголовок Form1.Caption
― 'Підсумки сесії':
Розмістити на формі:
6) Зі сторінки Standard
- мітку Label1
; властивість Caption
― 'Підсумки сесії по групі 37_';
7) Зі сторінки Additional
- таблицю рядків StringGrid1; встановити властивості:
ColCount
― 5 {Кількість стовпців}
;
RowCount
― 5 {Кількість рядків}
;
FixedCols
― 0 {Кількість фіксованих стовпців}
;
FixedRows
― 1 {Кількість фіксованих рядків}
;
Name
― StringGrid1;
Options.goEditing
― True {Редагування осередків таблиці}
;
Options.goTab
― True;
8) Зі сторінки Standard
- прапорець CheckBox
; установити його властивість Caption
― 'Середній бал по групі';
9) Зі сторінки Standard
- кнопку Button1
; установити властивість Caption
― 'Пуск';
10) Зі сторінки Standard
для висновку середнього бала по групі -Label2
(чи Panel1
); Caption
― ' ' (очистити).
VII. Для початкового програмного заповнення заголовка таблиці обробити подія активації форми:
procedure
TForm1.FormActivate(Sender: TObject);
begin
StringGrid1.Cells[0,0] := 'Ф И О';
StringGrid1.Cells[1,0] := 'Програм.';
StringGrid1.Cells[2,0] := 'Мат.Ан.';
StringGrid1.Cells[3,0] := 'Диф.Ур.';
StringGrid1.Cells[4,0] := 'Ср.Бал';
end
;
VIII. Основну обробку і введення елементів масиву (при заповненні таблиці) оформляти у виді процедури обробки події натискання клавіші "Пуск":
procedure
TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
var
a : array
[1..5,1..10] of
integer; {
робочий
масив
}
S, {середній бал студента}
SR : real; {середній бал по групі}
i, {лічильник стовпців}
j : integer; {лічильник рядків}
begin
SR := 0;
For
j := 1 to
StringGrid1.RowCount-1 do
{цикл по рядках}
begin
S := 0;
For
і := 1 to
3 do
{цикл по стовпцях}
begin
a[i,j] := StrToInt(StringGrid1.Cells[i,j]);
S := S+a[i,j];
end
; {For і}
S := S/3; {ви числение середнього бала студента}
SR := SR+S;
end
; {For j}
{аналіз значення прапорця - обчислення середнього бала по групі}
If CheckBox1.State=cbChecked then
begin
SR := SR/(StringGrid1.RowCount-1);
Label2.Caption := FloatToStr(SR);
end
; {Then}
end
; {Proc}
IV Виконати перевірку коректності введення даних процедурою OnKeyPressed
. У випадку помилки вивести повідомлення "Дані не входять у діапазон [1..5]" і повторити введення.
VПеревірити, чи введеноі дані в осередок, якщо немає ― повідомлення на екран і коректування таблиці.
Контрольні питання
:
5. Компонент StringGrid
, його властивості і події.
6. Компонент CheckBox
, його властивості і події.
7. Методи введення й обробки елементів масиву.
8. Перевірка коректності введення даних.
Протокол роботи:
unit
lr12;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, StdCtrls, Grids;
type
TForm1 = class
(TForm)
Label1: TLabel;
StringGrid1: TStringGrid;
CheckBox1: TCheckBox;
Button1: TButton;
Label2: TLabel;
Button2: TButton;
procedure
FormActivate(Sender: TObject);
procedure
Button2Click(Sender: TObject);
procedure
Button1Click(Sender: TObject);
procedure
StringGrid1KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end
;
var
Form1: TForm1;
implementation
{$R *.dfm}
procedure
TForm1.FormActivate(Sender: TObject);
begin
StringGrid1.Cells[0,0] := 'ФИО';
StringGrid1.Cells[1,0] := 'Програм.';
StringGrid1.Cells[2,0] := 'Мат.ан.';
StringGrid1.Cells[5,0] := ‘Стипендия';
end;
procedure
TForm1.Button2Click(Sender: TObject); {
Процедура виходу з програми
}
begin
form1.Close;
end
;
procedure
TForm1.Button1Click(Sender: TObject);{ Процедура обробкиButton }
var
S,Sr:real;
i,j:integer;begin
Sr := 0;
for
j := 1 to StringGrid1.RowCount do
begin
S := 0;
for
i := 1 to 3 do
begin
if
StringGrid1.cells[i,j]<>''
then
S := S+StrToInt(StringGrid1.Cells[i,j])
else
StringGrid1.Cells[i,j] := '0';
end
; //end i
S := S/3;
StringGrid1.Cells[4,j] := FloatToStrF(s,ffFixed,4,2);
if
s=5 then
StringGrid1.Cells[5,j] := '40.00'
else
if
(S<5)and(s>=4) then StringGrid1.Cells[5,j] := '32.50'
else
StringGrid1.Cells[5,j] := 'неполучает';
sr := Sr+s;
end
; //end i
if
CheckBox1.State=cbChecked then
begin
Sr := sr/(stringGrid1.RowCount-1);
label2.Caption := 'Среднийбалл ='+FloatToStrF(Sr,ffFixed,4,2);
end
; //end check
end
; //end proc
procedure
TForm1.StringGrid1KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);
begin
case
key of
#8,'2'..'5':;
else
begin
MessageDlg('Оценкапо 5-ойсмистеме(2..5)',mtError,[mbOk,MbCancel],0);
Key:=chr(0);
end
;
end
;
end
;
end
. //end program
Форми
: