.
Людство – частина біосфери, з якої воно бере всі засоби для існування. Перетворююча діяльність людини в біосфері настільки велика, що може бути порівняна лише з грандіозними геологічними процесами.
З історії відомо, що людина далеко не завжди розумно підходила, та навіть і сьогодні підходить до використання природних скарбів нашої планети. В результаті нераціональної діяльності людина лише протягом кількох останніх сторіч безслідно знищено багато видів рослин і тварин.
Часто гідротехнічні споруди позбавляють риб можливості досягти своїх нерестилищ. Випускання недостатньо очищених промислових відходів у водойми згубно діє на життя. Вирублення лісів без урахування їхнього відновлення спричиняє обміління річок і ерозію ґрунтів. На даний час збільшується потреба у воді на побутові та промислові цілі. Перед людством нависла загроза водного голоду. Проблема прісної води має бути вирішеною в найближчі роки.
Промислові підприємства і транспорт забирають із атмосфери величезну кількість кисню і забруднюють її шкідливими газами. Неконтрольоване використання атомної енергії забруднює біосферу радіоактивними речовинами.
Значна кількість промислових відходів є мутагенами, які можуть порушувати генотип рослин, тварин, людини, стати причиною спадкових хвороб і аномалій розвитку.
Сьогодні, коли людство усвідомило, до яких згубних наслідків веде хижацьке споживацьке відношення до природи. В нашій країні, і у всьому світі приймаються міри по охороні природи.
Екологія людини та її значення для гармонізації відносин людства та довкілля.
З кожним повним кроком технічного прогресу зростає могутність людини та її влада над природою. Водночас зростає і розуміння небезпеки такої влади. Адже природа – це єдиний організм, часткою якої є і сама людина.
Проблеми взаємодії між живими організмами та середовищем їх існування вивчає екологія.
Одним із її розділів є екологія людини – це міждисциплінарна наука. Що вивчає закономірності взаємодії людини з навколишнім середовищем, динаміку росту народонаселення, збереження здоров’я, вдосконалення фізіологічних і психічних можливостей людини. Екологію людини можна розглядати як екологію популяційного виду Homo sapiens. Екологія людини вивчає вплив зовнішнього середовища на людський організм. Пі
Вода і харчові продукти, які контактують з епітелієм травного каналу, шар повітря, що оточує людину і прилягає до шкіри, епітелію слизових оболонок органів дихання, предмети, з якими безпосередньо контактує шкіра людини, є для людини зовнішнім середовищем. Поняття зовнішнього середовища суто індивідуальне для кожної людини.
Вплив екологічних факторів на організм людини.
Екологічні фактори
– будь-які елементи, умови зовнішнього середовища, що здійснюють той чи інший вплив на людину та інші живі організми, до яких у організмів виникає пристосування. У процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може. Всі фактори, переплітаючись, створюють комплекс умов. В яких існують організми і поділяють на абіотичні, біотичні і антропогенні фактори.
Абіотичні
– це компоненти та явища неживої, неорганічної природи, що безпосередньо чи опосередковано впливають на живі організми. До них належать вологість повітря і кількість опадів, температура повітря, кількість світла, тривалість дня і ночі. Режим вітрів, тиск повітря, газовий склад атмосфери, висота над рівнем моря, рельєф.
Біотичні
– це сукупність факторів органічного, тобто живого. Світу (рослинність, тваринний світ, мікроорганізми, віруси), які діють на організми.
Антропогенні
– зумовлені присутністю людини, її трудовою діяльністю, яка змінює природне середовище і цим впливає на живі організми і чисельність їх популяцій. Саме ці фактори є найзначнішими за масштабами і характером дії. Людина може впливати на організми безпосередньо і опосередковано.
Фактори ризику
– це фактори, які статистично достовірно зменшують тривалість життя. У зв’язку з розвитком цивілізації і змінами екологічної обстановки з’явилось багато різних хвороб, які називають „хворобами цивілізації”, а факторами ризику вважають явища, які викликають загальні порушення обміну речовин і охоплюють суспільство в цілому, їх можна об’єднати у певні групи, а саме: гіпокінезія, аліментарні фактори, емоційний стрес та ксенобіотики.