Табличний процесор Excel. Майстер функцій
План
1. Табличний процесор Excel: загальні відомості
2. Функції Excel. Майстер функцій
2.1 Фінансові функції
2.2 Математичні функції
2.3 Логічні функції
3 Копіювання формул і адрес аргументів
4 Копіювання формул без зміни адрес аргументів
1. Табличний процесор Excel: загальні відомості
Табличний процесор Excel представляє собою програму (частину пакету програм Office), призначену здійснювати різноманітні математичні операції, починаючи від операцій елементарної математики і закінчуючи громіздкими обчисленнями здебільшого економічного характеру, але придатних і для інших сфер господарювання. Табличний процесор Excel також містить убудоване прикладне середовище програмування VisualBasicForApplications (VBA), що дозволяє створювати нові програмні модулі для полегшення роботи користувача програмою (наприклад, створити модуль, що за вхідними даними обчислює рентабельність інвестиційного проекту або ж ефективність виробництва – Excel не містить окремих формул і функцій для здійснення цих обчислень, але на основі тих функцій, що маються, можна створити окрему програму, яка б містила універсальні формули, потрібні для поточних розрахунків).
Основним об’єктом роботи в табличному процесорі Excelє Лист. Лист – це вся робоча площа екрану Excel. Кожний лист містить комірки, в яких відбуваються обчислення. За замовчанням файлу Excelнадається ім’я «Книга1». Книга – це файл Excel, що вміщує один або декілька листів.
Основний прийом роботи з Excel – це створення формул. Вони створюються на основі введених чисел та їхньої обробки за допомогою стандартних математичних операцій чи за допомогою вбудованих в Excel функцій, про які буде більш докладно розказано далі в даному рефераті.
2. Функції Excel. Майстер функцій
Функції — заздалегідь визначені формули, які виконують обчислення по заданих величинах, що називаються аргументами, і в зазначеному порядку. Ці функції дозволяють виконувати як прості, так і складні обчислення. Наприклад, функція ОКРУГЛ округляє число в даній комірці.
Структура функції починається зі знака рівності (=), за ним іде ім'я функції, що відкриває дужка, список аргументів, розділених комами, що закриває дужка.
Для появи списку доступних функцій клацніть комірку і натисніть клавіші SHIFT+F3.
Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне значення (ИСТИНА й ЛОЖЬ), масиви (масив – це об'єкт, що використовується для одержання декількох значень у результаті обчислення однієї формули або для роботи з набором аргументів, розташованих у різних комірках і згрупованих по рядках або стовпцях. Діапазон масиву використовує загальну формулу; константа масиву являє собою групу констант, що використовуються як аргументи.), значення помилки (наприклад #Н/Д), або посилання на комірку. Як аргументи використаються константи (константа – це постійне (не обчислюване) значення. Вираження й результат обчислення вираження константами не є.), формули, або функції. У кожному конкретному випадку необхідно використати відповідний тип аргументу.
Спливаюча підказка із синтаксисом й аргументами з'являється після уведення функції. Наприклад, що спливає підказка з'явиться після уведення =ОКРУГЛ(. Спливаючі підказки з'являються тільки для убудованих функцій.
Діалогове вікно Майстер функцій полегшує уведення функцій при створенні формул, що містять функції. При уведенні функції у формулу діалогове вікно Майстер функцій відображає ім'я функції, всі її аргументи, опис функції й кожного аргументу.
У деяких випадках може знадобитися використання функції як одного з аргументів (аргумент – це значення, використовувані функцією для виконання операцій або обчислень. Тип аргументу, що використовується функцією, залежить від конкретної функції. Звичайно аргументи, що використовуються функціями, є числами, текстом, посиланнями на комірки й іменами.) іншої функції. Наприклад, у формулі функція СРЗНАЧ вкладена у функцію ЕСЛИ для порівняння середнього значення декількох значень із числом 50.
Вкладена функція, що використовується як аргумент, повинна обчислювати відповідному цьому аргументу тип даних. Наприклад, якщо аргумент повинен бути логічним, тобто мати значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ, те вкладена функція в результаті обчислень теж повинна давати логічне значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ. Інакше з'явиться повідомлення про помилку «#ЗНАЧ!».
У формулах можна використати до семи рівнів вкладення функцій. Коли функція Б є аргументом функції А, функція Б перебуває на другому рівні вкладеності. Наприклад, припустимо, що функції СРЗНАЧ і СУМ уважаються функціями другого рівня, тому що обидві вони є аргументами функції ЕСЛИ. Функція, вкладена як аргумент у функцію СРЗНАЧ, буде функцією третього рівня й так далі.
Майстер функцій – це модуль (підпрограма), вбудована в пакет EXCEL, що здійснює користування вбудованими функціями та полегшує користування ними. Можна вводити функції вручну, якщо знати їхній синтаксис, але бувають випадки, коли функція дуже складна і ручний ввід не є зручним. Тоді легше використовувати Майстер функцій (рис.1). Його можна відкрити за допомогою виконання команди Функція меню Вставка.
Вікно майстра функцій складається з декількох частин. У верхній частині є поле для заповнення назви потрібної функції та кнопка швидкого пошуку. Трохи нижче розташовано поле функцій, що розкривається. За його допомогою можна відкрити всі функції, ті 10, що востаннє використовувались, функції певної групи тощо. У полі, що розташовано іще нижче, одразу ж виводяться функції, які «замовив» користувач. За замовчанням відкривається 10 функцій, що востаннє використовувались. Нижче цього поля можна знайти синтаксис написання обраної (виділеної) функції та її коротке описання. Якщо користувач вважає інформацію по функціях, надану у віконці, недостатньою, можна викликати натисканням гіперпосилання довідку з приводу даної функції.
Рис.1. Екранна форма Майстра функцій
Після вибору відповідної функції і натискання клавіші «ОК», з’являється вікно, в якому власне і відбувається здійснення обчислень. Якщо аргументів функції багато, у вікні автоматично збільшується кількість потрібних для обчислення полів, але не більш як 30.
Рис. 2. Аргументи функції. Екранна форма.
2.1 Фінансові функції
Фінансові функції використовуються здебільшого для фінансових обчислень. Як правило, кожна з наведених нижче функцій використовується у якості вкладеної, тому що фінансові розрахунки здебільшого містять складені показники, які базуються на основі декількох функцій. Також фінансові обчислення здебільшого виконують за допомогою стандартних функцій Excelта можливостей VBA. Розглянемо коротко, які дії виконують фінансові функції EXCEL.
Повертає накопичений доход по цінних паперах з періодичною виплатою відсотків.
Повертає накопичений доход по цінних паперах, відсоток по яких виплачується в строк вступу в силу.
Повертає величину амортизації для кожного періоду, використовуючи коефіцієнт амортизації.
Повертає величину амортизації для кожного звітного періоду.
Повертає кількість днів між початком періоду купона й датою угоди.
Повертає число днів у періоді купона, що містить дату угоди.
Повертає число днів від дати угоди до строку наступного купона.
Повертає наступну дату купона після дати угоди.
Повертає кількість купонів, які можуть бути оплачені між датою угоди й строком вступу в силу.
Повертає попередню дату купона перед датою угоди.
Повертає загальну виплату, зроблену між двома періодичними виплатами.
Повертає загальну виплату по позиці між двома періодами.
Повертає амортизацію майна на заданий період, використовуючи метод постійного обліку амортизації.
Повертає величину амортизації майна для зазначеного періоду при використанні методу дворазового обліку амортизації або іншого явно зазначеного методу.
Повертає норму знижки для цінних паперів.
Перетворить ціну в рублях, виражену у вигляді дробу, у ціну в рублях, виражену десятковим числом.
Перетворить ціну в рублях, виражену десятковим числом, у ціну в рублях, виражену у вигляді дробу.
Повертає щорічну тривалість дії цінних паперів з періодичними виплатами по відсотках.
Повертає діючі щорічні процентні ставки.
Повертає майбутнє значення внеску.
Повертає майбутнє значення початкової пропозиції після обліку ряду складних процентних ставок.
Повертає ставку прибутковості повністю забезпеченого цінного папера.
Повертає величину виплати прибутку на вкладення за даний період.
Поновлює внутрішню ставку прибутковості (віддачі) для серії потоків коштів.
Обчислює виплати за зазначений період інвестиції.
Повертає модифіковану тривалість Маколея для цінних паперів з передбачуваною номінальною вартістю 100 рублів.
Повертає внутрішню ставку прибутковості, при якій позитивні й негативні грошові потоки мають різну ставку.
Повертає номінальну річну процентну ставку.
Повертає загальна кількість періодів виплати для даного внеску.
Повертає чисту наведену вартість інвестиції, заснованої на серії періодични
Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості цінних паперів з нерегулярним першим періодом.
Повертає доход по цінних паперах з нерегулярним першим періодом.
Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості цінних паперів з нерегулярним останнім періодом.
Повертає доход по цінних паперах з нерегулярним останнім періодом.
Повертає величину виплати за один період річної ренти.
Повертає величину виплат на основний капітал для внеску в заданий період.
Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості цінних паперів, по яких виробляється періодична виплата відсотків.
Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості цінних паперів, на які зроблена знижка.
Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості цінних паперів, по яких виплачується прибуток у момент вступу в силу.
Повертає наведену (на цей момент) вартість інвестиції.
Повертає процентну ставку по ануїтету за один період.
Повертає суму, отриману в строк вступу в силу повністю забезпечених цінних паперів.
Повертає величину безпосередньої амортизації майна за один період.
Повертає величину амортизації активу за даний період, розраховану методом «суми (річних) чисел».
Повертає еквівалентний облігації доход по казначейському чеку.
Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості для казначейського чека.
Повертає доход по казначейському чеку.
Повертає величину амортизації майна для явно зазначеного або відповідного періоду при використанні методу разового обліку амортизації.
Повертає внутрішню ставку прибутковості запланованих неперіодичних грошових потоків.
Повертає чисту поточну вартість інвестиції, що обчислює на основі ряду надходжень наявних, які не обов’язково є періодичними.
Повертає доход від цінних паперів, по яких виробляються періодичні виплати відсотків.
Повертає річний доход по цінних паперах, на які зроблена знижка. Приклад — казначейські чеки.
Повертає річний доход від цінних паперів, відсоток по яких виплачується в строк погашення.
2.2 Математичні функції
Математичні функції в Excel– найчисленніша група функцій. За їхньою допомогою дуже легко проводити різноманітні розрахунки, особливо економічні.
Повертає модуль (абсолютну величину) числа.
Повертає арккосинус числа.
Повертає гіперболічний арккосинус числа.
Повертає арксинус числа.
Повертає гіперболічний арксинус числа.
Повертає арктангенс числа.
Повертає арктангенс для заданих координат x й y.
Повертає гіперболічний арктангенс числа.
Округляє число до найближчого цілого або до найближчого кратного зазначеному значенню.
Повертає кількість комбінацій для заданого числа об'єктів.
Повертає косинус числа.
Повертає гіперболічний косинус числа.
Перетворить радіани в градуси.
Округляє число до найближчого парного цілого.
Повертає число e, зведене в зазначений ступінь.
Повертає факторіал числа.
Повертає подвійний факторіал числа.
Округляє число до найближчого меншого по модулі цілого.
Повертає найбільший загальний дільник.
Округляє число до найближчого меншого цілого.
Повертає найменше загальне кратне.
Повертає натуральний логарифм числа.
Повертає логарифм числа по заданій підставі.
Повертає десятковий логарифм числа.
Повертає визначник матриці, що зберігається в масиві.
Повертає зворотну матрицю (матриця зберігається в масиві).
Повертає добуток матриць, що зберігаються в масивах.
Повертає остача від ділення.
Повертає число, округлене з необхідною точністю.
Повертає мультиномінальний коефіцієнт множини чисел.
Округляє число до найближчого непарного цілого.
Повертає число «пі».
Повертає результат піднесення числа в ступінь.
Повертає добуток аргументів.
Повертає цілу частина частки при діленні.
Перетворить градуси в радіани.
Повертає випадкове число в інтервалі від 0 до 1.
Повертає випадкове число в заданому інтервалі.
Перетворить число в арабському записі до числа в римської як текст.
Округлює число до зазначеної кількості десяткових розрядів.
Округлює число до найближчого меншого по модулі цілого.
Округлює число до найближчого по модулі більшого цілого.
Повертає суму статечного ряду, обчислену по заданій формулі.
Повертає знак числа.
Повертає синус заданого кута.
Повертає гіперболічний синус числа.
Повертає позитивне значення квадратного кореня.
Повертає значення квадратного кореня з (число * «пі»).
Повертає проміжний підсумок у списку або базі даних.
Сумує аргументи.
Сумує осередку, що задовольняють заданій умові.
Повертає суму добутків відповідних елементів масивів.
Повертає суму квадратів аргументів.
Повертає суму різниць квадратів відповідних значень у двох масивах.
Повертає суму сум квадратів відповідних елементів двох масивів.
Повертає суму квадратів різниць відповідних значень у двох масивах.
Повертає тангенс числа.
Повертає гіперболічний тангенс числа.
Відкидає дробову частину числа.
2.3 Логічні функції
Логічні функції нечисленні за своєю кількістю, але мають велике значення для обчислень, причому як в економіці, так і в інших галузях господарства. Якщо аргументи функції знаходяться в певному діапазоні, дуже зручно користуватись логічними функціями для обмеження границь обчислення.
Повертає значення ІСТИНА, якщо всі аргументи мають значення ІСТИНА.
Повертає логічне значення НЕПРАВДА.
Виконує перевірку умови.
Міняє на протилежне логічне значення свого аргументу.
Повертає ІСТИНА, якщо хоча б один аргумент має значення ІСТИНА.
Повертає логічне значення ІСТИНА.
2.4 Функції дати, часу
Функції дати і часу особливо використовуються в бухгалтерських та економічних розрахунках, коли зручніше встановити у формулу значення певного діапазону дат або ж функцію дати чи часу.
Повертає задану дату в числовому форматі Microsoft Excel.
Перетворить дату з текстового формату в числовий.
Перетворить дату в числовому форматі в день місяця.
Обчислює кількість днів між двома датами на основі 360-денного року.
Повертає дату в числовому форматі, що відстоїть на задане число місяців уперед або назад від початкової дати.
Повертає дату в числовому форматі для останнього дня місяця, що відстоїть уперед або назад на задане число місяців.
Перетворить дату в числовому форматі в годинники.
Перетворить дату в числовому форматі у хвилини.
Перетворить дату в числовому форматі в місяці.
Повертає кількість робочих днів між двома датами.
Повертає поточну дату й час у числовому форматі.
Перетворить дату в числовому форматі в секунди.
Повертає заданий час у числовому форматі.
Перетворить час із текстового формату в числовий формат.
Повертає числовий формат поточної дати.
Перетворить дату в числовому форматі в день тижня.
Перетворить числове подання в число, що вказує, на який тиждень року доводиться зазначена дата.
Повертає дату в числовому форматі, що відстоїть уперед або назад на задану кількість робочих днів.
Перетворює дату в числовому форматі в рік.
Повертає частку року, що становить кількість днів між початковою й кінцевою датами.
3. Копіювання формул і адрес аргументів
Копіювати формули можна за допомогою стандартних команд «Копіювати» - «Вставити» (або ж за допомогою комбінацій клавіш Ctrl+C – Ctrl+V).
При переміщенні комірки з формулою посилання, що вміщуються у формулі, не змінюються. При копіюванні формули посилання на комірки можуть змінюватися залежно від їхнього типу.
1. Виділіть комірку, що містить формулу.
2. Переконайтеся, що посилання на комірки, що використовуються у формулі, дають необхідний результат. Виберіть необхідний тип посилання. Щоб перемістити формулу, використайте абсолютне посилання (абсолютне посилання – це закріплення комірки в формулі знаками $ перед літерою та числом адреси комірки).
3. Копіювання формул без зміни адрес аргументів
Якщо потрібно копіювати формулу без зміни адрес аргументів, необхідно навести клавішу миші на правий нижній кут комірки, де міститься значення, обчислене за даною формулою. Замість знаку миші з’явиться знак «плюс». Необхідно, «зачепившись» за цей знак, «протягнути» комірку до необхідної комірки. При цьому адреси комірок будуть змінюватись відповідно до про стягнення. Якщо цього не повинно відбуватись, необхідно закріпити знаком $ адреси комірок у вихідній формулі. Це можна просто зробити за допомогою клавіші F4.