РефератыАстрономияЗаЗакон України Про загальний військовий обовязок і військову службу 2

Закон України Про загальний військовий обовязок і військову службу 2

Назва реферату
: Закон України Про загальний військовий обовязок і військову службу Розділ
: Військова справа, ДПЮ


Закон України Про загальний військовий обовязок і військову службу


Цей Закон здійснює правове регулювання стосовно загального військового обов’язку і військової служби з метою реалізації громадянами України конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни.


Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Загальний військовий обов'язок


1. Загальний військовий обов’язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань*, а також підготовки населення до захисту України.


2. Загальний військовий обов'язок включає:


підготовку громадян до військової служби;


приписку до призовних дільниць;


прийняття та призов на військову службу;


проходження за призовом або добровільно військової служби;


виконання військового обов'язку в запасі;


дотримання правил військового обліку.


У воєнний час загальний військовий обов'язок включає також загальне обов'язкове військове навчання громадян.


3. Громадяни мають право на заміну загального військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України “Про альтернативну (невійськову) службу”.


4. Загальний військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні.


5. Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:


допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;


призовники - особи, приписані до призовних дільниць;


військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;


військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі.


До паспортів громадян України цих категорій вноситься відповідна відмітка.


6. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, зобов'язані:


прибувати за викликом військового комісаріату до призовних дільниць для приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори;


проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;


виконувати правила військового обліку.


7. Жінки, які за фахом мають медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, беруться на військовий облік. Вони зобов'язані прибувати за викликом до військового комісаріату для проходження медичного огляду і виконувати правила військового обліку.


У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову службу за контрактом. У воєнний час особи жіночої статі, які перебувають на військовому обліку чи пройшли загальне військове навчання, можуть бути призвані на військову службу за рішенням Президента України.


8. Виконання Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" покладається на громадян України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності.


Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов'язку в запасі


1. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній з захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.


2. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.


3. Встановлюються такі види військової служби:


строкова військова служба;


військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин;


військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів;


військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки)* з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу;


військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;


військова служба осіб офіцерського складу за призовом;


кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження військової служби за контрактом.


4. Виконання військового обов'язку в запасі у мирний час полягає у дотриманні порядку і правил військового обліку, проходженні зборів, збереженні та вдосконаленні військовозобов'язаними знань, навичок і умінь, необхідних для виконання ними обов'язків військової служби у воєнний час відповідно до військово-облікових чи цивільних спеціальностей.


5. Громадяни, які призвані або добровільно вступили на військову службу, складають Військову присягу на вірність Українському народу.


Військовозобов'язані, які раніше не склали Військову присягу, складають її під час зборів або мобілізації.


6. Усі громадяни, які призиваються, приймаються на військову службу або перебувають у запасі, проходять обов'язковий медичний огляд у порядку, затвердженому Міністром оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.


Стаття 3. Правова основа загального військового обов’язку і військової служби


Правовою основою загального військового обов’язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, інші закони України, а також нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання загального військового обов’язку, військової служби та статусу військовослужбовців.


Стаття 4. Комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями


1. Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями через військові комісаріати шляхом:


призову громадян на військову службу на підставі загального військового обов'язку;


прийняття громадян на військову службу за контрактом.


2. Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом під час мобілізації проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується в запасі необхідна кількість військово-навчених громадян.


3. Генеральний штаб Збройних Сил України проводить розподіл наявних призовних ресурсів за ступенями обмеження, станом здоров’я та рівнем освіти пропорційно між Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.


4. Порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями визначається цим Законом та іншими актами законодавства.


Стаття 5. Склад військовослужбовців і військовозобов'язаних. Військові звання


1. Військовослужбовці та військовозобов'язані поділяються на рядовий, сержантський і старшинський склад, склад прапорщиків і мічманів, офіцерський склад.


Офіцерський склад поділяється на молодший, старший і вищий.


Кожному військовослужбовцю і військовозобов'язаному присвоюється військове звання.


Встановлюються такі військові звання:


Армійські Корабельні


Рядовий склад (рядові і матроси)


рядовий матрос


старший солдат старший матрос


Сержантський і старшинський склад (сержанти і старшини)


молодший сержант старшина 2 статті


сержант старшина 1 статті


старший сержант головний старшина


старшина головний корабельний старшина


Склад прапорщиків і мічманів (прапорщики і мічмани)


прапорщик мічман


старший прапорщик старший мічман


Молодший офіцерський склад (молодші офіцери)


молодший лейтенант молодший лейтенант


лейтенант лейтенант


старший лейтенант старший лейтенант


капітан капітан-лейтенант


Старший офіцерський склад (старші офіцери)


майор капітан 3 рангу


підполковник капітан 2 рангу


полковник капітан 1 рангу


Вищий офіцерський склад (вищі офіцери)


генерал-майор контр-адмірал


генерал-лейтенант віце-адмірал


генерал-полковник адмірал


генерал армії України


2. До військових звань офіцерського складу медичної і юридичної служб Збройних Сил України та інших військових формувань, військових судів і прокуратур, які мають відповідну освіту, додаються слова "медичної служби" і "юстиції". До військових звань військовослужбовців, які проходять військову службу в Національній гвардії України, додається слово "гвардії".


До військових звань громадян, які перебувають у запасі чи у відставці, додаються слова відповідно "запасу" або "у відставці".


3. Присвоєння і позбавлення військових звань, а також пониження і поновлення у військовому званні здійснюються у порядку і за правилами, визначеними положеннями про проходження військової служби та статутами Збройних Сил України .


Глава ІІІ. ПРИПИСКА ГРОМАДЯН ДО ПРИЗОВНИХ ДІЛЬНИЦЬ, ПРИЗОВ І ПРИЙНЯТТЯ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ


Стаття 20. Прийняття на військову службу за контрактом


1. На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які відповідають вимогам проходження військової служби:


військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій військовій службі не менше одного року і мають відповідну професійну підготовку за фахом, а також військовозобов'язані та жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, з відповідною спеціальною підготовкою, після закінчення спеціальних курсів, віком від 19 до 30 років - на військову службу солдатів і матросів, сержантів і старшин;


військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій військовій службі не менше одного року, військовозобов'язані, жінки з відповідною освітою та спеціальною підготовкою, які не мають військових звань офіцерського складу, після закінчення спеціальних курсів, віком від 19 до 30 років - на військову службу прапорщиків і мічманів;


призовники віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється у рік зарахування на навчання, а також військовослужбовці та військовозобов'язані віком від 18 до 23 років, які не мають військових звань офіцерського складу і виявили бажання навчатися у вищих військових навчальних закладах або вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, - на військову службу курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів або вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи;


випускники вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, з числа курсантів (слухачів), які пройшли підготовку на посади осіб офіцерського складу з присвоєнням первинного офіцерського звання, - на військову службу офіцерського складу;


офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, в тому числі жінки віком до 30 років, - на військову службу офіцерського складу;


особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі.


2. Форма, порядок і правила укладення контракту з громадянином, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців.


Глава IV. ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ


Стаття 22. Граничний вік перебування на військовій службі


1. Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:


а) для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової служби - до 27 років;


б) для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, - до 45 років;


в) для прапорщиків і мічманів - до 45 років;


г) для молодших офіцерів – до 45 років;


д) для старших офіцерів: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;


е) для вищих офіцерів: у військових званнях від генерал-майора (контр-адмірала) до генерала армії України включно - до 60 років.


2. Офіцери Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання Міністром оборони України, вищим командуванням інших військових формувань можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік до 5 років, а доктори наук і професори - до 10 років.


3. Військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню в запас у порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців.


4. Військовослужбовці, у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на службі за їх бажанням після укладення нового контракту, на строк не більше 5 років, а в Службі безпеки України – не більше 10 років.


Стаття 23. Строки військової служби


1. Строки військової служби для осіб офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, обмежуються граничним віком перебування на військовій службі, встановленим статтею 22 цього Закону.


2. Строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються:


а) для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;


для матросів і старшин, які проходять строкову військову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил України, в морських частинах інших військових формувань, - до 24 місяців;


для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, - до 12 місяців;


б) для солдатів і матросів, сержантів і старшин з числа військовослужбовців строкової військової служби, жінок і військовозобов'язаних, прийнятих на військову службу за контрактом, - не менше 3 років;


в) для курсантів вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, - від 3 до 5 років;


г) для прапорщиків і мічманів - не менше 5 років;


д) для офіцерів, прийнятих на військову службу за контрактом, - від 5 до 10 років;


е) для офіцерів запасу, призваних на військову службу, - не менше 2 років.


3. Після закінчення строків військової служби, встановлених пунктами “б” – “е” частини другої цієї статті, вона може бути продовжена за новим контрактом на строк від 3 до 5 років щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.


4. Військовослужбовці строкової служби, прийняті на військову службу солдатів і матросів, сержантів і старшин за контрактом, у разі розірвання контракту переводяться на становище військовослужбовців строкової служби, якщо вони не вислужили встановлені строки строкової військової служби, за винятком випадків, передбачених пунктом “ж” частини шостої статті 26 цього Закону.


Стаття 24. Початок і закінчення проходження військової служби


1. Початком проходження військової служби вважається:


а) день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу;


б) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов'язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом;


в) день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу;


г) день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до Служби безпеки України.


2. Закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу.


3. Військовослужбовці вважаються такими, які виконують обов’язки військової служби:


а) на шляху прямування на службу або із служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;


б) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робоч

ого (учбового) часу, включаючи і перерви, установлені розпорядком (розкладом занять);


в) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідало обов’язкам військовослужбовця або він був направлений туди за наказом відповідного командира (начальника);


г) при виконанні державних або громадських обов’язків, якщо навіть ці обов’язки і не були пов’язані з військовою службою;


д) при виконанні обов’язку по врятуванню людського життя, охороні державної, комунальної власності і приватної власності, підтриманню військової дисципліни та охороні правопорядку.


Стаття 26. Звільнення з військової служби


1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:


а) в запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;


б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування військовозобов`язаних у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.


2. Звільнення із служби проводиться:


а) військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки;


б) військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті;


в) офіцерів, які проходять кадрову військову службу, - на підставах, передбачених частиною сьомою цієї статті;


г) офіцерів, призваних на військову службу із запасу, - після закінчення строку служби. Достроково ці офіцери можуть бути звільнені з військової служби за станом здоров'я, через сімейні обставини або з інших поважних причин, а також у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.


3. Військовослужбовці строкової служби звільняються із служби достроково:


а) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;


б) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, а також у разі виникнення обставин, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 18 цього Закону;


в) у зв'язку із засудженням до позбавлення волі.


4. У разі потреби за рішенням Президента України військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, можуть бути затримані на службі на строк до шести місяців.


5. Військовослужбовці, звільнені із строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, встановленим Міністерством оборони України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Військовослужбовці строкової служби за їх бажанням можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.


6. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби:


а) після закінчення строку контракту;


б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;


в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;


г) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;


д) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;


е) за службовою невідповідністю;


є) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;


ж) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;


з) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.


7. Офіцери, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби:


а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;


б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;


в) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;


г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;


д) за власним бажанням - офіцери у разі наявності в них вислуги не менш як 5 років у календарному обчисленні;


е) за службовою невідповідністю;


є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.


Глава V. ВИКОНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБОВ'ЯЗКУ В ЗАПАСІ


Стаття 27. Зарахування в запас. Категорії запасу


1. Громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військового обліку), зараховуються в запас.


2. Запас поділяється на першу і другу категорії.


До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та одержали під час її проходження військово-облікову спеціальність.


До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не одержали військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не призивалися на військову службу, чи проходили її в інженерно-технічних частинах, а також військовозобов'язані-жінки.


Військовозобов'язані, зараховані в запас другої категорії, в разі одержання під час перебування в запасі військово-облікової спеціальності на навчальних зборах або за відповідною цивільною професією переводяться до запасу першої категорії.


3. Військовозобов'язані, переведені в запас за станом здоров'я без проходження військової служби, в разі визнання їх до 25 років придатними до військової служби, знову стають на облік як призовники та підлягають призову на строкову військову службу на загальних підставах.


Стаття 28. Граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі. Розряди запасу


1. Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди. Розряди встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних, які перебувають в запасі.


Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі взагалі.


2. Солдати і матроси, сержанти і старшини, прапорщики і мічмани, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:


а) у запасі першого розряду - до 35 років;


б) у запасі другого розряду:


солдати, матроси, сержанти і старшини - до 40 років;


прапорщики і мічмани - до 50 років.


3. Офіцери, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:


а) у запасі першого розряду:


молодші офіцери - до 45 років;


старші офіцери:


майор (капітан 3 рангу), підполковник, (капітан 2 рангу) – до 50 років;


полковник (капітан 1 рангу) – до 55 років;


вищі офіцери - до 60 років;


б) у запасі другого розряду:


молодші офіцери - до 50 років;


старші офіцери:


майор (капітан 3 рангу), підполковник, (капітан 2 рангу) – до 55 років;


полковник (капітан 1 рангу) – до 60 років;


вищі офіцери - до 65 років.


4. Військовозобов'язані-жінки незалежно від присвоєних їм військових звань зараховуються до запасу другого розряду. Граничний вік перебування їх у запасі встановлюється: для прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50 років, для інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років.


Стаття 29. Проходження зборів


1. Військовозобов'язані, які перебувають у запасі, призиваються на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.


Права і обов'язки військовозобов'язаних, призваних на збори, що випливають з умов військової служби, встановлюються цим Законом.


2. Військовозобов'язані, які не мають військових звань офіцерського складу, можуть бути призвані військовими комісаріатами на навчальні збори:


першого розряду - до п'яти разів на строк до двох місяців кожного разу;


другого розряду - до трьох разів на строк до одного місяця кожного разу.


3. Особи офіцерського складу запасу, які не проходили військової служби як офіцери, а також офіцери запасу, звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, за час перебування в запасі можуть бути призвані на навчальні збори:


першого розряду - три рази на строк до двох місяців кожного разу;


другого розряду - два рази на строк до одного місяця кожного разу.


4. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних визначаються Міністром оборони України відповідно до цього Закону.


5. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами за планом Міністерства оборони України можуть залучатися на перевірні збори на строк до 10 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом.


6. Загальний строк зборів під час перебування в запасі не може перевищувати 10 місяців. При цьому до загального строку перебування на навчальних зборах зараховується і час перебування на перевірних зборах.


7. У разі прийняття Президентом України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов’язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців.


8. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються коштами і матеріальними засобами у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.


9. За призваними на збори військовозобов'язаними зберігається на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток.


Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи і посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога відповідно до законодавства.


10. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань.


Стаття 30. Звільнення від проходження навчальних зборів


1. Від проходження навчальних зборів звільняються:


а) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань;


б) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення і зайняті на обслуговуванні та ремонті повітряних суден і аеродромної техніки, а також працівники навчальних (авіаційних) закладів Товариства сприяння обороні України;


в) плаваючий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації;


г) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт;


д) педагогічний склад вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів, навчальних закладів Товариства сприяння обороні України, - в період, коли в цих закладах проводяться заняття;


е) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання, які не навчаються за програмою офіцерів запасу, - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання та такі, які здають іспити екстерном, аспіранти і докторанти - в період екзаменаційних сесій;


є) військовозобов'язані-жінки;


ж) військовозобов'язані протягом року після звільнення в запас;


з) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років;


и) військовозобов'язані у зв'язку з депутатською діяльністю;


і) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і установами на період мобілізації та воєнний час;


ї) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;


й) особи, які мають духовний сан і штатну посаду в одній із зареєстрованих у встановленому порядку релігійних конфесій.


2. В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження навчальних зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку.


Стаття 31. Присвоєння військових звань у запасі


Військовозобов'язаним, які пройшли навчальні збори і склали заліки за програмою навчання або здобули відповідну освіту, можуть бути присвоєні чергові військові звання в запасі у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців та нормативно-правовими актами з питань військового обліку військовозобов'язаних.


Стаття 32. Переведення військовозобов'язаних у відставку


Військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.


Глава VI. ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ І ПРИЗОВНИКІВ


Стаття 33. Загальні правила військового обліку


1. Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку.


2. Загальне керівництво роботою, пов’язаною з організацією та проведенням військового обліку військовозобов'язаних і призовників, контроль за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.


3. Військовий облік усіх військовозобов'язаних і призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.


Військовий облік військовозобов'язаних і призовників здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Стаття 37. Прийняття на військовий облік, зняття та виключення з нього


1. Взяття на військовий облік призовників здійснюється з моменту приписки громадян до призовних дільниць.


2. Взяттю на військовий облік у військових комісаріатах підлягають громадяни:


а) приписані до призовних дільниць як призовники;


б) звільнені з військової служби у запас;


в) призовники або військовозобов'язані, прибулі з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на строк більше трьох місяців;


г) звільнені зі служби в Управлінні державної охорони України, Міністерстві внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України;


д) жінки відповідно до частини сьомої статті 1 цього Закону;


е) які стали громадянами України і відповідають вимогам цього Закону.


Військовозобов'язані та призовники після прибуття на нове місце проживання зобов’язані у семиденний строк стати на військовий облік.


3. Для постановки на військовий облік усі військовозобов'язані повинні у семиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів за місцем постійного або фактичного проживання.


У воєнний час виїзд військовозобов'язаних і призовників з місця постійного проживання без дозволу районного (міського) військового комісаріату забороняється.


4. Зняттю з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни:


а) які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на постійне або тимчасове проживання на строк більше трьох місяців (відрядження, навчання, відпустка, лікування тощо);


б) які після проходження строкової військової служби прийняті на службу рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, а також взяті на військовий облік Служби безпеки України, Управління державної охорони України та інших військових формувань;


в) які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;


г) в інших випадках, визначених Міністром оборони України.


5. Виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни:


а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;


б) які досягли граничного віку перебування в запасі;


в) які припинили громадянство України;


г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів;


д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею;


е) які померли.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Закон України Про загальний військовий обовязок і військову службу 2

Слов:4286
Символов:36231
Размер:70.76 Кб.