Тема 3. Реформування економічних відносин і перебудова організаційно-виробничої структури АПК
1. Роздержавлення і приватизація в АПК.
2. Етапи розвитку сучасної аграрної реформи
3. Становлення підприємництва в сільському господарстві
1.
Роздержавлення
– це відмова держави від прямого керування господарською діяльністю підприємства (землі), пропонування йому повної економічної свободи і самостійності в питаннях номенклатури, комерційних зв’язків, реалізації виробленої продукції.
Приватизація
– це перехід власності і прав по керівництву приватним підприємством (землею) з рук держави в приватну власність, тобто до окремих індивідів, а також юридичних осіб, які представляють недержавний приватний сектор.
Приватизація вища форма роздержавлення.
Роздержавлення і приватизація земель здійснювалась відповідно до постанови ВР України “Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі” від 13.03.92
Рішення про форму власності на землю і організаційні форми господарювання приймались загальними зборами колективу сільськогосподарського підприємства, організації.
Для проведення роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій створювалася комісія до складу якої входили:
· депутати відповідної Ради;
· представники місцевої державної адміністрації;
· представники сільськогосподарського підприємства;
· представники державних землевпорядних організацій;
· представники фінансових органів і кредитних установ.
Завдання на складання проекту (Роздержавлення і Приватизації) розроблялось замовником (обласне управління Державного комітету України по земельних ресурсах) за участю керівників сільськогосподарських підприємств.
Проекти роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств розроблялись державними землевпорядними організаціями. Розроблені проекти схвалювались трудовими колективами підприємства.
Після затвердження проекту межі визначених проектом земельних ділянок виділялися в натурі і закріплювалися межовими знаками.
На підставі затвердженого проекту роздержавлення і приватизації земель – земельні ділянки передались у колективну власність новостворених підприємств, а з метою організаційного і методичного забезпечення, щоб прискорити передачу земель у колективну власність, Державним комітетом України (наказ від 15.03.95) затверджено “Тимчасовий порядок проведення робіт по видачі державних актів на право власності на землю” і передача земель здійснювалась з видачею державного акту.
Метою реформування є формування організаційно-правових структур, здатних в поєднанні з вирішенням макроекономічних проблем забезпечити високий рівень розвитку, який би відповідав інтересам селян, сільськогосподарських підприємств та зростаючим потребам країни в сільськогосподарській продукції.
Мета реформування полягає в:
1. гарантуванні членам підприємства вільного вибору найбільш прийнятної для кожного форми господарювання
2. створенні передумов для розвитку сформованих у процесі реформування нових формувань, прийнятних для конкретних умов
3. утвердженні приватної власності членів підприємств на землю та майно КСП та гарантуванні їм вільного розпорядження ними
4. сприянні становленню на селі різноукладності, підприємництва і конкуренції
5. створенні в результаті реформування вільних (у межах чинного законодавства) у своїх діях власників і господарів
6. формуванні на селі соціально-економічної і соціально-психологічної ситуації, яка б узгоджувалася з інтересами кожного селянина зокрема і сільськогосподарського підприємства вцілому.
Складові реформування:
1. інвентаризація майна підприємства, всіх його активів та пасивів, при необхідності – переоцінка або уточнення вартості майна
2. здійснення (завершення або уточнення) паювання майна, визначення пайового фонду та індивідуальних майнових паїв членів підприємства
3. видача майна в натурі у разі виходу зі складу КСП
4. паювання землі та видача державних актів на право приватної власності на землю
5. створення передумов для формування нових економічно життєздатних приватних агро формувань
6. розподіл майна і землі між новими господарчими сібєктами у разі поділу господарювання та створення на його основі двох чи більше юридичних осіб
7. розробка установчих документів підприємств, створених внаслідок реструктуризації КСП та реєстрація нових юридичних осіб
8. проведення серед членів підприємства інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що стосуються реструктуризації
9. кадрово-управлінське забезпечення реструктуризації
2.
Якщо розглядати становлення аграрної політики України за період після отримання політичної незалежності, а з нею і аграрної реформи, оскільки кожний з них охоплює незначний відрізок часу, на цьому невеликому відрізку часу можна виділити кілька етапів розвитку аграрної реформи.
Реформування сільськогосподарських підприємств проводилось за схемою:
|
І етап
|
ІІ етап
ІІІ етап
|
Одного власника
Кількох власників
Усіх власників
Четвертий етап
– відрізняється комплексністю здійснення реформаційних процесів. На попередніх етапах реформаційні дії відбувалися переважно відокремлено. На теперішньому етапі всі її складові:
Майнові відносини власності;
Земельна реформа;
Організаційно-правове реформування сільськогосподарських підприємств
Здійснюються як єдине ціле, взаємопогоджено і надає соціально-економічним перетворенням логічної завершеності.
3.
На початковому етапі перебудови реформування централізовано керованої економіки був прийнятий в 1986 р. Закон СРСР “Про індивідуальну трудову діяльність” – він став першим нормативним актом початкового етапу перетворень. Який легалізував підприємницьку діяльність (дрібний приватний бізнес, оренда на основі сімейного підряду).
Закон СРСР від 26 травня 1998 р. “Про кооперацію в СРСР” поставив кооперативи в один ряд з державними підприємствами і дав помітний поштовх розвитку недержавному сектору економіки.
В 1991 р. в СРСР закінчилось ідеолого-правове оформлення інституту приватної власності. Прийшло усвідомлення, що не уникнути роздержавлення і приватизації – в іншому випадку ні до чого розмови про право власності.
В 1991 р. 1 липня в СРСР прийнято Закон “Про основні початки роздержавлення і приватизації підприємств” малось на меті провести реформування власності без втрат для економіки країни.
Після розпаду СРСР Україна у грудні 1991 р. приймає Закон України “Про селянське (фермерське) господарство”, який визначив вперше приватну власність на землю.
У 1992 р. форми власності на землю були врегульовані ЗУ “Про форми власності на землю” (державна, колективна і приватна).
Перехід до ринкової економіки у сільському господарстві не може успішно здійснюватись без удосконалення земельних відносин у напрямі роздержавлення земель, заміни землевласників і форм господарювання.
Метою земельної реформи –
було створення умов рівноправного розвитку форм власності і господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання і охорони земель. Завдання реформи
– полягало у перерозподілі земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність, а також у користування підприємствам, установам і організаціям.
Для проведення земельної реформи створено було відповідну правову базу:
ЗУ “Проформи власності на землю”
ЗУ “Про колективне сільськогосподарське підприємство”
ЗУ “Про плату за землю”
ЗУ “Про внесення змін і доповнень до ЗУ “Про селянське (фермерське) господарство”
Декрет КМУ “Про приватизацію земельних ділянок”
Указ Президента “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”
“Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність підприємствам і організаціям”
КМУ “Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”
тощо.
Під час перерозподілу земель необхідно було створити резерв для розвитку фермерства, задоволення потреб демографічних змін на селі, врегулювання міграції населення.
Кінцевою метою земельної реформи
було встановлення власності на землю громадян, колективів, громадських організацій, держави і на цій основі створення ефективних сільськогосподарських підприємств ринкового типу.
Схема створення підприємств у процесі реорганізації КСП
| Формування ініціативних груп зі створення підприємств-правонаступників, визначення розміру та спеціалізації підприємств, вибір організаційно-правових форм підприємств, повідомлення про це комісії з реорганізації КСП |
| Визначення кількості земельних часток та майнових паїв, що необхідні для наступної діяльності та розвитку підприємства. Визначення розміру рентних платежів |
| Залучення засновників – власників земельних часток та майнових паїв і видача розписок у одержанні сертифікатів та свідоцтв |
| Підготовка та розгляд установчих документів |
| Укладення договору про порядок участі у створенні підприємства та розподілі землі і майна КСП. Прийняття та підпис установчих документів та їхнє нотаріальне посвідчення. Проведення установчих зборів. Затвердження статутів. Обрання органів управління підприємства та осіб, уповноважених здійснити дії по державній реєстрації підприємства |
| Затвердження загальними зборами новостворюваних підприємств розміру рентних платежів і укладення договорів про рентні платежі з власниками земельних часток. |
| Складання заявок на участь у зборах з розподілу землі та майна |
| Узгодження заявок на земельні ділянки та майно між лідерами ініціативних груп зі створення підприємств-правонаступників та окремими членами КСП, що беруть участь у розподільчих зборах. |
| Участь у зборах з розподілу землі та майна КСП, що реорганізується |
| Передача майна, що розподілено на зборах та боргових зобов’язань, від КСП уповноваженим особам – представникам нових підприємств. Складання та підписання актів прийому-передачі. |
| Складання роздільного (передаточного) балансу КСП, що реорганізується |
| Державна реєстрація підприємств-правонаступників. Одержання дозволу на виготовлення печатки та штампу. Відкриття рахунка в банку, постановка на облік в органі держстатистики, податкової адміністрації, фонді соціального страхування, Пенсійному фонді. |
| Схвалення загальними зборами членів нових підприємств договір про рентні платежі та скріплення їх печаткою |
| Складання балансів нових підприємств |
| Реєстрація транспорту в МРЕВ ДАІ та постановка на облік в держнагляді. Оформлення прав власності на земельні ділянки. |
Земельним законодавством
визначено категорії земель. Які не передаються ні в колективну, ні в приватну власність, а залишаються у державній. До них належать:
· землі загального користування населених пунктів;
· землі гірничодобувної промисловості, транспорту та оборони;
· землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історично-культурного призначення;
· землі лісового фонду більше 5 га і водного більше 3 га;
· землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, учбових господарств;
· землі по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду.
Питання на семінарське заняття до теми 3.
1. Обґрунтуйте співвідношення між процесами приватизації і роздержавлення
2. Яка мета і складові реформування?
3. Чим характеризуються етапи приватизації і чим вони відрізняються?
4. Охарактеризуйте організаційно-правові структури в ринковому середовищі
5. Визначте мету і завдання земельної реформи
6. Як відбувались процеси реорганізації колгоспів (радгоспів)?
7. З якими способами приватизації зіткнулось Ваше село?
Название реферата: Реформування економічних відносин і перебудова організаційно-виробничої структури АПК
| Слов: | 1604 |
| Символов: | 14970 |
| Размер: | 29.24 Кб. |
Вам также могут понравиться эти работы: