Зміст
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Завдання 4
Список використаної літератури
Завдання 1
Ваша фірма спеціалізується на виробництві певної продукції. Вважаючи показником ефективності щомісячний прибуток, побудувати найпростішу модель (поетапно, в т.ч. і діаграму впливу) для вивчення можливості подальшого розширення фірми (вважати, що попит на виріб не залежить від його ціни). Модель представити у вигляді електронної таблиці Excel (в режимі обчислень та в режимі формул). Назву фірми, вид виробу (один), види необхідних інгредієнтів (два) та початкові значення вхідних змінних задати самостійно.
Для вибору виду виробу використаємо дані з групи вихідних даних, що відповідають варіанту №22 (Кондитерські вироби).
Модель, що розроблено відповідно до завдання 1 у режимі таблиці наведена на рис.1.1.
Рис.1.1.
До комірки I3 введено формулу =СУММ(E3:H3)*D3, до комірки J3 введено формулу =B3*D3, до комірки K3 введено формулу =B3*D3-I3, таким чином, розроблена модель у режимі формул наведена на рис.1.2.
Рис.1.2.
Діаграму впливу зображено на наступному рис.1.3.
Рис.1.3.
Завдання 2
Доповнити модель побудовану при виконанні завдання 1, включивши в неї пропорційну залежність між ціною і попитом. Оцінити модель за допомогою аналізу "Що-якщо", знайти точку беззбитковості, провести аналіз чутливості та аналіз компромісів. Відповідні моделі представити у вигляді електронних таблиць Excel в режимі обчислень та в режимі формул.
Доповнимо модель продовженням рядів ціни й попиту з пропорційними кроками, відповідно у 4,5% і 10,5%. До пропорційної залежності між ціною і попитом підіб’ємо й другі стовпці списку, причому діапазон Е3:Н3 протягнемо до рядка 16 без змін (на попередньому етапі будемо враховувати витрати постійними і на підверненими інфляції). Діапазон І3:К3 скопіюється до рядка 16 відповідно зі змінами (так як формули з відносними посиланнями). Додамо також стовпці Рентабельності і лінії беззбитковості. До комірки L3 внесемо формулу =K3*100/I3 та простягнемо її до комірки L16.
Модель у режимі чисел наведено на рис.2.1.
Рис.2.1.
Результати планування, які необхідно далі піддати аналізу на чутливість до інфляції, знаходяться в клітці І16 базової таблиці. Цим закінчується перший крок роботи.
Другим кроком є підготовка однофакторної моделі для аналізу показника витрат, на чутливість до інфляції (у загальному випадку залежних показників може бути більше).
Факторна модель використовується тут інакше, чим у першій задачі. Вона "повернена" на 90 градусів відносно залежній величини, і стовпець (у моделях аналізу чутливості) - це фактор, а величина, що залежить від значень фактора, знаходиться в клітках іншої таблиці.
Діапазон значень фактора інфляції розмістимо в стовпці.
У службову клітку (В19) введемо формулу =І16+І16*A19. Формула посилається на клітку І16 базової таблиці, а також на клітку введення A19 (рівень інфляції), див. рис.2.2.
Рис.2.2.
Третій крок.
Виділимо блок факторної таблиці А19:В34. Ввійдемо в меню Data| Table. У діалоговому вікні "Сolumn Іnput Cell" (комірку введення стовпця) вкажемо адресу комірки введення стовпця (А19) і активізуємо кнопку ОК. У результаті буде автоматично заповнена зона вихідних даних У19:В34.
Факторна таблиця аналізу чутливості витрат до можливого діапазону інфляції прийме вид рис.2.3:
Рис.2.3.
Бачимо, що загальні витрати збільшилися до рівня 11 місяця з 14 місяців моделі.
Нижче складемо аналогічну модель вже з урахуванням зниження попиту (рис.2.4.)
Рис.2.4.
Далі надамо два графіка залежностей ціни, попиту, рентабельності і наведемо на нім лінії беззбитковості і точки беззбитковості, та побачимо як зсунулася рентабельність та точки беззбитковості.
Рис.2.5.
Рис.2.6.
Точки беззбитковості зсунулися вліво на 1 місяць під впливом інфляції витрат.
· Аналітичний принцип "що, якщо" є основним методом дослідження даних в електронній таблиці.
· З часу появи електронних таблиць класичними, базовими вважаються методи однофакторної і двофакторної таблиці. У сполученні зі звичайними користувальницькими таблицями вони часто використовуються для аналізу чутливості прогнозів у стратегічному і фінансовому менеджменті, при переоцінках, складанні шкал, витрат.
· Однофакторну і двофакторну таблиці називають також таблицями з одним входом і з двома входами, а також таблицями підстановки.
· Ефективність базових методів обумовлена тим, що вони виконують обчислення на основі однократно введених формул, без ручного копіювання на всі клітки, як це робиться в звичайних таблицях. Цим заощаджується пам'ять ПЭВМ і час користувача.
Завдання 3
Ваша фірма випускає деякі вироби в асортименті (не менше 4). Для їх виготовлення можна використовувати ряд деталей (не менше 8),
Таблиця 3.1
| Вироби | А | Б | В | Г | Запас деталей |
| Деталі | |||||
| 1 | 2 | 1 | 3 | 4 | 210 |
| 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | 230 |
| 3 | 1 | 1 | 3 | 1 | 195 |
| 4 | 2 | 2 | 2 | 1 | 220 |
| 5 | 2 | 1 | 3 | 4 | 215 |
| 6 | 1 | 2 | 2 | 0 | 210 |
| 7 | 2 | 1 | 3 | 4 | 217 |
| 8 | 1 | 2 | 2 | 3 | 215 |
| Прибуток | 210 | 190 | 220 | 200 |
Оптимальний план виробництва (для максимізації прибутку) відповідає наступної математичної моделі:
Здійснимо пошук рішення моделі, як це наведено на рис.3.1.
Рис.3.1.
Рішення знайдено успішно (рис.3.2)
Рис.3.2.
Таким чином, потрібно 12 виробів А, 53 вироби Б, 43 вироби В та 1 виріб Г, щоб добитися максимального прибутку у 22250 грн. та максимального використання запасів деталей (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2
| Вироби | А | Б | В | Г | Запас деталей | Використано деталейПрибуток |
| Деталі | ||||||
| 1 | 2 | 1 | 3 | 4 | 210 | 210 |
| 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | 230 | 230 |
| 3 | 1 | 1 | 3 | 1 | 195 | 195 |
| 4 | 2 | 2 | 2 | 1 | 220 | 217 |
| 5 | 2 | 1 | 3 | 4 | 215 | 210 |
| 6 | 1 | 2 | 2 | 0 | 210 | 204 |
| 7 | 2 | 1 | 3 | 4 | 217 | 210 |
| 8 | 1 | 2 | 2 | 3 | 215 | 207 |
| Прибуток | 210 | 190 | 220 | 200 | 22250 | |
| Виробів на програму (Хi) | 12 | 53 | 43 | 1 |
Завдання 4
На базі даних табличної моделі, побудованої при виконанні завдання 1, створити звіт (та відобразити його у браузері) про прибуток Вашої фірми за місяць. Для цього:
а) створити XML-документ, у який включити всі дані табличної моделі;
б) розробити DTD-документ (у вигляді DTD-файла), у якому описати структуру Вашого XML-документа;
в) створити стильову таблицю (у вигляді окремого XSL-файла) для відображення XML-документа у браузері; у XSL-файл, крім власне даних XML-документа, включити засоби відображення наступної службової інформації:
- Назва фірми;
- Заголовок звіту;
- Дані про директора фірми;
- Дані про бухгалтера фірми;
- Дата;
- Пояснювальний текст.
г) відобразити звіт у браузері.
Потрібні файли додані до дійсній роботи (рис.4.1 - 4.3).
Рис.4.1.
Рис.4.2.
Рис.4.3.
Список використаної літератури
1. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики. /За ред. Мадзігона В.М.-К.: Фенікс, 1997.-307 с.
2. Справка Microsoft Excel 2002.//Корпорация Microsoft (Microsoft Corporation), - 2001.
3. Кобелев Н.Б. Практика применения зкономико-математических методов и моделей: Уч. пос. - М.: Финстатинформ, 2000. - 246 с.