План
Вступ
1. Архівні веб-сайти
2. Інформаційні ресурси інтернет-архівів
3. Огляд сайтів зарубіжних архівних установ
Висновок
Список використаної літератури та джерел
Вступ
З того часу, як абревіатура «WWW» увійшла до нашого лексикону, минуло не так багато років, однак, важливість Інтернету в житті суспільства стала досить відчутною. Інформаційне суспільство, яке на межі століть прийшло на зміну традиційному «паперовому», докорінно змінило діяльність архівних служб і національних архівів. У наш час у багатьох архівних закладах світу користувачі мають можливість отримувати архівні документи в електронній формі. Тобто архіви намагаються іти в ногу з прогресом, розуміючи важливість Інтернету в забезпеченні доступу до архівних документів та інформації. Сьогодні в Інтернеті зафіксовано понад 5 тис. архівних сайтів, тобто сайтів архівів, музеїв, бібліотек, які заявили про себе як сховища документальних джерел і писемних пам'яток.[1]
Закордоном уже накопичений важливий досвід, і прикладом вдалої роботи закордонних архівних закладів у цій галузі можуть бути Адміністрація національних архівів та документації (NARA - National Archives and Records Administration, США) (в Інтернет див. http://www.nara.gov/), Національний архів Великобританії (The National Archives of Great Britain) (в Інтернет див. http://www.nationalarchives.gov.uk/), Національний архів Канади (National Archives of Canada) (в Інтернет див. http://www.archives.ca/), та ін. (посилання на закордонні архівні заклади див. на сайті «Архіви України» http://www.archives.gov.ua).
На сторінці одного із зарубіжних архівних сайтів розташовано девіз «Демократія починається тут»[2]
. Справді важко переоцінити важливість архівів у зберіганні історичного досвіду попередніх поколінь, у розвитку громадянського суспільства, демократичних прав і свобод. Однак, архіви, які покликані виконувати це важливе завдання, повинні бути максимально відкритими. Під «відкритістю» потрібно розуміти не тільки відсутність заборон і перешкод на шляху громадян до отримання архівної інформації (зрозуміло, з урахуванням певного ступеню секретності деяких документів), але й наявністю доступних сучасних технічних засобів і методів представлення інформації. У зв’язку з цим украй важливим завданням є просування архівних фондів до Інтернету, що забезпечує віддалений доступ до архівних документів.
У цій курсовій роботі спробуємо дослідити здобутки зарубіжних архівів у цьому новому і дуже цікавому та важливому напрямі архівістики. Адже впровадження в архівній справі нових технологій, це є (як зазначалося вище) прямий перехід до побудови інформаційного суспільства.
1. Архівні веб-сайти
Сьогодні інтенсивне впровадження інноваційних технологій і поширення телекомунікаційних засобів передачі інформації в світі сприяє продуктивному ознайомленню суспільства зі змістом глобального інформаційного середовища. Сучасні умови для створення веб-ресурсів у архівній справі сприяють постійному збільшенню кількості архівних веб-сайтів різних країн в Інтернеті. Виникає питання: наскільки користування ними є раціональним та ефективним? Також цікавим є питання -- для кого створюють архівні сайти? Наскільки вони запитуванні і яку аудиторію цікавлять? Якщо йдеться лише про науковців, зацікавлених у проведенні своїх досліджень, то, можливо, вони й зовсім не потрібні? Професійні вчені добре знають у яких архівах можуть знаходитися фонди, що цікавлять їх, де ці архіви розташовано, а необхідні архівні довідники стоять на полицях їхніх домашніх бібліотек.
Головною специфікою ведення архівного сайту є те, що, з одного боку, практично будь-яка людина (а не лише дослідник або студент-історик) може зіткнутися з необхідністю звернення до архіву або сайту архіву, а з іншого боку, незначна частина користувачів знає до якого архіву їм потрібно звернутися, або передбачає що та інформація, яка їм потрібна, зберігається в архіві.Серед відвідувачів архівних сайтів багато груп, що здаються випадковими. Як правило, вони потрапляють на сайт по так званих низькочастотних запитах і виявляють, що саме тут знаходиться та інформація, яка їх цікавить, або інформація про те, куди ще можна звернутися. Це один з проявів просвітницької місії архівних сайтів, здатних відчинити двері до дивного світу документів і джерел школяру, студентові і взагалі будь-якій людині, не пов'язаній за родом своєї діяльності з історією чи наукою.
До того ж архівні сайти відіграють важливу роль і в повсякденній роботі самих архівістів. Вони допомагають обмінюватися досвідом і спрощують міжорганізаційні, міжособові комунікації. Публікація методичних і нормативних документів, актуальної контактної інформації різних архівних установ, інформаційних листів від організаторів наукових конференцій, текстів наукових статей, описів різних архівних проектів — усе це перетворює архівні сайти в надійний інструмент повсякденної роботи архівіста.
Отже, ми можемо зробити певний висновок, щодо головних цілей присутності архівів в Інтернеті. До цих завдань належить:
• надання загальної довідкової інформації про архівні документи і архіви;
• постійне інформування про архівну діяльність;
• сприяння пошуку архівних документів і здобуттю архівних послуг;
• взаємне інформування архівістів і обговорення професійних архівних питань;
• популяризація архівної справи, формування позитивного іміджу архівів у громадян і суспільства.
Загалом можна виокремити три основні форми представлення архівних ресурсів у Інтернеті: бази даних, електронні довідники, цифрові зображення документів. Окремі архівні установи надають доступ і до кінодокументів. Спробуємо розглянути їх детальніше:
Бази даних з пошуковим апаратом: фондові каталоги і тематичні бази. Про кількість реально доступних на сьогодні в Інтернеті архівних баз даних можемо дізнатись на архівному порталі ЮНЕСКО (http://www.unesco-ci.org) у розділі Primary Sources Online називається 173 довідника (Finding Aids), маючи на увазі власне онлайнові бази даних(одразу зауважимо, що наведені тут дані є неповними або несповна коректними - тут відсутні, наприклад, польська система «Сезам»). Із них 54 - у Північній Америці й 97 - в Європі, а саме: 36 -- у Великобританії, 21 -- у Франції, 13 -- у Німеччині, 5 – у Швейцарії, по 2 -- в Угорщині, Швеції, Росії, Ірландії, по одній -- у Фінляндії, Чехії, Ізраїлі, Ліхтенштейні, Норвегії, Словенії, Туреччині, Іспанії.
Побіжне ознайомлення з характером онлайнових баз дозволяє зробити висновок: із цих 97 європейських електронних довідників власне реєстрів фондів (колекцій) загальнонаціонального рівня зареєстровано 63 одиниці, у Північній Америці таких ресурсів -- 3, Азійський регіон налічує 21 електронний каталог, в Африці -- 18, в Карибському регіоні -- 7, у Латинській Америці -- 18 та 6 -- в Арабських країнах.
Серед представлених баз даних не можна залишити поза увагою творіння наших «ближніх сусідів» - польський фондовий каталог загальнонаціонального рівня - систему «Сезам» (http://www.archiwa.gov.pl), яку розробляли з 1993 р. В Інтернеті вона функціонує з 2001 р. під егідою Генеральної дирекції державних архівів Польщі. Система базується на традиційному обліковому документі - аркушах фондів, а також додатковій інформації. Каталог побудовано відповідно до принципів польської архівістики та з урахуванням вимог Міжнародного дескриптивного стандарту ISAD(G)[3]
.
База даних SEZAM містить інформацію щодо національних архівних фондів, що зберігаються в Державному Архіві, Польській Академії Наук, архівах Університету Миколи Коперника та Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, університетських бібліотеках, музеях, архівах Суспільства Солідарності, архівах Асоціації Сибірських Засланців, у Центральній Медичній Бібліотеці Варшави, в Інституті Америки і Польському Інституті Мистецтв і Наук Америки в Нью-Йорку. Також заслуговує на увагу класифікаційний перелік «категорій і підкатегорій фондів», як додатковий інструмент пошуку базою.
Електронні довідники різноманітних жанрів і видів - путівники, пофондові й тематичні каталоги і т.п.Сучасні інтернет-технології дозволяють створити єдиний ресурс (що фізично знаходиться на одному, або на декількох зв'язаних сайтах) в уніфікованому форматі з єдиними правилами надання і пошуку інформації. Прикладом такого ресурсу є база даних «Путівники по російських архівах» (http://guides.rusarchives.ru), розміщена на порталі «Архіви Росії». Вона містить структуровану інформацію -- 60 путівників по федеральних і регіональних архівах загальним обсягом у 103 тис. описів фондів.
Цифрові зображення документів. Створення банку таких зображень - один із магістральних напрямів надання інформації про архівні ресурси в Інтернеті в діяльності багатьох архівних служб. Корпус давніх документів з історії держави - це не тільки важлива складова документальних ресурсів суспільства і держави: символізуючи процеси державотворення, він відіграє роль важливого фактора самоусвідомлення і консолідації нації. Своїми найдавнішими документами пишаються народи Європи; писемні пам'ятки інтенсивно представляються в Мережі й на інших континентах, - у країнах, які не мають тисячолітньої писемної історії. Кількість опублікованих в Інтернеті документів визначається десятками мільйонів. Реєстри цифрових зображень архівних документів і найцінніших рукописних пам'яток виставляють на сайтах національних архівів Великобританії, Ісландії, Канади (325 тис. документів), США (124 тис. документів), ін.; 5 тис. цифрових зображень давніх документів з'явилися в Інтернеті в результаті реалізації у Великобританії демонстраційного проекту в рамках програми за підтримки Європейської комісії суспільства інформаційних технологій (на базі двох регіональних архівів - Нотгептомшира і Сасекса). Узагальнені відомості про оцифровування документів пам'яток представлені, зокрема, в огляді "IFLA/UNESCO Survey on Digitisation and Preservation".
2. Інформаційні ресурси архівів в Інтернет
Веб-сайт архівної установи можна умовно назвати новим видом архівного довідника – комплексним електронним довідником оперативного характеру. Можливості такого довідника досить широкі: він може включати описову (повідомлення, хроніка, огляд тощо), бібліографічну та археографічну (каталоги, покажчики, списки, переліки), едиційно-текстову (публікація джерел та наукових ресурсів), зображувальну (в тому числі й кінофоторесурси) інформацію (мал.2), бази даних тощо. Разом з тим, розв’язання питань організації раціональної структури зазначеного довідника, окреслення оптимального складу джерел його формування та засобів керування ресурсами довідника перебувають на стадії розбудови. Нагальним є також визначення таких архівознавчих аспектів, як види і зміст ресурсів, пошук інформації, система послуг для прискорення пошуку та, головне, методи управління інформацією, зокрема побудова сайту і його ресурсів. Існування такого сайту є неодмінною умовою подальшого розвитку засобів надання оперативної архівної інформації споживачам, науково-довідкового апарату архівних установ, теорії і практики архівної справи в умовах інформаційного суспільства в цілому. Водночас, питання архівної інформатизації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в архівну діяльність набувають особливої актуальності для теорії та методології архівознавства.
Інформаційні ресурси архівів за масштабами (рівнями) кумуляції інформації можна класифікувати за типологічною ознакою на такі: міжнародні, національні, державні, регіональні (обласні), муніципальні (міські), ресурси інших архівних установ, громадських організацій тощо; за змістом – універсальні та тематичні; за характером інформації – первинні, вторинні, змішані.
Усі зарубіжні архівні ресурси, що представлені на веб-сайтах у мережі Інтернет, як правило, структуровані так: пошукові засоби; нормативно-правова база (архівне законодавство); виставки он-лайн; міжнародне співробітництво; конференції та зустрічі; загальна контактна інформація; публікації; довідкова інформація; послуги, які надають установи; генеалогічні дослідження; бази даних та каталоги; зворотний зв’язок із користувачем; питання – відповіді; мовні версії. Також зарубіжні інформаційні ресурси архівних веб-сайтів представлені двома-трьома мовами, переважно – мовою країни, що створила сайт, а також англійською або французькою.
Цікавою характерною рисою електронних довідників, на відміну від інших форм публікацій в Інтернеті, є домінування національних мов. Між тим на багатьох сайтах є і англомовний варіант. Так, англомовну версію має фінський збірний каталог, каталоги Національного архіву Угорщини, польська система "Сезам", російські бази, Цифровий архів переписів населення Норвегії. У цілому, англомовні версії - це, як правило, бази національними мовами, але з пошуковими засобами англійською й з англійським інтерфейсом.
Західні архіви і міжнародні архівні організації, маючи чималий практичний досвід, надають великі інтерактивні можливості, їх сайти володіють складною структурою, вони значною мірою орієнтуються на діалог з користувачем. Наприклад, на сайті Міжнародної ради архівів (МРА) (в Інтернет див. http://www.ica.org) можна не тільки докладно ознайомитися з діяльністю цієї організації, але й узяти участь у розробці проектів із різних напрямів архівної справи.
Отже, одні веб-сайти надають лише контактну інформацію, інші – крім контактної та довідкової інформації містять нормативно-правову, довідкову інформацію та відомості про міжнародне співробітництво. Деякі веб-сайти додатково надають інформацію про послуги, які пропонують та чи інша установа, зокрема, щодо генеалогічних розшуків. Майже всі веб-сайти мають окремі веб-сторінки під назвою «Карта сайту», що суттєво полегшує орієнтування користувача в масивах інформації.
Сьогодні надання онлайнового доступу до архівних і бібліотечних інформаційних ресурсів стає стратегічним напрямом діяльності національних архівів і бібліотек світу. Багато веб-сайтів (Archivia Net, Repositories of Primary Sources, національних архівів Канади, Великобританії, Швеції, Чеської Республіки, Національної архівної служби США, Державної архівної служби Новосибірської області РФ, Системи Державних архівів Латвії, Генеральної дирекції державних архівів Польщі, «Архіви Росії», «Архіви Білорусі», Державного архіву Російської Федерації, «Архівна справа», Архіву Відкритого Суспільства, Центрального Державного архіву Праги) оприлюднюють у мережі Інтернет бази даних та фондові каталоги. Загалом найбільш потужними є архівні інформаційні ресурси таких країн, як США, Канада, Велика Британія, Австралія. Цікавим і корисним є досвід Польщі, Швеції, Росії, Латвії.
Отже, рівень організації сайтів – різний у різних країнах; він залежить від основного призначення довідкової системи, від інформаційного потенціалу держави та підтримки нею архівної галузі, концепцій розвитку сайтів, наявності висококваліфікованих фахівців у цій галузі тощо.
3. Огляд сайтів зарубіжних архівних установ
Спробуємо зробити огляд найбільш популярних архівних інтернет-ресурсів, а саме розроблення, структурування та функціонування сайтів цих установ (ресурси, структура гіпертекстової побудови, повнота розкриття меню, концептуальні засади використання інформації тощо), зокрема, МРА, архівів США, Великої Британії, Канади, Росії та інших держав.
Міжнародна рада архівів (МРА, по англ. ICA) - ICA (http://www. archives.ca/ica/) Сайт розташований на web-сервері Національного архіву Канади. З нього користувач може дізнатись як стати членом МРА (будь-якій організації, чия діяльність пов'язана з архівною справою, або будь-якій особі, що працює, або працювала раніше в архівній установі, досить відправити, своє повідомлення до секретаріату МРА факсом, телефоном або електронною поштою), про склад його міжнародних комітетів (зараз до МСА входять 155 асоціацій із 53 країн світу та 7 міжнародних асоціацій).
Тут надано інформацію про архівну освіту і підготовку кадрів, архіви міжнародних організацій, бізнес-архіви і архіви підприємств, муніципальні архіви, архіви парламентів і політичних партій, університетські архіви. Є перелік міжнародних партнерів МСА:
• ECOSOC;
• UNESCO,
• IFLA - Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій і інститутів,
• ISO - Міжнародна організація стандартизації,
• WIPO - Світова організація інтелектуальної власності,
• CIBAL - Міжнародних інформаційний центр джерел Балканських країн,
• FIAF - Міжнародна федерація кіноархівів,
• FID - Міжнародна федерація з інформації і документації,
• IASA - Міжнародна асоціація фоноархівів,
• ICAM - Міжнародна федерація музеїв архітектури,
• ICAM - Міжнародний комітет літературних музеїв,
• FIAF - Міжнародна федерація телевізійних архівів,
• ICSU - Міжнародна рада наукових союзів,
• IIAS - Міжнародний інститут архівної справи,
• WMO - Світова методологічна організація).
На сторінці є також відомості про міжнародні заходи і програми МРА, представлений список публікації МРА (більше 160 назв), хоча зараз в Інтернеті можна поглянути лише на дві з них: Путівник за джерелами історії націй (Guide to the Sources of the History of Nations) і Путівник нових членів МРА.
Сайт Національного архіву Великобританії - UК - National Archives (http://www.nationalarchives.gov.uk) дає можливість отримати доступ до безлічі архівних баз даних Великобританії. Наприклад, Access to Archives, A2a (доступ до архівів) містить каталоги архівних документів, які зберігаються в Англії з 1900- х рр.; станом на серпень 2005 р. у базі даних більше 8,5 млн. документів з 390 різних сховищ, і вона постійно поповнюється. The Catalogue (каталог) включає 9,5 млн. описів документів центрального уряду, судів і інших британських державних органів (можна замовити платні копії). Census records (результати переписів населення) безкоштовно надає дані переписів за 1861, 1871, 1881, 1891 і 1901 рр.
У базі даних Documents Online (документи Online) - колекції документів в електронній формі(мал.3), серед яких "Медалі Першої світової війни"(більше 5 млн. записів про володарів медалей, пошук по імені і прізвищу особи, найменуванню військового з'єднання, званню, даті); "Заповіти" (понад мільйон заповітів, підтверджених у суді м. Кентербері з 1384 по 1858 р.); "Заповіти відомих людей" (кольорові зображення заповітів Дж. Байрона, Е.Гамільтон, Ф. Дрейка, Г. Нельсона, У. Шекспіра і ін. Усього 103 документи з 1500 по 1899 р.).
У Hospital Records Database (база даних медичної документації) містяться більше 2800 записів про наявність і місцезнаходження всілякої медичної документації. База даних Migration records (відомості про міграцію) включає інформацію про міграцію до Англії за останні 200 років, у тому числі фотографії, особисті та урядові документи, карти і художні твори, аудіозаписи і відеокліпиа National Register of Archives, NRA (національний реєстр архівів) - про типи і місцезнаходження рукописів і історичних документів із британської історії (завантаження цифрового образу реального документа з колекцій платне). Окрім баз даних тут розміщено віртуальні виставки.
National Archives of Canada - Національний архів Канади (http://www.archives.ca) входить до числа світових лідерів у сфері представлення архівних ресурсів в Інтернеті. Потужна інтегрована онлайнова система "ArchiviaNet" Національного архіву Канади надає доступ до більш ніж 10 спеціальних (тематичних і регіональних) баз. Зведений реєстр Національного архіву увібрав інформацію про понад 10 тис. фондів, не беручи до уваги кіно-, фото- і фонодокументів. Пошук здійснюється за ключовими словами. На всіх рівнях опису: фондовому/колекційному (fond/collection), на рівні серії (series), одиниці (files/items), за категоріями: урядові документи (Government Records) і приватні зібрання (Private Records
National Archives of Canada великий сайт із складною структурою, який було створено ще 1995 року. Назвемо лише деякі з розділів, доступних користувачеві:
«Про Національний архів» - тут представлено інформацію про керівника архівної служби Канади, історичну довідку про архів, склад його фондів, контактну інформацію;
Пошукова система «Архівна мережа (Archivianet)» - дозволяє вести пошук у 13 базах даних архіву, в результаті якого користувач отримує опис архівного документа, а при роботі з базами даних «Солдати Першої світової війни - канадський експедиційний корпус», «Фотографії», «Живопис і карикатура» можливо і отримання зображення документа (будь-який користувач сайту має можливість оцінити ефективність роботи Archivianet, заповнивши представленою тут відповідну анкету);
«Публікації» - знайомить з електронними публікаціями наукових праць канадських архівістів і окремих статей із «Журналу Національного архіву Канади», а також з анотаціями до баз даних, архівом, що випускається, на CD-ROM;
«Виставки» - містить інформацію про виставки, які проводить архів, а також список віртуальних експозицій, доступних на самому сайті.
National Archives and Record''s Administration (NARA) (Washington) - сайт архівної служби США (http://www.archives.gov) На сайті доступні наступні розділи:
«Ласкаво просимо в NARA», де представлена інформація про історію, цілі та завдання NARA; «Контактна інформація»; «Новини архівної служби»; «Новини сайту»; «Кімната дослідника» - тут розміщено інформацію, необхідну для пошуку в базах даних NARA, доступних через Інтернет; «Віртуальний виставковий зал», де представлені електронні копії таких документів як «Декларація незалежності», «Конституція США», «Білль про права» та ін. (мал.4); «Архіви і збереження джерел» - містить матеріали із забезпечення збереження архівних документів: «Питання і коментарі до керівництва NARA».
Також на сайті відкрито доступ до декількох мережевих баз даних. Так, ARC - Archival Research Catalog (архівний дослідницький каталог) дозволяє за ключовими словами вести пошук текстових документів і цифрових зображень, містить описи 40% фондів NARA (серед матеріалів - 15 архітектурних і інженерних креслень, понад 300 планів і карт, більше 57 тис. зображень, близько 15 тис. текстових документів).AAD - Access to Archival Databases (доступ до архівних баз даних) забезпечує пошук серед 50 млн. електронних документів із понад 20 державних організацій широкому тематичному діапазоні і тимчасовому інтервалі, починаючи з 1800 р. Federal Records Guide (путівник з федерального реєстру) включає документи законодавчої, старанної і судової влади; заснований на паперовій версії путівника 1995 р.Microfilm Catalogs (каталог мікрофільмів) містить відомості про більше ніж 3000 мікрофільмів із записами федерального реєстру, а також дані переписів населення з 1790 до 1930 р. Безпосередньо на сайті доступний лише механізм пошуку необхідних користувачеві мікрофільмів, які потім можна замовити за певну плату.
Паралельно під егідою Бібліотеки Конгресу США функціонує система "NUCMC" (Національний збірний каталог рукописних зібрань). У 29 томах, опублікованих протягом 1959-1993 рр., представлено опис більше ніж 72 тис. колекцій із 1 400 зібрань. Індекси (предметний, імен і назв фондоутворювачів, географічний) містять понад 1 млн. позицій. Від 1986 р. каталог існує у вигляді бази даних, доступної через мережу Інтернет.
Частиною системи є портали: "АМС" (Архівні і змішані колекції) - 700 тис. записів із рукописних колекцій наукових бібліотек, музеїв, державних архівів, історичних товариств; "OCLC" - (300 тис. записів щодо колекцій рукописів публічних, університетських і спеціалізованих бібліотек у Північній Америці й світі.
Одним із найбільш рейтингових за багатьма показниками може вважатися сайт Національного архіву Австралії (http://www.naa.gov.au.). Унікальність австралійської системи полягає в тому, що в ній представлено колосальний обсяг документної інформації на рівні подокументної одиниці опису (item level): каталог містить описи 2,6 млн. од. зб., що складає 10% архівного фонду Австралії. Завершення повного подокументного представлення в Інтернеті національної архівної спадщини цієї країни потребуватиме, за обрахунками спеціалістів, 80 років. І це – без урахування нових надходжень. Цифрові копії цих документів можна замовити в режимі on-line (як правило, строк виконання – до трьох місяців). Каталог Національного архіву Австралії містить описи 80 тис. колекцій (series), а також інформацію про 9 тис. фондоутворювачів і власників зібрань.
Користувачу надається пошук з візуальними можливостями, що дозволяє шукати і замовляти фотодокументи. Є можливість проконсультуватися зі спеціалістами архіву, написавши їм електронного листа. На сайті є окрема сторінка «Про сайт», де висвітлено повну інформацію щодо технічних аспектів даного веб-ресурсу, а саме: друк сторінок, формати файлів, авторське право, питання захисту інформації, передусім персонального характеру, реєстрація відвідувань сайту, а також відомості про збір приватної інформації, що надходить електронною поштою. Окрема сторінка – крамниця Національного архіву (National Archives Shop), присвячена путівникам (Research Guides), до яких надається бібліографічний опис, анотація, вартість кожного видання, його повний зміст у форматі PDF (із вказанням розміру файлу) або он-лайновий перегляд. Тут представлені книжкові видання, відео та публікації на компакт-дисках, геральдичні та картографічні матеріали, а також надано можливість замовити їх через Інтернет. Професійні публікації з діловодства (Recordkeeping Publication) доступні он-лайн.
Загальногалузевий портал «Архіви Росії» (http:// rusarchives.ru) доступний з 30 січня 2001 р. містить детальну інформацію про Росархів і його поточну діяльність; про чотирнадцять федеральних архівів, які безпосередньо йому підпорядковані (у них сконцентрована найбільш коштовна частина Архівного фонду Російської Федерації); перманентно оновлювану контактну інформацію про всі органи управління архівною справою і про державні архіви (більше ніж 200 організацій) у 89 суб'єктах РФ;детальну інформацію про архівні установи 10 суб'єктів РФ, у тому числі архіви міста Москви; тексти законодавчих і нормативно-правових актів; інформацію про склад і вміст фондів архівосховищ музеїв і бібліотек; переліки усіх доступних за допомогою Інтернету електронних версій науково-довідкового апарату, розміщених на різних архівних сайтах; інформацію про минулі архівні виставки, що плануються (включаючи ілюстровані каталоги і електронні версії буклетів) і наукових конференціях, покажчики вмісту і вибрані матеріали (включаючи документальні публікації) галузевих періодичних видань; каталог архівних заслань і багато що інше. Відвідувачі порталу можуть регулярно отримувати новини архівної галузі електронною поштою, залишати свої побажання і питання в Гостьовій книзі сайту або посилати їх безпосередньо до Служби підтримки сайту.Портал «Архіви Росії» є типовим прикладом тематичного порталу, потрапивши на який користувач може отримати майже всю необхідну йому інформацію з цієї галузі.
Дуже цікавим є розміщений на порталі «Архіви Росії», тематичний сайт «Перемога. 1941-1945», який входить до переліку заходів державної програми «Патріотичне виховання громадян Російської Федерації на 2006-2010 роки».Створення сайту, координацію роботи над яким здійснює Федеральне архівне агентство (Росархів), є внеском державних архівів Російської Федерації до організації та проведення військово-меморіальних заходів, пов'язаних із увіковіченням Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. і націлених на відродження і зміцнення патріотизму, посилення військово-патріотичного виховання молоді.Сайт направлений також на підвищення ефективності використання архівних фотодокументів з історії Великої Вітчизняної війни в культурно-просвітницьких, науково-педагогічних цілях та інформаційних заходах.
Сайт «Перемога. 1941-1945» включає експозицію найбільш яскравих архівних фотодокументів, що розкривають велич і історичну значущість подвигу радянського народу у Великій Вітчизняній війні та інформацію про склад і обсяги фотодокументів військового періоду, що зберігаються в державних архівах Російської Федерації.Під час проведення Федеральним архівним агентством організаційної роботи з виявлення архівних фотодокументів військового періоду були задіяні 5 федеральних архівів і 86 державних архівів суб'єктів Російської Федерації, які зберігають у своїх фондах близько 4,5 мільйонів фотодокументів, у тому числі значною частиною з військової тематики. Ці фотодокументи зберігаються в архівах у вигляді фотовідбитків, позитивів і негативів.
Сайт «Перемога. 1941-1945» відкритий 19 лютого 2004 р. Станом на 2008 р. в експозиції представлено 1220 фотодокументів різної тематики. Основу експозиції склали фотодокументи з фондів спеціалізованих архівів - Російського державного архіву кінофотодокументів (РДАКФД), Центрального державного архіву кинофотофонодокументов Санкт-Петербурга (ЦДАКФФД Санкт-Петербурга), Центрального архіву аудіовізуальної документації Москви (ЦААДМ), а також Державного архіву Російської Федерації (ДАРФ), що зберігають найповніші і коштовні колекції фотодокументів з історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
Фотодокументи супроводжує інформація про місце, дату, авторів зйомок і учасників військових подій, зображених на фотодокументах, а також відомостями про місце їх зберігання і архівні шифри. У деяких фотодокументах наведені дати зйомки, інформація про авторів зйомок та ін.
Особливу військово-історичну і художню цінність являють собою розміщені в експозиції роботи відомих фронтових фотокореспондентів - Е.Халдея, О.Кноррінга, М.Альперта, Я.Халіпа, В.Тарасевіча, Е.Евзеріхина, та ін., а також низка рідкісних фотознімків, авторів яких не встановлено.
На сайті представлені фотографії прес-служби армії США, фотографії, вилучені у полонених солдатів вермахту, фотографування міністерства пропаганди III рейху, фотоматеріали, зібрані представниками ЧГК.
Історико-хронологічні рамки і тематична структура сайту відбиті в рубрикаторі. У розділі "Посилання" містяться посилання на інтернет-ресурси з колекціями документальних фотографій періоду Другої світової війни.
Серед архівів близького зарубіжжя не можна обійти увагою Російський державний архів науково-технічної документації (РДАНТД), який має власний сайт (http://rgantd.ru), і має вагомий досвід і здобутки в поширенні архівної справи до мережі. Сайт вирізняється своїм дизайном та схемою компоновки матеріалу для полегшення пошуку інформації, оперативного поповнення та реорганізації розділів. І найголовніше, -- на сайті викладено документи та їх комплекси.
У схемі компоновки сторінок сайту "Головна" сторінка відсутня, а останні фактично є закінченими його структурними одиницями, що містять посилання на інші сторінки та інформаційні ресурси. Такий підхід зручний насамперед для користувача: зайшовши на сайт, можна відразу потрапити на сторінку із зазначеною інформацією, де (залежно від задуму адміністрації) розміщено відомості про архів, контактна інформація, новини та ін.
Для архівного сайту, який цінується насамперед своєю інформаційною складовою та має певний круг зацікавлених саме в цій інформації користувачів, приємним є скасування чисто оформлювальної графіки сторінок.
Система навігації складається зі стандартного лівобічного меню та навігаційної панелі в правому полі сторінки, на яку винесено заслання на електронні фото-, кінокаталоги і версії книг, архівні путівники, віртуальні виставки. Таким чином, логічно рознесені заслання на інформаційні ресурси сайту, що відносяться до різних напрямів інтересів його відвідувачів. У лівому полі - посилання на інформацію про діяльність архіву; у правому - на ресурси архіву як сховища.
Для зручності роботи з сайтом нових відвідувачів у верхній частині кожної сторінки розміщена періодично оновлювана інформаційна панель з анонсами його останніх змін і іншою довідковою інформацією. Для тієї ж мети надана можливість подачі запитів соціально-правового характеру в режимі online. Подібний механізм реалізовано також за допомогою спеціальної інтерактивної web-форми, при заповненні якої користувач повинен повідомити необхідні особисті дані і контактну інформацію, потім відправити заявку до РДАНТД електронною поштою в стандартизованому вигляді.Після її отримання співробітник архіву, котрий займається соціально-правовими запитами, зв'язується за вказаним у заявці телефоном із користувачем і, після підтвердження особистих даних останнього, приступає до виконання запиту. Довідка, з міркувань безпеки персональної інформації, видається безпосередньо в РДАНТД і лише при пред'явленні посвідчення особи.Такий підхід знижує трудовитрати співробітників відділу наукового використання і публікації документів, змушених особисто бути присутніми при подачі запитів користувачами, а також економить час самих громадян, що потребують довідок соціально-правового характеру.
Сьогодні сайт має наступні основні розділи: "Історія РДАНТД"; "Опис фондів" (інформація про склад і обсяг фондів); "Наукові праці і публікації" (продукція фахівців РДАНТД за 2000-2005 рр., повний список публікацій за 1993-2000 рр. з проблем доступу до автоматизованих інформаційних ресурсів архіву, впливи інформаційних технологій на безпеку архівних документів, контролюїх фізико-хімічного стану і забезпечення збереження, вживання технології оцифрування, підготовки стандартів роботи з архівними документами та ін. За станом на жовтень 2005 р. в розділі 22 роботи); "Документи з особового складу" (перелік організацій, що передали на зберігання в архів документи з особовому складу: накази, картки обліку кадрів, особисті справи; включає сучасні назвиорганізацій, їх перейменування і номера відповідних фондів, що містять документи з особового складу. За станом на червень 2005 р. у переліку 30 організацій); "Читальний зал" (правила роботи користувачів у читальних залах державних архівів Російської Федерації, а також режим роботи і контактна інформація читального залу РДАНТД); "Електронні каталоги" (за станом на жовтень 2005 р. уфотокаталозі 3000 фотографій, у кінокаталозі - 3500 описів кінодокументів з фондів РДАНТД.
Пошук у фотокаталозі можливий за архівним номером документа; ключовим словам; рубрикам, наприклад "Астронавти", "Космодроми", "Методи відбору космонавтів", "Системи життєзабезпечення", і дати зйомки. Передбачена можливість послідовного перегляду всієї фотоколекції. Користувач отримує списокфотодокументів з їх цифровими копіями, архівними номерами, описами і датами зйомки, а також інформацію про загальну кількість знайдених документів. Пошукова система кінокаталога включає наступні параметри запиту: архівний номер документа; рубрики; назва, анотація і ключові слова; автори і дата випуску. Кожному елементу списку з результатами пошуку відповідає коротка довідка покінодокументу, що містить його архівний номер, дату випуску, назву і анотацію, ключові слова, персоналії, інформацію про авторів, кольоровість і метраж); "Віртуальні виставки" (демонструє архівні документи з коментарями і статті, присвячені ювілейним датам ракетно-космічної галузі).
Висновок
Отже, мережа Інтернет стала важливою і оціненою архівістами сферою вживання інформаційних технологій в архівній справі. Сьогодні перед архівними сайтами відкриті величезні можливості, які неухильно розширюються разом з технологічним прогресом. Величезні можливості відкрились і для користувачів архівних фондів. Вільний доступ до архівних фондів різних країн світу, постійно зростаюча кількість архівних документів з якими можна працювати в on-line режимі, дає змогу говорити про велике значення та доцільність перебування архівів у мережі.
Величезна користь від електронного розподіленого (онлайнового) ресурсу і для самих архівів. Що ефективніше користувачам надають он-лайнові послуги, тим цілішим залишається власний архівний фонд, зменшується навантаження на приміщення і устаткування, покращуються умови праці персоналу архівів. Отже, нові документно-ресурсні і технічні можливості істотно розширюють сферу сучасної архівної справи, дозволяють фондам більш повно реалізовувати своє соціальне і наукове призначення.Архівні фонди розширюють видовий спектр формульованих документів, що зберігаються, залишаючись по суті самими собою, тобто впорядкованими зібраннями профільних онлайнових документів, що належать даній установі.
Можна констатувати, що в застосуванні інформаційних технологій зарубіжними архівами пройдено критичні крапки в нарощуванні інформаційного потенціалу, набуття досвіду, розробки спеціальних технологій, і зараз триває процес розширення і підвищення ефективності використання накопичених ресурсів, різностороннього вживання напрацьованих технологій.
Використання інформаційних технологій в архівній справі стає усе більш різнобічнішим, вони поступово проникають у всі напрями архівних робіт, перетворюючись з екзотики в звичну, невід'ємну і таку, що все менш виділяється, частину архівної повсякденності. І в цьому найбільш надихаючий підсумок сучасного етапу впровадження в практику автоматизованих архівних технологій.
Із аналізу, зробленого нами в цій роботі можна зробити висновок, що функціонування сайтів зарубіжних архівів відіграє велику роль в процесі інформатизаціїархівної справи, головними аспектами якої, є актуалізація інформації, що міститься в архівних документах, вирішення проблеми оперативного і повноцінного доступу до інформації, оптимізація зберігання, формування, захисту та використання документних ресурсів архівної галузі, прискорення залучення їх до суспільного обігу та введення до міжнародного інформаційного простору.
Список використаної літератури та джерел
1. Боброва Е.В. Архивный гипертекстовый справочник в Рунете: опыт и перспективы // Отечественные архивы. 2003. № 1. С. 16-24
2. КараваевИ.В.. Сайт РГАНТД в контексте "интернетизации" зарубежных архивов// Отечественные архивы. 2006. № 1. С.20-26.
3. Боброва Е.В. - Архивы via Интернет. Журнальный зал | НЛО, 2005 N74 | С. 507-520
4. Боряк Г. В. Електронні архівні публікації в Інтернеті: проблеми репрезентації інформаційних ресурсів// Галузеві програми// Інформатизація архівної справи (2000-2004)//www.archives.gov.ua
В роботі використані матеріали таких інтернет джерел:
1. Портал «Архіви Росії»http://www.rusarchives.ru
2. Сайт Російського Державного архіву науково-технічної документації (РДАНТД) http://rgantd.ru
3. Тематичний сайт «Перемога. 1941-1945» http://victory.rusarchives.ru
4. National Archives and Record''s Administration (NARA) (Washington) http://www.archives.gov
5. National Archives of Canada http://www.archives.ca
6. Польський фондовий каталог «SEZAM»http://www.archiwa.gov.pl
7. Сайт Національного архіву Великобританії - UК - National Archives http://www.nationalarchives.gov.uk
8. Портал «Архіви України»http://www.archives.gov.ua
9. Архівний портал ЮНЕСКО http://www.unesco-ci.org
10. Мiжнародна Рада архiвiв (МРА) (International Council on Archives, ICA) http://www. archives.ca/ica
11. Національний архів Австралії (National Archive of Australia)http://www.naa.gov.au
[1]
Станом на 2009 р. архівний портал "Repositories of Primary Sources" (Університет штату Айдахо; автор проекту - Террі Абрахам) називає цифру 5 тис. сайтів.
[2]
Девіз розташовано на сайті Адміністрація національних архівів та документації, США.
[3]
ISAD(G): Загальний Міжнародний стандарт опису архівних документів. Затверджений спеціальною комісією із стандартів опису. Стокгольм, Швеція, 21 - 23 січня 1993 р. Секретаріат комісії MCA по стандартах опису. Оттава, 1994.