Реферат на тему:
“Японія на початку ХХ століття”
Коротка довідка про країну
Японія - держава в Східній Азії, розташовано на островах Хоккайдо, Хонсю, Сікоку і Кюсю і численних, що примикають до них дрібних островах. Територія Японії складає 372,2 тис. км. Столиця - Токіо, інші великі міста - Йокогама, Осака, Нагоя, Кіото, Саппоро, Хіросіма, Фукуока, Китакюсю.
Адміністративно-територіальний розподіл - 47 префектур.
Населення Японії складає 124,1 млн. чоловік (1992р.); 99,4% - японці, інше населення - це корейці, китайці, американці, айни ( нащадки древнього населення країни) і т.д. Офіційна мова - японська.
Основні релігії - синтоізм і буддизм.
Японія на початку ХХ століття
Революція Мейдзи відкрила шлях до прискореної модернізації японського суспільства.
Японський уряд проводив політику, спрямовану на збільшення військової сили (проводилося кардинальне переозброєння армії) з метою стати головною державою на Далекому Сході.
Збройні сили були перебудовані по європейському зразку. Японська промисловість була поставлена на військові рейки. У країні припинялося всяке інакомислення, не визнавалася ніяка опозиція. Проводилася консолідація суспільства за рахунок держави.
У війні 1904 – 1905 року Японія перемогла Росію.
До цього Росія залишалася її головним суперником на Далекому Сході. Росія була сильніша чим Японія і перемогти її можна було лише за рахунок того, що в середовищі європейських країн були великі розбіжності.
Країна сходячого сонця скористалася цими розбіжностями і за рахунок цього стала самою могутньою державою Далекого Сходу. Завдяки тому, що Японія створила дуже могутній флот, вона могла боротися за вплив у всьому Тихоокеанському регіоні.
Японія хотіла зробити Китай своєю колонією ( у Китаї зійшлися інтереси Японії, Росії, Англії).
Прогресивні шари суспільства боролися за проведення реформ. Реформи були проведені невдало.
Починаєт
Чиновники і військові сили імператриці Ци Сі відсторонили революціонерів від влади. Мілітаристські угруповання бороли зі змінним успіхом за владу в Японії. Тим часом Китай усе більше попадав під владу колонізаторів. 1 січня 1912 року Китай стає республікою.
Першим президентом китайської республіки став революціонер Сунь Ятсен. 13 січня того ж року революційні сили (військові, чиновники) змусили Сунь Ятсена відректися від влади. Президентом стає цинський генерал Юань Шукай. Столиця Китаю переноситься в Пекін.
Період 1900 – 1914 року був дуже сильно насичений. У світі проходили кілька воєн (Російсько – Японська 1904 – 1905 р. Італо – Турецька війна 1911 – 1912 р. і Балканська війна 1911 – 1912 р.
II Балканська війна 1913 р. і деякі інші, не настільки значні конфлікти). У цих конфліктах загинула величезна кількість людей. Так само проходило кілька революцій (1905 – Росія, Сінхойська в Японії, Младотурецька в Туреччині й інші).
Чим більше модернізувався світ, тим більше уряди і монархи прагнули до завоювання усе великих і великих територій, що приносили величезний прибуток.
Саме початок ХХ століття підштовхнув Японію до подальшої військової конфронтації з іншими країнами (в першу чергу з СРСР та США), що згодом привело до повного краху японських сподівань на повну світову домінацію.
На сьогодні Японія – держава, яка відкинула свої амбіції на військове і політичне владарювання у світі і зосередила свою увагу виключно на економічному потенціалі. Можливо, початок ХХ століття і подальші події навчили японський народ, як потрібно рухатися вперед, не шкодячи іншим і собі.
Використана Література:
Історична Енциклопедія» М. 1994 р.
Ломакин В.К., Світова економіка. М., 1998.
Країни світу: короткий политий. - економ. довідник. М., 1993.
Радянський енциклопедичний словник. М., 1987.
Гладкий Ю.Н., Лаврів С.Б., Економічна і соціальна географія світу. М., 1993.