Основоположником експериментально-математичного методу вивчення природи був великий італійський вчений Галілео Галілей
(1564- 1642). Леонардо да Вінчі дав лише нариси такого методу
вивчення природи, Галілей же залишив розгорнутий виклад цього
методу і сформулював найважливіші принципи механічного світу.
Галілей народився в родині збіднілого дворянина в місті Пізі
(недалеко від Флоренції). Переконавши в безплідності схоластичної
ученості він поглибився в математичні науки. Ставши надалі
професором математики Падуанского університету, учений розгорнув
активну науково-дослідну діяльність, особливо в
області механіки й астрономії. Для підтримання теорії Коперника і
ідей, висловлених Джордано Бруно, а отже, і для прогресса
матеріалістичного світогляду узагалі величезне значення
мали астрономічні відкриття, зроблені Галілеем за допомогою
сконструйованого ним телескопа. Він знайшов кратери і хребти
на Місяці (у його представленні - "гори" і "моря"), розглянув без-
чисельні, скупчення зірок, що утворять Чумацький шлях, побачив
супутники, Юпітера, розглянув плями на Сонце і т.д. Завдяки
цим відкриттям Галілей здобував усеєвропейську славу "Колумба не-
ба". Астрономічні відкриття Галілея, у першу чергу супутни-
ків Юпітера, стали наочним доказом істинності геліо-
центрической теорії Коперника, а явища, що спостерігаються на Місяці,
планетою, що представлялася, цілком аналогічній Землі, і плями на
Сонце підтверджували ідею Бруно про фізичну однорідність Землі і
неба. Відкриття ж зоряного складу Чумацького Шляху з'явилося кіс-
венним доказом незліченності світів у Всесвіті.
Зазначені відкриття Галілея поклали початок його запеклої
полеміці зі схоластиками і церковниками, що відстоювали аристоте-
лівско-птолемеївскую картину світу. Якщо дотепер католицька
церква за викладеними вище причинами була змушена терпіти возз-
ренію тих учених, що визнавали теорію Коперника в якості
однієї з гіпотез, а її ідеологи вважали, що довести цю гипо-
тезу неможливо, те тепер, коли ці докази з'явилися,
римська церква приймає рішення заборонити пропаганду поглядів
Коперника навіть як гіпотезу, а сама книга Коперника вно-
сится в "Список заборонених книг" (1616 р.). Усе це поставило
діяльність Галилея під удар, але він продовжував працювати над
доведенням доказів істинності теорії Коперника. У
цьому відношенні величезну роль зіграли роботи Галілея й в області
механіки. Схоластична фізика, що панувала в цю епоху,
основавшаяся на поверхневих спостереженнях і умоглядних вык-
ладках, була засмічена представленнями про рух речей у соот-
ветствии з їх "природою"
кісти тіл, про "острах порожнечі", про досконалість кругового руху
і іншими ненауковими домислами, що сплелися в заплутаний
вузол з релігійними догматами і біблійними міфами. Галілей шляхом
ряду блискучих експериментів поступово розплутав його і соз-
дав найважливішу галузь механіки - динаміку, тобто навчання про рух тіл.
Займаючись питаннями механіки, Галилей відкрив ряд її фундамен-
тальных законів: пропорційність шляху, прохідного падаючими
тілами, квадратам часу їхнього падіння; рівність швидкостей паді-
ння тіл різної ваги в безповітряному середовищі (усупереч думці
Аристотеля і схоластиків про пропорційність швидкості падіння
тіл їхньої ваги); збереження прямолінійного рівномірного руху,
повідомленого якому-небудь тілу, доти, поки яке-небудь зовнішній
вплив не припинить його (що згодом одержало наз-
вание закону інерції), і ін.
Закони механіки були застосовані Галилеем і для доказу
теорії Коперника, що була незрозуміла більшості людей, не
цих законів, що знали. Наприклад, з погляду "здорового глузду"
здається зовсім природним, що при русі Землі в
світовому просторі повинний виникнути найсильніший вихор, змітаю-
щий усі з її поверхні. У цьому і складався один із самих "сильних"
аргументів проти теорії Коперника. Галилей же встановив,
що рівномірний рух тіла анітрошки не відбивається на процес-
сах, що відбуваються на його поверхні. Наприклад, на що рухається
кораблі падіння тіл відбувається так само, як і на нерухомому. По-
цьому знайти рівномірний і прямолінійний рух Землі на
самій Землі.
Усі ці ідеї великий учений сформулював У "Діалозі про двох
найголовніших системах світу - птолемеївої і коперникової" (1632),
науково доказали істинність теорії Коперника. Ця книга була
приводом для обвинувачення Галілея з боку католицької церк-
ви. Учений був притягнутий до суду римською інквізицією; у 1633 р.
відбувся його знаменитий процес, на якому він був змушений
формально відректися від своїх "оман". Його книга була заборонена,
однак призупинити подальше торжество ідей Коперника,
Бруно і Галілея церква вже не могла. Італійський мислитель ви-
йшов переможцем.
Таким чином, у новий час Галілей одним з перших сформу-
лював деїстичний погляд на природу. Цього погляду притримай-
валось потім більшість передових мислителів 17 - 18 вв. Науково-
філософська діяльність Галілея кладе початок новому етапу
розвитку філософської думки в Європі - механістичному і метафі-
зичному матеріалізму 17 - 18 вв.
Galileo Galileo’s