Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli

Методрозробка

практичного заняття з латинської мови

І. Тема практичного заняття.

а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.

б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.

ІІ. Мета практичного заняття.

а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни, правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.

б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини – здоров'я. Провести бесіду про те, що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.

в) Професійне спрямування заняття.

Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в склад яких входять іменники І відміни.

ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.

№ п/п	Основні учбові елементи	Рівень засвоєння
1	Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни	2
2	Навчити студентів відмінювати іменники І відміни	2
3	Виробити навики правильно перекладати мед.терміни, в склад яких входять іменники І відміни	2
4	Засвоїти лексичний мінімум до І відміни	2

IV
. Методичні рекомендації студентам.

V
. План і організаційна структура практичного заняття.

№ п/п	Етапи і основні питання заняття	хв	Оснащу. уроку	Рівень засв.	Кількість оп.студ
І	Оргмомент	2	Кабінет лат.мови
ІІ	Перевірка дом.завдання	20		2	1
	а) перевірка лексично-граматичних структур
	1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir		конспект	2	2
	2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi		Підручник таблиці	2	3
	б) читання і переклад вправи №3, ІІ		Підручник ст.56, 86	2	2
	в) переклад рецептів		Підручник ст.57, ст. 87	2	2
	2) текстовий контроль		карточки	2	2
ІІІ	Подача нового матеріалу
	1. Пояснення нового матеріалу	43		2
	2. Роботи над новою лексикою І відміни		Табл.	1	10
	3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами			1	10
IV	Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом)	10	Карточки, підручник		12
V	Підведення підсумків	5

VI
. Подача нового матеріалу.

І. Підготовчий етап.

1. Повторити вживання стандартних рецептурних формул.

2. Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення.

3. Опрацювання лексики І відміни.

4. Опрацювання рецептурної лексики.

5. Завдання для контролю вихідного рівня.

№ п/п	Питання	Еталон відповіді	Рівень засв.
1.	Як визначається відміна іменників?	1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини. Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ –is, IV-us, V-ei.	2
2	Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках?	2. Nom. sing – a gen. sing - al	2
3	Назвати винятки щодо іменників І відміни	3. Іменники чоловічого роду з закінченням – а зі значенням професії collega, al, m poeta, ae, m pkarmacopola, ae, m oculista, ae, m	2
4	Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями	4. aqua mentral – м’ятна вода columna vertebrarum – хребетний стовп massa pilularum – пілюльна маса tinctura Belladonnal настойка красавки	2
5	Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f	5. N. mixtural g. mixturarum D. mixturis Acc. misturas Abl. mixturis

ІІ. Основний етап.

а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни

б) Переклад лат.речень, рецептів.

VII
. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.

№ п/п	Питання	Еталон відповіді	Рівень засв.
1	Перекласти а) перелом ключиці б) настойка валер’янки в) приготуй мікстуру	а) fractura claviculae б) tinctura Valerianae в) Prepara mixturam	2
2	Провідміняти у Sing. Costa, al, f	2. N. costa g. costae D. costae Ase. costam Abl. costa	2

V. Пояснення домашнього завдання:

1) И.Я. Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI стор. 48, впр. VII, стор.48.

2) Є.М. Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. §29-§37.

Методичні вказівки для студентів по темі:

Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.

Рекомендована література:

И.А. Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.

Теорія: §9, §10, §11, §12; §22, §23, §24.

Вправи: ст.27; ст.47-48.

Лат. прислів'я: ст. 48.

Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.

Теорія: §29, §33, §34, §35; §36.

Вправи: §31, §38.

Лат. прислів'я: ст. 28.

Контрольні питання.

1. Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?

2. Як змінюються іменники?

3. Як визначається основа іменників?

4. Які іменники належать до І відміни?

5. Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra, as, f; guffa, ae, f; scatula, as, f?

6. Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, f; aqua, ae, f; lingua, ae, f; mamma, ae, f?

Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.

1. aqua, ae, f hydor, hydr – вода

2. cellula, ae, f cytos, cyt - клітина

3. cornea, ae, f keras, kerat – рогівка

4. femina, ae, f dyne, dynaec - жінка

5. glandula, ae, f aden, aden - залоза

6. lingua, ae, f glossa, gloss – язик

7. mamma, ae, f

mas tos, mast – молочна залоза

8. medulla, ae, f myelos, myel - кістковий мозок

9. urina, ae, f uron, ur – сеча

10. vena, ae, f phleps, phleb – вена

11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl – хребець

12. tela, ae, f his tos, hist – тканина

Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.

Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду:

m (genus masculinum)

f (genus femininum)

n (genus neutrum)

Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові – с.р., в укр. мові – ж.р.

N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок – чоловічого роду.

Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis).

У лат. мові є 6 відмінків (Casus):

Nominabivus (Nov.) хто? що?

Genibivus (Gen.) кого? чого?

Dabivus (Dab.) кому? чому?

Accusativus (Ace.) кого? що? куди?

Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?

Vocabivus (Voc.) клична форма

У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице.

Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка

Відміна	Genet. sing.	Рід	Приклади
І	- ae -	f	cjsta, ae,f - ребро
ІІ	-і-	m, n	musculus, m – мяз snpusum, i, n – настій
ІІІ	-is-	m, f, n	apex, icis, m – верхівка pars, rtis, f – частина os, ossis, n - кістка
IV	-us-	m, n	рrocessus, us, m -відросток cornu, us, n – ріг
V	-ei-	f	facies, ei, f – лице

Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:

Incisura, ae, f - вирізка

facies, ei, f – лице

pulmo, onis, m – легеня

ala, ae, f – крило.

Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)

radix, icis, f – корінь (основа radic).

Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-, наприклад: musculus, I, m – muscul-

apex, ieis, m – apic

corpus, oris, n – corpor –

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае.

Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f

vena, ae, f angina, ae, f

gutta, ae, f fractura, ae, f

Відмінкові закінчення.

	Sing	Pl
Nom	a	ae
Gen	ae	arum
Dat	ae	is
Ace	am	as
Abl	a	is
Voc	a	ae

Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.

До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а- зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст

pharmacopola, ae, m – аптекар

poeta, ae, m – поет

collega, ae, m – друг

agricola, ae, m – селянин

pharmacenta, ae, m – фармацевт

Грецькі іменники І відміни

За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.

Іменники жіночого роду грецького походження.

aloe, es, f – алое

diastole, es, f – розширення серця

dyspnoe, es, f - задишка

haemoptoe, es, f - кровохаркання

phlegmone, es, f - флегмона

rhaphe, es, f - шов

systole, es, f - скорочення серця

Іменники чоловічого роду гр. походження

diabetes, ae, m - діабет

ascites, ae, m - асцит, черевна водянка

Відмінювання

Sing.			Pf.
	f	m	f	m
Nom.	systole	ascites	systolae	ascitae
Gen.	systoles	ascitae	systolarym	ascitarum
Dat.	systolae	asciyae	systolis	ascitis
Ace.	systolen	asciten	systolas	ascitas
Abl.	systole	ascite	systolis	ascitis

Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:

Acc. і Abl. Наприклад:

per – через (Асс.) per horam – протягом години

ex – із (Abl.) ex agua – з води

Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.

куди? – Асс. sub linguam (під язик)

де? – Abl. in agua (у воді)

Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.

cum з (ким? чим?) вживається Abl.

cum collega (з товаришем)

Acc	Abl
аd – до, при в, для соntra – прото inter - між infra – під, нижче untra - всередині per - через post - після super, supra - над, понад ante - перед, до	а (перед приг.) - від ab (перед гол. ih) – від e – (перед.пригл.) – з (кого, чого) ex – (перд гол. ih) - з (кого, чого) de – про, за cum - з sine - без pro – для, за

Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені.

Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра

tinctura valerianae – настойка валеріани

auqa menthae – м’ятна вода

Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або прикметником.

При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.

massa pilularum

massae pilularum

massae pilularum

massam pilularum

Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів

massa pilularum пілюльна маса

oleum olivarum оливкове масло

Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери.

Tabuletta Bromcamphorae

Рекомендована література:

1. М.М.За калюжний, А.В.Янков, В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38.

2. И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К., 1988 г. §9-§12; §22-§26.

3. Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К., 1999 р. §28-§29; §33-§36.