Міністерство освіти України
Тема:
«Історіографія досліджень голодомору»
Виконала:
Учень К.з «НСЗШ I – III ст. № 24»
10-А класу
Міхневич Марія
Нікополь – 2008р.
ПитанняпропричиниголодоморунаУкраїнієоднимзнайскладнішихіводночасоднимз найважливішихпитаньновітньоїукраїнськоїісторії. Цієюпроблемоюзаймалисьізаймаютьсяне тількиукраїнськітаросійські, алетакожічисельнізахідніісторики. Насьогоднішнійденьсеред науковцівсвітуодностайноїдумкищодопричинголодоморунемає.
Докінця 1980-хроківпроблематикоювизначенняпричин, масштабівтанаслідківголодомору займаласятількизахіднаісторіографія. Цепояснювалосятим, щодотогочасурадянській історичнійнауцівціломуіукраїнськійзокремабулозабороненовивчатицеісторичнеявище, бо радянськийурядневизнававсамогофактуголодунаУкраїніу 1932-1933рр. Більшістьзахідних істориківсхиляєтьсядодумки, щоосновнимипричинамиголодоморубулинаціонально-політичні чинники. ПершезначнедослідженняголодоморупровівУ. Чемберлен, якийназвавголодомор засобомнаціональноїполітикибільшовиків, свідомовжитийдлятого, щобзламатиопір українськогоселянстваколективізації. ВидатнийісторикДжеймсМейсвважаєголодомор московськимінструментомпригніченнянаціональнихпочуттівукраїнськогоселянства, якебуло основнимносіємнаціональнихрисукраїнськогонароду. Крімцього, більшовикималивсіпідстави ворожеставитисядоселянства, бо, якзазначаєусвоїйстатті„Політикаголодомору" Дж. Мейса покипролетаріат... грабуєнаграбоване, експропріюєекспропрійоване..., селянамтимчасомєщо втрачати - землю, насамперед, нажитевласноюпрацеюіуспадкованевідпредківгосподарство тощо".
АналогічноїдумкидотримуєтьсяіРобертКонквест, авторпершорядногодослідженняпроголод „Жниваскорботи. Совєтськаколективізаціяітерорголодом". Усвоїхпрацяхвіндоводить, щоголо; буввлаштованийбільшовикаминасампереддлятого, щобзламатиукраїнськийнаціоналізм. осередкомякоговважалосяселянство,
Проблемаголодоморунезалишиласяпроблемоювласнеісториків, томущоїїбулозалучено західнимидержавамидоідеологічноїборотьбизСРСР. Так, у 1983 роціамериканськийуряд висунувнапершийплануборотьбізСРСРправалюдини^ щонадалоційтемібільшеполітичного змісту. Алезайваполітизація, використанняісторичноїнаукивполітичнійборотьбінесприяли об’єктивномуаналізуданогоісторичногоявища. Досихпірзахіднаісторіографія, яказробила значнийвнесокувивченняпроблемиголодомору 1932-1933 рр., дотримуєтьсядумкипроте, що голодбуврезультатомцілеспрямованихдійбільшовицькогоурядунаправленихназнищення селян-українців. Середзахіднихісториківєі прибічникипоглядівСтефенаВіткрофта (Мельбурнськийуніверситет), якийвважавголод результатомполітичнихпомилок, злочинногонедбальстваідужескрутногоекономічного становищаСРСР, алеажніякнерезультатомцілеспрямованоїполітики. Російськаісторіографія 1980-1990-хроківневиокремлювалапроблемиголодунаУкраїні, не виявляючидослідницькогоінтересудоцього явища. ІсторикиВ.П. Данилов, I.Є. Зеленін;
М.О. ІвнцькийтаД.О. Волконоговцілкомслушноіаргументовановиділялиосновніекономічніта соціальніпричиниголодомору (колективізація, розкуркулення, хлібозаготівлі), Алевонине виходилизарамкиінтернаціональноїпозиціївоцінцігеографії тамасштабівголодомору, цілковито заперечуючийогоантиукраїнськунаправленість. Дотогожрозбіжностіупоглядахросійськихта українськихдослідниківнабулиполітичногозабарвлення. Так, М.0. Іваницький, одинзпровідних спеціалістівІнститутуросійськоїісторіїРАН, уоднійзісвоїхстатейвисловивпідозру, щоукраїнська сторонабажаєвикористатитрагічністорінкизагальноїісторіїУкраїнитаРосіїдляобґрунтування непростихросійсько-українськихвідносинсучасності.
Сьогодніочевидноюєнеобхідністьпозбутисяполітичноїза ангажованостіприаналізіданого історичногоявищатаоб'єднатиіснуючігіпотези.
Першимиукраїнськимидослідниками, якізаймалисяпитаннямпропричиниголодоморубули представникиукраїнськоїдіаспори: М. Вербицький, 0. Второпай, В. Гришко, В. Давиденкотаінші. Публікуючивеликукількістьрозвідокіматеріалівстосовноголодомору, вонинамагалисядати відповідьнаголовнепитання - якіпричиниголодоморуіхтовньомувинен. Вонивважають. що основнимзавданняморганізованогобільшовикамиголодоморубулоякщоневинищення, то всебічнеослаблення, упокоренняукраїнськоїнації.
ВукраїнськійрадянськійісторіографіївпершепоставивпитанняпроголодС.В. Кульчицький. Він вбачаєуголодоморінасампереднайбільшжахливийкаральнийзасіб, застосованийСталіним протиколгоспників, якізробилиспробудобросовіснопрацюватитількинаприсадибнійділянці, ане вгромадськомугосподарстві.
УкраїнськідослідникиВ. ДаниленкоіП. Бондарчуквважаютьнадмірнізаготівлі (афактичновилучення) зернауселянпрямоюпричиноюголодомору. Дослідникизазначають. щонаціонально-культурнийрозвитокУкраїнизачасівукраїнізаціївикликавглибокезанепокоєнняуМоскві, яка бояласьдецентралізаціїсуспільногожиттяСРСР, по-перше, могутнімкаталізаторомукраїнізації" вмістівиявилосьсело, якебулобазоюукраїнізації"...По-друге, у 20-тірокивідбуваласьчіткадиференціаціяміждвома національнимикультурами - архаїчноюімодерною. Дляпершоїбулохарактерним...існування разомзколоніальноюструктурою. Інша - модернаідинамічна - буланетерпимадоколоніальних структурінамагаласяїхзнищити, Однієюзознак такоїнаціональноїкультурибулогасло ХвильовогогетьвідМоскви". В. ДаниленкоіП. Бондарчуктакожнаголошуютьнанеобхідності розглядатибільшглибокіпричиниорганізованогобільшовизмомголодомору. Сталіннаголошував натому, щобезселянськоїарміїнебуваєінеможебутисильногонаціональногорухуіщо національнепитанняєпитаннямселянським. Тобтонаціональнатаселянськаполітикабільшовиків евзаємопов'язаними - ударпоселянствубувлишеоднієюзіскладовихполітикинаступуна українськийнаціональнийрух, Отже, надумкудослідників, головноюпричиноюголодомору 1932-1933 роківєполітикаМоскви, направленанапідривтапридушенняукраїнськихнаціональнихсил.
Такимчином, цілкомслушнимєзауваженняДж. Мейса, щоможназрозумітиполітикутапроцесилишевконтекстісукупності (тотальності) їхніхвзаємовідносин, вконтекстіпроектусуцільної трансформаціїсуспільствапідпроводомрежиму, якийфанатичноувірував, щовін (ітількивін) володієнауковими" формуламистворенняутопії".
Наосновіцієїдумкимимаємозвернутиувагусаменапершоджерелакомуністичноїідеології. Вжеу «маніфестікомуністичноїпартії» МарксатаЕнгельсаможназнайтидеякіпоясненняголодомору 1932-1933рр. У„Маніфесті" написано, щоселяни ,,нереволюційні, аконсервативні. Навітьбільше, вониреакційні: вонипрагнутьповернутиназадколесоісторії", Вжетутмибачимовороже ставленнятворцівкомуністичноїідеологіїдоселянства, якенебулосхильнимдоідеї, що заперечувалаприватнувласність, втойчасколидляселянинасвояземлябуланайціннішим засобоміснування. Тобтоу„ світломукомуністичномумайбутньому " основоположникимарксизму невиділялимісцяселянамяк традиційномукласу.
РозглядаючиситуаціювласневРадянськійРосіїпісля 1917 року, мизнаходимопередумови більшовицькоготерорупротисела. Післязахопленнявладибільшовикипочалибудуватиідеальнесуспільствоувідсталійаграрнійкраїні, десучаснийсектор економікибувнезначним. ІснуючатодіуРосіїпромисловістьнемоглазабезпечитимодернізацію, тобтоперехідсільськогогосподарстванановийтехнологічнийіорганізаційнийрівень індустріальногогосподарства. Більшовикизробилиспробумодернізаціїсільськогогосподарстване еволюційним, априскореним, сутополітичнимшляхом - впровадженнямкомунякновогоспособу організаціїсільськогосподарськоговиробництва. Алевбільшостісвоїйселянствонетількине підтрималоцюспробубільшовиків, алейвиступилопротирадянськоївладизізброєюзруках. Шляхомпоступок (відмінакомуніпродрозкладки) татероруопірселавдалосязламати. Увсіх партійнихдіячівсклалосятвердепереконаннявтому, щоселянство (якізазначалиМарксз Енгельсом) являєтьсянереволюційнимкласом, апотенційнимворогомрадянськоївладичисельнимтадоситьжорстоким, щопродемонструвалиподіїгромадянськоївійни.Процещев квітні 1917 рокупопереджавбільшовицькекерівництвоЛенін: „Неможнапролетарськійпартії покладатитепернадіїнаспільністьінтересівзселянством".
Теоретичнобільшовикимализмогуповільноздійснюватимодернізаціюселашляхомйого технологічноїмодернізаціїіпоступовогоперетворенняселянваграрнихробітниківіндустріального тилу. Цепотребуваловеликихкапіталовкладеньусільськегосподарствоічасудля„комуністичного перевиховання" селянства. ЯкзазначилаЄ. Шаталіна, „вольовіідеолого-політичні, урядово-партійнірішеннявладизгідноздоктринерськимипрограмамийшливрозрізіззакономірностями об’єктивногопроцесусоціально-економічногозбалансованогорозвиткувсіхгалузейнародного господарства". Поступовий, еволюційнийваріантрозвиткуунеможливлювавсямесіанським характероммарксизмувзагаліійогоросійськоговаріантузокрема. Метоюбільшовиківбулоне будівництвокомунізму„уокремовзятійкраїні", асвітовареволюція. Ленінтвердив, щопролетаріат, якийперемігуоднійкраїні, повинен„ повстати... протикапіталістичногосвіту, залучаючидосебе пригніченікласиіншихкраїн... виступаючиуразінеобхідностінавітьзвоєнноюсилоюпроти експлуататорськихкласівтаїхніхдержав", Сталін, продовжуючидумкувождяпролетаріату, вбачав значенняЖовтневоїреволюціївтому, що„ вонаскладаєпершийетапсвітовоїреволюціїта могутнюбазуїїподальшогорозгортання". ДестабілізаціяекономікитаполітичноголадуСШАі західноєвропейськихкраїнвнаслідоккризиперевиробництватасвітовоїдепресії 1929-1933 рр. спонукалаСталінаприскорититемпипідготовкидодругогоетапусвітовоїреволюції. В 1929 роцінапленуміЦКВКП(б) буловирішеноприскорити„ будь-якоюціною" розвитокмашинобудуваннятаіншихгалузейважкоїпромисловості. Iвтомужроцібулоприйнято курснафорсовануколективізацію, босільськегосподарствобулоневзмозізабезпечитиміста навітьнеобхідниммінімумомпродовольства - з 1928 рокувмістахбуловпровадженохлібні картки. Сталінописувавцюситуаціютак. „Основанашиххлібнихтруднощівполягаєвтому, що зріствиробництватоварногохлібаідевнасповільніше, ніжзрістпотребухлібі... Виробництво товарногохлібаростестрашенноповільнимитемпом". ПричиноюцихтруднощівСталінвважавте, щовскладінародногогосподарстваєелементи, „щонепіддаютьсяпокищоплануванню. є, нарешті. ворожінамкласи, якінеможнаподолативиключнопростимдержплановським плануванням".
Надумкубільшовицькогокерівництва, основнимекономічнимзавданнямколективізаціїбуло забезпеченняпромисловихцентрівнеобхідноюсільськогосподарськоюпродукцієютасировиною. а такожробочоюсилоюзсела. Політичнимжезавданнямбуланегайналіквідація„ ворожихкласів:
'. Навітьзаоптимальнихумовзамінаоднихформорганізаціївиробництва (індивідуальних) принциповоіншими (колективними) призводитьдотимчасовоїдезорганізаціїданогосектору економіки. В Радянському ж Союзі така зміна не була забезпечена ні технологічними поставками нової техніки, ніідеологічно - ефективноюпропагандоюперевагколективнихформвиробництва Крімтого, становищепогіршувалосятим. щотемпипереходубулиприскореними. Єдине. що більшовикизробилиналежнимчином, булаполітичнапідготовкадоколективізації. Шляхом репресій, виселеннятазнищення ..куркулі" та ..підкуркульники" булиліквідованіякклас.Таким чиномбулоліквідованоможливихнайактивнішихорганізаторівопоруколективізації. Якзазначав
М. Івницький, „ ліквідація„ куркульства" яккласу, врезультатіякоїнайбільшдієздатнийіпрацелюбний прошарокселянствабулоекспропрійованоізначнуйогочастинудепортовано , призвеладо падіннясільськогосподарськоговиробництва". Алеосновноюпричиноюпадіння сільськогосподарськоговиробництваукраїнськідослідникивважаютьнездатністьколгоспів організуватиефективневиробництво, щозазначивС. Кульчицькійусвоїйстатті„ Кризаколгоспноголаду".
Більшовицькекерівництвонебачило (абонебажалобачити) об'єктивнихпередумовпродовольчоїкризи, розцінюючинеефективнуроботуколгоспівякрезультатсаботажуселян, Крімцього. Сталінубуловідомопронищенняреманенту. худобисамимиселянами, „якінебажаливіддаватисвоєдобро, нажитеважкоюпрацею". О.ДБойкоповідомляє, що„ заперіод 1929-1932 рр. ВУкраїніпоголов’явеликоїрогатоїхудобискоротилосяна 41%, коней - на 33,3%, свиней - на 62,3%;
овець на 74%. РічнийваловийзбірзерновихкультурвСРСР 1933 і 1934 рр. Становив 680млнц (найнижчіпоказники післяголодного 1921 р.)". Цесприймалосябільшовикамиякборотьбаселянствапротирадянської влади. С. Кульчицькийзазначає, що„ опірселянствавідбувавсяврізнихформах. Цейопірбув абсолютнонеорганізованим, алейогосилаполягалавмасовості". 3 оглядунацеСталінвирішив зробитикрокназад. 2 березня 1930 рокубулоопублікованойогостаттю«Запамороченнявід успіхів» деу„ перегинах" упроцесіколективізаціївінзвинувативвладунамісцях. Зразупісляцієї публікаціїпочавсямасовийвихідселянзколгоспів, щоправдаселян„ випускалинаволю" без худоби, реманенту, їмвиділялисялишегіршіземлі, втойчасколиколгоспникималипевніпільги, алевжевосени 1930 рокууколгоспахзалишилосяменшетретиниселянськихдворів. Увересні 1930 рокувийшладиректива, уякійЦКВКП(б) наказувавзавершитиколективізацію вирішальнихсільськогосподарськихрайонівпротягом 1931 року. Цеозначалоприскорення колективізаціїнаУкраїні. якузавждивважаливсесоюзною„ житницею". Тількипротягом 1930 року булодепортованоблизько 75 тисячселянськихродин. Зарокисуцільноїколективізаціїбуло експропрійованопонад 200 тисячселянськихгосподарств, Хочау 1930 роцівжебулопроведено кампаніюпроти ..куркулів", нагрудневомупленуміЦККП(б)Убуловирішенопровестиповторний „нещаднийнаступнаглитаяповсьомуфронту". Алецейнаступ , засловамиС. Кульчицького. не обов'язковоозначаврозкуркулення. Рекомендувалосянаступатинаньогохлібозаготівлямиі... посиленнямоподаткування. Наступалинатих, хтонедававзгодинаколективізацію. Самеїх оголошуваликуркулями".
НаУкраїнібільшовикивживалиособливожорстокихзасобівдляпридушенняопоруселянства колективізації. Нацебулодекількапричин. По-перше, Українабуладужеважливим сільськогосподарськимрегіоном - „ житницею" СРСР. Зривколективізаціївукраїнськомуселі означавбизагостренняпродовольчоїкризи;
яказ'явиласяраніше - післяпереходудоколективних формвиробництва, атакожвтратуМосквоюконтролюнадстратегічноважливимрегіоном.Це, в своючергу, означалобзривприскореноїіндустріалізації:
чогобільшовикидопуститинемогли. По-друге, більшовицькікерівникималидосвідгромадянськоївійни, колиукраїнськеселопроявило здатністьдосамоорганізаціїзметоюопору. Тепер, колимасиселянбулиневдоволені колективізацією,
репресіямитависеленнями, вонимоглизновупіднятисязізброєюврукахнаборотьбузрадянською владою. чомубільшовикипрагнулизапобігтишляхомповторнихрепресій, надмірних хлібозаготівельтаіншихзасобів. По-третє, Українабулапограничноюзоноюімалабстати плацдармомрозгортаннядругогоетапусвітовоїреволюції, 3 оглядунацеМосквапрагнула придушитивсілякийрухопорунаційтериторії, поставитиУкраїнупідповнийконтрольукраїнське селоявлялособоюбазу, якапостійнопороджуваланаціоналістичнінастрої. Внаслідокпритоку колишньогосільськогонаселеннядопромисловихцентрів. націоналістичнінастроїмоглив перспективіпоширитисяісередміськогонаселення. Такимчином, відуспішноїсуцільної колективізаціїУкраїнизалежаловирішенняпродовольчої тасировинноїкризи, насичення промисловихцентрівробочоюсилоюзселатапридушеннянаціональногорухувукраїнському селі. Дляцьогобільшовикинезастосувалисвоїзвичайнізасоби (розстріли, каральніекспедиції), томущобоялисямасовогозбройногоопору. Ю. I. Шаповалпише, що„ влададобрепам'ятала масштабиселянськогоспротивувУкраїніу 1930-1931 р.р. колипроти„ великогоперелому" воювалицілимиселами, бохтожвіддаєзаробленепростотак". Увересні 1932 рокуСталінписав доКагановича: „ ЯкщоневізьмемсятепержезавиправленняположеннянаУкраїні, Україну можемовтратити... ПоставитисобізаметуперетворитиУкраїнуунайкоротшийстрокнасправжню фортецюСРСР...". IМосквавирішилазастосуватитерорголодом. Якщопродовольчакризав СРСРмалаоб'єктивніпередумови, тоголодоморнаУкраїні 1932-1933 рокахбувштучним, організованимМосквоюзметоюупокоренняукраїнськогосела.
АналізпостановЦККП(б)УтаЦКВКП(б), законодавчихактівРНКУСРРтаСРСРза1929-1933 роки даютьнамможливістьстверджувати, щоголодомор 1932-1933 роківбуввлаштований більшовикамиштучнозметоюупокоренняселянства,,проведеннясуцільноїколективізації українськогоселатапридушенняукраїнськихнаціональнихсил. В. I. Марочкопише, що „збереглосячималодокументівполітбюроЦККП(б)У, радянськогоуряду... якіможназважати такими, щопідтверджуютьспрямованутаобґрунтовануполітикусамогогеноцидувусіхйого проявах: масовевинищенняетнонаціональних тарелігійнихгрупнаселеннявУкраїні. депортація закласовимитанаціональнимиознаками, навмиснезастосуваннярепресійпротиукраїнцівта іншихнаціональностей, ліквідаціяінтелігенції, штучнепереселенняпредставниківіншихнаційз Росіїдоукраїнськогоселатощо".
20 листопада 1932 рокуурядУСРРвидавпостанову„ Прозаходипосиленняхлібозаготівлі", виконанняякоїпризвелодопозбавленняукраїнськихселянпродовольстваі, якслідствозцьогодо масовогоголодомору. 21 листопадаРаднаркомУСРРпровадивподвійнеоподаткуваннятакзваних „ індусів" - індивідуальнихселянськихгосподарств. Цесвідчитьпронавмиснеісвідоместворення умовдлявиникненняголодоморунаУкраїні, томущоіурядуУСРР, іурядуСРСРбуловідомопро ситуаціюнаселіібільшовицькікерівникиусвідомлювалинаслідкисвоїхпостановтарозпоряджень. Функціїстатистиків таінформаторіввиконувалиорганиДПУ, якінадавалиоб'єктивніданіпро масштабитахарактерсоціальноїкатастрофинаселі. Виходячизцього, мимаємовсіпідстави визнатинеприйнятноюверсіюпроте, щоголодоморбувслідствомпомилок. прорахунківабо недбальстварадянськогокерівництва. ВлистідоШолоховаСталінписав, що„ хлібороби... проводили... саботажінепротибулизалишитиробітників, ЧервонуАрміюбезхліба. Тойфактщо саботажбузтихимтаззовніневинний (безкрові), - цейфактнеміняєітого, щоповажніхлібороби вели„ тихувійну" зРадянськоювладою. Війнуназмор, дорогийтоваришШолохов". Цепоказує відношеннярадянськогокерівництвадоселянства, колиневиконаннянимзавищених планів хлібозаготівельсприймалосяякоб'явленнявійни, саботаж.
Упостанові „ Прозаходипосиленняхлібозаготівлі" зазначалосящопотрібно„ припинитивидачу будь-якихнатуральнихавансівповсіхколгоспах, щонезадовільновиконуютьплани хлібозаготівель". Тіколгоспи, яківжевидалинатураванси, повиннібулиорганізуватиповернення селянаминазад«незаконнорозданогохліба». То
1.Товаропостачанняприпинялося, усілякаторгівлязаборонялася, атоваризкрамниць вивозилися.
2.Всілякекредитуванняприпинялося, стягненнярізноманітнихфінансовихзобов'язань проводилосядостроково.
3.Кооперативнийтадержавнийапарат„ очищувався" від„ ворожих" та„ контрреволюційних" елементів.
20 січня 1933 рокусоюзнийурядзапровадивпрактику„ твердихзавдань" дляодноосібних господарств. Невиконанняїхпризводилодозастосуваннярепресивно-каральнихзаходів, а виконанняфактичнопризводилоголоднусмертьусієїродини. Крімцього, існувала загальнодержавнаустановка - невидаватиселянамтрудодні, якіневиконалиплану хлібозаготівель, основнихзерновихкультурзавиробленінимитрудодні. Післяприпинення продовольчогопостачаннямайжеутретинурегіонівУкраїни, позбавленняселянвинагородиза працютазапровадження„ чорнихдошок" означалисмертнийвирокселянству. ЦККП(б)Утаголова урядуВ. Чубарзналипроголоднаселі, малидокладнуінформацію, але, являючисьоднимиз організаторівгеноциду, незробилинічогодляполегшенняжиттяселян. Більшетого, хлібозаготівлі супроводжувалисярепресіямипроти„ саботажників": селян, членівправліньколгоспів, уповноваженихтавсіхінших. РепресіїпосилилисяпісляпостановиЦВКтаРНКСРСР„ Проохорону майнадержавнихпідприємств, колгоспівтакоопераційIзміцненнягромадської (соціалістичної) власності" від 7 серпня 1932 року. Закрадіжкуколгоспногомайнадавали 10 роківтаборівз конфіскацієюмайна, абопросторозстрілювали. В. Марочкоповідомляє, що тільки ,,усічні 1933 рокуу 182 районахУСРРзасудилизанесдачухліба 1309 осіб, арепресіїнабулипланового характерутасвоєрідногозмаганняміжрайонами: хтобільшезнищить„ саботажників" В. М. Кривонісзазначає, що„ органиюстиціїнепроводилислідства, небралидоувагиекономічної спроможностіселянськихгосподарств, покладалисянаспискисільськихрад ...". Наркомюст та генеральнийпрокурорреспублікипідтримувалитерордержавнихструктурівлистопаді 1932 року видалинаказ, вякомузокремаговорилося : „ Репресія, щоєодназмогутніхзнарядьподолання класовогоопорувхлібозаготівлях, повиннастатисправжнімчинникомборотьбизахліб. Своєчасно таправильновжитасуворарепресіяобумовлюєуспіхтаефективністьборотьбизізривачами хлібозаготівель. Требазастосовуватинещаднукарудокуркулівівсіхкласовихворогів, що зриваютьбогальмуютьуспішнуборотьбузахліб".
Втойчасселянизнаходилисяфактичноукріпоснійзалежностівідрадянськоївлади. бонаселі малипаспортилишепредставникивлади. Селянинмігвиїхатизамежіселалишезаконтрактомта заплановимнаборомробочоїсилидляновобудовпершоїп'ятирічки, амолодьдлянавчанняу вищихзакладахтатехнікумах. Самочинне„ відходництво" селянневизнавалосязаправомірнеі „уходників" поверталиназаддоколгоспу-резервації. Українськеселобулосоціальноюрезервацією, дехлібороби, педагоги, дітивинищувалисяплановоіметодично. прощосвідчатьфактимасової смертності, епідемійтаканібалізму.
ЗанаказомурядуСРСР 21 тисячагосподарствзіншихрегіонівпідлягалапереселеннювукраїнські села, спустошеніорганізованимбільшовизмомголодоморомтакарально – репресивними діями державнихорганів, щосвідчитьпроспрямованістьдійрадянськоївладипротиукраїнського селянства.
ГолодоморнебувнаслідкомнестачікоштівуСРСР, як твердитьСтефенВіткрофт. Коштив наявностібули, алевонинаправлялисянепростонаіндустріалізацію, ананебаченихтемпіві масштабівмілітаризацію. Так, наприклад, ХарківськийіСталінградськийтракторнізаводи, які теоретичномоглизабезпечитисільськегосподарствопринциповоновоютехнікою, перетворилися внайбільшівсвітіцентританкобудування. В 1931 роцівСРСРбуловиготовлено 740 танків, ав1932 році - вже 3121 ТакийтемпзберігавсядопочаткуДругоїСвітовоївійни. Всьогоза 1929 – 1933 ррбуловиготовлено 7500 танківякі„ малисуттєвуперевагунадтанками, щознаходилисьна озброєннізахіднихармій!
'.Дляпорівнянняслідзауважити, щоарміяВеликобританіїнапочаток ДругоїСвітовоївійнимала 922 танки, США - 320 танків, аФранціяза 17 роківпісляДругоїСвітової війнивипустилавсього 280 новихтанків - в 2,6 разименше, ніжСоюзу 1931 році! Танк – цезброянеоборони, анаступу. Длякраїни. яказбираєтьсяоборонятися. наступальназброя втакихкількостяхнепотрібна. Цещеразпідтверджуєте, щоосновноюметоюколективізаціїбула неіндустріалізація, амілітаризаціязметоюпідготовкидорозв'язаннявійни. Самепрагнення більшовиківдоздійснення«світовоїреволюції»сталопричиноюприскореноїфорсованої колективізації. Репресійпроти„ класововорожого" українськогосела, яківсвоючергуспричинили голодомор 1932-1933 років.
Кількістьпомерлихвідтероруголодомвстановитидоситьважко. Iдотепернемаєточнихданихпро кількістьжертвбільшовицькоготерору, Існуєвеликакількістьрізноманітнихверсій,якіналежатьяк українським, такііноземнимдослідникам. Однакслідзазначити, щодеякідослідженнянеє обґрунтованимистатистичноівнихнаводятьсязавищеніцифри, якіприваблюютьтих, хтонадто емоційноставитьсядоподійминулого. ВтойжечаснзЗаходієвідомівчені. якітвердять. щов 1932-1933 рокахвУкраїніневідбувалосянічогоособливого. С. Кульчицькийзвертаєувагунате щодеякіісторичніміфинебезпечні, боздатніпосіятинедовірудоочевиднихявищнавітьтакихяк українськийголодомор". Необхідністьоб'єктивногонауковоговивченнядемографічних наслідківголодоморупосилюєтьсянеобхідністюспростуваннярезультатів„ сумнівних" досліджень. ПершимповідомивпроголодвСРСРанглійськийжурналістМалькольмМаггерідж. Уберезні 1933р. угазеті„Манчестергардіан" булоопублікованойогостаттю, вякійвінописавсвоївраження відпоїздкипоголодуючійУкраїнііПівнічномуКавказу. Цястаттяіщедвінаступнихзасвідчували масовузагибельселян, аленіякихцифрненаводили. Першакількіснаоцінкаполеглихвід голоду з'явиласяузарубіжнійпресівсерпні 1933 року. Газета„Нью-Йоркгеральдтрібьюн" опублікувала матеріалРальфаБарнса, якийнаписавпроодинмільйонзагиблихвідголоду. Буквальночерез кількаднівупресіз'явилосясвідченняФредерікаБерчелла, засловамиякогокількістьзагиблих становила 4 мільйони. Московськийкореспондент«
Манчестергардіан» УільямЧемберлен, якийза завданнямредакціївідвідавУкраїнутаПівнічнийКавказ. виїхавзСРСРівидавкнигу„ Залізнийвік Росії", деповідомлялосяпроохопленіголодомтериторіїзнаселенням 60 мільйоніві 3-4 мільйони померлих,
Суттєвимнедолікомвсіхнаведенихоцінокбулоте, щовониробилисябезопоринзстатистичнідані, „зпташиногольоту". Так, наприклад, у 1938 роціФредБілвидавуЛондонікнигу, дерозповівпроте, щоіноземнийробітникнахарківськомузаводідізнався відвідповідальногопрацівника, щоПетровський (головаВУЦВК) говоривпро 5 мільйонівзагиблихвід голодоморунаУкраїні. Подібніданіповиннірозглядатисякритично, особливозоглядунаполітичнезабарвленняпитанняпроголодомор.
Після 1933 рокудемографічнастатистикавСРСРбулазакрита, аофіційніцифринемоглибути основоюдля затриманнядостовірнихрезультатів, томущорадянськекерівництвозаперечувало самфактголодомору. Так, усічні 1937 рокубулопроведеноВсесоюзнийпереписнаселення, дані якогонеспівпализофіційними. Переписсвідчив, щоу 1937 роцівРадянськомуСоюзівиявилося на 6 мільйонівлюдейменше, ніжнапочатку 1934, якщовіритифальшивимцифрам. які оприлюднивСталіну 1934. АвторитетнийросійськийдемографБорисУрланісзробивпідрахунки. згідноякихнаXVIIз'їздіВКП(б) у 1934 роціСталінзавищивкількістьнаселенняСРСРна 10 мільйонів. Перепис 1937 рокувивівнаповерхнюнаслідкиголодоморуіцевикликалограничне незадоволеннябільшовицькогокерівництва. Результатипереписубулоскасовано, начальника ЦентральногоуправліннянародногосподарськогооблікуI. Краваля - заарештованоірозстріляно ТакожбулоліквідованоДемографічнийінститутАНУРСР.
Голод 1932-1933 роківвідрізняєтьсявідпопереднього (1921-1923) інаступного (1946-1947) тим, що спричиненінимдемографічнівтратипіддаютьсяпідрахункам. Першийрадянськийголодмавмісце післямайжесемироківбезперервноївійни, атретій - післякривавоїДругоїсвітовоївійни. Вобох випадкахнеможливовстановитихочабприблизнукількістьзагиблихсамевідголоду, відокремившиїхвідтих, хтозагинувнавійніабовиїхавзУкраїни.
ПрацівникРосійськогодослідницькогоцентруГарвардськогоуніверситетувСШАСергійМаксудов дійшоввисновку, щоголодірепресіїнаУкраїнів 1927-1938 рокахвикликалидемографічнівтратив 4,5 мільйонівлюдей. Цірезультатибулооприлюдненоу 1983 роцівукраїнськомужурналі „ Сучасність". якийвтойчасвидававсявМюнхені.
ТакожслідзгадатипродослідженняВ. КубійовичатаВ. Гришка, якінамагалисявизначити конкретнукількістьжертвукраїнськогоголодомору. УКубійовичацяцифраскладає 2.5, ауГришка - 4,8 мільйони. Таказначнарозбіжністьврезультатахпояснюєтьсядієюбагатьохфакторів, атакож недоступністюархівноїджерельноїбази.
ОсобливослідвідзначитироботиукраїнськогоісторикаС. В. Кульчицького, якийнаоснові ґрунтовнихдослідженьі, втомучислі, глибокогоаналізустатистики, зробиввисновокпроте,що демографічнівтратинаселенняУкраїнивнаслідокголодомору 1932-1933 роківстановлятьвід 3 до 3,5 мільйонівлюдей.
„ Голодслідрозглядатияксоціально-біологічнеявище, змістякогоскладаєпостійневідчуття ненаситностілюдськогоорганізмуїжеювмежахнеобхідноговідтворенняйогожиттєдіяльності. Психологічнимиознакамиголодуєприроднийпотягдоїжі; перманентнийпозивнаїжу; ненаситність, потребаїжі".
Голодомор 1932-1933 роківєнаслідкомствореннябільшовицькоювладоюдляселяннелюдських, антиприроднихумовжиттязадопомогоюцілогокомплексузасобів: економічних, репресивних. каральних. організаційнихтаінших. Голодоморбувспрямованийназнищення, умертвіннялюдейі надеморалізацію, залякуваннятих, комувдалосявижити, зметоюпридушеннямасовогоопору селям.
Голодоморвідноситьсяякраздотихстрахіть, пережившиякілюдинавженеможеповернутисядо абсолютнонормальногожиття. Голодоморвідзначавсянадзвичайнимипроявамитваринно-хижацькоїприродилюдини: підвищенимстаномагресивності, канібалізмом, трупоїдствомтаіншим „ Знавіснілілюдибожеволіли, втрачалиморальнийіпсихологічнийконтрольнадсвоїмивчинками, невідчувалисвоюлюдськусутність. Вониїлисобіподібних, споживалитрупизагиблих, вбивали дітей, членівсім'ї, сусідів, родичів, односельців, простоперших-ліпшихперехожихгромадяніті Морально-психологічнадеградаціяголодуючогоселянствадійшласвоєїкрайньоїточкивідліку, коливженеспрацьовувалибудь-якізагальнолюдськінормиспівжиття". Всіціявищастворювали загрозудляподальшогозбереженнясуспільства, принаймніпевноїйогочастини. С. Кульчицькийуоднійзісвоїхстатейзазначає: „ Одинзмоїхстаршихколегпороботі, якийу минуломупрацювавнависокійпосадівМоскві. розповівменіухвилинувідвертості, щовйогоселі всізнали, хтокогоз!
їв, алежилизцимижахливимиспогадамидесятиліттями, замовчуючиїх". іце стосуєтьсянетількиякогосьодногоокремогосела. Архівнідокументисвідчатьпротаківипадки, що сталисявДонецькійобластіпідчасголодомору. „...КолгоспникБабенкоЛука 28 березняу померлогобратавідрізавголову, руки, ногиівикинувурічку, рештуз'їв. ...ХриповаІриназадушила своюонуку 9 роківізнутрощівготувалаїжу. ...20 березня 1933 рвселіБулавинівкапомер одноосібникКруподераСвиридонМиколайович 46 років. Жінкайого... напідґрунтіголоду... порубалатрупначастиниісклалаудіжкузметоюспоживання...". ДонецькийобласнийвідділДПУ 6 квітня1933 рокуповідомлявДонецькийобкомКП(б)У, що„ заперіодз 27.02 по 9.03 ц.р. включно по 21 районуобластізареєстровано 1008 голодуючихсімей... Заперіодз 1 лютогопо 9 березня ц.р. напідґрунтіголодупо 12 районамобластіпомерло 267 чоловік, знихдітей (зане зовсімточним обліком) - 76 чоловік, знихдосімейодноосібниківвідноситься 20 дітей" 3 нихуНовопсковському районіпомерло 117 людей, Біловодському - 32, Рубіжанському - 26. Міловському - 13. Троїцькому - 8, Старобільському - 45, Новоайдарському - 8.
Використовуючиголодомор, більшовикипідриваливнутрішнісилиселянстваПідчастакзваного „ розкуркулення" булознищенонетількизаможнихселян -„ куркулів'. айвсіхінших, хтонамагався чинитиопірбільшовикамабобувпросто„ класововорожимелементом", щозначноослабилорух опору, боселозавждибулобазоюукраїнськогонаціональногоруху. Відомо:
щотривале перебуваннявстаніголодузнижуєактивно-вольовіпотягилюдинидоопору, перетворюючи вчорашніхбунтівниківнапокірних„трудящіхся". Масовірепресіїспричинилидозмінисоціальної структурисела, руйнації традиційних суспільнихвідносин. якідовгийчасіснуваливукраїнському селідоколективізації. Нелюдськіумовижиття, якістворилибільшовикиселянам. призвелидозростанняімунодефіциту організмутазниженняпотенційнихможливостейдляспротивузахворюваннямуголодуючих. Цевикликалозростаннясмертностінетількивщсамого голоду, айвідрізноманітниххвороб, якійогосупроводжували.
Голодомортакожпозначивсянаментальностіукраїнськогоселянстваі. якслідство - на ментальностіукраїнськоїнації. „ПІДментальністюрозуміютьстійкіструктуриглибинногорівня колективної таіндивідуальноїсвідомостійпідсвідомості, щовизначаютьустремління. нахили, орієнтирилюдей, уякихвиявляютьсянаціональнийхарактер, загальновизнаніцінностісуспільна, психологія... Ментальністьявляєсобоюглибиннеджереломислення, ідеологіїтавіри, почуттівта емоцій".
Українськаментальністьформуваласявпродовжстолітьпідвпливомземлеробства, якез найдавнішихчасівбулоосновнимзаняттямукраїнців. Соціальнаорганізація, культурніорієнтири світобачення - всецевизначалосяувеликіймірісамеспособомжиттяземлеробів. Длятогощоб упокоритиукраїнськунацію, більшовикипрагнулинанестиударпоосновінації – поселу. Голодоморзаставивукраїнськогоселяниназмиритисязколективізацією, зсвоїмбезправним положенням. Тих, хтопотенційномігорганізуватиіочолитиактивнийопірвженебуло. апасивний спротивселянськихмасзгас, колиселянинабулодоведенодомежібіологічноїзагибелі. ЮКотляр зазначає, що„ більшовицькийпідхіддоселянськогопитанняпризвівдознищенняіндивідуального власника - справжньогоносіяукраїнськоїдуховності". Руйнаціятрадиційнихцінностейсуспільства вціломуіцінностейселянствазокрема. розладпсихікинародупідчасбільшовицькоготерорув значнійміріпояснюютьганебніпоразкиЧервоноїарміїнапочаткуДругоїсвітовоївійни,колисотні тисячрадянськихсолдатівздавалисявполондоворога. Селянин-власник, якого„ якклас ' винищилибільшовики, бувхорошимоборонцемсвоєїземлі;
чогонеможнасказатипроселян – колгоспників. Защоїмбуловоювати? Заповерненнядоколгоспногорабства^ Напочаткувійниз фашистамивоювалинесамостійномислячівоїни, якічіткоусвідомлюють, защоіпротикоговони воюють:
асхильнийдопаніки, дезорієнтованийнатовпзрозладнаноюпсихікоюОрестСубтельний зазначає, щогітлерівці„ догрудня 1941р... контролювалиблизько 80млнчоловік, або 42% населенняРадянськогоСоюзу, йвеликучастинуйогоекономічногопотенціалу, атакожзахопили 3,8млнрадянськихвійськовополонених.,, Відносналегкість, ізякоюцілюдибулизахопленів полон, свідчилапроте, наскількибайдужеставилосябагаточервоноармійцівдозахисту радянськоїсистеми".
Голодомор 1932-1933 роківтаколективізаціянемоглинепозначитисянаекономіціСРСР. Колективізованеселянствовженемалоособливоїекономічноїзацікавленостіупрацінарадянську владу. Є. Шаталінапише, що„ тутвступаливдію... морально-психологічніфактори. Будучи найманимипрацівникамиводержавленихколгоспах, селянствовтратилоправонарозпорядження результатамисвоєїпраціівідповіднувинагородузасвійтруд". Відсутністьекономічної зацікавленостілюдейувласнійпраціробилоколгоспнусистемунеефективною, якоювонаі залишаласядосамогорозпадуРадянськогоСоюзу, Людейзаганяливколгосписилою. тероризуючилюдей, прирікаючиїхнаголоднусмерть. Підірванефізичнетапсихічнездоров'я селянунеможливлювалоїхнюефективну, високопродуктивнупрацю. Такимчином, голодомор 1932-1933 роківмавнетількизгубнідемографічнінаслідкидля українськогонароду, алетакожісоціально-психологічні, іполітичні, ібіологічні, іекономічні. Причомуостанніпозначилисянавсьомурадянськомусільськомугосподарстві. Окреслитибільш-меншоб'єктивнорозміритіеїшкоди, якоїзавдавголодоморукраїнськійнації, дужескладно, Сьогоднінісереднауковців, нісередіншихавторівнемаєодностайноїдумкизцьогоприводу, як немаєчіткоївідповідінапитання, хтоповиненнестивідповідальністьзастражданняукраїнських селян. Однітвердять, що„РосійськаФедераціяоголосиласебеспадкоємицеюСРСР. ...Вонай повиннанестивідповідальністьпередгромадянамиУкраїни". Іншівважають, щонікому відповідати, боніякогоголодоморувзагалінебуло. Якоїбточкизоруминедотримувалисявцьому питанні, минемаємоправазвинувачуватиуголодоморініросійський, нієврейський, нібудь-який іншийнарод, бобільшовикамибулиіросіяни, ієвреї, іукраїнці. Зазлочиннідіїбільшовиківмають відповідатибільшовики, аненароди, доякихвониналежать.
Більшовикипрагнулизнищитиселянство - осередокукраїнськогонаціонально-визвольногоруху Післяголодоморуукраїнськийнародбувдеморалізованимірадянськавладавирішила. щоз українськимнаціональнимрухомпокінчено. Алецьогонесталося. Історіяпоказала, щоукраїнський народзнайшоввсобісилидлярозбудовивласноїдержави. Сьогоднімиповинніпам'ятати, щобез власноїнаціональноїдержави, безнаціональноїеліти, національноїідеїтанароду, якийможе вистоюватисвоїнаціональніінтересинаціянеможеіснувати.
Література
1. КотлярЮ. В. Ментальністьпівденноукраїнськогоселянинаіголодомор 1932-1933 років. /; Голодомор 1932-1933 роківяквеличезнатрагедіяукраїнськогонароду: Матер. Всеукр. НзукКонф. Київ, 15 листоп. 2002 р - К.: МАУП, 2003 - 280 с
2. КривонісВ. М. Соціальніфункціїорганів„ правопорядку" вперіодголодомору 1932-33 рр. в Україні. /7 Українськийісторичнийжурнал. - 2004. - №1 (454).
3. КульчицькийС. В. Опірселянствасуцільнійколективізації. // Українськийісторичнийжурнал. - 2004. - №2 (455).
4. МарочкоВ. I. Геноцидвукраїнськомусєлі1932-1933 років: історико-політологічнийаспект. // Голодомор 1932-1933 роківяквеличезна трагедіяукраїнськогонароду: Матер. Всеукр. Наук. Конф Київ, 15 листоп. 2002 р. - К.: МАУП;
2003. - 280 с.
5. ШаталінаЄ. Голодомор: соціально-економічні. суспільно-політичні, морально-психологічні аспекти. // Голод-геноцид 1933 рокувУкраїні: історико-політологічнийаналізсоціально-демографічнихтаморально-психологічнихнаслідків: Міжнар. Наук. -теорет. конф., !<иїв;
28 листопада. 1998р,: Матеріали / Редкол.: С, Кульчицький (відп. ред.) таін. - Київ - Нью-Йорк: Вид-вс М. П. Коць, 2000. - 536 с.