Історія цивілізації Майя

Історія цивілізації майя

Зміст

Вступ

1. Місце розташування

2. Ранній, середній та пізній докласичні періоди (близько1500 р. до н.е. – 250 р. н.е.)

3. Ранній та пізній класичні періоди (близько 250– 900 рр. н.е.)

4. Посткласичний, колоніальний та постколоніальнийПеріоди (близько 900 – 1821 рр.)

5. Занепад цивілізації майя

Список використаної літератури

В
ступ

Майя – цивілізація в Центральній Америці, що існувала приблизно з 1500 р. до н.е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Давня цивілізація майя була такою високорозвиненою, що дотепер дивує світ. Майя – одна з найяскравіших цивілізацій доколумбової Америки. Це «культура-загадка», «культура-феномен», повна суперечностей і парадоксів. Вона породила величезну кількість питань, та не на всі є відповіді.

Майя, проживаючи практично в кам’яному віці (не знали металів до X ст. н.е., колісних візків, плуга, в'ючних і тяглових тварин), створили точний сонячний календар, найскладнішу ієрогліфічну писемність, використали поняття нуля раніше арабів й індусів, передбачали сонячні й місячні затемнення, обчислили рухи Венери з помилкою лише на 14 секунд на рік, досягли значної досконалості в архітектурі, скульптурі, живописі й виробництві кераміки. Поклонялися своїм богам й у той же час підкорялися царям і жерцям, будували під їхнім керівництвом храми й палаци, проводили ритуальні обряди, приносили себе в жертву, воювали із сусідами. Майя створили незвичайні самі по собі міста, побудовані за допомогою лише ручної праці. Цікаво, що майже всі міста класичного періоду мають на собі сліди насильницького руйнування. Назви багатьох міст й окремих споруджень майя були надані їм після іспанського завоювання й не є справжніми (наприклад: «Тікаль» придумали археологи, а «Паленке» по-іспанськи – фортеця)[1]
.

Багато чого доводиться археологам домислювати і придумувати самим. Навряд чи коли-небудь ми будемо точно знати, що тоді відбувалося, і як жили ці загадково-екзотичні для нас індіанці. Але це не зупиняє ентузіастів учених. І з кожним роком ми хоч трохи, але наближаємося до розгадок таємниць цивілізації майя.

Цивілізація майя склалася на мексиканському півострові Юкатан і території гірської Гватемали. Її історія тривала з 1500 р. до н.е. до XVIІІ ст. н.е. Високорозвинені індіанці створили процвітаючі міста-держави й гігантські піраміди, досягли вражаючих успіхів у науці й культурі. У порівнянні з іншими народностями цієї частини Південної Америки майя залишили найбільшу кількість ієрогліфічних текстів – писемність, що застигла в камені, живописі та кераміці. Майя будували кам'яні міста, багато з яких були покинуті задовго до приходу європейців, інші залишилися населеними й після їх приходу.

Календар, розроблений майя, використовували й інші народи Центральної Америки. Саме майя застосовували ієрогліфічну систему письма, яке сьогодні лише частково розшифроване. До наших днів збереглися їх численні написи на пам'ятниках. Майя створили ефективну систему землеробства, мали глибокі знання в астрономії. Нащадками древніх майя є не тільки сучасні народи майя, що зберегли мову предків, але й частина іспаномовного населення південних штатів Мексики, Гватемали, Гондурасу. Деякі міста майя включені ЮНЕСКО до списоку об'єктів Всесвітньої спадщини: Паленке, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль у Мексиці, Тикаль і Куірігуа у Гватемалі, Копан у Гондурасі, Хойя-де-Серен у Сальвадорі – невелике село майя, що було поховане під вулканічним попелом і зараз розкопане.

Цей народ, що володів геніальними творчими можливостями, називають одним з найвидатніших народів на планеті. Майя – група індіанських народів, які є спорідненою мовною групою. До них відносяться індіанці юкатеки, чоли, лакандони, чонтали, чорті, чухи, цельтали, цоцили, тотики, хакальтеки, хаустеки, киче, пакоман, покомчи й інші. Загальна їхня чисельність приблизно 2,7 мільйонів осіб. Звідки взялися ці народи? Як вони з'явилися в джунглях Америки? На жаль, на сьогодні точної відповіді на ці й інші питання немає. У різні часи вчені висловлювали іноді й зовсім протилежні версії. А на сьогоднішній день одна з основних точок зору по цьому питанню полягає в тому, що Америку було заселено з Азії через Берингову протоку в період верхнього палеоліту, тобто приблизно 30 тисяч років тому.

Спробуємо визначити, що значить саме слово «майя», але це зробити дуже важко. Адже ми навіть не знаємо, що воно позначає, і як потрапило в наш лексикон. У літературі вперше воно зустрічається в Бартоломе Колумба, коли він описує зустріч свого легендарного брата Христофора – першовідкривача Америки – з індіанським човном – каное, що приплив «із провінції, названої майя». За одними джерелами періоду іспанської конкісти, назва «майя» застосовувалося до всього півострова Юкатан, що суперечить назві країни, наведеній в іншому повідомленні – «у луумил куций йетел кех» («країна індиків й оленів»). По інших – воно використовувалося лише до порівняно невеликої території, центром якої була древня столиця Майяпан.

Висловлювалися також припущення, що термін «майя» був назвою загальною і виник із презирливого прізвиська «ахмайя», тобто, «неспроможні люди». Втім, є й такі переклади цього слова, як «земля без води», що, безсумнівно, варто визнати простою помилкою.

Актуальність даної роботи
визначається не тільки унікальністю й оригінальністю цивілізації майя в світовій історії та культурі, а й низкою наукових проблем, пов’язаних з нею.

Об’єктом дослідження
є племена майя з часу першої згадки про них аж до нашого часу.

Предметом дослідження
є політичні, соціально-економічні та культурні обставини життя племен майя.

Хронологічні межі
даної роботи: 1500 р до н. е. - 1821 р.

Територіальні межі
роботи визначаються ареалом поширення цивілізації майя, що охоплює території сучасних країн, таких як Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор.

Історіографія проблеми
. Дану тему досліджувало багато різних вчених і дослідників. Серед нихЧ. Галленкамп, що у своїй праці «Майя. Таємниця зниклої цивілізації»[2]
на основі археологічних розкопок та знайдених писемних джерел проаналізував побут, культуру, релігійні

вірування, суспільну структуру та відносини в ньому. Більш детально тему релігії та вірувань досліджували в своїх працях В. Кузьміщев «Таємниця жерців майя»[3]
та К. Керам «Боги, гробниці, учені»[4]
. Керам К. в своїй праці описав роботу різних вчених та їх відкриття та знахідки. Крім того, саме він вивчив та описав в іншій своїй праці «Перший американець. Таємниці індіанців доколумбової епохи»[5]
про територію розселення індіанців Америки, їх життя та види діяльності, в тому числі й племен майя. Він описав їх зустріч з першими європейцями.

Загальні питання території розселення та характеристику життя та діяльності племен Америки висвітили в своїх працях такі вчені К. Ламберг-Карловскі та Саблов Дж. «Давні цивілізації. Близький Схід і Мезоамерика»[6]
, Г. Паркс «Історія Мексики»[7]
, М. Галич «Історія доколумбових цивілізацій»[8]
та Дж. Майкл «Майя. Зниклі цивілізації: легенди і факти»[9]
. З російських авторів варто відзначити праці В. І. Гуляєва. Учений розглянув історію майя від витоків до завершення. Він присвятив увагу історії археологічних та етнографічних досліджень, питанням асиміляції й опору автохтонів європейському вторгненню.

Оригінальною є праця «Повідомлення про справи в Юкатані»[10]
Дієго де Ланда про життя індіанців перед вторгненням європейців. Він детально переказує історію про більшості експедицій до Америки, в тому числі під проводом Ернандо Кортеса, Франциско Піссаро та інші.

Цікавою працею є робота А. Русявого «Народ майя»[11]
, яка подає багато цікавих фактів про життя, культуру та види діяльності племен майя.

Мета даної роботи
полягає у розкриті на підставі нових відкриттів та оцінок історичного і культурного розвитку цивілізації майя, від її утворення до занепаду.

Для реалізації поставленої мети мають бути розв’язані наступні завдання:

1) розкрити умови виникнення цивілізації з врахуванням природно-кліматичних, географічних, етнічних чинників;

2) показати основні етапи в історії цивілізації і дати їм стислу характеристику;

3) розкрити особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку майя;

4) охарактеризувати основні культурні здобутки майя на прикладі наукових знань, архітектури, образотворчого мистецтва тощо;

5) оцінити стан дослідженості цивілізації майя та її впливу на сучасну культуру регіону.

Методологічною основою
роботи є цивілізаційна теорія розвитку людства. Робота написана на підставі використання проблемно-хронологічного, порівняльного історичного методів; запозичені відомості сучасної археології, культурології, етнології, лінгвістики тощо.

Наукова новизна
полягає в узагальненні існуючих теорій та концепції про походження, еволюцію та занепад майської цивілізації та адаптації цих узагальнень для практичного використання на уроках історії у загальноосвітній школі.

Структура робота
складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел та літератури і додатків.

1. Місце розташування

Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор. Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого «докласичного періоду», з якого веде відлік існування цивілізації майя[12]
.

Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.

Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і

платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).

У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.

Ареал цивілізації майя за весь період її існування весь час змінювався, тому місце розташування майя потрібно визначати в певний період на певній території.

На ранньому докласичному етапі розвитку майя (близько 2000-900 рр. до н. е.) з'являються перші поселення й розвивається землеробство в районах розселення. Перші віднесені до цивілізації майя побудови в Куейо (Беліз) датовані приблизно 2000 р. до н. е. Із цього місця відбувається розселення племен майя на північ до Мексиканської затоки. У Копане (Гондурас) мисливці оселилися близько 1100 р. до н. е. На ранньому докласичному етапі було засноване місто Ламанай (Беліз), що відноситься до найстаріших міст цивілізації майя. Приблизно в 1000 р. до н. е. засновано Кахаль Печ (Беліз), що проіснував до VІІ ст. н. е.

У середньому докласичному періоді розвитку (близько 900-400 рр. до н. е.) відбувається подальше розселення майя, розвивається торгівля між містами. VІІ ст. до н. е. датуються сліди поселень в області Тікаля (Гватемала). На узбережжі Мексиканської затоки перші поселення й храми з'явилися близько 500 р. до н. е. До перших великих міст майя цього періоду відносяться Ель Мірадор (з найбільшою відомою пірамідою майя) і Накбе, що перебувають на території сучасної Гватемали. Близько 700 р. до н. е. у Мезоамериці з'явилася писемність. У мистецтві майя цього періоду помітний вплив ольмекської цивілізації, що виникла в Мексиці на березі затоки, й встановлення торговельних зв'язків з усією Мезоамерикою. Деякі вчені (А. Русявий, К. Ламберг-Карловські, Дж. Саблов, В. І. Гуляєв) вважають, що створенням ієрархічного суспільства й царської влади давні майя зобов'язані ольмекській присутності в південних районах області майя з 900 – 400 рр. до н. е.[13]

У пізній докласичний період (близько 400 років до н. е. - 250 року н. е.),приблизно 400 р. до н. е. майя винайшли самий ранній сонячний календар, висічений на камені. У цей час майя сприйняли ідею ієрархічного суспільства, керованого королями й особами королівської крові. Побудова міста Теотіуакана відноситься також до пізнього докласичного періоду. Теотіуакан протягом декількох століть був культурним, релігійним і торговим центром Мезоамерики, що поширив культурний вплив на регіони майя.

До раннього класичного періоду (близько 250- 600 року н. е.) відноситься найдавніша, датована 292 р. н. е., стела в місті Тікале, що зображує фігуру правителя Кинич-Еб-Шока. Близько 500 р. місто Тікаль стало «наддержавою», громадяни Теотіуакана оселилися в ньому, вносячи нові звичаї, ритуали й людські жертвоприношення. В 562 р. спалахнула війна між містами Калакмуль і Тікаль, у результаті якої правитель Калакмуль зачарував правителя Тікаля Яш-Еб-Шока II і приніс його в жертву.

Цивілізація майя пізнього класичного періоду (близько 600-900 рр. н. е.) являла собою територію міст-держав, кожна з яких мала свого правителя. Культура майя, що поширилися на весь Юкатан, переживала епоху свого розквіту, були засновані міста Чіч'єн-Іца (бл. 700 р.), Ушмаль і Коба. Міста з'єднувалися між собою дорогами, так званими сакбе. Міста майя нараховували понад 10 000 жителів, що перевершувало по чисельності населення існуючих у той час середньоєвропейських міст[14]
.

2. Ранній, середній та пізній докласичні періоди (близько 1500 р. до н. е. – 250 р. н. е.)

У «докласичний період» (1500 р. до н. е. – 250 р. н. е.) люди освоїли деякі сільськогосподарські навички, навчилися підвищувати врожайність полів. По всій області майя виникають густонаселені поселення сільського типу. Близько 1000 р. до н. е. сільські жителі Куельо (на території Белізу) виготовляли глиняний посуд і ховали померлих з певними ритуалами. Дотримуючись усталеного церемоніалу: у могилу клали шматочки зеленого каменю й інші коштовні предмети. У мистецтві майя цього періоду помітний вплив ольмекської цивілізації, що виникла в Мексиці на березі затоки. В історичній науці існують припущення, що створенням ієрархічного суспільства й царської влади давні майя зобов'язані ольмекській присутності в південних районах області майя з 900 по 400 рр. до н. е[15]
.

Влада ольмеків скінчилася. Починається ріст і процвітання південних торговельних міст майя. З 300 р. до н. е. по 250 р. н. е. виникають такі великі центри, як Накбе, Ель-Мірадор і Тікаль. Майя досягли значних успіхів в області наукових знань. Використовують ритуальний, сонячний і місячний календарі, які являють собою складну систему взаємозалежних календарів. Ця система дозволяла індіанцям майя фіксувати найважливіші історичні дати, робити астрономічні прогнози й сміливо заглядати в настільки віддалені часи, про які навіть сучасні фахівці в галузі космології не беруться судити. Їхні обчислення й записи ґрунтувалися на гнучкій системі рахунку, що включала в себе символ для позначення нуля, невідомий стародавнім грекам і римлянам, а в точності астрономічних розрахунків вони перевершували інші їхні сучасні цивілізації. З усіх древніх культур, що процвітали в Північній і Південній Америці, тільки майя мали розвинуту систему писемності. І саме в цей час починає розвиватися ієрогліфічна писемність майя. Ієрогліфи майя схожі на мініатюрні малюнки, втиснуті в малюсінькі квадратики. Насправді ж це одиниці письмової мови – однієї з п'яти оригінальних систем писемності, створених незалежно одна від іншої. Деякі ієрогліфи – складові, але більша їхня частина – це ідеограми, що позначають фрази, слова або частини слів. Ієрогліфи вирізали на стелах, на притолоках, на вертикальних площинах кам'яних сходів, на стінах гробниць, а також писали на сторінках кодексів, на глиняному посуді. Близько 800 ієрогліфів уже прочитані, і вчені з неослабним інтересом займаються дешифруванням нових, а також дають нові тлумачення вже відомим символам[16]
.