Теодор Рузвельт (народився 27.Х.1858 року) – американський державний діяч. З 1897-98рр. – помічник мор. міністра, у 1899-90рр. – губернатор штату Нью-Йорк. З 1901 – віце президент, а з 14 вересня 1901, після вбивства президента В. Мак-Кінлі анархістом, став президентом США. В 1904 році він був переобраний і залишався президентом до 1909 року. Рузвельт започаткував низку загальнодержавних реформ, які отримали назву „чесна угода”, „справедлива справа” („
square
deal
”). У результаті реформ був посилений урядовий нагляд за дотриманням антитрестівських законів. Зміцнення урядового нагляду прискорило схвалення радикальних нормативних актів. У 1901 році Рузвельт висунув далекосяжну комплексну програму збереження землі, меліорації та іригації. Одним з напрямів діяльності Рузвельта була охорона природних багатств країни, яку підтримувало багато американців. В 36 штатах було створено місцеві комісії з охорони лісів, водних шляхів; виникла національна комісія з охорони природи; великі площі громадських земель були оголошені державними заповідниками. Економне використання природних ресурсів, сировин
У зовнішній політиці Рузвельт, особливо по відношенню до країн Південної Америки, активно проводив силову політику. Був головним організатором виходу Панами з складу Колумбії у 1903 році, внаслідок чого США захопили зону Панамського каналу. 1904 року Рузвельт сформулював доповнення до доктрини Монро, відповідно до якого США „прибрали” собі роль „поліцейського західної півкулі”. Рузвельт був посередником при підписанні Портсмутської мирної угоди між Росією та Японією, за що отримав Нобелівську премію миру у 1906році.