на тему:
Система вищої освіти України
Структура вищої освіти України розбудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями.
Вища освіта є складовою системи освіти України, що визначена Законом України "Про освіту". Вона забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: "Молодший спеціаліст", "Бакалавр", "Спеціаліст, магістр".
Вища освіта здобувається у вищих навчальних закладах відповідних рівнів акредитації на основі: базової загальної середньої освіти, повної загальної середньої освіти та освітньо-кваліфікаційних рівнів "Молодший спеціаліст" і "Бакалавр", а також "Спеціаліст, магістр" як післядипломна.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.
Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.
Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:
· перший рівень
- технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;
· другий рівень
- коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;
· третій і четвертий рівні
(залежно від наслідків акредитації) - ін-ститут, консерваторія, академія, університет.
Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:
· молодший спеціаліст
- забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;
· бакалавр
- забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;
· спеціаліст, магістр
- забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.
Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.
Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст"; другий - "Бакалавр" (базова вища освіта); третій - "Спеціаліст", "магістр" (повна вища освіта).
Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.
Структура ступеневості вищої освіти України
Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації.
В системі вищої освіти функціонують вищі навчальні заклади державної та інших форм власності. До мережі входить 979 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети).
Мережа вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації налічує 664 вищих навчальних заклади, у тому числі 593 державної форми власності та 71 інших форм власності, із загальною чисельністю 528 тисяч студентів.
Мережа вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рів
Мережа вищих навчальних закладів забезпечує навчання 392 студентів на 10 тис. населення.
Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за 70 напрямами, які включають понад 500 спеціальностей.
Структура прийому студентів за напрямами підготовки
Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні встановлюються Державними стандартами освіти. Державний стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня.
Державні стандарти освіти розробляються з кожного напряму підготовки (спеціальності) для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Управління освітою
Управління освітою здійснюється державними органами управління та органами громадського самоврядування.
До державних органів управління вищою освітою належать:
· Міністерство освіти і науки України;
· Центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані навчальні заклади освіти;
· Вища атестаційна комісія України;
· Державна акредитаційна комісія.
Міністерство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти.
Міністерство освіти і науки України:
· бере участь у визначенні державної політики у сфері освіти, науки, про-фесійної підготовки кадрів;
· розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти;
· забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;
· проводить акредитацію вищих та професійно-технічних навчальних за-кладів, видає їм ліцензії, сертифікати;
· організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань.
Вища атестаційна комісія України організовує і проводить атестацію нау-кових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою щодо присудження науко-вих ступенів, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.
За результатами акредитації вищих закладів освіти Міністерство освіти і науки України разом з міністерствами і відомствами, яким підпорядковані за-клади освіти:
· визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами, надає право видачі документа про освіту державного зразка;
· встановлює рівень акредитації навчального закладу;
· інформує громадськість про якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів.
Органами громадського самоврядування в освіті є:
· Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;
· Загальні збори колективу навчального закладу;
· Районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників;
· З'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим.
Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики у сфері освіти.