| ДАТИ | ПОДІЇ |
| Січень 1918 | Загальний страйк |
| 1918.01.06 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Прага. Генеральний сейм чеських імперських і земських депутатів прийняв декларацію, що вимагала самовизначення для чеського і словацького народів Австро-Угорщини. |
| 1918.01.08 | США. Вашингтон. Звертання президента В.Вільсона до конгресу з програмою мирного врегулювання Світової війни - "14 пунктів", що включала 10-м пунктом надання автономії народам Австро-Угорщини. |
| 1918.01.14 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Вінер-Нейштадт. Почався страйк робочих військових заводів. |
| 1918.01.15 | Відень. Почався страйк на військових заводах. Основні вимоги страйкуючих: негайне підписання перемир'я з Росією без анексій і контрибуцій, поліпшення постачання продовольством, воля друкованому слову і зборів, демократизація виборчого права і звільнення політв'язнів. |
| 1918.01.16 | Початок загального страйку (700 тис.чол.) в Австро-Угорщині. Вінер-Нейштадт. Створено першу в Австро-Угорщині робітничу Рада. |
| 1918.01.18 | Відень. Створення Рад робочих депутатів. Нарада Голови СМ Австрії з керівниками СДПА В.Адлером, К.Зейцем і К.Реннером про заходи для припинення загального страйку. Досягнуто згоду про припинення страйку в обмін на часткові реформи й обіцянку уряду не висувати в Бресті анексіоністських вимог до Радянської Росії. Будапешт. Початок загальноміського страйку. |
| 1918.01.20 | Відень. Віденська Рада ухвалила відновити з 21.01.1918 р. роботу на всіх заводах. |
| 1918.01.21 | Відень. Звертання керівництва СДПА до робітників із закликом припинити страйк і утриматися від демонстрацій. |
| 1918.01.22 | Відень. Нарада в імператора Карла I за участю міністра-президента Австрії Зейдлером, міністра-президента Угорщини Векерле, міністром закордонних справ Черніним і міністром фінансів Буріаном по питанню сепаратного миру з УНР і наданні автономії Східної Галичини. Звертання керівництва профспілок до робітників із закликом припинити страйки. |
| 1918.01.24 | РОСІЯ. Петроград. Телеграма нкід Л.Троцького міністру іноземних справ Австро-Угорщини О.Черніну з проханням дістати згоду уряду Австро-Угорщини про його поїздку в м.Відень "для ведення переговорів із представниками австрійського пролетаріату". |
| 1918.01.25 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Припинення загального страйку (16-25.01.1918 р). |
| 1918.01.26 | РСФСР. Петроград. У НКІД отримане відмовлення уряду Австро-Угорщини на прохання нкід РСФСР Л.Троцкого від 24.01.1918 про візит у м.Відень, мотивований відсутністю в Л. Троцького повноважень для такого роду переговорів. |
| 1918.01 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Норма відпустки хліба на людину - 100 м у день по картках. Демонстрації і страйки в рр.Краків, Перемишль. |
| Лютий 1918 | Которське повстання. Наступ на Східному фронті. |
| 1918.02.01 | Котор. Повстання матросів австро-угорського ВМФ. Почалося на крейсері "Санкт-Георг" на який матроси підняли червоний прапор. До повсталого крейсеру приєдналися екіпажі 42 судів, що знаходилися в Которській бухті (близько 6 тис. матросів - хорватів, словенців, чехів, угорців і ін.), робітники порту. На судах були створені ревкоми. Головні вимоги повсталих - негайний висновок світу на основі пропозицій уряду Радянської России і праві націй на самовизначення. |
| 1918.02.03 | Котор. Сконцентрувавши війська і перекинувши підвідні човни з вмб Пула, австро-угорське командування (адм.Хорті) придушило повстання на кораблях австро-угорського флоту (1-3.02.1918 г). Близько 800 чоловік було арештовано, керівники повстання Ф.Раш, А.Грабар, М.Брничевич, Е.Шишгорич розстріляні. |
| 1918.02.05 | НІМЕЧЧИНА. Берлін. Початок германо-австро-угорських переговорів по питанню висновку світу з Росією. Прийнято рішення про висновок сепаратного мирного договору з Центральною Радою УНР. |
| 1918.02.09 | Брест-Литовськ. Висновок сепаратного військово-економічного договору Центральних держав з Українською Народною Республікою. |
| 1918.02.17 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Меморандум Головкому ген.А.Арца уряду про безперспективність участі австро-угорських військ у поході на Україну. |
| 1918.02.24 | РСФСР. Південно-Західний фронт. Частини 2А(у) ф-м.Е.Бен-Єрмолі перейшли в наступ з р-на м.Волочиськ на Одеському напрямку. |
| 1918.02.27 | Південно-Західний фронт. Частини 2 і 7А(у) перейшли в настання на Проскурівсько-Жмеринському напрямку. РУМУНІЯ. Бухарест. Переговори міністр іноземних справ Австро-Угорщини з королем Румунії Міхаєм по питанню висновку світу між Румунією і Центральними державами. |
| Березень-квітень 1918 | Похід на Україну |
| 1918.03.03 | Брест-Литовськ. 17.50. Підписаний мирний договір РСФСР із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною УНР. Війська 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли взяли мм.Вінниця і Жмеринка. |
| 1918.03.05 | РУМУНІЯ. Бухарест. Договір про висновок прелімінарного світу Румунії з Німеччиною і Австро-Угорщиною. |
| 1918.03.07 | УНР. Південний фронт. Радянські частини 3А П.Лазарєва розбили війська 2А(у) ф-м.Е.Бен-Єрмоли під ст.Бірзула, австрійці втратили 90 убитими і 600 чол. пораненими. |
| 1918.03.14 | УНР. Війська 52 ак(н) і 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли взяли м.Одеса. |
| 1918.03.20 | Херсон. Збройне повстання проти германо-австрійських окупантів. |
| 1918.03.22-26 | Миколаїв. Частини 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли після 5-денних боїв придушили повстання в місті. |
| 1918.03.29 | НІМЕЧЧИНА. Берлін. Германо-австро-угорська угода про розділ сфер впливу на Україні. У зону впливу Австро-Угорщини включені Волинська, Подільська, Херсонська й Екатеринославської губернії, з умовами присутності німецьких військ у мм.Миколаїв і Маріуполь. |
| 1918.04.05 | УНР. Частини 11пд(у) після запеклих боїв (20.03-5.04.1918) узяли м.Херсон. |
| 1918.04.08-10 | ІТАЛІЯ. Рим. Конференція представників чехословацьких, румунських, югославских і польских територій, що входять до складу Австро-Угорщини. |
| 1918.04.20 | УНР. Австро-німецькі війська взяли м.Маріуполь. |
| 1918.04.23 | Київ. Укладений "Господарський договір між Українською Народною Республікою і Німеччиною і Австро-Угорщиною". |
| 1918.04.24 | Київ. Командуючому німецької ГР.А "Київ" ген.-ф.М.Єйхгорн і посли Німеччини і Австро-Угорщини прийняли рішення про заміну Центральної Ради урядом "гетьмана" П.Скоропадського. |
| Травень-вересень 1918 | Назрівання кризи в тилу і на фронті. |
| 1918.05.01 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Масові першотравневі демонстрації. |
| 1918.05.06 | АЛБАНІЯ. Італійські війська перейшли в наступ проти австро-угорських військ і незначно просунулися всередину оборони супротивника. |
| 1918.05.07 | РУМУНІЯ. Бухарест. Підписано мирний договір Румунії з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією. |
| 1918.05.16 | УКРАЇНА. Одеса. 2А(у) ген.А.Крауса перейменована в Східну А(у). |
| 1918.05.19 | Катеринослав. Німецькими військами за революційну агітацію розстріляно 18 австрійських солдатів. |
| 1918.05.20 | Канежський партизанський загін П.Данилова (700 чіл) знищив австрійський каральний загін у с.Веселівка (Єлисаветградський повіт). |
| 1918.05 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Повстання гарнізону м.Румбурк (Північна Чехія). |
| 1918.06.02 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Циркуляр МВС Угорщини, що відзначив, що России військовополонені поголовно беруть участь "у пропаганді і здійсненні ідей більшовизму". |
| 1918.06.11 | ІТАЛІЯ. Італійські війська зірвали спробу австрійського наступу в Туннельному коридорі. |
| 1918.06.15 | ІТАЛІЯ. 3.00. Після короткої артпідготовки частини 11 і 5А(у) перейшли в настання в напрямку мм.Скіо,Чізмон і Тревзо (ПЬЯВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 15-23.06.1918. |
| 1918.06.17 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Голодний бунт. |
| 1918.06.18 | Загальний страйк в Австрії в зв'язку з черговим зниженням добової хлібної норми. |
| 1918.06.20 | ІТАЛІЯ. Війська 6А(бр-фр), 4А(ит), 10А(бр-ит) і 3А(ит) зупинили австро-угорське настання на р.Пьява. За 5 днів боїв війська 5А(у) поглибилися в оборону союзників усього на 6км. |
| 1918.06.22 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Санкт-Пельтен. Конференція робочих Рад Нижньої Австрії. |
| 1918.06.23 | ІТАЛІЯ. Частини 5А(у) відійшли на позиції, займані ними перед настанням 15.06.1918 р. За 8 днів Пьявської операції (15-23.06.1918 р.) австрійці втратили убитими близько 130 тис.чол. |
| 1918.06.24 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Створення робітника Ради. |
| 1918.06 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Відставка уряду Зейдлера. Новий кабінет сформував Гуссарек. |
| 1918.07.16 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Львів. Галицьке намісництво зробило висновок: "розпад монархії особливо сильно прогресує протягом останніх трьох місяців". |
| 1918.07.19 | УКРАЇНА. Одеса. Наказ командування австрійських окупаційних військ про заборону страйків і будь-яких робочих збір під погрозою воєнно-польових судів. |
| 1918.07.20 | УКРАЇНА. Подільська губернія. Австрійський каральний загін артилерійським вогнем зруйнував 110 будинків у с.Лісниче Ольгопольського повіту за невиконання наказу про здачу зброї. |
| 1918.07 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Прага. Реорганізовано Національний комітет. У його склад увійшли представники всіх чеських політичних партій (голова - лідер Національно-демократичної партії К.Крамарж), що заявили, що їх метою є підготовка до створенню суверенної чехословацької держави. |
| 1918.08.01 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Число дезертирів з австро-угорської армії досягло 100 тис. |
| 1918.08.14 | БЕЛЬГІЯ. Спа. Засідання Коронної ради Німеччини під головуванням кайзера Вільгельма II разом з імператором Австро-Угорщини Карлом, міністр іноземних справ Бурианом і нач.Генштабу Австро-Угорщини
ген.А.Арц фон Штрауссенбургом. Прийнято рішення почати переговори про світ з Антантою через королеву Нідерландів Вільгельміну. |
| 1918.08.20 | УКРАЇНА. Могилів-Подільський. Повстання 20пп австро-угорських військ у зв'язку з одержанням наказу про відправлення полку на Італійський фронт. Подавлено каральними австрійськими частинами після 12-годинного бою, частина повсталих солдатів бігло до партизанів. |
| 1918.08 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Створено Народну раду Словенії. |
| 1918.09.14 | Відень. Звертання мид гр.Буриана до урядів усіх країн із пропозицією скликати в нейтральній державі конференцію для обговорення питання про світ. |
| 1918.09.17 | УКРАЇНА. Київ. Відбулася підпільна об'єднана губернська і міська конференція КП(б)У, що прийняла рішення про створення ревкомів і агітації серед німецько-австрійських окупаційних військ. |
| 1918.09.20 | ФРАНЦІЯ. Париж. ВВСА відкинув мирні пропозиції міністр іноземних справ Австро-Угорщини гр.Буріана від 14.09.1918 р. |
| 1918.09.21 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Снятин. Резолюція селянського віча, підписання відомим українським письменником В.Стефаником про приєднання Східної Галичини і Буковини після закінчення війни до України. |
| 1918.09 | УКРАЇНА. Одеса. Повстання австрійського полку, що відправляється на Балканський фронт. АВСТРО-УГОРЩИНА. Прага. Утворено Соціалістичну раду з представників Соціал-демократичної партії і Національної соціалістичної партії. Львів. Створено нелегальний Центральний військовий комітет офіцерів-українців. |
| Жовтень 1918 | Військова поразка Австро-Угорщини. Початок революції. |
| 1918.10.01 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Число дезертирів з австро-угорської армії досягло 250 тис., з них у Хорватії в партизанських загонах "зелених" оперують 50 тис.чол. |
| 1918.10.05 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Уряд Гуссарека приєдналося до німецьких мирних пропозицій, направивши послання президенту США В.Вільсону через МЗС Швейцарії. |
| 1918.10.06 | Загріб. Утворення Народного віча (голова - лідер СНП А.Корошец), що проголосив себе представницьким органом усіх південних слов'ян Австро-Угорщини. |
| 1918.10.12 | Прага. Збори уповноважених робочих і профспілкових організацій Праги з ініціативи Соціалістичної ради прийняло рішення почати 14.10.1918 р. загальний страйк у знак протесту проти вивозу австрійською владою з чеських земель продовольства і транспортного устаткування. Для керівництва страйком був створений Комітет дії. За пропозицією представників лівих соціал-демократів, що ввійшли в Комітет, (Б.Шмераль) і національних соціалістів (Л.Ландова-Штихова) у проект резолюцій мітингів і демонстрацій була внесена вимога створення незалежної Чехословацької республіки. |
| 1918.10.14 | Прага. Загальний політичний страйк у Чехії і Моравії проти вивозу в Австрію вугілля і продовольства. Найбільш значні демонстрації відбулися в рр.Пісек, Млада-Болеслав, Брандіс на Лабі, Кралупи. У Чехії страйк був подавлений у перший же день, у Моравії, у рр.Брно й Острава страйк продовжується. Кладно. Демонстрація з вимогою висновку загального світу. |
| 1918.10.16 | Відень. Маніфест Карла I "До моїх вірних австрійських народів" про надання національної автономії чеському, польскому, українському й іншому народам Австро-Угорщини, що передбачає створення "Федерації самостійних держав". Брно, Острава. Подавлено загальний страйк у Моравії (14-16.10.1918 г). |
| 1918.10.17 | Відень. На засіданні рейхсрату чеські депутати відкинули проект автономії Чехії і зажадали повної незалежності для Чехії і Словаччини. Будапешт. Угорський парламент проголосив незалежність Угорщини, зв'язаної з Австрією лише особистою унією. |
| 1918.10.18 | Львів. Створено Українську Національну раду. |
| 1918.10.19 | Львів. Прокламація Української Національної Ради з закликом до підготовки проголошення незалежної української держави на території Східної Галичини. |
| 1918.10.21 | Відень. Депутати Австрійського парламенту оголосили себе Тимчасовими Національними зборами Австрії. |
| 1918.10.24 | Львів. Доповідь начальника львівської поліції наміснику Галичини: "уряд уже не довго збереже свій авторитет", у зв'язку з чим необхідно бути готовим "до можливих неприємних наслідків". |
| 1918.10.25 | ІТАЛІЯ. Перейшли в настання війська 12, 8 і 10А союзників. (ОПЕРАЦІЯ "ВИТТОРИО-ВЕНЕТО" (25.10-3.11.1918 г). Під вогнем супротивника в ряді місць форсована р.Пьяве. Угорські дивізії 6А(у) залишили фронт і рушили в Угорщину "для захисту країни з боку Сербії". |
| 1918.10.27 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Відставка уряду Гуссарека. Новий кабінет сформував Ламмаш. Звертання міністра іноземних справ гр.Буріана до урядів країн Антанти з проханням негайно почати переговори про висновок сепаратного світу. |
| 1918.10.28 | ІТАЛІЯ. 30 чеських і хорватських дивізій 6А(у) відмовилися продовжувати боротьбу. АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Імператор Карл I звернувся до держав Антанті з пропозицією почати сепаратні мирні переговори Прага. Чехословацький Національний комітет оголосив про узяття влади у свої руки і проголосив створення незалежної Чехословацької держави. Початок розпаду Австро-Угорщини (28.10-12.11.1918 г). Краків. Польська Ліквідаційна комісія заявила про перехід влади в місті в її руки і приєднанні Кракова до незалежної Польської держави. |
| 1918.10.29 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Рішення уряду Ламмаша укласти світ з Антантою на будь-яких умовах. Загріб. Збройне повстання проти монархії Габсбургов. Хорватський собор прийняв рішення про повний розрив з Австро-Угорщиною і визнанні верховної влади Народного віча. Рішення Народного віча про утворення незалежної Держави словенців, хорватів і сербов (ГСХС). Риека, Пула. Повстання на кораблях австро-угорського флоту. |
| 1918.10.30 | Відень. Загальний страйк. Демонстрація робітників і солдатів. Падіння кабінету Ламмаша. Сформовано новий уряд СДПА на чолі з канцлером К.Реннером, мид став В.Адлер. Створення Рад РД. Будапешт. Початок збройного повстання проти монархії Габсбургів. Турчанські-Свєті-Мартін. Декларація Словацької Національної ради про відділення Словаччини від Угорщини і входженні до складу єдиної Чехословацької держави ("Мартинська декларація"). Львів. Центральний військовий комітет Української Національної Ради прийняв рішення про збройне повстання. Трієст. Висадження в місті морського десанту військ Антанти. |
| 1918.10.31 | ІТАЛІЯ. Вілла-Джусті. Прибуття для ведення переговорів про перемир'я австро-угорської делегації на чолі з ген.Вебером. АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Перемога збройного повстання, у ході якого був убитий прем'єр-міністр Угорщини граф И.Тиша. Сформовано коаліційний уряд Угорщини на чолі з М.Карольі. Львів. Зустріч представників Української Національної Ради з намісником Галичини графом Гуйном, на прохання підписати маніфест про передачу влади в Східній Галичині Українській Національній Раді намісник відповів відмовленням. Вночі в місті почалося збройне повстання українських частин. Пула. Італійські диверсанти, використовувавши людинонаправляючу торпеду, потопили австро-угорський лінкор "Вірібус Умітіс". Трансільванія. Початок загального страйку. Трентино. Війська 7 і 1А(ит) перейшли італо-австрійську границю і розгорнули настання в Трентино. До результату дня частини 1А(ит) узяли п.Раосси. |
| 1918.10 | УКРАЇНА. Харків, Одеса. Демонстрації німецьких і австрійських солдатів під червоними прапорами. АВСТРО-УГОРЩИНА. Створення Революційного союзу молоді Австрії (РСМА). |
| Листопад-грудень1918 | Перемога революції. Розвал "клаптевої держави". |
| 1918.11.01 | СЕРБІЯ. Частини сербської 1А звільнили столицю країни - м.Белград, і форсувавши р.Сава вступили на територію Австро-Угорщини. АВСТРО-УГОРЩИНА. Львів. Перемога збройного повстання й узяття влади в місті Українською Національною Радою. Перші зіткнення українських частин з польськими легіонерами. У цей же день війська Української Національної Ради установили контроль над мм.Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Рава-Руська, Коломия, Снятин, Печеніжин. |
| 1918.11.02 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень, Будапешт. Продовжуються вуличні безладдя. |
| 1918.11.03 | ІТАЛІЯ. Вілла-Джусті. Австро-Угорська делегація підписала умови перемир'я з Антантою: 1.Демобілізація армії, за винятком 20 дивізій. 2.Повернення військовополонених. 3.Передача Антанті усього ВМФ. 4.Вільне просування військ союзників по австрійській території. АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Утворення Комуністичної партії Австрії (КПА). Львів. Маніфест Національної Ради Східної Галичини про проголошення незалежності західно-українських земель. Чернівці. Народне віче Північної Буковини прийняло рішення про возз'єднання з Україною. Створено Комуністичну партію Буковини. Трієнт. Місто узяте італійськими військами 7 і 1А. Сегед. Місто узяте військами 1А(серб). |
| 1918.11.04 | УКРАЇНА. Балта. Повстання австрійського гарнізону, повсталими обеззброєні й арештовані офіцери. АВСТРО-УГОРЩИНА. 15.00. Австро-угорські війська припинили бойові дії на усіх фронтах. |
| 1918.11.05 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Парламент Угорщини оголосив про скинення імператора Карла I з угорського престолу. |
| 1918.11.06 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Краків. Проголошено Польская Республика. |
| 1918.11.07 | УКРАЇНА. Жмеринка. Повстання в частинах 25ак австро-угорської Східний А ген.А.Крауса. |
| 1918.11.11 | УКРАЇНА. Вінниця. Наказ командуючому Східної А(у) ген.А.Крауса про евакуацію австро-угорських частин з України. АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Зречення імператора Карла I від Австрійського престолу. У Відні помер Виктор Адлер (*24.6.1852, Прага), глава Австрійської соціал-демократичної партії і теоретик австромарксизма. |
| 1918.11.12 | АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Загальний страйк. Демонстрація в будинку парламенту. Національні збори проголосили Австрію республікою, як складової частини Німецької республіки. Довершено розпад Австро-Угорщини. |
| 1918.11.13 | Колишній імператор Австро-Угорщини Карл I склав із себе повноваження короля Угорщини, офіційно не відрікаючись від угорського престолу. |
| 1918.11 | Відень. Сформування "Народної армії" Австрії (фольксвер). |
| 1918.12.01 | СЕРБІЯ. Белград. Делегація Народного віча ГСХС вручила вірнопідданський адрес принцу-регенту Сербії Александру Карагеоргиевичу с побажанням про приєднання до Сербії югославянських земель колишньої Австро-Угорщини. |
| 1918.12.04 | Белград. Проголошено створення Королівства сербів, хорватів і словенців (КСХС),у складі Сербії, Чорногорії і колишніх територій Австро-Угорщини: Хорватії, Боснії, Герцеговини, Далмації, Баната, Бачки зі столицею в м.Белград, на чолі з принцом-регентом Александром. |
(у) - австро-угорська, наприклад 2А(у) - Друга австро-угорська армія, 11пд(у) - Одинадцята австро-угорська піхотна дивізія.
ХОРТИ (Horthy) Надьбаньяі Xорті (Nagybanyai Horthy) Міклош (18.6.1868, Кендереш, - 9.2.1957, Єшторіл, біля Лісабона), фашистський диктатор Угорщини в 1920-44, контр-адмірал (1918). Закінчив Військово-морську академію у Фіуме (Риека). У 1909-1914 флігель-ад'ютант імператора Франца Йосипа. Під час 1-й світової війни в 1914-1914 командував крейсером, з 1918 головнокомандуючий австро-угорським флотом. У 1918 за допомогою німецьких подлодок і австро-угорських військ жорстоко придушив антивоеннное повстання матросів військово-морської бази австро-угорського флоту в Которе (Каттарпро, Далмація). У 1919 воений міністр угорського контрреволюційного уряду в Сегеде, а потім головнокомандуючий Національної армії, що за вимогою держав Антанти була спрямована проти Угорської радянської республіки (ВСР). Після падіння ВСР був обраний у парламент і провозглашёп регентом (1920), здійснював білий терор, установив в Угорщині фашистську диктатуру, тісно зв'язав Угорщину з фашистською Німеччиною. У 1941 р. увергнув країну у війну проти СРСР на стороні гітлерівської Германии. 19 березня 1944 за згодою Xорти німецько-фашистські війська окупували Угорщину. 15 жовтня 1944 віддав владу іншому фашистському диктатору - Ф.Салаши і виїхав у Германию. Був інтернований у Баварії. Після війни йому удалося уникнути суду міжнародного трибуналу. З 1949 жил у Португалії.
ВІЛЬГЕЛЬМ II Гогенцоллерн (Wilhelm) (27.1.1859, Потсдам, - 4.6.1941, пров. Утрехт, Нідерланди), німецький імператор і король Пруссії (1888—1918). Виражав інтереси агресивно набудованих кіл німецької буржуазії і юнкерства, які прагнули насильницького переділу світу у свою користь, і був одним з ініціаторів гонки озброєнь, будівництва могутнього військово-морського флоту, експансії Німеччини в Китаї, на Балканах, на Близькій Схід, в Африці, чим у значній мірі сприяв загостренню протиріч, які привели до 1-ої світової війни. У 1914 - 18 виступав за найбільш варварські методи ведення війни, що суперечать установленим нормам міжнародного права. Під час листопадової революції 1918 біг у Нідерланди. 28 листопада 1918 р. відрікся від престолу. По Версальскому мирному договору 1919 (ст. 227) Вільгельм II підлягав суду Міжнародного трибуналу як винуватець війни і військовий злочинець. Але уряд Нідерландів відмовилося його видати, а прусський ландтаг у 1926 повернув Вільгельмові землі, що належали йому раніше, палаци, цінні папери і коштовності. Знаходячись в еміграції, опублікував ряд книг з метою виправдання агресивної політики кайзерівської Німеччини. Вітав встановлення в Німеччині фашистської диктатури і початок 2-ої світової війни.
ОЛЕКСАНДР I Карагеоргійович (17.12.1888 - 9.10.1934), король Югославії в 1921-34. Під час Балканских войн 1912-13 командував 1-й сербською армією, у 1-ій світовій війні головнокомандуючий сербської армії. У 1914-21 принц-регент, а з 17 серпня 1921 король Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 - Югославія). 6 січня 1929 зробив державний переворот, що установив монархічну диктатуру. В зовнішній політиці орієнтувався на Францію. Убитий у Марселеві разом із французьким міністром закордонних справ Ж.Барту хорватськими і македонськими терористами, зв'язаними з фашистською Німеччиною і Італією.
Використана література
Повна хронологія ХХ століття. - М.: Віче, 1999.
Історія воєн. - Т.2. - М.: Зевс, 1997.
Радянська Військова Енциклопедія. тт.1-8. М.Воениздат,1977-1980
Історія Української РСР. т.5 ДО. Наукова Думка,1983.
Історія дипломатії. т.2. М. - ОГИЗ,1941
Велика Радянська Енциклопедія