ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Правове підґрунтя Українсько-Латвійських двосторонніх відносин
Розділ 2. Українсько-Латвійська міжурядова комісія з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництв
Розділ 3. Українсько-латвійська науково-технічне співробітництво
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Питання взаємовигідного співробітництво, яке, природно, будується на засадах взаємності, пошуку компромісів між державами, виробленні спільних цінностей і напрямів політики на рівні міжнародних організацій, є однією із ключових засад зовнішньої політики кожної держави.
Відповідно до Закону України „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України” від 1 липня 2010 року № 2411-VIУкраїна здійснює зовнішньою політику, зокрема, на засадах забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права; забезпечення захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном; підтримки розвитку торговельно-економічного, науково-технічного та інвестиційного співробітництва України з іноземними державами на засадах взаємної вигоди; розширення міжнародного співробітництва з метою залучення іноземних інвестицій, новітніх технологій та управлінського досвіду в національну економіку в інтересах її реформування, модернізації та інноваційного розвитку, забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі тощо[1]
.
Республіка Латвія, після відновлення повної незалежності 1991 року, відразу взяла курс на входження до європейських та міжнародних організацій. Так, вже 1999 році, вона першою з прибалтійських країн офіційно вступила до Світової організації торгівлі та була запрошена на Хельсінкській самміт Європейського Союзу для початку обговорення деталей вступу до ЄС. Менш ніж за п’ять років Латвія вступила до Північноатлантичного альянсу (29 березня 2004 року) та стала повноправним членом Європейського Союзу (1 травня 2004 року).
Зі вступом до ЄС Латвія відповідно приєдналась і до Лісабонської стратегії (про перехід ЄС до „економіки знань”, і до Рамкової програми ЄС з наукових досліджень та технологічного розвитку). Так, витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи у Латвійській республіці зросли від 0,42% від ВВП у 2004 році до запланованих 1,5% від ВВП на 2010 рік (хоча це лише половина від встановлених Лісабонською стратегією 3% від ВВП відрахувань на науку). При цьому Європейська Комісія відзначає, що Латвія знаходиться серед тих 6 країн, які найвірогідніше досягнуть запланованого рівня витрат на 2010 рік[2]
.
Україна в цьому плані переживає далеко не кращі часи. Глибока економічна і соціальна криза привела до того, що досить значний технологічний і науковий потенціал України використовується не цілком. Більш того, щорічно наукову сферу залишають 30 тис. вчених і фахівців. Тільки 1% промислових підприємств України займаються освоєнням нових технологій[3]
.
З огляду на викладене вище, зміцнення та розширення взаємовигідних відносин України з Латвією є одним з елементів реалізації курсу нашої держави на євроатлантичну та європейську інтеграцію, поглиблення політичного та економічного співробітництва з державами Балтії та країнами Північної Європи[4]
.
дипломатичний співробітництво міжурядовий
Розділ 1. Правове підґрунтя Українсько-Латвійських двосторонніх
відносин
Дипломатичні відносини між Україною та Республікою Латвія –колишніми радянськими республіками – було встановлено після здобуття ними незалежності 12 лютого 1992 року.
У серпні цього ж року між країнами було підписано Угоду про розвиток торговельно-економічного співробітництва між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки, на реалізацію положень якої 1995 року було утворено прототип Українсько-Латвійської міжурядової комісія з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва – Міжурядову українсько-латвійську комісію з питань торговельно-економічного співробітництва.
Наступним кроком у плідному двосторонньому співробітництві стало підписання у 1995 році Договору між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво.
У Декларації про розвиток співробітництва між Україною і Латвійською Республікою оголошеній 23 травня 1995 року держави оцінили цей Договір, як такий, що відкриває нові можливості для більш широкого та активного розвитку міждержавних відносин та задекларували намір розвивати засноване на принципах взаємовигідності економічне, науково-технічне і торговельне співробітництво і створювати сприятливі умови для спільного підприємництва і господарської діяльності, а також налагоджувати зв'язки між підприємцями і підприємствами-товаровиробниками[5]
.
Варто відзначити, що згадані тези Декларації не залишились лише намірами. Так, лише за травень-грудень 1995 рік було укладено 12 угод. Зокрема, Договір між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах, Угода між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки
про створення міжурядової українсько-латвійської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, Угода між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях, Конвенція між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, Угода між Україною та Латвійською Республікою про вільну торгівлю.
В цілому ж договірно-правова база українсько-латвійських відносин складається з 6 міждержавних угод, 22 міжурядових, 3 міжпарламентських і 44 міжвідомчих документів.
Що стосується співробітництва України та Латвії у сфері, що є предметом розгляду зазначеної роботи, окремо слід розглянути Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво[6]
(1995 року) та Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво[7]
(2004 року).
Основу для науково-технічного співробітництва було закладено у статті 11 Договору: Високі Договірні Сторони сприяють створенню умов для ефективного співробітництва в галузі фундаментальних і прикладних наук, розвитку і впровадження передової техніки і технологій, а також для підтримання прямих зв'язків і загальних ініціатив учених, науково-дослідних інститутів, науково-виробничих об'єднань. Однак, довгий час – майже 9 років – співробітництво України та Латвії у цій сфері залишалось на дуже низькому рівні, і фактично здійснювалось в рамках торговельно-економічних відносин двох держав, яке забезпечувала Міжурядова українсько-латвійська комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.
Початком нового етапу співробітництва України та Латвійської Республіки у науково-технічній сфері став 2004 рік. У зв’язку з денонсацією з 1 травня 2004 року, внаслідок вступу Латвії до ЄС, Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про вільну торгівлю та Угоди між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про створення міжурядової українсько-латвійської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва та враховуючи прагнення держав підтримувати і зміцнювати економічне , промислове та науково-технічне співробітництво 5 жовтня 2004 року у Ризі підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво, що набрала чинності з 1 лютого 2006 року (далі – Угода).
Розділ 2. Українсько-Латвійська міжурядова комісія з питань
економічного, промислового і науково-технічного співробітництва
З урахування досягнутого станом на 2004 рік рівня економічного, промислового та науково-технічного співробітництва у статті 2 Угоди Україна та Латвія визнали перспективними такі галузі для співробітництва:
легка промисловість;
транспорт, включаючи транспортні засоби;
енергетика;
охорона здоров'я та фармацевтична промисловість;
хімічна та нафтохімічна промисловість;
газова промисловість;
деревообробна промисловість, включаючи целюлозно-паперову;
електрообладнання та електропобутові прилади;
електронна та електротехнічна промисловість;
металургія, включаючи металообробну промисловість;
промислове обладнання;
сільськогосподарська та лісова техніка;
обладнання для харчової промисловості, включаючи обладнання для переробної промисловості;
екологічне машинобудування;
гірничодобувна промисловість;
виробництво будівних матеріалів та обладнання;
модернізація та реконструкція електростанцій, включаючи системи електропостачання;
розширення та реконструкція газо- і нафтопроводів, включаючи співробітництво у сфері розвідки та обладнання нових родовищ;
співробітництво в галузях промислового та цивільного будівництва, освіти та навчання фахівців в різних галузях промисловості, співробітництво в галузі статистики.
З метою забезпечення розвитку, зміцнення і диверсифікації економічного, промислового і науково-технічного співробітництва двох держава на взаємовигідній основі та у галузях, визначених статтею 2 Угоди, було утворено Міжурядову Комісію з економічного, промислового і науково-технічного співробітництва (далі – Міжурядова Комісія).
До складу Міжурядової Комісії відповідно до статті 3 Угоди входять представники відповідних органів державної влади та можуть бути запрошені представники ділових структур для участі в її роботі, що проходить у формі засідань. Засідання Міжурядової Комісії проводяться у разі необхідності, але не раніше одного разу на рік почергово в Україні та Латвійській Республіці. З 2006 року було проведено три засідання Міжурядової Комісії. За підсумками кожного засідання Міжурядової Комісії складається протокол. Він стає своєрідною „дорожньою картою” для держав на найближчий рік.
Основними завданнями діяльності Міжурядової Комісії є:
1) обговорення програм економічного, промислового та науково-технічного співробітництва в галузях, що представляють взаємний інтерес;
2) сприяння створенню необхідних умов для надання кредитів та забезпечення фінансування економічного, промислового і науково-технічного співробітництва;
3) сприяння співробітництву малого та середнього підприємництва;
4) сприяння створенню відповідних умов для участі підприємців обох держав в міжнародних виставках та ярмарках, які проводитимуться на території будь-якої з Договірних Сторін;
5) співробітництво з розвитку екологічно безпечних систем інфраструктури, а саме в галузях:
- енергетики;
- автомобільних та залізничних мереж;
- морських та річкових транспортних мереж;
- авіаційного транспорту;
- телекомунікацій;
- збору та обробки промислових та побутових відходів;
- меліорації;
- водного господарства;
6) розробка пропозицій з метою захисту та охорони навколишнього природного середовища та захист споживачів;
7) розробка пропозицій та прийняття заходів з забезпечення безпеки та сталості поставок електричної енергії, нафти та природного газу, а також привернення потенційних інвесторів. При цьому надаватиметься особлива увага питанням використання та передачі електричної енергії, транспортування газу та нафтопродуктів;
8) розробка пропозицій та прийняття заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки атомних електростанцій відповідно до міжнародно визнаних стандартів ядерної безпеки;
9) співставлення статистичних даних Договірних Сторін.
Крім того, на Міжурядову Комісію покладено обов’язок сприяти розвитку коопераційних відносин та інших форм виробничого співробітництва
, надавати рекомендації щодо змін та доповнень до Угоди.
Перше засідання ї Міжурядової Комісії відбулось 11 травня 2007 року у Ризі із залученням експертів відповідних міністерств і відомств, а також представників бізнес-спільнот України та Латвії.
Українську делегацію на засіданні Комісії очолив Міністр економіки України, Голова Української частини Комісії А. Кінах, латвійську — Міністр економіки Латвійської Республіки, Голова Латвійської частини Комісії Ю. Стродс. Під час засідання Міжурядової Комісії було обговорено весь комплекс питань співробітництва як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях, сторони обмінялися інформацією щодо розвитку економіки України і Латвії, а також обговорили стан та перспективи розвитку двостороннього українсько-латвійського економічного співробітництва.
Найбільш перспективними сферами розвитку торговельно-економічного співробітництва між обома країнами було визнано:
- транспортно-транзитну галузь
- паливно-енергетичний комплекс
- промисловість
- сільське господарство
- туризм
- науково-технічне співробітництво
Разом з тим на засіданні Міжурядової Комісії обговорювалися факт скорочення протягом 2005-2006 років обсягів взаємного товарообігу, відновлення тенденції подальшого його зростання у 2007 році, було відмічено активізацію інвестиційного співробітництва та наявність позитивної динаміки взаємного залучення інвестицій в економіку обох країн. Члени Міжурядової Комісії відзначили, що наявний обсяг економічної співпраці між Україною та Латвією не відповідає потенційним можливостям обох країн і висловлено зацікавленість у подальшій активізації двосторонніх торговельно-економічних відносин.
В ході засідання Міжурядової Комісії латвійська сторона висловила підтримку реформам і євроінтеграційним процесам в Україні та готовність надавати відповідну технічну допомогу, розробляючи і реалізовуючи спільні проекти в рамках різних програм Європейського Союзу.
Серед іншого сторони домовилися провести робочу зустріч експертів Міністерств освіти і науки України та Латвії з метою розробки проекту Програми українсько-латвійського співробітництва в галузі наукових досліджень і технологій для забезпечення активізації науково-технічного співробітництва[8]
.
Друге засідання Комісії під головуванням Міністра економіки України Богдана Данилишина та Міністра економіки Латвійської Республіки Артіса Кампарса відбулося у Києві 4 червня 2009 року.
Сторони обмінялися інформацією про стан виконання Протоколу першого засідання Комісії та положень Програми економічного співробітництва між Україною і Латвійською Республікою на 2008 – 2009 роки та відзначили, що в цілому положення документів виконані або перебувають у стадії реалізації. Домовлено про розробку Програми економічного співробітництва між Україною і Латвійською Республікою на 2010 – 2011 роки.
Як і у 2007 році латвійська сторона висловила підтримку реформам і євроінтеграційним процесам в Україні та готовність надавати відповідну технічну допомогу, розробляючи і реалізовуючи спільні проекти в рамках різних програм Європейського Союзу[9]
.
Голови національних частин Міжурядової Комісії поінформували про стан розвитку економіки України та Латвійської Республіки в умовах світової фінансово-економічної кризи. Зокрема, обмінялися статистичною інформацією щодо стану торговельного й інвестиційного співробітництва (за даними Посольства Латвійської Республіки в Україні)[10]
:
Таблиця 1. Латвійсько-український торговельний оборот за 2008 рік ths, EUR
| Загальний оборот | 192 132 |
| Експорт | 91 740 |
| Імпорт | 100 392 |
| Сальдо | - 8 652 |
| Коефіцієнт покриття імпорту експортом | 0.91 |
Таблиця 2. Динаміка латвійсько-української торгівлі з 2005 по 2008 рік, EUR
| Рік | Експорт | Імпорт |
| 2005 | 56 633 712 | 132 254 551 |
| 2006 | 82 030 534 | 95 445 205 |
| 2007 | 85 130 774 | 110 728 078 |
| 2008 | 91 732 612 | 100 388 279 |
Водночас Сторони відзначили суттєве зменшення щомісячних обсягів торгівлі в І кварталі 2009 року, зумовлене негативним впливом світової фінансової кризи на економіку України та Латвії. У зв’язку з цим увага членів Міжурядової Комісії була зосереджена на питаннях пошуку нових напрямів взаємодії з метою розширення експортного потенціалу обох країн.
Щодо питання активізації науково-технічного співробітництва Українська сторона запропонувала створити робочу групу з питань науково-технічного співробітництва і провести перше засідання в першому кварталі 2010 року, під час якого визначити пріоритетні напрями співробітництва між країнами в науково-технічній галузі.
Також під час другого засіданням Міжурядової Комісії було проведено українсько-латвійський бізнес – форум, у роботі якого взяли участь співголови Комісії, члени Комісії та понад 60 представників ділових кіл України та Латвії[11]
.
Третє засідання Міжвідомчої Комісії, як і було домовлено Сторонами, пройшло 29 липня 2010 року у Ризі. Українську делегацію відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2010 р. N 983-р очолив Міністр економіки – Цушко Василь Петрович.
У ході третього засідання Комісії сторони обговорили перспективи співпраці у сфері транспорту, енергоефективності, підприємництва, промисловості, туризму, освіти та науково-технічної співпраці, регіональної політики тощо. В агропромисловому комплексі була досягнута домовленість сприяти збільшенню взаємного товарообігу продукції агропромислового комплексу; у сфері торгівлі рибною продукцією і рибними консервами; у питаннях продовольчого і ветеринарного контролю тощо. Важливим кроком для активізації двосторонньої співпраці стало підписання Програми економічного співробітництва між Україною і Латвійською Республікою на 2010-2011 роки.
Крім того, Сторони обмінялися статистичними даним щодо стану торгівельного та інвестиційного співробітництва[12]
.
Таблиця 3. Динаміка надходжень прямих інвестицій з Латвійської Республіки в економіку України, за даними Держкомстату України, млн. дол. США
Станом на 1 січня відповідного року |
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Сума інвестицій | 71,9 | 36,2 | 41,5 | 68,2 | 74,1 | 64,0 |
Прямі іноземні інвестиції в Україну з Латвії на 01.07.2010 склали 85,8 млн. дол. США. За галузевим принципом найбільше інвестицій спрямовано в операції з нерухомістю, спрямовано у сферу інжинірингу та надання послуг підприємцям, фінансову діяльність, транспорт і зв’язок, а також торгівлю.
Таблиця 4. Динаміка надходжень прямих інвестицій з України в економіку Латвійської Республіки, за даними Банку Латвії, млн. дол. США
Станом на 1 січня відповідного року |
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Сума інвестицій | 10,2 | 12,6 | 12,8 | 18,4 | 37,4 | 33,0 |
За даними Держкомстату України, загальний обсяг прямих інвестицій з України в Латвію на 01.07.2010 – 62,8 млн.дол. США, що є третім показником після Кіпру та РФ, і з початку року збільшилися майже вдвічі. Переважна більшість інвестицій вкладена у фінансову сферу та операції з нерухомістю[13]
.
Таблиця 5. Торгівля (згідно з даними Центрального управління статистики Латвії), 2009р.
| Експорт: | Імпорт: |
| 1. Литва – 742 316 478 EUR або 15,52 % від загального експорту Латвії | 1. Литва – 984 952 448 EUR або 16,63 % від загального імпорту Латвії |
| 2. Естонія – 643 952 219 EUR або 13,46 % | 2. Росія – 719 575 612 EUR або 12,15 % |
| 3. Росія – 450 498 191 EUR або 9,42 % | 3. Німеччина – 649 938 151 EUR або 10,98 % |
| 4. Німеччина – 409 289 032 EUR або 8,56 % | 4. Польща – 480 576 038 EUR або 8,12 % |
| 5. Швеція – 289 304 745 EUR або 6,05 % | 5. Естонія – 431 470 921 EUR або 7,29 % |
| 18. Україна – 53 618 783 EUR або 1,12% | 18. Україна –
81 207 944 EUR або 1,37 % |
Таблиця 6. Види товарів, що експортуються з Латвії в Україну, 2009 рік, млн. EUR
| Вид товарів | млн EUR | Питома вага від загального експорту |
| Усього | 53,62 | 100% |
Хімічна промисловість та суміжних галузей: медикаменти – 83,07% |
15,03 | 28,03% |
Teкстильні матеріали та текстильні вироби: матеріали з синтетичних волокон – 16,44% |
11,99 | 22,36% |
| Машини та механізми; електрообладнання – 12,59% | 6,18 | 11,53% |
Деревина: плити ДСП – 96,86% |
2,68 | 5,00% |
| Целюлоза; папір та картон | 2,55 | 4,76% |
| Продукти тваринництва | 2,47 | 4,60% |
| Продукти продуктової промисловості | 2,19 | 3,99% |
| Мінеральні продукти | 2,04 | 3,80% |
| Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, кераміки | 1,95 | 3,64% |
| Пластмаса та вироби з неї; каучук та вироби з гуми | 1,91 | 3,56% |
| Інші промислові товари | 1,46 | 2,72% |
| Транспортні засоби | 1,43 | 2,67% |
| Метал та вироби з нього | 0,83 | 1,55% |
| Оптичні обладнання та апарати (у т.ч. медичні); годинники, музичні інструменти | 0,57 | 1,06% |
| Інше | 0,34 | 0,73% |
Таблиця 7. Види товарів, що імпортуються з України в Латвію, 2009 рік, млн. EUR
| Вид товарів | млн. EUR | Питома вага від загального експорту |
| Усього | 81,21 | 100% |
Транспортні засоби: вагони поїздів та трамваїв – 95,30% |
35,49 | 43,71% |
Метали та металовироби: тугоплавкі метали – 43,68% |
11,18 | 13,76% |
Продовольчі промислові товари: етиловий спирт, міцні алкогольні напої – 36,01% |
7,35 | 9,06% |
| Рослини: рапс та рапсове насіння – 79,35% | 6,94 | 8,55% |
| Целюлоза; папір та картон | 3,95 | 4,87% |
| Хімічна промисловість та суміжних галузей | 3,38 | 4,16% |
| Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, кераміки | 3,00 | 3,70% |
| Мінеральні продукти | 2,84 | 3,50% |
| Пластмаса та вироби з неї; каучук та вироби з гуми | 1,59 | 1,96% |
| Машини та механізми; електрообладнання | 1,59 | 1,95% |
| Інші промислові товари | 1,34 | 1,65% |
| Деревина та вироби з неї | 1,01 | 1,24% |
| Жири та масла | 0,92 | 1,13% |
| Інше | 0,63 | 0,76% |
У рамках третього засідання Міжурядової Комісії також відбулася ділова зустріч міністрів економіки з українськими та латвійськими підприємцями.
Наступне засідання Міжурядове Комісії заплановано провести у першій половині 2011 року. Однак, вперше, у зв’язку зі спробою оцінити перспективи розвитку чорноморських припортових міст, засідання пропонується провести в Одесі, а не в Києві[14]
.
Необхідно відзначити, що задекларовані як на першій, так і на другій зустрічі наміри Сторін активізувати співробітництво у науково-технічній сфері, напрацювати Програми українсько-латвійського співробітництва в галузі наукових досліджень і технологій та створити відповідну робочу групу так і не були реалізовані.
Розділ 3. Українсько-латвійська науково-технічне співробітництво
За даними Міністерства закордонних справ України науково-технічне співробітництво між Україною та Латвією у 2009 році спрямовувалося на просування розробок українських науковців на латвійський ринок і залучення до України новітніх технологій латвійських компаній.
Тривала плідна співпраця фармацевтичної компанії „Олайнфарм” з українським ТОВ „Олфа”. Десятирічний ювілей Товариство ознаменувало виходом на ринок розробленого протягом трьох років Латвійським інститутом органічного синтезу метаболічного препарату Вазонат, який проходить реєстрацію в Україні.
Поглибленню двостороннього науково-технічного співробітництва сприяло друге засідання міжурядової Комісії, на якому досягнуто домовленості щодо всебічної підтримки науково-технічного співробітництва фірм Bruker Baltіc (Латвія) й ТОВ НПП „АКП” (Україна) в питаннях розробки, виробництва й поставок прецизійної спектрометричної апаратури для підприємств атомної енергетики й охорони довкілля України.
У контексті розвитку співробітництва в сфері енергозбереження, що є актуальним для обох держав, слід відзначити важливість проведення конференції з питань ефективного використання і відновлення енергоресурсів у країнах „Східного партнерства”, яка відбулася у Ризі. Україну представляло Міністерство з питань житлово-комунального господарства. Головна увага приділялася співробітництву з ефективного використання енергоресурсів та збільшення частки відновлюваних ресурсів, застосуванню вже напрацьованого європейського досвіду. Для України, яка має суттєві проблеми з системами теплопостачання та енергозбереження, участь у заході дала можливість привернути увагу до згаданої проблематики, а також ознайомитися з досвідом інших країн у сфері енергозбереження, зокрема ЛР.
Враховуючи популярність виставки “Tech Industry 2009” Посольство Латвії в Україні сприяло участі української сторони у заходах, що проводилися в рамках виставки. У семінарі «Нові рішення у машинобудуванні – наука й міжгалузеве співробітництво» у рамках виставки “Tech Industry 2009” брав участь Заступник Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій, який виступив з доповіддю щодо інвестиційної політики в Україні у період глобальної фінансово-економічної кризи.
Посольство сприяло налагодженню контактів Ризького технічного університету (РТУ) і мережі його установ з відповідними установами України: Інституту залізничного транспорту РТУ – з Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. академіка Лазаряна; Інституту технології машинобудування РТУ – з інститутом електрозварювання ім. Патона; будівельного факультету РТУ з відповідними установами України; Української Академії аграрних наук і мережі її установ з профільними вузами ЛР. Опрацьовуються перспективи навчання українських фахівців зі зварювання всіх рівнів на базі РТУ та Латвійського товариства фахівців-зварників. Продовжується вивчення можливостей налагодження співпраці між Латвійським інститутом медичних досліджень гіпертермії та Міністерством охорони здоров’я України у сфері лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.
Результатом переговорів з Міністром освіти і науки ЛР стала домовленість про продовження співпраці у науково-технічній сфері, зокрема у галузі обмінів між науково-дослідними інститутами та проведення спільних досліджень.
Посольство вивчало досвід Латвії з реалізації інноваційної політики, розвитку наукових досліджень та впровадження нових технологій у виробництво[15]
Крім того, необхідно зазначити, що Україна, як і Латвія є асоційованим членом програми EUREKA (EuropeanResearchCoordinationAgency), діяльність якої спрямована на укріплення конкурентноздатності економік європейських держав шляхом підтримки комерційних кампаній, дослідницьких центрів та університетів, які виконують проекти по розробці інноваційної продукції: виробів, процесів та послуг на базі новітніх технологій.[16]
.
Варто відзначити також співробітництво України та Латвії в рамках Ради щодо залізничного транспорту держав-учасників Співдружності (Республіка Латвія є асоційованим членом Ради). Зокрема, відповідно до протоколу сорок п’ятого засідання Ради 21-22 лютого 2007 року[17]
держави-учасниці підтримали розробку плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, спрямованих на вдосконалення експлуатаційної роботи і транспортного обслуговування на 2007 рік
ВИСНОВКИ
За результатами опрацювання відомостей щодо співробітництва України та Латвії у науково-технічній сфері очевидним стає його неприпустимо низький рівень.
Однак, варто визнати, що держава може ефективно співпрацювати з іншими державами чи міжнародними організаціями у тих сферах, в яких вона має чітко визначену внутрішню політику, інститути її реалізації та достатнє фінансування, визначених на законодавчому рівні програм та напрямків.
Наукові і практичні знання дослідників і вчених потребують пошуку конкретного застосування та комерційного результату. Промисловість та інфраструктура повинні застосовувати нові інноваційні вироби і технології для підтримки економічного розвитку і конкурентноздатності держави.
Що ж має Україна? Низку нормативно-правових актів, що врегульовують питання науково-технічної діяльності в держав, зокрема: Закони України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 року № 2623-ІІІ, „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ, „Про наукову і науково-технічну експертизу” від 10 лютого 1995 року № 51/95ВР, розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2009 року № 1474-р „Про затвердження плану заходів з підвищення ефективності наукових досліджень та подальшого розвитку науково-технічного потенціалу України”, постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року № 447 „Про затвердження Державної цільової економічної програми „Створення в Україні інноваційної інфраструктури” на 2009 – 2013 роки” та „Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 – 2012 роки” від 11 вересня 2007 року № 1118 та досить високий рівень внутрішнього правового нігілізму в частині реалізації державної політики у цій сфері, а також традиційний брак фінансування навіть найбільш перспективних проектів.
Україна мала і хочеться вірити ще має технологічний і науковий потенціал, який може розвивати як внутрішньо, так і у співпраці з іншими державами та міжнародними організаціями.
Однак ми станемо цікавим та перспективним партнером для співробітництва тільки тоді, коли зможемо показати свій потенціал, надійність та бажання співпрацювати, а не бажання отримати чергові кредити та поступки від інших учасників міжнародного співтовариства. і мова йде на лише про співпрацю у науково-технічній сфері.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
І. Нормативно-правові акти
з офіційного сайту Верховної Ради України (http://zakon1.rada.gov.ua)
1. Угода про розвиток торговельно-економічного співробітництва між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки
2. Декларація про розвиток співробітництва між Україною і Латвійською Республікою від 23 травня 1995 року
3. Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво від 23 травня 1995 року
4. Угода між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про створення міжурядової українсько-латвійської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва
5. Угода між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях
6. Конвенція між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно
7. Угода між Україною та Латвійською Республікою про вільну торгівлю
8. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво від 5 жовтня 2004 року
9. Протокол сорок п’ятого засідання Ради щодо залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності від 21-22 лютого 2007 року
10. Закон України „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України” від 1 липня 2010 року № 2411-VI
11. Закон України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001року № 2623-ІІІ
12. Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ,
13. Закон України „Про наукову і науково-технічну експертизу” від 10 лютого 1995 року № 51/95ВР,
14. Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження плану заходів з підвищення ефективності наукових досліджень та подальшого розвитку науково-технічного потенціалу України” від 28 жовтня 2009 року № 1474-р,
15. Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної цільової економічної програми „Створення в Україні інноваційної інфраструктури” на 2009 – 2013 роки” від 14 травня 2008 року № 447
16. Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 – 2012 роки” від 11 вересня 2007 року № 1118
ІІ. Офіційні сайти
17. Сайт Посольства Латвійської Республіки в Україні – <http://www.mfa.gov.lv/ua/ukraine/relations/
18. Сайт Посольство України в Латвійській Республіці – <http://www.mfa.gov.ua/latvia/ua/26342.htm
19. Сайт Міністерства економіки України // Державна підтримка українського експорту. – <http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/mk_info/lat/1387.html
ІІІ. Література
20. Європейська та євроатлантична інтеграція України: стан і перспективи: Збірник наукових праць. – Ужгород: Ліра, 2008. – 374с. – (Серія "Євроінтеграція: Український вимір", Вип. 10)
21. Збірник наукових праць у сфері міжнародної інформації. За заг. ред. доц. Коломійця О.В. – Наукове видання. – К.: Київський міжнародний університет, 2009. – 216с.
22. Зовнішня політика України: перші підсумки та перспективи 2008 року: матеріали "круглого столу2", 4 квітня 2008 року/ за заг. ред. Ю.Г. Рубана – К.: НІСД, 2008
23. Кознк В.В., Пайкова Л.А., Давнленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 406с.
24. Кушнір О. Тимчасовий повірений у справах України в Латвії. Інтерв’ю //„Балтійський курс”від 3 серпня 2010 року – <http//www.mfa.gov.ua/publication/content/47062.htm
25. Насілдник І.Л. Фінансово-економічний механізм реалізації Лісабонської стратегії у країнах-членах ЄС // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2009.
[1]
Закон України „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України” від 1 липня 2010 року № 2411-VI –<http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
[2]
Насілдник І.Л. Фінансово-економічний механізм реалізації Лісабонської стратегії у країнах-членах ЄС // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності’2009 – с. 241-242
[3]
Кознк В.В., Пайкова Л.А., Давнленко Н.Б., Міжнародні економічні відносини Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 406с. – с.315
[4]
Історія українсько-латвійських відносин // Сайт Посольства України в Латвійській Республіці – <http://www.mfa.gov.ua/latvia/ua/26342.htm
[5]
Декларація . про розвиток співробітництва між Україною і Латвійською Республікою від 23 травня 1995 року – <http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
[6]
Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво від 23 травня 1995 року – <http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
[7]
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво від 5 жовтня 2004 року – <http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
[8]
Діяльність Українсько-Латвійської міжурядової комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва // Сайт. Міністерства економіки України Державна підтримка українського експорту – <http://ukrexport.gov.ua/ukr/mk_info/?country=lat
[9]
Там же
[10]
Двосторонні Латвійсько-Українські відносини. // Сайт Посольства Латвійської Республіки в Україні – <http://www.mfa.gov.lv/ua/ukraine/relations/
[11]
Діяльність Українсько-Латвійської міжурядової комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва // Сайт Міністерства економіки України Державна підтримка українського експорту. – <http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/mk_info/lat/1387.html
[12]
Двосторонні Латвійсько-Українські відносини. // Сайт Посольства Латвійської Республіки в Україні – <http://www.mfa.gov.lv/ua/ukraine/relations/
[13]
Стан торговельно-економічних відносин між Україною та Латвією // Сайт Посольства України в Латвійській Республіці – <http://www.mfa.gov.ua/latvia/ua/25970.htm
[14]
Кушнір О.. Тимчасовий повірений у справах України в Латвії. Інтерв’ю // „Балтійський курс”від 3 серпня 2010 року – <http//www.mfa.gov.ua/publication/content/47062.htm
[15]
Українсько-Латвійська співпраця у галузі НТС // Сайт Посольства України в Латвійській республіці – <http://www.mfa.gov.ua/latvia/ua/26039.htm
[16]
Збірник матеріалі про діяльність міжнародної науково-технічної програми EUREKA в Україні та Європі // Міністерство освіти та науки України Національний інформаційний пункт EUREKA в Україні – <http://www.eureka.kiev.ua/docs/eureka_2004.pdf
[17]
Протокол сорок п’ятого засідання Ради щодо залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності – <http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_274