РефератыИсторияУСУСРР в умовах нової економічної політики 1921-1928 pp.

УСРР в умовах нової економічної політики 1921-1928 pp.

УСРР В
УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921-1928
pp
.)


УСРР — соціалістична держава. Економічна політика уряду була спрямована на ліквідацію приватних підприємств, поміщицького і капіталістичного землеволодіння. Методи проведення цієї політики були різноманітними: націоналізація; фізичне знищення капі­талістів і поміщиків, насильницьке впровадження колгоспів, радгоспів, комун, в яких земельна власність — спільна; продовольча диктатура; репресії.


Навесні 1921 p., виправдовуючи жорстокість при проведенні соціалістичної економічної політики, В.Ленін назвав таку політику "воєнним комунізмом".


"Воєнний комунізм" — явище тимчасове, надзвичайне, породжене війною, —так пояснювали свої дії В. Ленін і більшовики в 1919-1921 рр.


Сутність політики "воєнного комунізму"


· Продовольча диктатура.


· Заборона підприємницької діяльності, торгівлі.


· Націоналізація землі, скасування приватної власності.


· Скасування товарно-грошових відносин


· Введення замість грошей карток на продовольчі та Інші товари для працюючих.


· Зрівнювальна система оплати праці (через картки).


· Організація державними органами влади "трудових армій" для примусової, безкоштовної праці.


· Репресії, спрямовані проти ворогів влади більшовиків.


Така політика викликала невдоволення не тільки усередині країни, але й за кордоном. Тим більше, що більшовики, які встановили свою владу, пропагували ідею про неминучість в найближчому май­бутньому світової революції і створення світової соціалістичної держави.


Отож, досягнення в сфері міжнародних відносин як УСРР, так і РРФСР були незначними.


Міжнародне становище УСРР (1921-1922
pp
.)


· УСРР до квітня 1922 р. — самостійна держава, що веде незалежну міжнародну політику.


· В квітні 1922 р. РРФСР — головний союзник УСРР — отримує право укладати і підписувати міжнародні договори від імені України (і інших радянських республік).


· Продовжує діяти укладений ще в 1919 р. і підтверджений договорами 1920-1921 pp. воєнно-політичний союз між РРФСР і УСРР.


· Згідно з умовами цих договорів військові сили, фінансова система, управління економікою, шляхи сполучень, пошта, телеграф були спільними і підпорядковувались об'єднаним наркома­там.


· УСРР підписує мирні договори, встановлює дипломатичні відносини з обмеженим колом країн Литвою, Латвією, Естонією (1921 p.), Туреччиною, Німеччиною (1922 p.).


· В грудні 1922 р. було створено нову державу — СРСР — Союз Радянських Соціалістичних Рес­публік, до складу якого увійшли РРФСР, Україна, Білорусія, Закавказька Федерація (яка, в свою чергу, складалася з Арменії, Азербайджану, Грузії).


Внутрішнє становище УСРР в 1921 р було надзвичайно тяжким. Уряд неодноразово використовував регулярну армію для придушення повстань робітників і селян.


Внутрішнє становище УСРР (1921—1922
pp
.)


• Економіка УСРР знаходиться у зруйнованому стані. Випуск промислової продукції становить лише 10 % від довоєнного обсягу.


• Сільське господарство також зруйновано. Посівні площі скоротилися в 1,5 рази, відбулося різке падіння врожаїв. Починається голод.


• Зростає невдоволення політикою уряду, спалахують повстання.


• Починається реалізація плану ГОЕЛРО*
. В ньому передбачено будівництво електростанцій, заводів на теренах України. План ГОЕЛРО потребує надмірних матеріальних витрат.


На X з'їзді РКП(б), який відбувся в березні 1921 p., В.Ленін оцінив внутрішній стан РРФСР як катаст­рофічний. Аби виправити становище, що склалося в країні, була запропонована і схвалена постано­ва "Про заміну продрозверстки натуральним податком"**
. Це рішення започаткувало нову економічну політику (неп), яку більшовики запроваджуватимуть у 1921-1928 рр.


Сутність нової економічної політики (непу)


• Скасування воєнного комунізму.


• Введення замість продрозверстки натурального податку.


• Відновлення товарно-грошових відносин.


• Відновлення підприємницької діяльності, повернення підприємств колишнім власникам.


• Припинення насильницького об'єднання селян у колгоспи, радгоспи, комуни.


• Розвиток усіх видів кооперації.


• Скасування заборони на оренду землі і залучення найманих сіль госппрацівників.


Нова економічна політика була сприйнята багатьма керівниками різних рівнів, а також рядовими бі­льшовиками як відступ від мети — суспільства загальної рівності, як зраду ідеалів, за які точилася жорстока боротьба у громадянській війні.


В.Ленін в своїх виступах роз'яснював це протиріччя. Ось декілька цитат з виступів вождя більшови­ків:


"Неп ми провадимо всерйоз і надовго, але, зрозуміло... не назавжди".


"З Росії непманської буде Росія соціалістична".


"Неп — вимушений захід, викликаний нашим станом злиднів і розорення...".


Особливості проведення непу в Україні


· В українських селах неп було введено пізніше, аніж в Росії, — наприкінці 1921 р. — на початку 1922 р.


· Введення непу в сільському господарстві України співпало з голодомором 1922 p., що відсунув нормалізацію становища в селах ще на рік-півтора.


· Продподаток в Україні був вище, аніж в Росії і стягувався примусово, часто за допомогою війсь­кових підрозділів.


Особливості непу в Україні були пов'язані з прагненням радянського керівництва якнайдовше корис­туватися продовольчими ресурсами республіки без істотних обмежень.


В цілому неп позитивно вплинув на стан економіки: почали працювати заводи; була скасована карт­кова система; відновлено грошовий обіг; крамниці почали сповнюватися промисловими і сільського­сподарськими товарами. Нарешті зріс матеріальний рівень життя населення.


В грудні 1922 р.
було завершено підготовчу роботу по створенню

Союзу Радянських Соціалістичних Республік. 30 грудня 1922 р. в Москві відбувся І з'їзд Рад СРСР. В ньому взяли участь делегації Ро­сійської, Української, Білоруської та Закавказької радянських республік. З'їзд затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір. Було обрано Центральний Виконавчий Комітет СРСР; його очолили 4 співголови (від України — Г.Петровський). В 1924 р. була прийнята Конституція СРСР, в 1925 р. — Конституція УСРР.


Культура
і духовне життя в роки непу


Політика більшовиків у галузі культури


• Державний контроль над культурою, духовним життям суспільства.


• Боротьба зо всіма проявами вільнодумства, ухилами від політичної лінії РКП(б), КП(б)У.


• Перебудова культури на ідеологічних засадах марксизму.


• Використання українізації для досягнення цієї мети на початковому етапі.


Досягнення в галузі літератури і мистецтва


· В літературі з'являються нові талановиті твори (М Драй-Хмари, М. Зерова, М. Куліша, В. Сосюри, М. Хвильового, П. Тичини, В. Ялового та ін.).


· Набуло подальшого розвитку музичне мистецтво (композитори Г. Верьовка, П. Козицький, Л. Ревуцький та ін.; хорова капела "Думка").


· В образотворчому мистецтві працювали художники О. Кокель, С. їжакевич, Ф. Кричевський та ін., що прагнули правдиво відображувати сучасність.


· В 1922 р. в Києві було відкрито театр "Березіль" під проводом видатного театрального діяча Л. Курбаса.


· В 20-ті роки в Україні діє 45 професійних театрів.


· В 1922 р. увійшла до ладу Одеська, а потім Київська кіностудії. Було відкрито біля 500 кіноте­атрів. З'являються кіномитці світового рівня (О. Довженко):


Досягнення в галузі освіти і науки


· Продовжується розширення мережі шкіл і вищих навчальних закладів.


· Завершується в основному боротьба з неписьменністю.


· Створюються навчально-виховні заклади для сиріт і безпритульних.


· Здійснюється, незважаючи на опір партійного і державного апарату, політика українізації.


· До 1925 р. плідно працювала Всеукраїнська Академія наук (потім вона стає філією АН СРСР).


· Серед членів Всеукраїнської Академії було багато видатних вчених: ботанік В. Липський; ма­тематики Д. Граве і М. Крилов; хіміки Л. Писаржевський та В. Костяковський; історик М. Грушевський та ін.


Наприкінці 20-х pp. тиск державного і партійного апарату посилюється. Тривожною ознакою у куль­турному житті країни стає літературна дискусія другої половини 20-х pp.


Літературна дискусія 1925-1928
pp
.














• Ініціатори дискусії • ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури)
• Головна проблема дискусії • Шляхи подальшого розвитку української літератури.
• Позиція М. Хвильового і його прибічників. • Українська культура повинна розвиватися, спираючись на європейський досвід і досягнення.
• Підсумки дискусії.

• В 1926 р. діяльність М.Хвильового була оцінена пленумом ЦК КП(б)У як заклик до відокремлення України від Росії, тобто сепаратизм, націоналізм, вороже ставлення до радянської влади.


• В націоналізмі і сепаратизмі було звинувачено також інших численних митців слова (М.Рильського, М.Драй-Хмару, Є. Плужника, Г.Косинку та ін.)


• В 1927 p. M. Хвильового було виключено з ВАПЛІТЕ; че­рез рік академія самоліквідовується.



Релігійне життя в Україні в 1920-1928
pp
.

















Позиція біль­шовиків щодо релігії


• Офіційно релігію не було заборонено; вона лише була відокремлена від держави; але в реальному житті органи державної влади переслідували релігію, пропагу­вали атеїзм.


• В історичній перспективі, на думку більшовиків, релігія повинна зникнути.


Ставлення дер­жавних і партій­них органів до Православної Церкви

• Ставлення до Православної Церкви було настороженим, ворожим.


• Священиків було піддано репресіям; численні храми, зруйновані в роки грома­дянської війни, не відбудовані.


• Уряд підтримував різні сектантські угруповання, що підривали єдність Церкви.


Створення УАПЦ (Українсь­кої автокефаль­ної"*
Православ­ної Церкви)

• Ініціатором створення автокефальної Церкви України стала Всеукраїнська Цер­ковна Рада, створена в 1918 р.


• В 1921 р. Всеукраїнська Церковна Рада обрала священика В.Липківського митро­политом і оголосила про створення УАПЦ.


УАПЦ в роки непу

• За короткий час авторитет УАПЦ серед населення зріс, кількість її прибічників швидко зростала.


• УАПЦ не змогла створити належну матеріальну базу.


• УАПЦ не було визнано Патріархом Московським і Всея Русі.


• В УАПЦ було багато внутрішніх суперечностей, що стосувалися виборних посад.


• В 1926 р. митрополита В. Липківського було заарештовано за звинуваченням у на­ціоналізмі. Всеукраїнська Церковна Рада була розпущена. Почалися арешти діячів УАПЦ.


Скасування урядом УСРР Декрету про свободу совісті • В 1 928 р. було введено в дію Адміністративний кодекс УСРР, в якому був розділ "Правила про культи". 3 його ухвалою Декрет про свободу совісті втрачав чин­ність. Відношення до релігії з боку уряду стає непримиренним, посилюються реп­ресії проти священиків, починається масове закриття храмів.

*
ГОЕЛРО — Державна комісія з електрифікації Росії.


**
Натуральний податок — податок продукцією сільського господарства, який сплачували селяни державі за користування землею.


*
Автокефалія (від грецьк. autos- сам, kephale- голова) - незалежність, самоврядування Православних Церков.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: УСРР в умовах нової економічної політики 1921-1928 pp.

Слов:1478
Символов:12766
Размер:24.93 Кб.