Незалежність України

1991

Компартійно-радянський центр виніс у березні 1991 року на Всенародний референдум питання про доцільність дальшого існування СРСР. Голова ж Верховної Ради УРСР Л.Кравчук у цій ситуації запропону­вав одночасно із загальнодержавним референдумом провести в Україні опитування населення з таким формулюванням: "Чи згодні ви з тим, що Україна має бути у складі Союзу радянсь­ких суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?". 70 відсотків тих, хто узяв участь в референдумі, відповіли «так» на питання союзного бюлетеня, 90 відсотків відповіли «так» на сформульоване Л.Кравчуком пи­тання. Так, не вступаючи у пряму конфронтацію з союзним центром, парламентарі! України заручилися підтримкою народу для прийнятої ними Декларації про державний суверенітет.

Крах путчу 19 серпня мав далекосяжні політичні наслідки. 24 серпня позачергова сесія Верховної Ради проголосила Акт незалежності України. На підтвердження Акта мав відбутися 1 грудня референдум, суміщений а виборами першого Президента України.

24 серпня Верховна Рада стала діяти як повноправний орган незалежної держави. Було визнано необхідним створити Збройні сили України, прискорити формування Конституцій­ного Суду. Урядові доручалося організувати перехід у влас­ність України підприємств союзного підпорядкування, запро­вадити в обіг власну грошову одиницю і забезпечити її кон­вертування. 30 серпня Л.Кравчук підписав Указ президії Вер­ховної Ради про заборону Комуністичної партії на території України. 1 грудня 1991 року відбулися референдум і вибори Президента України. У бюлетень було включено текст Акта, прийнятого Верховною Радою 24 серпня, і питання: «Чи підт­верджуєте ви Акт проголошення незалежності України?». У голосуванні взяли участь 31 мільйон 892 тисячі громадян. По­зитивну відповідь дали понад 90 відсотків тих, хто голосував. Президентом України було обрано Леоніда Кравчука, його кандидатуру підтримали 62 відсотки громадян, які взяли участь у голосуванні.

Схвалення Акта проголошення незалежності України вели­чезною більшістю населення республіки створило якісно нову ситуацію в Радянському Союзі.

8 грудня в Біловезькій Пущі було підписано знамениту уго­ду про створення Співдружності незалежних держав.

1992

Реакція світового співтовариства на результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року була несподівано дружною: протягом грудня неза­лежність України визнали 68 держав. А в 1992 році до них приєдналося ще 64 держави!

США визнали незалежність України пізніше, ніж найближ­чі сусіди в Європі. 23 січня 1992 року в МЗС України відбув­ся обмін нотами про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.

З 1 січня в Україні були запроваджені купони багаторазово­го використання. Вони розглядалися як попередники повно­цінної національної валюти — гривні. Півроку купони і рублі використовувалися одночасно, потім Україна вийшла з рубльової зони.

Україна виконала зобов'язання, проголошене у Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. На початку травня 1992 року Україну залишив останній військовий ешелон з так­тичною ядерною зброєю.

15 січня Президія Верховної Ради видала Указ «Про Дер­жавний гімн України». Приймалася музична редакція гімну «Ще не вмерла Україна», автором якої був композитор М.Вербицький. А 28 січня синьо-жовтий прапор був затверджений як Державний прапор України. У лютому парламент затвердив тризуб як малий герб України.

У лютому було засновано Державну думу України як кон­сультативний орган. Однак опозиція парламенту виступила проти, і через дев'ять місяців б ліквідували.

У жовтні Рух організував кампанію протестів проти уряду В.Фокіна і добився його відставки. Після цього Л.Кравчук представив Верховній Раді як Прем'єр-міністра Л.Кучму.

У грудні Завершилося перетворення Народного руху з гро­мадсько-політичного об'єднання на політичну партію.

Надто тісно пов'язане з російською економікою, пародія господарство України змушене було плентатися у фарватері курсу, який прокладався за її межами. Ціни на газ зросли за 1992 рік в 100, а на нафту — в 300 разів!

24 серпня відбулося відродження заснованого в 1615 році, але потім закритого царизмом, першого в Україні вищого нав­чального закладу — Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА).

1993

Рік був надзвичайно складним для нашого наро­ду. Не було вироблено чіткої економічної, фінансо­вої, податкової і цінової політики, яка б стимулю­вала виробництво. Під гаслами приватизації, комерціалізації йшов процес відвертої спекуляції, розбазарювання національ­них багатств, збагачення окремих осіб за рахунок пограбуван­ня народу. Мало що допомагало, навіть суворі постанови Каб­міну про державний контроль за дотриманням всіма суб'єкта­ми підприємницької діяльності граничних розмірів підвищен­ня цін і тарифів, чи, скажімо, часткові грошові компенсації за продукти харчування. Президент Л.Кравчук створив Надзви­чайну комісію з питань оперативного управління економікою, яку очолив Л.Кучма. Україна все частіше стала виходити яв ' світові обрії. Було організовано виставку «Україна-Америка-93», відбувся візит Голови Верховної Ради І.Плюща до Ізраїлю, представники уряду виїздили в Ашхабад за газом. Незалеж­ність її визнали 139 країн світу

Суперечки у країні викликала постанова парламенту про продовження експлуатації ЧАЕС, бо протягом року на ній ста­лося сім аварій. Президент Л. Кравчук оглянув нову форму вій­ськовослужбовців, виготовлену за європейськими зразками.

Верховна рада Росії прийняла рішення про визнання Севас­тополя об'єктом РФ. У зв'язку з цим наш парламент прийняв свою постанову, де цей акт кваліфікувався як агресивний, спрямований на, порушення територіальної цілісності і сувере­нітету України.

Відбувся з'їзд громадсько-політичного об'єднання «Нова Ук­раїна», який висловився за підтримку політики реформ, яку проводить уряд Леоніда Кучми.

1994

Цей рік залишив по собі недобру пам'ять. Дійш­ли апогею економічні труднощі, поглиблені бороть­бою на політичному Олімпі Проте Національний банк майже подолав інфляцію — у липні й рівень став найнижчим за останні три роки. Однак це було результатом не комплексних реформ, а маніпуляцій з фінансами, від яких постраждали передусім ті, хто одержував заробітну плату.

У березні-квітні відбулися вибори до Верховної Ради Ук­раїни. Уперше вони проводилися на багатопартійній основі, але за мажоритарним принципом, який виключав активну роль політичних партій.

Переважна більшість народних депутатів, які балотувалися на новий строк (138 з 188), не були обрані. Багато виборців за­лишилися вдома, демонструючи недовіру до будь-якої влади. Тому було обрано тільки 338 депутатів з 450. Ще 56 депутатів було дообрано після нових турів виборів, у липні-серпні.

26 червня відбулися вибори Президента України. Два перші місця серед претендентів зайняли у першому турі Л Кравчук і Л.Кучма. Другий тур — 10 липня — дав перевагу Л.Кучмі.

Новий Президент 11 жовтня виступив на сесії Верховної Ра­ди з доповіддю про основні засади економічної та соціальної політики. Проголошена ним стратегія економічних перетво­рень була в принципі схвалена парламентом Не змінюючи ра­дикально складу Кабінету Міністрів, Л.Кучма залучив нових людей, здатних здійснювати реформи Реформи були розпоча­ті з основного — лібералізації цін та валютного курсу.

Під час візиту Л. Кучми до Вашингтона були укладені угоди про надання американської допомоги Україні у здійсненні еко­номічних реформ.

У листопаді Л.Кучма видав Указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогоспо­дарського виробництва», де йшлося про приватизацію, оцінку і ринок землі.

1995

Півроку Л.Кучма працював з Віталієм Масолом, якого Верховна Рада затвердила на посаді Прем'єр-міністра за поданням попереднього Президента. Величезний досвід практичної роботи цього господарника зне­цінювався принципово іншими умовами економічної діяльнос­ті. В.Масол мало підходив для здійснення курсу ринкових ре­форм, і на початку березня його замінив Є.Марчук.

У лютому розпочався другий (після 1992 року) етап лібера­лізації цінової політики, що призвело до зростання цін. За 1990-1995 роки ціни на промислові товари, які споживалися на селі, зросли в 200 тисяч разів, а ціни на сільськогосподарську продукцію — в 34 тисячі разів. Це призвело до цілковитого фі­нансового знекровлення сільськогосподарських підприємств.

У лютому відбулись українсько-російські переговори, які не завершилися укладенням Договору про дружбу, співробітниц­тво і партнерство між двома державами Російська сторона за­тягувала переговори, прагнучи прив'язати Україну до Москви за допомогою пільгових цін на поставки енергоносіїв.

Щоб протистояти «дружньому» тиску російського керівниц­тва, Україна активізувала відносини з країнами Заходу. На по­чатку травня відбулися плідні переговори в Італії 11 травня до Києва прилетів Б.Клінтон — цей візит виявився надзвичайно результативним.

У грудні Л.Кучма вніс у парламент проект «Конституційно­го закону про державну владу й місцеве самоврядування в Ук­раїні». У ньому містилися конкретні пропозиції про розмежу­вання влади по лінії законодавчій і управлінсько-розпорядчій 18 травня парламент ухвалив Закон «Про державну владу й місцеве самоврядування». Згідно з ним Президент одержував Істотні повноваження Україна перетворювалася з парламент­ської на парламентсько-президентську республіку.

А 8 червня між Президентом Л Кучмою і головою парламен­ту О.Морозом був укладений конституційний договір термі­ном на один рік. Розумний компроміс забезпечив цілісність державної політики на основі принципу розподілу влади.

1996

Конституційна угода між Президентом України і Верховною Радою діяла тільки до червня За першу половину року обидві сторони повинні були опра­цювати і схвалити Конституцію — основу основ державотвор­чого процесу.

У лютому Конституційна комісія передала проект Основного» закону на розгляд парламенту разом із зауваженнями своїх членів, часом протилежними за змістом За три місяці відбулося три офіці

йних читання, але без жодного руху вперед. Ліві на чолі з О.Морозом рішуче заперечували форсування проце­сів роздержавлення і приватизації, відстоювали радянську символіку як державну, вимагали визнання російської мови дер­жавною. Вкотре конституційний процес зайшов у глухий кут.

В цій ситуації Рада національної безпеки та оборони і Рада регіонів рекомендували Президенту оголосити референдум про затвердження Основного закону в редакції, винесеній Конституційною комісією на розгляд Верховної Ради. 26 чер­вня Л.Кучма підписав відповідний указ, після чого протистоян­ня з парламентом набуло найгострішого характеру.

Проте 27 червня депутати Верховної Ради вирішили не пе­реривати засідання, поки не буде відпрацьований весь текст Конституції. Парламент працював усю ніч. Вранці 28 червня виявилося, що всі статті Конституції прийняті необхідною більшістю голосів (дві третини). Відтоді день ухвалення Конс­титуції України було оголошено державним святом

Рік ознаменувався ще однією історичною подією завершенням виведення з території України ядерної зброї.

У 1996р. було зроблено початковий крок до закриття ЧАЕС — припинив дію перший енергоблок.

Безсумнівним успіхом року в економічній сфері стала гро­шова реформа: 2 вересня в обіг була введена гривня.

Цього року (з 19 липня по 4 серпня) в Атланті (США) відбувалися XXVI літні Олімпійські ігри. За кількістю завойованих медалей олімпійська збірна команда України увійшла в десятку найсильніших спортивних держав світу.

1997

Почалися пошуки конкретних форм політичного і військового співробітництва між Україною і НАТО в рамках проголошеної блоком програми «Партнерство заради миру». Через це правлячі кола Росії ви­рішили не загострювати стосунки з Україною, і 28 травня в Київ з візитом прибув голова уряду РФ В.Черномирдін. Було підписано три угоди: про статус та умови дислокації російсь­кої частини Чорноморського флоту; про параметри поділу ЧФ; про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом флоту та перебу­ванням Чорноморського флоту РФ на території України.

Після цього в Київ приїхав Б.Єльцин, 1 31 травня 1997 року сталася знаменна подія: підписання Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною 1 Росією.

А от румунські політики вже з 1991 року майже відверто ви­сували до України територіальні претензії. Проте це питання було знято" 2 червня на курорті «Нептун» поблизу Констанци Л.Кучма і президент Румунії Е.Константинеску підписали До­говір про дружбу, співпрацю та добросусідство. Відносини з Румунією, нарешті, нормалізувалися.

9 липня в Мадриді глави 16 держав і урядів країн, що вхо­дили до Північноатлантичного блоку, та генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана, з одного боку, і Президент України Л. Кучма, з другого, підписали «Хартію про особливе партнер­ство між Україною і НАТО».

Зовнішньополітичні досягнення України різко контрастували з внутрішньополітичними провалами, особливо в економіч­ній сфері. Продовжувалося падіння промислового виробницт­ва. Загострилася фінансова криза, збільшився дефіцит дер­жавного бюджету, росла заборгованість по зарплаті. Понад 40 відсотків товарообороту відбувалося на бартерній основі.

Використовуючи хаос у країні і великі можливості своєї по­сади, тодішній прем'єр-міністр П.Лазаренко почав таємно створювати власну фінансову імперію.

19 листопада 1997 року відбулася знаменна подія — у скла­ді міжнародного екіпажу на борту американського космічного корабля «Колумбія» на навколоземну орбіту вперше вийшов громадянин незалежної України Леонід Каденюк.

1998

Осінь 1997-го — весна 1998 років минули під знаком виборів до Верховної Ради. Враховуючи, що виборчий закон вперше висував політичні партії на авансцену громадсько-політичного життя, нові пар­тії виникали одна за одною. Центральна виборча комісія ви­мушена була допустити до участі у виборах 29 березня трид­цять політичних партій і партійних блоків.

Компартія України завоювала майже 25 відсотків голосів 1 отримала 84 мандати, Народний рух — 32 мандати, блок соці­алістів і селян — 29, Партія зелених — 19...

Довго тривали вибори керівництва Верховної Ради. І ли­ше 7 липня після 69 пленарних засідань спікером обрали одного з лідерів Селянської партії О.Ткаченка. Першим зас­тупником став комуніст О.Мартинюк, заступником — пред­ставник СДПУ(о) В.Медведчук. Парламент опинився під владою лівих. Проте економічний спад 1998 зупинити не вдалося.

Особливо несприятливо на господарство України вплинув російський дефолт — фактичне банкрутство державних фі­нансів великої сусідки. Купівельна спроможність гривні одра­зу скоротилася удвічі.

У квітні відбулося офіційне відкриття Монетного двору На­ціонального банку. Це була дійсно історична подія, оскільки останнього разу монети в Києві чеканилися ще в епоху Древ­ньої Русі.

Цього року Президент Л. Кучма неодноразово підкреслював, що історичні корені незалежної України походять від УНР У січні було видано указ про створення ради з питань вивчення наукової спадщини і політичної діяльності М.Грушевського. Відбулося урочисте засідання, присвячене 80-річчю проголо­шення незалежності УНР. І грудня у Києві відкрили пам'ятник М.Грушевському.

26 листопада було підписано Указ Президента про встанов­лення Дня пам'яті Жертв голодомору — цей день відзначаєть­ся кожної четвертої суботи листопада.

1999

Кризовий стан економіки і соціальної сфери перетворював президентські вибори, що мали відбутися цього року, на небезпечний під кутом зору національних інтересів країни референдум Йшлося про те, чи продовжити курс ринкових реформ, започаткова­ний діючим Президентом, чи відмовитися від реформ на ко­ристь чогось непевного й невизначеного.

Найбільші шанси на перемогу у виборах мав Л Кучма Претендував на президентський пост і П.Лазаренко, однак в руках його політичних противників опинилися документи про привласнення екс-прем'єр-міністром величезних дер­жавних коштів. Лазаренко після цього втік за кордон

Почав розколюватися Народний рух України Трагічна за­гибель 25 березня в автомобільній катастрофі В'ячеслава Чорновола не припинила внутрішньопартійної боротьби. Рух поділився на дві ворогуючі між собою партії, очолювані Ю.Костенком і Г.Удовенком.

5 березня Верховна Рада ухвалила Закон «Про вибори Президента України», який передбачав реєстрацію претен­дентів після подання мільйона підписів громадян на їх підт­римку. Вибори відбулися 31 жовтня і пройшли, на відміну від передвиборної кампанії, у спокійній атмосфері. Найбіль­ше голосів набрав діючий Президент — 9 мли 599 тисяч Друге місце посів лідер комуністів П.Симоненко, якого під­тримали 5 млн. 849 тисяч виборців.

Вирішальна проба сил другого виборчого туру відбулась 14 листопада: за Леоніда Кучму проголосувало 15 млн. 871 тисяча чоловік, тобто 56,2 відсотка.

30 листопада Л.Кучма виступив в Національному палаці «Україна» з інавгураційною промовою. В ній підкреслювало­ся, що день 14 листопада став фактично другим всеукраїнсь­ким референдумом і суспільство вже не зійде з курсу, який обрало для себе 1 грудня 1991 року. 22 грудня Верховна Ра­да погодилася з .представленою президентом кандидатурою Віктора Ющенка на посаду Прем'єр-міністра.

Цього року промислове виробництво вперше за десять років зросло на 5,3 відсотка. Порівняно з минулим роком збільшився випуск продукції в усіх галузях, за винятком паливної.

2000

Після перемоги Л.Кучма підписав указ, згідно з яким передбачалося провести 16 квітня Всеук­раїнський референдум, де головними питаннями були недовіра Верховній Раді і право Президента на розпуск парламенту, якщо впродовж місяця в ньому не буде сформо­вана постійно діюча більшість.

Після появи указу парламентську більшість у складі 237 депутатів було створено. Було усунено представників лівих партій від керівництва парламентом.

У перший день роботи п'ятої сесії відбулися вибори ново­го керівництва парламенту. За обрання головою Верховної Ради І.Плюща, першим заступником — В.Медведчука і зас­тупником — С.Гавриша проголосували 255 депутатів

Цього року було ухвалено постанову про зміну радянської символіки на фасаді будинку Верховної Ради державною символікою незалежної України.

У квітні відбувся Всеукраїнський референдум, що дав по­зитивні відповіді на всі поставлені Президентом питання Однак реалізація його наслідків загальмувалася.

15 грудня назавжди припинилася діяльність Чорнобильсь­кої АЕС. Президент Л.Кучма прийняв нелегке рішення про зупинку й останнього енергоблоку в умовах великого дефі­циту електроенергетичних потужностей. Міжнародне спів­товариство, яке давно і наполегливо ставило перед Україною питання про закриття ЧАЕС, обіцяє виділити кошти на до­будову компенсуючих потужностей на Хмельницькій та Рів­ненській АЕС. Проте це станеться тільки в майбутньому.

2001

Новий, десятий рік існування незалежної Ук­раїни розпочався в складній політичній обста­новці. Опозиція, яку можна назвати «право-лі­вою», оскільки в спробі повалити діючого Президента об'єдналися різношерсті політичні партії О.Мороза, Ю Тимошенко, Ю.Костенка, Г.Удовенка, зробила спробу «підня­ти маси». Проте їй не допомогли ані вуличні маніфестації, ані намети на столичному майдані Незалежності, ані істе­ричні заклики контрольованих нею газет. Народні маси не піднялися.

Проте протистояння призвело до відставки Прем'єр-мі­ністра В.Ющенка. Президент висунув на цю посаду Анато­лія Кінаха, і 239 голосами її було схвалено Верховною Ра­дою. З обранням А.Кінаха прем'єром та формуванням но­вого уряду суспільно-політичне становище в кращі помітно стабілізується. Щоправда, дедалі відчутніше наближення чергових парламентських виборів, які відбудуться навесні наступного року. Але це — нормальна для молодої демок­ратії передвиборна боротьба, до якої ми вже звикаємо

Нелегким шляхом іде Україна. Але, хоч і на десятому році, зримі досягнення є, і є реаль­ні підстави сподіватися, що вони рік у рік множитимуться. Отже, з'явилися обнадійливі перспективи зароджується впевненість у завтрашньому дні, без чого так важко жити простій людині. А це на очах зміцнює довіру до молодої української держави, яка посту­пово утверджується в колі цивілізованих країн як рівноправний партнер.