История Украины 10 класс Турченко профиль

Ф.Г. Турченко10класПр Пр Пр Пр Профільний рівень р о оф ф філ льн ь ий ь ь ь й р р р р р р рів івен ень н ьПідручник для загальноосвітніх навчальних закладівн на на на а а а а вч вч вч вч вч ч ал ал ал ал ал л л л л л л л л л л ьн ьн ьн ь ьн ь ь ь ьн ьн ь ьн ь ьн ьн ь н их их их их их их и х з з з з з з з з а ак ак ак ак ак ак к к к к л л л ді ла ла ла дів в в в вРекомендовано Міністерством освіти і науки УкраїниКиїв «Генеза» 2010ВСТУП§1. ЩО І ЯК ВИВЧАЮТЬ У 10 КЛАСІВ КУРСІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ1. Хронологічні межі курсу 1 1.. 1 ХПеред вами підручник з історії України, з яким ви працюватимете в10-му класі. Події, описані в ньому, відбувалися в 1900–1921 рр.На початку цього періоду світ був розподілений між декількома вели-кими державами, а Україна перебувала у складі двох сусідніх імперій – Російської і Австро-Угорської. Стабільність тогочасного світового порядку не викликала сумніву. Лише окремі мислителі й дуже сміливі політичні провидці припускали, що найближчим часом у світовій історії відбудуть- ся події, у результаті яких на політичній карті з’являться десятки неза- лежних держав, а імперії зникнуть. Але сталося саме так. У ході Першої світової війни припинили існувати Російська й Австро-Угорська імперії. Це круто змінило долю українського народу. У 1917 р. почалася Україн- ська революція, у ході якої українці вибороли незалежність, яку зі зброєю в руках відстоювали до 1921 р.Що саме тоді відбувалося, розповідає підручник. Наведені в ньому фак-ти надзвичайно цікаві та повчальні, тому варто їх запам’ятати. Проте вони не завжди дають відповідь на питання: чому протягом порівняно короткого часу історична доля українського народу, інших народів світу так суттєво змінилася? Щоб зрозуміти, чому так сталося, слід звернутися до теорії.2. Теоретичні засади курсу 2 2.. 2 2Слово теоріяозначає узагальнення досвіду, який відбиває закономірностірозвитку природи і суспільства. Історія – це наука, і, як будь-яка інша, вона не існує без теорії. Для сучасного історика звернення до теорії – обов’язковаумова процесу пізнання. Адже вчені прагнуть не лише описати минуле, а й збагнути зв’язок різноманітних подій і процесів вітчизняної і світової історії, розкрити їх взаємообумовленість і внутрішню логіку, спробувати дати від- повідь на вічне питання: звідки і куди все йде?Це неможливо без теорії.З теоретичними засадами вітчизняної і світової історії ХІХ ст. ви вжеознайомилися в 9-му класі. Вам відомо, що сучасні історики розглядають це століття як період розпаду аграрно-ремісничого (традиційного) суспільства з його феодально-кріпосницькими порядками і становлення індустріаль-3Вступного суспільства, в основі якого були ринкова конкуренція, приватна влас- ність і вільнонаймана праця. Двоєдиний процес розпаду традиційного і формування нового (індустріального)суспільства характеризується через призму теорії модернізації, тобто як перетворення всіх сторін життя су- спільства – економіки, соціальної структури, культурно-освітньої, повсяк- денної сфер відповідно до модерних (нових) зразків. Ці перетвореннярозпочалися в Західній Європі ще в другій половині ХVІІІ ст. і стали поширюватися просторами Європи, досягнувши в ХІХ ст. України. Модер- нізація здійснювалася різними шляхами – як еволюційними, реформа- торськими, так і революційними.У ході модернізації відбувалася ліквідація кріпацтва і руйнуваласяфеодально-станова система. На відміну від традиційного суспільства, в яко- му доля кожного, як правило, визначена ще від його народження (селянин усе життя залишався селянином, поміщик – поміщиком, священик своїх синів орієнтував на духовне служіння і т. д.), на етапі переходу до модерного (індустріального) суспільства люди мають більші можливості щодо вибору життєвого шляху, професійних занять, місця проживання тощо. Вони ста- ють мобільнішими. Селянські діти не обов’язково повинні бути хліборобами, а поміщик-дворянин не має гарантій залишатися на все життя великим землевласником. Суспільство вступило в стан соціальної мобілізації.Модернізаційні процеси охопили всі країни Європи – як незалежні, так іті, що перебували в складі інших держав. А такихуХІХ – на початку ХХ ст. була більшість. Модернізація в цих країнах мала багато особливостей і не- сподіваних наслідків. Одним із цих наслідків було пробудження національ- ного життя: інтерес до минулого свого народу, його історії, звичаїв, усної народної творчості тощо; поява національної літератури, преси, школи; ви- никнення політичних партій, які порушують питання про відродження (або утворення) власної держави. Для узагальнюючої оцінки цих процесів використовується термін національне відродження. У ході нього етнос (на- род), який населяє залежну країну, починає усвідомлювати себе як націю.З курсу історії України для 9-го класу, який присвячений вивченнюХІХ ст., ви знаєте, що національне відродження пройшло послідовно три фази розвитку – академічну (наукову), культурницьку і політичну.Розпочавши в 10-му класі вивчати історію України перших десятилітьХХ ст., необхідно чітко усвідомити, що в цей час модернізація і пов’язане з нею українське національне відродженняпродовжувалися. З кінця ХІХ ст. Україна вступила в третю його фазу – політичну, яка характеризується появою партій, масовими народними рухами і, зрештою, Українською ре- волюцією. Разом з тим політичний етап національного відродження був важливим кроком на шляху формування модерної української нації.3. Структура і зміст підручника 3 3.. 3 3Зміст підручника викладений в чотирьох темах, кожна з яких присвя-чена певному хронологічному періоду чи окремій проблемі.Перша тема присвячена історії України 1900–1913 рр. Це роки прискореної модернізації, яка супроводжувалася продов-женням індустріалізації, що розпочалася ще в ХІХ ст., урбанізацією– значним зростанням міст і міського населення; розвитком освіти, науки та технологій. Неодмінний супутник і важлива складова модернізації – на- ціональне відродження –увійшло наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у4Вступполітичну (третю) фазу свого розвитку, коли постало питання про від-новлення української держави.У Другій темірозглядається становище України в роки Першої світо-вої війни, що почалася 1914 р. Україна опинилася на вістрі геополітичних планів Російської імперії, з одного боку, і Німеччини, Австро-Угорщини та їх союзників – з іншого.Світова війна виступила каталізатором революційного розв’язаннясуспільних суперечностей. Посилилися опозиційні рухи, у т. ч. національні.У Третій темійдеться про ключові події, пов’язані з Українською на-ціональною революцією 1917 – початку 1918 р., у ході якої відбувалося становлення суверенної Української держави.Четверта тема присвячена аналізу боротьби за збереження україн-ської державності, складному й багатогранному державотворчому процесу в Україні,який тривав з початку 1918 до 1921 р.Історичні події 1900–1921 рр. в Україні в підручнику розглядаються взагальноєвропейському і світовому контексті. Разом з тим, у кожній темі є питання про місцеві аспекти історичного процесу. Тут розкриваються осо- бливості суспільно-політичного і духовного життя мешканців вашого регі- ону і порівнюються з аналогічними процесами на інших територіях Украї- ни. Йдеться і про звичаї, традиції, побут, повсякденне життя, роль церкви, внесок діячів рідного краю в розвиток культури.Зміст підручника відповідає навчальній програмі, затвердженій МОНУкраїни для профільних класів, але послідовність викладу матеріалу в деяких випадках змінена. Це пов’язано з авторською концепцією підруч- ника, суть якої викладено в «Теоретичних засадах курсу».4 4 4. Як працювати з підручником 4.. 4Запрошуючи вас до вивчення історії України 1900–1921 рр., зауважимо,що підручник розрахований на активне навчання, а не на механічне запам’ятовуванняісторичного матеріалу.Звичайно, без фактів, історико-географічних об’єктів, імен і дат історіїяк науки не буває. Історична компетентність передбачає засвоєння най- головніших з них. Але зосереджувати свої зусилля лише на запам’я-товуванні – безперспективний шлях. Історія розвивається, до наукового обігу залучаються нові документи, які відкривають невідомі раніше грані історичного процесу. А це – нові події, люди, дати. Запам’ятати їх усі не- можливо та й недоцільно. Важливіше навчитися оперувати історичною інформацією, яка накопичується, творчо засвоювати її,а це передбачає не пасивне запам’ятовування, аактивне навчання, пошуково-дослідницькуроботу, високий рівень активності і самостійності.Саме з цих принципів виходив автор підручника, прагнучи викластиісторичний матеріал так, щоб він, по-перше, відповідав сучасним науко- вим досягненням, по-друге, був доступним для вашого розуміння, по- третє,навчив вас аналізувати прочитане, вміти самостійно здобуватинові знання, використовувати їх у нестандартній ситуації, щоб, врешті, підручник став порадником не лише на уроці, але й поза школою.Цей авторський задум обумовив структуру підручника. Як зазначалося вище, весь матеріал курсу розподілено на чотири теми.Кожна із цих тем складається з кількох параграфів, а ті, у свою чергу, – з окремих пунктів.5ВступУсі параграфи в межах кожної теми об’єднані єдиним задумом, тому, роз-почавши її вивчати, варто замислитися, як назва теми пов’язана зі змістом окремих параграфів, яка спільна ідея їх об’єднує. На це вас зорієнтує рубрика«Творче завдання до теми», якою починається кожна з чотирьох тем підруч- ника. Під цією рубрикою сформульовано запитання, на яке ви повинні дати ґрунтовну відповідь (усну або письмову, у формі реферату чи історичного есе) після завершення вивчення цієї теми. Для вирішення «Творчого завдання до теми», виявлення провідної ідеї вам необхідно осягнути весь матеріал теми.Якщо ви відшукали відповідь, її треба підкріпити історичними факта-ми та прикладами. Згадайте, що вам було відомо до цього, і поміркуйте над тим, про що ви дізналися зараз. Спробуйте самостійно переказати те, що ви опанували. Вкрай важливо обговорити свої висновки зі своїми товаришами у класі.У кожному параграфі міститься рубрика «Згадайте»,в якій сформульо-вано кілька запитань, відповіді на які допоможуть вам пригадати важливі історичні факти, що вивчали раніше (інколи в попередньому навчальному році), і таким чином зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки вивченого вами з новим матеріалом.Після рубрики «Згадайте» кожен параграф має «Творче завдання», якесформульоване з урахуванням того конкретно-історичного матеріалу, що міститься в ньому, а також змісту «Творчого завдання до теми».У ході ознайомлення з матеріалом параграфа під рубрикою «Поміркуй-те» ви натрапите на проблемні запитання, які дозволять краще осмислити викладені історичні факти. Дуже важливо, щоб ви спробували, спираю- чись на наявні знання та розуміння історії, сформулювати власну відпо- відь. Не бійтеся помилитися, адже перевірити себе ви зможете за кілька хвилин, коли дочитаєте текст до кінця. Всі вчаться шляхом аналізу й по- долання власних помилок.Може статися, що однозначно відповісти на сформульоване в підручникузапитання неможливо. Хай вас це не бентежить – в історії багато подій та явищ, яким важко дати однозначну оцінку.Але будь-який висновок має базу- ватися на доказах, тобто в його основі повинні бути факти, аргументи. Слід пам’ятати, що недостатньо просто підшукати факти, що підтверджують вашу думку, треба обов’язково пересвідчитися, чи немає фактів, що спростовують її. Лише за таких умов ви зможете робити обґрунтовані, переконливі висновки.В останньому фрагменті кожного параграфа під назвою «Підсумки таузагальнення» міститься короткий узагальнюючий виклад змісту всього параграфа. Прочитавши цей фрагмент, знайдіть його підтвердження у тексті параграфа і поміркуйте, як його зміст допомагає вирішенню твор- чих завдань до цього параграфа і до теми в цілому.Прочитавши весь параграф і виконавши завдання, передбачені в йоготексті, ви повинні закріпити і поглибити вивчене. Почати це рекоменду- ється з ознайомлення із запитаннями під рубрикою «Перевірте себе»,яківи знайдете після кожного параграфа. Вони складені так, щоб відповівшина них, ви змогли переконатися, що вільно орієнтуєтеся в темі та готові ви- рішити«Творче завдання» – дати усний чи письмовий виклад вашого ба-чення суті поданого в параграфі матеріалу.Але не поспішайте робити остаточних висновків. Учені виявляють новіфакти і на підставі сучасних теоретичних підходів формулюють висновки, які підтверджують чи спростовують усталені уявлення про минуле. В до-6Вступдатках до кожного параграфа є рубрика «Документи і матеріали»,підякою публікуються фрагменти робіт відомих вітчизняних і зарубіжних вчених чи документальні свідчення, що конкретизують ваші уявлення про події і процеси, про які йдеться в параграфі. Ознайомлення з «Доку- ментами і матеріалами» інколи може внести істотні корективи в прочитане і позначитися на змісті вирішення вами «Творчого завдання».Не залишайте поза увагою ілюстрації, картиі картосхеми – вони по-легшать розуміння складних історичних процесів.Для кращого засвоєння матеріалу обов’язково попрацюйте з хроноло-гічною таблицею, яка винесена в кінець кожного розділу.На хронології подій слід зупинитися окремо. Події, описані в підруч-нику, відбувалися в період, коли літочислення в Україні проводилося за юліанським стилем(до 1 лютого 1918 р.) і григоріанським стилем (з 1 лютого1918 р.). Старий (юліанський) стиль відставав у ХХ ст. від нового на 13 діб. Коли 1918 р. календар переводили на новий (григоріанський) стиль, то на- ступним днем після 31 січня стало 14 лютого. Саме за юліанським стилемнаводяться у підручнику події, що відбувалися до 1 лютого, і за григоріан- ським стилем – що відбувалися після 31 січня 1918 р. Деякі важливі події, що відбулися до 1 лютого 1918 р., мали особливий історичний резонанс і про які часто згадують сучасники, подаються за старим і новим стилем.5. Д 5. Додаткові джерела інформації 5 5Може трапитися й так, що вичерпних відповідей на ваші запитання у під-ручнику ви не знайдете. У такому разі бажано звернутися до додаткових дже- рел інформації: до науково-популярної літератури, енциклопедій, хрес томатій та ресурсів мережі Інтернет. Для пошуку необхідної інформації у мережі Інтернет варто скористатися пошуковими системами Google, Яндекс, Мета та іншими. Зокрема, багато цікавого історичного матеріалу розміщено на сайтах:? Історія України http://www.uahistory.kiev.ua? Українська історична спілка http://spilka.cjb.net? Історія України http://history.franko.lviv.ua? Музейний простір України http://prostir.museumСподіваюся, що підручник стане вашим помічником в опануванні істо-рії України 1900–1921 рр. Бажаю успіхів!Перевірте себе1.Викори 1. Використовуючи ваші знання з 9-го класу, розкрийте суть понять истову уючи ва аші зна ання з 9-г го к кл ласу, розкрийте суть понять«аграрно-ремісниче суспільство», «індустріальне суспільство», «модерні- зація», «національне відродження», «націотворення». «агр рар рно-ремісни иче сусп піль ьство», «інд дустр рііальне су успільство», «модерні-заціія», «нац ціона онал льне від ві ро дрод дження», «н ення « націіот і і творення воренн я». .2. Яки 2. Який зв’язок існує між модернізацією і національним відродженням? 3. Які етапи виокремлюються в українському національному відродженні? 4. На якому етапі перебувало національне відродження на початку ХХ ст. і ий з зв’язок к існу ує м між м моде ернізаціією і на ац ціональним відродженням?3.Які ета апи ви ио окремлюют ться я в україн нськом му у націона альному відродженні?4. На я яко ому ет тап пі пе ере ебува ало націонал льн не віід дродженн ня на початку ХХ ст. іякі характерні риси цього етапу? які х хар рактер рн ні ри иси цьог го е етапу?5. Чому важливо знати, що відбувалося в 1900–1921 рр. у вашому рідному краї? 6. У чому переваги активного навчання над механічним запам’ятовуванням 5. Чому у ва ажлив во о знат ти, що в відбу увалося в в 19 900– –1 1921 рр. у у вашому рідному краї?6.У чому у перев ва аги а акти ивно ого н навчанн ня над м ме еханічни им запам’ятовуванняммате матеріалу? еріалу?7. Яке с 7. Яке співвідношення між фактичним матеріалом і теорією в історичній науці? 8. Яке співвідношення між юліанським і григоріанським стилями? 9. Відвідайте запропоновані в підручнику сайти мережі Інтернет і проаналі- співвідно ош шенн ня м між ф факт тичним м мате еріа ало ом і теоріією в історичній науці?8. Яке спііввідн ношен ння між ж юл ліанськи им і гри иго оріанськ ким стилями?9. Відвіда айте за ап проп понован ні в підручнику у сай йт ти мереж жі Інтернет і проаналі-зуйт зуйте їхні інформативні можливості. те їїхні ін нф форм мати ивні мож жливост ті.7Тема 1.УКРАЇНАВ 1900–1913 рр.Творчезавдання до Теми:Як відреагувала в 1900–1913 рр. Україна на історичні виклики епохи?§ 2–3. УКРАЇНА ПЕРЕД ІСТОРИЧНИМИВИКЛИКАМИ ХХ ст.Згадайте 1. Унаслідок яких історичних подій і коли Україна втратила дер-жавність? 2.До складу яких держав входили українські землі в XIX ст.?Творче завдання Які головні завдання стояли перед Україною на початкуХХ ст.?1 1 1 1 1 С 1. Світ на початку ХХ ст. 1 1 1 1... С С С1900–1913 рр. відзначені прискоренням модернізаційних процесів усвіті. Цьому, перш за все, сприяла індустріалізація – будівництво нових заводів, зростання видобутку вугілля й нафти, прокладання нових залізниць. На передових підприємствах запроваджувалися новітнітехнології, удосконалювалася організація виробництва, з’явився кон- веєр, почалася ера автомобілів і авіації, швидко поширювалися телефон і радіо.У наукових уявленнях людей про навколишній світ відбулася справж-ня революція. Була створена теорія відносності, розроблена планетарна модель атома, відкрите рентгенівське випромінювання.Традиційна соціальна структура аграрно-ремісничого суспільства, якувизначали великі землевласники-поміщики і селяни, відходила в минуле. На передній план суспільного життя вийшли підприємці і робітники. Зростала чисельність інтелігенції. Посилилися міграційні процеси. Селя- ни, шукаючи кращої долі, залишали насиджені місця. Міста і фабрично- заводські селища швидко розросталися.Наростала громадсько-політична активність населення, відбуваласяйого самоорганізація: створювалися громадські організації і політичні партії, профспілки, розгорталися страйкові рухи. Назрілі суспільні пи-8тання намагалися розв’язати як з допомогою реформ, так і шляхом рево- люційного насильства. Загострювалися відносини між великими держа- вами, що наближало світ до Першої світової війни.Помір ркуйтеЯк впли Як вплинула модернізація на становище в колоніальних і залежних країнах? инула мо одер рнізація на ста ановище е в колон е ніальни их іі зале ежни их країна ах?Колоніальна система вступила в період кризи. Політично залежні на-роди, зазнавши модернізаційних трансформацій, шукали шляхи націо- нального визволення. На земній кулі почалася ера незалежних держав. Щоб переконатися в цьому, досить порівняти політичну карту світу почат- ку ХХ ст., розфарбовану в кілька кольорів, що фіксувало його розподіл між головними імперіями світу, і політичне багатоцвіття, яке поступово опановувало континенти в наступні десятиліття.На тлі цих грандіозних змін у світі розглянемо питання: в якому на-прямку розвивалася на початку ХХ ст. Україна?2... Н 2. Населення, площа і адміністративно-політичний статус 2 2 2 2 2 2 Нукраїнських земельНа початку ХХ ст. Україну ще не можна було знайти на політичнихкартах. Український народ не мав власної держави і входив до складу двох сусідніх імперій – Російської і Австро-Угорської. Якби Україна існувала тоді як реальна держава, то це була б одна з найбільших європейських країн. За своєю площею Україна поступалася лише Росії, перевищуючи Німеччину, Велику Британію і Францію (без колоній). Щодо чисель- ності населення, то за цим показником її випереджали в Європі лише Росія, Німеччина і Велика Британія. Загальна площа суцільного маси- ву земель, заселених переважно українцями (українських етнічних тере- нів),становила понад 739 тис. кв. км. Кількість населення на цих тери-торіях у 1914 р. сягала 46,0 млн чол.: з них 32,6 млн становили українці, 13,4 млн – представники інших національних груп.Географію розселення українців у межах Російської імперії напередодніПершої світової війни ілюструє карта «Українські землі на початку XX ст.» (див. с. 11). Більшість земель, населених переважно українцями, перебу- вала у складі Російської імперії. Це насамперед територія 9 губерній, які називають українськими: Волинської, Катеринославської, Київської,9Тема 1Модерна Одеса. Початок ХХ ст.Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської і Черні- гівської. Ця територія одержала умовну назву Наддніпрянська Україна, або Наддніпрянщина.Наведена в підручнику карта свідчить також, що насправді україн-ський етнічний кордон на початку XX ст. виходив за межі 9 названих гу- берній і проходив відповідно по Чорноморській губернії, Кубані, Області Війська Донського, по Воронезькій, Курській, Могилівській, Мінській, Гродненській, Сідлецькій, Люблінській губерніях і Бессарабії. Частина повітів цих адміністративно-територіальних одиниць Російської імперії була компактно заселена українцями. Однак їх не приєднували до сусідніх губерній, населених переважно українцями.Помір ркуйтеЧому ц Чому царський уряд не об’єднував населені переважно українцями землі в межах українських губерній? царський й ур ряд н не об’єднував на а аселені перева аж жно у україїнцями з землі вмежах українсь ьких губе ерній?Це суперечило політиці імперської еліти, яка вважала українців гілкоюросійського народу, що під впливом історичних обставин «ополячилася».Царський уряд вважав своєю метою ліквідувати сліди «ополячення», аси- мілювати українців. Це було частиною стратегічного задуму російських політиків щодо України, який в науці одержав назву «російський імпер- ський проект».Не випадково в лексиконі російських чиновників термін«Україна» на початок ХХ ст. не вживався. В усіх офіційних документахдля позначення Наддніпрянської України використовували терміни: «Південно-Захід на Росія»(іноді – «Малоросія») і «Новоросія» (територіяКатеринославської, Херсонської і Таврійської губерній). Українські гу- бернії не становили єдиної адміністративної цілісності: кожна з них управлялася безпосередньо з Петербурга губернатором, якого призначав російський імператор.10Тема 1Решта українських земель, якілежали на захід від річки Збруч, були під владою Австро-Угорщини. Ці землі відносилися до різних адмі- ністра тив них одиниць. Зокрема,те- риторії сучасних Івано-Франківської, Львів ської і Тернопільської областей входили до складу коронного краю під назвою Королівство Галіції і Лодомерії*(ско рочено – Галичина) зПрапор та герб Королівства Галіції центром у Львові. Там перебували провінційні органи управління – на-і Лодомеріїмісник , якого призначав австрійський імператор, та представницький ор-ган – Галицький крайовий сейм. Умовно Галичина поділялася на Східну (переважно українську за складом населення) і Західну (переважно поль- ську). Східна Галичина охоплювала понад дві третини території та насе- лення коронного краю, а Західна – третину. Представники українського населення впродовж багатьох десятиліть домагалися адміністративного поділу Галичини на Східну та Західну.Помір ркуйтеЗ чим були по З чим були пов’язані ці вимоги українців? ов’язані ц ці ви имоги и українц ців?Це мало створити кращі умови для національно-культурного розвиткуукраїнської більшості. Але польська еліта, яка економічно і політично до- мінувала в краї, не була в цьому зацікавлена. До українців вона ставилася як до відгалуження польського етносу.Центральна вулиця. Чернівці. 1910 р.* Лодомерія – історична Володимирська земля.12УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Північна Буковина, населена пе-реважно українцями, разом з Пів- денною, здебільшого румунською, входила до складу єдиної адмі ні-стра тивно-те риторіальної одиниці – Герцогства Буковина. Крайову вла- ду Герцогства очолював президент. Діяв також представницький орган влади – малий сейм.Закарпаття – найзахідніша істо-рична українська територія – входи- ло безпосередньо до складу Угорщи- ни. Воно було розділене на 4 адміні- стративних одиниці – комітати (жупи), які не становили єдиної адміні- стративної цілісності й не мали ніякого самоуправління.Театральна площа. Ужгород.Поч. ХХ ст.Загалом у Західній Україні на початку ХХ ст. мешкало понад 6,4 млн осіб,з них 4,8 млн, або 65 %, – українці.3 3 3. Історичні завдання України 3 3... 3 3 3і перспективи їх розв’язанняЯкщо виходити із загальносвітових тенденцій формування модернихнацій і створення незалежних держав , викликаних епохою модернізації,то найголовнішим історичним завданням України на початку ХХ ст. буловідновлення свого державного статусу (становища).Помір ркуйтеЧи були Чи були передумови для подолання бездержавного статусу і створення україн- ської держави? и передумов ви дл ля п подолання без здержавного стат з тусу і ств ворення україн-ської держави? ?Передумови подолання бездержавного статусу України спиралися нажиттєві реалії. Попри всі перешкоди і складності Україна впевнено йшла шляхом індустріалізації, яка створювала необхідну матеріальну основу націотворення. Формувалася нова соціальна структура. Прагнучи знайти шляхи до самозбереження українців, національна інтелігенція сформу- лювала українську ідею, покликану об’єднати всіх українців, висунула власне бачення майбутнього свого народу – «український проект». Фор- мування модерної української нації і відродження української державно- сті– дві найважливіші складові «українського проекту».Таким чином, на початку ХХ ст. в Україні змагалися дві тенденції: зодного боку, денаціоналізація, асиміляція українців; з іншого – їх пере- творення в модерну націю, що ставить завдання створення власної держави.З першим історичним завданням України –перетворення її народу вмодерну націю і створення власної держави – було тісно пов’язане другезавдання – возз’єднання України, подолання її територіальної розчлено- ваності.Помір ркуйтеЧому для успішного націотворення і державотворення необхідно було подолати те риторіальну роз’єднаність України? Чому д для успіш шногго націот творення і дер р ржавотво орення я необх хідно о було по одолатите риторіальну роз’’є єдна аність Укр раїни?13Тема 1Територіальна цілісність – необхідна передумова успішного соціально-політичного і національно-культурного розвитку будь-якого народу. Від- сутність територіальної цілісності заважала формуванню природних на- родногосподарських зв’язків між Наддніпрянщиною і Західною Україною, створювала перешкоди на шляху спілкування людей по обидва боки російсько-австрійського кордону, обміну культурним і виробничим досві- дом. Історія знає випадки, коли на ґрунті одного етносу формувалися дві нації, наприклад серби і хорвати. Досягнення єдності, соборності України стало в ХХ ст. однією з найважливіших передумов формування модерної української націїі, у кінцевому підсумку, самозбереження українців.Помір ркуйтеЧи були на початку ХХ ст. підстави сподіватися на подолання територіальної роз’єд наності України? Чи були на по очатк ку ХХ Х ст т. підс стави сп подіватис ся на по одола ання територ ріальноїроз’єд н наності У Укра аїни?Історія відкривала перспективу успішного подолання територіальноїрозчленованості України.Це питання мало два аспекти: внутрішньоукраїнськийі зовнішньополі-тичний. Українці повинні були, по-перше, самі прагнути об’єднання, а по-друге, об’єднанню всіх українських земель воєдино мала сприяти міжна- родна ситуація.Щодо прагнення до об’єднання, то воно в українстві ніколи не зникало.У ХІХ ст., на початку українського національного відродження, інтеліген- ція виробила ідею соборності – єдності українців усіх регіонів, незалежно від того, у складі якої держави й адміністративно-територіальної одиниці вони перебували. У ХХ ст. ідея соборності – невід’ємна складова україн- ської ідеї– вийшла з вузького кола українських інтелектуалів і почала на-бувати масового характеру і в підросійській, і в підавстрійській Україні.Другий, зовнішньополітичнийаспект возз’єднання українських земельбув пов’язаний з відносинами між Російською і Австро-Угорською імпе- ріями. Наближення війни між ними відкривало перспективу краху цих імперій і відродження на їх руїнах нових незалежних держав. Нові дер- жави в модерну епоху виникали, як правило, в результаті воєн між бага- тонаціональними державами, наростання внутрішніх суперечностей всередині них, а також національних революцій.Третім історичним завданням України на шляху націотворення і дер-жавотворення було врегулювання міжнаціональних відносин.В Україні здавна жили й співпрацювали представники багатьох наро-дів. У демократичному суспільстві, в якому забезпечені громадянські і національні права людей, багатонаціональний характер країни виховує у громадян почуття толерантності, сприяє обміну життєвим і виробничим досвідом, допомагає взаємному культурному збагаченню. Іншою була ситуація в імперських державах: і західноукраїнське, і східноукраїнське населення було об’єктомне лише соціального, а й національного гніту.Історично склалося так, що за національним складом село було пере-важно українським, місто – багатонаціональним, здебільшого російським і єврейським, а на західноукраїнських землях – польським, єврейським, німецьким, румунським, угорським. У сільському господарстві працюва- ло 90 % українців. Поза сільським господарством у Наддніпрянській Україні працював лише кожен десятий українець, у той час як поляків – майже половина, росіян – 82 %, євреїв – 97,5 %. Здебільшого в руках пред-14УКРАЇНА В 1900–1913 рр.ставників буржуазії цих національностей перебували міська промисло- вість, торгівля, ремесло та фінанси. Українці в містах становили меншість – близько третини населення.Концентрувалися вони передусім на околицях.Між містом і селом існував мовний бар’єр. Село розмовляло українсь кою мовою, місто – переважно російською, а на заході – польською, німецькою та угорською.У Галичині зберігалося польське культурне, господарське і політичнедомінування поляків, на Буковині – румунське і німецьке, у Закарпатті – угорське.Існувала дилема: чи призведуть ці суперечності в умовах бурхливих мо-дернізаційних змін ХХ ст. до гострих міжнаціональних конфліктів, чи різні етноси України знайдуть спільну мову і підтримають прагнення українців до самозбереження, вироблять разом з ними спільне бачення майбутнього України, погодяться визнати Україну своєю спільною Батьківщиною?Помір ркуйтеЧому п Чому питання про міжнаціональний мир в Україні мало для її майбутнього до- леносне значення? питання про міжн нац ціональ ьний мир р р в Укра аїні мал ло для її м майбутньо ого до-леносн не значен ння? ?У широкому розумінні йшлося не лише про толерантне ставлення пред-ставників одного етносу до іншого. Життя підказувало етнічним українцям і представникам інших народів, які століттями жили поряд на території України, що заради спільного майбутнього необхідно йти шляхом взаємно- го зближення. Цьому сприяли традиції проживання на спільнійтериторії, спільнеекономічне життя, спільне історичне минуле. У перспективі все цезближення мало привести до формуванняв Україні модерної нації на по- ліетнічній (багатоетнічній) основі – української політичної нації. Ядром політичної нації, як правило, є етнос, який становить більшість.Підсумки й узагальненняТаким чином, на початку ХХ ст. перед населенням України стояло Таким чином, на початку ХХ ст. перед населенням України стоялобагато складних завдань. Найважливішим залишалося відновлення державної незалежності й територіальної цілісності, налагодження нормальних відносин між українцями і представниками інших ет- нічних спільнот України. Лише за умови вирішення цих історичних завдань відкривалися перспективи розв’язання всіх інших. багато складних завдань. Найважливішим залишалося відновлення державної незалежності й територіальної цілісності, налагодження нормальних відносин між українцями і представниками інших ет- нічних спільнот України. Лише за умови вирішення цих історичних завдань відкривалися перспективи розв’язання всіх інших.Але здобуття Україною незалежності було можливе лише за умови Але здобуття Україною незалежності було можливе лише за умовиістотного послаблення чи повного краху імперій, між якими вона була розділена, – Російської і Австро-Угорської, а також за сприятли- вої для неї міжнародної ситуації. істотного послаблення чи повного краху імперій, між якими вона була розділена, – Російської і Австро-Угорської, а також за сприятли-, Російської і Австро Угорської, а також за сприятливої для неї між жнародної ситуації.Перевірте себе1. Які висновки щодо географії розселення українців і адміністративного 1. Які ви исновк ки и що одо геог граф фії розсе елен ння у українціів і адміністративногостатусу українських земель можна зробити, аналізуючи карту «Україн- ські землі на початку XX ст.»? стат тусу україїнськ ких х зем мель ь можна а зроби ити и, аналізуючи карту «Україн-ськіі зе емлі на а п поча атк ку XX X ст т.»?2. Охар 2. Охарактеризуйте найважливіші завдання, які стояли перед українським рак ктеризу уйте е на айваж жли ивіші зав вда ання я, які стоя яли перед українськимнаро народом на початку XX ст. одо ом на п по очатку XX с ст.3. Чому і як відсутність незалежності й територіальної цілісності гальмува- 3.Чому і як від дс сутн ніст ть нез зале ежності й терито оріально ої цілісності гальмува-ла р ла розвиток України? розв виток У Укра аїни и?15Тема 14. Як 4. Які передумови відродження власної державності і національної ціліснос- 4 кі пер ред ду умов ви ві відродже енн ня я вл лас асної держ ржавності і національної ціліснос-ті склалися в Україні на початку XX ст.? ті с скл к ал лис и я я в Ук Укра аїні на п поч о ат атку у X X ст.? X5. Що заважало відновленню української державності? Яким було співвід- 5. Щ Що за заважа жало ло від днов вленню у укр раїнс нс ськ ь ої дер ржа ж вності? Яким було співвід-но ношення цих чинників? ношенн ння ци их х ч чинн ник и ів к ів?6. О 6. Охарактеризуйте поняття «українська ідея», «ідея соборності». 7. Який зміст вкладається в поняття «модерна політична нація»? Оха аракт тер е изуй уйте те пон нят ття т «украї а нс ська а ід ідея», «ід ідея соборності».7. Яки кий й зміст т вкла ада аєт є ьс ся я в в поняття я «м мод дер ерна р н політ ітична нація» ?Документи1. З праці Є. Наконечного «Украдене ім’я»Після скасування «Малоросійського генерал-губернаторства» (1854) термін«Малоросія» став потроху занепадати. Для Правобережної України російські бюрократи вигадали нову назву «Юго-Западный край». Подібно до того, як за- мість Литви й Білорусії було введено назву «Северо-Западный край», замість Польщі – «Привіслянський край», так і замість України з’явилася назва «Юго- Западный край», вживана, правда, тільки для означення Правобережної України.У 1897 р. Микола ІІ велів не згадувати в офіційних документах про ЦарствоПольське. Російські бюрократи віддавали перевагу таким найменуванням, як Привіслянський край, Тифліська і Кутаїська губернії – тобто лише назви геогра- фічні, жодних національних. Для Півдня України була вигадана назва «Новоро- сія»... Можна було писати про українську худобу, українську пшеницю, але вжи- вати термін «український народ», «українська мова» заборонялося.Офіційно дозволялося вживати образливий термін «малорос» у противагудо бундючного «великороса». «Цензура забороняє українцям називати свій на- род своїм іменем, а велить усюди уживати “русский”, – а з великої протекції “южно-русский”, або “малорусский”» – так писав у статті «Не было, нет и быть не может!» ще в 1904 р. І. Кревецький.Наконечний Є.П. Украдене ім’я:Чому русини стали українцями. – Львів, 2001. – С. 5.Запитання і завдання1. Чому російська бюрократія прагнула заборонити вживання національних 1. Чому р російс ська б бюрократія прагнула з заборо онити вживання національнихназв своїх окраїнних регіонів? назв св воїх ок країнн них регіонів в? ?2. Як у наведеному документі розкривається суть «російського імперського 2. Як у н наведе деному у документі тіі розкриває ється с суть « «російського імперськогопроек проекту»? кту»?§4. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.Згадайте 1. Які характерні риси кріпосництва? 2. Якими особливостями від-значений розвиток сільського господарства в Україні після реформи 1861 р.?Творче завдання Чи можна було модернізувати українське село, не ліквіду-вавши поміщицького землеволодіння?1. Труднощі модернізації села 1 1 1 1 1... ТТиповим жителем України на початку ХХ ст. був селянин-українець.У сільському господарстві була зайнята більшість населення України – близько 90 %. Сільське населення виробляло більшу частину національ- ного продукту України.16УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Але техніка землеробства залишаласявідсталою, ручна праця переважала, продуктивність була низькою, доходибільшості селян – незначними. Надбання модернізації – нові знаряддя праці, техно- логії, освіта, книжки і газети – дужеповільно проникали в село. Абсолютна більшість сільських жителів були непись- менними. На початку ХХ ст. селянське господарство все ще залишалося значною мірою натуральним.Як і багато десятиліть тому...Селянська сім’я обідає коло хати.Київщина. 1906 р.Згадайте Які характерні риси натурального господарства?Це означало, що пересічний селянин рідко використовував промисловупродукцію. У його будинку взимку ткали полотно, з якого шили одяг; він сам або на його замовлення сусід виготовляв необхідний дерев’яний рема- нент, у сільській кузні замовляв потрібні металеві товари. Селяни прагну- ли обходитися тим, що виробляли самі або виготовлялося в межах села. Будинки і господарські споруди часто будували без єдиного цвяха.Модернізація села стримувалася перш за все великим поміщицькимземлеволодінням. У підросійській Україні, наприклад, на початку ХХ ст. у руках 32,5 тис. дворян було 10,9 млн десятин землі – у середньому по 334 десятини на маєток. У підавстрійській Східній Галичині кілька тисяч заможних поміщиків володіли майже половиною загальної земельної площі.Помір ркуйтеЧому поміщицьке землеволодіння стримувало модернізацію сільського госпо- дарства? Чому п поміщицьке земл лево олодін ння стри имувало модер рніз зацію ю сіл льського госпо-дарства?Велике землеволодіння мало наслідком селянське малоземелля. Мільйо-ни селян України перебували на межі розорення або перетворювалися в безземельних. Селянські сім’ї були великими (5–7 чол.), і наявної землі (в середньому 7 десятин) для створення ефективного фермерського госпо- дарства не вистачало.Маючи значні земельні площі, пересічному поміщику не обов’язковобуло займатися копіткою справою ринкової перебудови своїх маєтків: впроваджувати нову сільськогосподарську техніку і здобутки агрономіч- ної науки, вивчати ринкову кон’юнктуру, турбуватися про збут готової продукції, вести бухгалтерський облік і робити все те, чого вимагав ринок. Такий шлях обирало небагато поміщиків. Більшість з них господарювала традиційно: обробка панських ланів відбувалася примітивним селян- ським реманентом, за що селянин одержував від поміщика частину зібра- ного врожаю. Нерідко він відпрацьовував у пана грошову чи продуктову (як правило, зерном) позику. За право випасати худобу на поміщицькому лузі, полювати в його лісі чи збирати там хмиз також доводилося відпра- цьовувати.Крім великого поміщицького землеволодіння, гальмом розвитку сіль-ського господарства була також селянська община. У тих регіонах, де вона залишалася, відбувалися постійні перерозподіли земель: селянська сім’я одержувала землю в одному кінці села, а під час чергового перерозподілу – в17Тема 1іншому. Часто наділи складалися з декількох земельних ділянок, розмі- щених на значній відстані одна від одної. Економічного інтересу вкладати гроші в покращення агротехніки не було: через декілька років ця земля могла опинитися в інших руках.2 2 2. Аграрне перенаселення і його наслідки 2 2 2... 2Додатковим чинником, який стримував модернізацію сільського госпо-дарства, було аграрне перенаселення.У Наддніпрянській Україні в 1860–1910 рр. сільське населення зрослона 86 %. За цей же час площа селянських земель збільшилася лише на 32 %. Склався величезний надлишок дешевої робочої сили, який налі- чував мільйони чоловік. Особливо багато «зайвих» робочих рук було на Правобережній Україні та в густонаселених губерніях Лівобережжя. Вони готові були працювати за найменшу винагороду.Помір ркуйтеДе моггли знайт Де могли знайти застосування «зайві» руки? ти за астос сування « «зайві» р руки?У пошуках джерел існування селяни мусили покидати рідні села. Осно-вна їх маса вирушала на сільськогосподарські заробітки в Степову Україну, Бессарабію, на Дон, Кубань, Нижнє Поволжя. Восени, коли сезонні роботи закінчувалися і заробітчани поверталися додому, починали думати, як бути наступного року. Уряд не забороняв еміграцію українського селянства за Урал, до Сибіру, на Далекий Схід, і багато селян наважувалися на небезпеч- ну подорож, сподіваючись знайти далеко від батьківщини кращу долю.У 1896–1906 рр., після спорудження Транссибірської магістралі, на Схід переселилося близько 600 тис. осіб.Аграрне перенаселення викликало також міграцію західноукраїнськихселян. У 1909 р. в США мешкало вже 470 тис. українців. Багато селян їхало в Канаду, Бразилію й Аргентину. Поширеною була сезонна міграція селян і робітників. На сезонні роботи вирушали до Бессарабії, Південної України, Німеччини, Бельгії, Франції.3 3 3. Модернізаційні процеси в сільському господарстві 3 3 3... 3 3Однак модернізаційні процеси все ж поширювалися й на сільське гос-подарство України. Частина хліборобів зуміла пристосуватися до нових ринкових умов і досить успішно вела своє господарство, розширюючи його, скуповуючи землі поміщиків, що розорялися. Вони становили заможну частину сільської громади. Їхні господарства фермерського типу про- цвітали. Найбільшою і найвпливовішою ця група селян була в Степовій Україні. Саме в цих господарствах застосовувалася праця вільнонайманих робітників, упроваджувалася нова сільськогосподарська техніка, новинки агрономії, мінеральні й органічні добрива, забезпечувалося поступове на- рощування валових зборів і середньої врожайності сільськогосподарських культур.Прикметою модернізації сільськогосподарського виробництва була спе-ціалізація окремих районів, що на початку ХХ ст. посилилася.Помір ркуйтеЧому на початк Чому на початку ХХ ст. спеціалізація окремих районів посилилася? ку ХХ Х ст. спе еціаліз зація окр р рем их ра айонів по осили илася я?18УКРАЇНА В 1900–1913 рр.У Степовій Україні поміщики йзаможні селяни намагалися щороку розширювати посіви зернових, а на Правобережжі (частково й на Ліво- бережжі) – технічних культур: цук- рових буряків, картоплі, тютюну. Це дозволяло їм не лише покривати виробничі витрати, але й одержувати прибуток. Якщо поміщик-степовик займався виключно сільськогоспо- дарським виробництвом, то право- бережний, а нерідко й лівобережний поміщик був ще й промисловцем. У правобережних і лівобережних маєтках будувалося багато цукро- вих, спиртових заводів та інших підприємств. Окремим поміщикам вдалося модернізувати свої маєтки, пе- ретворивши їх на високоінтенсивні господарства.Парова молотарка заводу братів Классе- нів. Олександрівськ. Такі машини дедалі частіше використовували в сільськомугосподарстві України. Початок ХХ ст.Провідну роль у сільському господарстві України відігравало вирощу-вання зернових, особливо озимої пшениці. На початку ХХ ст. на українських землях збирали більше 75 % загальноімперського врожаю цієї культури. Мільйони пудів зерна вивозили за кордон через морські порти на Чорному і Азовському морях. Україна й на початку ХХ ст. залишалася «житницею Європи». Експорту хліба сприяв розвиток Одеського та інших південно- українських портів.4 4 4. Земства і кооперативи 4 4 4 4 4... 4Модернізаційним процесам у селі сприяли земства. Земські установина початку ХХ ст. існували в лівобережних і південних губерніях Украї- ни. У 1911 р. земства були введені в трьох правобережних губерніях – Київській, Волинській і Подільській. Земства утримували мережу губерн- ських і повітових агрономів, проводили постачання селянам елітного на- сіння, добрив, сільськогосподарських машин і реманенту, здійснювали науково-дослідну роботу, відкривали сільськогосподарські школи, орга- нізовували виставки, курси, лекторії, видавали популярні брошури, за- проваджували страхування нерухомості, організовували ветеринарну службу, створювали опорні пункти племінної худоби, будували шляхи, греблі, організовували пошту там, де не працювала державна. Враховую- чи, що більшість селян була українцями, земства прагнули звертатися до них рідною мовою. Інколи це їм вдавалося. Наприклад, за поданням Херсонського земства Міністерство землеробства дозволило, як виняток, надрукувати українською мовою брошуру агронома і відомого діяча українсь кого визвольного руху Євгена Чикаленка «Розмови про сільське господарство». Загальний наклад брошури, яка була видана 1902 р. в Оде- сі, сягав близько півмільйона примірників. Вона швидко розійшлася в сільському середовищі і сприяла впровадженню передових агротехнічних прийомів.Важливим чинником модернізації сільського господарства стала діяль-ність кооперативів.19Тема 1Ярмарок біля Контрактового будинку на Подолі. Київ. 1902 р.Помір ркуйтеЧому ко Чому кооперативи сприяли стабілізації і розвитку селянського господарства? у ооперат р тиви спри р ияли стаб білізації іі розвитк р ку селя у янс ськогго го осподарства? рПоява кооперативного руху стала відповіддю на нагальні потребирозвитку селянського господарства. Недостатньо було щось виростити. Необхідно було ще й вигідно продати, щоб потім закупити сільськогоспо- дарський реманент чи високоякісне елітне зерно для посіву, одяг, взуття, цвяхи, сірники і ще багато вкрай необхідного для життя в селі.Селянський попит породжував і пропозицію. До сіл наїжджали ціліватаги перекупників і торговців, які пропонували розв’язати селянські проблеми щодо придбання та збуту всього необхідного, готові були видати їм позику (кредит), допомогти покласти вільні гроші у банк.Частково вихід із цього глухого кута знайшли у створенні сільськогос-подарських спілок – кооперативів. Цей шлях селянам підказала молода українська інтелігенція – вихідці з села, які добре знали проблеми та запити селянства й щиро прагнули допомогти йому. На початку ХХ ст. сотні кооперативів діяли в Наддніпрянській і Західній Україні.Кооперативний рух зміцнив господарське становище багатьох україн-ських селян, стримав процес їх обезземелення й перетворення в найманих робітників. Фінансова допомога, яку надавали кооперативи, дозволила їм вистояти у боротьбі за землю.Підсумки й узагальненняНезважаючи на деякі успіхи сільського господарства, на початку Незважаючи на деякі успіхи сіль ьського господарства, на початкуХХ ст. значна частина хліборобів ж ХХ ст. значна частина хліборобів жила за межею бідності. Однією з причин цього було велике поміщицьке землеволодіння. Життя вима- гало його ліквідації. Але це не вирішило б аграрного питання. В умо- вах величезного перенаселення ліквідація поміщицьких господарств не забезпечила б усіх землею. Вихід полягав у застосуванні нових технологій, сільськогосподарських машин, агрономії і т.д., тобто в прискореній модернізації аграрного сектору, країни у цілому. Однак ила за межею бідності. Однією зпричин цього було велике поміщиць ьке землеволодіння. Життя вима-гало його ліквідації. Але це не виріш шило б аграрного питання. В умо-вах величезного перенаселення лікві ідація поміщицьких господарствне забезпечила б усіх землею. Вихі ід полягав у застосуванні новихтехнологій, сільськогосподарських м машин, агрономії і т.д., тобто вприскореній модернізації аграрного сектору, країни у цілому. Однак20УКРАЇНА В 1900–1913 рр.для цього необхідно було змінити політичний лад Російської імперії, відсторонити від влади поміщиків. Це – завдання радикальних ре- форм чи революції. для цього необхідно було змінити політичний лад д Російської імперії ії,відсторонити від влади поміщиків. Це – завданн ня радикальних ре-форм чи революції.Перевірте себе1. Яке місце займало сільське господарство в економіці України на початку 1.Яке місце за аймал ло с сільське е господа арст тво в в е економіц ц ці України на початкуХХ ст..? ХХ ст.?2. Охарактеризуйте труднощі, що стояли на шляху розвитку сільського гос- 2. Охар рак ктериз зуйте тру удно ощі,, що стоя яли на ш шляху роз ш звитку сільського гос-подарства України на початку ХХ ст. пода арс ства У Україн ни н на по очат тку ХХ с ст.3. Які причини і які наслідки мало аграрне перенаселення в Україні? 4. Який вплив справляло впровадження ринкових відносин на розвиток 3.Які п при ичини и і якіі на аслід дки мало агр рар рне п пе еренаселе ення в Україні?4. Яки ий вплив в спра авл ляло впровадже ення ри ин нкових в відносин на розвитоксіль сільського господарства? ьськ кого г господ дарс ства?5. Яку роль відіграли земства в житті селян? 6. Проаналізуйте витоки кооперативного руху в Україні і протидію йому ім- 5. Яку ро оль від діграл ли з земст тва в житті сел лян? ?6.Проа ана алізуй йте ви иток ки ко ооп перативного рух ху у в Україїн ні і протидію йому ім-перського центру. перс ськ кого це ентру у.ДокументиЧому на рубежі ХІХ–ХХ ст. загострилася необхідністьу кооперативних товариствах...На рубежі ХІХ–ХХ ст. відбулося загострення всіх проблем селянського гос-подарювання, пов’язаних з його існуванням в умовах розвинутих товарно- грошових відносин... Продуктовий [товарний. – Авт.] характер виробництва господарств українських хліборобів залишав їм... альтернативу: згодитися на поступове перетворення в батраків або ж шляхом максимального напруження своїх сил стати повноцінними товаровиробниками. Останнє було неможливе без впровадження досягнень агрономії, застосування новітньої сільськогоспо- дарської техніки, забезпечення ефективного товарного постачання та збуту продукції селян-виробників. Сформована на той час інфраструктура економіч- ного життя практично не давала можливості аграрному сектору еволюціонізу- вати в напрямку поширення міцних селянських господарств...Альтернативою пануючій системі товарного збуту і постачання та кредиту-вання була кооперація. Економічна ситуація на рубежі ХІХ–ХХ ст. мала об’єктивну основу для поширення усіх галузей селянської кооперації: лихварство мотиву- вало необхідність організації кооперативного кредиту, масове користування промтоварами – споживчих товариств, діяльність скупників-спекулянтів – на- лагодження кооперативного збуту, малоземелля – виникнення сільськогоспо- дарських артілей. Тому поряд з іншими провідними тенденціями аграрного розвитку кооперативний рух на початку ХХ ст. став невід’ємною частиною се- лянського господарювання.Фареній І.А. Кооперативний рух у НаддніпрянськійУкраїні в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. –Черкаси, 2008. – С. 149–150.Запитання і завдання1. Розтлумачте зміст речення: «Сформована на той час інфраструктура еконо- 1. Розтлум мачте зм міст т речення: «С Сформован С на а на т то ой час с інфраструктура еконо-мічного життя практично не давала можливості аграрному сектору еволюціо- нізувати в напрямку поширення міцних селянських господарств...». мічного о житт ття пра актично не д д да авала можл ливості ті аграр рному сектору еволюціо-нізуват ти в н напр рям мку пошире ен ння міцних с н селянс ських ггосподарств...».2. На підс 2. На підставі документа і матеріалу параграфа розкажіть, як кооперативи спри- дставі д док кум мента і матер ріалу парагр р рафа р розкаж жіть, як кооперативи спри-яли м яли модернізації сільського господарства. модер рніза ац ціії сільського о господарст о тва.21Тема 1§ 5. ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.Згадайте 1. Що вам відомо про особливості промислового розвитку України в60–90-х роках ХІХ ст.? 2. Які галузі господарства України розвивалися в другійполовині ХІХ ст. успішно, а які – ні? Чому?Творче завдання Наскільки галузева структура промисловості України від-повідала потребам її модернізації?1. Галузева структура промисловості 1 1 1 1 1... ГВ умовах модернізації провіднуроль в економіці починає відігра- вати промислове виробництво. Саме в цьому полягає господарська суть переходу від аграрно-ремісничої до індустріальної епохи.Як правило, структура промисло-вого виробництва країни визначала- ся природно-кліматичними умовами, зокрема наявністю природних по- кладів, а також попитом населення і держави на ту чи іншу продукцію. В Україні з її великими родовищамиЗагальний вигляд копалень у м. Юзівка корисних копалин у Донбасі і Криво- різькому басейні великого розвитку(сучасне м. Донецьк). 1911 р.набула кам’яновугільна і металургійна промисловість. Виходячи з інте- ресів збереження і посилення своєї військово-політичної могутності, Ро- сійська держава стимулювала розвиток саме цих галузей промисловості. Вони забезпечували імперію сучасним озброєнням і засобами для швидкої передислокації армії. Урал, який в умовах кріпацтва був основою воєнної мо- гутності Російської імперії, занепадав, а вугільно-металургійна промисло- вість України, що будувалася на ринкових засадах, швидко розвивалася. У цих умовах Донбас став «всеро сійською кочегаркою», а разом із Середнім При дніпров’ям – основною металургійною базою імперії. У 1900 р. Украї- на давала Російській імперії 68 % вугілля і 54 % заліза і сталі. Донбас, Харків і Катеринослав перетворилися в індустріальні центри загаль-ноімперського значення. В Україні використовувалася лише невелика частина виробленого на її території металу і добутого вугілля.Центральні та північні райони підросійської України мали сприятливіумови для вирощування цукрового буряку, тому саме ці регіони імперії стали центром цукроваріння. Три галузі – кам’яновугільна, металургійна і цукрова –були китами, на яких трималася промисловість України.Інші важливі галузі промислового виробництва, зорієнтовані на задо-волення повсякденних потреб населення, зокрема текстильна, взуттєва, а також машинобудівна, в Україні були представлені слабко. Продукція цих галузей ввозилася в Україну з Росії чи з-за кордону. Виняток становило виробництво сільськогосподарських машин і реманенту, яке розвивалося в південних губерніях України.22УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Нафтові свердловини (шиби) в районі Мражинці. Початок ХХ ст.На західноукраїнських землях на рубежі ХІХ–ХХ ст. почався новий пе-ріод в історії нафтовидобування. За видобутком нафти маленька Галичина поступалася лише Російській імперії і Сполученим Штатам Америки. Але переробка нафти відбувалася за межами Галичини. Там же вона й реалізо- вувалася.Друге місце після нафтовидобувної промисловості в Західній Україніпосідала деревообробна промисловість. Край був також одним з основних експортерів лісу на європейські ринки.Помір ркуйтеЧому склалося так, що основним споживачем промислової продукції великих фабрично-заводських підприємств України стало не її населення? Чому с склалося я так к, що о основн ним спож ж живачем проми исл ловоїї про одукції в великихфабрич чно-заво одсь ьких п підп приємств Укра аїни стал а ло не її на аселе ення я?Наведені факти свідчать, що велика промисловість України була недо-статньо пов’язана з повсякденними потребами мільйонів її жителів, зокрема найчисленнішого споживача – селянства. Коли виникала необхідність щось придбати для власних чи господарських потреб, пересічний селянин зазвичай купував вироби місцевого ремісника. Модерна машинна промис- ловість ще не «проросла» в товщу народного життя.2 2 2. Економічна криза 1900–1903 рр. 2 2... 2 2 2Економічний розвиток у ринкових умовах відбувається циклічно. Про-мислове піднесення змінюється спадом, який через більш чи менш тривалу депресію (застій) переходить у нову фазу зростання.Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза. Наддніпрян-ська Україна, яка в 60–90-х роках ХІХ ст. переживала період прискореної індустріалізації, наприкінці 90-х років ХІХ ст. відчула перші ознаки еко- номічного спаду. Найбільш виразних форм криза набула в1900–1903 рр.Вона охопила найрозвиненіші галузі промисловості України – мета- лургійну і кам’яновугільну. Швидко знижувалися ціни на залізо, чавун, вугілля. Багато металургійних і гірничорудних підприємств припинило роботу. Криза охопила частково легку і харчову промисловість, у тому числі й цукрову, а в Західній Україні – нафтовидобувну.23Тема 1Криза 1900–1903 рр. в українських губерніях Наддніпрянщини, порів-няно з російською і загальносвітовою, була глибшою і тривалішою. Це по- яснюється особливостями індустріалізації України.Металургійна і кам’яновугільна промисловість Наддніпрянщини дужезалежала від державних замовлень, зокрема на метал для залізничного будівництва, яке в цей час скоротилося. Попит на продукцію цукрової промисловості також знизився.Деяке пожвавлення в промисловості почалося під час російсько-японськоївійни 1904–1905 рр. Але воно не переросло в піднесення, бо зростання ви- робництва відбувалося лише в тих галузях промисловості, які безпосередньо задовольняли воєнні потреби. Господарство перебувало в стані депресії. Збід- ніння значної частини населення звузило внутрішній ринок. Складне еконо- мічне становище не заохочувало іноземних капіталістів до інвестицій.3. Утворення монополістичних об’єднань 3... У 3 3 3 3 3Світова криза супроводжувалася поглинанням слабших підприємствсильнішими, зменшенням чисельно сті дрібних фабрик і заводів та збіль- шенням великих. Це явище було характерним для всіх країн і одержало назву «концентрація виробництва».Великі підприємства, як правило,не належали одній особі. Це були акці- онерні товариства. У таких об’єднан-нях капітал поділявся на паї (акції), і власники паїв (акціонери) відповідали за справи акціонерного товариства та отримували частку прибутку відповід- но до свого паю. Акціонерні товариства прискорювали процес концентрації виробництва і підготували появу мо- нополій (у перекладі – «один продаю»).Монополії почали створюватисяШахта «Капітальна» Катеринівського наприкінці ХІХ &ndas

h; на початку ХХ ст. великими промисловцями і банкіра- ми з метою подолання господарських криз перевиробництва, що в умовах вільної конкуренції періодично пов- торювалися.товариства. 1905 р.Найпоширенішою формою моно-полій у початковий період їх існуван- ня стали синдикати– угоди само- стійних у виробничому відношеннівласників підприємств про спільний продаж продукції через утворюва- ний ними об’єднаний орган збуту.В Україні одним з перших щенаприкінці ХІХ ст. виник цукро- вий синдикат. У 1902 р. заснованонайбільший у металургії синдикат «Продамет». Мета його – торгівля виробами заводів цього об’єднання.Рафінадний завод. ТростянецьПодільської губ. Початок ХХ ст.24УКРАЇНА В 1900–1913 рр.У 1903 р. було засновано синдикати «Продаруд» (для продажу руди), «Прод- вагон» та ін. Дуже велику роль у розвитку монополістичного капіталу в промисловості України відіграв вугільний синдикат Донбасу «Продвугіл- ля», на який припадало близько 75 % усього видобутку вугілля в Донбасі.Поява монополій посилила вплив в економіці України іноземного капі-талу. Керівні офіси основних монополістичних об’єднань, що діяли в Укра- їні, розміщувалися поза її межами. Разом з тим іноземний капітал сприяв індустріальній модернізації України.Підсумки й узагальненняПорівняно з провідними країнами світу, народне господарство Украї- Порівняно з провідними країнами світу, народне господарство Украї-ни на початку ХХ ст. перебувало на початковій стадії індустріальної мо- дернізації. В промисловості була зайнята незначна частка населення. На становищі українського господарства початку XX ст. негативно позна- чилася світова економічна криза. Тут вона була глибшою і тривалішою. ни на початку ХХ ст. перебувало на початковій стадіії індустріальної мо- дернізації. В промисловості була зайнята незначна частка населення. На становищі українського господарства початку XX сст. негативно позна-чилася світова економічна криза. Тут вона була глиб бшою і тривалішою.Великі промисловці і банкіри, прагнучи подолати Великі промисловці і банкіри, прагнучи подолати кризу, почали утво- и кризу, почали утво-рювати об’єднання підприємств (монополії). Найпош рювати об’єднання підприємств (монополії). Найпоширенішою формою монополій у початковий період їхнього існування стали синдикати. ширенішою формоюмонополій у початковий період їхнього існування стали синдикати.Поява монополій неоднозначно впливала на виробництво і соціальну Поява монополій неоднозначно впливала на виро обництво і соціальнуситуацію в суспільстві. З одного боку, монополії пом ситуацію в суспільстві. З одного боку, монополії пом’якшували руйнів- ну дію промислових криз. З іншого – монополісти могли штучно підтри- мувати дефіцит тих чи інших товарів і домагатися високих цін на свою продукцію, що негативно позначалося на життєвому рівні населення. м’якшували руйнів-ну дію промислових криз. З іншого – монополісти могли штучно підтри- огли штучно підтримувати дефіцит тих чи інших товарів і домагатися високих цін на свою продукцію, що негативно позначалося на життєвому рівні населення.Перевірте себе1. Охар 1. Охарактеризуйте галузеву структуру промисловості України на початку ХХ ст. 2. Розкрийте особливості промислового розвитку Західної України. 3. Дайте оцінку особливостям економічної кризи 1900–1903 рр. в Україні. 4. Що таке акціонерне товариство? Яку роль відіграли акціонерні товари- ракт теризу уйте га алу узеву стр руктуру п пром мисл лов вості Укр раїни на початку ХХ ст.2. Розк кри ийте особли ивос сті п пром мисловог го розви ит тку Захіідної України.3.Дайт те оцінку особ бли ивост тям економіічно ої кр ри изи 1900 0–1903 рр. в Україні.4.Що та аке акціонерне е тов вари иство? Я Яку рол ль відіграл ли акціонерні товари-ства у виникненні монополій? ства а у виник кненн ні м моноп поліій?5. Які м 5. Які монополістичні об’єднання називаються синдикатами? 6. Як поява монополій вплинула на економічну та соціально-політичну ситу- монопол лістич чні об’єд днан ння нази иваю ють ься я синдик катами?6. Як п поя ява мон нопол лій впли инул ла на еко оном мічн ну у та соціа ально-політичну ситу-ацію ацію в країні? ю в в країн ні?ДокументиСтруктура промислового виробництва України 1912 р.№ п/п Галузь виробництва Валова продукція (у %)1 Гірнича, гірничозаводська, металургійна, видобування і обробка мінералів Харчова промисловість Обробка металів і виробництво машин Обробка дерева Хімічна промисловість Текстильна промисловість Інші галузі виробництва45,9 36,2 10,4 2,1 1,8 1,5 2,12 3 4 5 6 7Разом 100,0Нестеренко А.А. Очерки истории промышленностии положения пролетариата Украины в конце XIXи начале XX в. – М., 1954. – С. 226.25Тема 1Запитання і завдання1. Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва України? 2. Які життєво важливі галузі виробництва в Україні не були розвинуті й чому? 3. Якою, на ваш погляд, мала бути оптимальна структура промислового вироб- 1. Які галу узі і чо ому пер ереважали в с структурі про с омисло ового в виробництва України?2. Які жит ттєво важли иві галузі вир робництва в У р Україн ніі не бу ули розвинуті й чому?3. Якою,, на ва аш погл гляд, мала бу ути оптималь у ьна стр руктура ра промислового вироб-ництва України? Чому вона не склалася? ницт тв ва Укр раїни? ? Чому вона н не склалася? не ?4. Як п 4. Як позначилася на життєвому рівні населення України наведена в таблиці познач чилася я на життєво ому рівні нас о селенн ня Укр раїни наведена в таблицістру структура промислового виробництва? руктур ра а пром мислового ви и иробництва? ?5. Яке місце посідала економіка Наддніпрянщини в господарській 5. Яке е місц це пос осідала екон н но оміка Надд дн ніпрян нщини и в господарській системі системіРосійської імперії? Ро осійсь ької імп перії?§6. ЗМІНИ В СОЦІАЛЬНОМУ СКЛАДІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИЗгадайте Коли сформувалася станова структура суспільства і на яких соціально-економічних і правових підставах вона існувала?Творче завдання Як бездержавне становище України вплинуло на її соціаль-ну структуру?1. Нові соціальні верстви суспільства 1 1 1 1... НСоціальна структура України на початку ХХ ст. характеризуваласяпереплетінням старого і нового: ще існували соціальні групи, які вийшли з аграрно-ремісничої епохи, – поміщики, селяни і ремісники, але вже на- бирали силу класи індустріального суспільства – буржуазія і робітники. В умовах модернізації збільшувався попит на людей, професійно зайнятих розумовою працею, – інтелігенцію.Нові соціальні верстви суспільства – буржуазія, робітники та інтеліген-ція – формувалися з середовища поміщиків, селян та ремісників. Чинни- ками, які сприяли цьому, були: скасування кріпацтва; індустріалізація; урбанізація; поширення шкільництва, вищої освіти.2 2. Формування робітничого класу 2 2... 2 2 2 2Велика модерна промисловість, яка будувалася за сприяння влади накошти закордонних капіталістів, вимагала кваліфікованої робочої сили. Часто іноземні підпри ємці разом з машинами і новітнім обладнанням при- возили з-за кордону інженерів, майстрів і навіть робітників. Їм створювали пристойні умови праці, виплачували високу зарплату. Так було в Наддні- прянщині, так було і в Західній Україні, де на нафтопромислах працю- вало багато іноземних робітників – поляків, австрійців, німців та ін. Але лише іноземцями обійтися було неможливо. Шукали місцевих, які б мали схильність до роботи в промисловості і необхідні професійні навички.Резерви для цього в Україні були величезні. Після ліквідації кріпосногоправа в селах України склався значний надлишок робочої сили, який називають аграрним перенаселенням. Мільйони «зайвих» селян мусили залишати рідні села й шукати нові засоби для існування.Здавалося, що українські селяни вщент заповнять міста і робітничі сели-ща, шахти Донецького та Криворізького басейнів, металургійні заводи Пів- дня та інші галузі промисловості, почнуть нове, робітниче життя або шукати-26УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Точильник на вулиці Полтави. 1907 р.муть своє місце в торгівлі чи підприємництві. Нездоланних перепон для цього не було. Перехід селянина в робітники чи міщани був відносно вільним.Проте виявилося, що селяни неохоче йшли в міста, зокрема на шахти тановозбудовані промислові підприємства. Вони до останньої можливості трималися за землю.Помір ркуйтеЧому та Чому так сталося? ак стало ося?По-перше, в селянському середовищі з пересторогою ставилися до роботипоза сільським господарством. Традиційна мораль (ментальність) україн- ського селянина не схвалювала відхід від землеробства й сільського життя.По-друге, робота на заводах і шахтах була надзвичайно важкою і ма-лопривабливою для селянина. Початковий етап модернізації взагалі пов’язувався з величезними труднощами, і місцеве селянство добре про них знало: часті випадки травм і каліцтва на виробництві, незвичні для селян побутові умови, антисанітарія (життя в бараках і землянках і т. п.), хвороби, пияцтво й випадки розпусти в робітничому середовищі. Шахтарі Катери- нославської губернії хворіли в 2–3 рази частіше, ніж селяни, які жили по- руч. Щоб залучити місцевих селян до роботи в промисловості, їм необхідно було платити більше, ніж прийшлим. Ось чому перебірливі капіталісти місцевих селян на заводи й шахти без нагальної потреби не запрошували.У той же час на Південь і Схід України, де на заводах, фабриках і шах-тах відчувалася потреба в робочих руках, масово переселялися селяни з Центральної Росії. Суворіший клімат і малородючі землі робили мало- привабливими сільськогосподарські заняття в рідних селах. Як правило, ці селяни здавна – інколи в декількох поколіннях – у вільний від сіль- ськогосподарських занять час займалися різними промислами, а то й хо- дили на заробітки в сусідні міста. Російські селяни були менше прив’язані до землі, ніж українські, й охочіше набували нового соціального статусу – робітничого. Вищим у російських губерніях був і рівень освіченості населення – дітей у Росії вчили рідною мовою, що давало можливість швидше оволодівати грамотою. Все це створювало сприятливі передумови для успішної адаптації переселенців з Росії не лише у фабрично-завод-27Тема 1Ливарний цех заводу братів Классенів. Олександрівськ. 1912 р.ському виробництві, але й у торгівлі, підприємництві, в освіті, медицині та інших сферах.Масове переселення росіян мало для України суттєві наслідки довго-тривалої дії: закріплювався росій ськомовний характер міських поселень українських губерній і формувався соціальний і мовно-культурний розкол між містом і селом.З часом, звичайно, українські селяни також стали призвичаюватися дороботи на фабриці, заводі чи шахті. З певним запізненням вони відгукували- ся на модернізаційні виклики часу. Неможливість закріпитися на землі та злидні примушували їх погоджуватися на найгірші умови. В Галичині, пи- сав І. Франко в повісті «Борислав сміється», «кожен день сотні людей плили- напливали до Борислава, як пчоли до улія. Роботи! Роботи! Якої-небудь робо- ти! Хоть би й найтяжчої! Хоч би й найдешевшої! Щоб тільки з голоду не загину- ти! – се був загальний оклик, загальний стогін, що хмарою носився понад головами тих тисячів висохлих, посинілих, виголоджених людей…».На Наддніпрянщині найчастіше селяни йшли на цукрові заводи, які буду-валися здебільшого в сільській місцевості. Виходець із роду хліборобів Андрій Волик, герой повісті М. Коцюбинського «Fata morgana», перей шовши на роботу на цукроварню, вже не мислить іншого життя, ніж за заводським гудком.3 3... 3. Особливості формування буржуазії 3 3 3 3 3У країнах Заходу індустріальна модернізація супроводжувалася форму ван-ням класу національної буржуазії, який поступово виростав у середовищі купецтва, міських ремісників, заможного селянства і перетворювався в нову еліту, що поступово перебирала керівництво суспільством у свої руки. Особливості індустріалізації України призвели до того, що підприємниць- ке середовище було переважно неукраїнським. Великі заводи і шахти на- лежали головним чином іноземному капіталу, переважно акціонованому.Крім іноземців (французів, бельгійців, нім ців, австрійців, поляків, чехівтощо), у складі буржуазії України було багато вихідців з Росії. Готовою сприйняти модернізацій ні виклики виявилася і єврейська етнічна гро мада28УКРАЇНА В 1900–1913 рр.України. Її представники зайняли сильні позиції в торгівлі, сфері обслуго- вування, інших галузях підприємництва України.Помір ркуйтеВ яких галузях промисловості концентрувалася українська буржуазія? В яких галузях про омисл ловості концентру увалася українсь у ька а бу уржу уазія?Українці в складі буржуазії були представ-лені порівняно слабко. Деякі історики вва- жають, що серед українців не було власної буржуазії, – це не відповідає істині. Українців на початку ХХ ст. можна зу стріти серед вели- ких підприємців-цукро завод чи ків (Симиренки, Терещенки, Харитоненки та ін.) і представни- ків деяких інших галузей про мисловості, зорі- єнтованих на переробку сільськогосподарської продукції (борошномельної, винокурної).Оскільки, крім великої промисловості, вУкраїні на основі міського ремесла і сіль- сь ких кустарних промислів зростала серед- ня і дрібна промисловість, зорієнтована на задоволення повсякденних потреб населен- ня, формувалася середня буржуазія і дрібні підприємці. Серед цих категорій підприємців представників корінного населення було зна- чно більше, ніж серед великих капіталістів.Стефан Кульженко, видавець, засновник «Фототиполітографії С. Кульженка». Початок ХХ ст.Подальший розвиток промисловості відкривав перспективу зміцненняекономічних (а відтак і політичних) позицій місцевої буржуазії.4 4. Українська інтелігенція 4 4 4 4... 4 4 4Модернізаційні процеси супроводжувалися збільшенням попиту су-спільства на осіб розумової праці – інтелігенцію. Життя ускладнювалося і вимагало більшої кількості спеціалістів різних сфер – сільського госпо- дарства, промисловості, освіти, медицини, державної служби, місцевого самоврядування тощо. Як і інші соціальні групи, інтелігенція була бага- тонаціональною, причому українці на початку ХХ ст. становили лише третину загальної кількості осіб, пов’язаних з розумовою діяль ністю.Помір ркуйтеЯкі соц Які соціальні джерела формування української інтелігенції? ціальні джере ела ф фор рмуван ння укра аїїнської ін нтеліге енц ції?Основним соціальним джерелом формування української інтелігенціїбуло селянство, головним чином заможне. Незважаючи на те, що селяни за- звичай неохоче переходили до інших видів діяльності, життя примушувало їх шукати джерела існування поза сільським господарством. Викликано це, значною мірою, небажанням ділити серед спадко ємців своє господарство і таким чином перетворювати його в економічно нежиттєздатне. Сім’ї були великі, і за цих умов старший син ставав головним кандидатом у спадкоєм- ці, а молодші діти йшли на навчання до середніх і вищих навчальних за- кладів. Оскільки грошей мали небагато, то й навчальні заклади не завжди були престижними. В основному, селянство виховувало нижчі прошарки29Тема 1інтелігенції – сільських учителів, канцеляристів та дрібних урядовців, во- лосних писарів, конторників і техніків в усіх галузях народного господар- ства. Своєрідною категорією сільської інтелігенції виступали священики.Сільська інтелігенція зберегла мову батьків і національні почуття. Щож до середніх і вищих прошарків інтелігенції, яка вийшла з селянського середовища і постійно проживала у великих містах, то політика зросій- щення щодо них була досить ефективною, хоча й не всесильною. Часто, втрачаючи навички спілкування рідною мовою, інженер, військовий, юрист чи державний службовець зберігав інтерес до української культури, симпатію до українського руху і лояльність до всього українського.В умовах відсутності власної буржуазії інтелігенція відігравала рольнаціональної політичної еліти.5... 5. Соціальні рухи 5 5 5 5 5Суперечливий характер модернізації, численні патріархальні й кріпос-ницькі пережитки в соціально-економічному і політичному ладі країни викликали незадоволення в середовищі селянства і робітників.Економічне становище селян значно погіршилося навесні 1902 р., колипочався голод. Попереднього року поряд з неврожаєм зернових повністю або частково загинули городні культури, зокрема картопля – основна їжа селянина. Уже на початку 1902 р. більшість селян залишалася без продоволь- ства, а їхня худоба – без фуражу. У цій трагічній ситуації вони опинилися сам на сам зі своїми проблемами і не отримали допомоги ні від держави, ні від сусідів-поміщиків. Наслідком стали великі заворушення на Полтавщині та Харківщині. Було спалено багато поміщицьких садиб, цукроварень, ін- ших підприємств. У селянських виступах 1902 р. активну участь брали українські інтелігенти – патріоти, які прагнули надати виступам, крім соці- ального, національно-визвольного характеру. Подекуди це їм вдавалося.У Західній Україні до масових селянських заворушень з руйнуванняммаєтків доходило рідко. Тут селянські протести набули форми страйків. У1902 р. масовий страйк, в якому взяло участь 200 тис. селян, охопив усюсхідну частину Галичини. Учасники страйку протестували проти низької плати за роботу на поміщицьких ланах. Разом з економічними, вони висували політичну вимогу – загального виборчого права.В умовах економічної кризи став знижуватися життєвий рівень фаб-рично-заводських робітників. Рівень безробіття зріс.У Росії не було досконалого фабричного законодавства, що відкривалопростір для безкарних зловживань фабрикантів і заводчиків. З іншого боку, під впливом модернізаційних процесів відбувалися зміни в свідомості робітників, зростало їхнє прагнення до організації з метою захисту своїх інтересів. Велике враження на місцеве робітництво справляла страйкова боротьба в Західній Європі. Як наслідок, починаючи з 1900 р. щорічно збільшувалася кількість робітничих страйків та число їхніх учасників.Першого травня 1900 р. в Харкові відбулися масовий робітничий страйкі 10-тисячна демонстрація, які проходили не лише під економічними, а й під політичними гаслами. Влітку 1903 р. страйкували робітники південних міст імперії, у т. ч. українських. Серед вимог страйкарів, крім еконо- мічних, були й політичні. Ці гасла не виходили за межі загальнодемо- кратичних і політичних свобод: слова, мітингів, демонстрацій. Інколи лунало: «Геть самодержавство!».30УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Підсумки й узагальненняМодернізаційні процеси супроводжувалися розпад Модернізаційні процеси супроводжувалися розпадом соціальної струк- дом соціальної струк-тури аграрно-ремісничого суспільства і формуванням нових соціальних груп суспільства, характерних для індустріальної епохи (соціальною мобі- лізацією). тури аграрно-ремісничого суспільства і формування ям нових соціальнихгруп суспільства, характерних для індустріальної епо охи (соціальною мобі-лізацією). Умови бездержавності наклали помітний відбиток на національ- Умови бездержавності наклали помітний від дбиток на національ-ний склад нових соціальних груп, які виникли в умовах промислового розвитку. Вони законсервували традиційні риси ментальності сільського населення, які «прив’язували» його до землі. На заводи й фабрики йшли переселенці з Центральної Росії, яких гнали в Україну злидні і безземелля. Разом з тим модернізація сприяла втягненню в процес формування нових класів і соціальних груп місцевого населення, у тому числі українців. ний склад нових соціальних груп, які виникли в умовах промислового розвитку. Вони законсервували традиційні риси меннтальності сільськогонаселення, які «прив’язували» його до землі. На заво оди й фабрики йшлипереселенці з Центральної Росії, яких гнали в Україну у злидні і безземелля.Разом з тим модернізація сприяла втягненню в проце ес формування новихкласів і соціальних груп місцевого населення, у тому ч числі українців.Перевірте себе1. Назвіть основні верстви аграрно-ремісничого й індустріального суспільства. 2. Що таке аграрне перенаселення і які його причини в Україні? 3. Охарактеризуйте особливості формування робітничого класу в Україні. 1. Назв віт ть осно овні ве ерст тви а агра арно-реміісни ичог го о й індуст тр ріального суспільства.2. Що так ке агр рарне пер ренас селе ення і як кі й його п причини в в Україні?3.Охар рак ктеризуйте е ос собли ивос сті форм мува ання робітни ич чого класу в Україні.Чому українське селянство не стало основним соціальним джерелом фор- мування робітництва? Чом му у україн нське сел лянство не стало о ос сновни им соціа ал льним джерелом фор-мування роб бітниц цтв ва?4.За р 4. За рахунок яких соціальних і національних груп формувалася в Україні рах хунок яких соц ціаль ьни их і націо ональн них груп ф фо ормувалася в Українібурж буржуазія? жу уазія?5. Розкрийте соціальні джерела і національний склад інтелігенції в Україні. 6. Чим був викликаний і в яких формах проявлявся робітничий і селянський 5. Розк кри ийте соціал льніі дже ерел ла і націо онал льний й склад іінтелігенції в Україні.6.Чим м бу ув вик кликаний й і в я яки их форма ах проявл лявся ро обітничий і селянськийрух в Україні на початку ХХ ст.? рух в У Україн ні на п поч чатку у ХХ Х ст.?ДокументиПро традиціоналізм українського селянстваПогодитися на свідому заміну узвичаєного розуміння сутності праці, тобторадикально «розселянитися», відмовитися в одному-двох поколіннях від свого «віковічного ego», українське село не могло. Історія, по суті, не відвела часу для такої пертрубації. В епоху модерності абсолютна більшість хліборобів вступила «не підготовленою»...Хліборобам доводилося жити в умовах обезземелення (скорочення наділів),інтенсивного згущення рільничого населення та багатьох інших незвичних і об- тяжливих для них явищ. За спостереженням етнографів, українські «мужики» втрачали зв’язок із землею «з більшим болем у серці та боротьбою», ніж ро- сійські і білоруські. А втім, помилково було б думати, що майже патологічна за мірками модерності «віковічна прихильність» до землеробства заперечувала готовність діяти аномально прагматично. Траплялися ж випадки відмови від рільництва. Щоправда, здебільшого тоді, коли зникала остання можливість об- робляти ґрунти або нічим сплачувати податки.Присяжнюк Ю. Українське селянство НаддніпрянськоїУкраїни: Соціоментальна історія другої половини ХІХ –початку ХХ ст. – Черкаси, 2007. – С. 269, 294.Запитання і завдання1. Чи згодні ви з твердженням історика, що в Україні «в епоху модерності біль- 1. Чи згод дн ні ви з твер рдженням іс сторика, що с о в Укр ра аїні «в в епоху модерності біль-шість хл шість хліборобів вступила “не підготовленою”»? хлібор роб бів в вступила “не е підготовле е еною”» »?2. Які на 2. Які наслідки для подальшого розвитку України мала та обставина, що аслідк ки дл ля я подальшо ого розвитк о тку Укр раїни мала та обставина, що«українсь кі “мужики” втрачали зв’язок із землею “з більшим болем у серці та боротьбою”, ніж російські і білоруські»? «україїнсь кіі “му ужи жики” втрача ал л ли зв’язок із з земл лею “з з більшим болем у серці таборот тьбою ю”, нііж ж російські і б білоруські»? б ?31Тема 1§7–8. ПЕРЕХІД ДО ПОЛІТИЧНОГО ЕТАПУ ВИЗВОЛЬНОГОРУХУ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІЗгадайте 1. Що вам відомо про суспільно-політичний рух у Наддніпрянщиніу другій половині ХІХ ст.? 2. Які течії цього руху ви пам’ятаєте? 3.Назвіть відо-мих діячів українського визвольного руху другої половини ХІХ ст.Творче завдання Під впливом яких факторів відбувалася політизація україн-ського руху в Наддніпрянській Україні?1 1 1 1 1... В 1. Від громад до політичних партійНаприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. український визвольний рухпере йшов у третій етап – політичний. Період українофільських Громад, які обмежувалися переважно культурницькою діяльністю, поступово відходив у минуле. На політичному етапі інтереси населення сталипредставляти політичні партії, які прагнули завоювати масову його під- тримку, мобілізу вати своїх прихильників на досяг нення полі тич них змін, найголовнішою з яких було отримання сувере нітету України.Для наддніпрянських українців надихаючий вплив мав приклад ЗахідноїУкраїни, де політичні партії стали формуватися ще на початку 90-х років ХІХ ст. «Східняки» підтримували тісні зв’язки із західно українцями і добре знали процеси партійного будівництва в Західній Україні. Зокрема, Галичи- на на початку ХХ ст. залишалася «українським П’ємон том».Згадайте Хто з діячів української культури брав участь у роботі «Братстватарасівців»?Яскравим проявом політизації українського руху в НаддніпрянськійУкраїні, сильним поштовхом до створення політичних партій була діяль-Члени товариства «Громада». Сидять (зліва направо): В. Коцюбинська, І. Шраг, М. Левицький, Ф. Шкуркіна, Р. Сембратович. Стоять (зліва направо): Б. Грінченко, В. Самійленко, М. Коцюбинський, Д. Лук’янович, Г. Кова- ленко, І. Руденко, А. Версілов, А. Балика, В. Доманицький,О. Глібов. Чернігів, 1904 р.32УКРАЇНА В 1900–1913 рр.ність «Братства тарасівців», про яке йшлося в підручнику для 9-го кла-су. Нагадаємо, що «Братство» сформувалося на початку 90-х років XIX ст. Після арешту ряду його членів у 1893 р. діяльність організації ослабла, але продовжувалася до кінця 90-х років.«Братство тарасівців» було законспірованою організацією, яка еволю-ціонувала в напрямку до політичної партії. Домінуючою у «Братстві» була ідея незалежності України. Хоча «Братство» так і не стало згурто ваною організацією партійного типу, воно підштовхнуло українську інтелігенцію до пошуку шляхів об’єднання в політичні партії євро пейського зразка, активізувало цей процес.2 2... 2. Зародження української соціал-демократії 2 2 2 2 2Партії, що виникали на українському етнічному ґрунті, на перший планвисували проблему національного визволення. Що ж до питання: який лад матиме майбутня українська держава, які соціально-економічні порядки в ній будуть панувати? – то й тут погляди окремих груп політиків розходилися. Кожна з них схилялася до однієї з суспільно-політичних течій, які формува- лися в Україні і вже утвердилися в Західній Європі, – соціальної, ліберальної, консервативної. Ці течії в умовах України набували національного забарвлення.Соціалізм у Європі в 90-х роках ХІХ ст. переживав період піднесення.Швидке зростання робітничого класу та його страйкова активність сприяли поширенню ідеї К. Маркса про те, що створення досконалого суспільства (шляхом революції чи мирних реформ) і є історична місія пролетарів.Помір ркуйтеЧим від Чим відрізнявся драгоманівський соціалізм від марксівського? дрізнявс ся др рагом манівськи ий соціал лізм від м л марксів всь ького о?Західноєвропейський соціалізм став досить швидко проникати в Украї-ну, витісняючи застарілі драгоманівські ідеї, прихильники яких орієнтува- лися на селянство. Уже в1893–1894 рр.в Києві існувала студентська соціаліс-тична група під проводом Івана Стешен- ка. У ре зультаті еволюції цього гуртка до марксизму і приєднання до нього гені-альної української поетеси, племінниці М. Драгоманова, Лесі Українки у1896 р.склалася київська група Укра їнсь ка со-ціал-демократія (УСД). Одним з членів групи був видатний український пись- менник Михайло Коцюбинський.Звернення цих видатних діячівукраїнсь кої культури до соціал-демо -кратичних ідей не було випадковим. У його основі – прагнення пов’язати спра- ву соціалізму (соціального ви зволення) з національним відроджен ням. Існувалареальна перспектива того, що соціал-де- мократія в Україну прийде з Росії і буде підпорядкована інтересам російської централіза торської політики. Група українських письменників у Пол таві (зліва направо): М. Коцю-бинський, В. Стефаник, Олена Пчіл- ка, Леся Україн ка, М. Старицький,Г. Хоткевич, В. Самій ленко. 1903 р.33Тема 1У свій час М. Драгоманов писав, що багато російських соціалістів«най серйознішим чином зрозуміли формулу “Пролетарі усіх країн, єднайте- ся!”– у такому вигляді: “Пролетарі всіх країн, підвладних російській дер жа ві,зросійщуйтесь!”» . Реальним вті ленням такої формули стала Російська соціал-демократична ро біт нича партія (РСДРП), формування якої інтенсивно відбу- валося в останні роки ХІХ ст. У цей процес були втягнуті жителі України, як українці, так і представники інших національностей. Україна, зокрема Київ, Катеринослав, Одеса, стали важливим центром формування РСДРП.Група Українська соціал-демократія (УСД) в цих умовах залиша ласяорганізаційно й ідеологічно цілком самостійною. Вона чітко орієнтувала- ся на європейські джерела соціал-демократії, а не на їх російські тлума- чення. Разом з тим УСД не наважилася на проголошення курсу України на самостійність. Її майбутнє організація бачила у федерації народів.3 3. Загальна українська організація 3 3... 3 3 3Активність молодіжних соціалістичних гуртків підштовхувала добільш рішучих кроків зрілих громадівців. Перед керівниками старих Громад відкрилась перспектива залишитися «генералами без армії». У цих умовах в їх середовищі посилилася тенденція до тіснішого згуртування.У вересні 1897 р. на з’їзді делегатів місцевих громад у Києві було вирі-шено створити українське об’єднання громад, яке одержало назву Загальнаукраїнська організація. Головним завданням організації оголошувалося об’єднання всіх українських сил для боротьби «за національні права українського народу в Росії». Ініціаторами створення цієї організації були В. Антонович і О. Кониський, у свій час активні українофіли, які займа- лися просвітництвом і остерігалися політики. Тепер вони прийшли до висновку про необхідність згуртування національних сил і розгортання активніших форм боротьби за інтереси українців. Прискоренню виник- нення Загальної української організації сприяла фінансова допомога відо- мого українського підприємця-мецената В. Симиренка.Помір ркуйтеПредст Представники яких течій суспільно-політичного руху працювали в Загальній українській організації? тавники яки их течій суспільно-пол літичногго руху у п працювал ли в Загальнійукраїнс ській оргганіз зації? ?До організації входили, головним чином,представники української інтелігенції, зокрема композитор М. Лисенко, історик В. Анто нович, літературознавець П. Житецький, лікар О. Чер- няхівський, драматург М. Старицький, поет М. Кононенко. Разом з тим, серед членів Загаль- ної української організації траплялися й помі- щики, земські діячі, кооператори, підприємці. До Загальної української організації входили і соціалісти, і представники ліберальноїі кон- сервативноїтечій національного руху, і ті, хтовідстоював ідею автономії України у складі загальноросійської федеративної держави, і ті, хто стояв на платформі самостійності України (колишні тарасівці).Володимир Антонович34УКРАЇНА В 1900–1913 рр.4 4 4. Російський, польський і єврейський 4 4... 4 4 4 4суспільно-політичний рухи в УкраїніЯк і раніше, на зламі ХІХ–ХХ ст. українські губернії залишалися ареноюдіяльності російських громадських і політичних об’єднань, керівники яких вважали Україну невід’ємною частиною Росії. Відповідно до цього пе- реконання вони прагнули формувати свої об’єднання таким чином, щоб місцеві осередки в Україні були у складі єдиних загальноросійських цен- тралізованих політичних організацій.Помір ркуйтеЯкі національні меншини мали можливість створити в Україні свої партії? Які нац ціональні мен ншин ни м мали м можливіс сть створ с рити в Ук кра аїніі сво ої партії?Зокрема, незадоволені самодержавним режимом, деякі представникиросійської буржуазії, поміщиків та інтелігенції мріяли про ліберальнереформування Росії, перетворення імперії на конституційну монархію. Російські ліберали прагнули знайти й знаходили прихильників в Україні. До 1905 р. своєї партії вони не мали. У Росії існувала заборона на політич- ні партії, яку ліберали боялися порушити.Наприкінці ХІХ ст. розгорнули діяльність російські соціал-демократи. У1898 р. була створена підпільна Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП). У 1903 р. російські соціал-демократи розкололися на помір- ковану (меншовики) і ліворадикальну (більшовики) течії. Меншовики орієн- тувалися на парламентську боротьбу, реформи, демократичні свободи. Біль- шовики на чолі з В. Леніном прагнули соціалістичної революції і встановлен- ня диктатури. І більшовики, і меншовики намагалися закріпитися в Україні.Наприкінці 1901 – на початку 1902 р. у Росії було створено партію росій-ських соціалістів-революціонерів (есерів). Ця партія взяла багато з тактики народників. Зокрема, вона широко застосовувала революційний терор. Чимало прихильників есерівської партії було в Україні.Спостерігаючи за активізацією лібералів і соціалістів, до активної по-літичної діяльності прагнули і представники консервативної частини суспільства, але на створення власної партії вони не наважилися.Помір ркуйтеЧому ставлення до майбутнього України всіх трьох течій російського суспільно- політичного руху істотно не відрізнялося? Чому с ставленн ня до о май йбут тнього о України и всіх тр и рьох течій й рос сійсь ького суспільно-політич чного руху іс стотн но н не відр різнялося я? яНаціональному питанню взагальноросійських партіях особливоїуваги не приділяли. І ліберали, і соціалісти, і консерватори стояли на позиціях збереження єдиної Російської держави. Україну вони вважали невід’ємною частиною Росії. Правда, соціал-демократи формально визна- вали «право націй на самовизначення», хоча революційно доцільним вони вважали унітарну державу.Як і в попередній період, в Україні продовжували діяти польські гро-мадські і політичні об’єднання. У їх середовищі також відбувалося роз- межування на різні політичні табори.Поляки не мали власної держави, а територія Польщі була розчленованою між Російською, Австро-Угорською і Німецькою імперіями. Палким бажанням поляків було відродження незалежності, причому більшість польських політиків схилялася до ідеї історичної Польщі, тобто в кордонах до 1772 р.35Тема 1На арену політичного життя наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.виступили євреї – третя за чисельністю після українців і росіян етнічна група України. Серед єврейської громади були прихильники різних полі- тичних течій, але політичну партію ще в 1897 р. першими створили соціа- лісти. Називалася вона Загальний єврейський робітничий союз, або Бунд (у перекладі – Союз). Партія поширювала свою діяльність на всю імперію, у тому числі й на Україну. Вона прагнула діяти на правах автономії у скла- ді РСДРП. Однак російські соціал-демократи не визнавали у своїй партії автономних утворень. У 1903 р. бундівців було виключено зі складу РСДРП, і вони почали діяти як цілком самостійна партія.Разом з тим серед членів РСДРП залишилося чимало євреїв, у тому чис-лі – жителів України.Підсумки й узагальненняНа рубежі ХІХ–ХХ ст. під впливом модернізаційних процесів На рубежі ХІХ–ХХ ст. під впливом модернізаційних процесіввідбулися суттєві якісні зміни в українському національному русі. Виходячи з вітчизняних реалій і враховуючи досвід країн Західної Європи, його учасники прийшли до усвідомлення того, що задля збе- реження майбутнього свого народу необхідно боротися за українську відбулися суттєві якісні зміни в українському національному русі. Виходячи з вітчизняних реалій і враховуючи досвід країн Західної Європи, його учасники прийшли до усвідомлення того, що задля збе- реження майбутнього свого народу необхідно боротися за українську державу. Відповідно до загальноєвропейських тенденцій в україн- ському визвольному русі формувалися течії, які відбивали настрої й економічні інтереси різних верств суспільства.йб б і б їдержаву. Відповідно до загальноєвропейських тенденцій в україн- ському визвольному русі формувалися течії, які відбивали настрої й економічні інтереси різних верств суспільства.Нові, більш складні й масштабні завдання вимагали й набагато Нові, більш складні й масштабні завдання вимагали й набагатовищого рівня організації учасників національно-визвольного руху. Роль керівника їхньої боротьби не могли виконувати об’єднання типу гуртків, якими до того часу були громади. Досвід Західної Європи показував, що цей вищий рівень могли забезпечити політичні партії. вищого рівня організації учасників національно-визвольного руху. Роль керівника їхньої боротьби не могли виконувати об’єднання типу гуртків, якими до того часу були громади. Досвід Західної Європи показував, що цей вищий рівень могли забезпечити політичні партії.Перевірте себе1. З діяльністю яких організацій пов’язується початок політичного етапу 1.З дііял льністю ю яки их орга анізацій пов в’яз зуєть ьс ся почат ток політичного етапуукра українського визвольного руху? аїн нськог го визв вол льног го р руху?2. Чим політичний етап визвольного руху відрізняється від попередніх ета- 2. Чим м по олітич чний е ета ап ви изво ольного р руху відр різняєть ься від попередніх ета-пів? пів? ?3. Коли 3. Коли почали свою діяльність на території Наддніпрянщини неукраїнські и п почали и свою ю дііяльн ніст ть на тер рито орії Н Наддніпр рянщини неукраїнськіполітичні партії? Яким було їх ставлення до українського руху? полііти ичні па артії? ? Як ким бул ло їх став влен ння до україн нського руху?4. Які факти свідчать про те, що український національний рух на початку 4. Які фа акти св відчат ть п про т те, щ що українсь ький націона альний рух на початкуХХ ст.. підня ХХ ст. піднявся у своєму розвитку на новий щабель? явся у у св воєму у ро озвитку н на н нови ий й щабель ь?5. Яку ро 5. Яку роль відіграла в історії українського руху група Українська соціал- оль від діграл ла в в іст торіїї українськ кого р руху груп па Українська соціал-демократія на чолі з Лесею Українкою? демо демо окр окр ратія н ратія н на чол на чол лі з лі з з Лес з Лес сею Українк сею Українк кою? кою6. Охарактеризуйте склад і завдання Загальної української організації. 6. Охар рак ктериз зуйте скл лад іі зав вдання З Заг га альн но ої україн нської організації.Документи1. Історик Норман Дейвіс про головні політичні течії Європина початку ХХ ст.Лібералізм. Оборонці лібералізму наголошували передусім на пануванні за-кону, індивідуальній свободі, конституційних процедурах, релігійній толерант- ності та на загальних правах людини…36УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Економічний лібералізм зосереджувався на концепції вільної торгівлі. Консерватизм… був не проти демократичних змін узагалі, і його не слідсплутувати зі звичайними реакційними поглядами. Консерватизм лише напо- лягав, що всякі зміни слід запроваджувати і скеровувати так, щоб органічний розвиток загальновизнаних державних та суспільних інституцій – монархії, церкви, соціальної ієрархії – не опинився під загрозою.Націоналізм – сукупність ідей, пов’язаних з нацією, чиї інтереси вважалисяза найвище добро…Соціалізм, як і націоналізм, – колективна віра. Він виступає проти екс-плуататорів та власників задля захисту не просто індивіда, а суспільства в цілому… Соціалізм вважає, що знедоленим, кволим та пригнобленим життя буде гарантованим тільки тоді, коли будуть об’єднані ресурси, порівну поділені багатства…Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2005. –С. 827, 837, 860–861.2. Іван Франко про небезпеку поширення російськогосоціал-демо кратизму в Україні (1899 р.)Російський соціал-демократизм є для українства далеко гіршим ворогом, ніжросійське самодержавіє і російська цензура. Бо коли самодержавний тиск є тис- ком фізичної сили і, так сказати, в’яже руки, то соціал-демократизм краде душі, напоює їх густими і фальшивими доктринами і відвертає від праці на ріднім ґрунті.Франко І. Я. Зібрання творів: У 50 т. – К., 1986. – Т. 45. – С. 272.Запитання і завданняВикористо Використовуючи матеріал підручника і фрагменти документів 1 і 2, підготуйте історичне есе: «Співвідношення західноєвропейського і російського впливів на формування суспільно-політичних течій України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.». овуюч чи мат теріал підру учника і фра у рагмен нти до окументів 1 і 2, підготуйтеісторичне есе: «Спів ввідношення я я західноєвр ропейс ського о і російського впливів наформуван ння су успіль ьн но-політични ни их течій Укра аїни на априк кіінці ХІХ – на початку ХХ ст.».§9–10. ПАРТІЙНЕ БУДІВНИЦТВО В НАДДНІПРЯНЩИНІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.Згадайте 1. Коли виникли перші українські політичні партії в Західній Укра-їні? 2. Як початок їхньої діяльності позначився на національно-визвольному русіна західноукраїнських землях?Творче завдання Чому перша національна партія України – РУП – взяла наоз броєння самостійницьку програму М. Міхновського, а потім від неї відмовилася?1 1 1 1 1 1... У 1. Утворення Революційної української партії (РУП) У УІсторія національних політичних партій на Наддніпрянщині веде від-лік від започаткованої в 1900 р. Революційної української партії (РУП).Помір ркуйтеЧому перша ук Чому перша українська політична партія виникла в Харкові, а не в історичній сто- лиці України – Києві? країн нська пол літичн на партія виникла а в Хар рко ові, а не в в історичн ній сто-лиці Ук країни – Києв ві?Перша українська політична партія виникла в Харкові, де для цьогосклалися сприятливі умови. У Харкові ще жили колишні члени «Братства37Тема 1тарасівців». Сюди в 1899 р. переїхав один з ко- лишніх керівників «Братства», авторитетний са- мостійник М. Міхновський. Тут, у столиці Слобо- жанщини, був сильний студентський рух. Укра- їнську студентську громаду в Харкові очолював син Володимира Антоновича – Дмитро, який у 1897 р. перевівся на навчання з Київського уні- верситету до Харківського.Утворення РУП датується 29 січня 1900 р.,коли на нараді членів Харківської студентської громади на чолі з Д. Антоновичем було вирішено утворити законспіровану і організаційно само-стійну політичну партію. Негайно постало пи- тання і про програму нової партії. Її доручили скласти М. Міхновському. Завдання він виконав швидко, і вжеДмитро Антонович у літні роки 1900 р. програму РУП під назвою«Самостійна Україна» було видано в ЗахіднійУкраїні і нелегально переправлено на Наддніпрянщину.Брошура «Самостійна Україна» починається з оцінки міжнародногостановища, яке характеризується як початок епохи «боротьби націй» – по- встань проти іноземного панування і назріваючого воєнного конфлікту між європейськими імперіями. Історичний прогноз щодо неминучої сві- тової війни, краху імперій і епохи національних революцій, які охоплять всі континенти і супроводжуватимуться появою нових незалежних дер- жав, виправдався в ХХ ст.Далі М. Міхновський характеризує становище українського народу як«зрабованої (від слова раб. – Авт.) нації» і доводить, що таке становище не може бути визнане за нормальне. Звідси простий і переконливий висно- вок: «Державна самостійність є головною умовою існування нації, а дер- жавна незалежність національним ідеалом у сфері міжнаціональних від- носин».Помір ркуйтеЯку рол Яку роль в історії України відіграла її еліта? ль в істо орії У Україн ни відігра ала її еліта?«Самостійна Україна» окреслювала сили для розв’язання поставленогозавдання. Ці сили М. Міхновський вбачав в українській національній еліті, адже в усіх народів освічені верхи очолюють визвольні рухи. Однак україн- ська історія склалася так, що еліта двічі відмовлялася від своїх національних коренів. Уперше в ХVІ–ХVІІ ст. вона перейшла на бік польської влади, вдруге у ХVІІІ–ХІХ ст. – злилася з російською. Та український народ у над- звичайно несприятливих умовах ХІХ ст. зумів витворити нову, «третю» ін- телігенцію. Їй належало взяти до своїх рук «стерно національного корабля». Але, за переконанням М. Міхновського, вона виявилася не готова викона- ти цю історичну місію. Ця інтелігенція не наважилася йти шляхом Т. Шев- ченка. Налякана його стражданнями, а почасти й прикростями, які за- знали товариші поборника та поета, вона відмовилася від боротьби і стала на шлях так званого «українофільства». М. Міхновський піддає «україно- фільство» жорстокій, нищівній критиці. Його суть він формулює такими словами: «Робім так, щоб ніхто ніколи, нігде не бачив нашої роботи».38УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Помір ркуйтеЧи справедлива критика М. Міхновського щодо «українофільства»? Чи спра аведлив ва кр ритик ка М М. Міхновськоггго щодо «українофільс ства а»?Його критика, без сумніву, не справед-лива. Внесок «українофільства» в україн- ське національне відродження загально- визнаний. Але «українофіли» стали го- ловною перешкодою на шляху створення української політичної партії, а їхній вплив на молодь все ще був значним. Тому без подолання цієї перешкоди український національно-визволь ний рух не міг підня- тися на новий рівень.Себе та своїх однодумців М. Міхнов-ський також зараховує до третього поко- ління української інтелігенції, але до тієї його генерації, яка називала себе «молодою Україною». «Сучасна молода Україна ува-жає себе безпосереднім спадкоємцем Шев- ченка, а її традиції йдуть до Мазепи, Б. Хмельницького та короля Данила, мина- ючи українофілів», – зазначається в «Са- мостійній Україні». Саме ця генерація українців, за переконанням М. Міхнов- ського, має стати на чолі визвольної бороть- би українського народу.Брошура «Самостійна Україна».Титульна сторінкаУ тексті «Самостійної України» двічі великими буквами позначено кін-цеву, стратегічну мету партії – досягнення самостійності і соборність: «ОДНА, ЄДИНА, НЕРОЗДІЛЬНА, ВІЛЬНА, САМОСТІЙНА УКРАЇНА ВІД ГІР КАРПАТСЬКИХ АЖ ПО КАВКАЗЬКІ».Формулювалася й найближча мета партії: «Ся мета – повернення намправ, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширенням її впливу на цілу територію українського люду в Росії… Наша нація добуде собі повну свободу і перший ступінь до неї – Переяславська консти- туція».«Самостійна Україна» – видатний документ українського національно-визвольного руху, який відкрив його самостійницький етап.2 2 2. Діяльність РУП та її ідеологічна еволюція 2... 2 2 2 2Як перша політична партія Наддніпрянської України, РУП істотновідрізнялася від усіх попередніх груп, які переважно займалися культур- ницькою роботою серед інтелігенції та студентства, інколи пробуючи по- ширити свою діяльність на село.За перші три роки існування РУП розгорнула мережу місцевих органі-зацій, утворила Центральний комітет у Києві та Зарубіжний комітет у Львові. Між 1900 і 1904 рр. РУП випустила 4 газети і видала 38 брошур загальним накладом 190 тис. примірників. Видання РУП поширювалися в селі – серед сільськогосподарських робітників і селян, пропагуючи лік- відацію поміщицького землеволодіння, безоплатну передачу землі селя-39Тема 1нам, підвищення заробітної плати і поліпшення умов життя сільськогос- подарських робітників, закликаючи до страйків та інших актів непокори. Зміст пропагандистських матеріалів відповідав настроям населення і сприяв розгортанню масового антиурядового, антипоміщицького селян- ського руху 1902–1903 рр. на Полтавщині та Харківщині.Помір ркуйтеЧим бу Чим була обумовлена орієнтація РУП на роботу в селі? ула обум мовле ена о оріє єнтація я РУП на а роботу в селі? ?Члени партії, а це переважно молодь, вважали, що майбутнє Українислід шукати в селі, яке зберегло свій національний характер і через це на- давало значні революційні можливості для боротьби з владою, що гнобила українство. І члени РУП, за прикладом революціонерів попередніх років, пішли в село й понесли з собою брошури, газети і відозви.На Наддніпрянщині навколо перших видань РУП розгорнуласягостра ідейна боротьба. У середовищі партії стала посилюватися опози- ція самостійницькому курсу й підносилася орієнтація на зближення з російськими революціонерами. Серед деяких членів РУП поширюва- лася думка, що після ліквідації самодержавства зникнуть усі прояви національного гніту.Помір ркуйтеНаскільки точним було припущення, що після ліквідації самодержавства зник- нуть усі прояви національного гніту? Наскіль ьки точн ним було пр рипущ щення, що о після л о ліквіда аціїї сам моде ержавства а зник-нуть ус сі прояви и нац ціона альн ного ггніту?Ідея М. Міхновського про незалежність України вважалася серед інте-лігентського загалу занадто радикальною. Більшість була переконана в тому, що слід домагатися автономії України у складі Російської держави. Майбутнє за федерацією – всеросійською, а може, й загальноєвропейсь- кою. Поки що Україні досить і автономії, а самостійність – це далекий ідеал, про який говорити сьогодні не має сенсу.Характерно, що ініціатором цієї ідеологічної еволюції був Д. Анто-нович, один із засновників РУП. Д. Антонович спочатку проголосивнаціональне питання буржуазною вигадкою з метою «затемнюватисамосвідомість пролетаріату», а потім взагалі оголосив його «неісную- чим». Це викликало реакцію спротиву в середовищі самостійницькиналаштованих членів РУП і призвело до розмежування в лавах партії.3 3 3. Утворення Української народної партії (УНП) 3 3 3... У 3 3У ході розмежування РУП частина її членів продовжувала вважати«Самостійну Україну» своїм програмним документом, а інша частина – ні. Першу групу очолював М. Міхновський. Він узяв курс на формування но- вої політичної партії на самостійницьких засадах, яка б увібрала в себе національних радикалів зі складу РУП та інших позапартійних при- бічників незалежності України. Врешті, наприкінці 1901 – на початку 1902 рр. було сформовано Українську народну партію (УНП).Помір ркуйтеНаскіль Наскільки історично виправданим було створення самостійницької партії? ьки істор ричн но вип пра авдани им було с ство оренн ня сам мос стійни ицьк кої партії? ?40УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Центром діяльності УНП був Харків, але їїфілії існували в Києві, Полтаві, Одесі та інших містах України.Крім беззаперечного лідера М. Міхновського,до керівного ядра партії входили інженери Сер- гій та Олександр Макаренки, банкір Євген Любарський-Письменний, студенти Григорій іВасиль Шевченки та ін. Члени УНП вели пропагандистсько-агітаційну роботу в студент- ських аудиторіях, легальних громадських орга- нізаціях, серед військових. Вони організовували звернення і петиції до властей, в яких ішлося про несправедливу політику щодо українців, формулювалися вимоги зняти заборони на українське друковане слово і культур но-прос віт- ницьку діяльність. Партія поширювала листів- ки, в яких прямо закликала до боротьби проти самодержавної влади, за незалежну Україну.Микола МіхновськийУ 1904 р. у складі УНП засновано воєнізовану організацію під назвою«Оборона України». Очолював її військовий – Віктор Чехівський, а серед її членів були кадети Чугуївського військового училища. «Оборона Украї- ни» створювалася для того, щоб у вирішальний момент стати на чолі все- українського національного повстання.4 4... 4. Українська демократична 4 4 4 4 4 4і Українська радикальна партіїВиникнення і діяльність РУП і УНП (переважно молодіжних за скла-дом) сприяли формуванню нових українських партій. У середовищі ліберально-консервативногокерівництва Загальної української організа-ції (старше покоління) поступово визрівало рішення про перетворення її в політичну партію.Помір ркуйтеЧому ук Чому українські ліберали свої партії створили пізніше за соціалістів і самостій ників? країнськіі лібе ерали и св вої пар ртії створ рили пізнііше за соціаліс стів іі самостій й ників?Восени 1904 р. було ухвалено рішення простворення на основі Загальної української органі- заціїУкраїнської демократичної партії (УДП).Програма новозаснованої партії будувалася за зразком галицької Української національно-демок ратичної партії (див. підручник для 9-го класу). Незабаром від українських демократів відкололася група радикалів(налаштованих більш рішуче, ніж демократи), яка утворила Українську радикальну партію(УРП).Ці партії, їхні засновники та лідери – відомігромадські й культурні діячі Євген Чикаленко(1861–1929), Борис Грінченко (1863–1910), Сер-гій Єфремов (1876–1939) та ін. в національному житті відстоювали політичну автономію України.Сергій Єфремов41Тема 1Що ж до соціально-економічних перетворень, то, підтримуючи, як і со- ціалісти, ідею загальнонародної власності, вони при цьому вважали, що вилучення у приватних осіб власності все ж повинне супроводжуватися компенсацією тим, кому вона раніше належала. Демократи і радикали віддавали перевагу забезпеченню змін через проведення державою реформ, а не шляхом руйнівної боротьби між класами.5 5 5. Подальший розкол РУП 5 5 5 5...РУП як перша українська політична партіяздійснила велику роботу щодо політизації україн- ського руху. Але короткому періоду її швидкого піднесення поклав край вихід з її складу само- стійників, які утворили власну партію – УНП, і арешт керівного ядра та багатьох найактивніших рупівців у 1903 р. Ослаблену організацію ще більше знесилили внутрішньопартійні суперечки. Сумніву піддавався основний ідеологічний прин- цип РУП, суть якого полягала в поєднанні націо- нальних вимог із соціальними.Частина рупівських діячів у 1904 р. вирішилавзагалі порвати з національним табором. Влітку 1904 р. з РУП вийшла група під проводом Мар’яна Меленевського (1878–1938) й Олександра Скоро- пис-Йолтуховського (1880–1950). Вона заснувалаМикола ПоршУкраїнську соціал-демократичну спілку, яка на правах регіональної ор- ганізації увійшла до Російської соціал-демократичної робітничої партії (меншовиків).Більшість РУП, лідером якої став економіст Микола Порш (1879–1944),не відмовилася від автономістської національної програми, яку поєднувала з соціал-демократизмом. Ця частина РУП поступово еволюціонувала в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП).Підсумки й узагальненняВажливим чинником, що помітно посилив можливості націо- Важливим чинником, що помітно посилив можливості націо-нально-визвольного руху, стало формування українських політичних партій на Наддніпрянщині. нально-визвольного руху, стало формування українських політичних партій на Наддніпрянщині.Майже всі партії майбутнє України бачили в її розвитку шляхом Майже всі партії майбутнє України бачили в її розвитку шляхомпобудови суспільного ладу на засадах заперечення приватної влас- ності на засоби виробництва. Вони вважали, що процвітання може бути забезпечене втіленням у життя соціалістичної ідеї. побудови суспільного ладу на засадах заперечення приватної влас- ності на засоби виробництва. Вони вважали, що процвітання може бути забезпечене втіленням у життя соціалістичної ідеї.бути забезпечене втіленням у життяТа на перше місце партії ставили Та на перше місце партії ставили собі за мету боротися за держав- собі за мету боротися за держав-ність свого народу. При цьому поряд ність свого народу. При цьому поряд з автономістською сформувалася течія визвольного руху, представники якої висували вимогу повної самостійності майбутньої держави українців. з автономістською сформуваласятечія визвольного руху, представни ки якої висували вимогу повноїсамостійності майбутньої держави у українців.Таке розуміння державності завойовувало собі прихильників по- Таке розуміння державності заво ойовувало собі прихильників по-ступово. І РУП, і інші партії, що виникли на початку ХХ ст., вважали достатнім для себе обмежитися вимогами автономії України в май- бутній Російській демократичній державі. Виняток становила лише виразно самостійницька УНП на чолі з М. Міхновським. ступово. І РУП, і інші партії, що вини икли на початку ХХ ст., вважалидостатнім для себе обмежитися вим могами автономії України в май-бутній Російській демократичній де ержаві. Виняток становила лишевиразно самостійницька УНП на чол лі з М. Міхновським.42УКРАЇНА В 1900–1913 рр.Перевірте себе1.Коли 1. Коли була утворена РУП? 2. Охарактеризуйте основні ідеї «Самостійної України» М. Міхновського. и б була ут творен на Р РУП П?2. Оха арак ктери изуйте е ос сновн ні іідеї «Сам мост тійн но ої Україн ни» М. Міхновського. нНаск Наскільки вони відповідали тодішній ситуації в Україні та Європі? кіл льки в вони в відп повід дали и тодішн ній ситуа ації в Ук кр раїні та Європі?3. Розкрийте основні напрямки діяльності РУП і обставини її еволюції у бік 3.Розк кри ийте основн ні напря ямк ки діяльн ност ті РУ УП і обста ав вини її еволюції у бікавтономізму. авто оно омізму у.4. Які о 4. Які обставини політичного життя привели до створення УНП? 5. Які обставини сприяли політичному оформленню українських лібералів? 6. Кого з відомих членів УРП і УДП ви знаєте? 7. Чим викликана поява Української соціал-демократичної спілки? 8. Розкажіть про самостійницьку та автономістську течії в українському ви- обс ставин ни пол літично ого життя п прив вели и д до створе ення УНП?5.Які о обс ставин ни спр рия яли п поліітичному у оф форм мл ленню ук кр раїнських лібералів?6.Кого о з відомих чл леніів УР РП іі УДП ви и зн наєте? ?7. Чим м ви иклик кана п появ ва Ук країнської с соцііал-де емократи ичної спілки? и8. Розк каж жіть про сам мос стійн ниць ьку та ав втон номііс стську те еч чії в українському ви-звольному русі. звол льн ному р русі.ДокументиЗ програми Української соціал-демократичної робітничої партії... Українська с.д. партія перш за все і головним чином вимагає: 1) демократичної республіки – в якій найвища державна влада у всіх міжнароднихі тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить ви- ключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому на-лежить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на те- риторії України;3) загального, рівного, прямого виборчого права з таємним голосуванням длякожного громадянина старше 20 років; права кожного виборця бути обра- ним у всяку представницьку інституцію...6) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення; 7) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього на-селення держави;8) необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків...11) знищення усяких привілеїв класів, верств (сословій), походження, статі, ре-лігії і націй;12) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і держав-них інституціях;13) проголошення релігії ділом кожного громадянина… 15) заміни постійного війська народною міліцією.Багатопартійна українська державана початку ХХ ст.: Програмні документи першихукраїнських політичних партій. – К., 1992. – С. 9–11.Запитання і завданняЗнайдіть у програмі пункти, що підтримувалися всіма українськими партіями, та положення, з якими виступали лише соціал-демократи. Знайдіть у про ограм міі пункти, що о о підтримув валися я всім ма а українськими партіями,та полож же ення,, з як яки ими виступа и виступ али лише со ал и лише с оціал-д іал- демокр мо крати. ати.43Turchenko_IstorUkr_83_09_prof_verstka.indd 43 12.07.2010 13:15:07