Вивчення системи роботи вчителя

Реферат з педагогіки

Вивчення системи роботи вчителя

Під системою роботи вчителя розуміють увесь комплекс його педагогічно; праці, сукупність форм, методів і прийомів, властивих діяльності певного вчителя, які дають йому змогу отримувати ті або інші результати у навчанні й вихованні учнів.

Вивчення СРВ - одна з форм внутрішньошкільного контролю, яка забезпечує фронтальну пере­вірку діяльності вчителя. Оскіль­ки це велика за обсягом і значен­ням ділянка роботи (до місяця), то протягом року планують вивчити систему роботи лише тих учи­телів, які готуються до атестації. Кожен член адміністрації вивчає систему роботи одного-двох учи­телів.

Водночас за наслідками ви­вчення СРВ можна підготувати розпорядчий документ про стан викладання, рівень навчальних досягнень учнів у даному на­вчальному предметі. Це можна зробити тоді, коли навчальний предмет викладає лише один учитель, якого атестують, або ж атестуються всі вчителі, котрі ви­кладають предмет. Окрім цього, з матеріалами вивченої СРВ мож­на узагальнити перспективний досвід роботи вчителя за певною темою чи напрямом.

Без вивчення СРВ немож­ливо:

. об'єктивно оцінити педаго­гічну діяльність учителя;

. у разі потреби допомогти вдосконалити систему його ро­боти;

. провести атестацію вчителя;

. вивчити перспективний пе­дагогічний досвід учителя.

Результати вивчення СРВ

уза­гальнюють у доповідній записці на ім'я директора школи, в наказі або заслуховують на засіданні педра­ди, методичного об'єднання. Кра­щий досвід, виявлений під час вивчення СРВ, рекламують у ме­тодичному бюлетені.

Готуючись до вивчення СРВ, заступник директора (або дирек­тор) вивчає навчальну програму з предмета, який викладає вчи­тель, усі інші нормативні та роз­порядчі документи, що стосують­ся навчально-виховної діяльності вчителя; складає план та визна­чає основну мету вивчення СРВ (мета має відповідати педа­гогічній проблемі, над якою пра­цює школа); формує групу педа­гогів, яких залучає до вивчення СРВ (керівник методичного об'єд­нання, керівник школи ППД або творчої групи, до складу яких вхо­дить і даний вчитель, методично грамотні вчителі, які ефективно працюють).

Методи вивчення СРВ:

спо­стереження та аналіз уроків, інших форм педагогічного процесу; ви­вчення навчальної документації, проведення контрольних зрізів знань учнів, бесіди з учителем і його колегами; анкетування батьків та учнів.

Під час вивчення СРВ:

1. Відвідують та аналізують усі уроки за певною темою в одному класі (до 10-12 уроків). Кожен урок учителя не потребує грунтов­ного аналізу, якщо в цьому немає нагальної потреби (виправлення грубої помилки теоретичного чи методичного характеру). Проана­лізувати необхідно систему відвіданих уроків, щоб мати мож­ливість побачити діяльність учите­ля в умовах певної педагогічної технології, якою користується вчи­тель.

Доцільно також відвідати уро­ки (епізодично) в паралельному класі для порівняння психолого­педагогічних підходів учителя до класів із різним рівнем успіш­ності; в старших та молодших кла­сах - для виявлення вміння вчи­теля враховувати вікові особли­вості учнів під час вибору тих чи інших методів і форм роботи на уроці. Всього відвідують до 40 уроків, позакласних заходів з на­вчального предмета, виховних заходів у класі, де вчитель є
клас­ним керівником, масові заходи з батьками.

2. Вивчають класні журнали, зошити та щоденники учнів з ме­тою перевірки виконання вчите­лем навчальної програми, вимог до ведення й перевірки зошитів, проведення контрольних робіт.

Аналізуючи письмові роботи, необхідно встановити систему цих робіт, звернувши увагу при цьому на такі питання:

- Чи достатню кількість пись­мових робіт загалом проводить учитель і, зокрема, чи достатня кількість контрольних робіт?

- Чи достатньо приділено ува­ги письмовим роботам навчаль­ного характеру?

- Яке місце серед письмових робіт, які проводить учитель, зай­мають роботи творчого характе­ру?

- Наскільки тексти письмових контрольних робіт відповідають вимогам навчальних програм відповідного класу?

- Чи виконують учні роботу над помилками?

Особисті навчальні докумен­ти та матеріали вчителя:
поурочні плани, календарний план, матері­али з самоосвіти, дидактичний матеріал.

Кілька порад
до вивчення
до­кументації:

. зіставляючи записи в класно­му журналі з навчальною програ­мою, календарним планом та по­урочними планами, можна вияви­ти стан виконання вчителем на­вчальних програм;

. на підставі вивчення записів у класному журналі можна отри­мати дані про систему контролю за знаннями учнів. Для цього слід звернути увагу на: кількість учнів, знання яких оцінені протягом уро­ку, періодичність перевірки знань учнів, наявність тематичного об­ліку знань, контроль учителя за успішністю слабовстигаючих учнів, обгрунтованість оцінок за чверть, наявність необхідної кількості кон­трольних, лабораторних, практич­них робіт.

Аналізуючи поурочні плани. необхідно звернyти увагу на такі питання:

. наскільки правильно вчитель визначає мету уроку (навчальну, розвивальну, виховну);

. чи правильно визначає об­сяг навчального матеріалу;

. чи доцільно підібрано мето­ди і прийоми роботи на уроці нарізних його етапах;

. чи є система видів само­стійної роботи на уроці;

. чи враховано диференційо­ваний підхід до знань учнів на уроці;

. чи доцільно застосовано на­очність на уроці;

. чи відповідає зміст та обсяг домашнього завдання нормам.

Аналізувати потрібно одночас­но поурочні плани певної теми програми. Проводять контрольні зрізи знань учнів. По суті, якість навчальних досягнень учнів є ви­рішальним показником для оцін­ки роботи вчителя.

Якщо вчитель забезпечує грунтовні й усвідомлені знання учнів, уміння їх використовувати в нестандартних умовах, працюва­ти самостійно, то якими б недо­сконалими не здавалися методи і прийоми, застосовувані вчителем, його роботу не можна оцінити негативно.

Проводять також бесіди з учи­телем, його колегами, керівника­ми методичного об'єднання або творчої групи, іншими членами адміністрації. Під час бесіди з учи­телем, систему роботи якого вив­чають, потрібно звернути увагу на такі питання:

. як працює над підвищенням своєї фахової й методичної ква­ліфікації;

. наскільки обізнаний із загаль­ною культурою;

. бачення самим учителем си­стеми в своїй роботі;

. чи може вчитель самості0нОдати оцінку своїй роботі.

у бесідах важливо виявити вміння вчителя критично аналізу­вати й оцінювати свою діяльність, помічати в ній позитивні й нега­тивні сторони. Якщо людина може об'єктивно оцінювати свої про­фесійні якості та вміння, то шлях до самовдосконалення відкрити й для неї (табл. 1, 2).

Таблиця
1

Орієнтовний план вивчення системи роботи вчителя

№ п/н	Зміст роботи	Форми і методи вивчення	Кількість годин	Дата	Клас	Хто вивчає
1	Аналіз об'єктивних даних про вчителя	Робота з документами	ЗДНВР
2	Вивчення навчально-матеріальної бази для викладання предмета	Бесіда, аналіз	ЗДНВР
3	Відвідування та аналіз системи уроків (назва тем, які передбачено вивчати)	Спостереження та аналіз	ЗДНВР
4	Епізодичне відвідування уроків у класах різних вікових категорій (назва тем, класи)	Спостереження, аналіз	Керівники методичних об'єднань
5	Проведення контрольних зрізів знань (назва розділу чи теми навчальної програми, класи)	Тecтyвання, усне опитування	ЗДНВР, Керівники методичних об'єднань
6	Перелік тем бесід з учителем (питання самоосвіти, самоаналізу й аналізу відвіданих занять, стану виховної роботи в класі, в якому вчитель - класний керівник)	Бесіда	ЗДНВР
7	Відвідування позакласних заходів з навчального предмета (назва заходу, тема)	Спостереження, аналіз	Керівники методичних об'єднань
8	Відвідування заходів з виховної ро6оти (назва заходу, тема)	Спостереження, аналіз	ЗДНВР
9	Відвідування заходів, спрямованих на роботу з батьками	Спостереження, аналіз	директор
10	Перевірка навчальної документації (перелік назв документів)	Бесіда, аналіз, узагальнення	Директор, ЗДНВР
11	Аналіз та узагальнення матеріалів за наслідками вивчення системи роботи вчителя	Доповідна записка, проект наказу чи рішення педагогічної ради	ЗДНВР

Таблиця
2

План і методи вивчення системи уроків учителя

№	Зміст перевірки	Методи і форми перевірки
1	Ознайомлення із загальною підготовкою вчителя: науковою, психолого-педагогічною, знання програми та пояснювальної записки, спеціальної літератури з досліджуваної теми	Бесіда з учителем
2	Підготовка вчителя до вивчення теми. Лабораторія вчителя, елементи наукової організації праці. Якість календарно-тематичного та поурочного планування	Ознайомлення з планами
3	Відвідування всіх уроків з досліджуваної теми. Спостереження в ході уроків таких моментів:
3.1	Психологічний режим. Мобілізаційний початок уроку. Емоційний настрій учнів і його підтримка протягом усього уроку. Система стимулювання вчителем пізнавальної активності учнів, Їхньої навчальної праці й старанності. Намагання вчителя допомогти учням; підтримання інтересу до навчальної праці, до уроку. Виховання на уроці. Культура спілкування. Стиль і тон під час спілкування з учнями. Контакт із класом. Запобігання втомлюваності. Цілеспрямованість роботи вчителя та учнів	Спостереження на уроках, бесіди з учнями
3.2	Зміст навчання на уроках. Відповідність змісту навчання вимогам програми (повнота); науковість, систематичність та послідовність матеріалу; його доступність. Встановлення міжпредметних зв'язків. Зв' язок навчання з сучасністю, з життям; використання краєзнавчого матеріалу	Спостереження на уроках, бесіди з учнями
3.3	Методи і прийоми роботи вчителя та учнів на уроці. Методи вивчення нового матеріалу; методи закріплення вироблених умінь і навичок; методи і прийоми перевірки та оцінки знань учнів; використання на уроках методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів (проблемне навчання, пошуково-дослідницький метод тощо); керівництво на уроці розумовою діяльністю учнів, навчання Їх на високому рівні складності; місце й питома вага самостійних і творчих робіт учнів на уроках; якість їх використання; елементи наукової організації праці вчителя та учнів на уроці	Спостереження, аналіз планів проведення уроків, вивчення системи письмових робіт учнів
3.4	Обладнання уроків. Ефективність використання наочності, ТЗН; їхній характер (ілюстративний, пошуково- пізнавальний)	Спостереження уроків, інформація лаборанта
3.5	Система домашніх завдань. Характер завдань. Диференційований підхід до визначення завдань. Зв'язок із життям, працею, краєзнавством. Запобігання перевантаженню учнів домашньою роботою	Спостереження, аналіз класного журналу й зошитів учнів; бесіда з учнями
3.6	Система перевірки та оцінювання знань учнів. Методи перевірки домашньої роботи	Спостереження, бесіда з учителем
3.7	Озброєння учнів навичками самоосвіти. Самостійне набуття знань на уроці; робота з книгою, підручниками, посібниками. Складання плану тез; конспектування; підготовка рефератів, доповідей, рецензій	Ознайомлення з розробками, пам`ятками для учнів; бесіди з учнями
3.8	Використання різних типів уроків у системі вивчення теми. Різноманітність структури уроків, Їх чітка організація. Запобігання шаблону в композиції та структурі уроків, у виборі типів уроку	Спостереження, бесіда з учителем; детальне ознайомлення з тематичним планом
3.9	Реалізація на уроках дидактичних принципів навчання	Цілеспрямоване спостереження
3.10	Виконання єдиних вимог, встановлених у школі	Спостереження, аналіз журналу; зауваження чергових у школі
3.11	Санітарно-гігієнічний режим на уроці	Аналіз санітарного журналу; бесіда зі шкільним лікарем, черговим класом
3.12	Дотримаиня вчителем технологічних вимог ведення уроку. Організація робочого місця вчителя та учнів. Чітка організація діяльності вчителя та учнів на кожному етапі уроку й на уроці загалом. Завершеність усіх навчальних операцій. Поєднання колективної, групової та індивідуальної роботи учнів на уроці. Диференційований підбір завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів для кожногo етапу уроку. Встановлення зворотних зв'язків у ході уроку. Неперервний коmpоль і самоконтpоль, залучення учнів до взаємоконтpолю. Оптимальний для кожногo учня темп і ритм роботи на уроці. Економія часу	Спостереження
4	Якість уроків, їхня результативність: педaгoгічний задум уроку та йогo реалізація. Ступінь оволодіння учнями знаннями, вміннями й навичками; їхні глибина і міцність. Обсяг і якість засвоєного, зробленого (написаногo або розв'язаного), просування учня в розумовому розвитку, вихованні. Система письмових робіт учнів та якість їх виконання	Опитyвання учнів під час уроків за програмою, підготовленою спільно з учителем
5	Організація вчителем позакласногo читання з предмета, що рекомендує вчитель; контроль та оцінка даної роботи	Опитyвання учнів під час уроків за програмою, підготовленою спільно з учителем

Здійснення управлінської діяльності

шляхом атестації

Атестацію педкадрів закладів освіти проводять відповідно до Закону України «Про освіту» (стат­тя 54) та Типового положення про атестацію педагогічних праців­ників України, затвердженого на­казом Міністерства освіти України №310 від 20.08.1993 р., та змін і доповнень, затверджених наказом Міністерства освіти №419 від 01.12.1998 р.

На жаль, ознайомлення педп­рацівників з нормативними доку­ментами про атестацію часто-гус­то не дає вчителям чіткого уяв­лення про те, на яку категорію чи звання вони можуть претендува­ти. Буває, що педагоги занижують або, навпаки, завищують свої мож­ливості на даному етапі педагогі­чної діяльності.

Пам'ятка 1

Рівні результативності діяль­ності вчителя:

1. Репродуктивний:
учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.

2. Адаптивний:
учитель уміє пристосувати своє пов

ідомлення до особливостей аудиторії.

3. Локально-моделюючий:
учи­тель володіє стратегіями навчан­ня, знаннями, вміння ми та навич­ками з окремих розділів курсу, вміє формулювати педагогічну мету, передбачати результат, за­безпечувати послідовне включен­ня учнів у навчально-пізнавальну діяльність.

4. Системно-моделюючий:
учи­тель володіє стратегіями форму­вання в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета загалом.

5. Творчо-моделюючий:
учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб форму­вання особистості учнів.

Пам'ятка 2

Параметри творчої діяль­ності:

1. Чи розробляє вчитель прин­ципово нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів.

2. Наскільки реалізує та змінює (модернізує) зміст, форми, мето­ди і засоби навчально-виховного процесу в світлі нових завдань, які стоять перед школою.

3. Як реалізує на практиці принципи особистісно зорієнто­ваного навчання, відшукує шля­хи для створення творчої атмо­сфери.

4. Як повно володіє форма­ми і методами управління й організації навчально-виховної діяльності учнів з метою їхнього розвитку.

5. Наскільки оригінально кон­струює навчально-виховний про­цес.

6. Чи здійснює постійний само­аналіз своєї професійної діяль­ності.

Пам'ятка З

Критерії оцінювання діяль­ності вчителя:

1. Дидактична діяльність учи­теля:

- методи пояснення нового матеріалу;

- способи активізації розумо­вої діяльності учнів;

- методи залучення школярів до пошуку;

- здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;

- організація навчання за но­вими технологіями;

- мотивація навчальної діяль­ності;

- самостійна робота учнів;

- форми роботи з книгою;

- форми виявлення й оціню­вання знань учнів;

- практична спрямованість уроку, зв'язок навчання з життям;

- ефективність і доцільність використання ТЗН, наочності;

- дотримання гігієнічних ви­мог до уроку;

- оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуаль­ний його характер).

2. Рівень навчальних досяг­нень учнів відповідно до вимо гпрограми.

3. Рівень вихованості учнів.

4. Творчість учителів у підго­товці до уроку та в його прове­денні.

5. Активні форми роботи на уроці.

6. Позакласна робота вчителя: - класне керівництво;

- робота з батьками;

- гурткова робота.

7. Результативність роботи з обдарованими учнями.

8. Створення класного кабіне­ту-лабораторії.

Пам'ятка 4

Складові атестаційного процесу (схема).

Після написання заяв та затвер­дження їх атестаційною комісією важливо спрямувати вчителя на підготовку до презентації ним своїх напрацювань за попередній період. Підходити до цього треба диференційовано, залежно від індивідуальності педагога. В нашій школі ми практикуємо складання вчителями індивідуальних планів роботи.

Індивідуальний план роботи на атестаційний період

1. Проблема, над якою працюю ……………………….

2. Питання, які вимагають удос­коналення методичної підготовки, підвищення теоретичного рівня ……

3. Вивчення передового педа­гогічного досвіду ………………….

4. Робота з обдарованими уч­нями ……………..

5. Атестаційний звіт ………..

6. Якими напрацюваннями можу поділитися з колегами …………………

7. Поліпшення матеріальної бази кабінету ……………………….

8. Підготовка до виставки пед­технологій …………………………

9. Література, яку необхідно опрацювати ………………………

Копії індивідуальних планів за­лишаються в методичному кабі­неті, їх використовують під час проведення консультації, вивчен­ня результативності роботи педа­гога, а на засіданнях атестаційної комісії простежується стан їх ви­конання.

Як відомо, атестація - це звіт педагога про роботу протягом 3­5 років. Як простежити розвиток майстерності вчителя, результати його участі в методичному та пе­дагогічному житті школи? Доціль­ним є створення банку даних на кожного вчителя. Це може бути комп'ютернапрограма або інди­відуальна картка вчителя.

Індивідуальна картка вчителя

1. Прізвище, ім'я, по батькові

2. Рік народження

З. Освіта

4. Категорія

5. Атестація

6. Курсова підготовка

7. Внесок у методичну роботу (школи, міста)

8. Робота з обдарованими дітьми

9. Участь у конкурсі «Вчитель року"

10. Над яким питаннями мето­дики, педагогіки та психології пра­цює

11. Результати участі у виставці педтехнологій

З метою підтримки творчої праці вчителів, підвищення їхньої професійної майстерності, попу­ляризації педагогічних здобутків, ознайомлення малодосвідчених учителів із творчою лабораторією, диференціюємо заходи, спрямо­вані на підготовку та проведення атестації педагогічних праців­ників.

Для вчителів, які атестуються на встановлення І та

II категорії

1. Консультації:

- Аналіз та самоаналіз уроку

- Вибір доцільних методів і прийомів навчання

- Раціональне використання часу на уроці

- Оптимальність структури уроку

- Як підтримати дисципліну учнів

- Шляхи професійного зрос­тання вчителя тощо.

2. Співбесіди:

- Опрацювання методичної, фахової літератури

- Рівень обізнаності з норма­тивними документами

- Труднощі у спілкуванні з учнями

- Підготовка до проведення відкритих уроків та заходів

- Індивідуальні проблеми професійного зростання.

3. Робота в парах: наставник­ стажер.

4. Участь у
проведенні педагогіч­них читань.

5. Діагностика труднощів.

б. Відвідування уроків досвідче­них учителів
з подальшим їх обгово­ренням.

7. Відкриті уроки та позакласні заходи.

Для вчителів, які атестуються на встанов­лення вищої категорії, присвоєння звання

1. Звіт учителя на робочому місці.

Аналіз роботи з поповнення матеріальної та методичної бази шкільного кабінету.

2. Звіт про роботу над пробле­мою.

Рекомендації до проведення

. Як виникла думка про робо­ту над даною темою?

. Скільки разів і в яких класах перевірено дану проблему?

. Ваші напрацювання, ви­сновки.

. Покажіть проведену роботу на конкретних прикладах.

. Чи поширювали результати роботи серед колег? Яким чи­ном?

. Яку літературу використа­ли?

. Які завдання, з Вашої точки зору, ще не вирішено?

3.

Творчий звіт учителя.

Рекомендації до проведення

. Відкриті уроки.

. Виставка дидактичних, мето­дичних матеріалів, підготовленихучителем.

. Виставка творчих та наукових робіт учнів з предмета.

. Огляд кабінету, в якому пра­цює учитель.

. Самоаналіз роботи вчителя за звітний період.

4. Творчий портрет педагога (під час узагальнення досвіду вчи­теля).

Рекомендації до проведення

Під час підготовки до прове­дення заходу вчителі отримують завдання - вивчити досвід коле­ги, якого представляють, зібрати цікаві факти його професійної біографії. Готують свої виступи учні. Педагог, який атестується, розкриває секрети творчої лабо­раторії, розповідає про свої про­фесійні знахідки, спостереження. Під час підготовки сценарію мо­жуть бути використані фото- та відеоматеріали, відгуки дітей, ко­лишніх учнів.

Об'єднує вчителів, що ате­стуються, проведення таких за­ходів:

1. Методичний ринг «Сучасний урок: яким йому бути?»

2. Круглий стіл, під час якого вчителі заслуховують самоаналіз роботи кожного вчителя «Наші досягнення та проблеми».

3. Декада інноваційного уроку.

4. Дискусія «Вчитель і учень: проблеми спілкування».

Крім того, здійснюючи управ­лінську діяльність шляхом атес­тації, дирекція школи скеровує вчителів на активну участь у різно­манітних заходах школи та міста, в роботі школи молодого вчите­ля, підготовку до виставки педа­гогічних технологій, участь у кон­курсі «Вчитель року», підвищен­ня кваліфікації.

Використовуючи стимуляційну та мотиваційну функції атестації, дирекція школи намагається здійснювати управлінську діяль­ність на засадах:

- тактовності;

- толерантності;

- комунікативної компетент­ності;

- особистісно зорієнтовано­го підходу до індивідуальності вчи­теля;

- поваги до думки та особи­стості педагога;

- діагностування, прогнозу­вання та моделювання професій­ного розвитку вчителя.

Процедура підготовки до атес­тації, сам процес і результати її спрямовані на утвердження осо­бистої гідності вчителя, на підви­щення його авторитету не тільки серед колег, а й серед учнів та батьків.

Додаток
1

Анкета для визначення рейтингу вчителя (Відповідають учні)

1. Чим є для тебе навчання в школі:

радістю;

обов'язком;

примусом.

2. Які навчальні предмети тобі подобаються найбільше? Чому? Які не подобаються? Чому?

3. Чи впливає на твоє ставлен­ня до предмета твоє ставлення до вчителя? Як саме? Наведи при­клади.

4. Хто
з учителів, які виклада­ють
у твоєму класі, може бути при­кладом гарного вчителя? Що
саме тобі подобається в них?

5. Уроки яких учителів тобі не хочеться відвідувати? Чому:

погано пояснює матеріал;

учитель неприємний тобі як людина;

предмет складний для засвоє­ння;

інші причини.

6. Хто
з учителів, які викла­дають
у твоєму класі, найбільш професійно підготовлений? Хто ні?

7. Твоє ставлення до свого класного керівника. Назви його.

8. Що конкретно заважає тобі
з максимальною віддачею працю­вати на уроках:

шум у класі;

особисті неуважність і не­ зібраність;

слабкий контроль з боку вчи­теля;

немає інтересу до навчання або до деяких предметів (до яких?).

Додаток
2

Методика психолого­-педагогічного аналізу діяльності вчителя

Запропонована методика дає змогу здійснити як діагностику ок­ремих сторін діяльності вчителя, так

і за формулою визначити рівень професійної діяльності пе­дагога:

сума балів

Р(серед.)
= ………………….

48

Якщо результат учителя мен­ший
за 0,7,
йому необхідно пра­цювати над підвищенням профе­сійного рівня.

Якщо результат 0,7-1,2
­педагог має високий професійний рівень.

Якщо результат більш, ніж 1,2

- цей учитель досяг дуже висо­кого професійного рівня.

І. Створення загальних умов ефективного навчання

1. Забезпечення вихідних педа­гoгiчних умов досягнення навчального ефекту на уроці:

а) попередні вказівки щодо плану уроку (мета, завдання, ос­новні етапи) лаконічні й точні( 1 бал);

б) навчальні посібники та технічні засоби навчання сприяють швидкому залученню учнів до роботи (1 бал);

в) немає непотрібних затримок та відступів протягом уроку (1 бал);

г) ефективність роботи класу вчитель стимулює передачею уч­ням своїх функцій (оцінювання, контролю, корекції, планування тощо) (2 бали).

2. Адаптація навчання до віко­вих і психологічних особливостей учнів:

а) навчання відповідає віковим особливостям учнів (1 бал);

б) у навчальному матеріалі уроку визначено найважчі місця (1 бал);

в) надати можливість засвоєн­ня навчального матеріалу різних рівнів складності (для учнів різних рівнів успішності) (2 бали);

г) навчання побудовано як взаємодія вчителя та учнів (2 бали).

11. Предметна і навчальна компетентність .

3. Володіння навчальним пред­метом та методами навчання:

а) інформація демонстрація точні та своєчасні (1 бал);

б) коментарі та відповіді на запитання учнів точні й цікаві (1 бал);

в) без утруднення використо­вувати не менш як дві форми або методи навчання (1 бал);

г) крім поширених застосову­ють також оригінальні методи та засоби навчання (2 бали).

4. Організація навчальної роботи в послідовності «життєвого циклу» (вступ, розвиток, закріплення, інте­грація):

а) урок починається зі стиму­ляційнго введення (привернення уваги учнів та забезпечення не­обхідної мотивацiї) (2 бали);

б) наочне подання нового ма­теріалу як відповіді на запитання, розглянуті раніше (попереднє за­няття або введення) (1 бал);

в) об'єднання, узагальнення й закріплення навчальних резуль­татів (1 бал);

г) урок закінчується підбиттям підсумків (співвідношення ре­зультатів з тим, що вивчалася, з іншими предметами, з життям) (1 бал).

ІІІ. Техніка пояснення, пись­ма і мови

5. Використання усних та пись­мових пояснень:

а) чітке пояснення змісту за допомогою потрібних слів та термінів (1 бал);

б) ключові моменти уроку відображені на дошці (1 бал);

в) записи для учнів акуратні й чіткі (1 бал);

г) вимова і побудова усної мови правильна (1 бал).

6. Роз 'яснення в разі нерозу­міння учнями навчального матері­алу:

а) виявлення незрозумілих слів або фраз та заміна їх загаль­нодоступними описовими вираза­ми

(1 бал);

б) пояснення за допомогою аналогій та прикладів (1 бал);

в) надання учням додаткової інформації (1 бал);

г) логічне виведення неявної корисної інформації з аналізу вже вивчених знань (2 бали).

І

V. Навчальна взаємодія

7. Контроль та корекція діяльності учнів:

а) оцінка діяльності учнів відрізняється від особистого став­лення до них учителя (1
бал);

б) уникнення прямих вказі­вок та корекції діяльності учнів (1
бал);

в) учнів спонукають до оціню­вання та корекції роботи одне од­ного (2
бали);

г) орієнтація на корекцію діяль­ності за запитами самих учнів (2
бали).

8. Використання пропозицій та запитів учнів щодо змісту уроку:

а) пояснення, запитання та приклади запитують в учнів (1
бал);

б) тактовно відмічають слабкі місця, недосконалості в прикладах учнів (1
бал);

в) запитання та пропозиції школярів приймають із вдячністю (1
бал);

г) ідеї учнів опрацьовують та використовують на уроці (2
бали).

V. Створення та підтримка продуктивної атмосфери на уроці:

9. Стимулювання інтересу учнів:

а) формувати важливість теми уроку в контексті навчаль­ного курсу та майбутнього життя (1
бал);

б) використовувати цікаві танезвичайні аспекти теми (2
бали);

в) інтерес стимулювати за допомогою запитань та гумору (1
бал);

г) ідеї учнів опрацьовують та використовують на уроці (2
бали).

10. Допомога учням
у вироб­ленні позитивної самооцінки:

а) мова вчителя вільна від глу­зування та сарказму (1
бал);

б) імена учнів використовують у теплій, дружелюбній манері (1 бал);

в) конкретних учнів заохочують за конкретну роботу (1 бал);

г) учитель підтримує, підба­дьорює учнів, які мають труднощ і у вивченні навчального

матеріа­лу (2бали).

VІ. Підтримка припустимої поведінки в класі:

11. Підтримка робочої налашто­ваності учнів на уроці:

а) варіювання форм навчаль­ної активності (1
бал);

б) використання засобів акти­візації учнів на уроці (1
бал);

в) використання активних ме­тодів навчання (дискусії, розподіл ролей) (2
бали);

г) застосування спеціальних способів організації навчальної роботи, розрахованих на пасивних

учнів (2 бали).

12. Дії під час порушення дис­ципліни:

а) учитель не звертає уваги на дрібні ненавмисні порушення дис­ципліни на уроці (1
бал);

б) учні не порушують дисцип­ліну, стикаються з негайною реак­цією вчителя (1
бал);

в) учитель відтворює дисцип­ліну за допомогою самих учнів (2
бали);

г) учитель не бореться з по­рушниками дисципліни, а викори­стовує для їх організації особ­ливості

форми навчальної робо­ти (2
бали).