Музика в школі як навчальний предмет та урок мистецтва.
Зміст
Розділ І. Музика в школі як навчальний предмет та урок мистецтва.
Розділ ІІ. Урок музики - основна форма організації навчання.
2.1. Структура уроку музики.
2.2. Типи уроків.
Розділ ІІІ. Форми роботи навчально-виховного процесу в школі.
Розділ VІ. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (12-бальна система).
7. Список використаної літератури.
Розділ І. Цілеспрямоване і систематичне музичне виховання здійснюється в школі на уроках музики, у позакласній роботі із музикою – естетичного виховання школярів.
Музика є одним із видів мистецтв, який і складає основний зміст предмету. А разом з літературою і образотворчим мистецтвом складають естетичний цикл. Отже музика, література і образотворче мистецтво знаходяться в тісному зв’язку. Тому твори образотворчого мистецтва, художнє слово допомагають передати глибину почуттів, які втілені в музиці. А в свою чергу, музика здібна викликати настій, переживання, які співзвучні багатьом творам живопису і літератури.
За словами В.Сухомлинського “Пізнання світу почутті неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду він неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основною емоційної, естетичної, моральної культури”.
Музика, як шкільний предмет, тісно пов’язана з історією, бо твори які створюють композитори завжди відповідають історичним подіям, різним
спілкування з музикою, внаслідок чого формуються їхні інтереси, погляди, смаки тощо. Доба технічного процесу розширила можливості слухання музики. Якщо декілька десятиріч тому уява про музику пов’язувалась лише з концертним залом, то в наш час - час новітніх технологій, це зовсім інакше. Учні розширюють свій музичний світогляд за допомогою телевізорів, магнітофонів, програвачів, комп’ютерів, аудіо і відеозаписів, касет і таке інше. В таких умовах музичне виховання набуває ще більшої значимості.
Тут велика заслуга належить учителеві. Розвиваючи здібність розуміти мову музики, відчути її виразність, вчитель дає учням необхідні знання. Навички, вміння, виховує інтерес для музики, формує естетичні смаки.
Отже, музичне сприймання розвивається не тільки в процесі слухання музики, а й на інших видах музичної діяльності. Тому дуже важливо, щоб учні набували навичок і вмінь під час співу, ритміки, гри на ДМІ, а також в процесі вивчення музичної грамоти, яка допоможе їм краще зрозуміти і виразно виконувати твори. Таким чином у виконавській діяльності інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності розширюються можливості активного сприймання музик, а це в свою чергу, залежить від правильного розв’язання загальноосвітніх завдань.
Розділ ІІ. Урок музики - основна форма організації навчання.
Щ різних етапах розвитку школи музичні заняття проводилися в різних формах, і в 40-х роках, в якості основної форми учбово-виховного процесу, встановився урок. Були і такі форми музичних занять, як екскурсія та практичні заняття з видів музичної діяльності.
Сьогодні, коли перебудовується традиційна система загальної освіти, кожний вчитель шукає свої напрямки у навчанні. Дуже важливо не втратити головне - людину, як особистість, яка не тільки має знання з економіки, а й здатна розуміти і відчувати прекрасне, а отже, співчувати іншим людям.
Урок музики - основна форма організації музично-виховної роботи в школі, хоч поглиблюються ще знання з музики і в позаурочний час. Урок
7. Змістовність, емоційність, різноманітність та гнучкість прийомів і методів роботи, вимогливість, продумана структура уроку запорука успішної роботи та дисципліни учнів на уроці.
8. Обладнання уроку музики;
9. Облік успішності, поєднання різних форм обліку;
10.Продумані різноманітні форми домашніх завдань та їх оцінок
вчителем; 11 .Підготовка вчителя до уроку.
2.1. Структура уроку музики.
Тема:....
Мета:.... навчити....
...розвивати...
...викохувати....
Тип року....
Міжпредметні зв’язки...
Обладнання та література:...
Хід уроку:
І. Організація класу:
а) музичне вітання;
б) перевірка присутніх;
в) оголошення теми уроку.
II
.
Розспівування:
а) вправа на вироблення звуку, нотний приклад:
- методичні прийоми.
б) робота над двоголосним співом, нотний приклад:
- методичні прийоми.
ІІІ. Подача нового матеріалу:
а) розучування пісні:
- методичні прийоми;
б) вивчення інтервалу (музична гра, вікторина тощо):
- методичні прийоми;
в) слухання музики:
- методичні прийоми;
г) гра на ДМІ:
- методичні прийоми;
д) творчі завдання:
- методичні прийоми;
IV
.
Закріплення теми, матеріалу. Окремо закріплюється вправа, інтервал, пісня. Фрагмент слухання.
V
.
Оцінювання праці учнів.
VI
.
Домашнє завдання.
(скласти, намалювати, створити, доспівати, придумати тощо).
V
І
I
.
Підсумок.
-align:center;">2.2. Типи уроків та особливості їх побудови.
В 70-х роках Д.Б. Кабалевський створив принципово нову систему музичних занять. Яка знайшла своє відображення в програмі з музики для ЗОШ. В основі програми лежить тематична єдність - тематизм програми. Відповідно тематичної побудови в його програмі виділені і певні типи уроків музики:
– Урок введення в тему;
– Урок поглиблення теми;
– Урок узагальнення;
– Заключний урок-концерт.
Д. Кабалевський стверджував: "Нехай вчитель буде вільним від влади схеми, яка потребує від нього стандартного графіку проведення уроку".
Методистами України, провідними вчителями музики були запропоновані і розроблені різноманітні, цікаві, корисні та демократичні типи уроків:
розминка, виїзний конкурс, конкурс творчих праць (тут – конкурс юних композиторів), конкурс капітанів, домашнє завдання.
Для виїзного конкурсу може бути дібрана різна тематика, наприклад, музичні огляди "По рідному місті", "Музика в нашій школі", "Музика моєї вулиці", "Без пісні нам ніяк не можна". Для підготовки до КВД збирається спеціальний оргкомітет, що розробляє зміст завдань. Бажано, щоб склад журі постійно змінюється. У складі журі може бути і вчитель і більш старші учні. Учитель музики, як член журі, тактовно висловлює свою думку, пам’ятаючи про виховання естетичного смаку учасників гри. Вони повинні знати, що примітив і вульгарність у музичному оформленні, одязі, манері, говорити будуть належно "оцінені".
Нестандартна типологія уроків, порівняно до традиційної більш різноманітна, пов’язана з численними асоціаціями, наповнена різними емоціями. Вона допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, що надзвичайно важливо в роботі з школярами підліткового віку. При цьому підбиваючи підсумок уроку, іноді навіть доцільно відмітити, що повторили, закріпили, що нового дізналися, чого навчилися, тобто допомогти їм усвідомити якість виконання дидактичних завдань.
Але вкінці незвичайного, цікавого уроку ця інформація вже не буде для учнів занадто сухою, бо вони перебуватимуть під достатньо яскравим емоційним враженням.
Деякі типи уроків можуть проводитись частіше (урок-вікторина, урок-подорож). Інші типи уроків - двічі-тричі на рік.
Уроки музики, проведені нетрадиційно, стимулюють творчість учителя й учнів, створюють сприятливі умови для спільної співпраці. Сповнені яскравих вражень, невимушеного спілкування, демократичні за своєю суттю, такі уроки допоможуть зацікавити учнів музикою, внести певні емоції в міжособистісні стосунки в класі.
Розділ ІІІ. Форми роботи навчально-виховного процесу в школі.
1. Індивідуальна реєстрація успіхів учнів;
2. Контрольні завдання;
3. Творчі зошити;
4. Додаткові навчання;
5. Факультативи;
6. Використання засобів друку у навчанні;
7. Групове навчання;
8. Програмне навчання;
9. Навчання за допомогою сучасних технологій; 10.Учбові лекції;
11. Учбовий фільм;
12. Шкільні радіопередачі;
13. Програвач;
14. Навчання в суспільному середовищі;
15. Теле-відео-передачі;
16. Кабінетне навчання;
17. Магнітофон;
18. Проблемне навчання;
19. Переписування;
20. Лабораторне навчання;
21. Запрошення до викладання.
22. Навчання в бібліотеці;
23. Тести.
Розділ
V
І. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
12-бальна система
Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.
Компетенції є інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів і формуються передусім на основі опанування змістом загальної середньої освіти.
Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання.
Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-цінного ставлення до навколишньої дійсності.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча;
- навчальна;
- стимулюючо-мотиваційна;
- виховна.
З метою забезпечення об’єктивного асоціювання рівня навчальних досягнень учнів нині діє 12-бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів, в основі якої лежать чотири рівні навчальних досягнень учнів:
початковий;
середній;
достатній;
високий;
Список використаної літератури
1. Програма "Музика" 1-8 кл. ЗОШ.
2. Є.П.Печерська.
Уроки музики в п/школі. Київ, "Либідь" 2001.
3. В.Островський, М.Сидір. Посібники-зошити 1-8 кл. - 2000.
4. Поурочні методичні розробки з музики в п/класах.
5. Л.Г.Дмитрієва, Н.М. Чорноіваненко. Методика музичного виховання для педучилищ.
6. Музика в школі. Вип.. 1, 7, 8, 10.
7. Музичне виховання в школі, Вин.. 9, 13, 15.
8. Г.Падалка "Вчитель, Музика, Діти".
9. Мистецтво і школа" - Книга для вчителя.
10. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, - 12-бальна система.
Київ, "Перше Вересня"/ "Шкільний світ",
Харків, "Фоліо" 2000 р.
11. Ростовський О. Методика викладання музики у початковій школі. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001 р. – с. 185 – 202.