ТЕМА:
ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА У ВОЄННИЙ ЧАС.
САНІТАРНА РОЗВІДКА ВОДОДЖЕРЕЛ В УМОВАХ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ ТА У ВОЕННИЙ ЧАС.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
Оволодіти методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у польових умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Особливості водопостачання на період надзвичайних ситуацій (катастроф) та на воєнний час.
2. Задачі медичної служби щодо проведення контролю за водопостачанням військ у польових умовах.
3. Норми водопостачання в польових умовах у залежності від особливостей клімато-географічних умов та бойової обстановки.
4. Санітарно—епідеміологічна розвідка вододжерел у польових умовах. Мета та основні етапи розвідки. Склад розвідгрупи та її матеріальне забезпечення.
5. Методика санітарного обстеження вододжерел у польових умовах.
6. Зміст та порядок складання донесення про результати санітарної розвідки.
ЗАВДАННЯ:
1. Провести санітарно—епідеміологічну розвідку вододжерела.
2. Скласти донесення про результати розвідки та план заходів щодо розгортання пункту водопостачання.
3. Розв’язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.— М.: Медицина, 1988. — С. 47—50, 61—78.
2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука — К.: Вища школа. 1995. — С.127—129.
3. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. — К.: —1999. — С. 86—91.
4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 159—220.
5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. С. 207—214.
6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — 86 с.
7. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. — К.: Здоров'я. — 1993. С.16—20, 25—78,
8. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. — Київ. 1992. — С. 26—34.
9. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. — М. 1991.
10. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. — Военно—медицинский журнад. — 1990. — №3. — С. 10—15.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти оволодівають методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у польових умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки. Дані щодо принципів організації та основних етапів розвідки представлені в таблиці 1.
СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА БОЙОВОЇ ОБСТАНОВКИ
Мотострілкова частина чисельністю 1200 чоловік рухається з населеного пункту Верігіно до населеного пункту Ромашки для будівництва оборонного рубіжу. Командир частини дав завдання: здійснити санітарно—епідеміологічну розвідку водожерел у районі населеного пункту Ромашки ( див. топографічну карту ) і скласти донесення за результатами розвідки.
Робота оформляється у вигляді протоколу, що передбачае послідовне виконання згідно з даними ситуаційної задачі головних етапів проведення санітарно—епідеміологічної розвідки, санітарного обстеження вододжерел та лабораторного аалізу води, а також складання донесення про результати санітарно—епідеміологічної розвідки за наступною схемою:
Схема
ДОНЕСЕННЯ
про результати санітарно—епідеміологічної розвідки в районі населеного пункту Ромашки
Розвідка виконана за завданням
Начальник розвідки
Представник хімічної служби
Представник медичної служби
Попереднє вивчення маршруту та району розвідки
1. Розробити маршрут розвідки за топографічною картою
2. Вивчити місцевість у районі розвідки і дати її санітарно-топографічну характеристику.
Ре
зультати санітарного обстеження вододжерел
1. Дані санітарно—гігієнічного обстеження населеного пункту у районі розвідки вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):
а) захворювання на гострі кишкові інфекції серед населення;
б) наявність епізоотій серед свійських тварин та гризунів;
в) характер водопостачання;
г) відстань від вододжерела до забруднюючих об’єктів;
д) особливості грунту та метеорних вод у районі розвідки;
е) інші відомості.
2. Схема розміщення вододжерела ( схему студент повинен накреслити, використовуючи карту та результати санітарно—топографічного обстеження вододжерела).
3. Дані обстеження санітарно—технічного стану вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):
а) обладнення вододжерела, його наповненість та санітарний стан;
б) розміри ( габарити) вододжерела, кількість води;
в) дебіт вододжерела;
г) наявність та стан під’їздних доріг до вододжерел;
д) оцінка, з урахуванням норм польового водопостачання, потреби у воді для контингенту військ, який передбачається розташувати у районі розвідки.
(Якщо кількість води у джерелі виявиться недостатньою, слід розрахувати кількість дрібнотрубчастих криниць «Голка», які слід розмістити у районі розвідки, враховуючи, що фактична продуктивність такої криниці складає до 50 л/год, а розрахунковий час їх використання за добу — 16 год).
4. Дані лабораторного аналізу води ;
а) дані щодо зараження води радіоактивними речовинами: вода, взята з джерел №№ 1, 2, 3 (криниць та з річки), рівень радіоактивного забруднення визначають з використанням польового рентгенометра — радіометра ДП—5А, (інструкція до приладу наведена у додатку2);
б) забруднення води бойовими отруйними речовинами: дані слід отримати у викладача);
в) дані санітарно—хімічного аналізу води:необхідно самостійно визначити органолептичні показники води та вміст у ній амонійного азоту та азоту нітратів (додаток 3).
5. Гігіенічні висновки щодо результатів санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела та план заходів щодо ремонту, дообладнання, санації, вододжерела та ремонту під’їздних доріг (цю частину завдання кожний студент виконує самостійно на підставі аналізу даних санітарного обстеження вододжерел и даних радіометричного, токсикохімічного і органолептичного обстеження води з вододжерела).
Додаток 1
ВІДПРАВНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО—ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛА (варіанти)
1. Одержано завдання обстежити вододжерела для організації водопостачання військової частини, яка буде перебувати у населеному пункті Ромашки (див.топографічну карту).
2. Санітарно—епідеміологічні дані:
а) згідно з доступними відомостями, гострих кишкових інфекцій серед населення та епізоотій за останній час не зареєстровано;
б) дані щодо санітарного стану населеного пункту: водопостачання — криничне; туалети — дворові, з водопроникливими вигрібами; для збирання помиїв та сміття використовуються гнойові компости, які, присипаються землею не шарами, а лише з боків, матеріал компосту кожної весни використовується як добриво для городів.
3. Санітарно—топографічні дані:
У населенному пункті Ромашки 20 садиб та 3 криниці. Всі криниці розташовані на городах у долині річки Істра та умовно пронумеровані: №№1, 2, 3 — за течією річки. Відстань від річки до криниць становить 80—85 м. Під час паводку криниці не заливаються, але, за даними опитування населення, рівень води в них піднімається на 0,2—0,5 м. Вище за рельєфом розташовані господарські подвір’я садиб, хліви, компости та туалети. Відстань від криниць №2 та №3 до ближніх туалетів та компостів складае 46—50 м, від криниці №1 — 26м.
4. Санітарно—технічні дані:
Всі три криниці побудовані однотипно. Зруб — виготовлений із дерева (вільха), знаходиться в задовільному стані. Висота зрубу над поверхнею землі становить 0,7 м. Глиняний замок мае ширину 0,5 м, глибина — невідома. Покрівля, навіс та огородження відсутні. Вода піднімається на поверхню журавлем. Криниці № 2 та. № 3 мають громадські відра, криниця №1 не мае.
Розміри криниць № 1, 2 та 3: глибина шару води у кожному колодязі, — 2,0; 3,0 та 2,5, діаметри, відповідно, —1 ,5; 1,2 та 1,0 м.
Відстань від поверхні землі до дзеркала води — від 3,5 до 4,0 м. Дебіт при існуючому способі підняття води необмежений. Під«їздні дороги відсутні. Грунт — підзолисто—супіщаний.
Додаток 2
ІНСТРУКЦІЯ
<
Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2—3 хвилин. Під час використання приладу ДП—5Б стрiлка повинна самостiйно установитися у межах чорного сектора.
Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення g— випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1—2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.
Для вимірювання рівня забруднення води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд поверхні води в солдатському казанку.
Перемiщуючи його уздовж поверхнi знаходять найбiльше забруднення. Через 1—2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад переводять у вихiдне положення.
З метою здійснення адекватної оцінки результатів слід виходити з того, що
зараження води, яке становить 14 мР/год, понад 30 діб після вибуху, вважається загрозливим і, отже, потребує проведення дезактивації.
Додаток 3
ПРИБЛИЗНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ АМОНІЙНОГО
У ПИТНІЙ ВОДІ
В пробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 7 крапель 50% розчину сегнетової солі та 7 крапель (3мл ) реактиву Неслера. Вміст пробірки перемішують і через 10 хвилин визначають кількість азоту амонійного за відтінком забарвлення, що одержане, з використанням даних таблиці:
| Забарвлення при розгляді збоку (на білому фоні) |
Забарвлення при розгляді зверху (на білому фоні) |
Вміст азоту амонійного (мг/л) |
| немає |
немає |
до 0,4 |
| немає |
надзвичайно слабкожовте |
0,08 |
| надзвичайно слабкожовте |
дуже слабкожовте |
0,2 |
| дуже слабкожовте |
жовтувате |
0,4 |
| слабкожовтувате |
світложовтувате |
0,8 |
| світложовтувате |
жовтувате |
2.0 |
| жовте |
інтенсивно жовте |
4,0 |
| дещо каламутне, різко жовте |
буре, розчин каламутний |
8,0 |
| інтенсивно буре |
буре, розчин каламутний |
10,0 |
ПРИБЛИЗНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ НІТРИТІВ
У ПИТНІЙ ВОДІ
В пробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 10 крапель (0,5мл) реактиву Гріса, нагрівають на полум’ї спиртівки протягом 5 хв. Вміст нітритів досліджують з використанням таблиці:
| Забарвлення при розгляді збоку (на білому фоні) |
Забарвлення при розгляді зверху (на білому фоні) |
Вміст азоту амонійного (мг/л) |
| немає |
немає |
0,001 |
| ледь помітне рожеве |
надзвичайно слабкорожеве |
0,002 |
| дуже слабкорожеве |
слабкорожеве |
0,01 |
| слабкорожеве |
світлорожеве |
0,02 |
| світлорожеве |
рожеве |
0,04 |
| рожеве |
сильно рожеве |
0,07 |
| сильно рожеве |
червоне |
0,2 |
| червоне |
яскраво червоне |
0,4 |
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
Окрема радіотехнічна рота використовуе воду з шахтової криниці, що має глибину 15 м з дебітом 15 м3
за добу. Органолептичні показники води посередні, лабораторні обстеженняя не проводилися. Стіни криниці викладені цементними кільцями, сруб(оголовок) піднімається над рівнем землі на 10 см, глиняного замка та замощення навколо криниці немає, для підйому води використовують громадське відро; на відстані 50 м від криниці розташовагні убиральня та помийна яма, грунт піщаний, місцевість рівна. У липні місяці серед особового складу роти зареєстровані групові захворювання на дизентерію.
* Дайте гігієнічну оцінку санітарному стану криниці та встановіть, чи існуе зв’язок між захворюваннями на дизентерію та станом водопостачання.
Задача 2
На території військового містечка закладена глибока (163 м) свердловина із значним дебітом води. Дані лабораторного аналізу води: азот амонійний та нітратів відсутній, вміст хлоридів — 150 мг/л, заліза — 3,2 мл/л, нітритів— 10 мг/л, фтора — 0,7 мг/л, колі—індекс - 3. Після нетривалого відстоювання вода набуває жовтуватого забарвлення.
* Дайте гігієнічну оцінку якості питної води та обгрунтуйте рекомендації щодо її покращання.
Задача 3
Підрозділ, який обслуговує пункт зв’язку, що розміщений на острові у гирлі річки для забезпечення питних потреб використовуе воду з артезіанського колодязя, віддаленого від ближнього берега на 120 м. Стіни колодязя зроблені з цементних кілець. Оголовок його піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка, замощення навколо криниці та навісу немає. У періоди паводку та зливових дощів колодязь заливає тала та дощова вода. Грунт острова піщаний. Знезараженню вода не підлягає. Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращення.
Задача 4
Мотострілкова частина (2500 чоловік) для забезпеччення питних потреб використовує воду з артезіанської cвердловини глибиною 90 м. Дебіт свердловини — 15 м3
/год, потужність насоса першого підйому — 10 м3
/год. При подачі води у водопроводну мережу бувають перерви. За даними лабораторних досліджень вода за фізичними та хімічними показниками повністю відповідає вимогам Державного стандарту, проте її колі—тітр періодично знижується до 25—50.
Задача 5
Розміри зрубу криниці — 1,0 х 1,0 м. Після відкачування води криниця наповнюється на висоту 1,6 м за 2 години. Визначити дебіт (потужність) криниці.