Автор: Тіртей.Добре вмирати тому хто, боронячи рідну країну,Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючіНиви покинуть і йти жебракувати у світі,З матір'ю милою, з батьком старим на чужині блукати,Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.Буде тому він ненависний, в кого притулку
попросить.Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє.Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.Тож як справді не знайде втікач поміж людом школиАні пошани собі, ні співчуття, ні жалю —Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.