КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ПРЕДМЕТУ “ІНФОРМАТИКА І КОМПЮТЕРНА ТЕХНІКА”
1. Характеристика накопичувачів
Запам’ятовуючі пристрої (накопичувачі) призначені для збереження інформації, як тривалого, так і тимчасового, на час їх опрацювання комп’ютером. Пам’ять поділяють на внутрішню та зовнішню.
Накопичувачі гнучких дисків є пристроєм зовнішньої пам’яті.
Накопичувач призначений для читання та запису інформації на гнучкий диск. Дані на диск записуються в спеціальні області, які називаються доріжками. Вони розташовані з обох боків дискети. Доріжки в свою чергу розбиті на ділянки, які називаються секторами. Таким чином, мінімальною одиницею даних для дискети є сектор. Для дискети діаметром 3,5 дюйма стандартним є розміщення 80 доріжок з одного боку дискети і розташування 18 секторів на доріжці. Ємність одного сектора складає 512 байт (0,5 кілобайта). Тому стандартна ємність диску складає 1,44 Мб.
Жорсткий диск (вінчестер
) також входить в системний блок. Його відносять до пристроїв зовнішньої пам’яті. Особливістю вінчестера є те, що пристрій пам’яті та носій інформації розташовані в одному корпусі. Хоча вінчестер розташований всередині системного блока, його можна переносити на інший ПК без втрати інформації. Вінчестери також розбиті на доріжки та сектори, але їх кількість може бути різною для різних пристроїв. Крім того, вінчестер складається з декількох металевих дисків, а отже має не дві, а більше сторін. Сукупність доріжок всіх сторін називають циліндром. Вінчестери мають досить велику ємність пам’яті( як правило, декілька десятків гігабайт) та досить високу швидкість переміщення даних.
Накопичувач компакт-дисків (CD-ROM)
призначений для читання даних з компакт- дисків. Принцип дії такого пристрою полягає у зчитуванні даних за допомогою лазерного променя, який відображається від поверхні диска. Сам диск являє собою горбату поверхню, тому від певних ділянок промін відображається, а певними поглинається. Такі диски мають досить високу щільність запису інформації, а отже, досить високу ємність (близько 700 Мб). Більшість CD-ROM можуть лише читати інформацію. Для запису даних потрібен спеціальний пристрій і спеціальне програмне забезпечення.
2. Електронна пошта. Групи новин (типи конференцій)
Історія електронної пошти починається від часу створення І-т. Проект ARPA був створений для обміну інформацією на випадок військового нападу чи конфлікту з Радянським Союзом. Війна не відбулася, а між вузлами сітки, яка дуже швидко розросталася передавали військову інформацію. Проте дуже швидко основна маса інформації стала суто цивільною, оскільки службовці обмінювалися повідомленнями пр проведені вихідні, погоду, здоров¢я і т.д.
З появою технології WWW (гіпертекстових документів) електронна пошта стала найшвидшим, найдешевшим і найнадійнішим засобом зв¢язку.
Користувач комп¢ютера під¢єднаного до ІТ створює на спеціальному поштовому сервері свою поштову скриньку. Під¢єднуючись до цього вузла він має можливість або переглядати надіслану йому кореспонденцію, або відправити свої повідомлення.
Яке правило різні сайти дають різні можливості: з одних можна відправляти великі листи, з інших велику кількість прикріплених до тексту листа додаткових документів, вони можуть відрізнятися розмірами виділеного місця для створення поштової скриньки тощо.
Для відправки повідомлення користувач повинен викликати форму нового листа. У відповідні поля потрібно занести адресу поштового сервера місця призначення, можна вказати одночасно кілька адрес, розділюючи їх пробілами. В полі Копии вказати кому ще буде відправлено лист. В полі Тема (subject) бажано вказати тему повідомлення з тим, щоб адресат міг зі списку листів відібрати найважливіші і саме їх переглянути найближчим часом.
Наступним у формі розташоване велике поле власне для самого тексту повідомлення. Разом з текстом можна відправляти і інші документи: графічні зображення, текстові документи, таблиці та інше. Для цього під полем повідомлення є дві кнопки: Обзор та Прикрепить. За допомогою кнопки Обзор відкривають вікно Обзор та в ньому знаходять документ, що має бути прикріпленим до листа. За допомогою кнопки Открыть вікна Обзор шлях до потрібного документа записується у полі Прикрепить файл. Кнопка Прикрепить з¢єднує текст повідомлення та додані повідомлення в одне ціле
Практична робота E-mail.
1. Запустити програму Internet Explorer. В адресному рядку ввести адресу поштового сервера TORBA.COM.
2. після завантаження сторінки клацнути кнопку Регистрация. В отриманому вікні прочитати умови угоди між адміністрацією сервера та користувачем. Скориставшись смугою прокрутки змістити сторінку вниз так, щоб відкрилось поле “Логин”, “Пароль” та інші.
3. В полі “Логін” за допомогою латинських літер, без ком, крапок, пробілів і службових символів увести назву своєї поштової скриньки. Наприклад,: dnipro; hoverla; ivanov; і т.д. при необхідності розділити слово замість пробілів використовують символ нижнього підчерку (Shift + -). Наприклад: ivan_ov; petrenko_vasyl; і т.д.
4. В полі “пароль” та “підтвердження пароля” ввести один і той же пароль, користуючись правилами наведеними в п.3. записати пароль та логін в зошит.
5. Заповнити поля “Прізвище” та “Ім‘я”, при необхідності можна перемкнутись на українську розкладку клавіатури.
6. В полі “Контрольный вопрос”, вибрати питання яке буде додатковим паролем на випадок якщо Ви забули основний пароль.
7. Вказати інші дані про себе в наступних полях анкети.
8. Клацнути по кнопці “Зарегистрироваться” і почекати результату. Якщо все було виконано правильно, то сервер пришле повідомлення про успішну реєстрацію, в іншому випадку анкету буде повернуто назад для редагування. Уважно перегляньте повернуту анкету, неправильно заповнені поля виділено жирним або червоним.
9. Найімовірнішим джерелом помилок є поля “Логин” та “Пароль”. Якщо саме вони є перепоною виберіть інший логін чи пароль і повторіть процес реєстрації.
10. При успішній реєстрації у вікні повідомленя про реєстрацію клацніть кнопку “ОК” і в наступному вікні заповніть поля “логин” та “пароль” та клацніть кнопку входу. Ще раз запишіть останні значення логіну та пароля!, оскільки без них не зможете відкрити свою поштову скриньку.
11. Увійшовши в систему розгляньте інтерфейс. Верхній рядок містить написи-гіперпосилання: проверить почту, новое письмо, секретар, папки, адреса, настройки, выход из системы. Непрочитані повідомлення виділено жирним шрифтом або біля них зображено закритий конверт. Щоб їх прочитати достатньо навести на них мишку, і коли вказівник миші перетвориться на руку, клацнути лівою. Система пришле зміст повідомлення, а конверт стане відкритим, чи заголовок повідомлення стане нормального вигляду (не жирним).
12. Перечитавши текст повідомлення його необхідно “удалить”, оскільки розміри поштової скриньки обмежені. Зберігати варто лише важливі повідомлення, які повинні бути недоступні для інших на влісному комп¢ютері. Для видалення повідомлення після ознайомлення з ним слід клацнцти кнопку “Удалить”.
13. Інколи, перед видаленям на лист варто відповісти, за допомогою кнопки ответить. Тоді система присилає форму для написання нового листа, в якій поле Кому вже заповнено адресою автора листа.
14. Для написання нового листа слід клацнути посилання Новое письмо. В отриманій формі слід заповнити поля Кому, вказавши повну адресу поштової скриньки адресата. Наприклад: prut@torba.com, hamlet@mail.ru, ofeliya@yahoo.com тощо.
15. Заповнити потрібні поля. При необхідності до тексту повідомлення можна прикріпити фотографію, рисунок чи будь-який документ. Для цього під полем тексту повідомлення клацають кнопку Обзор і у відкритому вікні знаходять файл, який необхідно прикріпити (папки та підпапки, а також ім¢я самого файлу повинні підлягати п.3 цієї ПР). Знайшовши потрібний документ у вікні Обзор, його потрібно Открыть. Шлях до файлу записується у полі Прикрепить файл, а тоді кнопкою Прикрепить прикріплюють файл до повідомлення.
16. Через якийсь час видається повідомлення про прикріплення файлу або появляється кнопка Remove та ім¢я прикріпленого файлу. Тоді повідомлення можна Отправить.
17. Клацнути Выход для коректного закінчення роботи з поштовою скринькою: закриття доступу до скриньки та виходу з системи листування.
18. Закрити вікно Internet Explorer та закінчити роботу.
Групи новин, телеконференції
Найбільш динамічним представником офлайнових технологій є телеконференції, або як їх ще називають "групи новин" (newsgroups), і близькі до них "списки розсилки" (mailing lists), які дозволяють протягом декількох годин розповсюджувати повідомлення окремих людей серед гігантської аудиторії і дають досить зручні можливості для проведення масових обговорень і обміну думками. На базі даних засобів в Інтернеті працює більш за 20 тисяч тематичних дискусійних груп, члени яких отримують повідомлення один від одного по електронній пошті і можуть переглядати і реагувати їх у будь-який зручний час. Розмір таких груп практично не обмежений. Будь-
Віртуальна дипломатія використовує як свій дійовий дипломатичний арсенал телеконференції, комп'ютерно-медіативні комунікації та персональні медіа-технології. Науковці різних країн світу дедалі більше замислюються над такими питаннями, як нова "цифрова" політика у співвідношенні з ключовими темами соціальної теорії, зміни ідентичності, ставлення однієї особистості до іншої, структури спільнот та політичної репрезентації. Важливою частиною цих роздумів стають і світоглядні проблеми у співвідношенні з розвитком Інтернету.
Термін телеконференції - це один із синонімів слова newsgroup, і в російськомовних джерелах крім телеконференції можна зустріти групи новин, просто конференції і навіть ньюсгрупи. Це всі назви того самого предмета.
Отже, телеконференції представляють собою одну з форм спілкування людей за допомогою Інтернету на визначену тему.
Кожна телеконференція має свою адресу, по якій ви можете до неї приєднатися.
Телеконференція являє собою потік повідомлень, які видні кожному з учасників. Самі ж учасники цей потік і утворюють, тому що кожний може написати або нове повідомлення в конференцію, або відповісти на вже існуюче.
Телеконференції тісно зв'язані з електронною поштою. Відмінність полягає в тому, що в електронній пошті ваше повідомлення одержує конкретний адресат, а в телеконференціях ваше повідомлення адресоване всім її учасникам, кожний з який одержує можливість це повідомлення прочитати і при необхідності прокоментувати його відповіддю.
Небагато історії. У 1979 році два аспіранти Університету Північна Карсліна Том Траског і Джим Елліс створили найпростішу телеконференцію, об'єднавши всього дві комп’ютера (правда кожний з комп'ютерів міг одночасно обслуговувати декілька користувачів). Запропоновані принципи організації телеконференцій розвивалися аж до 1986 року, коли був прийнятий протокол NNTP (Network News Transfer Protocol), що дозволив об'єднати через Інтернет створені на той час сервери телеконференцій у єдину систему USENET.
Пізніше, крім системи USENET, з'явилися й інші телеконференції. Але оскільки вони також були засновані на протоколі NNTP, те з погляду користувача всі телеконференції зовсім рівноцінні.
Отже, будь-яка телеконференція має свою адресу, для того щоб будь-який учасник міг з нею зв'язатися і взяти участь у її роботі. Адреса телеконференції влаштована приблизно так само, як і звичайна інетернетівська адреса: послідовність вкладених імен, розділених крапкою. Однак на відміну від останньої адреса читається по-європейськи: ліворуч - праворуч.
Наприклад, така адреса телеконференції: usenet.relcom.humor.
Тут:
usenet означає, що телеконференція відноситься до групи USENET;
relcom указує на приналежність до підгрупи "релкомівських" телеконференцій;
humor визначає тему конкретної телеконференції (гумор).
Тобто за адресою телеконференції можна відразу визначити тематичну приналежність. Для цього треба тільки знати деякі англійські слова і їхні скорочення, що використовуються в адресації телеконференцій.
Один з варіантів списків розсилання - Usenet News Groups (телеконференції мережі Usenet). На відміну від списків розсилання, у яких передплатники одержують повідомлення в режимі звичайної електронної пошти, телеконференції Usenet повинні мати спеціальне програмне забезпечення «newsreader». У США Usenet дуже популярний і більшість серверів має програму newsreader, тим самим надаючи доступ до тисяч Usenet груп.
Телеконференції Usenet найбільш порівнювані з дошками оголошень, ніж з електронними журналами чи газетами. Повідомлення телеконференцій висилаються не кожному передплатнику індивідуально, а серверу з програмою newsreader. Потім передплатники самі можуть приєднатися до сервера і «відвідати» цікаві для них телеконференції. На відміну від списків розсилання, повідомлення на Usenet звичайно нерегульовані. Це значить, що повідомлення з'являються в незалежності від їхнього змісту, форми і використання мови пристойності.
Виділяють чотири компоненти, які вважаються важливими складовими частинами в інтерактивній системі проведення телеконференцій. Не всі пропоновані методи можна прямо застосувати в конкретній ситуації, але вони можуть стати основою інших, котрі ви легко адаптуєте до своєї програми.
Перша складова – гуманізація. Гуманізація — це процес створення атмосфери, у якій робиться акцент на важливості окремої особистості і переборюється відстань за рахунок досягнення групового взаєморозуміння. Гуманізацію необхідно, у першу чергу, брати до уваги при розробці програми проведення телеконференції, оскільки багато хто з учасників можуть не мати досвіду групового спілкування, ніколи раніше не використовувати устаткування для телеконференцій і навіть не представляти, що це таке. Методи гуманізації дозволяють людині зрозуміти, що його бажання і потреби будуть враховані і, відстань тому не перешкода.
Другий елемент – запрошення. Перед початком проведення телеконференції учасникам посилають листа-запрошення, щоб кожен майбутній учасник відчув, що про нього пам'ятають і сподіваються, що його особиста присутність буде відігравати важливу роль для успіху конференції. У лист можна включити мета програми, розуміння про підготовку першої сесії (наприклад, проблеми, над якими варто заздалегідь подумати) і інформацію про себе (короткі біографічні дані, своє фото).
Третя складова – список учасників. Чим краще ви будете знати слухачів своєї групи, тим краще ви зможете з ними контактувати. Використовуйте інформацію зі списків попередньої реєстрації по кожнім районі від лінійного чи підрозділу інші джерела інформації про слухачів. Список допоможе вам краще зрозуміти нестатки й інтереси учасників вашої групи.
Четверта важлива умова проведення телеконференції – використання імен.
Завжди називайте учасників по іменах, для чого користайтеся створеним вами списком. Коли людина ставить запитання, відзначте його в списку, щоб потім не забути відповісти. Людям подобається, коли їх називають по імені, і це особливо важливо при проведенні телеконференцій.
Будьте самим собою. Важливо поводитися так, начебто ви розмовляєте з людиною особисто, хоча, насправді, для комунікації використовуються тільки мікрофони. Постарайтеся думкою уявити собі картину конференції, що проходить десь у реальному місці з реальними людьми; говорите, начебто ви звертаєтеся безпосередньо до живої людини, а не до «аудиторії взагалі», що знаходиться десь далеко.
Щоб створити неформальну, дружню атмосферу і дати учасникам можливість освоїтися з устаткуванням, попросите учасників з різних географічних районів відповісти на кілька питань. Обмін питаннями типу: «Яка у вас погода?» чи «Скільки вас сьогодні?» допоможе слухачам перебороти почуття непевності при користуванні мікрофоном.
Участь у телеконференції можна визначити як процес використання технічних можливостей для мимовільної, імпровізованої взаємодії учасників. Як коммуникаторам, нам би хотілося, щоб наша аудиторія адекватно реагувала (тобто взаємодіяла) на надану нами інформацію. От чому ми повинні всіляко заохочувати участь у конференції і планувати її в зручне для учасників час. Одне з переваг телеконференції полягає в тому, що вона забезпечує двосторонній зв'язок, а можливість особистої участі підтримує в людини інтерес до даної програми і змушує його відноситися до неї відповідально.
3. Засобами МS Word оформити відомість відвідування студентами занять
Документом табличного процесора є електронна таблиця. Вона являє собою модель структурування, подання та обробки даних в табличній формі. За допомогою таблиць легше збирати інформацію, працювати з нею.
| ПІП
|
Понеділок
|
|||
| Фізика | Математика
|
Фіз. виховання
|
Хімія
|
|
| 1. Андрейкін В.І. | ||||
| 2. Бойко С.І. | ||||
| 3. Васильченко С.К. | ||||
| 4. Гарарук І.І. | ||||
| 5. Козін Я.Б. | н/б | н/б | н/б | н/б |
| ............ | ||||
| 25. Яцур Б.І. | ||||
Використана література
1. Информатика для юристов и экономистов/ Симонович С.В. и др. - СПб: Питер, 2001. -688 с.
2. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Краткий курс. Изд. 7-е. М.: ИНФРА-М, 1997, 432 с.
3. Бородич Ю.С. и др. Паскаль для персональных компьютеров: Справ. Пособие.-Мн.:высш. шк.: БФ ГИТМП "Ника", 1991.-365 с.
4. Бойс. Дж., Фаллер С., Гилген Р. и др. Использование Microsoft Office97, профессиональный выпуск: Пер. англ.-К.;М.: СПб.: Издат. Дом "Вильямс", 1998, 1472 с.