Аналіз товарної інноваційної політики заводу «АКВАІЗОЛ»»
Зміст
Вступ
1. Основні економічні показники підприємства за останні роки
2. Аналіз ефективності товарної інноваційної політики підприємства
3. Визначення та обґрунтування ідеї та задуму нового товару
4. Укрупнена оцінка ринкових перспектив нової продукції
5. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства-інноватора
6. Аналіз інноваційного ризику
7. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію
8. Економічне обґрунтування інноваційного проекту
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Темою цієї курсової роботи є аналіз товарної інноваційної політики заводу «Акваізол», основна сфера діяльності якого – випуск м’яких покрівельних матеріалів, а інноваційною продукцією є бітумна черепиця.
Метою цієї роботи є дослідження товарної номенклатури заводу, його товарної політики та розроблення і обґрунтування заходів щодо підвищення її ефективності. Також є необхідним аналіз ефективності інноваційної політики, ступінь відповідності товарів інтересам споживачів та інших суб’єктів ринку.
Виходячи з мети даної роботи необхідно виконати ряд завдань:
– визначити та обґрунтувати можливі напрямки модифікації товарної номенклатури;
– оцінити ринкові перспективи нової продукції;
– зробити оцінку рівня та достатності інноваційного та виробничо-збутового потенціалів заводу «Акваізол»;
– проаналізувати інноваційні ризики;
– розробити заходи стимулювання попиту на бітумну черепицю;
– дати економічне обґрунтування заходів з удосконалення товарної інноваційної політики заводу «Акваізол».
Тема даної роботи є досить актуальною, оскільки кожне підприємство прагне збільшувати ефективність своєї діяльності за рахунок просування на ринок конкурентоспроможної продукції, що відповідає запитам споживачів, а сутність товарної інноваційної політики саме і полягає у формуванні ефективного товарного асортименту. Тому необхідно постійно за нею слідкувати, визначати її ефективність, розробляти певні заходи щодо її покращення.
1. Основні економічні показники заводу «Акваізол»
Завод «Акваізол» – один зпровідних українських виробників бітумно-полімерних наплавлюємих покрівельних та гідроізоляційних матеріалів європейського рівня. Будівництво заводу було розпочато в 1998 році. В основу створення спеціалізованих виробничих потужностей було закладено багатовіковий досвід роботи провідних світових виробників рулонних покрівельних матеріалів, помножений на високий науково-технічний потенціал харківських вчених, конструкторів та проектировщиків. Не пройшло і року, як продукція з маркою «Акваізол» стала популярною серед будівників та замовників. Сьогодні «Акваізол» займає одне з провідних місць серед українських покрівельних заводів і є безперечним лідером у Східній Україні. Об’єми виробництва безперервно збільшуються. Тільки на покрівлях Харківщини покладено більше 5 млн. м2
Акваізола, а загальний об’єм готової продукції вже більше 30 млн.
Сучасний підхід до управління підприємством дає можливість оперативно реагувати на зростаючі потреби ринку, оптимально використовувати людські, матеріальні та фінансові ресурси. Комплексна модернізація лінії, яка була проведена в 2004–2005 роках, забезпечила збільшення продуктивності на 30% та стабільність якісних характеристик продукції. Високу якість матеріалу Акваізол відмічено знаком «Вища проба» Асамблеї ділових кіл України.
Завод «Акваізол» має широку торгівельну та дилерську мережу в більшості областей України. Але процес її формування ще далеко не закінчено.
Змінами №2 до ДБН В.2.6–14–97 «Конструкції будівель. Покриття будівель» Держбуд України законодавчо заборонив при проектуванні та встановленні покрівельних килимів використання традиційних руберойдів на картонній основі з покрівельною масою з оксидированого бітуму (типу РКП, РКБ та ін.) та рекомендував використання сучасних рулонних наплавлюємих бітумно-полімерних матеріалів на негниющих основах з покривною масою з дистильованого бітуму, модифікованого стирол-бутадиєн-стирольним каучуком (СБС) або атактичним пропіленом (АПП).
Підприємство пропонує розумні ціни, гнучку систему знижок, високий рівень обслуговування, індивідуальний підхід до кожного покупця й, наявність різноманітних асортиментів продукції на складі.
Підприємство функціонує досить ефективно. Щоб це показати проаналізуємо деякі економічні показники діяльності підприємства за останні кілька років (табл. 1.1)
Таблиця 1.1 – Економічні показники заводу «Акваізол»
| Рік
|
Дохід, млн. грн.
|
Витрати, млн. грн.
|
Прибуток, млн. грн.
|
Рентабельність
|
| 2006 | 188,6 | 150,5 | 38,1 | 1,25 |
| 2007 | 194,9 | 153,1 | 39,8 | 1,27 |
| 2008 | 203,4 | 159,7 | 43,7 | 1,28 |
Як бачимо з таблиці, прибутки підприємства заводу «Акваізол» постійно зростають. За три роки вони збільшились на 5,6 млн. грн. Хоча витрати зростають, але за рахунок відповідного зростання доходів рентабельність підприємства підвищується: у 2006 році вона складала 1,25, а у 2008 – вже 1,28.
2. Аналіз ефективності товарної інноваційної політики підприємства
Для обґрунтування заходів щодо введення інновацій на підприємстві необхідно виконати аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Це відбувається на основі критерію максимізації відповідності внутрішніх умов розвитку зовнішнім, що ґрунтується на методиці SWOT-аналізу. Тобто особа, що ухвалює рішення про вибір можливих напрямків інноваційного розвитку, перевагу віддаватиме напрямкам, для яки більш повно внутрішні умови розвитку відповідають зовнішнім.
Отже визначимо характеристики заводу «Акваізол».
Сильні сторони заводу «Акваізол»:
1) активна роль маркетингу (гнучка цінова політика, система знижок, слідкування за діями конкурентів, реагування на зміни запитів споживачів, пошук найефективніших каналів збуту продукції, засобів стимулювання продажу – реклама на радіо, преса);
2) вигідне географічне розміщення підприємства – підприємство знаходиться на прохідній трасі Суми – Харків;
3) великий асортимент продукції, що випускається (даний фактор має значний вплив на всі сегментні групи споживачів);
4) наявність власного складу, який розміщений на території підприємства «Акваізол»;
5) наявність власних, а не орендованих транспортних засобів;
6) наявність досвіду роботи (підприємство було засноване в 1998 році).
Слабкі сторони:
1) виробництво м’яких покрівель потребує різноманітної кам’яної посипки, яка доставляється з Чехії. Це обумовлює певну залежність від імпортної сировини;
2) погане знання про конкурентів (особливо дрібних фірм);
3) централізація (концентрація) виробництва зменшує рівень контролю за якістю, умовами постачання, зберігання і реалізації продукції.
Ринкові загрози:
1) масова дискредитація товарної марки може погрожувати заводу у випадку появи сильного конкурента, слабкій рекламній підтримці та погіршення іміджу;
2) велика кількість товарів-конкурентів (черепиця, шифер, бітум);
3) конкурентні загрози (можливість появи нових вітчизняних конкурентів, активні дії існуючих конкурентів, високий конкурентний тиск як з боку постачальників, так і посередників);
4) соціально-демографічні загрози (невисока купівельна спроможність споживачів);
5) політичні загрози (зміна влади, законодавства, податкової політики);
6) впровадження конкурентами більш ефективних технологій виробництва м’яких покрівель.
Ринкові можливості:
1) покращення соціально-економічної ситуації в Україні (сприятиме розширенню виробничої лінії);
2) розвиток власної мережі роздрібної торгівлі;
3) маркетингові заходи (розширення ринку за рахунок реклами, РR та ін. засобів стимулювання продажу).
Таблиця 2.1 – SWOT-аналіз для підприємства «Акваізол»
| Ринкові можливості
|
Ринкові загрози
|
КУ1
|
|||||||||
| 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |||
| Сильні сторони
|
1 | 0,8 | 0,7 | 0,9 | -0,4 | -0,3 | -0,2 | -0,1 | 0,6 | 0,5 | 0,2777 |
| 2 | 0,4 | 0,6 | 0,8 | 0,2 | -0,4 | 0,1 | 0,3 | 0,2 | -0,2 | 0,2222 | |
| 3 | 0,7 | 0,9 | 0,8 | -0,3 | 0,6 | -0,4 | 0,5 | -0,1 | -0,3 | 0,2667 | |
| 4 | 0,5 | 0,7 | 0,9 | -0,4 | 0,5 | 0,6 | -0,4 | -0,1 | -0,1 | 0,2444 | |
| 5 | 0,6 | 0,9 | 0,7 | -0,3 | 0,5 | -0,1 | 0,4 | -0,4 | 0,5 | 0,3111 | |
| 6 | 0,6 | 0,8 | 0,9 | -0,6 | -0,2 | -0,3 | 0 | -0,1 | 0,3 | 0,1556 | |
| Слабкі сторони
|
1 | -0,5 | -0,3 | -0,1 | -0,4 | -0,6 | -0,7 | -0,5 | -0,1 | -0,1 | -0,5222 |
| 2 | -0,1 | 0,1 | -0,6 | -0,7 | -0,5 | -0,8 | -0,6 | -0,1 | -0,2 | -0,3889 | |
| 3 | -0,5 | -0,3 | -0,7 | -0,6 | -0,9 | -0,7 | -0,4 | -0,5 | -0,3 | -0,5444 | |
| КУ2
|
0,2778 | 0,5556 | 0,4 | -0,3889 | -0,016 | -0,2778 | -0,0889 | -0,0667 | 0,0111 | ||
К0
= -0,5444+0,0111 = 0,4.
Підсумковий коефіцієнт упевненості дорівнює 0,4, говорить про те, що більше свідчень «за», ніж «проти» щодо відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства заводу «Акваізол» зовнішнім та реалізації напрямку. Таким чином, можна запропонувати компанії обрати такий напрямок товарної інновації, як виробництво нового товару – бітумної черепиці.
Для аналізу товарної номенклатури підприємства використаємо матрицю «Мак Кінсі – Дженерал Електрик».
Структура бізнес-портфеля заводу представлена в табл. 2.2
Таблиця 2.2 – Вихідні дані
| Вид продукції
|
Обсяг реалізації продукції заводу «Акваізол», млн. грн
|
Місткість ринку, млн. грн
|
| Руберіт | 35,1 | 180 |
| Акваізол | 72,6 | 250 |
| Грунтовка бітумна «Акваізол» | 27,9 | 100 |
| Мастика бітумна холодна «Акваізол» | 7,8 | 23 |
| Мастика | 21,3 | 50 |
| Герметики | 37,1 | 98 |
Алгоритм дій:
1. Необхідно визначити перелік типових показників для оцінки фактора привабливість ринку та фактора конкурентоспроможність СГП.
Типові показники, які характеризують привабливість ринку збуту: місткість ринку, темпи зростання ринку, рентабельність, рівень конкуренції (індекс Херфіндаля-Хіршмана), розмір необхідних інвестицій, коефіцієнт ризику, державне регулювання ринку тощо.
Типові показники, які характеризують привабливість СГП: ринкова частка, відносна ринкова частка, коефіцієнт якості товару, привабливість асортименту, відповідність товару запитам споживачів, ефективність каналів збуту, ефективність інструментів маркетингових комунікацій, рівень цін, фінансові ресурси, виробничі потужності, імідж фірми тощо
2. Методом експертних оцінок визначаємо вагомість кожного показника (від 0 до 1), що відповідає його значенню при виборі стратегії. Сума вагомостей по кожному фактору має дорівнювати одиниці.
3. Для кожного показника методом експертних оцінок визначаємо його ранг за п’ятибальною. Він характеризує реальне значення показника для досліджуваного підприємства (1 – найгірше, 5 – найкраще значення).
4. Використовуючи вихідні дані розрахуємо узагальнену оцінку кожного показника шляхом визначення добутку вагомості показника та його рангу. Результати представимо в таблицях.
Таблиця 2.3– Експертні оцінки фактора «Привабливість ринку»
| Характеристики | Результати експертних оцінок привабливості ринків (за п’ятибальною шкалою) | ||||||
| Вага | Руберіт | Акваізол | Грунтовка бітумна «Акваізол» | Мастика бітумна холодна «Акваізол» | Мастика | Герметики | |
| Рівень конкуренції | 0,25 | 2 | 2 | 4 | 4 | 4 | 3 |
| Темп зростання ринку | 0,15 | 4 | 4 | 5 | 3 | 5 | 4 |
| Прибутковість галузі | 0,25 | 5 | 3 | 5 | 3 | 3 | 4 |
| Можливість нецінової конкуренції | 0,25 | 4 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 |
| Державне регулювання | 0,10 | 4 | 4 | 3 | 2 | 2 | 5 |
| Загальна оцінка | 1 | 3,75 | 3,25 | 4,3 | 3,15 | 3,45 | 3,16 |
Таблиця 2.4 – Експертні оцінки фактора «Привабливість СГП»
| Характеристики | Результати експертних оцінок привабливості СГП (за п’ятибальною шкалою) | ||||||
| Вага | Руберіт | Акваізол | Грунтовка бітумна «Акваізол» | Мастика бітумна холодна «Акваізол» | Мастика | Герметики | |
| Якість продукції | 0,20 | 4 | 4 | 3 | 2 | 3 | 4 |
| Кадрова забезпеченість | 0,20 | 5 | 5 | 3 | 2 | 3 | 4 |
| Ринкова частка | 0,15 | 3 | 2 | 2 | 1 | 2 | 3 |
| Рівень цін | 0,25 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 2 |
| Застосування нестандартних підходів | 0,20 | 5 | 5 | 4 | 2 | 4 | 3 |
| Загальна оцінка | 4 | 3,85 | 3,05 | 2,1 | 3,05 | 3,15 | |
5. Побудуємо поле матриці: по горизонтальній вісі відкладаємо значення фактора конкурентоспроможності СГП у межах від 1 до 5, а по вертикальній вісі відкладаємо значення фактору привабливості ринку в межах від 1 до 5.
6. Поле матриці ділимо на 9 рівних квадратів (рис. 2.1): поле 1, 2 та 3 – зона росту; поле 4, 5, та 6 – зона вибіркового розвитку; поле 7,8 та 9 – зона збору урожаю.
7. Положення кожної СГП відкладаємо виходячи з загальних оцінок фактора конкурентоспроможності СГП та фактора привабливості ринку.
8. Положення кожного СГП показуємо у вигляді кола, діаметр якого відповідає розмірам ринку. Відповідним сегментом вказуємо ринкову частку кожного СГП.
СГП, які спеціалізуються на виготовленні руберіту, акваізолу та ґрунтовки бітумної «Акваізол» знаходяться в зоні росту. Це поле включає середні за конкурентоспроможністю СГП, які діють на привабливому ринку. Стратегії, що рекомендуються: стратегія росту, стратегія вкладення інвестицій, стратегія розширення виробництва
.
СГП, що займається виготовленням герметиків та мастики розташувався у квадраті 5 – це зона вибіркового розвитку. Квадрат 5 включає середні за рівнем конкурентоспроможності й за рівнем привабливості ринку СГП. Рекомендується стратегія вибіркового розвитку
, що орієнтована на одержання максимального прибутку, а також на пошук шляхів для переходу СГП в зону росту. Необхідно інвестувати кошти в ті СГП, які можуть бути найбільш прибутковими при мінімальних ризиках.
Мастика бітумна холодна «Акваізол» знаходиться в полі 8 – зоні збору урожаю.
Розглянемо номенклатуру продукції підприємства та динаміку її зміни за 2006–2008 роки, яка наведена в табл. 2.5.
Таблиця 2.5 – Номенклатура продукції, що випускається у 2006–2008 р.
| Номер по порядку
|
Вид продукції | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |||
| Сума, млн. грн. | % | Сума, млн. грн. | % | Сума, млн. грн. | % | ||
| 1. | Руберіт | 35,9 | 19,03 | 36,5 | 18,73 | 35,1 | 17,26 |
| 2. | Акваізол | 64,1 | 33,99 | 68,8 | 35,30 | 72,6 | 35,69 |
| 3. | Грунтовка бітумна «Акваізол» | 26,7 | 14,16 | 27,3 | 14,01 | 27,9 | 13,72 |
| 4. | Мастика бітумна холодна «Акваізол» |
11 | 5,83 | 9,1 | 5,18 | 7,8 | 4,62 |
| 5. | Мастика | 19,5 | 10,34 | 17,9 | 9,18 | 21,3 | 10,47 |
| 6. | Герметики | 31,4 | 16,65 | 34,3 | 17,60 | 37,1 | 18,24 |
| УСЬОГО | 188,6 | 100 | 194,9 | 100 | 203,4 | 100 | |
Отже, з таблиці 2.5 видно, що найбільшу частку у номенклатурі виробів підприємства заводу «Акваізол» займають м’які покрівельні матеріали «Акваізол» і ця частка поступово зростає. В той же час, найменшу частку займає виробництво мастики бітумні «Акваізол».
Проаналізуємо частки кожної товарної лінії у номенклатурі продукції у загальних обсягах продажу у відсотках. Аналіз виконуємо за наступною діаграмою (рис. 2.2).
|
|
|
Рис. 2.2 Частка асортиментних груп обсягу продажу продукції, %
Аналіз показує, що провідну роль у номенклатурі відіграють м’які покрівельні матеріали Акваізол, які забезпечують у 2008 році 35,69% виторгу. Частка виготовлення мастики зростає. Але частка м’яких покрівельних покрівельних матеріалів Руберіт зменшується з 19,03% у 2006 році до 17,26% – у 2008 році. Також повільно зменшується у номенклатурі виробництво мастики бітумної холодної «Акваізол» (на 1,21% за три роки) та ґрунтовки бітумної «Акваізол» (на 0,44% за три роки).
Наявні тенденції свідчать як про позитивні моменти – зростання частки основної асортиментної групи, яка забезпечує основну частину виручки, так і про негативні – падіння частки, або коливання її рівня на певний відсоток. Але ці зміни не є дуже значними. Загалом обсяги продажу у вартісному виразі за три роки зросли на 7,9%.
Щодо інноваційної продукції, то у загальній сумі вона займає невелику частку (близько 1%).
3. Визначення та обґрунтування ідеї та задуму нового товару
Методом використання морфологічних карт згенеруємо ідею нового товару – бітумної черепиці для підприємства, яка б була конкурентоздатною в сучасних умовах та враховувала в собі всі можливості компанії щодо якості та виготовлення. Визначимо основні функції, що були визначені за результатами досліджень та інтуїтивно:
– враховувати можливості підприємства розвитку власної мережі роздрібної торгівлі;
– розробити новий товар таким, щоб ним зацікавилася б більшість цільової аудиторії (індивідуальне споживання, націлене на населення України в цілому – роздрібна торгівля);
– мати високу якість бітумної черепиці, щоб відповідала усім стандартам, і була навіть краща, ніж імпортована в Україну;
– зробити товар легким у використанні (використання без усиленої фізичної підготовки та професійних навичок).
Побудуємо морфологічну карту, на якій зобразимо можливі варіанти рішень – засобів реалізації функцій.
Таблиця 3.1 – Морфологічна карта
| Основні параметри | Проміжні рішення | ||||
| Масштаб поширення | Регіональний | Всеукраїнський | Міжнародний | ||
| Якість сировини | не відповідає стандартам | низької якості | середньої якості | високої якості і відповідає стандартам | інша |
| Стійкість посипки | осипається при експлуатації | починає осипатись через деякий час | може осипатись | не осипається | інша |
| кольорова гамма | декілька різновидів кольорів | середня кількість | багато яскравих кольорів | дуже широкий вибір | |
| Термін експлуатації | До 10 р. | 11–15 р. | 16–25 р. | 26 років і більше | |
| Ціна за 1 м2
|
Менше 35 грн. | 35–45 грн. | 45–55 грн. | 55–65 грн. | Більше 100 грн. |
Оберемо по одному прийнятному рішенню для кожної функції.
Більш світлим затіненням показано існуючі на підприємстві напрямки діяльності. Більш темним – інноваційний варіант. Він передбачає заснування виробництво нового товару – бітумної черепиці. Перевагами даної інноваційної розробки є такі:
– незначна кількість конкурентів у цьому напрямку виробничої діяльності (вся бітумна черепиця імпортується з-за кордону);
– сприяння просуванню вітчизняного товару на українському ринку бітумної черепиці;
– наявність на підприємстві висококваліфікованих та досвідчених кадрів, що будуть займатися розробкою бітумної черепиці, яка б відповідала усім міжнародним стандартам;
– можливість використання ресурсів найкращої в Україні якості;
– можливість залучення державної підтримки, бо товар сприятиме підвищенню іміджу країни (українське – найкраще).
Отже, ідея
нового товару може бути визначена таким чином: м’яка бітумна черепиця. Зробити, щоб цей вид покрівлі став найбільш поширеним покрівельним матеріалом сучасної України. Також розробити, щоб бітумна черепиця була безвідходною і підходила як для простих поверхонь, так і для покрівель, які складаються з надзвичайно складних архітектурних елементів. Інноваційний товар буде реалізовуватись на ринку України.
Задум
товару:
1. Товар за задумом. М’яка бітумна черепиця, що буде виготовлятися з найновітніших матеріалів сучасності і призначена для заміни такого покриття як шифер. Вона буде вигідною для споживача, бо відношення «ціна та якість» відповідають навіть найвибагливішим споживачам, за ціною буде дешевшою, ніж імпортна бітумна черепиця, більш естетичний вид, ніж покриття покрівлі звичайним шифером Товар вигідний для виробника, бо конкуренти у цій сфері майже відсутні (на ринку України немає вітчизняних виробників м’якої бітумної черепиці) та можна залучитися підтримкою держави.
2. Товар у реальному виконанні. Бітумна черепиця – це гнучкий покрівельний матеріал у вигляді фігурних гонт, який складається з 6-ти слоїв. Вона має 2 серії виробництва: «Мозаїка» та «Акцент», при чому кожна з серій має по 7 унікальних кольорових рішень. Використовується посипка з базальту, замість сланцевої мінеральної посипки. Цей товар є довговічним, невибагливим в обслуговуванні, також можливість використання на схилах від 12 градусів, а навіть до від’ємних кутів, відсутність шуму під час дощу та стійкість до вітрового навантаження. Одиниці виміру бітумної черепиці: упаковка -3м2
(22 гонта), вага упаковки – 24 кг. Ціна – 60 грн. за 1 м2
.
3. Товар з підкріпленням. Можливість придбання товару у кредит. Комплектація за вимогами клієнта. При великих замовленнях доставка до необхідного місця безкоштовно. передплати зі знижкою у будь-якій країні, де він розповсюджується. Споживачі матимуть замовити необхідний товар через мережу Internet з доставкою. Також постійним клієнтам знижки – 7%.
4. Укрупнена оцінка ринкових перспектив нової продукції
Аналіз бітумної черепиці заводу «Акваізол» проведемо у порівнянні з підприємствами-конкурентами «Будстрой-Інтернешнл» та «Техноеласт». Порівняльну оцінку будемо проводити за одиничними та комплексними показниками, зокрема, показниками надійності, естетичними, технологічними та економічними.
Основними показниками надійності бітумної черепиці є: якість матеріалів, стійкість посипки та термін експлуатації. Для оцінки застосовується наступна шкала:
Якість матеріалів
:
| дуже міцний матеріал | - | 3 бала; |
| високої міцності | - | 2 бала; |
| низької міцності | - | 1 бал; |
| дуже низької міцності | - | 0 балів. |
Стійкість посипки
:
| посипка не осипається | - | 4 бала; |
| посипка може осипатись | - | 3 бала; |
| посипка починає осипатись через деякий час | - | 2 бал; |
| осипається при експлуатації | - | 1 балів. |
Термін експлуатації
:
| 26 і більше | 4 бала; | |
| 16–25 р. | - | 3 бала; |
| 11–15 р. | - | 2 бал; |
| До 10 р. | - | 1 балів. |
Економічні показники – ціна
:
| нижче за середню з обраних товарів | 3 бала; |
| середня | 2 бала; |
| вище за середню з обраних товарів | 1 бал; |
Для оцінки показників естетичності (кольорова гама та дизайн) застосовуємо наступну шкалу:
Кольорова гама
:
| дуже широкий вибір кольорів | 3 бала; |
| багато яскравих кольорів | 2 бала; |
| середня кількість різновидів кольорів | 1 бал; |
| декілька різновидів кольорів | 0 балів. |
Дизайн
:
| дизайн розробляють спеціалісти | 3 бала; |
| розробляють, але лише робітники фабрики | 2 бала; |
| розробляється для кількох виробів | 1 бал; |
| дизайн не розробляється | 0 балів. |
Технологічні показники оцінюються за такою шкалою:
Сировина
:
| високої якості і відповідають стандартам | 3 бала; |
| середньої якості | 2 бала; |
| низької якості | 1 бал; |
| не відповідає стандартам | 0 балів. |
Фарбники
:
| екологічно чисті і відповідають стандартам | 3 бала; |
| з домішками | 2 бала; |
| низької якості | 1 бал; |
| не відповідає стандартам якості | 0 балів. |
Результати аналізу якості виробу за системою показників, що описані вище, наведемо у таблиці 4.1.
Вагові оцінки груп показників відповідно: 0,3; 0,3; 0,25; 0,15.
Таблиця 4.1 – Характеристика виробів
| Показник
|
Товаровиробник
|
||
| «Акваізол»
|
«Будстрой-Інтернешнл»
|
«Техноеласт»
|
|
| Надійності:
|
|||
| 1. Якість матеріалів | 3 | 3 | 2 |
| 2. Стійкість посипки | 3
|
3 | 4 |
| 3. Термін експлуатації | 4 | 2 | 3 |
| Економічні:
|
|||
| 1. Ціна | 3 | 2 | 2 |
| Естетичні:
|
|||
| 1. Кольорова гама | 3 | 3 | 3 |
| 2. Дизайн | 3 | 1 | 2 |
| Технологічні:
|
|||
| 1. Сировина | 3 | 3 | 3 |
| 2. Фарбники | 2 | 2 | 3 |
Для розрахунку інтегрального показника якості використовуємо формулу (4.1):
, (4.1)
де Ві
– вагова оцінка групи показників;
Аj
– показник надійності;
п
– кількість показників надійності у групі.
Таким чином інтегральні показники якості порівнюваних товарів у порядку зниження якості розміщенні таким чином:
Акваізол: Пакваізол
= 0,3 · (3 + 3 +4) / 3 + 0,3 · 3 / 1 + 0,25 · (3 + 3) / 2 + +0,15 · (3 + 2) / 2 = 3,025;
Промізол: Пбудсторой
= 0,3 · (2 + 4 +3) / 3 + 0,3 · 2 / 1 + 0,25 · (3 + 2) / 2 + +0,15 · (3 + 3) / 2 = 2,575;
Техноеласт: Птехноеласт
= 0,3 · (3 + 3 +2) / 3 + 0,3 · 2 / 1 + 0,25 · (3 + 1) / 2 +0,15 · (3 + 2) / 2 = 2,15.
Аналіз показує, що підприємство завод «Акваізол» займає найкраще положення, що свідчить про те, що підприємство найбільше відповідає потребам ринку. Але незважаючи на це, підприємству ще необхідно поліпшити показники стійкості посипки та використовувані у процесі виробництва фарбники. Інші підприємства теж мають переваги по деяким показникам, але все одно, є гіршими і не відповідають повністю потребам ринку. Їм ще необхідно покращити показники термін експлуатації, якості матеріалів, дизайн та інші.
Таким чином, новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі).
5. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства – інноватора
Аналіз інноваційного потенціалу заводу «Акваізол» буде проведений за 2008 рік такими складовими:
1. Інтелектуальна складова.
2. Інформаційна складова.
3. Інтерфейсна складова.
4. Науково-дослідна складова.
Визначимо показники інтелектуальної складової та занесемо їх до таблиці. Дані отримано шляхом вибіркових обстежень та опитування фахівців.
Таблиця 5.1 – Показники оцінки інтелектуальної складової
| Показник | Значення |
| Винахідницької активності | 0,0598 |
| Творчо мислячих фахівців | 0,034 |
| Технічного і наукового забезпечення | 0,2231 |
| Освітнього рівня | 0,0843 |
| Оновлення знань | 0,28 |
| Плинність кадрів високої кваліфікації | 0,1973 |
| Інтегральний показник | 0,8785 |
Таким чином, порівнюючи з градацією значень цього показника, можна зробити висновок, що інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього (>0,67).
Інформаційну складову визначимо таким самим чином та занесемо дані до таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Показники оцінки інформаційної складової
| Показник | Значення |
| Коефіцієнт повноти інформації | 0,268 |
| Коефіцієнт точності інформації | 0,115 |
| Коефіцієнт суперечливості інформації | 0,187 |
| Інтегральний показник | 0,57 |
Отже, інформаційна складова відповідає середньому значенню. Тому підприємству варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього.
Інтерфейсна складова. Для аналізу відповідності нового товару інтересам суб’єктам ринку, візьмемо до уваги таких економічних контрагентів підприємства: споживачів, постачальників та посередників. Результати аналізу заводу подано у наступних таблицях. Вагомість характеристик визначена шляхом опитувань представників економічних контрагентів.
Таблиця 5.3 – Оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Якість товару | 0,1 | * | ||||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
| Наявність споживачів | 0,15 | * | ||||
| Наявність каналів збуту | 0,15 | * | ||||
| Наявність ресурсів | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.4 – Оцінка відповідності нового товару інтересам споживачів
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Якість товару | 0,4 | * | ||||
| Сервіс | 0,1 | * | ||||
| Економічні параметри | 0,2 | * | ||||
| Технологічні характеристики | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.6 – Оцінка відповідності нового товару інтересам постачальників
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
| Стабільність замовлень | 0,4 | * | ||||
| Обсяги замовлень | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.7 – Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Стабільність постачання | 0,2 | * | ||||
| Попит на продукцію | 0,5 | * | ||||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
Вагомості економічних контрагентів відповідно становлять 0,2; 0,4; 0,2; 0,2.
Розрахуємо оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з контрагентів для заводу «Акваізол»:
– виробника
Нв=4/4·0,1+4/4·0,3+4/4·0,15+?·0,15+?·0,3=0,888;
– споживачів
Нс=4/4·0,4+?·0,1+4/4·0,2+?·0,3=0,9;
- постачальників
Нп=3/4·0,3+?·0,4+4/4·0,3=0,825;
- посередників
Нпс=4/4·0,2 +?·0,5+2/4·0,3=0,725;
Інтегральна оцінка:
Ні=0,888·0,2+0,9·0,4+0,825·0,2+0,725·0,2=0,848.
За шкалою оцінка підприємства має нормальну достатність та попадає у проміжок від 0,75 до 1. Тобто всі суб’єкти ринку, з якими має справу підприємство, зацікавлені в його інноваційній діяльності.
Науково-дослідна складова характеризує наявність результатів науково-дослідних робот, достатніх для вироблення нової продукції.
Таблиця 5.8 – Показники оцінки науково-дослідної складової
| Показник | Значення |
| Систематичність виконання НДДКР | 0,385 |
| Частка витрат на НДДКР у загальному обсязі товарної продукції | 0,013 |
| Співвідношення витрат на НДДКР і витрат на впровадження нової техніки | 0,521 |
| Інтегральний показник | 0,919 |
Отже, науково-дослідна складова підприємства знаходиться на рівні вище середнього.
Визначимо інтегральну оцінку інноваційного потенціалу підприємства.Для цього спочатку визначимо вагомості кожної складової у їх загальній сукупності за допомогою методу попарних порівнянь.
Таблиця 5.9 – Попарне порівняння складових інноваційного потенціалу
| Інтелектуальна | Інформаційна | Інтерфейсна | Науково-дослідна | Сума балів |
| Інтелектуальна | 1 | 0 | 1 | 2 |
| Інформаційна | 0 | 0 | 1 | 1 |
| Інтерфейсна | 1 | 1 | 0 | 2 |
| Науково-дослідна | 0 | 0 | 1 | 1 |
Розрахуємо вагомості:
Інтелектуальна: 2? 6 = 0,33;
Інформаційна: 1? 6 = 0,17;
Інтерфейсна: 2? 6 = 0,33;
Науково-дослідна: 1? 6 = 0,17.
Отже, інтегральна оцінка складає:
Iінт
= 1/3 · 3 · 0,33 + 1/3 · 2 · 0,17 +? · 4 · 0,33 + 1/3 · 3 · 0,17 = 0,94.
Таким чином, інтелектуальний потенціал заводу досить високий. Тому можна зробити висновок, що завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.
6. Аналіз інноваційного ризику
Аналіз ризику виконується на перших етапах інноваційного процесу. Тому аналіз виконується в умовах невизначеності, коли судження мають імовірнісний характер. Розгляд ризиків варто вести, починаючи з етапу розроблення конструкторського задуму товару.
Якісний аналіз ризиків буде проводитись за наступною схемою: сутність ризику, можливі наслідки, чинники ризику.
Розроблення конструкторського задуму товару.
Сутність ризику: низька якість конструкції; виготовлення товару, що не відповідає ідеї, що була сформована; неможливість виготовлення товару.
Можливі наслідки: розроблення неконкурентного товару; розроблення конструкції, яка не відповідає вимогам ринку.
Чинники ризику: відсутність потрібних фахівців; неправильна поінформованість розробників про ідею товару; відсутність необхідної кількості коштів.
Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації.
Сутність ризику:невідповідність розміру та характеристик цільового ринку прогнозованим і відповідно неадекватна маркетингова стратегія виходу на ринок.
Можливі наслідки:несприймання товару ринком; низький попит; отримання підприємством збитків;
Чинники ризику:недостатні дослідження ринку; непрофесіоналізм спеціалістів; зміна конкурентної ситуації; ігнорування умов споживання в інших країнах; неправильна сегментація.
Аналіз можливостей виробництва і збуту.
Сутність ризику: ускладнення ситуації з каналами збуту; переоцінка можливостей виробництва; проблеми при доведення товару до споживачів.
Можливі наслідки:проблеми з виробничим процесом; недоведення товару до цільових споживачів; підвищення витрат на збут; затримка виробництва.
Чинники ризику: недостатність інформації про канали збуту; переоцінка можливостей виробництва.
Виготовлення товару.
Сутність ризику: невідповідність реального товару ідеї за певними параметрами; проблеми з втіленням задуму в матеріальний зразок; затримка виготовлення зразка.
Можливі наслідки:збитки, пов’язані з коригуванням способу виготовлення зразка; низька конкурентоспроможність через невідповідність запланованих параметрів отриманим.
Чинники ризику:неузгодженість у роботі представників виробничих підрозділів з розробниками; низька кваліфікація працівників; відсутність необхідного обладнання.
Випробовування товару в ринкових умовах.
Сутність ризику:неправильна оцінка результатів випробувань.
Можливі наслідки:неправильне позиціювання товару; неадекватна маркетингова програма просування; додаткові витрати, пов’язані з повторним випробуванням.
Чинники ризику:недостатня кваліфікація кадрів; неправильно обрана група споживачів для випробування; порушення методики випробування; обрання неправильного методу випробування.
Розгортання комерційного виробництва.
Сутність ризику:несприйняття товару ринком; проблеми при розгортанні виробництва.
Можливі наслідки:збитки підприємства; низький попит.
Чинники ризику:помилки в маркетинговій програмі; неправильно обрана цільова аудиторія; різка зміна ситуації; дії конкурентів.
Занесемо визначені ризики до таблиці, що включає імовірність негативного завершення робіт етапу Р (Н/Е)
, яка визначена послідовним комбінуванням ймовірностей чинників ризику за формулою Байєса, зокрема, імовірності Р (Е/Н)
, що в разі даного негативного результату Н
діє фактор ризику Е
, імовірності Р (Е/неН)
, що в разі позитивного результату неН
спостерігається дія фактора ризику Е
, з урахуванням апріорної імовірності Р(Н)
результату Н
.
| Р (Н/Е)= | Р (Е/Н)·Р(Н) | = | Р (Е/Н)·Р(Н) |
| Р(Е) | Р (Е/Н)·Р(Н)+Р (Е/неН)·(1-Р(Н)) |
Оцінки чинників ризику отримані на підставі аналізу минулого досвіду діяльності.
Таблиця 6.1 – Оцінка чинників ризику
| Сутність ризику | Р(Н) | Чинник ризику | Р (Е/Н) | Р (Е/неН) | Р (Н/Е) |
| Розроблення конструкторського задуму товару | 0,244 | Відсутність потрібних фахівців | 0,010 |
0, 200 |
0,314 |
| Неправильна поінформованість розробників про ідею товару | 0,200 | 0,050 | |||
| Відсутність необхідної кількості коштів | 0,230 | 0,060 | |||
| Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації | 0,300 | Недостатні дослідження ринку | 0,190 | 0,180 | 0,230 |
| Непрофесіоналізм спеціалістів | 0,006 | 0,210 | |||
| Зміна конкурентної ситуації | 0,100 | 0,180 | |||
| Ігнорування умов споживання в інших країнах | 0,201 | 0,190 | |||
| Неправильна сегментація | 0,150 | 0,167 | |||
| Аналіз можливостей виробництва і збуту | 0,125 | Недостатність інформації про канали збуту | 0,030 | 0,195 | 0,043 |
| Переоцінка можливостей виробництва | 0,070 | 0,120 | |||
| Виготовлення товару | 0,009 | Неузгодженість у роботі представників виробничих підрозділів з розробниками | 0,210 | 0,120 | 0,008 |
| Низька кваліфікація працівників | 0,080 | 0,170 | |||
| Відсутність необхідного обладнання | 0,070 | 0,100 | |||
| Випробовування товару в ринкових умовах | 0,200 | Недостатня кваліфікація кадрів | 0,090 | 0,205 | 0,201 |
| Неправильно обрана група споживачів для випробування | 0,190 | 0,130 | |||
| Порушення методики випробування | 0,210 | 0,180 | |||
| Обрання неправильного методу випробування | 0,175 | 0,145 | |||
Розгортання комерційного виробництва |
0,220 | Помилки в маркетинговій програмі | 0,200 | 0,040 | 0,290 |
| Неправильно обрана цільова аудиторія | 0,050 | 0,170 | |||
| Різка зміна ситуації | 0,210 | 0,170 | |||
| Дії конкурентів | 0,220 | 0,090 |
Далі розрахуємо можливі втрати у результаті несприятливого завершення робіт кожного з етапів, що розглядаються за формулою
R = Р (Н/Е) · В,
де В
– очікуване значення можливих втрат у випадку настання небажаної події;
Р (Н/Е)
– імовірність настання несприятливої події.
Ризик усього проекту в цілому слід визначати як суму всіх ризиків на кожному з етапів. Результати розрахунку подано в таблиці 19.
Таблиця 6.2 – Розрахунок загального ризику проекту
| Назва етапу | Імовірність настання несприятливої події, Р (Н/Е) | Очікуване значення можливих втрат, В, млн. грн. | Елементарний ризик, млн. грн. |
| Розроблення конструкторського задуму товару | 0,314 | 15,3 | 4,8 |
| Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації | 0,230 | 6,75 | 1,55 |
| Аналіз можливостей виробництва і збуту | 0,043 | 4,2 | 0,18 |
| Виготовлення товару | 0,008 | 11,3 | 0,09 |
| Випробовування товару в ринкових умовах | 0,201 | 3,9 | 0,78 |
| Розгортання комерційного виробництва | 0,290 | 13,89 | 4,03 |
| Загальний ризик | 11,43 | ||
Таким чином, загальна сума коштів, якою ризикує завод при інноваційній діяльності, що стосується виведення нового товару на ринок, складає 11,43 млн. грн.
7. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію
Для того, щоб новий товар (бітумна черепиця) знайшов свого споживача та почав виходити на стадію зростання необхідно провадити заходи щодо стимулювання попиту на інновацію для підприємства.
Мета заводу «Акваізол» щодо стимулювання попиту – ввести новий товар в торгівельну мережу та створити первинний попит на товар.
Розповсюдження реклами про товару буде проводитися:
1. У газетах та журналах виробничо-ділового напрямку.
2. На біг-бордах у містах України.
3. На сіті-лайтах біля зупинок та вокзалів.
4. Реклама в спеціалізованих магазинах.
5. Через Іnternet.
Буде проводитися стимулювання споживачів та торгових посередників (дилерів та представництв).
Стимулювання торгових посередників (дилерів та представництв).
Надається додаткова знижка на товар, а також діє система преміювання. На конкурсній основі змагаються всі регіональні дилери та представництва.
Стимулювання споживачів.
Населення України за відношенням до туристично-пізнавальних журналів можна поділити на чотири групи:
1. Населення, що не слідкує за нововведеннями та розробками новітньої технології та прихильні використовувати застарілі методи покриття покрівель.
2. Споживачі, що не мешкають в житлових будинках і не мають сама де використовувати бітумну черепицю.
3. Споживачі, що не визначилися, який вид покрівельного матеріалу обрати для використання.
4. Населення, що готові придбати товар при прийнятній ціні та з певними споживчими властивостями.
Структура населення за згаданими ознаками графічно позначена на рис. 7.1
Рисунок 7.1 – Структура потенційних споживачів бітумної черепиці
Таким чином, потенційними споживачами можна вважати близько 49% населення, але варто зважати на те, що існує багато конкурентів як безпосередніх, так і заміщуючих.
Для стимулювання споживачів будуть застосовуватися такі заходи:
1. Будуть діяти знижки від 3% (разова знижка – залежить від кількості) та 7% (для постійних клієнтів).
2. Пропонуватиметься супутня продукція у подарунок.
3. Проведення першого майстер-класу з покладання бітумної черепиці.
Заходи стимулювання будуть підкріплені інформаційною рекламною заводу. Бюджет буде визначений методом «у відсотках до суми продажу». Тобто від об’єму збуту, що планує отримати підприємство, визначається частка на маркетингові комунікації. Вибір цього методу пояснюється стабільним становищем підприємства та обсягами збуту.
Запланований обсяг продажів на наступний рік – 120 млн. грн.
Відсоток на маркетинг – 5%.
Бюджет маркетингової програми – 120 · 0,05 = 6 млн.
Тобто підприємство виділяє 6 млн. грн. на впровадження маркетингової програми просування бітумної черепиці.
8. Економічне обґрунтування інноваційного проекту
Для оцінки ефективності інноваційного товарного напрямку виробництво бітумної черепиці використаємо такі показники чистого зведеного прибутку (NPV), індексу рентабельності (PI), періоду окупності (PP) і внутрішньої норми доходності (IRR). Визначимо їх значення для трьох ймовірних сценаріїв розвитку подій: песимістичного, нормального та оптимістичного. Вихідні дані подані у таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 – Вихідні дані
| Сценарій розвитку подій | Імовірність (P) | Грошовий потік за роками, тис. грн. | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
| Песимістичний | 0,23 | -14500 | 5000 | 10500 | 9700 | 8300 | 6500 |
| Нормальний | 0,67 | -18000 | 9500 | 13400 | 12800 | 12000 | 11500 |
| Оптимістичний | 0,1 | -21000 | 11500 | 16700 | 15400 | 14200 | 13000 |
Для подальших розрахунків нам необхідно продисконтувати вказані доходи та витрати. Ставка дисконту складає 27%. Отримаємо табл. 8.2.
Таблиця 8.2 – Дисконтовані доходи та витрати, тис. грн.
| Бітумна черепиця | |||
песимістичний сценарій |
нормальний сценарій |
оптимістичний сценарій |
|
| 1 | -11417,3 | -14173,2 | -16535,4 |
| 2 | 3105,6 | 5900,6 | 7142,9 |
| 3 | 5121,9 | 6536,6 | 8146,3 |
| 4 | 3730,8 | 4923 | 5923 |
| 5 | 2515,1 | 3636,4 | 4303 |
| 6 | 1551,3 | 2744,6 | 3102,6 |
1) Розрахуємо вище перелічені показники для нормального сценарію розвитку подій (див. табл. 8.1).
NPV = + + + + – = 9568 (тис. грн.),
PP = + (3 – 1) = 3,3 (років),
PI = = 1,68%,
Для розрахунку значення IRR методом підбору знайдемо таку ставку дисконтування, при якій показник NPV буде набувати від’ємного значення. Візьмемо ставку 60%.
NPV = 3710,9 + 3268,3 + 1954,2 + 1143,9 + 685,3 – 11250 =
= – 487,4 (тис. грн.);
IRR = 27 + * (60 – 27) = 58,4%.
2) Розрахуємо вище перелічені показники для песимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 8.2):
NPV = 3106 + 5122 + 3730,8 + 2515,2 + 1551,3 – 11417,3 =
=4608 (тис. грн.),
PP = + (4 – 1) = 3,85 (років),
PI = = 1,4%,
NPV = 1953,1 + 2563,5 + 1480,9 + 791,2 + 387,4 – 9062,5 =
= – 1886,4 (тис. грн.);
IRR = 27 + * (60 – 27) = 50,4%.
3) Розрахуємо такі самі показники для оптимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 8.2):
NPV = 7142,9 + 8146,3 + 5923,1 + 4303 + 3102,6 – 16535,4 =
=12082,5 (тис. грн.),
PP = + (4 – 1) = 3,21 (років),
PI = = 1,73%,
NPV = 4492,2 + 4077,1 + 2351,1 + 1353,7 + 774,7 – 13125 =
= – 76,2 (тис. грн.);
IRR = 27 + * (60 – 27) = 59,8%.
Імовірність розвитку подій за різними сценаріями дорівнює:
1) песимістичний сценарій передбачає глибокий і незначний спад (р=0,23);
2) нормальний – стабільний стан (р=0,67);
3) оптимістичний – незначний і потужний підйом (р=0,1).
Таблиця 8.3 – Середньозважені за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій показники NPV, PI, PP, IRR
Сценарій розвитку подій |
Імовірність (Р) |
NPV
, тис. грн. |
PI
, % |
PP
, років |
IRR
, % |
| Песимістичний | 0,23 | 4608 | 1,40 | 3,85 | 50,4 |
| Нормальний | 0,67 | 9568 | 1,68 | 3,3 | 58,4 |
| Оптимістичний | 0,1 | 12082,5 | 1,73 | 3,21 | 59,8 |
Середньозважені значення за ймовірностями |
8678,65 | 1,62 | 3,42 | 56,7 |
Таким чином, обраний товарний напрямок виявився ефективним, бо середньозважений за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій чистий зведений прибуток більше нуля, рентабельність більша одиниці. Період окупності досить великий і складає майже сім років. Внутрішня норма доходності склала 56,7%, це більше за ставку дисконту (27%), тому можна говорити про ефективність проекту.
Висновок
У даній роботі була розглянута товарна інноваційна політика заводу «Акваізол». У процесі роботи був детально проведений аналіз товарної номенклатури підприємства, її ефективність та відповідність потребам ринку. Також були розроблені і обґрунтовані заходи щодо впровадження у виробництво нового товару як бітумна черепиця.
Під час роботи було виявлено, що аналізоване підприємство працює ефективно, його обсяги виробництва і прибутки за останні роки постійно збільшуються. Але, незважаючи на це, заводу «Акваізол» можна рекомендувати обрати такий напрямок товарної інноваційної політики як виробництво нового товару – бітумної черепиці. Перевагами даної інноваційної розробки є такі:
– незначна кількість конкурентів у цьому напрямку виробничої діяльності (вся бітумна черепиця імпортується з-за кордону);
– сприяння просуванню вітчизняного товару на українському ринку бітумної черепиці;
– наявність на підприємстві висококваліфікованих та досвідчених кадрів, що будуть займатися розробкою бітумної черепиці, яка б відповідала усім міжнародним стандартам;
– можливість використання ресурсів найкращої в Україні якості;
– можливість залучення державної підтримки, бо товар сприятиме підвищенню іміджу країни (українське – найкраще).
Оцінивши ринкові перспективи нової продукції – бітумної черепиці, треба сказати, що новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі). А після проведення оцінки інноваційного потенціалу заводу «Акваізол» можна зробити висновки по кожній складовій: інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього; інформаційна складова відповідає середньому значенню (заводу варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього); проаналізувавши інтерфейсу складову можна сказати, що всі суб’єкти ринку, з якими має справу завод, зацікавлені в його інноваційній діяльності; науково-дослідна складова характеризує діяльність результатів науково-дослідних робіт, які є достатніми для виготовлення нової продукції. Таким чином, інтелектуальний потенціал підприємства досить високий, тому завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.
Аналіз інноваційного ризику показав, що загальна сума коштів, якою ризикує завод «Акваізол» при інноваційній діяльності, що стосується виведення нового товару на ринок, складає 11,43 млн. грн. На впровадження маркетингової програми просування бітумної черепиці підприємство виділяє 6 млн. грн. Після економічного обґрунтування інноваційного проекту можна сказати, що обраний товарний напрямок виявився ефективним.
Список використаної літератури
1. Ілляшенко С.М., Шипуліна Ю.С. Товарна інноваційна політика: Підр. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 281 с.
2. Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 835 с.
3. Сборник нормативно-технической документации по применению Акваизол.-56 с.
4. Офіційний сайт заводу «Акваізол» //http://www.aquaizol.ua.