Міністерство освіти та науки України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра менеджменту
Контрольна робота
з курсу “Товарознавство непродовольчих товарів”
Виконала: студентка IV курсу
група ЗМО-07-1с
Карпінська Н. В.
зал. книжка № 20107126
Перевірила:Пащенко Ольга Петрівна
Житомир
2009
План
Вступ
I. Теоретична частина
1. Тканини бавовняні: для білизни, сукняно-сорочасті тканини, тканини для суконь. Ворсові тканини. Тканини для підкладки. Костюмно-пальтові тканиии.
2. Характеристика асортименту господарських виробів з пластичних мас
II. Практичне завдання
1. Вивчення асортименту і споживчих властивостей керамічного посуду
2. Вивчення асортименту парфумерно-косметичних товарів
3. Вивчення асортименту і споживчих властивостей побутових товарів зі скла
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Метою написання контрольної роботи є вивчення асортименту бавовняних тканин за їх призначенням та асортименту господарських виробів з пластичних мас, а також товарознавча характеристика трьох запропонованих товарів. Структура контрольної роботи складається з двох частин –– теоретичної та практичної.
Теоретична частина поділяється на два питання. В першому з них розглянуто бавовняні тканини для білизни, сукняно-сорочасті тканини, тканини для суконь, ворсові тканини, тканини для підкладки та костюмно-пальтові тканини. Це питання детально розкриває вищеназвані групи в розрізі певних підгруп, наводить коротку характеристику найбільш широко вживаних бавовняних тканин. Друге питання дає характеристику асортименту господарських виробів із пластичних мас залежно від певних ознак групування. В ньому детально викладено відмітні особливості чотирьох груп господарських виробів з пластичних мас, виділених за функціональним призначенням: посудогосподарських, для ванної кімнати і туалету, для саду і городу, побутових меблів і предметів для інтер’єру житлових приміщень та догляду за ними.
Практична частина складається з трьох питань. Кожне з них дає товарознавчу характеристику одному зразку з певної групи непродовольчих товарів.
I. Теоретична частина
1. Тканини бавовняні: для білизни, сукняно-сорочасті тканини, тканини для суконь. Ворсові тканини. Тканини для підкладки. Костюмно-пальтові тканини
Бавовняні тканини класифікують за різними ознаками. По волокнистому складу ці тканини бувають однорідні (чистобавовняні) і неоднорідні. Неоднорідні можуть складатися із змішаної пряжі по основі і утку (наприклад, із бавовняновіскозної, бавовнянолавсанової, бавовнянокапронової пряжі і т. д.), із бавовняної пряжі по основі чи утку, скрученої з комплексними віскозними, капроновими чи іншими нитками, а також із бавовняної пряжі по основі, а по утку — із комплексных віскозних та інших ниток.
Бавовняні тканини поділяються також за видами переплетень і за обробкою.
За обробкою розрізняють тканини суворі, вибілені, гладкофарбовані, пістрявотканні, меланжеві і набивні. Деякі тканини випускаються мерсеризованими і зі спеціальними видами обробки (тиснення, лощена, малом'ята, малоусадочна, водотривка обробка і ін.).
За призначенням виділяють такі типи бавовняних тканин:
− для білизни;
− сукняно-сорочасті;
− для суконь;
− ворсові тканини;
− тканини для підкладки;
− костюмно-пальтові тканини.
Нижче дається характеристика асортименту бавовняних тканин за їх призначенням.
Білизняні тканини.
Ці тканини використовуються для пошиття натільної і постільної білизни, спецодягу для медичних установ, підприємств громадського харчування, дитячих садів і ясел і ін.
Білизняні тканини виробляють переважно полотняним переплетенням. Випускають ці тканини головним чином вибіленими чи світлими гладкофарбованими. Оскільки білизняні тканини використовуються переважно для пошиття натільної і постільної білизни, до цих тканин пред'являються підвищені вимоги з погляду гігієни. Вони повинні мати хорошу гігроскопічність, паро- і повітропроникність, мати гладку поверхню, не містити хлора і інших шкідливо діючих на організм людини речовин.
Білизняні тканини, окрім інших властивостей, повинні володіти високою стійкістю до руйнуючої дії миючих препаратів і механічних дій, що мають місце в процесі прання. Залежно від особливостей структури білизняні тканини можна підрозділити на три підгрупи: бязі, миткалі і спеціальні тканини.
Бязі
білизняні є тканинами, які аналогічні за структурою гладкофарбованим і набивним платяним бязям. Окрім бязей, сюди включені полотна і тканина наджиму.
Миткалі
–– це вибілені і гладкофарбовані тканини полотняного переплетення із кардної і гребінної пряжі меншої лінійної товщини, ніж бязі. Назву ці тканини отримали від того, що в них велику частку займають білизняні тканини, одержані із суворих миткалей (муслін, миткаль). Характерною особливістю цих тканин, на відміну від бязей, є те, що в утку використовується більш тонка пряжа, ніж в основі. До миткалей відносяться наступні тканини: муслін, мадаполам, миткаль, шифон, маль-маль і чалма. Перші три тканини мають приблизно однакову міцність по основі і по утку. Відрізняються вони лише обробкою: муслін має м'яку обробку, мадаполам –– жорстку, миткаль –– напівжорстку. Муслін, мадаполам і миткаль використовують для пошиття чоловічої, жіночої і дитячої натільної білизни, підодіяльників і наволочок. Для дитячої білизни застосовують тільки муслін, що має м'яку обробку.
Шифони
виробляються із кардної чи гребінної пряжі. Шифони бувають вибілені і гладкофарбовані. На відміну від інших білизняних тканин шифони піддаються мерсеризації. Застосовуються шифони для пошиття жіночої і дитячої білизни, блуз і інших виробів.
Спеціальні тканини
. Сюди відносяться білизняні тканини грінсбон і тик-гумка. Грінсбон виробляється переплетенням ламана саржа, унаслідок чого має характерний малюнок у вигляді «Ялинки», а тик-гумка виробляється атласним переплетенням з рівною лицьовою поверхнею. Для виробництва цих тканин використовується кардна пряжа. Грінсбон і тик-гумка виробляються вибіленими, в порівнянні з бязями, вони є більш щільними і важчими. Використовуються грінсбони і тик-гумки для пошиття чоловічих кальсонів і спецодягу.
Сукняно-сорочасті тканини
. Асортимент сукняно-сорочастих тканин найчисленніший. Він налічує декілька сотень артикулів. По своїй структурі, характеру обробки і властивостям сукняно-сорочасті тканини вельми різноманітні. Їх виробляють різноманітними переплетеннями, але найбільш часто застосовується полотняне. Тканини для суконь по фактурі поверхні, як правило, бувають гладкими, з начісуванням, рельєфними, гофрованими, витисненими; тканини для блуз –– гладкими, гофрованими, витисненими; тканини для сорочок –– гладкими і рельєфними. За характером обробки ці тканини можуть бути вибіленими, гладкофарбованими, набивними, пістрявотканними і меланжевими. Платтяні і блузочні тканини, на відміну від сорочкових, характеризуються великою різноманітністю друкарських і жакардових малюнків та яскравістю забарвлень.
Сорочкові тканини випускають різних видів –– для вихідних сорочок, для повсякденних літніх і зимових сорочок, для верхніх сорочок спортивного типу. Для нарядних сорочок використовують тканини з високим ступенем білизни. Для сорочок повсякденних і спортивних використовують переважно тканини широкої гамми кольорів, пістрявотканні, з різноманітними друкарськими малюнками.
Розширяється випуск сукняно-сорочастих тканин із застосуванням хімічних волокон.
Ситець
–– це одна із найстаріших бавовняних тканин. В асортименті бавовняних тканин група ситців займає найбільшу частку (близько 16%). За цією ознакою ситці і виділені в окрему прейскурантну групу.
Ситці –– це тканини полотняного переплетення, що виробляються, із кардної пряжі. Ситці виробляються набивними і гладкофарбованими. Ситці відрізняються винятковою різноманітністю малюнків, різних по величині, формі, кольору. За кількістю малюнків і різноманітністю їх колористичного оформлення ситці займають перше місце серед інших груп тканин.
Характерною особливістю при візерунчастому забарвленні ситців є вживання дрібних і середніх малюнків геометричного і рослинного орнаменту. Проте, останнім часом при набиванні ситців використовуються також і малюнки стилізованого орнаменту. Для ситців платтяного призначення характерні багатовальні малюнки дрібного і середнього масштабу, різної побудови.
При художньо-колористичному оформленні ситців особлива увага надається дитячим малюнкам. Наносяться на ситці і малюнки декоративного призначення у вигляді великих букетів квітів, народні мотиви у вигляді широких поперечних смуг, а також безпредметні малюнки, що складаються із колірних плям, які прорізають тонкими графічними лініями.
З метою поліпшення зовнішнього вигляду і надання тканинам деяких додаткових властивостей в процесі завершальної обробки ситці апретують. Розрізняють ситці м'якої, жорсткої, лощеної і гофрованої обробки.
Набивні ситці використовують для пошиття жіночих і дитячих суконь, сарафанів, чоловічих і дитячих сорочок, верху і підкладки ватяних ковдр, наволочок подушок, завіс і інших виробів.
Гладкофарбовані ситці застосовуються як підкладка для ватяних ковдр і верхнього одягу.
Бязі
важчі ніж ситці. Вони виробляються полотняним переплетенням із кардної пряжі. Ці бязі називають типовими. Вони використовуються, головним чином, для пошиття чоловічих сорочок. Ущільнені бязі використовуються для виробничого одягу –– халатів, робочих курток, костюмів і як прикладні матеріали для пальт і костюмів.
За обробкою бязі бувають гладкофарбованими і набивними. На відміну від ситців набивання бязей може бути одно- і двостороннім. Більш поширеними є бязі з одностороннім набиванням малюнків.
Для набивання бязей використовується обмежене число малюнків, переважно на бязі наносяться малюнки у вигляді подовжніх смужок, дрібних кліток, імітуючі пістрявотканні малюнки. Переважають на бязях грунтові малюнки. Набивні бязі застосовують для виготовлення робочого одягу (верхніх чоловічих сорочок, жіночих суконь, дитячих костюмів) і інших виробів. Останнім часом на бязі, як і на ситці, наносяться модні сучасні малюнки, переважно сюжетного орнаменту.
Гладкофарбовані бязі випускаються темних кольорів –– чорного, синього, сірого. Бязі звичайно мають жорстку обробку, а іноді і лощену.
Сатини
виділені в окрему групу за ознакою особливостей структури, зокрема переплетення. Ці тканини виробляються сатиновим чи атласним переплетенням і тому характеризуються рівною, гладенькою поверхнею. Характерною особливістю для всіх сатинів є використання в утку більш тонкої пряжі, ніж в основі. Сатини ділять на кардні і гребінні.
Кардні сатини виробляються із кардної пряжі. Залежно від лінійної густини вживаної пряжі кардні сатини ділять на середні і напівтонкі. Середні сатини виробляються із такої же за товщиною пряжі, як ситці, напівтонкі сатини виробляються із більш тонкої пряжі. Гребінні сатини містять по одній чи по обох системах гребінну пряжу. Залежно від товщини вживаної пряжі гребінні сатини ділять на напівтонкі і тонкі.
Залежно від виду обробки сатини бувають вибіленими, гладкофарбованими, набивними. Тонкі сатини звичайно піддаються мерсеризації. Гребінні сатини піддаються також спеціальним видами обробки: кольоровому і стійкому тисненню, глянсовій обробці, пігментному друку і т.д. Серед безлічі малюнків для сатинів особливе місце займають декоративні малюнки. Вони призначені для халатів, завіс і покривал. Використовуються сатини для підкладки, жіночих суконь, халатів, сарафанів, чоловічих сорочок, ватяних ковдр, виготовлення спецодягу, наволочок, а також завіс, драпіровок і інших цілей.
Тканини для суконь
. Тканини для суконь по кількості артикулів і об'єму виробництва займають одне із перших місць в асортименті продукції бавовняної промисловості. До тканин для суконь відносяться власне сукняні тканини, сорочкові і блузочні. Залежно від сезонності, особливостей структури і виду пряжі чи ниток ці тканини можна підрозділити на демісезонні, літні і зимові.
Демісезонні тканини
. Серед сукняних тканин на частку демісезонних припадає найбільше число артикулів. Сюди віднесені сорочкові і сукняні тканини, вироблені із одиночної, крученої, чистобавовняної і змішаної пряжі. За своїми основними властивостями ці тканини займають проміжне положення між тканинами літніми і зимовими і використовуються переважно для пошиття демісезонного одягу. Демісезонні сорочкові і сукняні тканини виробляються полотняним, саржевим і дрібновізерунчастим переплетеннями. При цьому більше 50% артикулів цих тканин випускаються пістрявотканими, інші –– гладкофарбованими, набивними, вибіленими. Велику частку в асортименті сукняно-сорочастих демісезонних тканин займають сорочкові тканини: поплін, репс, тафта, і ін. На сорочкові тканини припадає більше 60% випуску всіх демісезонних тканин.
Попліни
виробляються із гребінної крученої і однониточної пряжі полотняним переплетенням. В результаті більшої товщини по основі і використання по утку товщої пряжі утворюються дрібні поперечні рубчики. Попліни є основозастилочними тканинами. За обробкою вони бувають мерсеризованими, вибіленими, гладкофарбованими і набивними.
Репси,
на відміну від поплінів, мають більш рельєфний поперечний рубчик, велику масу і меншу густину по основі і утку. Репс випускається гладкофарбованим і вибіленим мерсеризованим.
Тафта,
на відміну від репсу, більш тонка і легка тканина. Виробляється із крученої гребінної пряжі по основі і утку. На поверхні тафти утворюються більш дрібні і менш рельєфні рубчики, ніж в репсу. Унаслідок вживання по основі і утку крученої пряжі, високої густини пряжі по основі і мерсеризації тафта володіє високою зносостійкістю. Тафта застосовується для пошиття чоловічих сорочок, жіночих і дитячих суконь.
Всі названі тканини бувають із звичною обробкою, мерсеризованими чи з обробкою, що вимагає мінімального гладження після прання.
До групи пістрявотканних сорочкових тканин входять шотландки, плетінки, і ін. На частку цих тканин припадає більше 50% загального випуску сорочкових бавовняних тканин. Основна маса цих тканин виробляється із кардної пряжі.
Шотландки
виробляють, як правило, саржевим переплетенням із гребінної чи кардної пряжі. В основі використовується кручена пряжа, а в утку –– одиночна пряжа. Шотландки характеризуються багатоколірними клітками, які утворюються унаслідок вживання для їх вироблення ниток різних кольорів.
Кашемір
–– тканина саржевого переплетення. Виробляється із пряжі різної лінійної густини по основі і утку. Типові артикули кашеміру виробляються по типу миткалі. Залежно від виду обробки кашеміри бувають гладкофарбованими і набивними. Використовуються вони для пошиття жіночих і дитячих суконь.
Шерстянка
–– тканина крепового переплетення, вироблена по типу бязей, але на відміну від бязей, характеризується помітно більшою товщиною по основі і меншою, ніж у бязі, по утку. Шерстянка внаслідок особливостей структури володіє шерстистістю на дотик. За цією ознакою ця тканина і одержала свою назву. Випускається шерстянка гладкофарбованою і набивною. Особливістю набивних малюнків шерстянки є імітація фактури шерстяних тканин. Дрібні штрихи, пунктири, крапки і неяскраві, приглушені кольори підкреслюють фактуру шорсткої тканини. Застосовують шерстянку для пошиття жіночих суконь.
Піке
Характерною особливістю цієї тканини є наявність на лицьовій поверхні подовжніх рубчиків, кліток і ромбів. Виробляється із гребінної пряжі. Випускається піке вибілене, гладкофарбоване і набивне. Це вельми добротна тканина, що використовується для пошиття чоловічих сорочок, дитячих костюмчиків, піжам, жіночих літніх костюмів, блуз і інших виробів.
Літні тканини.
Це сукняні і сорочкові тканини, відмінні від демісезонних тканин перш за все меншою масою і більш низькою товщиною. Для виробництва цих тканин використовується гребінна і кардна пряжі. Унаслідок особливостей структури (малої товщини, невеликої маси, вживання гладкої гребінної пряжі) ці тканини характеризуються високої повітро- і паропроникністю.
Характерною особливістю літніх тканин є те, що більшість артикулів випускається мерсеризованими. За видом обробки серед літніх тканин значну частку займають вибілені тканини чи забарвлені в світлі і яскраві тони.
Літні тканини виробляються переважно полотняним і похідним від нього переплетеннями, і лише незначна кількість артикулів тканин цієї підгрупи виробляється жакардовим переплетенням. Найпоширенішими літніми тканинами є наступні: батист, каніфас, майя і деякі інші.
Батист
–– м'яка тонка тканина полотняного переплетення із гребінної пряжі. Батисти виробляються мерсеризованими набивними, гладкофарбованими і вибіленими. Їх застосовують для пошиття жіночих суконь, блуз, нічних сорочок, носових хусток і інших виробів.
Каніфас
–– тканина дрібновізерунчатого переплетення з характерними дрібними вафельними ткацькими малюнками на фоні полотняного переплетення. Виробляється із пряжі, як правило, набивної, рідше гладкофарбованої і вибіленої.
Майя
–– напівпрозора тканина полотняного переплетення із гребінної пряжі. Це літня легка тканина, невеликої товщини, виробляється мерсеризованою, переважно набивною, рідше гладкофарбованою і вибіленою. Майя –– одна із поширених сукняних тканин. Тканина оформляється переважно малюнками рослинного орнаменту.
Маркізет
–– легка прозора тканина, вироблена із гребінної крученої пряжі в основі і утку. Завдяки вживанню крученої пряжі ця тканина характеризується підвищеною пружністю і деякою жорсткістю. Виробляється маркізет мерсеризованим, звичайно набивним, іноді випускається гладкофарбованим і вибіленим. Використовується маркізет для пошиття жіночих суконь і блуз.
Вуаль
–– тонка, напівпрозора тканина із гребінної пряжі особливого сукання по основі і утку. Вуаль, так само як і маркізет, характеризується підвищеною пружністю, жорсткістю і сипучістю.
До літніх сукняно-сорочастих тканин можна віднести також напівшовкові тканини, що виробляються бавовняною промисловістю. Це тканини з віскозними комплексними нитками в утку. В напівшовкових тканинах, що виробляються шовковою промисловістю, бавовняна пряжа використовується в утку. Найпоширенішими є сукняні жакардові тканини із гребінної пряжі в основі і віскозних комплексних ниток в утку. Сюди відносяться крепи сукняні, шотландки, зефір і інші тканини.
Зимові тканини.
До зимових відносяться тканини, що мають велику товщину і одно- чи двостороннє начісування. Виробляються ці тканини із кардної і апаратної пряжі. При цьому в утку використовується товща пряжа невисокого сукання. Тканини виробляються полотняним, саржевим, а іноді і півторашаровим переплетенням, вибіленими, гладкофарбованими і набивними. За рахунок уточних ниток на ворсувальних машинах утворюється щільне густе начісування. Найпоширенішими зимовими тканинами є фланель, бумазея і байка.
Фланель
–– це найпоширеніша зимова тканина. Її виробляють полотняним і рідше саржевим переплетенням з двостороннім начісуванням. Деякі артикули містять в утку до 20% віскозного штапельного волокна. Випускають фланель набивною, гладкофарбованою і рідше пістрявотканою. При набиванні фланелі використовуються різні за орнаментом і масштабом малюнки. Фланель застосовується для пошиття жіночих і дитячих суконь, домашніх халатів, блуз, піжам, теплої білизни для дорослих і дітей.
Бумазея
–– тканина саржевого переплетення з одностороннім начісуванням. Бумазея виробляється набивною, вибіленою і гладкофарбованою. Деякі артикули виробляю із бавовняновіскозной пряжі. Бумазея використовується для пошиття жіночих і дитячих суконь, халатів, піжам, спортивних костюмів і інших виробів.
Байка
в порівнянні з фланеллю і бумазеєю характеризується значно більшою товщиною і масою. Вона має двостороннє начісування. Випускається гладкофарбованою чи вибіленою і використовується для пошиття піжам, спортивних костюмів і інших виробів.
Ворсові тканини.
Відмітною особливістю цих тканин є наявність на лицьовій поверхні ворсу, одержаного шляхом розрізання після ткання уточних настильних ниток. Ворсові тканини виробляються із крученої основи і однониточного утка. При цьому більшість артикулів цих тканин виробляється із гребінної пряжі.
Характерною особливістю ворсових тканин є і те, що вони виробляються з великою товщиною по основі і особливо по утку. Така висока товщина (особливо по утку) забезпечує не тільки створення на поверхні тканини густого і міцного ворсу, але і високу зносостійкість цих тканин. Для підвищення зносостійкості тк
У даний час виробляються такі види ворсових тканин, як вельвет-корд, вельвет-рубчик, оксамит, напівоксамит і ін.
Вельвет-корд
–– тканина уточноворсового переплетення з широкими (близько 5 мм) рельєфними рубчиками, розташованими по довжині тканини. Випускається гладкофарбованим в чорний, синій, коричневий, бордовий, зелений і інші кольори, а останнім часом і набивним. Окрім звичайного вельвет-корду, випускається також фасон, який характеризується тим, що ворс на його лицьовій поверхні розташовується у вигляді малюнка. Випускають вельвет-корд фасону гладкофарбованим і застосовують для пошиття жіночого і дитячого одягу.
Вельвет-рубчик
відрізняється від вельвет-корду більш вузькими рубчиками, меншою висотою ворсу і меншою масою. Випускається гладкофарбованим в різні кольори і набивним. Застосовується для пошиття жіночих суконь і дитячих костюмчиків.
Напівоксамит
–– тканина з гладкою ворсовою поверхнею, із гребінної крученої пряжі по основі і однониткової по утку. Ворс утворюється за рахунок ворсових уточних ниток. Висота ворсу 2 мм. Застосовується як одежна, платтяна і декоративна тканина, а також для обробки елементів форменого одягу (петлиць, комірів і т, п.).
Тканини для підкладки.
Основними вимогами які пред'являються до тканин для підкладки, є: рівна, гладка, ковзаюча поверхня, що сприяє підвищенню їх стійкості до стирання і зменшення забруднення, висока міцність забарвлення до сухого і мокрого тертя, а також дії поту, мала усадка і зминання. Оскільки верхні вироби не піддаються пранню, підкладку звичайно фарбують в темні (чорний, коричневий, сірий і ін.) немазкі кольори. Підкладкові тканини виробляються саржевим і атласним переплетенням, гладкофарбованими і рідше набивними в смужку. Характерною особливістю більшості тканин цієї групи є підвищений вміст в них апрету, що, як відомо, сприяє підвищенню формостійкості цих тканин. Найпоширенішими в цій групі є: коленкор, саржа рукавна, тканина бортова, тканина кишенькова, тик-гумка.
Коленкор
виробляється із того ж суворого миткаля, що і ситець, гладкофарбованим в темні кольори, піддається жорсткій обробці (містить 8-10% апрету) з подальшим лощінням.
Саржа рукавна
виробляється із кардної пряжі, набивною в смужку, гладкофарбованою, вибіленою і пістрявотканою в смужку. Використовується як підкладка в рукави чоловічих піджаків, під пояс брюк, під спинку і полички жилетів.
Тканина кишенькова
виробляється полотняним переплетенням чи ламаною саржею. Остання за структурою і властивостями аналогічна грінсбону, випускається гладкофарбованою в темні кольори.
Тик-гумка
аналогічна по своїй структурі білизняній тик-гумці, випускається набивною чи гладкофарбованою, має жорстку обробку. Тик-гумку, як і тканину кишенькову, використовують головним чином для виготовлення кишень.
Костюмно-пальтові тканини.
Від сукняних ці тканини відрізняються більшою масою і темним забарвленням. Використовуються костюмно-пальтові тканини для пошиття верхнього одягу: пальт, півпальт, плащів, костюмів, спецодягу і інших виробів. Залежно від особливостей обробки і призначення костюмно-пальтові тканини поділяються на гладкофарбовані, меланжеві, пістрявотканні і зимові.
Гладкофарбовані тканини
складають більше 60% костюмно-пальтових тканин. Деякі артикули костюмно-пальтових гладкофарбованих тканин виробляються з капроновим, віскозним чи лавсановим волокном в основі і утку чи в одній із систем ниток. В їх асортименті є значне число тканин з водотривкою обробкою.
Найпоширенішими гладкофарбованими тканинами є: діагоналі, молескіни, полотна плащові і палаткові, саржі, рогожки і репси.
Діагональ
–– тканина саржевого переплетення з характерними рубчиками. Її виробляють із одиночної і крученої пряжі по основі і утку. Виробляються діагоналі гладкофарбованими в темні кольори –– чорний, темно-синій, темно-коричневий, захисний, невелика кількість виробляється вибіленими. Використовуються в основному для пошиття спецодягу.
Молескін
–– важка, міцна і дуже щільна тканина, вироблена посиленим сатиновим переплетенням із кардної пряжі, гладкофарбована в темні кольори, має гладеньку лицьову поверхню, застосовується для пошиття спецодягу.
Полотна плащові і палаткові
виробляються вширшки від 66 до 132 см із кардної одиночної чи крученої пряжі. Випускаються ці тканини із звичною і водовідштовхувальною обробкою.
Саржа плащова
виробляється по основі і утку із гребінної крученої пряжі різної лінійної товщини, саржевим переплетенням. Випускають її гладкофарбованою, мерсеризованою з водотривкою обробкою.
Рогожка
–– тканина важка, вироблена подвійним чи потрійним полотняним переплетенням із крученої пряжі. Випускають її вибіленою. Застосовують для пошиття чоловічих, жіночих і дитячих літніх костюмів, літніх брюк і інших виробів.
Репс
–– тканина рубчикова, вироблена полотняним переплетенням із крученої пряжі різної лінійної товщини по основі і утку. Випускається гладкофарбованим, іноді мерсеризованим і з водовідштовхувальною обробкою. Деякі артикули репсу виробляються по основі із бавовнянокапронової пряжі, що містить 15% капронового волокна. Застосовують репс для пошиття чоловічих і дитячих плащів і спецодягу.
Меланжеві і пістрявотканні тканини
. По кількості артикулів і метражу ці тканини займають друге місце серед костюмно-пальтових тканин. Сюди відносяться тканини, які по масі і лінійній товщині пряжі приблизно такі ж, як і гладкофарбовані тканини. Відрізняються вони від гладкофарбованих перш за все тим, що виробляються із різнокольорової і меланжевої пряжі. Тканини пістрявотканні і меланжеві виробляються переважно саржевим переплетенням.
Найпоширенішими тканинами є: трико, коверкот, тканина костюмна і деякі інші.
Трико
характеризується наявністю на лицьовій поверхні ткацьких (у вигляді ялинок, саржевих доріжок і т. д.) і пістрявотканих малюнків (смужок, кліток, і ін.). Виробляють трико із крученої пряжі в основі і одиночної в утку саржевим чи комбінованим переплетеннями. Бувають трико пістрявотканими і меланжевими. Трико деяких артикулів виробляються з малоусадочним і водовідштовхувальним просоченням.
Коверкот
–– тканина діагонального переплетення із меланжевої крученої пряжі в основі (одна нитка забарвлена в чорний колір чи колір хакі, інша –– біла), а в утку із забарвленої відповідно в чорний колір чи колір хакі однониткової пряжі. Коверкот випускається меланжевим з малоусадочною обробкою. Внаслідок підвищеного сукання пряжі і товщини коверкот володіє більшою пружністю в порівнянні з трико, тому тканина більш зносостійка. Застосовують коверкот для пошиття чоловічих і жіночих костюмів, чоловічих брюк, гімнастерок і інших виробів.
Зимові тканини
об'єднують найважчі і щільні одежні тканини, що мають односторонній ворс начісування, і виробляються посиленим сатиновим переплетенням, з високою товщиною по утку. На відміну від зимових тканин для суконь костюмно-пальтові зимові тканини виробляються із запресованим ворсом. Завдяки високій міцності і хорошим теплозахисним властивостям ці тканини використовуються для пошиття спортивного і верхнього одягу –– костюмів, брюк, курток і інших виробів.
Найтиповішими тканинами є сукно, вельветони і замша.
Сукно
–– тканина посиленого сатинового переплетення кардної пряжі в основі і апаратної –– в утку. Деякі сукна містять в утку 15% капронового і віскозного волокна. Виробляються меланжевими і гладкофарбованими (сині, коричневі, чорні), рідше вибіленими.
Вельветон
–– це важча в порівнянні з сукном тканина. Виробляється із крученої пряжі по основі, одиночної –– по утку. Випускається вельветон гладкофарбованим і рідше меланжевим. Має густий і високий ворс.
Замша
–– найважча зимова тканина. На відміну від сукна і вельветону замша має коротко підстрижений і добре запресований ворс. Виробляється із крученої пряжі по основі і одиночної по утку, тільки гладкофарбованою в найрізноманітніші кольори, у тому числі і яскраві.
2. Характеристика асортименту господарських виробів з пластичних мас
Асортимент господарських товарів із пластичних мас (ТГП) за функціональним призначенням
поділяють на чотири групи:
− посудогосподарські;
− для ванної кімнати і туалету;
− для саду і городу;
− побутові меблі і предмети для інтер’єру житлових приміщень та догляду за ними.
За способом виробництва:
− виливання під тиском;
− екструзія;
− пневматичне формування;
− гаряче пресування;
− штампування;
− каландрування.
За видами полімерів:
− поліетилен;
− полістирол;
− полівінілхлорид;
− оргскло.
За конструкцією:
− розбірні/нерозбірні;
− з кришкою і без неї;
− з ручкою і без неї;
− на ніжці;
− на піддоні.
За фасоном:
− конічна, фігурна, циліндрична, овальна форма;
− обробка краю, обробка борту.
За розмірами:
− ємність в л, см3.;
− діаметр;
− ширина;
− висота.
За комплектністю:
− поштучний;
− комплектний;
− набори;
− прибори.
За типами обробок:
−безбарвна, кольорова обробка;
−гладка обробка (одно- і багатобарвна);
−гравіювання;
−деколь;
−шовкографія;
−фотодрук;
−металізація;
−трафаретна печатка;
−наколір;
−ажур;
− живопис.
Вироби посудогосподарські
. Група посудогосподарських виробів із пластичних мас займає основне місце в виробництві і споживанні ТГП як за номенклатурою, так і за валовим випуском. Вироби групи, що аналізується, відрізняються різноманітним внутрішньовидовим асортиментом, в структурі якого виділяють підвиди по конструкції і фасонам. Посудогосподарські вироби випускають різних розмірів і обробляють вищеназваними типами обробок. Виробляють посудогосподарські вироби із пластичних мас, дозволених для контакту з харчовими середовищами.
Посудогосподарські вироби за призначенням (з урахуванням властивостей речовин, що контактують) ділять на дві підгрупи:
1. вироби, що контактують з харчовими продуктами;
2. вироби, що не контактують з харчовими продуктами.
1. Вироби, що контактують з харчовими продуктами
Асортимент цієї підгрупи по більш вузькому призначенню підрозділяють на три розряди:
1.1. вироби для сипких харчових продуктів;
1.2.вироби для холодних харчових продуктів;
1.3. вироби для гарячих харчових продуктів.
Вироби для сипких харчових продуктів
об'єднують штучний посуд для зберігання і дозування крупи, муки, солі, спецій, вермішелі і інших продуктів: банки господарські, цукорниці, кухлі і стакани мірні, перечниці, сільниці, чайниці, а також вази і кошики для цукерок і печива, хлібниці, місткості для овочів, лотки для сервіровки. Комплектами випускають лише банки господарські і прилади для спецій. Їх виготовляють переважно із полімерів нескладних форм і обробок.
Вироби для холодних харчових продуктів
об'єднують штучний і комплектний посуд для зберігання і подачі до столу продуктів рідкої і твердої консистенції, а також кухонне обладнання. Асортимент виробів для холодних харчових продуктів відрізняється різноманітністю видів (більше 60 найменувань) і обробок. Близько 70% всіх видів відносяться до штучного посуду. До них належать: для рідких продуктів (бідони, пляшки для туристів, глеки, компотниці, молочники, соусники, фляги, ковші, чарки, сифони,); для продуктів нерідкої консистенції (бутербродниці, блюда для торта, тарілки десертні, контейнери для хліба і яєць, корзини і коробки для продуктів, сирниці, оселедниці, салатники, лотки для маргарину); місткостями для холодильників; судинами для засолки, зберігання м'яса, овочів і фруктів; сумками-холодильниками і т.д. До комплектного посуду відносять набори для салату, варива, ягід, сметани і соків. Асортимент кухонного обладнання включає вироби для обробки продуктів: дошки обробні, кремозбивалки, овочерізки, качалки, соковижималки, тертки, фруктомийки і ін.
Вироби для гарячих харчових продуктів
об'єднують посуд, ножі і вилки, виготовлені із термостійких полімерів. Для гарячої їжі випускають: блюда, бульонки, друшляки, кавники, кухлі, миски, супниці, сита зливні, ложки.
2. Вироби, що не контактують з харчовими продуктами.
Стандартне найменування цієї підгрупи –– інші вироби господарського побуту. В асортимент підгрупи включена невелика кількість предметів для кухні: губки і щітки для миття посуду, корзини для паперів, совки для сміття, сушарки, підставки для чайника, ящики для кімнатних рослин.
Вироби для ванної кімнати і туалету
. В групі за призначенням виділяють дві підгрупи:
1. санітарно-технічне устаткування для санвузлів (ванн і туалетів);
2. обладнання для санвузлів.
По кількості видів і валовому випуску ця група значно поступається першій групі.
Вироби для саду і городу
. Асортимент виробів для саду і городу порівняно вузький. Промисловість випускає бачки для технічних рідин, дощовальники, місткості для вирощування, лійки, зрошувачі садові, насадки для шлангів, плодозйомники, ящики для інструментів.
Побутові меблі і предмети для інтер'єру житлових приміщень та догляду за ними.
Частка цієї продукції в загальному випуску товарів із пластичних мас невелика. Залежно від виконуваної функції виділяють дві підгрупи:
1. побутові меблі;
2. предмети для інтер'єру (вази і кашпо для квітів, бордюри, карнізи і ін.).
II.Практичне завдання
1.
Вивчення асортименту і споживчих властивостей керамічного посуду
№ зп |
Наймену-вання виробу | Вид кераміки (склад) | Декору-вання | Розмір, форма, фасон | Призначення (комплектність) |
| 1. | Кавовий сервіз | Порцеля-на | Деколь, глазур | Чашки
Блюдця
Цукорниця
Молочник
Ложки
|
Посуд для приймання напоїв –– кавовий (сервіз) |
2.
Вивчення асортименту парфумерно-косметичних товарів
| № зп | Наймену-вання виробу | Призна-чення | Консис-тенція | Колір, запах | Склад | Упаку-вання, вага, виробник |
| 1. | S.O.S. PureControl матуючий антибак-теріаль-ний тональ-ний крем |
Крем тональ-ний для маску-вання дефек-тів шкі-ри | Консис-тенція рідка, кремо-подібна | Колір пас-тель-ний, запах лег-кий, такий, що відпо-відає дано-му ви-ду про-дук-ції | Aqua/Water, Propylene Gly-col, Titanium Dioxide, Mineral Oil, Stearic Acid, Cetearyl Alco-hol/Ceteareth-20, Isopropyl, Myris-tate, Cyclo-methicone, PVP, Glycerin, Silica, Dimethicone, Methyl Poly-methacrylate, Magnesium Alu-minum Silicate, Cetearyl Alcohol, Glyceryl Steara-te, Arctium Lap-pa (Burdox Extract)/Calendu-la Officinalis/ Citrus Limonum (Lemon Ext-ract)/Humulus Lupulus (Hops Extract)/ Hype-ricum Perfora-tum/Salvia Offi-cinalis (Sage Ext-ract)/ Saponaria Officinalis, Poly-acrylamid/Poly-decene/Laureth-7, Phenoxyetha-nol/Methylparaben/Butylparaben/ Ethylparaben/ Propylparaben, DMDM Hydan-toin, Triethanola-mine,Fragrance, PEG-26/Laura-mide DEA/Lactic Acid/Sulfur, Zinc PCA, Triclosan, Alcohol Denat, Cl 77491, Cl 77-492, Cl 774999,Disodium EDTA. | Упакова-но в полі-мерному тюбику V=30 мл., виробник EVELINE Cosmetics Польща, м.Лешно-воля, вул. Житня 19, 05-506 |
3.
Вивчення асортименту і споживчих властивостей побутових товарів зі скла
№ зп |
Наймену-вання виробу |
Вид скла (склад, колір) |
Спосіб виготов-лення |
Оздоб-лення | Розмір, місткість, форма | Призначення (комплектність) |
| 1. | Бокал | Кришталеве скло (барійове –– силікатне скло, що містить 10% Ba, прозоре з блакитним відтінком) |
Видування | Алмазна грань | V=150 см3; конічна форма, розштрений доверху, на середній нешліфованій ніжці | Посуд для приймання напоїв –– столовий (поштучний) |
Висновки
Бавовняні тканини класифікують за різними ознаками. За призначенням виділяють такі типи бавовняних тканин: для білизни; сукняно-сорочасті; для суконь; ворсові тканини; тканини для підкладки; костюмно-пальтові тканини.
Залежно від особливостей структури білизняні тканини можна підрозділити на три підгрупи: бязі (бязі, полотна і тканина наджиму), миткалі (муслін, мадаполам, миткаль, шифон, маль-маль і чалма) і спеціальні тканини (білизняні тканини грінсбон і тик-гумка).
Асортимент сукняно-сорочастих тканин найчисленніший. До нього вклячають такі групи тканин: ситці, бязі, сатини.
Залежно від сезонності, особливостей структури і виду пряжі чи ниток
тканини для суконь можна підрозділити на демісезонні (попліни, репси, тафта, шотландки, кашемір, шерстянка, піке) , літні (батист, каніфас, майя, маркізет, вуаль) і зимові (фланель, бумазея і байка).
До ворсових тканин належать такі види тканин, як вельвет-корд, вельвет-рубчик, оксамит, напівоксамит.
Найпоширенішими тканинами в групі підкладочних є: коленкор, саржа рукавна, тканина бортова, тканина кишенькова, тик-гумка.
Залежно від особливостей обробки і призначення костюмно-пальтові тканини поділяються на гладкофарбовані (діагоналі, молескіни, полотна плащові і палаткові, саржі, рогожки і репси.), меланжеві та пістрявотканні (трико, коверкот, тканина костюмна) і зимові (сукно, вельветони і замша).
Асортимент господарських товарів із пластичних мас (ТГП) за функціональним призначенням
поділяють на чотири групи: посудогосподарські; для ванної кімнати і туалету; для саду і городу; побутові меблі і предмети для інтер’єру житлових приміщень та догляду за ними. Кожна з цих груп в свою чергу поділяється на дрібніші підгрупи. Окрім того асортимент ТГП поділяють за рядом інших ознак: за способом виробництва, за видами полімерів, за конструкцією, за фасоном, за розмірами, за комплектністю, за типами обробок.
Список використаної літератури
1. Бендарчук М.С., Полікарпов І. С. Товарознавство сировини, матеріалів та засобів виробництва. Навчальний посібник. –– К.: Центр навчальної літератури, 2006. –– 560 с.
2. Власова А. В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. Навчальний посібник. –– К.: Центр навчальної літератури, 2006. –– 208 с.
3. Сирохман І. В., Завгородня В.М. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари: Підручник. –– К.: Центр навчальної літератури, 2005. –– 614 с.
4. Товароведение и организация торговли непродовольственными товарами: Учебное пособие для начального профессионального образования /Под ред. А. Н. Неверова, Т. И. Чалых. –– М.: ПрофОбрИздат, 2001. –– 464 с.
5. Товароведение непродовольственных товаров: Учебное пособие для торговых вузов /Агбаш В. Л., Елизарова В. Ф., Лойко Д. П. И др. –– 2-е изд., перераб. –– М.: Экономика,1989. –– 495 с.
6. Товароведение непродовольственных товаров /Под ред. Л. И. Байдаковой. –– К.: Вища школа. Головное издательство, 1987. –– 360 с.