РефератыМаркетингРеРекламна діяльність: бухгалтерський облік

Рекламна діяльність: бухгалтерський облік

Відповідно до Закону «Про рекламу»учасниками такого процесу є: рекламодавець – особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами – особа, яка здійснює розповсюдження реклами; виробник реклами – особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами.


Статтею 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що вартість послуг за встановлення та розміщення реклами обкладається податком з реклами. Згідно зі ст. 1 цього Декрету податок з реклами належить до місцевих податків. Сплачується цей податок із усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна й одягу; на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті та в інших місцях. Податок з реклами одержують розповсюджувачі реклами при розрахунках з рекламодавцями. При оформленні розрахункових документів податок виділяється окремим рядком. Базою для обчислення податку є вартість послуг без врахування ПДВ. Водночас ПДВ не нараховується на податок з реклами. Граничний розмір податку з реклами не має перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами і 0,5 % – за розміщення реклами на тривалий час.


Крім того, ст. 18 Декрету № 56-93 встановлено, що визначення порядку сплати місцевих податків та зборів віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. Тому крім вищезазначених нормативних документів слід керуватися конкретними документами відповідних місцевих органів.


Відповіді на деякі питання, які виникають у підприємств під час здійснення рекламної діяльності, читайте у цій рубриці.


Первинні документи, що підтверджують рекламні витрати підприємства на розміщення оголошення та трансляцію рекламного ролика


Відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно зі ст. 2 цього Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.


Для реклами в засобах масової інформації підприємству необхідно здійснити такі господарські операції: розробку рекламного продукту (макета, тексту рекламного оголошення, відеоролика тощо) та фактичне розміщення такого рекламного продукту в засобах масової інформації (на радіо або телебаченні, на сторінках друкованих видань).


Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами між рекламодавцем та розповсюджувачем (виробником) реклами регулюються Законом № 270/96-ВР і здійснюються на договірній основі. Право на макет або відеоролик залежно від умов договору залишається за рекламодавцем або розповсюджувачем (виробником).


Якщо за умовами договору рекламодавець отримує у власність створений рекламний продукт, який можна використовувати в подальшому в інших розповсюджувачів, то згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженим наказом Мінфіну України від 18.10.99 р. № 242 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 750/4043, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 8), такий продукт вважається нематеріальним активом.


Визнання об'єкта нематеріальним активом здійснюється на підставі оформленого первинного документа, що містить його найменування, характеристику (опис), порядок і строк його корисного використання, первісну вартість, дату придбання, підписи осіб, що прийняли об'єкт нематеріального активу, які повинні перевірити обґрунтованість оприбуткування нематеріального активу, тобто наявність документів (довідок), що описують сам об'єкт нематеріального активу або порядок його використання (письмовий опис з формулами, кресленнями, схемами, зразками тощо).


При ідентифікації об'єктів нематеріальних активів комісія підприємства, до складу якої повинні входити компетентні фахівці з питань інтелектуальної власності, перевіряє наявність та чинність документів, які є підставою для оприбуткування об'єкта нематеріального активу, документів, які засвідчують правомірне набуття права авторства, права власності, права на використання об'єкта нематеріального активу, а саме: свідоцтв, ліцензій (ліцензійних договорів, авторських договорів); договорів про передачу права власності на об'єкт нематеріального активу; виписок з відповідних державних реєстрів, які підтверджують право на об'єкт нематеріального активу; актів приймання-передачі прав на об'єкти нематеріального активу; інші документи, пов'язані з ідентифікацією прав на об'єкти нематеріального активу.


Комісією підприємства на підставі зазначених документів приймається рішення щодо відповідності придбаних активів критеріям, встановленим ПБО 8 для зарахування (оприбуткування) їх до складу нематеріальних активів, що зазначається в Акті введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. № НА-1), затвердженому наказом Мінфіну України від 22.11.2004 р. № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (зареєстровано в Мін'юсті України 14.12.2004 р. за № 1580/10179).


Порядок відображення в бухгалтерському обліку рекламодавця витрат на створення відеороликів, кліпів

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (зареєстровано в Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 893/4186, зі змінами та доповненнями, за текстом – Інструкція № 291), у бухгалтерському обліку рекламодавця відеоролики, кліпи або макети, строк корисного використання яких більше одного року, відображаються на рахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права». Однак у випадку коли такий рекламний продукт використовується менше року, то витрати на його створення обліковуються на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» з подальшим списанням до складу витрат того періоду, в якому їх фактично здійснено.


Слід звернути увагу на те, що витрати підприємства на фактичне розміщення реклами відповідно до п. 9 ПБО 8 не визнаються активами й підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду.


Отже, витрати, сплачені розповсюджувачу за розміщення реклами, вважаються згідно з п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 (зареєстровано в Мін'юсті України 19.01.2000 р. за № 27/4248, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 16), витратами на збут та відповідно до Інструкції № 291 обліковуються на рахунку 93 «Витрати на збут». Фактичне здійснення таких витрат підтверджується договорами з розповсюджувачами реклами та актами виконаних робіт.


Крім того, амортизація ролика, кліпу, макета як суміжних прав також включається до складу витрат на збут.


Відображення в бухгалтерському обліку вартості вивіски про назву та режим роботи підприємства


Статтею 1 Закону № 270/96-ВР визначено, що реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.


Зовнішня реклама – це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.


Відповідно до частини третьої ст. 17 Закону «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII (зі змінами та доповненнями) продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну й доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства. З цією метою підприємство розміщує на фасаді будинку вивіску з такою інформацією.


Частиною сьомою ст. 8 Закону № 270/96-ВР встановлено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою.


Такої ж думки дотримується й Держкомпідприємництво України. У листі Держкомпідприємництва України від 28.12.2006 р. № 9522 роз'яснено, що у випадку коли на фасаді будинку (приміщення), яке займає суб'єкт господарювання, розміщено вивіску з його назвою, а саме: інформацією про виробника товару та/або товар у місцях реалізації даного товару, яка не містить закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, така інформація не є рекламою.*


Таким чином, виходячи з норм п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92 (зареєстровано в Мін'юсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 7), вивіска підприємства на фасаді будинку, строк корисного використання якої, як правило, більше одного року, визнається необоротним матеріальним активом.


Відповідно до п. 5 ПБО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів самостійно. Тому для цілей бухгалтерського обліку підприємство згідно з його обліковою політикою може визнавати вивіску, розміщену на фасаді будинку, в складі основних засобів або інших необоротних матеріальних активів.


Згідно з Інструкцією № 291 для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух таких об'єктів призначено відповідно рахунок 10 «Основні засоби» або рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи».


Відображення в бухгалтерському обліку операцій з виготовлення або оренди виставкового обладнання

Одним з етапів підготовки до виставки є виготовлення або оренда виставкового обладнання (стелажів, стендів, вивісок, вітрин тощо).


Якщо підприємство вирішило самостійно виготовити виставкове обладнання або замовити його виготовлення у підрядників, то понесені ним витрати вважаються витратами на придбання чи виготовлення необоротних матеріальних активів.


Відповідно до Інструкції № 291 у бухгалтерському обліку вартість виставкового обладнання, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) якого більше одного року, відноситься до складу необоротних активів та обліковується на рахунку 106 «Інструменти, прилади, інвентар» або на рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».


У разі якщо виставкове обладнання буде взято в оренду у організатора виставки, то такі понесені витрати включаються до загальної вартості плати за участь у виставці та обліковуються на рахунку 93 «Витрати на збут».


Наприклад, підприємство для участі у виставці замовило підряднику виготовлення виставкового обладнання на суму 48000,00 грн., у тому числі ПДВ – 8000,00 грн. Згідно з наказом керівника та на підставі акта об'єкт введено в експлуатацію у складі основних засобів.


Порядок відображення цих операцій в бухгалтерському обліку наведено в табл. 1.


Таблиця 1














































№ з/п


Зміст господарської операції


Кореспонденція рахунків


Сума, грн.


Дт


Кт


1


Перераховано підрядникам передоплату


371


311


48000,00


2


Відображено податковий кредит


644


631


8000,00


3


Відображено витрати на виготовлення виставкового обладнання


152


631


40000,00


4


Зараховано раніше відображений податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної


641


644


8000,00


5


Введено в експлуатацію об'єкт основних засобів


106


152


40000,00


6


Проведено взаємозалік заборгованості


631


371


48000,00



Відображення в бухгалтерському обліку рекламних агентств і рекламодавців податку з реклами

Відповідно до ст. 11 Декрету № 56-93 об'єктом податку з реклами є вартість по

слуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками цього податку є юридичні й фізичні особи. Об'єктом оподаткування є вартість послуг із встановлення та розміщення реклами. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, транспорті, будинках тощо.


Рекламодавці сплачують податок з реклами під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.


Рекламні агенції отримують податок з реклами від рекламодавців, акумулюють його на власному розрахунковому рахунку та перераховують до бюджету в строки, встановлені законодавством.


Якщо при виконанні замовлень на розміщення реклами у газетах, на телебаченні та інших засобах масової інформації агенції перераховують частину коштів від обсягу замовлення на оплату рекламних послуг з розміщення реклами замовника, то рекламна агенція як посередник має сплатити податок з реклами лише з тієї суми, яку вона одержала за надані рекламодавцю послуги, тобто з різниці між отриманою від рекламодавця і сплаченою розповсюджувачу сумами. Іншу ж частину вартості послуг одержує кінцевий розповсюджувач, тому він і повинен сплатити іншу частину податку з реклами.


Однак слід зазначити, що обов'язковою умовою такого порядку сплати податку з реклами є наявність у платника податків первинних документів, що засвідчують перерахування рекламним агентством податку з реклами кінцевому розповсюджувачу з виконаних ним обсягів робіт, з виділенням в них суми податку з реклами окремим рядком. В іншому випадку рекламне агентство перераховує податок з реклами до бюджету в повному обсязі.


Згідно з Інструкцією № 291 для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами». За кредитом цього рахунку відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом – належні до відшкодування з бюджету, їх сплата, списання тощо.


Відповідно до розділу першого цієї Інструкції підприємства, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності, можуть самостійно вводити нові субрахунки. Щодо обліку податку з реклами, то його доцільно вести на субрахунку 6416 «Розрахунки за податком на рекламу».


Наприклад, за умовами договору рекламодавець перерахував рекламному агентству 3615,00 грн., у тому числі: податок з реклами 0,5 % – 15,00 грн., ПДВ 20 % – 600,00 грн.


Порядок відображення податку з реклами в бухгалтерському обліку рекламного агентства наведено в табл. 2.


Якщо при виконанні такого замовлення рекламна агенція перерахувала частину коштів на суму 1205,00 грн. (в тому числі ПДВ 20 % – 200,00 грн., податок з реклами 0,5 % – 5,00 грн.) на сплату рекламних послуг з розміщення реклами замовника розповсюджувачу, то порядок відображення операції в бухгалтерському обліку рекламного агентства відображено в табл. 3.


Таблиця 2




















































№ з/п


Зміст господарської операції


Кореспонденція рахунків


Сума, грн.


Дт


Кт


1


Зараховано на поточний рахунок передоплату від рекламодавця


311


681


3615,00


2


Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ


643


6415


600,00


3


Перераховано податок з реклами до бюджету


6416


311


15,00


4


Підписано акт про виконані роботи


361


703


3615,00


5


Відображено ПДВ


703


643


600,00


6


Відображено податок з реклами


703


6416


15,00


7


Здійснено взаємозалік заборгованості


681


361


3615,00



Таблиця 3
























































































№ з/п


Зміст господарської операції


Кореспонденція рахунків


Сума, грн.


Дт


Кт


1


Зараховано на поточний рахунок передоплату від рекламодавця


311


681


3615,00


2


Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ


643


6415


600,00


3


Здійснено передоплату розповсюджувачу реклами


371


311


1205,00


4


Відображено податковий кредит з ПДВ


641


644


200,00


5


Відображено вартість послуг з розміщення реклами розповсюджувачем згідно з підписаним актом


23


631


1000,00


6


Нараховано податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної


644


631


200,00


7


Відображено податок з реклами


6416


631


5,00


8


Підписано акт про виконані роботи з рекламодавцем


361


703


3615,00


9


Відображено ПДВ


703


643


600,00


10


Відображено податок з реклами


703


6416


15,00


11


Перераховано податок з реклами до бюджету


6416


311


15,00


12


Здійснено взаємозалік заборгованості з рекламодавцем


681


361


3615


13


Здійснено взаємозалік заборгованості з розповсюджувачем реклами


631


371


1205,00



При цьому слід зазначити, що рекламодавець згідно з пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) має право віднести податок з реклами до складу валових витрат. У бухгалтерському обліку рекламодавця податок з реклами у вартості рекламного продукту, рекламних послуг визнається відповідно до п. 19 ПБО 16 витратами, пов'язаними з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) й обліковується на рахунку 93 «Витрати на збут».


Порядок відображення операцій з отримання рекламних послуг у рекламодавця відображено в табл. 4.


Таблиця 4








































№ з/п


Зміст господарської операції


Кореспонденція рахунків


Сума, грн.


Дт


Кт


1


Здійснено передоплату за послуги рекламному агентству


371


311


3615,00


2


Відображено податковий кредит з ПДВ


6415


644


600,00


3


На підставі підписаного акта виконаних робіт відображено:вартість рекламних послуг;податок з реклами


9393


631631


3000,0015,00


4


Відображено ПДВ


644


631


600,00


5


Здійснено взаємозалік заборгованості


631


371


3615,00



Документальне оформлення первинними документами операцій з розповсюдження подарунків, безкоштовної роздачі зразків товарів тощо з метою підтвердження таких операцій як рекламних заходів


Нерідко під час проведення підприємствами передпродажних і рекламних заходів (прийомів, презентацій і свят тощо) можуть бути безкоштовно роздані прайс-листи, рекламні проспекти, брошури, каталоги, продукція власного виробництва, матеріальні цінності, придбані підприємством для власного використання у господарській діяльності й роздані як подарунки (наприклад, канцелярські товари з логотипом підприємства).


У податковому обліку відповідно до пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2 % від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік, включаються до складу валових витрат.


Але згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.


Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704), усі первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному вираженні), посади осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції та складання первинного документа, прізвища осіб, які дали дозвіл на здійснення господарської операції, та безпосередніх виконавців операції, їхні особисті підписи.


Щодо проведення рекламних заходів підприємства, то вони повинні здійснюватися відповідно до наказу керівника підприємства про проведення рекламного заходу з зазначенням дати, відповідальних осіб, переліку і кількості товарів, які роздаватимуться безоплатно. Передача рекламних зразків відповідальній особі під звіт оформлюється накладною (вимогою), підписаною керівником і головним бухгалтером. Списання з балансу використаних рекламних зразків здійснюється на підставі звіту відповідальної особи, складеного й поданого до бухгалтерії після закінчення рекламного заходу.


Література:


1. http://www.visnuk.com.ua


2. Закон України «Про рекламу»


3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»


4. Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»


5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»


6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Рекламна діяльність: бухгалтерський облік

Слов:3452
Символов:27945
Размер:54.58 Кб.