Курсова робота з менеджменту
Статистична інформація про внутрішні змінні організації та її аналіз.
ЗМІСТ
Вступ
...............................................................................................................3.
Розділ 1.
Статистична інформація про внутрішні змінні організації та її аналіз.........................................................................................................................4
1.1. Статистична звітність і використання даних звітів для аналізу фінансового та економічного становища організації...........................................5
1.2. Статистичне відображення у звітності мотивації праці та структури організації............................................................................................23
1.3. Статистична характеристика стану економіки як зовнішнього фактору впливу на діяльність організації...........................................................33
1.4.Опитування як метод збору інформації для досліджень у сфері менеджменту..........................................................................................................36
Розділ 2.
Спосіб аналітичних індексних розрахунків..............................39
Розділ 3.
Статистичний контроль якості технологічних процесів..........43
Розділ 4
.Статистичні методи прогнозування результатів господарської діяльності...............................................................................................................46.
4.1. Метод проектування тренду...........................................................51
4.2.Виявлення та вимірювання сезонних коливань.............................55
4.3. Каузальне моделювання………………………………………......
Висновки
…………………………………………………………………...61
Використана література
…………………………………………………62
Додатки
…………………………………………………………………….
Вступ
Статистика
–
це багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів(загальна теорія статистики, економічна, соціальна , галузеві статистики), які тісно пов’язані між собою, та дають можливість різнобічно охарактеризувати розвиток економіки, визначити успіхи і недоліки, намітити шляхи і заходи щодо усунення небажаних тенденцій.
Предметом статистики
є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності формування і розвитку їх. Кількісна сторона суспільних явищ – це їх розміри, але також це є і співвідношення цих розмірів, що відображається в показниках. Слід зазначити, що кількісна сторона суспільних явищ також нерозривно пов’язана з якісним їх змістом. Розглядаючи суспільні явища, як масові і спираючись на облік усієї сукупності фактів, що відносяться до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв’язків і взаємозалежностей, виділяє різні типи і форми явищ, вивчає особливості їх та оцінює вплив факторів, які формують варіацію та динаміку явищ. Все це дає підставу твердити, що статистика один із засобів пізнання суспільного життя.
Статистичні розрахунки
дають можливість визначити сукупний продукт,який є сумою матеріальних благ,створюваних за певний період у газузях матеріального виробництва.
На даному етапі розвитку економіки потрібно, щоб зібрані первинні статистичні дані, зведення, збірники використовувались для їх аналізу і підготовки оглядів стану суспільних явищ всіма ланками органів державної статистики, а також для проведення наукових досліджень органи державної статистики повинні використовувати статистичну інформацію, методи її аналізу та комп’ютерну техніку для своєчасної оцінки, контролю, розрахунків та прогнозування зміни рівнів мікро - та макроекономічних чинників господарсько – фінансової діяльності; для створення надійної інформаційної бази для розробки національних технічних та економічних програм, покращення умов функціонування структур ринкової економіки, виробничої та підприємницької діяльності; для передбачення стану ділової активності в економіці при формуванні цін, оплати праці, дивідендів, податкової, кредитної та соціальної політики; для планування інвестиційної діяльності, підрахунків рівня її ризику та моделювання результатів альтернативних проектів і ділових рішень.
Це дозволить більш ефективно використовувати статистичну інформацію і методи її аналізу для поглибленої характеристики економічних процесів, відповідно підвищить роль статистики в системі управління, що ґрунтується на економічних методах господарювання.
Основні завдання і організація статистики України відображені в законі України ”Про державну статистику”. Згідно якого статистичну роботу в Україні здійснює міністерство статистики і його органи на місцях. Міністерство статистики відповідальне за ведення обліку і статистики за єдиною методикою на основі централізованого керівництва всією статистичною роботою. Не менш важливим завданням є контроль за станом обліку, звітності та достовірності даних.
1 .Статистична інформація про внутрішні змінні організації і її аналіз
Важливою умовою прийняття об'єктивного рішення або розуміння справжніх масштабів проблеми є наявність адекватної точної інформації. Способом одержання такої інформації є комунікації, які разом з прийняттям рішень та керівництвом відносяться до процесів, що зв'язують чотири управлінські функції: планування, організацію, мотивацію та контроль. Покращення якості інформації, яка є у менеджера на момент прийняття рішення, дозволяє керівництву приймати обґрунтовані та своєчасні рішення. Отже, інформація є одним з основних ресурсів зростання продуктивності або ефективності організацій, під якою розуміють відношення вартості вхідних ресурсів до вартості вихідної продукції. В часи безперервних змін управління полягає в забезпеченні лідерства організації в конкурентній боротьбі за підвищення продуктивності праці та покращення якості життя.
1.1Статистична звітність і використання даних звітів для аналізу фінансового та економічного становища організації
Щоб ефективно керувати організацією, менеджери потрібну їм інформацію одержують з різноманітних джерел. Використовуючи статистичну звітність , опитування тощо.
Звітність
– це форма статистичного спостереження, коли статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов’язкових звітів про їхню роботу за установленими формами та у відповідні строки.
Завданням кожної організації , яка займається бізнесом , є виробництво товарів (надання послуг),що відображається в його цілях. Цілями організації є рентабельність або прибутковість та продуктивність(ефективність).А першочерговим завданням є забезпечення стабільного доходу. Коли організація може забезпечити стабільний дохід, забезпечення економічної ефективності і стримування витрат стає досяжною метою. Завдання організації орієнтується на потреби споживача. Якість товарів або послуг, прибуток, зайнятість населення відносяться до позитивних результатів діяльності підприємств.
Оцінку економічного та фінансового стану фірми проводять на основі аналізу статистичної звітності з використанням показників: обсяг продукції в порівняльних та діючих цінах поточного року; виробництво окремих видів продукції, виробництво сертифікованої продукції, виручка від реалізації продукції, валовий прибуток, чистий дохід, власний капітал в обороті, кредиторська та дебіторська заборгованості.
Крім цих абсолютних показників , які вивчають в динаміці, аналізу підлягають такі відносні показники : структура балансового прибутку ; рентабельність реалізованої продукції; витратомісткість ; структура витрат , тощо.
Також аналізують показники динаміки робочої сили, які показують ставлення керівництва до працівників організації.
Ефективне управління вимагає з’ясування того наскільки ефективно використовуються ресурси, які є на вході організації: енергія, матеріали, праця, капітал ,інформація. Це основні фактори виробництва. Ефективність їх використання характеризують наступні показники (показники факторної продуктивності) : матеріаломісткість , виробіток продукції за годину одним працюючим ,фондовіддача , енергоємність , тощо. Також потрібно визначити рівень зносу основних засобів та інтенсивність їх оновлення.
Проведемо оцінку фінансового та економічного становища організації на основі аналізу статистичної звітності (вказаної в додатку А) та з використанням наступних показників:
Дохід
-загальний дохід від реалізації продукції без податків і продаж: Д=ЗДвРП;
Чистий дохід-
дохід від реалізації продукції мінус податки з продажу(ПДВ, акцизний збір, тощо):
ЧД=Д-Под;
Валовий прибуток-
чистий дохід від реалізації продукції мінус собівартість реалізованої продукції:
ВП=ЧД-Сб;
Прибуток(збиток) від операційної діяльності
-алгебраїчна сума валового прибутку(збитку),іншого операційного доходу, мінус адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати:
ПвОД=ВП+ОД-АВ-ВЗ-ОВ;
Прибуток(збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
-
алгебраїчна сума прибутку(збитку)від основної діяльності, фінансових та інших доходів(збитків):
ПвЗДдО=ПвОД+ФД;
Прибуток(збиток) від звичайної діяльності після оподаткування-
різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток:
ПвЗДпо=ПвЗДдО-ПП;
Чистий прибуток(збиток)-
алгебраїчна сума прибутку(збитку)від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайні прибутки(збитки) та прибуток з надзвичайних доходів:
ЧП=ПвЗДпО+НП+ПНД.
Дане підприємство не одержує надзвичайних прибутків ,тому чистий прибуток співпадає з прибутком від звичайної діяльності.
Власний капітал-
середнє арифметичне власного капіталу на початок і кінець періоду(в нашому випадку року):
ВК=(ВКп.р
+ВКк.р
)/2;
Крім цих абсолютних показників, аналізу підлягають наступні відносні показники:
Рентабельність реалізованої продукції-
відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції:
Ррп=(ВП/Сб)*100%;
Прибутковість виручки від реалізації продукції
-відношення чистого прибутку до виручки від реалізованої продукції:
ПВвРП=ЧП/ВвРП*100%;
Загальна рентабельність виробництва-
відношення прибутку від звичайної діяльності до оподаткування до суми основних запасів та оборотних активів:
Рзаг
=ПвЗДдО/(ОЗ+ОА)*100%;
Коефіцієнт оборотності-
відношення виручки від реалізації продукції до середнього залишку матеріальних оборотних активів:
Коб=Д/МОАсер
;
Тривалість одного обороту
: Тоб=365/Коб
Проаналізуємо показники факторної продуктивності
, щоб зробити висновок про раціональне використання факторів виробництва:
Матеріаломісткість-
відношення матеріальних затрат на виробництво продукції до обсягу продукції:
ММ=МЗ/ОП;
Фондовіддача-
відношення виручки від реалізації продукції до первісної вартості основних засобів:
ФВ=Д/ОЗ;
Енергоємність-
співвідношення спожитої кількості електроенергії та обсягу промислової продукції:
ЕС=Е/ОП;
Рівень зносу основних запасів
-відношення зносу до первісної вартості основних запасів:
РЗ=З/ОЗ(п);
Інтенсивність оновлення основних запасів-
відношення вартості основних фондів, які надійшли до вартості в кінці року:
ОнОЗ=ВОФ(поч)/ВОФ(кін);
Кількість відпрацьованих в сер. годин на одного працівника-
відношення відпрацьованих людино-годин до середньоблікової чисельності штатних працівників:
ВГ1
=Вл/г
/ЧШПр;
Рівень використання робочого часу:
· сер. фактична тривалість робочого періоду-
відношення кількості відпрацьованих днів до чисельності працівників:
ТРП=ВГ1
/8;
· середнє число неявок з усіх причин-
відношення кількості невідпрацьованих днів до середньо облікової чисельності працівників:
ЧН=КНД/8*ЧШПр;
Динаміку абсолютних показників
визначають за такими показниками:
· абсолютні прирости(базисні):
уі
=уі
-у1
· темпи росту(базисні): Тр=уі
/у1;
· темпи приросту(базисні): Тпр=(Тр-1)*100%
· абсолютне зн-ня(вагомість)1-го % приросту: Аз= уі-1
/100%
Таблиця1.1- Абсолютні показники фінансових результатів
| Показники |
од. вим. |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
||
| Обсяг продукції(робіт, послуг) в оптових цінах під-ва без ПДВ і АЗ в діючих цінах |
тис.грн |
5766 |
6314 |
5355 |
| Собівартість реалізованої продукції |
тис.грн |
5295 |
9532 |
4961 |
| Дохід від реалізації продукції |
тис.грн |
6041 |
6568 |
7393 |
| Чистий дохід |
тис.грн |
5195 |
5532 |
5804 |
| Валовий прибуток |
тис.грн |
-100 |
-40 |
843 |
| Прибуток від операційної діяльності |
тис.грн |
-81 |
-8 |
834 |
| Прибуток від звичайної діяль-ті до оподаткування |
тис.грн |
382 |
565.3 |
1754 |
| Прибуток від звичайної діяль-ті після оподаткування |
тис.грн |
382 |
565.3 |
1754 |
| Чистий прибуток |
тис.грн |
382 |
565.3 |
1754 |
| Власний капітал |
тис.грн |
8404 |
6766,5 |
6525 |
| Дебіторська заборгованість |
тис.грн |
364 |
182 |
29 |
| Кредиторська заборгованість |
тис.грн |
732 |
968 |
3453 |
Рисунок1.1-Абсолютні показники фінансових результатів в 2002 році
Рисунок1.2-Абсолютні показники фінансових результатів в 2003 році
Рисунок1.3-Абсолютні показники фінансових результатів в 2004 році
Таблиця1.2- Динаміка абсолютних показників фінансових результатів
| Показники |
Роки |
|||||||||||
| 2002 |
2003 |
2004 |
||||||||||
| Уб
|
Трб
|
Тпрб
|
Азб
|
Уб
|
Трб
|
Тпрб,
|
Азб
|
Уб
|
Трб
|
Тпрб
|
Азб
|
|
| Собівартість реалізованої продукції |
0 |
1 |
0 |
- |
9532 |
1,8 |
80 |
53 |
4961 |
0,94 |
-6 |
55,7 |
| Дохід від реалізації продукції |
0 |
1 |
0 |
- |
6568 |
1,1 |
10 |
52,7 |
7393 |
1,22 |
22 |
61,45 |
| Чистий дохід |
0 |
1 |
0 |
- |
5532 |
1,06 |
6 |
56,2 |
5804 |
1,12 |
12 |
50,75 |
| Валовий прибуток |
0 |
1 |
0 |
- |
-40 |
0,4 |
-60 |
-1 |
843 |
- |
- |
- |
| Прибуток від операційної діяльності |
0 |
1 |
0 |
- |
-8 |
0,1 |
-90 |
-0,8 |
834 |
- |
- |
- |
| Прибуток від звичайної діяль-ті до оподаткування |
0 |
1 |
0 |
- |
565.3 |
1 |
0 |
- |
1754 |
4,6 |
360 |
3,8 |
| Чистий прибуток |
0 |
1 |
0 |
- |
565.3 |
1 |
0 |
- |
1754 |
4,6 |
360 |
3,8 |
Продовження таблиці 1.2
| Показники |
Роки |
|||||||||||
| 2002 |
2003 |
2004 |
||||||||||
| Уб
|
Трб
|
Тпрб
|
Азб
|
Уб
|
Трб
|
Тпрб,
|
Азб
|
Уб
|
Трб
|
Тпрб
|
Азб
|
|
| Дебіторська заборгованість |
0 |
1 |
0 |
- |
182 |
0,5 |
-50 |
3,64 |
29 |
0,1 |
-90 |
3,7 |
| Кредиторська заборгованість |
0 |
1 |
0 |
- |
968 |
1,3 |
30 |
7,9 |
3453 |
4,7 |
370 |
7,45 |
Абсолютний приріст характеризує швидкість розвитку явища. Наприклад , обчислений абсолютний приріст чистого доходу у 2003р. в порівнянні з 2002 роком складає 56,2 (тис. грн.)
Темпи приросту є характеристикою відносної швидкості розвитку явища. Обчисливши темпи приросту чистого доходу у 2003 році в порівнянні з 2002 роком одержимо 6%.
Отже ми бачимо, що чистий дохід з 2002 року до 2003 року зріс на 56,2 тис. грн., що становить 6%.
Аналогічно вивчається і досліджується динаміка всіх інших показників. Охарактеризуємо цю динаміку:
За три роки зріс дохід від реалізації продукції на 22%, тобто на 61,45 тис.грн. Також на 12% (50,75 тис.грн) зріс показник чистого доходу.
Кредиторська заборгованість за три роки збільшилась на 7,45 тис.грн (370%).
Рисунок 1.4- Динаміка доходу від реалізації продукції
Проаналізуємо відносні показники
і результати досліджень занесемо у таблицю(Таблиця 1.3
) та зобразимо графічно.
Таблиця 1.3- Відносні показники фінансових результатів
| Показники |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|
| Рентабельність реалізованої продукції |
- |
- |
- |
| Прибутковість виручки від реалізації продукції |
6,3 |
5,6 |
23,7 |
| Загальна рентабельність виробництва |
- |
- |
- |
| Коефіцієнт оборотності |
1,9 |
2,3 |
1,7 |
| Тривалість одного обороту |
192 |
158,7 |
215,3 |
Вивчимо динаміку відносних показників
знайшовши абсолютні прирости, темпи приросту, росту, абсолютне значення одного відсотка приросту.
Таблиця 1.4 - Динаміка відносних показників
| Показники |
Роки |
|||||||||||
| 2002 |
2003 |
2004 |
||||||||||
| Уб
|
Трб
|
Тпрб
|
Азб
|
Уб
|
Трб
|
Тпрб,
|
Азб
|
Уб
|
Трб
|
Тпрб
|
Азб
|
|
| Рентабельність реалізованої продукції |
0 |
1 |
0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
| Прибутковість виручки від реалізації продукції |
0 |
1 |
0 |
- |
5,6 |
0,89 |
-11 |
0,06 |
23,7 |
3,8 |
280 |
0,06 |
| Загальна рентабельність виробництва |
0 |
1 |
0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
| Коефіцієнт оборотності |
0 |
1 |
0 |
- |
2,3 |
1,21 |
21 |
0,02 |
1,7 |
0,89 |
-11 |
0,02 |
Як бачимо, прибутковість виручки від реалізації зросла за три роки 280%, а коефіцієнт оборотності спав на 11%.
Для зображення динаміки відносних показників побудуємо графіки, по осі х відкладемо періоди часу ,а по осі у-значення рівнів динамічного
Рисунок1.5-Прибутковість виручки від реалізації
Визначимо ефективність використання даним підприємством факторів виробництва (матеріалів, праці, капіталу, енергії, інформації).Ефективність використання цих факторів характеризують показники продуктивності:
- Матеріаломісткість промислової продукції
( ММ=МЗ/ОП):
У 2002р.-0,787;2003-0,68; 2004-0,45
Матеріаломісткість промислової продукції показує скільки затрачено матеріалу на одиницю виготовленої продукції. Отже, ми бачимо ,що матеріаломісткість продукції зменшилась ,що свідчить про зростання ефективності виробництва, бо на кожному етапі виробництва підприємство повинно зменшувати витрати матеріалів.
- Виробіток продукції за годину одним працюючим
.
2002р.-0,75 тис.грн; 2003-0,85 тис.грн; 2004-0,99 тис.грн. Як бачимо ,з кожним наступним роком виробіток продукції за годину одним працюючим збільшується.
- Фондовіддача
(ФВ=Д/ОЗ):
У 2002р.- 0,38; 2003-0,411; 2004-0,47
Показник фондовіддачі характеризує кількість продукції ,одержаної від кожної одиниці вартості засобів праці ,тобто ефективність їх використання. Як видно з одержаних результатів ,кількість продукції одержаної від кожної одиниці вартості засобів праці збільшується ,що і свідчить про ефективність використання цих засобів.
Рух робочої сили
на підприємстві характеризують :
1.
Коефіцієнт обороту по прийому
(відношення кількості прийнятих працівників до числа працюючих в кін. року ):
У 2002 р.-0,12%, 2004-0,13%
2.
Коефіцієнт обороту по звільненню
(відношення кількості вибулих працівників до числа працюючих в кін. року ):
У 2002р.-0,18% ; 2004-0,96%
3.
Коефіцієнт плинності кадрів
((К об. пл. к.= Зайвий оборот/ССЧ)*100%,де Зайвий оборот =Звільнені за власним бажанням +звільнені за прогули та інші порушення; ССЧ - середньоспискова чисельність працівників):У 2002р.-0,18%; 2004-0,64%;
Підбивши результати можна сказати, що не помітно чіткої тенденції , до зростання чи спадання коефіцієнтів обороту по прийому та коефіцієнтів обороту по звільненню. Але їх показники протягом 2002-2004 років(збільшився коефіцієнт обороту по прийому та коефіцієнт
обороту по звільненню ) свідчать про деяке небажання керівників підприємства забезпечити зростання зайнятості. За три роки коефіцієнт плинності кадрів не зменшився ,що свідчить про те ,що працівники незадоволені своєю роботою, заробітною платою ,тощо.
Ефективність використання робочого часу
вивчають на основі балансу робочого часу(Таблиця 1.5)
| Використання робочого часу |
Роки |
Людино-години |
| 1.Відпрацьований робочий час |
2002 |
17633 |
| 2003 |
19205 |
|
| 2004 |
12247 |
|
| 2.Неявки з поважних причин |
2002 |
5630 |
| 2003 |
599 |
|
| 2004 |
1362 |
|
| навчальні відпустки |
2002 |
- |
| 2003 |
- |
|
| 2004 |
- |
|
| хвороби |
2002 |
768,2 |
| 2003 |
833 |
|
| 2004 |
614,2 |
|
| з дозволу адміністрації |
2002 |
- |
| 2003 |
675 |
|
| 2004 |
385,4 |
|
| 4.Втрати робочого часу |
2002 |
- |
| 2003 |
385 |
|
| 2004 |
- |
|
| прогули |
2002 |
- |
| 2003 |
- |
|
| 2004 |
- |
|
| Максимально можливий фонд робочого часу |
2002 |
24031,2 |
| 2003 |
21397 |
|
| 2004 |
14608,6 |
Таблиця 1.5-Баланс робочого часу
| Ресурси робочого часу |
Роки |
Людино-дні |
| 1.Календарний фонд робочого часу |
2002 |
117530 |
| 2003 |
112055 |
|
| 2004 |
82716 |
|
| 2.Святкові, вихідні дні. |
2002 |
36708 |
| 2003 |
34998 |
|
| 2004 |
25764 |
|
| 3.Табельний фонд робочого часу |
2002 |
80822 |
| 2003 |
77057 |
|
| 2004 |
56952 |
|
| 4.Чергові відпустки |
2002 |
2065,5 |
| 2003 |
1914,3 |
|
| 2004 |
2247,6 |
|
| Максимально можливий фонд робочого часу |
2002 |
78756,5 |
| 2003 |
75142,7 |
|
| 2004 |
54704,4 |
Обчислимо календарний фонд робочого часу-
сума кількості відпрацьованих людино-днів, святкових та вихідних днів, втрат робочого часу, неявок з поважних причин :
КФРЧ=КВЛД+СВД+ВРЧ+НЯПП;
Табельний фонд робочого часу
–
різниця між календарним фондом робочого часу та вихідними днями:
ТФРЧ=КФРЧ-СВД;
Максимально можливий фонд робочого часу
-
різниця табельним фондом робочого часу та черговими відпустками.
ММФРЧ=ТФРЧ-ЧВ.
Проаналізуємо використання робочого часу на прикладі року 2002.
Отже, максимально можливий робочий час використовується ефективно-96,8%.Не використану частку максимально можливого робочого часу вивчають враховуючи причини. Так у 2002 році серед часу невикористаного з поважних причин ,найбільша частка припадає на хвороби.
I.
Кіль-ть відпрацьованих в сер. годин на одного працівника
(ВГ1
=Вл/г
/ЧШПр):
У 2002р.-1314,26год.; 2003-1501,3год.;2004-1300,6год.Порівнявши ці показники з нормою робочого часу(2002 години) ,бачимо ,що ця норма не була повністю використана. Проте спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості відпрацьованих в сер. годин на одного працівника.
II.
Рівень зносу основних запасів:
- коефіцієнт зносу
(Кзн
=Зноскр
/ОЗпер.вар
*100%) -
характеризує ту частину вартості основних фондів, що перенесена при їх використанні. У 2002 році -2,5%; 2003-2,4%;2004-2,3%.Отже ми бачимо, що частка вартості основних фондів ,яка перенесена при їх використанні ,зменшується з 2001 до 2003 року.
Інтенсивність оновлення основних запасів
:
- коефіцієнт надходження
(К над.
=ОЗнад.
/ОЗкін.р.
*100%)-
У 2002-0,2%; 2003-0,04%; 2004-0,2%.У підприємство в період з 2002 до 2004 року надходить менше основних фондів.
- коефіцієнт вибуття
(К виб.
= ОЗвиб..
/ОЗпоч.р.
*100%)-
У 2002-0,9%; 2003-0,86%; 2004-5,8%.
Підсумовуючи все вище вказане, вивчивши в динаміці показники ,що характеризують виробничо-господарську діяльність організації, можна зробити висновок, що економічний стан підприємства покращився у 2003 році порівняно з попередніми роками, а саме: покращилась продуктивність праці, зросли фондовіддача і фондоозброєність, знизилась витратоємність, зріс валовий дохід, збільшилась загальна рентабельність підприємства.
1.2 Статистичне відображення інформації у звітності мотивації праці та структури організації
Метою будь-якої організації є успішне функціонування усіх її складових та одержання прибутку . Багато чинників впливає на діяльність організації, серед яких важливу роль відіграє продуктивність праці працівників.
Важливою функцією управління є мотивація праці, вона представляє собою процес спонукання працівників до досягнення організаційних цілей. Традиційними факторами мотивації праці в організації є оплата праці і просування по службі, а також моральні і грошові винагороди, які справляють вирішальний вплив на продуктивність та ефективність.
Питання витрат і економічної ефективності в значній мірі залежить від тієї уваги, яку приділяють на підприємстві питанням зацікавленої участі персоналу в праці та причетності до її результатів.
Проведемо оцінку мотивації праці з використанням наступних показників:
· Середня номінальна заробітна плата:
Сер.ном зар. пл.=Фонд зарплати/ССЧ;
· Середня реальна заробітна плата:
Сер.реал.зар.пл.=Сер.ном.зар.пл./Індекс інфляції
Вихідні дані та результати обчислень занесемо в Таблицю 1.6
| Показники |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|
| Фонд заробітної плати (тис.грн.) |
663.4 |
813,8 |
561,4 |
Таблиця1.6 - Середня номінальна і реальна зарплати
Продовження Таблиці 1.6
| Показники |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|
| Середньоспискова чисельність працівників (осіб) |
322 |
307 |
226 |
| Середня зарплата за рік (грн.) |
2060,2 |
2650,8 |
2484,1 |
| Індекс інфляції (%) |
99,4 |
108,2 |
112,3 |
| Реальна заробітна плата (грн.) |
2073 |
2450 |
2212 |
|
|
Як видно з одержаних результатів реальна заробітна плата збільшується з 2002 по 2003 роки, що свідчить про матеріальне заохочення з боку керівництва організації, проте з 2003 по 2004 вона знижується.
Простежимо динаміку даних показників, розрахувавши абсолютні прирости, темпи росту та приросту, а також абсолютний середній приріст і середні темпи росту.
Розрахунки проведемо в Таблиці 1.7
| Показники |
Роки |
||||||||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|||||||
| у1 |
у2 |
dY |
Tp |
Tпp |
У3 |
dУ |
Tp |
Tпp |
|
| Середня заробітна плата за рік(грн.) |
2060,2 |
2650,8 |
590,6 |
1,3 |
30 |
2484,1 |
-166,7 |
0,94 |
-6 |
| Реальна заробітна плата за рік (грн.) |
2073 |
2450 |
377 |
1,2 |
20 |
2212 |
-238 |
0,9 |
-10 |
Таблиця 1.7 - Динаміка заробітної плати
Покажемо динаміку заробітної плати графічно.
Рисунок1.6 - Динаміка заробітної плати
Як видно з одержаних результатів середня заробітна плата з 2002 по 2003 рік зросла на 590,6 грн.,тобто у 1,3 рази або на 30%,з 2003 по 2004 рік знизилась на 166,7 грн.
Реальна заробітна плата також зросла :з 2002 по 2003 роки на 20 %,тобто 377 грн., в наступному році знизилась на 238 грн.
Визначимо середньомісячний дохід працівників даного підприємства за наступною формулою:
Середньорічний дохід
= (ФОП + проценти, доходи) / ССЧ
Дані обчислень занесемо у Таблицю 1.8:
Таблиця 1.8-
Вихідні данні і отриманий результат
| Показники |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|
| Фонд оплати праці, тис.грн |
663,4 |
813,8 |
561,4 |
| Середньоспискова чисельність працівників (осіб) |
322 |
307 |
226 |
Продовження Таблиці 1.8
| Середньорічний дохід ,грн. |
2060 |
2651 |
2484 |
| Доходи, дивіденди, % по акціях, грн. |
- |
- |
- |
Оскільки доходи, дивіденди, відсотки по акціях відсутні, то середньорічний дохід і середня заробітна плата однакові.
Визначимо середню місячну заробітну плату одного працівника .
Дані занесемо в Таблицю 1.9
Таблиця 1.9- Отриманий результат
| Показники |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|
| Середня місячна заробітна плата, грн. |
171,7 |
221 |
207 |
| Загальноукраїнська середньомісячна заробітна плата, грн. |
370,33 |
454,56 |
579,45 |
| Середньомісячний дохід ,грн. |
171,7 |
221 |
207 |
Як видно з отриманих результатів ,середня місячна заробітна невисока. Отже на підприємстві є невисока матеріальна мотивація.
Фонд оплати праці складається з трьох елементів:
1.Фонд основної зарплати
2.Фонд додаткової зарплати
3.Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
В сучасному менеджменті прогресивною тенденцією вважається зростання частки додаткових видів оплати праці, які відрізняються своєю гнучкістю і більш активно сприяють відповідній мотивації праці.
Фонд додаткової оплати праці
- це винагорода за працю в понад встановлені норми за трудові успіхи чи винахідливість. Це різного роду надбавки, премії , гарантійні і компенсаційні виплати.
D =(Фонд додаткової ЗП / Фонд оплати праці)*100%
Розрахуємо частку додаткової заробітної плати на даному підприємстві для всього персоналу, дані обчислень занесемо в таблицю 1.10
Таблиця 1.10- Частка додаткової заробітної плати
| Показники |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|
| Фонд оплати праці, тис.грн |
663,4 |
813,8 |
561,4 |
| Фонд додаткової оплати праці, тис.грн |
88,2 |
85,7 |
84,3 |
| Частка додаткової заробітної плати, % |
13,3 |
10,5 |
15 |
Як видно з отриманих результатів частка додаткової заробітної плати у фонді оплаті праці у 2003 році зменшилась на 2,8%,але вже в 2004 році зросла на 4,5%, порівняно з попереднім роком.
Отже ,працівники мають стимул , щоб покращувати роботу і одержувати додаткову заробітну плату.
Визначимо частку інших виплат
, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними положеннями та інші виплати, які не передбачені актами чинного законодавства.
D=( Фонд інших виплат/Фонд оплати праці)*100%
Розрахунки проведемо в Таблиці 1.11
Таблиця 1.11- Частка інших виплат
| Показники |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|
| Фонд оплати праці, тис.грн |
663,4 |
813,8 |
561,4 |
| Фонд інших виплат, тис.грн |
- |
0,2 |
- |
| Частка інших виплат, % |
- |
0,024 |
- |
Обчисливши частку інших витрат у фонді оплати праці спостерігаємо, що тільки у 2003 році вона була і становила 0,024%.
Визначимо наступні показники:
· Продуктивність праці =Обсяг продукції/ ССЧ;
· Коефіцієнт випередження
=Темпи зрост. продуктивності праці/ Темпи зростання номінальної зарплати;
· Коефіцієнт порівняння
= Темпи зростання номінальної зарплати/ Темпи зростання продуктивності праці;
· Коефіцієнт еластичності
= Процентний приріст середньої зарплати/Процентний приріст продуктивності праці
Розрахунки проведемо в Таблиці 1.12
Таблиця 1.12 - Визначення продуктивності праці, коефіцієнтів випередження, порівняння та еластичності
| Показники |
Од. вимір. |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
||
| Обсяг продукції в без ПДВ і АЗ |
тис.грн |
5766 |
6314 |
5355 |
| Середньоспискова чисельність працівників |
осіб |
322 |
307 |
226 |
| Продуктивність праці |
тис.грн /особу |
1791 |
2057 |
2369 |
| Темпи зростання продуктивності |
1 |
1,15 |
1,15 |
|
| Середня номінальна заробітна плата |
грн. |
2060,2 |
2650,8 |
2484,1 |
| Темпи зростання номінальної зарплати |
1 |
1,3 |
0,94 |
|
| Процентний приріст середньої зарплати |
% |
0 |
30 |
-6 |
| Процентний приріст продуктивності праці |
% |
0 |
15 |
15 |
| Коефіцієнт випередження |
1 |
0,88 |
1,22 |
|
| Коефіцієнт порівняння |
1 |
1,1 |
0,8 |
|
| Коефіцієнт еластичності |
% |
- |
2 |
0,4 |
Аналізуючи дані , можна помітити, що продуктивність праці у 2003 р. зросла на 15 %, а у 2004 – 15%. Коєфіцієнт випередження, що показує у скільки разів темпи зростання прод-ті випереджають темпи зростання зар. плати, зменшився, тобто в 2003 році темпи зростання прод-ті праці випереджали темпи зростання зар. плати на 0,88 разів, а в 2004 році у 1,22%, що є позитивним фактором, бо існує заохочення до праці. Помітна тенденція доспаду коефіцієнту порівняння, що свідчить про випередженя темпів зростання зар. плати від темпів росту прод-ті, у 2003 році на 1,1 рази, у 2004 у 0,0,8 разів, що є пизитивним явищем, праця відповідає її оплаті. По коефіцієнту еластичності ,ми спостерігаємо зміну середньої заробітної плати
у 2003, 2004 роках на 2 і 0,4% відповідно, при зміні продуктивності праці на 1 %.
Зобразимо динаміку коефіцієнтів випередження, порівняння та еластичності.
Рисунок 1.7- Динаміка оплати праці
Визначимо долю адміністративно-управлінського персоналу в загальній чисельності персоналу.
Таблиця 1.13 - Аналіз структури персоналу
| Показники |
Роки |
||
| 2002 |
2003 |
2004 |
|
| Середньоспискова чисельність працівників,(осіб) |
322 |
307 |
226 |
Продовження Таблиці 1.13
| Адміністративно-управлінський персонал, (осіб) |
15 |
25 |
13 |
| Робітники,(осіб) |
307 |
282 |
213 |
| Доля адміністративно-управлінського персоналу в загальній кількості, % |
4,7 |
8,14 |
5,8 |
Частку адміністративного персоналу ми визначили як відношення кількості працюючих в адміністративно-управлінському відділі до всієї чисельності працюючих. Таким чином в 2002 році вона становила 4,7 %, в 2003році- 8,14% а в 2004році 5,8%.
Зобразимо дані показники графічно.
Рисунок 1.8 - Частка адміністративно-управлінського персоналу
Внутрішнє середовище організації , яке створюється численними рішеннями керівництва , визначає здатність організації виграти у конкретній боротьбі на ринку. На даному підприємстві ми помічаємо тенденцію до збільшення реальної заробітної плати, продуктивності праці та зростання матеріальної мотивації, що спонукає працівників покращувати роботу і одержувати додаткову заробітну плату.
1.3Статистична характеристика стану економіки , як зовнішнього фактору впливу на діяльність організації
Стан економіки суттєво впливає на її функціонування. Тому для керівництва дуже важливо мати адекватну і своєчасну інформацію про економічні зрушення в країні, щоб мати можливість ефективно відреагувати на них.
Проаналізуємо стан економіки України за 2002-2004 роки.
У 2004 році в Україні реальний ВВП склав 4,1% проти 9,2% у 2003 році, темпи росту промислового виробництва склали 9,0% (у 2003 р. - 18,2%). Найзначніше зростання було в обробній промисловості, оптовій і роздрібній торгівлі, сільському господарстві.
Дебіторська та кредиторська заборгованість всіх суб'єктів господарювання на 1 грудня 2003 року становила відповідно 442 та 363,3 млрд. грн. Протягом листопада 2003 року дебіторська заборгованість збільшилась на 0,65%, кредиторська на 0,85%.У 2004 році вони відповідно дорівнювали 456,3 та 384,3 млрд. грн.
За 2003 рік підприємствами транспорту перевезено 770,1 млн.т. вантажів, що на 1,3% більше, ніж за 2002 рік. Вантажооборот зріс на 3,3% і досяг 398,1 млрд. тоннокілометрів .У 2004 році перевезено 983,0 млн. тонн вантажу, що на 21 % більше січня – листопада 2002 року.
Оборот підприємств оптової торгівлі за 2003 рік становив 290,8 млрд. грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту порівняно з 2002 роком збільшився на 6,2%.
Оборот роздрібної торгівлі за 2004 рік становив 65,6 млрд. грн. або на 16,4% більше обсягів 2003 року.
У 2004 році продовжувалася позитивна тенденція нарощування обсягів сільськогосподарського виробництва, хоча темпи зростання знизилися. Виробництво сільськогосподарської продукції проти 2002 року зросло на 1,9%. Середні ціни продажу сільськогосподарської продукції зросли на 20%, у тому числі на продукцію рослинництва – на 33%, продукцію тваринництва – 4%
На підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості обсяги виробництва зросли проти 2003 р. на 6,5%.
Істотно зріс індекс інфляції у 2003 році порівняно з 2002 роком. Номінальні доходи населення за січень-листопад 2003 року порівняно з відповідним періодом збільшились на 21,8%.За січень-жовтень 2004 порівняно з 2003 роком підвищився на 11,8 %.Середньомісячний розмір реальної заробітної плати у січні-листопаді 2003 року перевищував цей показник у 2002 році на 18,4%. У 2004 році збільшилась середня зарплата на 22,75 в порівнянні з 2003 роком. За 11 місяців 2003 року заборгованість із виплати заробітної плати зменшилась на 3,8%, або на 95,3 млн. грн.
Найбільш інвестиційно привабливими залишаються: харчова промисловість та перероблення сільгоспродуктів (16,9% від загального обсягу інвестування), оптова торгівля і посередництво у торгівлі (15,8%), фінансова діяльність (7,6%), транспорт (7,3%).
Станом на 01.01.2003 р. в Україні зареєстровано 4689 суб`єктів господарювання, що займають домінуюче становище на 558 загальнодержавних та 6391 регіональних товарних ринках. Суттєву їх частку (близько 45%) становлять суб`єкти природних монополій.
У будівництві відбулось пожвавлення, цьому сприяло поліпшення ситуації з оплатою виконаних робіт. Так, до кінця 2004 року замовниками оплачено 88% загального обсягу виконаних робіт, що у 2 рази більше, ніж у 2003 році.
Отже, у економіці України намітились зрушення, які позитивно вплинули на діяльність даного підприємства . Так у 2004 році, порівняно з 2002 р., збільшився обсяг виробництва в оптових і діючих цінах поточного року, зросла рентабельність виробництва, підвищилась продуктивність праці, зріс прибуток від реалізації.
1.4 Опитування як метод збору інформації для дослідження у сфері менеджменту
Одним з найпоширеніших методів збору інформації є опитування. Метод опитувань застосовують для досліджень переконань , уподобань споживачів, працівників організації.
Опитування
– це, спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів, воно може здійснюватися в різних формах: усній (інтерв’ю), письмовій (анкетування), очній(роздача анкет), заочній (поштові, телефонні).
Опитування стоїть посере
Найбільш розповсюдженим інструментом опитування є анкета. В анкеті повинні бути вказані її назва і номер, місце і дата, час проведення опитування ,дані про опитуваного та інтерв’юера ,та підпис останнього.
Анкетне спостереження
– це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).
Анкета
представляє собою систематизований ряд питань, що відноситься до досліджуваної проблеми, яку вибирають для вивчення. Анкетні питання поділяють на відкриті та закриті. Закриті передбачають вибір відповіді з запропонованих варіантів відповідей. Відкриті питання розраховані на отримання неформалізованих (нестандартних) відповідей. Але при цьому обробка результатів опитування представляє собою більш складну процедуру. Однак постановка відкритих питань з невеликою кількістю опитуваних виявляється більш доцільною, оскільки ймовірна знахідка нестандартних рішень вирішення тієї чи іншої проблеми в стані компенсувати витрати часу. Але в ряді досліджень в анкети включають питання обох видів. При розробці анкети особлива роль належить контрольним питанням. При їх допомозі перевіряють розуміння опитуваними суті обстеження, що проводиться, та оцінюється послідовність в їх відповідях. Анкету доцільно складати таким чином, щоб частина питань виключалась в залежності від відповідей на попередні запитання.
Досліджувана проблема
: Виявлення інформації про схильність до вузького формування завдань і знаходження форм мотивації, які б орієнтували персонал на здійснення перспективних завдань, орієнтованих на майбутнє.
Тому, з метою вирішення даних проблем керівництвом було вирішено провести анкетування серед покупців.
Вибіркове опитування:
150 респондентів.
Місце проведення
: Приміщення даного підприємства
АНКЕТА № 3
1. Ваша стать :
а) Чоловіча
б) Жіноча
2. Чи задоволені ви своєю роботою ?
а) задоволений
б) радше задоволений
в) радше незадоволений
г) незадоволений
4. Чи виникали у вас конфлікти з менеджерами середньої ланки?
а) так
б) ні
5. Вкажіть причини найбільш поширених конфліктних ситуацій.
6. Завдання якого типу вам найчастіше ставило керівництво?
а) Статегічні
б) Тактичні
г) Проміжні
7.Які з запропонованих завдань здійснюють вирішальний вплив на ваших підлеглих?
а) Статегічні
б) Тактичні
г) Проміжні
8.Чи згідні ви з думкою, що на праці підлеглих негативно відбивається прагнення керівників досягти високої прибутковості в короткостроковому періоді ?
а) Так
б) Ні
9.Якщо так, то вкажіть, як саме ?
__________________________
10. Які заходи ви вважаєте слід проводити, щоб мотивувати робітників на виконання завдань, що орієнтовані на майбутнє?
а) збільшувати оплату праці;
б) сприяти вирішенню конфліктних ситуацій;
в) надавати можливість керування компанією;
г) створювати атмосферу значущості підлеглих.
Дата складання анкети... Підпис...
За результатами анкетування зробимо висновки щодо наявних проблем та способів мотивації персоналу на виконання стратегічних завдань підприємства.
2. Спосіб аналітичних індексних розрахунків
Вплив окремих факторів на зміну складного соціально-економічного явища або процесу характеризують при допомозі індексного методу, який застосовують за умови, що складне явище або відповідний індекс можна представити як добуток факторних показників або індексів. У факторній моделі ця умова записується так:
XW = X * W або Ixw
= Ix
* Iw
XW - складне соціально-економічне явище;
X - інтенсивний або якісний фактор;
W - екстенсивний або кількісний фактор.
Оцінку впливу окремих факторів на складне явище роблять як у абсолютному, так і в відносному вираженні. Загальний абсолютний приріст складного явища визначають так:
D
XW=X1
W1
-X0
W0
Його розкладають за факторами. Вплив інтенсивного фактору на зміну складного явища в абсолютному виразі визначають так:
D
XWx
=X1
W1
-X0
W1
=W1
(X1
-X0
)
або D
XWx
=X0
W0
(Ixw
-Iw
)
Вплив екстенсивного фактору на зміну складного явища в абсолютному виразі визначають так:
D
XWw
=X0
W1
-X0
W0
= X0
(W1
-W0
) або
D
XWw
=X0
W0
(Iw
-1
)
При цьому D
XW=
D
XWx
+
D
XWw
.
Цей метод ще називають методом ланцюгових підстановок.
Оцінюють вплив окремих факторів на складне явище у відносному вираженні. Загальний темп приросту складного явища визначається так:
=(Ixw
-1)*100;
Темп приросту складного явища за рахунок впливу інтенсивного фактору буде:
=(Ixw
- Iw
)*100;
Темп приросту складного явища за рахунок впливу екстенсивного фактору буде:
(Iw
-1)*100;
На основі даних теоретичних відомостей вивчимо вплив ціни за одиницю продукції та обсягу продукції в натуральному виразі на зміну обсягу продукції у вартісному виразі Вихідну інформацію та розрахунки подамо в Таблиці 2.1, згідно непарного варіанту. За X позначимо ціну за одиницю матеріалу , за W- витрати на виробництво продукції. Тоді вартість витраченого матеріалу – складне економічне явище ( X W ).
Таблиця 2.1 – Факторний аналіз
| Показники |
Період |
Зміна в абсолютному виразі +/- |
Зміна у відносному виразі (індекс) |
|
| Базисний 2002 р. |
Звітний 2003 р. |
|||
| Обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ і АЗ),тис.грн.(XW) |
5355 |
6314 |
959 |
1,18 |
| Оптова ціна одиниці продукції (без ПДВ і АЗ),тис.грн.(x) |
0,2 |
0,23 |
0,03 |
1,15 |
| Фактично вироблено продукції в натуральному виразі, шт.(w) |
26775 |
27452 |
677 |
1,025 |
| Показники |
Період |
Зміна в абсолютному виразі +/- |
Зміна у відносному виразі (індекс) |
|
| Базисний 2003 р. |
Звітний 2004 р. |
|||
| Обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ і АЗ),тис.грн.(XW) |
6314 |
5766 |
-548 |
0,91 |
| Оптова ціна одиниці продукції (без ПДВ і АЗ),тис.грн.(x) |
0,23 |
0,25 |
0,02 |
1,087 |
| Фактично вироблено продукції в натуральному виразі, шт.(w) |
27452 |
23064 |
-4388 |
0,84 |
Індекс обсягу продукції в оптових цінах дорівнює добутку індексу ціни одиниці продукції на індекс фактично виробленої продукції у натуральному виразі:
1,18=1,15*1,025 (2002-2003) 0,91=1,087*0,84 (2003-2004)
визначимо вплив кожного фактору на зміну обсягу товарної продукції в оптових цінах в абсолютному виразі.
0,03*=135,4 (тис.грн) (2002-2003)
0,02*23064=461,28 (тис.грн) (2003-2004)
Зміна за рахунок фактично виробленої продукції в натуральному виразі:
0,2*1357=271,4 (тис.грн) (2002-2003)
0,23*(-4388)=-1009,24 (тис.грн) (2003-2004)
Загальний абсолютний приріст обсягу товарної продукції в оптових цінах підприємства становив:
135,4+271,4=406,8 (тис.грн) (2002-2003)
461,28-1009,24=-547,96 (тис.грн) (2003-2004)
Оцінимо вплив даних факторів у відносному виразі:
=(Ixw
-1)*100=(1,18-1)*100%=18%
=(Ixw
-1)*100=(0,91-1)*100%=-9%
Темп приросту обсягу товарної продукції за рахунок впливу оптових цін одиниці продукції буде:
=(Ixw
- Iw
)*100=(1,18-1,025)*100%=15,5%
=(Ixw
- Iw
)*100=(0,91-0,84)*100%=7%
Темп приросту обсягу товарної продукції в оптових цінах за рахунок впливу фактично виробленої продукції буде:
(Iw
-1)*100=(1,025-1)*100%=2,5%
(Iw
-1)*100=(,84-1)*100%=-16%
Виявивши вплив окремих факторів на обсяг товарної продукції , робимо висновок ,що в звітному періоді обсяг товарної продукції в діючих цінах порівняно з базисним збільшився на 18% (2002-2003) , що в грошовому виразі становить 406,8.При цьому обсяг товарної продукції в оптових цінах на даному підприємстві зростає за рахунок збільшення оптових цін за одиницю продукції на 135,4 (тис.грн), та за рахунок збільшення фактично виробленої продукції на 271,4 (тис.грн)
3.Статистичний контроль якості технологічних процесів
Статистичний контроль якості технологічних процесів є дуже важливий для подальшого зростання продуктивності праці та ефективності функціонування організації, оскільки від його результатів залежить те, яку продукцію і якої якості ми будемо випускати. Тому попереджувальний статистичний контроль здійснюється на основі вибірок суцільного контролю та контрольних проб і дозволяє систематично перевіряти хід виробничого процесу з можливістю попередження випуску неякісних деталей або деталей з численними браками.
Для визначення близькості фактичного розподілу до нормального необхідно використати елементарні способи: взяти до уваги особливості нормального розподілу або використати числа Вестергарда.
Здійснюємо статистичний контроль якості технологічного процесу, спочатку згрупувавши вихідні дані результатів суцільного розподілу.
Таблиця 3.1- Результати суцільного контролю виготовлених виробів,
проведеного перед постановкою попереджувального контролю
| № деталі |
Контрольо ваний розмір, мм |
№ |
Контрольо ваний розмір, мм |
№ |
Контрольо ваний розмір, мм |
№ |
Контрольо ваний розмір, мм |
№ |
Контрольо ваний розмір, мм |
| 1 |
100,9 |
11 |
101,1 |
21 |
102,2 |
31 |
102 |
41 |
101,9 |
| 2 |
100 |
12 |
102 |
22 |
102,6 |
32 |
100,7 |
42 |
101,2 |
| 3 |
101 |
13 |
101,9 |
23 |
103 |
33 |
101,9 |
43 |
101,7 |
| 4 |
101,1 |
14 |
102,1 |
24 |
102,8 |
34 |
101,3 |
44 |
101,8 |
| 5 |
101,5 |
15 |
101,8 |
25 |
100,9 |
35 |
100,4 |
45 |
101,1 |
| 6 |
100,2 |
16 |
102,4 |
26 |
100,3 |
36 |
100,5 |
46 |
101,5 |
| 7 |
101,5 |
17 |
102,9 |
27 |
100,6 |
37 |
101,4 |
47 |
100,8 |
| 8 |
100,8 |
18 |
102,3 |
28 |
101,4 |
38 |
102 |
48 |
101 |
| 9 |
101,3 |
19 |
102,5 |
29 |
102,5 |
39 |
100,6 |
49 |
101,2 |
| 10 |
101,4 |
20 |
101,6 |
30 |
100,4 |
40 |
101,6 |
50 |
100,7 |
| № деталі |
Контрольо ваний розмір, мм |
№ |
Контрольо ваний розмір, мм |
№ |
Контрольо ваний розмір, мм |
№ |
Контрольо ваний розмір, мм |
№ |
Контрольо ваний розмір, мм |
| 1 |
100,5 |
6 |
102,4 |
11 |
101,2 |
16 |
101,4 |
21 |
101,3 |
Таблиця 3.2- Результати контрольної проби
| 2 |
101,9 |
7 |
101,5 |
12 |
102,5 |
17 |
101 |
22 |
101,4 |
| 3 |
100,9 |
8 |
102,3 |
13 |
101,5 |
18 |
102,4 |
23 |
100,8 |
| 4 |
102 |
9 |
102 |
14 |
102,8 |
19 |
102,5 |
24 |
102,1 |
| 5 |
101,5 |
10 |
101,5 |
15 |
101,4 |
20 |
103 |
25 |
101,1 |
Продовження таблиці 3.2
Згрупуємо дані таблиці 3.1.
1.для генеральної сукупності
m=7
Xmax
=103-найбільша варіанта значень ознаки
Xmin
=100- найменша варіанта значень ознаки
h = (Xmax
-Xmin
)/m=0, 43- величина інтервалу
Отримаємо інтервали:
| 100-100,43 |
| 100,43-100,86 |
| 100,86-101,29 |
| 101,29-101,72 |
| 101,72-102,15 |
| 102,15-102,58 |
| 102,58-103,01 |
Таблиця 3.3 - Групування і аналіз даних суцільного контролю:
| Групи за результатами |
Кіль-ть fі
|
(хсер *
|
Середнє значення хі |
Нагр. частота; S |
(x- xсер
|
(x- xсер
|
| 100-100,43 |
5 |
501,1 |
100,22 |
5 |
-1,23 |
7,5645 |
| 100,43-100,86 |
7 |
704,48 |
100,64 |
12 |
-0,81 |
4,5927 |
| 100,86-101,29 |
8 |
808,8 |
101,1 |
20 |
-0,35 |
0,98 |
| 101,29-101,72 |
12 |
1218 |
101,5 |
32 |
0,05 |
0,03 |
| 101,72-102,15 |
9 |
917,46 |
101,94 |
41 |
0,49 |
2,1609 |
| 102,15-102,58 |
5 |
511,8 |
102,36 |
46 |
0,91 |
4,1405 |
| 102,58-103,01 |
4 |
411,2 |
102,8 |
50 |
1,35 |
7,29 |
| Сума |
50 |
5072,84 |
710,56 |
0,41 |
26,7586 |
Тепер шукаємо середнє арифметичне значення, середнє квадратичне відхилення, медіану, дисперсію.
Дисперсія :d
2
=
S
(Х-Х
сер
)2
*f/
S
f=26,759/50=0,53
Медіана: Ме=Х0
+h*
Отже, хсер
=5072,3/50=101,45
d =0,73
Обчислюємо медіану, де медіанним інтервалом вважається той ,в якого нагромаджена частота( S) більша, чи рівна півсуми частот ,тобто це інтервал: 101,29-102,72
Ме = 101,29+0, 43*(25-20)/12=101,46 (мм)
Для проведення контролю технічного процесу нам треба підтвердити гіпотезу про нормальний розподіл вибірки суцільного контролю. Перевіряємо гіпотезу про нормальний розподіл сукупності, застосовуючи числа Вестергарда (0,3;0,7;1,1;3).
Так як в інтервалі Хсер
-0,3*d; Хсер
+0,3*d (101,23;101,67) розміщено 25% (10-20%) елементів сукупності;
Хсер
-0,7*d; Хсер
+0,7*d (101,6;102,6) – 50% (46%);
Хсер
-1,1*d; Хсер
+1,1*d (100,65;102,25) – 75% (71%)
та в інтервалі Хсер
-3*d; Хсер
+3*d (99,3;103,6) розміщено 99% (100%) елементів сукупності.
Отже, такий розподіл слід вважати близьким до нормального.
Тепер встановлюємо так звані "контрольні межі" для медіани і крайніх значень.
Для медіани контрольні межі визначаються за формулою:
t,
де =;
с-середина поля допуску, d- середнє квадратичне відхилення;
t - значення від 2,9 до 3,9; n-обсяг вибірки контрольної проби
Верхня - 101,45+3,9*0,73/5=102,02 (мм.) ; нижня - 101,45-2,9*0,73/5=101,03 (мм.)
Встановимо контрольні межі для крайніх значень за формулою t
,де t- значення від 2 до 3.
Верхня - 101,45+3*0,54=103,07 (мм.); нижня - 101,45-2*,53=100,4(мм.)
Проведемо групування для контрольної проби.
Знайдемо середню арифметичну, медіану, дисперсію та середнє квадратичне відхилення для 25 деталей :
Таблиця 3.4-Результати групування даних
| Групи за результатами |
Кіль-ть fі
|
(хсер*
|
Середнє значення хі |
Нагр. частота; S |
(x- xсер
|
| 100-100,43 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
| 100,43-100,86 |
2 |
201,28 |
100,64 |
2 |
2,2472 |
| 100,86-101,29 |
4 |
404,4 |
101,1 |
6 |
1,44 |
| 101,29-101,72 |
8 |
812 |
101,5 |
14 |
0,32 |
| 101,72-102,15 |
4 |
407,76 |
101,94 |
18 |
0,2304 |
| 102,15-102,58 |
5 |
511,8 |
102,36 |
23 |
2,178 |
| 102,58-103,01 |
2 |
205,6 |
102,8 |
25 |
2,42 |
| Сума |
25 |
2542,84 |
610,34 |
8,8356 |
Отже, хсер=101,7
d2
=8,84/25=0,35; d =0,6
Обчислюємо медіану: медіанний інтервал -101,29-101,72
Ме = 101,29+0, 43*(12,5-6)/8=101,4 (мм)
"Контрольні межі" для медіани і крайніх значень. Для медіани : верхня 101,7+3,9*0,6/5=102,2 (мм.) ; нижня 101,7-2,9*0,6/5=101,35(мм.)
Встановимо контрольні межі для крайніх значень : верхня -103,22(мм.), нижня - 101,2(мм.)
На основі отриманих результатів будуємо карту технічного процесу.
Рисунок 3.1- Карта контролю технічного процесу
Помітно незначне відхилення показників за межі критичних значень,, що свідчить про розлад технологічного процесу.
Зобразимо на одному графіку результати групування даних суцільного контролю і контрольних проб.
Рисунок 3.2 - Вплив заміщення положення центру групування та розсіювання на ймовірність одержання браку.
Δ= xcеp
(50)-xcеp
(25)=
101,45-101,7=-0,25
Отже помічаємо деяке зміщення центру розподілу на величину D. Наявний деякий розлад технологічного процесу, проте він є незначний.
Даний технологічний процес не є сильно розбалансований. Треба відмітити, що попереджувальний статичний контроль якості дозволяє тримати під контролем хід виробничого процесу з метою попередження можливих порушень, що створюють загрозу одержання необхідної якості продукції. Необхідний попереджувальний статистичний контроль якості продукції, треба проводити систематично.
4. Статистичні методи прогнозування результатів господарської діяльності
Прогнозування являє собою ряд методів, що дозволяють визначити майбутній очікуваний рівень показника, і на основі одержаних даних приймати ефективні управлінські рішення.
4.1 Метод проектування тренду
Трендові криві використовують при вивченні закономірностей розвитку окремих явищ і представляють собою математичні функції, за допомогою яких описується основна тенденція , тобто певний напрям розвитку ,тривала еволюція, що набула більш-менш плавної траєкторії.
Темп трендових функцій залежить від специфіки процесу, що вивчається і характерної йому динаміки, а саме рівномірної , прискореної чи уповільненої.
Зазвичай перевага надається функціям, параметри яких мають чіткий економічний зміст, означають абсолютну чи відносну швидкість.
Трендові криві знайшли застосування в менеджменті. Їх використовують для оцінки попиту на товари та послуги, для оцінки потреби в запасах, прогнозувати структуру збуту, які характеризуються сезонними коливаннями, для прогнозування потреби в кадрах .Вивчення поступального розвитку і змін суспільних явищ - одне з основних завдань статистики. Вирішується воно на основі аналізу динамічних рядів.
При вивченні закономірностей соціально-економічного розвитку статистика вирішує такі завдання: визначає інтенсивність розвитку, виявляє і описує його тенденції, оцінює структурні зрушення, сталість і коливання рядів, виявляє фактори економічного зростання.
Згідно непарного варіанту побудуємо динамічний ряд обсягу продукції і вивчимо тенденцію загального обсягу продаж.
Таблиця 4.1- Спосіб аналітичного вирівнювання
| Рік |
Розрахування величин |
|||||
| у і
|
t |
t2
|
t*y |
t3
|
t2
|
|
| 2002 |
5766 |
-1 |
1 |
-5766 |
-5766 |
5766 |
| 2003 |
6314 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
| 2004 |
5355 |
1 |
1 |
5355 |
5355 |
5355 |
| Разом |
17435 |
0 |
2 |
-411 |
-411 |
11121 |
Оскільки рівні динамічного ряду змінюються в арифметичній прогресії, то здійснюємо аналітичне вирівнювання за функцією параболи другого порядку. При вирівнюванні за параболою другого порядку рівняння тренду знаходиться:
Y=a+ b*t+c*t2
А параметри а ,b і с
визначаємо з системи нормальних рівнянь:
n * a+ b*Σ t +c*Σt2
=Σ y ;
a* Σ t +b*Σt2
+c*Σt3
=Σ t *y;
a* Σt2
+b*Σt3
+c*Σt4
=Σt2
*y.
3*a+2*c=17435;
2*b=-411;
2*a+2*c=11121; a+c=5560.5
a=5560.5-c
a=6314
b=Σ t*y/Σt2
=-205,5
c=-753,5
Загальний вигляд рівняння:
Y=6314-205,5*t-753,5t2
Визначимо теоретичні значення обсягу продукції з 2002 по 2004 роки.
Y2002
= 6314+205,5-753,5=5766(тис.грн)
Y2003
=6314(тис.грн)
Y2004
=6314-205,5-753,5=5355 (тис.грн)
Для динамічних рядів крім тенденції характерні коливання навколо тренду. Аналізують ці коливання при допомозі амплітуди коливань, середніх лінійних та квадратичних відхилень коефіцієнтів варіації та сталості .
Таблиця 4.2- Відхилення фактичних рівнів ряду від тренду
| Показник |
Обсяг продукції |
||
| Рік |
2002 |
2003 |
2004 |
| Емпіричні рівні ряду, Уі
|
5766 |
6314 |
5355 |
| Теоретичні рівні ряду,у |
5766 |
6314 |
5355 |
| Відхилення Et
|
0 |
0 |
0 |
| Квадратичне відхилення,Et2
|
0 |
0 |
0 |
Розраховуємо обсяг реалізації на наступний рік:
Yt
=6314-205,5*t
- 753,5
*t2
Для 2005р. t=2,
Y4
=6314-205,5*2-4*753,5=2889 (тис.грн.)
З даних розрахунків бачимо , що існує тенденція до спадання обсягу реалізованої продукції у 2005 році
Нанесемо на графік криву емпіричних рівнів динамічного ряду і трендову криву.
Рисунок 4.1—Відхилення значень емпіричних рівнів ряду від їх теоретичних значень.
Обчислимо наступні показники:
Амплітуда коливань
вираховується за формулою :
Rt
=Etmax
– Etmin
, де Еt
=Y-Yi
; Rt
=0;
Yi
– емпіричні рівні динамічного ряду.
Y – теоретичні рівні динамічного ряду.
Середнє лінійне відхилення
-lt
=(1/n)*Σ│Et
│, lt
=0/3=0;
де n-кількість відхилень
Середнє квадратичне відхилення
:δt
=((1/n)*Σ│(Et
)2
│)1/2
;
δt
=((1/3)*0)1/2
=0
Коефіцієнт варіації
:Vt
=δt
/ý=0
Коефіцієнт сталості
: Кст
=1-Vt
;Кст
=1-0=1
Оскільки Кст
= 1 , то даний ряд є сталим.
Таким чином для виявлення тенденцій розвитку певного економічного показника потрібна інформація про зміну цього показника у попередніх роках, але цієї інформації недостатньо , оскільки вона не враховує вплив таких факторів як: зміна економічного і політичного середовища; зміна попиту на продукцію підприємства і т. д. Тому результати прогнозу не слід сприймати як достовірну і незмінну інформацію, оскільки вони відображають лише загальну тенденцію розвитку явища.
4.2 Виявлення та вимірювання сезонних коливань
У розвитку соціально-економічних процесів поєднюється необхідність і випадковість, тому поряд з тенденцією їм притаманні відхилення від тренду, сезонні коливання, структурні зрушення.
Для вимірювання коливань рівнів динамічного ряду використовують такі показники, як індекси сезонності. Розраховують показники, які узагальнюють характеристику сезонних коливань: амплітуду коливань, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення.
Існує коло соціально-економічних процесів, яким притаманні сезонні коливання, що пов’язані з нерівномірним використанням витрат і ресурсів.
Сукупність індексів утворюють сезонну хвилю. Узагальнюючими характеристиками сезонних коливань служать амплітуда, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення, які використовують для порівняння інтенсивності сезонних коливань різних процесів або одного й того ж самого процесу в різні роки.
Згідно з непарним варіантом нам потрібно визначити прогноз структури збуту, який характеризується сезонними коливаннями, використавши для цього дані про обсяг продукції в оптових цінах (без ПДВ і АЗ).
Таблиця 4.3- Вихідні дані для розрахунку характеристичних показників
| Період (місяць або квартал року) |
2002 |
2003 |
2004 |
| І |
1659 |
1789 |
1357 |
| ІІ |
1256 |
1235 |
1387 |
| ІІІ |
1458 |
1458 |
1456 |
| ІV |
1393 |
1832 |
1155 |
| Разом |
5766 |
6314 |
5355 |
Визначимо характер загальної тенденції ряду внутрішньорічної динаміки, визначивши темпи зростання (спадання) показника. Розрахунки відобразимо у Таблиці 4.4.
Таблиця 4.4- Виявлення характеру зміни показника
| Рік |
Річні рівні |
Темпи зростання(%) |
|
| Ланцюгові |
Базисні |
||
| 2002 |
5766 |
100,0 |
100,0 |
| 2003 |
6314 |
109,5 |
109,5 |
| 2004 |
5355 |
84,8 |
92,9 |
Оскільки, в ряді річної динаміки не виявлено чіткої тенденції розвитку, то для розрахунку індексів сезонності використаємо метод сталої середньої:
Ісезон
=
у
і
. 100%
у
уі
– осереднені емпіричні рівні однойменних періодів.
у – загальна або стала середня рівня ряду.
Розрахунок індексів сезонності відобразимо у Таблиці 4.5.
Таблиця 4.5- Визначення сезонних коливань
| Рік |
Квартали |
|||
| I |
II |
III |
IV |
|
| 2002 |
1659 |
1256 |
1458 |
1393 |
| 2003 |
1789 |
1235 |
1458 |
1832 |
| 2004 |
1357 |
1387 |
1456 |
1155 |
| Разом |
4805 |
3878 |
4372 |
4380 |
| Середньомісячний рівень за періодами(уі
|
1601,7 |
1292.7 |
1457.3 |
1460 |
| Індекси сезонності(%) |
36,7 |
29,6 |
33,4 |
33,5 |
y= Syi
/n=(4805+3878+4372+4380)/4=4358,7
Зобразимо на графіку хвилю сезонності.
Рисунок 4.2-Сезонна хвиля
Розглянувши дану сезонну лінію бачимо, що максимальний обсяг продукції припадає на перший квартал, мінімальний – на другий.
Дані сезонної хвилі дозволяють планувати обсяги реалізації продукції по кварталах наступного року, а отже і планувати обсяги виробництва і витрати на сировину.=653,2/3
Розраховуємо показники, які узагальнюють характеристику сезонних коливань; амплітуда коливань (Rt
), середнє лінійне і квадратичне відхилення (lt
та δt
відповідно).
Амплітуда сезонних коливань:
Rt
=Iсез max
- Icез min
Cереднє лінійне відхилення:
ĺt
=(1/4)*Σ│Iсез
- 100│
Середнє квадратичне відхилення:
δt
=[(1/4)*Σ(Iсез
– 100)2
]1/2
Необхідну для цього інформацію подаємо у формі таблиці:
Таблиця 4.6- Визначення показників.
| Період(місяць або квартал року) |
Ісез
|
[Ісез
|
(Ісез
|
| І |
36,7 |
-63,3 |
4006,89 |
| ІІ |
29,6 |
-70,4 |
4956,16 |
| ІІІ |
33,4 |
-66,6 |
4435,56 |
| ІV |
33,5 |
-66,5 |
4422,25 |
| Разом |
133,2 |
-266,8 |
17820,86 |
Амплітуда сезонних коливань:
Rt
=Iсез max
- Icез min
=36,7-29,6=7,1%
Cереднє лінійне відхилення:
ĺt
=(1/4)*Σ│Iсез
- 100│=266,8/4=66,7%
Середнє квадратичне відхилення:
δt
=[(1/4)*Σ(Iсез
– 100)2
]1/2
=(17820,86/4)^(1/2)=66,75%
Амплітуда сезонних коливань є невисокою , що свідчить про незначне відхилення збуту продукції по кварталах. Високий показник середнього квадратичного відхилення свідчить про інтенсивність сезонних коливань обсягу збуту.
4.3 Каузальне моделювання
Існує два методи кількісного прогнозування: аналіз часових рядів і каузальне моделювання.
Керівник повинен знати, як використовувати кількісну модель і повинен пам’ятати, що користь від прийняття рішення повинна покрити витрати на створення моделі.
Каузальний метод застосовують в ситуаціях з більш ніж однією змінною. Це спроба прогнозувати те, що відбудеться в подібних ситуаціях, шляхом дослідження статистичної залежності між факторами.
Залежність між факторами називається кореляцією. Чим вища кореляція (чим сильніший зв’язок між факторами ) тим вища придатність моделі для прогнозування. Повна кореляція буває, коли залежність в минулому була завжди правдивою. Спробуємо дослідити статистичну залежність між оптовими цінами на сировину, матеріали або комплектуючі вироби, що є факторними ознаками та оптовими цінами на продукцію, на виробництво якої ця сировина використовується і які виступають як результативні ознаки.
Подамо вихідну інформацію у вигляді таблиці:
Таблиця 4.7- Вихідні дані для проведення каузального моделювання
| Рік |
Темпи зростання середніх цін на матеріал витрачений на одиницю виробу, (базисні), %x |
Темпи зростання оптових цін за одиницю продукції виду ... (базисні), %y |
| 2002 |
100 |
100 |
| 2003 |
105 |
108 |
| 2004 |
114 |
116 |
| Роки |
хі
|
хі+1
|
х2
|
х 2
|
хі
|
| 2002 |
100 |
105 |
10000 |
11025 |
10500 |
| 2003 |
105 |
114 |
11025 |
12996 |
11970 |
| 2004 |
114 |
123,5 |
12996 |
15252,25 |
14079 |
| Разом |
319 |
342,5 |
34021 |
39273,25 |
36549 |
Визначаємо коефіцієнт автокореляції в ряді х, тобто темпів зростання середніх цін на матеріал.
Таблиця 4.8- Автокореляція х.
Обчислюємо екстраполяцію:
1
=5
2
=14
=(5+14)/2=9,5
Знайдемо коефіцієнт автокореляції для х за формулою:
r хі
хі+1
=( хі
* хі+1
– ( хі
* хі+1
)/n)/( х2
і
–( хі
)2
/n)*( х 2
і+1
–( хі+1
)2
/n )))
Зробивши обрахунки r хі
хі+1
=0,99;
Обчислюємо коефіцієнт автокореляції для результативної ознаки у, тобто темпів зростання оптових цін за формулою:
r уі уі+1
=( уі
* уі+1
– ( уі
* у і+1
)/n)/( у2
і
–( уі
)2
*( у2
і+1
–( уі+1
)2
/n )))
Таблиця 4.9- Автокореляція У.
| Роки |
уі
|
уі+1
|
у2
|
у2
|
уі
|
| 2002 |
100 |
108 |
10000 |
11664 |
10800 |
| 2003 |
108 |
116 |
11664 |
13456 |
12528 |
| 2004 |
116 |
128 |
13456 |
16384 |
14848 |
| Разом |
324 |
352 |
35120 |
41504 |
38176 |
Обчислюємо екстраполяцію:
1
=8
2
=16
=(8+16)/2=12
Отже r уі уі+1
=0,99;
Перевіряємо одержані дані r уі уі+1
=0,99; r хі
хі+1
=0,99 і порівнюємо їх з критичними значеннями ( для ймовірності 0,99- 0,253), котрі беремо з статистичних таблиць, оскільки розрахункові значення більші за критичні, то робимо висновок про наявність автокореляції.
Спробуємо усунути автокореляцію ввівши в рівняння регресії додаткову змінну t.
Таблиця 4.10- Знаходження параметрів та рівняння множинної кореляції
| Роки |
х |
у |
t |
x*y |
x2
|
t2
|
х* t |
у* t |
у t
|
| 2002 |
100 |
100 |
-1 |
10000 |
10000 |
1 |
-100 |
-100 |
100 |
| 2003 |
105 |
108 |
0 |
11340 |
11025 |
0 |
0 |
0 |
108 |
| 2004 |
114 |
116 |
1 |
13224 |
12996 |
1 |
114 |
116 |
116 |
| Разом |
319 |
324 |
0 |
34564 |
34021 |
2 |
14 |
16 |
324 |
З системи рівнянь:
3*а+319*b+0=324
319*а+34021*b+14*с=34564
0+14*b+2*с=16
Знаходимо коефіцієнти а,b,c : а=108; b=0; c=8
Таким чином рівняння множинної кореляції є:
У= 108+8*t
Таким чином теоретичні ціни за одиницю продукції на 2001,2002,2003 роки складають :
У(01)= 108+8*(-1)=100
У(02)= 108+8*0=108
У(03)= 108+8*(1)= 116
Економічний зміст параметрів а,b,c наступний:
а - оптова ціна на одиницю виробу при відсутності витрат на ресурси та сировину буде дорівнювати 108 тис. грн.
b – показує, що оптова ціна не зміниться для одиниці виробу при зміні ціни на ресурси для виготовлення на 1%.
с - показує, що середній щорічний приріст оптової ціни під впливом всіх інших факторів становить 116%
Перевіряємо наявність автокореляції, визначаючи ступінь автокореляції.
Якщо автокореляція усунута, то залишкові величини мають бути незалежними. Перевіримо цю гіпотезу, обчисливши коефіцієнт автокореляції залишкових величин.
Таблиця 4.11- Перевірка наявності автокореляції
| Роки |
у |
у t
|
εt
|
εt+1
|
εt
|
εt
|
| 2002 |
100 |
100 |
0 |
0 |
0 |
0 |
| 2003 |
108 |
108 |
0 |
0 |
0 |
0 |
| 2004 |
116 |
116 |
0 |
0 |
0 |
0 |
| Разом |
324 |
324 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Коефіцієнт автокореляції розраховуємо за формулою:
ε= Σ(εt * εt+1)/Σεt2 ;
Таким чином бачимо, що автокореляція відсутня, і залишкові величини є незалежними.
Висновок
В даній курсовій роботі були використані статистичні дані підприємства, індексний метод, метод проектування тренду, кореляційно - регресійний метод, екстраполяція. Для оцінки перспектив збуту вивчали тенденцію загальних обсягів продаж, використовуючи метод побудови тренду. Використовували метод сезонності для визначення сезонних коливань обсягів виробленої продукції. За допомогою способу індексних розрахунків визначали вплив ціни за одиницю продукції та обсягу продукції в натуральному виразі на зміну обсягу продукції у вартісному виразі.
Дослідили статистичну залежність між оптовими цінами на сировину, матеріали або комплектуючі вироби, що є факторними ознаками, і оптовими цінами на продукцію, на виробництво якої ця сировина використовуються, і які тут виступають, як результативні ознаки за допомогою каузального моделювання.
Проведений аналіз з використанням показників дав змогу визначити ефективність використання факторів виробництва, матеріаломісткість, виробіток продукції за годину одним працюючим, фондовіддачу, енергоємність тощо.
За допомогою статистичних методів ми обрахували ймовірність появи бракованих деталей у процесі виробництва та здійснили статистичний контроль якості технологічних процесів.
Незважаючи на всі несприятливі обставини для розвитку бізнесу , дане підприємство збільшило обсяг виробництва продукції, для робітників піднялась заробітна плата, що в свою чергу призвело до зросту середнього рівня продуктивності праці. На підприємстві помітне формування мотиваційних умов праці. Збільшилась матеріалоємність, а через це і витратоємність підприємства, проте валовий, балансовий та чистий доходи підприємства теж збільшились. Кількість продукції одержаної від кожної одиниці вартості засобів праці також зросла ,що свідчить про ефективність використання цих засобів. Потрібно сказати про те, що збільшилась рентабельність продукції, тому надалі є доцільним збільшення фінансування, чи залучення інвестицій на підприємство.
Вище перераховані методи дають змогу прогнозувати основні тенденції, характерні для діяльності організації, що допомагає зробити ефективнішим використання ресурсів та досягнення організаційних цілей.
Використана література
1.Статистика. За ред. А.В.Головача та ін. Київ.: Вища школа, 1994
2.Статистика. Збірник задач. За ред. Головача А.В. та інших. Київ.: Вища школа, 1994.
4.Мескон М., Альберт М. Основи менеджменту. Москва. Дело, 1992
5.Котлер Ф. Основи маркетингу. Москва.: Прогрес,1999
6.Парсяк В.Н., Рогов В.К. Маркетингові дослідження. Київ.: Наукова думка, 1995
7.Гуцуляк М.В. Статистика. Курс лекцій
8.”Урядовий кур’єр ”-журнал., січень-листопад 2002-2003р.