Рефераты → Математика → Ек → Економіко-математичне обрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП Дніпроводоканал

Економіко-математичне обрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП Дніпроводоканал

Міністерство освіти і науки України


Національний гірничий університет
Інститут економіки

Фінансово-економічний факультет


Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ


_____________
спеціаліста
_____________


(освітньо-кваліфікаційний рівень)


спеціальності 7.050102 Економічна кібернетика


на тему: "Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"


Виконавець: Поперечна С.О.























Керівники

Прізвище, ініціали

Оцінка

Підпис

роботи

Демиденко М.А.

розділів:

1, 2, 3, 5

Демиденко М.А.

4

Нецветаєв В.А.

Рецензент
Нормоконтроль

Демиденко М.А.

Дніпропетровськ

2009


ЗАТВЕРДЖЕНО:


завідувач кафедри


Економічної кібернетики та інформаційних технологій

___________ Кочура Є.В.


(підпис) (прізвище, ініціали)


___________


(дата)


ЗАВДАННЯ


на дипломну роботу


______________
спеціаліста
_____________


(освітньо-кваліфікаційний рівень)


студентки групи ЕК-04-1 Поперечній Світлані Олександрівні


Тема дипломної роботи "Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"
затверджена наказом ректора НГУ від __________________№___


























Розділ

Зміст виконання

Термін виконання

1

Загальна організаційно-економічна характеристика МКВП "ДНІПРОВОДОКАНАЛУ"

27.04-03.05.2009

2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ МКВП "ДНІПРОВОДОКАНАЛУ"

04.05-17.05.2009

3

Підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканал" на підставі методів Економіко-математичного моделювання

18.05-24.05.2009

4

Проектування і розробка інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення інформаційної системи

25.05-31.05.2009

5

ОХОРОНА ПРАЦІ

01.06-07.06.2009

Завдання видав ______________________________ Демиденко М.А.


(підпис) (прізвище, ініціали)


Завдання прийняв до виконання __________________ Поперечна С.О.


(підпис) (прізвище, ініціали)


Дата видачі завдання:__________


Термін подання дипломного проекту до ДЕК____________


РЕФЕРАТ


Пояснювальна записка: 91 с., 7 малюнків, 28 таблиць, 6 додатків, 15 джерел.


Об’єкт дослідження – ефективність виробництва МКВП "Дніпроводоканалу" та економіко-математичне обґрунтування її підвищення.


Мета дипломної роботи – підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу" за допомогою розробки економіко-математичних моделей оптимального розподілу коштів та платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг.


Метод дослідження та апаратура. Для дослідження даної предметної області використаний метод вивчення та аналізу фактичного стану об’єкта дослідження на підставі усного опитування, аналізу задач та інформаційних процесів які відбуваються. Для проектування і реалізації ІС використаний персональний комп'ютер на базі процесора AMD Athlon XP.


У першому розділі подано загальна організаційно-економічна характеристика МКВП "Дніпроводоканалу", тобто основні напрямки діяльності та організаційна структура підприємства.


У другому розділі роботи проаналізовано фінансово-економічний стан МКВП "Дніпроводоканалу".


У третьому розділі здійснюється розробка економіко-математичних моделей оптимального розподілу коштів та платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг.


У четвертому розділі представлені результати проектування, реалізації і програмного, технічного й організаційного забезпечення ІС для вирішення задач третього розділу. Розроблена ІС призначена для використання у МКВП "Дніпроводоканалі"


П’ятий розділ охоплює техніку безпеки та охорону праці на виробництві, їх структуру, форму і методи роботи. Стан виробничого травматизму та професійних захворювань на виробництві.


Практичне значення дипломної роботи полягає у підвищенні ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу" за допомогою розробки економіко-математичних моделей оптимального розподілу коштів та платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг.


Міське комунальне виробниче підприємство (МКВП), ВОДОПОСТАЧАННЯ, ВОДОВІДВЕДЕННЯ, ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА (ІС), АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ (АРМ)


ЗМІСТ


РЕФЕРАТ


ЗМІСТ


ВСТУП


1. Загальна організаційно-економічна характеристика МКВП "ДНІПРОВОДОКАНАЛУ"


1.1 Основні напрямки діяльності МКВП "Дніпроводоканалу"


1.2 Організаційна структура підприємства


2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ МКВП "ДНІПРОВОДОКАНАЛУ"


2.1 Експрес-аналіз фінансового стану


2.2 Аналіз фінансової звітності


2.2.1 Аналіз ліквідності балансу


2.2.2 Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу


2.3 Розрахунок фінансових коефіцієнтів


2.3.1 Аналіз складу майна та джерел його утворення


2.3.2 Оцінка ліквідності


2.3.3 Аналіз фінансової стабільності


2.3.4 Оцінка ділової активності


2.3.5 Аналіз рівня рентабельності


3 Підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканал" на підставі методів Економіко-математичного моделювання


3.1 Розробка економіко-математичної моделі оптимального розподілу коштів методом динамічного програмування


3.2 Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську


3.2.1 Аналіз попиту на комунальні послуги за допомогою методу статистичних групувань


3.2.1.1 Оцінка коефіцієнту еластичності за доходом


3.2.1.2 Оцінка коефіцієнту еластичності за ціною


3.2.2 Прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності


4 Проектування і розробка інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення інформаційної системи


4.1 Інформаційне забезпечення


4.2 Організаційне забезпечення


4.3 Технічне забезпечення


4.4 Програмне забезпечення


5 ОХОРОНА ПРАЦІ


5.1 Оцінка експлуатаційних особливостей систем ВКГ окремих технологічних процесів


5.2 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів


5.3 Забезпечення пожежної безпеки


5.4 Виконання організаційно-технічних заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці у 2008 році


ВИСНОВКИ


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


ДОДАТКИ


А Динаміка послуг водопостачання та водовідведення МКВП "Дніпроводоканалу"


Б Набори значень незалежних (факторних) ознак для побудови моделі платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності


В Інструкція для користувача


ВСТУП


Дніпропетровське підприємство "Дніпроводоканал" здійснює забезпечення населення м. Дніпропетровська дуже важливими для життєдіяльності послугами водопостачання та водовідведення.


Однак в останні роки водопровідно-каналізаційній галузі не приділялось достатньої уваги. Як результат погіршення здоров’я, скорочення тривалості життя населення України, виникнення епідемій інфекційних хвороб.


За останнє десятиріччя, яке характеризувалося значними змінами в економіці, зниженням рівня життя людей, що призвело до значних обсягів неплатежів за послуги водопостачання та водовідведення, МВКП "Дніпроводоканал" не мав змоги проводити планове оновлення основних виробничих фондів у повному обсязі.


Сьогодні фахівцями підприємства обслуговуються тисячі кілометрів водопровідно-каналізаційних мереж, три великих водозабори, стільки ж очисних споруджень каналізації, більш 30 насосних станцій, складне енергогосподарство.


Зношення основних фондів і збільшення аварійних ситуацій є основною проблемою водопровідно-каналізаційних господарств України. Особливо це стосується водопроводу м. Дніпропетровська, який є старішим в Україні (в 2009 році виповнюється 135 років).


Тому у грудні 2008 року Дніпропетровський міськвиконком та комунальне Підприємство "Дніпроводоканал", яке знаходиться у власності м. Дніпропетровська підписало з ЕБРР Кредитну Угоду по проекту реконструкції та модернізації системи водопостачання та водовідведення м. Дніпропетровськ на суму 195 тис. грн. Оптимальний розподіл коштів між об’єктами реконструкції здійснюється у третьому розділі дипломної роботи за допомогою динамічного програмування. Динамічне програмування, використовуючи поетапне планування, дозволяє не тільки спростити рішення задачі, але і вирішити ті з них, до яких не можна застосувати методи математичного аналізу. Спрощення рішення досягається за рахунок значного зменшення кількості досліджуваних варіантів, тому що замість того, щоб один раз вирішувати складну різноманітну задачу, метод поетапного планування припускає багаторазове рішення щодо простих задач.


Джерелом коштів для погашення кредиту від МВКП "Дніпроводоканал" мають стати грошові надходження від реалізації питної води та прийому стоків. Це потребує підвищення тарифів на послуги водопопостачання та водовідведення.


Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську на підставі аналізу попиту на ці послуги за допомогою методу статистичних групувань (розрахунок коефіцієнтів еластичності) та прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності дозволяють визначити як поведуть себе споживачі послуг, якщо тарифи будуть підвищенні.


1 Загальна організаційно-економічна характеристика МКВП "ДНІПРОВОДОКАНАЛУ"


Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" створено за рішенням Виконкому Дніпропетровської міської Ради депутатів 29 березня 1918 року і є спадкоємцем першого водопроводу в м. Катеринославі, створеного в 1869 році акціонерним товариством Брянського заводу.


Повна назва - Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", скорочена офіційна назва підприємства – МКВП "Дніпроводоканал" [1].


Підприємство організоване з метою забезпечення безперебійного надання послуг з централізованого водопроводу і водовідведення споживачам, що входять у зону обслуговування. Основні напрямки діяльності підприємства: централізоване водопостачання і водовідведення, розвиток і безпечна експлуатація водопровідно-каналізаційного господарства міста Дніпропетровська.


1.1 Основні напрямки діяльності МКВП "Дніпроводоканалу"


Виробниче керування водопровідно-каналізаційного господарства міста являє собою складне господарство, в експлуатації якого знаходиться:


1. Три комплекса водопровідних споруджень (таблиця 1.1);


Таблиця 1.1 – Водопровідні спорудження





















Проектна потужність, тис. м3/доб.

Фактична подача, тис. м3/доб

Кайдакский водозабір

250

293,1

Ломовский водозабір

100

69,3

Скважиний водозабір

30

5,9

Покупна вода від Аульского районного водопроводу

540

275,9

2. Три комплекса каналізаційних споруджень (таблиця 1.2);


Таблиця 1.2 – Каналізаційні спорудження

















Проектна потужність, тис. м3/доб.

Фактична подача, тис. м3/доб

Центральна станція аерації

270

287,7

Лівобережна станція аерації

160

150,7

Південна станція аерації

45

56,7

3. Довжина водогінних мереж: 1735,2 км у т.ч. самортизированных 1177,53 км [1];


4. Довжина каналізаційних мереж: 840,3 км у т.ч. самортизованих 212,0 км;


5. Районних водопровідних насосних станцій перекачування 9 шт. загальною продуктивністю 896 тис. м3/доб;


6. Підвищувальних насосних станцій 37 шт. загальною продуктивністю 349,3 тис. м3/доб;


7. Каналізаційних насосних станцій перекачування 28 шт. загальною продуктивністю 1169,6 тис. м3/доб;


8. Кабельних електричних трас 272 км;


9. Котелень 5 шт;


10. Хлораторних 14 шт;


11. Резервуарів чистої води 27 шт;


12. Водомірів15954 шт;


13. Загальна подача води місту 626,5 тис. м3/доб;


14. Водоспоживання на 1 чоловік 451,2 л./доб з обліком коммун. побутових: 410,1 л./доб.


Експлуатується це господарство колективом керування 3405 чоловік.


У всіх адміністративних районах створені водопровідні ділянки, що оснащені спецавтомобілями, землерийною технікою, насосами, компресорами і т.д. Організовано по місту 5 ділянок по обслуговуванню каналізаційних мереж і насосних станцій. Мається два будівельних керування по ремонту водопровідно-каналізаційних мереж і споруджень, ремонтно-механічний цех, електроцех [1].


Протягом багатьох років виробничі потужності експлуатуються з перевантаженням.


Відсоток зносу основних фондів у цілому по підприємству складає 60%, по мережах - 64%, по устаткуванню - 56%. На основні фонди вартістю 88084,5 тис. грн. амортизаційні відрахування не нараховуються через 100% зносу. Експлуатація такого устаткування, мереж і споруджень вимагає значних обсягів капіталовкладень, джерело фінансування на яке відсувне.


Протягом останніх років до 2008 року споживання послуг водопостачання постійно знижувалось. Так за 2005-2007 роки воно зменшилось на 17%. В 2008 році зниження припинилось на рівні 135192 тис. м3.


З послугами водовідведення ситуація аналогічна (таблиця 1.3).


Таблиця 1.3 – Реалізація послуг водопостачання та водовідведення




































































Категорії споживачів

Факт (тис. мз )

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1. Реалізація послуг водопостачання – всього

184 447,8

149 583,8

134 751,1

У тому числі:

- населення

129 864,9

104 003,9

94 352,6

- бюджет

4 291,5

6 815,5

7 298,6

- інші споживачі

40 274,9

30 744,0

25 410,4

- Новомоск. Водоканалу

8 772,9

6 822,4

6 480,5

- "Дніпроводоканалу"

1 243,6

1 198,4

1 209,0

2. Пропуск стоків – всього

160 970,8

132 014,9

120 807,7

У тому числі:

- населення


116 178,0

94 300,8

86 356,2

- бюджет

3 785,2

6 025,3

6 392,4

- інші споживачі

40 392,6

31 054,8

27 279,0

- "Дніпроводоканалу"

615,1

634,0

780,1

Сьогодні "Дніпрводоканал" надає послуги по трьом категоріям тарифів: населенню, бюджетним організаціям та іншим споживачам. Тарифи для населення були переглянуті в сторону збільшення з 01.01.2006 р., що зменшило темпи зниження доходів. Населення та бюджетні організації споживають майже 76% послуг водопостачання та водовідведення від загального об'єму послуг надаваних підприємством МКВП "Дніпроводоканал". Тарифи для усіх споживачів м. Дніпропетровська регулюються місцевими органами самоврядування з встановленням фіксованих тарифів. Фінансові показники наведенні у таблиці 1.4.


Таблиця 1.4 – Загальні фінансові показники функціонування МКВП "Дніпроводоканалу"











































Показники

Факт (тис. грн.)

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1. Доходи

110 860,7

145 854,3

94 292,2

2. Витрати

121 258,2

134 482,1

119,272,7

В тому числі:

- електроенергія;

24 423,3

23 855,6

26 222,0

- покупна вода.

23 283,4

24 081,6

24 623,4

3. Результати:

- прибуток;

-

11 365,2

-

- збиток.

10 397,5

-

24 980,5

Протягом восьми років, включаючи 2007 рік спостерігався спад виробництва питної води. За цей період споживання води зменшилось на 100 млн. м3, або на 43% (2000 р. – 235 млн. м3, 2007 р.- 135 млн. м3). У 2006 році спостерігався найбільш значний спад -35 млн. м3. Динаміка послуг водопостачання та водовідведення наведена у додатку А. Використавши дані таблиці, наведеній у додатку А, був побудований графік динаміки основних послуг по роках (рисунок 1.1), за допомогою якого наглядно простежується спад реалізації як води, так і стоків.



Рисунок 1.1 - Динаміка послуг водопостачання та водовідведення МКВП "Дніпроводоканала" (2000 – 2009 роки)


Витрати на вироблення послуг водопостачання за цей період зросли більш ніж у 3 рази. З прибуткового виробництво стало збитковим.


Неврегульованість відносин по споживанню питної води житловими та тесплоснабжаючими організаціями міста, призвело до виникнення нереалізованої води. Це значна перевитрата питної води житловим фондом міста. Показники контрольних лічильників вказують на понаднормативне споживання в середньому на 50%.


Враховуючи знос основних фондів, не вистачає коштів на їх ремонт і придбання нових. Передача на баланс міськводоканалу житловими організаціями мереж і споруд в незадовільному технічному стані без відшкодування витрат на їх ремонт і експлуатацію, ще більш загострює цю проблему.


1.2 Організаційна структура підприємства


Організаційна структура – один з основних елементів керування організацією. Вона характеризується розподілом цілей і задач керування між підрозділом і працівниками організації. Структура керування - це організаційна форма поділу праці по прийняттю і реалізації управлінських рішень.


Таким чином, під організаційною структурою керування необхідно розуміти сукупність управлінських ланок розташованих у строгій співпідпорядкованості й забезпечення взаємозв'язку між керуючою і керованою системами [2].


Внутрішнім вираженням організаційної структури керування є склад, співвідношення, розташування і взаємозв'язок окремих підсистем організації.


У структурі керування виділяються наступні елементи: ланки (відділи), рівні (ступіні) керування і зв'язку – горизонтальні і вертикальні.


У залежності від характеру зв'язків виділяються кілька основних типів організаційних структур керування:


· лінійна;


· функціональна;


· лінійно-функціональна;


· дивізіональна;


· регіональна;


· матрична;


· продуктова


· орієнтована на споживача.


Організаційна структура МКВП "Дніпроводоканалу" має лінійний тип і наведена у додатку Б.


Лінійна організаційна структура керування – це одна з найпростіших організаційних структур керування. Вона характеризується тим, що на чолі кожного структурного підрозділу знаходиться керівник-єдиноначальник, наділений усіма повноваженнями і здійснюючий одноособове керівництво підлеглими йому працівниками і, що зосереджує у своїх руках усі функції керування.


При лінійному керуванні кожна ланка і кожен підлеглий мають одного керівника, через який по одному одноразовому каналі проходять усі команди керування. У цьому випадку управлінські ланки несуть відповідальність за результати всієї діяльності керованих об'єктів. Мова йде про виділення керівників, кожний з який виконує усі види робіт, розробляє і приймає рішення, зв'язані з керуванням даним об'єктом [2].


Оскільки в лінійній структурі керування рішення передаються по ланцюжку "зверху вниз", а сам керівник нижньої ланки керування підлеглий керівнику більш високого над ним рівня, формується свого роду ієрархія керівників даної конкретної організації. У даному випадку діє принцип єдиноначальності, суть якого полягає в тому, що підлеглі виконують розпорядження тільки одного керівника. Вищий орган керування не має права віддавати розпорядження яким-небудь виконавцям, минаючи їхнього безпосереднього начальника.


2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ МКВП "ДНІПРОВОДОКАНАЛУ"


Аналіз фінансового стану підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше — нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі діяльності підприємства [3].


Фінансовий стан підприємства — це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.


Фінансовий аналіз — це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності [4].


2.1 Експрес-аналіз фінансового стану


Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їхнього формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці зведення відбиваються в балансі.


Основними показниками, що впливають на фінансовий стан є:


1) Виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку;


2) Швидкість оборотності оборотних коштів (активів).


Основним показником, що характеризує фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, під якою мають на увазі його здатність вчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати кредити, робити оплату праці, вносити платежі в бюджет.


Оскільки виконання фінансового плану залежить від результатів господарської діяльності в цілому, то можна відзначити, що фінансове положення визначається сукупністю всіх господарських факторів, тобто є узагальнюючим показником.


Для наочної і простої оцінки фінансового благополуччя і динаміки розвитку суб'єкта, проводиться експрес-аналіз [5]. Він ґрунтується на розрахунку декількох показників, що дозволяють скласти загальне уявлення про положення підприємства. Отже, головною метою експрес-аналіз фінансового стану підприємства є надання узагальненої але різнобічної характеристики діяльності підприємства (таблиця 2.1).


Таблиця 2.1 – Основні показники експрес-аналізу фінансового стану МКВП "Дніпроводоканалу"






















































































































































№ п/п

Показники

2007 рік

2008 рік

Відхилення

+ ; -

%

1

2

3

4

5

6

1

Сума засобів у розпорядженні підприємства

356749,5

342434,5

-14315,0

-4,01

Вартість основних засобів

487793,3

493477,8

5684,5

1,17

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,631538

0,648036

0,02

2,61

2

Сума власних засобів

-16085,4

-51091,5

-35006,1

217,63

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів

1,2855

1,8487

0,5632

43,81

Коефіцієнт покриття

0,9175

0,7681

-0,1494

-16,28

Наявність у балансі "хворих статей"

-

-

-

-

3

Збиток

10144,2

656,0

-9488,2

-93,53

Рентабельність продукції

0,1

0,01

-0,1

-93,92

Рентабельність виробництва

0,1

0,01

-0,09

-94,52

Рентабельність фондів

0,021

0,001

-0,019

-93,62

Рентабельність активів

0,07

0,11

0,039

56,08

Рентабельність усього капіталу

0,03

0

-0,03

-93,26

Рентабельність власного капіталу

0,07

0,01

0,02

-91,6

Рентабельність позикового капіталу

0,05

0

-0,05

-94,16

4

Темп росту (падіння) видобутку від реалізації

104657,9

123562,2

18904,30

18,06

Темп росту (падіння) збитку

10144,2

656,0

-9488,2

-93,53

1

2

3

4

5

6

5

Цінність акції

-

-

-

-

Рентабельність акції

-

-

-

-

Коефіцієнт котирування акції

-

-

-

-

За даними таблиці 2.1 видно, що показники різнобічно характеризують роботу підприємства.


У цілому вартість майна підприємства зросла. Однак це збільшення практично цілком пояснюється переоцінкою основних фондів у відповідність з індексом цін, тобто інфляційній складовій.


Реальна характеристика майнового стану підприємства відображена стійкою динамікою росту коефіцієнта вибуття стосовно коефіцієнта відновлення. Ця динаміка в сукупності зі зносом основних фондів, що збільшується, свідчить про відсутність реальних засобів, що направляються на відтворення матеріальної бази підприємства.


Проаналізуємо кожен коефіцієнт окремо:


1. Рентабельність капіталу - показує ефективність використання всього майна підприємства. Зниження його свідчить про падаючий попиті на продукцію підприємства і про перенагромадження активів. Ми бачимо падіння цього показника;


2. Рентабельність власного капіталу упала. Цей коефіцієнт показує ефективність використання власного капіталу. Динаміка його впливає на рівень котирування акції підприємства на фондових біржах;


3. Рентабельність позикового капіталу - відбиває ефективність використання капіталу, вкладеного в діяльність підприємства на тривалий термін;


4. Рентабельність виробництва - зменшення цього показника свідчить про зниження цін на готову продукцію при постійних витратах на виробництво про ріст витрат на виробництво при постійних цінах. Як уже говорилося вище, підприємство змушене продавати продукцію за цінами лише небагато перевищують собівартість.


Рентабельність продукції за звітний рік упала на 90%. Цей показник дає можливість побачити скількох прибутків отримано на одиницю собівартості реалізованої продукції.


Отже, однозначно охарактеризувати фінансовий стан підприємства з даних експрес-аналізу не представляється можливим. Необхідно установити причини змін, що відбулися, і виявити фактори, що вплинули на ці зрушення.


2.2 Аналіз фінансової звітності


Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерській баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.


На підприємствах України, згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим Міністерством фінансів України від 30 липня 1999 р., застосовується нова форма балансу згідно з П(С)БО № 2, яку приведено в повну відповідність із міжнародними стандартами.


Баланс — це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо [3].


Аналіз балансу здійснюється у двох напрямках:


1) Аналіз ліквідності балансу;


2) Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу.


2.2.1 Аналіз ліквідності балансу


Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:


1) складання балансу ліквідності (таблиця 2.2);


2) розрахунок та аналіз основних показників ліквідності (таблиця 2.3).


Ліквідність балансу — це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань [6].


Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу (таблиця 2.2).


Таблиця 2.2 – Основні показники ліквідності балансу МКВП "Дніпроводоканалу" (2008 рік)












































































Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1. Найбільш ліквідні активи (А1)

230,240

246

346,8

2. Активи, що швидко реалізуються (А2)

150,160,


170,180,


210,220

161019,3

145092

3. Активи, що реалізуються повністю (А3)

100,120,


130,140,


250,270

15246,5

22582,7

4. Активи, що важко реалізуються (А4)

080

180237,7

174413

Баланс

280

356749,5

342434,5

Пасив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Платіжний надлишок або недостача

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1. Негайні пасиви (П1)

540/610

190230,3

186000,8

189984,3

185654

2. Коротк. пасиви (П2)

500/530

2043,7

0

-158975,6

-145092

3. Довгос. пасиви (П3)

480

8370

3245,6

-6876,5

-19337,1

4. Постійні пасиви (П4)

380,430,


630

155998,7

120449

-24239

-53964

Баланс

640

356642,7

309695,4

-106,8

-32739,1

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:


• Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;


• Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;


• Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них;


• Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.


Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної. Тобто, баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується таке співвідношення: А1>=П1; А2>=П2; А3>=П3; А4<=П4.


Фактично дані співвідношення склалися в такий спосіб: А1<П1; А2>П2; А3>П3; А4>П4.


Таким чином, дані свідчать, що на жодну з розглянутих звітних дат баланс МКВП "Дніпроводоканалу" не є абсолютно ліквідним.


Співвідношення А1>=П1 дозволяє виявити поточну ліквідність (термін надходжень і платежів до 3 місяців): на жодну з дат співвідношення не виконується. Таким чином, на найближчу перспективу баланс підприємства не є ліквідним і ситуація змінюється не в кращу сторону.


А2>=П2 показує чи є тенденція підвищення або зниження поточної ліквідності в недалекому майбутньому (терміни від 3 до 6 місяців): нерівність виконується на всі звітні дати. Причому на зміну стану ліквідності в даному періоді сильно впливає якість дебіторської заборгованості.


Те ж саме можна сказати й у відношенні третьої нерівності: А3>=П3 відбиває співвідношення платежів і надходжень у віддаленому майбутньому (понад 6 місяців). Співвідношення виконується, однак цей факт знову ж зв'язаний з відсутністю в підприємства довгострокового позикового капіталу. При цьому підтримка платоспроможності в цей період (понад 6 місяців) залежить від якості запасів МКВП "Дніпроводоканалу" і інших фінансових вкладень.


А4<=П4 припускає наявність у підприємства власних оборотних коштів. Протягом 2007 року МКВП "Дніпроводоканал" утрачає їх у процесі фінансово-господарської діяльності й у 2008 році не тільки не відновлює, але ще більш збільшує розрив між величиною власних засобів (постійних пасивів) і активів, що важко реалізуються.


Отже можна зробити висновок, що МКВП "Дніпроводоканал" на початок 2009 року є неплатоспроможним і відновити її найближчим часом не вдасться. А виявлена динаміка показників, що характеризують платоспроможність, не дозволяє позитивно охарактеризувати перспективу відновлення платоспроможності в більш тривалий термін (понад 6 місяців).


Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях (таблиця 2.3).


1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:


Кзл = [А1 + А2 + А3]:[П1 + П2] (2.1)


де А1 – найбільш ліквідні активи;


А2 – активи, що швидко реалізуються;


А3 – активи, що реалізуються повністю;


П1 – негайні пасиви;


П2 – короткострокові пасиви.


Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним [3]. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності. У європейській обліково-аналітичній практиці наводиться критичне мінімальне значення цього показника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.


2. Коефіцієнт швидкої ліквідності — цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси. Він обчислюється так:


Кшл = [А1 + А2]:[П1 + П2] (2.2)


де А1 – найбільш ліквідні активи;


А2 – активи, що швидко реалізуються;


П1 – негайні пасиви;


П2 – короткострокові пасиви.


Матеріальні запаси виключаються не стільки тому, що вони менш ліквідні, а, головне, через те, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за витрати на їхню закупівлю [3]. За умов ринкової економіки типовою є ситуація, коли за ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. "Розумним" коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1.


3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:


Кабс.л = [А1]:[П1 + П2] (2.3)


де А1 – найбільш ліквідні активи;


П1 – негайні пасиви;


П2 – короткострокові пасиви.


Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 : 1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави висновувати про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно пред'явили йому свої боргові вимоги [3].


Таблиця 2.3 – Основні показники ліквідності МКВП "Дніпроводоканалу" (2008 рік)


























Показник

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення

Оптимальний рівень

1. Коеф. абсолютної ліквідності

0,92

0,90

-0,02

0,2-0,3

2. Проміжний коеф. покриття

0,84

0,78

-0,06

0,7-0,8

2. Загальний коеф. покриття

0,0013

0,0019

0,0006

Понад 2-2,5

У нашому випадку (таблиця 2.3) загальний коефіцієнт покриття становить відповідно 0,0013 та 0,0019, це означає що підприємство не вважається ліквідним. Варто відмітити що у 2008 році коефіцієнт став наближатися до оптимального рівня.


Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття) зменшився і дорівнює нормативному значенню.


Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно більше нормативного значення, але наближається до оптимального рівня.


2.2.2 Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу


Для того щоб проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, необхідно провести горизонтальний та вертикальний аналіз балансу (таблиця 2.4).


Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.


Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу — розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка змін питомої ваги (рисунок 2.1). З допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів [7].


Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу — зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів [8].


Таблиця 2.4 - Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу МКВП "Дніпроводоканалу" (2008 рік)




























































































































































































































































































































































































































































































































































Стаття балансу

Рядок балансу

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Горизонтальний аналіз (гр.2 - гр.1)

Відносне відхилення ((гр.2/гр.1)*100)

Вертикальний аналіз

на початок звітного періоду, %

на кінець звітного періоду, %

відхилення

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

1. Необоротні активи


Нематеріальні активи:


залишкова вартість

010

9

9

первісна вартість


011

7,4

16,6

9,2

224,32

0,002

0,005

0,003

знос


012

7,4

7,6

0,2

102,70

0,002

0,0022

0,0001

Незавершене будівництво


020

717,8

717,8

Основні засоби:


залишкова вартість


030

179733,3

173686,2

-6047,1

96,64

50,38

50,72

0,34

первісна вартість


031

487793,3

493477,8

5684,5

101,17

136,73

144,11

7,38

знос


032

308060

319791,6

11731,6

103,81

86,35

93,39

7,04

Довгострокові фінансові інвестиції:


Обліковані за методом участі в капіталі інших підприємств


040

інші фінансові інвестиції


045

Довгострокова дебіторська заборгованість


050

Відстрочені податкові активи


060

Інші необоротні активи


070

504,4

-504,4

Усього за розділом 1


080

180237,7

174413

-5824,7

96,77

50,52

50,93

0,41

2. Оборотні активи


Запаси:


виробничі запаси


100

7350,3

13336,1

5985,8

181,44

2,06

3,89

1,83

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

тварини на вирощуванні та відгодівлі


110

незавершене виробництво


120

готова продукція


130

29,9

29,9

товари


140

18,9

9

-9,9

47,62

0,01

0,003

-0,003

Векселі одержані


150

277,3

277,3

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:


чиста реалізаційна вартість


160

151948,6

138495,1

-13453,5

91,15

42,59

40,44

-2,15

первісна вартість


161

151948,6

138495,1

-13453,5

91,15

42,59

40,44

-2,15

резерви сумнівних боргів


162

Дебіторська заборгованість за розрахунками:


з бюджетом


170

2040,3

749,6

-1290,7

36,74

0,57

0,22

-0,35

за виданими авансами


180

12,2

12,2

0

100

0,0034

0,0036

0,0001

з нарахованих доходів


190

із внутрішніх розрахунків


200

Інша поточна дебіторська заборгованість


210

7030,4

58847,3

51816,9

837,04

1,97

17,18

15,21

Поточні фінансові інвестиції


220

Кошти та їх еквіваленти:


у національній валюті


230

246

346,8

100,8

140,98

0,07

0,1

0,03

в іноземній валюті


240

Інші оборотні активи


250

7865

8918,2

1053,2

113,39

2,2

2,6

0,4

Усього за розділом 2


260

176511,8

168021,5

-8490,3

95,19

49,48

49,07

-0,41

3. Витрати майбутніх періодів


270

Баланс

280

356749,5

342434,5

-14315

95,99

100

100

´

Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

1 . Власний капітал


Статутний капітал


300

193564,8

193564,8

0

100

54,26

56,53

2,27

Пайовий капітал


310

Додатковий вкладений капітал


320

Інший додатковий капітал


330

12103,3

13605,2

1501,9

112,41

3,39

3,97

0,58

Резервний капітал


340

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)


350

-49669,4

-87094,1

-37424,7

175,35

-13,92

-25,43

-11,51

Неоплачений капітал


360

Вилучений капітал


370

Усього за розділом 1


380

155998,7

120075,9

-35922,8

76,97

43,73

35,07

-8,66

2. Забезпечення наступних витрат і платежів


Забезпечення виплат персоналу


400

Інші забезпечення


410

Цільове фінансування


420

216,4

373,1

156,7

172,41

0,06

0,11

0,05

Усього за розділом 2


430

216,4

373,1

156,7

172,41

0,06

0,11

0,05

3. Довгострокові зобов'язання


Довгострокові кредити


440

Інші довгострокові зобов'язання


450

8153,6

3245,6

-4908,0

39,81

2,29

0,95

-1,34

Відстрочені податкові зобов'язання


460

Інші довгострокові зобов'язання


470

Усього за розділом 3


480

8153,6

3245,6

-4908,0

39,81

2,29

0,95

-1,34

4. Поточні зобов'язання


Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

Короткострокові кредити банків


500

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями


510

Векселі видані


520

2043,7

-2043,7

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги


530

134340,3

162215,1

27874,8

120,75

37,66

47,37

9,71

Поточні зобов'язання за розрахунками:


з одержаних авансів


540

53,3

161,3

108

302,63

0,01

0,05

0,03

з бюджетом


550

26222

36111,1

9889,1

137,71

7,35

10,55

3,2

з позабюджетних платежів


560

3038,5

3447,2

408,7

113,45

0,85

1,01

0,15

зі страхування


570

2164,2

694,7

-1469,5

32,1

0,61

0,2

-0,4

з оплати праці


580

5370,3

2179,1

-3191,2

40,58

1,51

0,64

-0,87

з учасниками


590

із внутрішніх розрахунків


600

53,5

77,8

24,3

145,42

0,01

0,02

0,01

Інші поточні зобов'язання


610

19095

13853,6

-5241,4

72,55

5,35

4,05

-1,31

Усього за розділом 4


620

192380,8

218739,9

26359,1

113,7

53,93

63,88

9,95

5. Доходи майбутніх періодів


630

Баланс

640

356749,5

342434,5

-14315,0

95,99

100

100

´

Отже, можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до "позитивного":


1) зниження валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;


2) зростання темпів приросту усіх активів над темпи приросту необоротних активів;


3) перевищення власного капіталу підприємства над позичковим і зниження темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;


4) приблизно однакові темпи приросту кредиторської і зниження дебіторської заборгованості;


5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 5%.


Щоб по приведеним даним таблиці 2.4 побудувати діаграму, що відбиває структуру порівнюваних сукупностей по співвідношенню в них окремих розділів балансу, ряд абсолютних показників заміняються рядом відносних величин. У цьому випадку кожна зі смуг діаграми буде мати однакову довжину, тому що при переході до відносних величин погашаються розходження в абсолютних розмірах сукупностей. У той же час структурні розходження виявляються значно чіткіше. Графічне зображення структури за допомогою столбчикових (смугових) діаграм дозволяє вивчити особливості багатьох досліджуваних економічних явищ. Так, приведена на малюнку 2.1 діаграма, побудована за даними таблиці 2.4, характеризує збільшення частки усіх статей, окрім власного капіталу та довгострокових зобов’язань.



Рисунок 2.1 - Питома вага окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка змін питомої ваги


2.3 Розрахунок фінансових коефіцієнтів


2.3.1 Аналіз складу майна та джерел його утворення


Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства [7].


Майновий стан підприємства аналізується на підставі розрахунку показників (таблиця 2.5):










































1

Сума коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства

=

Підсумок бухгалтерського балансу підприємства

2

Частка активної частини в загальній кількості основних засобів

=

Вартість активної частини основних засобів

Загальна вартість основних засобів

3

Коефіцієнт оновлення

=

Вартість основних фондів, що надійшли

Вартість основних фондів на кінець періоду

4

Коефіцієнт вибуття

=

Вартість основних фондів, що вибули

Вартість основних фондів на початок періоду

5

Коефіцієнт зносу основних засобів

=

Знос

Балансова вартість основних засобів

6

Коефіцієнт співвідношення необоротних та оборотних активів

=

Необоротні активи

Оборотні активи

Таблиця 2.5 – Загальна оцінка стану майна МКВП "Дніпроводоканалу"












































Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1 квартал 2009 року

Сума коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, тис. грн.

336354,9

353671

356749,5

355481,7

Частка активної частини в загальній кількості основних засобів, ум. од.

0,069

0,069

0,073

-

Коефіцієнт оновлення

0,006

0,028

0,007

-

Коефіцієнт вибуття

0,001

0,005

0,008

-

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,602

0,61

0,632

0,645

Коефіцієнт співвідношення необоротних та оборотних активів

1,279

1,230

1,021

0,973

У цілому вартість майна підприємства зросла. Однак це збільшення практично цілком пояснюється переоцінкою основних фондів у відповідність з індексом цін, тобто інфляційній складовій.


Реальна характеристика майнового стану підприємства відображена стійкою динамікою росту коефіцієнта вибуття стосовно коефіцієнта відновлення. Ця динаміка в сукупності зі зносом основних фондів, що збільшується, свідчить про відсутність реальних засобів, що направляються на відтворення матеріальної бази підприємства.


Якщо ця тенденція збережеться і надалі, то це буде означати неможливість здійснення процесу простого відтворення, не говорячи вже про розширений, тобто це шлях до фінансового і фізичного краху. Сформована ситуація при який знос основних фондів на кінець 2008 року складає 63,2% при питомій вазі активної частини 7,3% є просто катастрофічною.


У цих умовах потрібна кардинальна система заходів для реорганізації і фінансового оздоровлення підприємства з обов'язковим залученням інвестицій.


2.3.2 Оцінка ліквідності


У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.


Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін "ліквідний" передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства — це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів [4].


Ліквідність підприємства аналізується на підставі розрахунку показників (таблиця 2.6):

































































1

Величина власних обігових коштів (функціонуючий капітал, чистий оборотний капітал)

=

Поточні активи

-

Поточні зобов’язання

2

Маневреність власних обігових коштів

=

Грошові кошти

Функціонуючий капітал

3

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)

=

Поточні активи

Поточні зобов’язання

4

Коефіцієнт швидкої ліквідності

=

Грошові кошті, розрахунки та інші активи

Поточні зобов’язання

5

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

=

Грошові кошті

Поточні зобов’язання

6

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобам

=

Власні обігові кошти

Поточні активи

7

Частка обігових коштів у активах

=

Поточні активи

Загальна вартість активів

8

Частка виробничих запасів у поточних активах

=

Запаси та витрати

Поточні активи

9

Частка власних обігових коштів у покритті запасів

=

Власні обігові кошти

Запаси та витрати

Таблиця 2.6 – Загальна оцінка ліквідності МКВП "Дніпроводоканалу"










































































Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1 квартал 2009 року

Поточні активи, тис. грн.

147585,1

158571,0

176511,8

180187,8

Поточні зобов’язання, тис. грн.

173201,6

167961,7

192380,8

215157,0

Величина власних обігових коштів, тис. грн.

-25616,5

-9390,7

-15869,0

-34969,2

Маневреність власних обігових коштів


-0,028

-0,011

-0,016

-0,011

Коефіцієнт поточної ліквідності

0,852

0,944

0,918

0,837

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,803

0,897

0,879

0,802

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,004

0,001

0,001

0,002

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами

-0,174

-0,059

-0,090

-0,194

Частка обігових коштів у активах


0,439

0,448

0,495

0,507

Частка виробничих запасів у поточних активах

0,058

0,050

0,042

0,043

Частка власних обігових коштів у покритті запасів

-3,014

-1,177

-2,153

-4,545

В цілому підприємство є не ліквідним. Це підтверджено стійкою тенденцією перевищення поточних зобов’язань над поточними активами, що призводить до повної відсутності власних обігових коштів.


Але не тільки обіговий капітал, але й частка основного фінансується за рахунок залученого капіталу. Залучення не є наслідком успішної роботи керівництва підприємства, а є слідством не своєчасного погашення заборгованості з боку користувачів послуг водопостачання та водовідведення. Все це і обумовлює рівень ліквідності за межею допустимої норми.


2.3.3 Аналіз фінансової стабільності


Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності. У світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблено систему показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства. Ці показники поділяють на два класи.


До першого класу відносять показники зі встановленими нормативними значеннями (усі перелічені показники ліквідності та платоспроможності); до другого класу — показники, без установлених нормативних значень (показники рентабельності, ефективності управління, ділової активності) [5].


Загальні показники фінансової стабільності:

























































1

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (платоспроможності, автономії)

=

Власний капітал

Загальна вартість пасивів

2

Коефіцієнт фінансової залежності

=

Загальна вартість пасивів

Власний капітал

3

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

=

Власні обігові кошти

Власний капітал

4

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

=

Залучений капітал

Загальна вартість пасивів

5

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень

=

Довгострокові зобов’язання

Необоротні активи

6

Коефіцієнт структури залученого капіталу

=

Довгострокові зобов’язання

Залучений капітал

7

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (фінансування)

=

Залучений капітал

Власний капітал

Коефіцієнт фінансової стабільності

=

Власний капітал

Залучений капітал

Розрахунки наведені у таблиці 2.7.


Таблиця 2.7 – Загальна оцінка фінансової стабільності МКВП "Дніпроводоканалу"
























































Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1 квартал 2009 року

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

0,485

0,523

0,438

0,379

Коефіцієнт фінансової залежності

2,062

1,910

2,284

2,641

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0,157

-0,051

-0,102

-0,260

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

0,515

0,477

0,562

0,621

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень

0,0002

0,003

0,045

0,033

Коефіцієнт структури залученого капіталу

0,0002

0,003

0,041

0,026

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів

1,062

0,910

1,284

1,641

Коефіцієнт фінансової стабільності

0,942

1,098

0,779

0,609

Нестача обігового капіталу, як відмічалося при аналізі попередньої групи показників, привела до сталого росту фінансової залежності від залученого капіталу. Крім того, про фінансову залежність може свідчити від’ємна маневреність власного капіталу.


Негативна риса побудови структури капіталу витікає з дуже низьких значень коефіцієнта структури довгострокових вкладень. Це свідчить що на підприємстві повністю відсутня цілеспрямована політика залучення та управління коштами що спрямовуються на розвиток підприємства (більшість водопровідних та каналізаційних мереж експлуатуються понад декілька десятків років).


В цей же час коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів перевищив гранично допустиму межу, що ставить питання про подальшу життєздатність підприємства взагалі.


2.3.4 Оцінка ділової активності


Фінансове положення підприємства обумовлюється в чималому ступені його діловою активністю. У критерії ділової активності включаються показники, що відбивають якісні і кількісні сторони розвитку діяльності підприємства: обсяг реалізації продукції і послуг, широта ринків збуту продукції, прибуток, показники оборотності активів і пасивів. Тобто дана група показників характеризує, наскільки ефективне підприємство використовує свої засоби (таблиця 2.8).


Загальні показники ділової активності [6]:






















































































1

Вироблення на 1 працюючого

=

Виручка від реалізації

Середньосписочна чисельність

2

Фондовіддача

=

Виручка від реалізації

Середня вартість основних фондів

3

Коефіцієнт оборотності активів (к-т трансформації)

=

Виручка від реалізації

Актив балансу середньорічний

4

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

=

Виручка від реалізації

Власний капітал середньорічний

5

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

=

Виручка від реалізації

Середня дебіторська заборгованість

6

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів

=

Витрати на виробництво

Середня вартість виробничих запасів

7

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

=

Витрати на виробництво

Середня кредиторська заборгованість

8

Оборотність коштів у розрахунках

=

Середня дебіторська заборгованість *360 днів

Виручка від реалізації

9

Оборотність виробничих запасів

=

Середня вартість виробничих запасів *360 днів

Витрати на виробництво

10

Оборотність кредиторської заборгованості

=

Середня кредиторська заборгованість*360 днів

Витрати на виробництво

11

Тривалість операційного циклу

=

Оборотність коштів у розрахунках

+

Оборотність виробничих запасів

12

Тривалість фінансового циклу

=

Тривалість операційного циклу

-

Оборотність кредиторської заборгованості

Таблиця 2.8 – Показники ділової активності МКВП "Дніпроводоканалу"










































































Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1 квартал 2009 року

Фондовіддача, ум. од.

0,224

0,202

0,179

0,157

Коефіцієнт оборотності активів

0,319

0,281

0,247

0,215

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

0,619

0,558

0,518

0,528

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

0,825

0,677

0,560

0,470

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів

10,567

11,873

12,690

10,251

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

0,530

0,574

0,571

0,416

Оборотність коштів у розрахунках, днів

436

532

643

574

Оборотність виробничих запасів, днів

34

30

28

26

Оборотність кредиторської заборгованості, днів

679

627

630

648

Тривалість операційного циклу, днів

470

562

671

600

Тривалість фінансового циклу, днів

-208

-65

41

-48

Показники ділової активності свідчать про катастрофічно велику тривалість оборотності коштів в розрахунках (дебіторська заборгованість досягла такого рівну, що термін її повернення 2 роки: 643 дні у 2008, 574 дні за 1 картал 2009 року). В свою чергу, це приводить до автоматичного зростання кредиторської заборгованості, яка в якійсь мірі сприяє вирішенню проблеми нестачі оборотних коштів. Все це є ненормальним явищем тому, що питома вага дебіторської заборгованості с терміном що приближається до 3 років дуже значна, а це термін переходу її до розряду безнадійної. Тривалість операційного циклу на рівні 600 днів теж є дуже "тривожним дзвоником".


2.3.5 Аналіз рівня рентабельності


Аналіз і оцінка ефективності діяльності підприємства є завершальним етапом фінансового аналізу. Його проведення є прерогативою вищої ланки управлінських структур підприємства. При цьому оцінюються ефективність неефективність приватних управлінських рішень з питань виробництва і реалізації продукції, використання засобів підприємства [7].


Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій (таблиця 2.9).


Рентабельність підприємства аналізується на підставі розрахунку показників:






























1

Рентабельність продукції

=

Чистий прибуток *100

Виручка від реалізації

2

Рентабельність основної діяльності

=

Чистий прибуток *100

Витрати на виробництво

3

Рентабельність основного капіталу (еф-ть використання активів)

=

Чистий прибуток *100

Середня вартість активів

4

Рентабельність власного капіталу (еф-ть використання власного капіталу)

=

Чистий прибуток *100

Середня вартість власного капіталу

Таблиця 2.9 – Показники рентабельності МКВП "Дніпроводоканалу"
































Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1 квартал 2009 року

Рентабельність продукції, %

-9,82

11,71

-28,64

-29,20

Рентабельність основної діяльності, %

-12,18

11,62

-25,66

-29,01

Рентабельність основного капіталу, %

-3,13

3,29

-7,08

-6,29

Рентабельність власного капіталу, %

-6,07

6,53

-14,84

-15,41

Глибинні причини негативних явищ, що наведені у вище розрахованих показниках всіх груп, витікають з розрахунку показників рентабельності. Показники всіх видів рентабельності (рентабельність продукції, основної діяльності, основного і власного капіталу) є від’ємними.


Але це наслідок не тільки неефективного характеру діяльності підприємства, але й політики ціноутворення на послуги водопостачання та водовідведенням з боку місцевої влади, яка ґрунтується на обмеженні тарифів та й в той же час не компенсується відповідними розмірами дотацій.


Це приводить до дилеми щодо подальшого існування МКВП "Дніпроводоканалу": або державне обмеження цін з відповідними дотаціями, або свобода в ціноутворенні та збереження МКВП "Дніпроводоканалу" як дійсно самостійного суб’єкту ринкової економіки що функціонує на принципу госпрозрахунку (це не скасовує контролю за цінами з боку Антимонопольного комітету). Тільки це може сприяти відродженню ефективної господарської діяльності підприємства.


Без дійсної зміни політики ціноутворення не залучення кредитів для оновлення матеріально-технічної бази підприємства (мережі водопроводу і каналізації) не будь-які інші заходи не будуть мати сенсу, не говорячи вже про реальність повернення можливих кредитів не залежно від джерела їх походження.


Аналіз фінансово-економічного стану МКВП "Дніпроводоканалу" був проведений за допомогою форм бухгалтерської звітності:


- форма № 1 "Баланс" за 2007 – 2008 роки (додаток В);


- форма № 2 "Звіт про фінансові результати" за 2007 – 2008 роки (додаток Г).


3 Підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканал" на підставі методів Економіко-математичного моделювання


У грудні 2008 року Дніпропетровський міськвиконком та комунальне Підприємство "Дніпроводоканал", яке знаходиться у власності м. Дніпропетровська підписало з ЕБРР Кредитну Угоду по проекту реконструкції та модернізації системи водопостачання та водовідведення м. Дніпропетровськ на суму 195 тис. грн.


Об’єкти реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу":


1. Кайдакська насосно-фільтрувальна станція;


2. Ломовська насосно-фільтрувальна станція;


3. Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег";


4. Центральна станція аерації;


5. Лівобережна станція аерації;


6. Південна станція аерації.


Головною метою цього проекту є підвищення якості послуг та забезпечення сталого водопостачання в м. Дніпропетровську, яке дозволить:


- сформувати таку водопровідну та каналізаційну мережу, яка б повністю забезпечила всіх споживачів міста безперебійним водопостачанням та відведенням стоків, з урахуванням прогнозу розвитку міста;


- забезпечити споживачів міста якісною питною водою;


- зменшити кількість аварійних ситуацій та ремонтно-відновлювальних робіт;


- зменшити негативний вплив діяльності водопровідно-каналізаційних споруд на довкілля.


Результати проекту:


- сталий режим подачі питної води в усі без виключення райони міста;


- зменшення витрат на аварійно-відновлювальні роботи, що дозволить збільшити витрати на єнерго- та матеріало-зберігаючи технології і покращання системи обліку споживання питної води;


- поліпшення соціально-економічної ситуації в місті (збільшення кількості робочих місць і таким чином поповнення бюджету міста);


- поліпшення здоров’я мешканців міста та зменшення ризику виникнення епідемій інфекційних захворювань;


- зменшення невиробничих витрат питної води ;


- стимулювання до більш раціонального споживання питної води підприємствами та населенням міста.


Загальна вартість проекту складатиме 195 тис грн.


Джерелом коштів для погашення кредиту від МКВП "Дніпроводоканал" мають стати грошові надходження від реалізації питної води та прийому стоків. Це потребує підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Після повернення кредиту подальша тарифна політика буде узгоджена з міськвиконкомом.


Умови кредиту є стандартними для ЕБРР і передбачають:


- термін надання кредиту 15 років;


- пільговий період кредиту перші 4 роки;


- повернення основної суми кредиту наступні 11 років;


- відсоткова ставка 1,0% на рік понад шестимісячну ставку EURIBOR;


- комісія за надання позики 1,0% основної суми позики;


- комісія за зобов’язання 0,50% на рік від невикористаної суми позики;


- фінансування проводиться двома траншами по 97,5 тис. грн.


З метою ефективної реалізації Проекту підвищення якості послуг та забезпечення сталого водопостачання, його організація здійснюватиметься на основі прийнятого Порядку підготовки та реалізації проектів, які підтримуються МФО. В МКВП "Дніпроводоканал" створено групу впровадження проекту, підготовлено наказ в якому визначено заходи щодо організації процесу підготовки необхідних матеріалів для укладання Кредитної та Гарантійної угоди.


З свого боку ЄБРР силами своїх експертів теж готує матеріали, щодо обґрунтування доцільності кредиту.


Джерелом погашення кредиту є кошти, отримані МКВП "Дніпроводоканал" від надання послуг водопостачання та водовідведення мешканцям, підприємствам та організаціям міста Дніпропетровська.


У наступних пунктах цього розділу побудовані економіко-математичні моделі оптимального розподілу наданих коштів та результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську.


3.1 Розробка економіко-математичної моделі оптимального розподілу коштів методом динамічного програмування


Динамічне програмування – це область математичного програмування, що включає сукупність прийомів і засобів для знаходження оптимального рішення, а також оптимізації кожного кроку в системі і виробленні стратегії керування, тобто процес керування можна представити як багатокроковий процес. Динамічне програмування, використовуючи поетапне планування, дозволяє не тільки спростити рішення задачі, але і вирішити ті з них, до яких не можна застосувати методи математичного аналізу. Спрощення рішення досягається за рахунок значного зменшення кількості досліджуваних варіантів, тому що замість того, щоб один раз вирішувати складну різноманітну задачу, метод поетапного планування припускає багаторазове рішення щодо простих задач. Плануючи поетапний процес, виходять з інтересів усього процесу в цілому, тобто при ухваленні рішення на окремому етапі завжди необхідно мати на увазі кінцеву мету [9].


Однак, динамічне програмування має і свої недоліки. На відміну від лінійного програмування, у якому симплексний метод є універсальним, у динамічному програмуванні такого методу не існує. Кожна задача має свої труднощі, і в кожнім випадку необхідно знайти найбільш придатну методику рішення. Недолік динамічного програмування полягає також у трудомісткості рішення багатомірних задач. Задача динамічного програмування повинна задовольняти двом умовам. Першу умову зазвичай називають умовою відсутності післядії, а другу – умовою адитивності цільової функції задачі.


На практиці зустрічаються такі задачі планування, у яких помітну роль грають випадкові фактори, що впливають як на стан системи, так і на виграш. Існує різниця між детермінованою і стохастичною задачами динамічного програмування. У детермінованій задачі оптимальне керування є єдиним і вказується заздалегідь як тверда програма дій. У стохастичній задачі оптимальне керування є випадковим і вибирається в ході самого процесу в залежності від випадково сформованої ситуації. У детермінованій схемі, проходячи процес по етапах від кінця до початку, теж знаходиться на кожнім етапі цілий ряд умовних оптимальних керувань, але з усіх цих керувань, у кінцевому рахунку здійснювалося тільки одне. У стохастичній схемі це не так. Кожне з умовних оптимальних керувань може виявитися фактично здійсненим, якщо попередній хід випадкового процесу приведе систему у відповідне стан [9].


Принцип оптимальності є основою поетапного рішення задач динамічного програмування. Типовими представниками економічних задач динамічного програмування є так називані задачі виробництва і збереження, задачі розподілу капіталовкладень, задачі календарного виробничого планування й інші. Задачі динамічного програмування застосовуються в плануванні діяльності підприємства з урахуванням зміни потреби в продукції в часі. В оптимальному розподілі ресурсів між підприємствами в чи напрямку в часі [10].


Опис характеристик динамічного програмування і типів задач, що можуть бути сформульовані в його рамках, по необхідності повинне бути дуже загальним і трохи невизначеним, тому що існує безліч різних задач, що укладаються в схему динамічного програмування.


Розглянемо застосування методу динамічного програмування на прикладі розподілу коштів між шістьма об’єктами реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу":


1. Кайдакська насосно-фільтрувальна станція;


2. Ломовська насосно-фільтрувальна станція;


3. Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег";


4. Центральна станція аерації;


5. Лівобережна станція аерації;


6. Південна станція аерації.


Загальна сума коштів, що надана на розвиток складає не більш 195 тисяч гривень. На основі техніко-економічних розрахунків установлено, що в результаті реконструкції у залежності від кількості витрачених коштів об’єкти будуть мати продуктивність, приведену у таблиці 3.1. Необхідно визначити оптимальний розподіл коштів між об’єктами реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу", що забезпечить максимальне збільшення продуктивності цих об’єктів. Таким чином, у цій задачі використовується критерій оптимізації - сумарна продуктивність підприємств об’єктів реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу".


Нехай х1, х2, х3, х4, х5, х6 ¾ кошти, які вкладаються в розвиток відповідно першого, другого, третього, четвертого, п’ятого та шостого об’єкта, 0£ хi £195, i = 1,6. Позначимо f1(x), f2(x), f3(x), f4(x), f5(x), f6(x) - функції зміни продуктивності першого, другого, третього, четвертого, п’ятого та шостого об’єкта при вкладенні в їхній розвиток х тис. грн. Цим функціям відповідають рядки 1, 2, 3, 4, 5, 6 у таблиці 3.1.


Визначимо максимум функції цілі:


F (х1, х2, х3, х4, х5, х6) = f1(x) + f2(x) + f3(x) + f4(x) + f5(x) + f6(x).


При цьому на кошти х1, х2, х3, х4, х5, х6 накладено обмеження:


х1 + х2 + х3 + х4 + х5 + х6 = А,


тис. грн.


В основі методу динамічного програмування, використовуваного для розв'язання поставленої задачі, лежить принцип оптимальності [9].


Таблиця 3.1 - Вихідні дані про продуктивність об’єктів реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу"






















































































































Порядковий номер об’єкта

Обсяг коштів, наданих на розвиток об’єктів (тис. грн.)

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

Продуктивність об’єктів в результаті розвитку (тис. м3)

1

250

300

320

330

340

350

360

400

430

440

450

460

470

490

2

100

200

300

350

400

500

700

900

1100

1440

1450

1500

1600

1610

3

330

450

460

470

520

530

540

550

560

570

580

600

620

630

4

160

260

310

360

370

410

430

440

460

480

500

510

570

610

5

850

1230

2010

2090

3170

3750

4000

4010

5000

5050

5100

5200

5300

5400

6

45

57

69

81

93

105

117

129

141

153

165

177

189

201

Відповідно до цього принципу, обравши деякий початковий розподіл ресурсів, виконуємо багатокрокову оптимізацію, причому на найближчому кроці вибираємо такий розподіл ресурсів, щоб він у сукупності з оптимальним розподілом на всіх наступних кроках призводив до максимального виграшу на всіх кроках, що залишилися, включаючи даний.


Виділимо в нашій задачі 5 кроків:


1. А тис. грн. вкладаються в перший та другий об’єкти одночасно;


2. А тис. грн. вкладаються в перший, другий та третій об’єкти разом;


3. А тис. грн. вкладаються в чотири об’єкти одночасно;


4. А тис. грн. вкладаються в п’ять об’єктів одночасно;


5. А тис. грн. вкладаються в шість об’єктів одночасно.


Позначимо F1,2 (А), F1,2,3 (А), F1,2,3,4 (А), F1,2,3,4,5 (А), F1,2,3,4,5,6 (А) відповідно умовно оптимальні розподіли коштів для першого, другого, третього, четвертого та п’ятого кроків. Алгоритм методу динамічного програмування складається з двох етапів. На першому етапі виконується умовна оптимізація, що полягає в тому, що для кожного з п’яти кроків знаходять умовний оптимальний виграш F1,2 (А), F1,2,3 (А), F1,2,3,4 (А), F1,2,3,4,5 (А), F1,2,3,4,5,6 (А). На другому етапі виконується безумовна оптимізація. Використовуючи результати першого етапу, знаходять величини інвестицій у розвиток об’єктів х1, х2, х3, х4, х5, х6 що забезпечують максимальну продуктивність групи об’єктів. Перший етап включає такі кроки: 1) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються тільки для об’єктів 1 і 2. Розрахунок ведеться за формулою:


F1,2 (А) = max [ f1(x) + f2 (A - x) ];


0 £ x £ 195;


0 £ A £ 195.


Результати розрахунку наведені у таблиці 3.2.


Таблиця 3.2 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого та другого об’єктів

























































































































































































х2 = А - х

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

f2 (А - x)

А

f1 (x)

100

200

300

350

400

500

700

900

1100

1440

1450

1500

1600

1610

0

250

350

450

550

600

650

750

950

1150

1350

1690

1700

1750

1850

1860

15

300

400

500

600

650

700

800

1000

1200

1400

1740

1750

1800

1900

30

320

420

520

620

670

720

820

1020

1220

1420

1760

1770

1820

45

330

430

530

630

680

730

830

1030

1230

1430

1770

1780

60

340

440

540

640

690

740

840

1040

1240

1440

1780

75

350

450

550

650

700

750

850

1050

1250

1450

90

360

460

560

660

710

760

860

1060

1260

105

400

500

600

700

750

800

900

1100

120

430

530

630

730

780

830

930

135

440

540

640

740

790

840

150

450

550

650

750

800

165

460

560

660

760

180

470

570

670

195

490

590

Найбільше з отриманих значень буде F1,2 (195). Інші F1,2 (х) одержуються як найбільше значення кожної діагоналі в таблиці (ці значення в таблиці виділені):


F1,2 (0) = 350;


F1,2 (15) = 450;


F1,2 (30) = 550;


F1,2 (45) = 600;


F1,2 (60) = 650;


F1,2 (75) = 750;


F1,2 (90) = 950;


F1,2 (105) = 1150;


F1,2 (120) = 1350;


F1,2 (135) = 1690;


F1,2 (150) = 1740;


F1,2 (165) = 1760;


F1,2 (180) = 1850;


F1,2 (195) = 1900.


2) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються тільки для об’єктів 1,2 і 3.


Розрахунок проводиться за формулою:


F1,2,3 (А) = max [ F1,2 (A) + f3 (A - x) ];


0 £ x £ 195;


0 £ A £ 195.


Результати розрахунків наведені у таблиці 3.3, у якій замість f1(x) у вказано значення F2 (А), а f2 (A - x) замінена на f3(A-x).


Значення F1,2,3 (A) будуть такими:


F1,2,3 (0) = 680;


F1,2,3 (15) = 830;


F1,2,3 (30) = 950;


F1,2,3 (45) = 1070;


F1,2,3 (60) = 1130;


F1,2,3 (75) = 1190;


F1,2,3 (90) = 1390;


F1,2,3 (105) = 1680;


F1,2,3 (120) = 1860;


F1,2,3 (135) = 2210;


F1,2,3 (150) = 2330;


F1,2,3 (165) = 2350;


F1,2,3 (180) = 2410;


F1,2,3 (195) = 2520.


3) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються для чотирьох об’єктів.


Таблиця 3.3 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого, другого та третього об’єктів

























































































































































































х3 = А - х

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

f3 (А - x)

А

F1,2 (x)

330

450

460

470

520

530

540

550

560

570

580

600

620

630

0

350

680

800

810

820

870

880

890

900

910

920

930

950

970

980

15

500

830

950

960

970

1020

1030

1040

1050

1060

1070

1080

1100

1120

30

620

950

1070

1080

1090

1140

1150

1160

1170

1180

1190

1200

1220

45

680

1010

1130

1140

1150

1200

1210

1220

1230

1240

1250

1260

60

740

1070

1190

1200

1210

1260

1270

1280

1290

1300

1310

75

850

1180

1300

1310

1320

1370

1380

1390

1400

1410

90

1060

1390

1510

1520

1530

1580

1590

1600

1610

105

1300

1630

1750

1760

1770

1820

1830

1840

120

1530

1860

1980

1990

2005

2050

2060

135

1880

2210

2330

2340

2350

2400

150

1900

2230

2350

2360

2370

165

1960

2290

2410

2420

180

2070

2400

2520

195

2100

2430

Розрахунок проведемо за формулою:


F1,2,3,4 (А) = max [ F1,2,3(A) + f4 (A - x) ];


0 £ x £ 195;


0 £ A £ 195.


Результати розрахунків представлені у таблиці 3.4.


Значення F1,2,3,4 (А) у результаті розрахунку будуть такими:


F1,2,3,4 (0) = 840;


F1,2,3,4 (15) = 1110;


F1,2,3,4 (30) = 1240;


F1,2,3,4 (45) = 1340;


F1,2,3,4 (60) = 1420;


F1,2,3,4 (75) = 1540;


F1,2,3,4 (90) = 1760;


F1,2,3,4 (105) = 2010;


F1,2,3,4 (120) = 2250;


F1,2,3,4 (135) = 2610;


F1,2,3,4 (150) = 2710;


F1,2,3,4 (165) = 2760;


F1,2,3,4 (180) = 2850;


F1,2,3,4 (195) = 2950.


4) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються для п’яти об’єктів.


Розрахунок проведемо за формулою:


F1,2,3,4,5 (А) = max [ F1,2,3,4(A) + f5 (A - x) ];


0 £ x £ 195;


0 £ A £ 195.


Результати розрахунків представлені у таблиці 3.5.


Значення F1,2,3,4,5 (А) у результаті розрахунку будуть такими:


F1,2,3,4,5 (0) = 1690;


F1,2,3,4,5 (15) = 2070;


F1,2,3,4,5 (30) = 2850;


F1,2,3,4,5 (45) = 3220;


F1,2,3,4,5 (60) = 4010;


F1,2,3,4,5 (75) = 4590;


F1,2,3,4,5 (90) = 4960;


F1,2,3,4,5 (105) = 5210;


F1,2,3,4,5 (120) = 5840;


F1,2,3,4,5 (135) = 6210;


F1,2,3,4,5 (150) = 6390;


F1,2,3,4,5 (165) = 6510;


F1,2,3,4,5 (180) = 6030;


F1,2,3,4,5 (195) = 6790.


Таблиця 3.4 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого, другого, третього та четвертого об’єктів

























































































































































































х4 = А - х

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

f4 (А - x)

А

F1,2,3 (x)

160

260

310

360

370

410

430

440

460

480

500

510

570

610

0

680

840

940

990

1040

1050

1090

1110

1120

1140

1160

1180

1190

1250

1290

15

950

1110

1210

1260

1310

1320

1360

1380

1390

1410

1430

1450

1460

1520

30

1080

1240

1340

1390

1440

1450

1490

1510

1520

1540

1560

1580

1590

45

1150

1310

1410

1460

1510

1520

1560

1580

1590

1610

1630

1650

60

1260

1420

1520

1570

1620

1630

1670

1690

1700

1720

1740

75

1380

1540

1640

1690

1740

1750

1790

1810

1820

1840

90

1600

1760

1860

1910

1960

1970

2010

2030

2040

105

1850

2010

2110

2160

2210

2220

2260

2280

120

2090

2250

2350

2400

2450

2460

2500

135

2450

2610

2710

2760

2810

2820

150

2480

2640

2740

2790

2840

165

2560

2720

2820

2870

180

2690

2850

2950

195

2730

2890

Таблиця 3.5 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого, другого, третього, четвертого та п’ятого об’єктів

















































d>

5890










































































































































х5 = А - х

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

f5 (А - x)

А


F1,2,3,4 (x)

850

1230

2010

2090

3170

3750

4000

4010

5000

5050

5100

5200

5300

5400

0

840

1690

2070

2850

2930

4010

4590

4840

4850

5840

5940

6040

6140

6240

15

1210

2060

2440

3220

3300

4380

4960

5210

5220

6210

6260

6310

6410

6510

30

1390

2240

2620

3400

3480

4560

5140

5390

5400

6390

6440

6490

6590

45

1510

2360

2740

3520

3600

4680

5260

5510

5520

6510

6560

6610

60

1630

2480

2860

3640

3720

4800

5380

5630

5640

6630

6680

75

1790

2640

3020

3800

3880

4960

5540

5790

5800

6790

90

2030

2880

3260

4040

4120

5200

5780

6030

6040

105

2290

3140

3520

4300

4380

5460

6040

6290

120

2550

3400

3780

4560

4640

5720

6300

135

2930

3780

4160

4940

5020

6100

150

2980

3830

4210

4990

5070

165

3070

3920

4300

5080

180

3260

4110

4490

195

3340

4190

5) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються для шести об’єктів.


Розрахунок проведемо за формулою:


F1,2,3,4,5,6 (А) = max [ F1,2,3,4,5(A) + f6 (A - x) ];


0 £ x £ 195;


0 £ A £ 195.


Результати розрахунків представлені у таблиці 3.6.


Значення F1,2,3,4,5,6 (А) у результаті розрахунку будуть такими:


F1,2,3,4,5,6 (0) = 1735;


F1,2,3,4,5,6 (15) = 2485;


F1,2,3,4,5,6 (30) = 3445;


F1,2,3,4,5,6 (45) = 3645;


F1,2,3,4,5,6 (60) = 4845;


F1,2,3,4,5,6 (75) = 5585;


F1,2,3,4,5,6 (90) = 6075;


F1,2,3,4,5,6 (105) = 6345;


F1,2,3,4,5,6 (120) = 7595;


F1,2,3,4,5,6 (135) = 8025;


F1,2,3,4,5,6 (150) = 8125;


F1,2,3,4,5,6 (165) = 8315;


F1,2,3,4,5,6 (180) = 8605;


F1,2,3,4,5,6 (195) = 8785.


На цьому перший етап розв'язання задачі динамічного програмування закінчується. Перейдемо до другого етапу розв'язання задачі динамічного програмування - безумовної оптимізації [9]. На цьому етапі використовуються попередні розрахунки (таблиці 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6). Визначимо оптимальний розмір коштів, що вкладається в розвиток об’єктів для А = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195 тис. грн. Для цього виконаємо наступні розрахунки.


Нехай обсяг коштів, виділений на розвиток об’єктів, складає А = 195 тис. грн. Визначимо обсяг коштів на розвиток шостого об’єкта. Для цього використовуємо таблицю 3.6. Виберемо діагональ, що відповідає А = 195, з цих чисел візьмемо максимальне F1,2,3,4,5,6 (195) = 8785 тис. м3. Відзначаємо стовпчик, у якому стоїть ця величина. Далі визначаємо у відзначеному стовпчику обсяг коштів у шостий об’єкт – х6 = 0тис. грн.


Таблиця 3.6 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого, другого, третього, четвертого, п’ятого та шостого об’єктів

























































































































































































х6 = А - х

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

f6 (А - x)

А


F1,2,3,4,5 (x)

45

57

69

81

93

105

117

129

141

153

165

177

189

201

0

1690

1735

1747

1759

1771

1783

1795

1807

1819

1831

1843

1855

1867

1879

1891

15

2440

2485

2497

2509

2521

2533

2545

2557

2569

2581

2593

2605

2617

2629

30

3400

3445

3457

3469

3481

3493

3505

3517

3529

3541

3553

3565

3577

45

3600

3645

3657

3669

3681

3693

3705

3717

3729

3741

3753

3765

60

4800

4845

4857

4869

4881

4893

4905

4917

4929

4941

4953

75

5540

5585

5597

5609

5621

5633

5645

5657

5669

5681

90

6030

6075

6087

6099

6111

6123

6135

6147

6159

105

6300

6345

6357

6369

6381

6393

6405

6417

120

7550

7595

7607

7619

7631

7643

7655

135

7980

8025

8037

8049

8061

8073

150

8080

8125

8137

8149

8161

165

8270

8315

8327

8339

180

8560

8605

8617

195

8740

8785

На розвиток першого, другого, третього, четвертого та п’ятого об’єктів залишається:


А = 195 – х6 = 195 тис. грн.


Визначимо обсяг коштів, виділений на розвиток п’ятого об’єкта. Для цього використовуємо таблицю 3.5. Виберемо в цій таблиці діагональ, що відповідає А = 195 тис. грн. Відзначаємо стовпчик, у якому стоїть максимальна (виділена) величина продуктивності F1,2,3,4,5 (195) = 6790 тис. м3. Визначаємо значення х5 = 120 тис. грн. у відзначеному стовпчику.


На розвиток першого, другого та третього об’єктів залишається сума:


А = 195 – х6 – х5 =75 тис. грн.


Визначимо обсяг коштів на розвиток четвертого об’єкта. Використовуємо для цього таблицю 3.4. Виберемо в таблиці діагональ, що відповідає А = 75 тис. грн. Відзначаємо стовпчик із максимальною величиною продуктивності F1,2,3,4 (75) = 1540 тис. м3. Тоді в цьому стовпчику х4 = 0 тис. грн.


Обсяг коштів на розвиток першого, другого та третього об’єктів складатиме:


А = 195 – х6 – х5 – х4 =75 тис. грн.


Цьому значенню відповідає продуктивність F1,2,3 (75) = 1190 тис. м3.


Визначаємо значення х3 = 15 тис. грн. у відзначеному стовпчику (таблицю 3.3).


На розвиток першого та другого об’єктів залишається сума:


А = 195 – х6 – х5 – х4 – х3 =60 тис. грн.


Визначимо обсяг коштів на розвиток другого об’єкта. Використовуємо для цього таблицю 3.2. Виберемо в таблиці діагональ, що відповідає А = 60 тис. грн. Відзначаємо стовпчик із максимальною величиною продуктивності F1,2 (60) = 650 тис. м3. Тоді в цьому стовпчику х2 = 45 тис. грн.


Визначимо обсяг коштів на розвиток першого об’єкта:


А = 195 – х6 – х5 – х4 – х3 – х2 =15 тис. грн.


Таким чином, для коштів обсягом А = 195 тис. грн. оптимальним є вкладення в розвиток Кайдакської насосно-фільтрувальної станції 15 тис. грн., Ломовської насосно-фільтрувальної станції - 45 тис. грн., Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег" - 15 тис. грн. та Лівобережної станції аерації - 120 тис. грн. Вкладання грошей в розвиток Центральної станції аерації та Південної станції аерації не є можливим, тому що обсяг коштів вичерпано. При цьому сумарна продуктивність шести об’єктів складе 8785 тис. м3. Оптимальний розподіл коштів на реконструкцію, яка буде проводитися у 2009 році наведений у наступній таблиці.


Таблиця 3.7 – Оптимальний розподіл коштів між об’єктами реконструкції МКВП "Днепроводоканалу"






























№ п/п

Об’єкт реконструкції

Обсяг коштів


(тис. грн.)

1

Кайдакська насосно-фільтрувальна станція

15

2

Ломовська насосно-фільтрувальна станція

45

3

Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег"

15

4

Центральна станція аерації

0

5

Лівобережна станція аерації

120

6

Південна станція аерації

0

У зв’язку з тим, що вкладання грошей у розвиток Центральної та Південної станцій аерації у 2009 році не є можливим, реконструкція цих об’єктів буде проводитися у 2005 році. Кошти для проведення всіх необхідних робіт будуть виділені з місцевого бюджету.


3.2 Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську


Прогнозні розрахунки здійснено за послугами водо-, теплопостачання та водовідведення у м. Дніпропетровську. Базою для розрахунків послужили: 1) оцінки доходів і витрат домогосподарств (одержані методом "малих територій" на підставі даних Держкомстату за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2005 році) [12]; 2) результати вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську, проведеного у грудні 2006 року [11]; 3) дані про суми нарахувань комунальних підприємств за надані населенню послуги станом на лютий 2007 року [12].


При моделюванні платоспроможного попиту використовувалося два підходи.


3.2.1 Аналіз попиту на комунальні послуги за допомогою методу статистичних групувань


Метод статистичних групувань використовується для аналізу реакції однорідних груп споживачів на зміну основних факторних ознак (зокрема, доходів, тарифів), які визначають попит населення на комунальні послуги. За допомогою цього методу вивчаються структурні зрушення в попиті, головним чином шляхом оцінювання та аналізу емпіричних коефіцієнтів еластичності, які характеризують інтенсивність зміни попиту при зміні фактору, який його визначає, на 1%. Метою аналізу коефіцієнтів еластичності є визначення ступеню впливу зміни основних факторних ознак на попит.


Коефіцієнти еластичності було розраховано лише для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники (за даними вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг, яке було проведено у грудні 2006 року, лічильниками холодної води обладнано оселі 27,5% домогосподарств; лічильниками гарячої води – 37% домогосподарств). Це обумовлено тим, що вплив доходів на обсяг споживання послуги безпосередньо реалізується лише за умови, що домогосподарство може впливати на обсяги споживання і регулювати їх залежно від реальних доходів.


Для домогосподарств, які не мають індивідуальних лічильників, еластичність попиту як за доходом, так і за тарифами, розраховувати неможливо, оскільки вони мають лише дві альтернативи – або сплачувати нарахування і споживати скільки потрібно, або відмовитися від оплати послуги чи її споживання взагалі.


3.2.1.1 Оцінка коефіцієнту еластичності за доходом


Розрахунок коефіцієнтів еластичності попиту за доходом здійснювався окремо за послугами холодного і гарячого водопостачання за формулою:


, (3.1)


де - середній по місту обсяг спожитої холодної/гарячої води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);


Y - середньодушовий сукупний дохід по місту (грн.);


D - символ, що позначає абсолютну зміну.


Розрахунки були виконані на базі даних комунальних підприємств про обсяги спожитих послуг домогосподарствами з лічильниками у лютому 2007 року [11].


Всі домогосподарства, які мають лічильники, були розшаровані медіанним доходом на дві рівні групи і розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної (гарячої) води та середньодушові доходи [12].


У таблиці 3.8 наведено результати розрахунків.


Таблиця 3.8 - Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної/гарячої води)











Вид послуги

Розрахунок показника

Холодне водопостачання


Гаряче водопостачання



Отже, як видно з наведених даних:


· платоспроможний попит на холодну і гарячу воду зростає з ростом доходів населення. Зокрема, значення коефіцієнта еластичності Einc=0,812 означає, що при зростанні рівня доходу домогосподарства на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зростає на 0,812%. Іншими словами, для домогосподарства з середньодушовим доходом 230 грн. на місяць при зростанні рівня доходу на 23 грн. на одну особу (на 10%) платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання підвищиться на 8,12%, або на 2,36*0,0812=0,19 м3 на особу на місяць;


· значення коефіцієнтів еластичності є меншим за одиницю (тобто попит зростає повільніше за доходи), що в цілому характерно для попиту на житлово-комунальні послуги.


3.2.1.2 Оцінка коефіцієнту еластичності за ціною


Оцінити еластичність попиту за ціною (тарифом) у даному випадку проблематично, оскільки тарифи на послуги, що розглядаються, фактично з 2005 року залишалися незмінними [13].


Для наближеної оцінки коефіцієнту еластичності попиту за ціною можна скористатися тим фактом, що починаючи з 2007 року було відновлено надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, в результаті чого домогосподарства фактично стали оплачувати послуги за різними тарифами. Розмір пільги складає переважно 50%, хоча є домогосподарства, які одержують 75-ти та 100-відсоткові пільги [13].


Розрахунок коефіцієнта еластичності попиту за ціною (тарифом) здійснювався за формулою:


, (3.2)


де - середній по місту обсяг спожитої холодної води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);


– фактична (з врахуванням пільг) ціна (тариф) на послугу холодного водопостачання (грн./);


D - символ, що позначає абсолютну зміну.


Всі домогосподарства, які мають лічильники холодної води, були розшаровані на дві групи – пільговики і непільговики. Розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної води та розмір пільги [11].


У таблиці 3.9 наведено результати розрахунків.


Таблиця 3.9 - Коефіцієнт еластичності попиту за ціною послуги (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної води)








Вид послуги

Розрахунок показника

Холодне водопостачання



Як видно з наведених даних, платоспроможний попит населення на холодну воду зменшується зі зростанням тарифів. Значення коефіцієнта еластичності = - 0,220 означає, що при зростанні тарифу на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зменшується на 0,220%.


Слід також зауважити, що для аналізу зміни попиту залежно від ціни можна використовувати той факт, що значення коефіцієнту еластичності за ціною для послуг холодного водопостачання, як правило, коливається в межах від -0,2 до –0,5.


3.2.2 Прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності


Модель було побудовано на базі даних вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг та баз даних комунальних підприємств про суми нарахувань за надані домогосподарствам послуги [12]. З цією метою в масивах мікроданих було створено нові змінні:


1) "Чи згодні Ви платити більше за холодне водопостачання та водовідведення?". Ця змінна приймала значення 1, якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами холодного водопостачання та водовідведення;


2) "Чи згодні Ви платити більше за централізоване гаряче водопостачання?" Ця змінна приймала значення 1 якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами гарячого водопостачання;


3) "Чи згодні Ви платити більше за централізоване опалення?". Змінна приймала значення 1 якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами централізованого опалення.


На основі цих змінних було створено результативну ознаку "бажання платити більше за послуги належної якості" по кожній групі домогосподарств, які визначаються обраними факторними змінними (дивіться нижче), і користуються відповідними послугами. Бажання платити більше по кожній групі визначалось як відношення кількості домогосподарств, які бажають платити більше, до всіх обстежених домогосподарств.


В якості факторних змінних використовувалися такі бінарні ознаки:


1) HSIZE_2 – домогосподарство складається з двох осіб (1 – так, 0 - ні);


HSIZE_3 – домогосподарство складається з трьох осіб (1 – так, 0 - ні);


HSIZE_4 – домогосподарство складається з чотирьох та більше осіб (1 – так, 0 - ні);


2) INC_2 – домогосподарство належить до другої квінтильної групи (1 – так, 0 - ні);


INC_3 – домогосподарство належить до третьої квінтильної групи (1 – так, 0 - ні);


INC_4 – домогосподарство належить до четвертої квінтильної групи (1 – так, 0 - ні);


INC_5 – домогосподарство належить до п’ятої квінтильної групи (1 – так, 0 - ні);


3) ID_PENS - наявність в домогосподарстві пенсіонерів (1 – так, 0 - ні);


4) ID_CH3 - наявність в домогосподарстві дітей віком до 3 років (1 – так, 0 - ні).


Окрім цих змінних, які за результатами виконаних досліджень увійшли до кінцевих моделей, було розглянуто чимало інших бінарних змінних (наявність в домогосподарстві дітей, наявність працюючих осіб, місце розташування домогосподарства, тип житла тощо), вплив яких на готовність платити більше виявився відносно незначним.


Загальний вигляд лінійної імовірнісної моделі для кожної послуги задається формулою:


, (3.3)


де - емпірична імовірність готовності сплачувати більше за більш якісну послугу;


- бінарні факторні змінні (група за доходом, розмір домогосподарства тощо), ;


- вільний член, який має значення емпіричної імовірності готовності сплачувати більше для групи домогосподарств, яка відповідає нульовим значенням всіх бінарних факторних ознак;


- коефіцієнти регресії, які відображають вплив кожної факторної змінної (при =1) на емпіричну імовірність готовності сплачувати більше, .


Результати моделювання. Моделі будувались для домогосподарств, які споживають послуги холодного водопостачання та водовідведення, централізованого гарячого водопостачання, центрального опалення.


Кінцевий вигляд моделей, які були побудовані на даному етапі дослідження, наведено у таблиці 3.10.


Таблиця 3.10 - Готовність населення оплачувати за більш високими тарифами послуги кращої якості






















№

Модель

Середня готовність сплачувати

Характеристики якості моделі

1

Для домогосподарств, які споживають послуги холодного водопостачання та водовідведення
:

0,285




()

2

Для домогосподарств, які споживають послуги централізованого гарячого водопостачання:



0,290



()

3

Для домогосподарств, які споживають послуги центрального опалення:



0,284



()

Слід пам'ятати, що всі незалежні (факторні) ознаки в цій моделі є бінарними змінними, тобто вони можуть приймати лише одне із двох можливих значень (0 або 1) (додаток Д).


Необхідно звернути увагу, що в окремих моделях, наведених у таблиці 3.10, використовуються не всі факторні ознаки, перелічені вище. Наприклад, модель за послугою холодного водопостачання та водовідведення не містить змінних INC2, INC3, HSIZE_2. Це відображає той факт, що вказані змінні несуттєво впливають на значення результативної ознаки (коефіцієнти при них значно менші від коефіцієнтів при інших факторних змінних), а їх використання погіршує якість моделі.


Крім того, при моделюванні слід враховувати, що відсутність змінних INC2, INC3 означає, що домогосподарства з доходами, які відповідають першій, другій і третій квінтильним групам розглядаються як домогосподарства однієї групи за доходами. Аналогічно відсутність змінної HSIZE_2 означає, що домогосподарства, які складаються з 1 або 2 осіб, розглядаються як домогосподарства однієї групи за розміром.


Основними характеристиками якості обрано коефіцієнт детермінації R2 та F-відношення.


Коефіцієнт детермінації показує частку змін результативної ознаки (дисперсії результативної ознаки), яка пояснюється регресійною моделлю. змінюється від 0 до 1. Чим ближчі значення до 1, тим краще лінійна модель апроксимує результативну ознаку.


- відношення відображає ступінь взаємозв’язку між результативною і факторними ознаками. Якщо розрахункове значення F- відношення перевищує критичне, то це свідчить про наявність взаємозв’язку між результативною та факторними ознаками. У таблиці 3.10 наведено також критичні значення F- відношення для 95-ої процентілі F- розподілу. Це відповідає 95% імовірності наявності взаємозв’язку між результативною та факторними ознаками.


Значення цих характеристик для кожної із одержаних моделей наведено у таблиці 3.10. Оскільки у всіх випадках значення коефіцієнта детермінації є близьким до 1, а розрахункове значення F- відношення суттєво перевищує його критичне значення , є всі підстави стверджувати, що зв'язок між результативною та обраними факторними ознаками адекватно описується одержаними регресійними рівняннями.


Розглянемо зміст та правило користування моделлю, наведеними в таблиці 3.10.


Приклад 1. Розглянемо спершу модель прогнозування готовності споживачів послуг холодного водопостачання та водовідведення платити більше за послуги кращої якості. Ця модель має вигляд (таблиця 3.10, модель 1):



Інтерпретацію значень параметрів цього рівняння наведено в таблиці 3.11.


Таблиця 3.11 - Приклад інтерпретації параметрів регресійного рівняння


































Параметр

Значення параметру

Пояснення

Вільний член рівняння

+0.177

Це готовність платити більше за більш якісні послуги холодного водопостачання та водовідведення тих домогосподарств, які складаються з однієї або двох осіб, належать за рівнем доходів до першої, другої або третьої квінтильної групи, не мають у своєму складі дітей у віці до 3-х років та пенсіонерів. А саме, 17,7% таких домогосподарств готові платити більше

Коефіцієнт регресії при змінній INC4

+0.144

За інших рівних умов для домогосподарств, які належать до четвертої квінтильної групи за рівнем доходів, готовність платити більше зростає в середньому на 14,4%


Коефіцієнт регресії при змінній INC5

+0.201

За інших рівних умов для домогосподарств, які належать за рівнем доходів до п’ятої квінтильної групи, готовність платити більше зростає в середньому на 20,1%


Коефіцієнт регресії при змінній HSIZE 3

+0.101

За інших рівних умов для домогосподарств, які складаються з трьох осіб, готовність платити більше зростає в середньому на 10,1 %


Коефіцієнт регресії при змінній HSIZE 4

+0.193

За інших рівних умов для домогосподарств, які складаються з чотирьох і більше осіб, готовність платити більше зростає в середньому на 19,3 %


Коефіцієнт регресії при змінній ID_PENS

-0.124

За інших рівних умов для домогосподарств, які мають у своєму складі пенсіонерів, готовність платити більше зменшується в середньому на 12,4%

Коефіцієнт регресії при змінній ID_CH3

+0.196

За інших рівних умов для домогосподарств, які мають у своєму складі дітей віком до трьох років, готовність платити більше зростає в середньому на 19,6%

Використовуючи це рівняння, можна розрахувати готовність платити більше для будь-якого домогосподарства із 55 можливих типів, які представлено у додатку Д.


Зокрема, розглянемо домогосподарство з набором факторних ознак за номером 1. Таке домогосподарство складається з однієї або двох осіб (оскільки HSIZE_3 = HSIZE_4 = 0), належить за рівнем доходів до першої, другої або третьої квінтильних груп (оскільки INC4 = INC5 = 0), не має у своєму складі пенсіонерів (ID_PENS = 0) та дітей у віці до 3-х років (ID_CH3 = 0). Для такого домогосподарства готовність сплачувати більш високі тарифи за послуги холодного водопостачання та водовідведення складає:



Іншими словами, лише 17,7% таких домогосподарств готові платити більше за послуги вищої якості.


Приклад 2. Розглянемо далі модель прогнозування готовності споживачів послуг гарячого водопостачання платити більше за послуги кращої якості. Ця модель має вигляд (таблиця 3.10, модель 2):



Параметри цього рівняння пояснюються аналогічно тому, як це було зроблено у прикладі 1. Зокрема, вільний член рівняння +0.017 означає, що у домогосподарств, які складаються з однієї або двох осіб, належать за рівнем доходів до першої, другої або третьої квінтильних груп, не мають у своєму складі пенсіонерів та дітей у віці до трьох років, готовність платити за послуги гарячого водопостачання складає в середньому 1,7%. Коефіцієнт регресії, наприклад, при змінній INC5, який становить +0.319, означає те, що за інших рівних умов для домогосподарств, які належать до п’ятої квінтильної групи за рівнем доходів, готовність платити більше зростає в середньому на 31,9%.


Використовуючи дане рівняння, розрахуємо готовність платити для домогосподарства, яке складається з 4 або більше осіб (HSIZE_4 = 1), належить за рівнем доходів до п’ятого (найвищого) квінтилю (INC5= 1) і має у своєму складі дітей у віці до 3-х років (ID_CH3 = 1). Цей тип домогосподарства розміщено у додатку Д під номером 16.


Для такого домогосподарства готовність сплачувати більш високі тарифи за послуги гарячого водопостачання складає:



Тобто, близько 89% домогосподарств такого типу готові сплачувати більш високі тарифи за гарячу воду, якщо якість цієї послуги покращиться.


У таблиці 3.10 наведено також середні значення готовності платити більше за кожним видом послуги окремо, які були розраховані як середньозважені з врахуванням кількості домогосподарств кожного типу. На підставі цих даних, приходимо до висновку, що готові сплачувати більше за вищу якість:


· 28,5% домогосподарств - за послуги холодного водопостачання та водовідведення;


· 29,0% домогосподарств - за послуги централізованого гарячого водопостачання;


· 28,4% домогосподарств - за послуги центрального опалення.


Отже, в цілому, населення найшвидше є готовим оплачувати за більш високими тарифами послуги централізованого гарячого водопостачання порівняно з іншими видами комунальних послуг.


Готовність платити більше залежно від типу домогосподарства. На основі використання цієї моделі було розраховано середню готовність оплачувати комунальні послуги за більш високими тарифами для домогосподарств різного типу і складу. Зокрема, було проведено додаткові розрахунки для домогосподарств залежно від:


1) рівня середньодушових сукупних доходів (табл. 3.12);


2) кількості членів сім'ї (табл. 3.13);


3) наявності у їхньому складі пенсіонерів (табл. 3.14);


4) наявності у їхньому складі дітей у віці до 3 років (табл. 3.15);


Як свідчать результати аналізу:


· вищою є готовність платити у домогосподарств, які складаються з трьох та більшої кількості осіб;


· наявність у складі домогосподарств пенсіонерів завжди негативно впливає на готовність сплачувати більш високі тарифи;


· щодо дітей у віці до 3-х років, то їх наявність у складі домогосподарства позитивно впливає на готовність платити більше.


Разом з тим, результати розрахунків, наведені у таблиці 3.12, не відображають наявність чіткого зв'язку між середньодушовими сукупними доходами домогосподарств та їх готовністю платити більше. Це пояснюється тим, що в таблицях наведено середні значення готовності платити, які визначаються впливом декількох факторів одночасно. А саме, одержані результати сформовано під впливом таких факторів, як доход, розмір домогосподарства, наявність дітей та пенсіонерів (а їх вплив на готовність платити є різним як за напрямком, так і за інтенсивністю).


Більш чіткий взаємозв'язок між доходами та готовністю домогосподарств платити більше простежується у моделях, наведених у таблиці 3.10. Зокрема, результати свідчать, що домогосподарства, які належать до вищих квінтилей за рівнем доходів, за інших рівних умов висловлюють більшу готовність сплачувати послуги за вищими тарифами.


Недоліком лінійної імовірнісної моделі є те, що інколи значення показника "готовність платити більше" може перевищувати одиницю або ж бути від’ємним (наприклад, для домогосподарств, які складаються з однієї особи пенсіонера і відносяться до першого квінтиля за доходами, готовність оплачувати за вищими тарифами послуги гарячого водопостачання дорівнює – 0.023). У таких випадках слід вважати, що значення готовності сплачувати більш високі тарифи дорівнює відповідно 1 та 0.


Таблиця 3.12 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від рівня середньодушових сукупних доходів




























































Групи за сукупними доходами на особу

Середній розмір домогос-подарства (осіб)

Частка домогоспо-дарств з пенсіонерами (%)

Частка домогоспо-дарств з дітьми до 3 років


(%)

середня готовність сплачувати більше


(у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу)

за холодне водопостачання та водовідведення

за централізоване гаряче водопостачання


за центральне опалення

1

3,69

32,10

13,38

29,82

29,43

29,13

2

3,32

24,26

7,03

31,01

24,10

29,51

3

2,55

30,19

4,86

26,64

28,88

28,05

4

2,12

41,47

2,54

28,69

32,40

28,33

5

1,50

48,21

1,90

26,20

30,45

26,66

Всього

2,64

35,25

5,94

28,48

28,96

28,35

Таблиця 3.13 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від кількості членів


































розмір домогосподарства

середня готовність сплачувати більше


(у % до загальної кількості сімей , що мають відповідну послугу)

за водопостачання та водовідведення

за централізоване гаряче водопостачання


за центральне опалення

одна особа

19,95

23,87

20,91

дві особи

25,26

27,26

24,73

три особи

31,31

29,64

31,96

чотири та більше осіб

32,40

31,30

31,39

Всього

28,48

28,96

28,35

Таблиця 3.14 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від наявності у їхньому складі пенсіонерів
























наявність пенсіонерів в домогосподарстві

середня готовність сплачувати більше


(у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу)

за водопостачання та водовідведення

за централізоване гаряче водопостачання


за центральне опалення

немає пенсіонерів

33,92

31,72

32,96

є пенсіонери

17,98

19,45

17,84

Всього

28,48

28,96

28,35

Таблиця 3.15 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від наявності у їхньому складі дітей у віці до трьох років
























наявність в домогосподарстві дітей до трьох років

середня готовність сплачувати більше


(у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу)

за водопостачання та водовідведення

за централізоване гаряче водопостачання


за центральне опалення

Ні

27,37

27,37

27,08

Так

45,82

53,06

47,07

Всього

28,48

28,96

28,35

4 Проектування і розробка інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення інформаційної системи


Розвиток комп’ютерної інформаційної технології нерозривно пов’язаний з розвитком інформаційних систем, які в економіці використовуються для автоматизованого (людини-машинного) розв’язування економічних задач. Для розв’язування будь-якої задачі з допомогою комп’ютера необхідно створити інформаційне забезпечення (забезпечити розрахунки потрібними даними) і математичне забезпечення (створити математичну модель розв’язування задачі, за якою складається програма для електронно-обчислювальної машини (ЕОМ). Спрощену схему розв’язування економічної задачі, у даному випадку, оптимального розподілу інвестицій, зображено на рисунку 4.1. Необхідна для розв’язування інформація може надходити безпосередньо (вхідна інформація) або через систему інформаційного забезпечення, яка може поповнюватися за рахунок нової інформації.



Рисунок 4.1 - Схема автоматизованого розв’язування економічних задач


4.1 Інформаційне забезпечення


Загальна характеристика інформаційного забезпечення


Загальну структуру інформаційного забезпечення представлено на рисунку 4.2. Важливою складовою інформаційного забезпечення є інформаційна база, що складається з машинної і позамашинної інформаційної бази.



Рисунок 4.2 - Структура інформаційного забезпечення


Машинна інформаційна база – частина інформаційної бази ІС, що являє собою сукупність інформаційних файлів, що зберігаються в пам'яті ЕОМ і на магнітних носіях.


Машинна інформаційна база складається з інформаційних файлів, що можуть бути організовані у виді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних чи файлів у виді бази даних, тобто інтегрованої сукупності зв'язаних між собою файлів, якими керує система керування базами даних (СУБД).


Файл – це ідентифікована сукупність логічно зв'язаних між собою даних, що розташовані поза програмою в зовнішній пам'яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.


Організація збирання й передавання первинної інформації


Первинна інформація збирається автоматизовано, тобто виписування первинного документа відбувається за допомогою технічного устаткування що доповнюється рівнобіжним формуванням машинного носія. У випадку автоматичного збору інформації вона автоматично реєструється.


Перелік джерел та носіїв інформації:


- продуктивність об’єктів, яка установлена на основі техніко-економічних розрахунків;


- оцінки доходів і витрат домогосподарств (одержані методом "малих територій" на підставі даних Держкомстату за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2005 році);


- результати вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську, проведеного у грудні 2006 року;


- дані про суми нарахувань комунальних підприємств за надані населенню послуги станом на лютий 2007 року.


Побудова системи класифікації та кодування


Класифікація і кодування – це дві невід'ємні частини одного процесу – перекладу різної економічної інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ.


Класифікація – це поділ об'єктів на частині по їхній подобі чи відмінності згідно з прийнятими методами.


Кодування – це створення і присвоєння коду класифікаційному групуванню й об'єкту класифікації (чи присвоєння об'єкту визначеного коду).


Класифікатори техніко-економічної інформації можуть створюватися системним чи локальним способом. По системному способі інформація класифікується з урахуванням вимог різних рівнів керування (підприємство, міністерство, відомство й ін.), по локальному – у рамках одного підприємства, чи організації установи.


Класифікація та кодування об’єктів відбувається за допомогою абревіатур їх повної назви, а також нумерування. Кодування відбувається локальним способом.


Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів


Всі форми документів розроблені відповідно до державних стандартів та узгоджені відповідно.


4.2 Організаційне забезпечення


Посібник користувача наведений у додатку Е і має такі підрозділи:


- вступ;


- системні вимоги


- підготовка до роботи;


- опис операцій;


- аварійні ситуації.


4.3 Технічне забезпечення


Для створення інформаційної системи управління для вирішення задач економіко-математичного моделювання може використовуватися на автоматизованому робочому місці (АРМ) будь-якого працівника управління МКВП "Дніпроводоканалу". Установлена на АРМ комп’ютерна техніка має відповідати таким мінімальним вимогам:


- процесор AMD Athlon XP;


- системна плата;


- оперативна пам’ять не менше 32 Мбайт;


- жорсткий диск (об’їм не менше 6 Гбайт);


- накопичувач гнучких магнітних дисків;


- привід CD-ROM;


- клавіатура;


- маніпулятор "миша";


- монітор;


- принтер;


- модем.


4.4 Програмне забезпечення


Програмне забезпечення системи є взаємопов’язаним комплексом модулів, об’єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий режим розв’язку задачі. При цьому користувачу надана можливість в діалоговому режимі управляти роботою програми.


Загальна характеристика програмного забезпечення


Для реалізації об’єкта розроблення необхідна операційна система Windows 9x, інтегрований пакет Microsoft Office. Безпосередньо для створення інформаційної системи використан додаток Microsoft Excel. Вибір цього пакета прикладних програм зумовлений тим, що він є найдоступнішим та найпопулярнішим у наш час. Важливим є такий аспект, що для користування цим пакетом непотрібно особливих знань та умінь.


Microsoft Excel є найбільш потужним засобом розробки інформаційних систем, що сполучає в собі переваги як табличного процесора, та і засобів візуального програмування - убудованої мови Visual Basic for Applications (VBA). За допомогою VBA розроблювачі можуть поєднувати більш 100 об'єктів і близько 400 інших убудованих додатків (функцій, надбудов і т.п.), що дозволяє створювати гнучкі і розвинені інформаційні системи. В Ехсеl можна також поєднувати частини систем, розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легко інтегрувати їх з іншими офісними додатками. Exсel може бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включає набір об'єктів обробки даних, що є найбільш передовим. В даний час на базі інструментальних засобів Exсel уже створені тисячі інформаційних систем, що успішно використовуються в усьому світі. З огляду на зазначені переваги варто очікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Exсel і VBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть до розуміння того, що використовуючи Exсel, вони зможуть створювати інформаційні системи з меншими витратами часу і коштів.


Схема програми


Інформаційна система розроблена на основі кнопочного інтерфейсу робочого аркуша, за допомогою якого переміщення по додатку найбільш зрозуміле для користувача.


Для ініціалізації інформаційної системи використовується заставка, у якості якої використано робочий аркуш, перетворений у форму (рисунок 4.3). Заставка виводиться відразу ж при запуску додатка. На ній, звичайно, відображається назва, призначення додатка, основні кнопки (Вхід, Вихід, Справка, Про автора).



Рисунок 4.3 – Заставка інформаційної системи


Для керування окремими частинами додатка використовується основна керуюча форма (Головне меню). Головне меню – це форма, у яку користувач попадає при натисканні кнопки Вхід заставки. На ній відображені назва головного меню, елементи керування, що дозволяють переміщатися до різних складових частин додатка, з яких, у свою чергу, реалізовані переходи назад до головного меню. З головного меню передбачений перехід до заставки, де міститься кнопка Вихід, для виходу з додатка (рисунок 4.4).



Рисунок 4.4 – Головне меню інформаційної системи


При розробці інформаційної системи було використано також інтерфейс корстувацьких форм, прикладом якого є інформаційна форма, яка виводиться на екран при натисканні кнопки Про автора (Заставка).


Текст програми


Текст програмного коду для елемента керування Кнопка виглядає наступним чином (на прикладі кнопок Вхід і Справка):


Private Sub Вхід()


Worksheets("Головне меню").Activate


End Sub


Sub Справка()


Dim RetVal


RetVal = Shell("notepad.exe Справка.txt", 1) ' Run Calculator.


End Sub


Для графічного представлення вхідних даних було використано такий елемент управління як перемикач. Текст програмного коду має наступний зміст:


Sub ChangeDiagramm()


Dim rngData As Range


If Лист2.optStr_01.Value = True Then


Set rngData = Лист2.Range("Str_01")


Else


If Лист2.optStr_02.Value = True Then


Set rngData = Лист2.Range("Str_02")


Else


If Лист2.optStr_03.Value = True Then


Set rngData = Лист2.Range("Str_03")


Else


If Лист2.optStr_04.Value = True Then


Set rngData = Лист2.Range("Str_04")


Else


If Лист2.optStr_05.Value = True Then


Set rngData = Лист2.Range("Str_05")


Else


If Лист2.optStr_06.Value = True Then


Set rngData = Лист2.Range("Str_06")


End If


End If


End If


End If


End If


End If


Dim xLabel As Range


Set xLabel = Лист2.Range("Str_x")


Application.ScreenUpdating = False


With Лист2.ChartObjects(1)


.Activate


.Chart.SetSourceData rngData


End With


ActiveWindow.Visible = False


Лист2.Range("A1").Select


End Sub


Private Sub optStr_01_Click()


ChangeDiagramm


End Sub


Private Sub optStr_02_Click()


ChangeDiagramm


End Sub


Private Sub optStr_03_Click()


ChangeDiagramm


End Sub


Private Sub optStr_04_Click()


ChangeDiagramm


End Sub


Private Sub optStr_05_Click()


ChangeDiagramm


End Sub


Private Sub optStr_06_Click()


ChangeDiagramm


End Sub


Програмний код форми про автора виглядає наступним чином:


Private Sub CommandButton1_Click()


Me.Hide


Me.Tag = vbOK


End Sub


Захист проекту від перегляду


Програмний код проекту захищений паролем. Коли захист встановлено, користувач, не знаючи пароля, не зможе переглянути об'єкти проекту, але він зможе запустити редактор VBA і довідатися ім'я проекту у вікні проекту. Якщо користувач спробує розкрити папку захищеного проекту, йому необхідно буде ввести пароль.


5 ОХОРОНА ПРАЦІ


Відповідно до закону України "Про охорону праці" умови праці на робочому місці, безпека технічних процесів роботи машин, механізмів устаткування й інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці [14].


Експлуатація об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ) пов'язано з підвищеною небезпекою, до якої відносяться: загазованысть колодязів, камер, колекторів, небезпека вибуху, удушення й отруєння працюючих; можливість падіння працюючих, при спуску в колодязі; небезпека в колодязях великих діаметрів; можливість обвалення ґрунту при грабарствах; небезпека при зіткненні зі стічною рідиною; можливість наїзду транспорту при роботі на вулиці та ін.


Головною метою органів охорони праці є розробка організаційних і технічних заходів щодо забезпечення безпечних шкідливих умов праці в конкретних виробничих умовах [15].


5.1 Оцінка експлуатаційних особливостей систем ВКГ окремих технологічних процесів


Основні реагенти, які використовуються при висвітленні і знебарвленні води застосовуються сульфати алюмінію [AL2(SO4)3], гашене вапно [Ca(OH)2], хлорне залізо[Fe CL3].


Сполука і дози реагентів, послідовність і місце їхнього введення в оброблювану воду, початок і кінець періоду застосування різних реагентів установлюються на підставі фізико-хімічних, санітарно-бактеріологічних і технологічних аналізів води [14].


Процес змішання в змішувачі існує для швидкого і рівномірного розподілу реагентів в оброблюваній воді. Змішання закінчується протягом 2-3 хв. дозування реагентів.


Контактні висвітлювачі призначені для висвітлення води з додаванням коагулянту через шар зернистого завантаження знизу нагору. Застосовуються висвітлювачі марки ХО1 установок по знезаражуванню води хлором. Для знезаражування води застосовується хлор у газоподібному стані й у виді сполук хлорне вапно [14].


Технологічна схема обробки води наведена на рисунку 5.1.



1 - насосна станція першого підйому; 2 - вхідна камера; 3 – коагулянт; 4 - змішувач; 5 - контактні висвітлювачі; 6 - резервуар з чистою водою; 7 - насосна станція другого підйому


Рисунок 5.1 - Технологічна схема обробки води


Розміщення водопровідних споруджень і мереж, виробничих і допоміжних будинків і приміщень повинні відповідати будівельним нормам і правилам затвердженим Госстроем України і забезпечувати безпеку праці працюючих як у звичайних умовах, так і при аваріях.


Резервуар з чистою водою огороджують з боку можливого наїзду транспорту і механізмів. Вхідна камера, змішувачі і контактні освітлювачі огороджують по зовнішньому периметру. Улаштовують пішохідні доріжки для переходу обслуговуючого персоналу до споруджень, через трубопроводи, а також для обслуговування устаткування [14].


У машинних залах насосних і повітродувних станцій встановлюють пристрої для зниження рівня продуктивного шуму, вібрації (звукопоглинаючі і звукоізолюючі облицювання, кожухи і пружини на агрегатах та ін.).


Території очисних станцій повинні бути огороджені, упоряджені, озеленені, забезпечені зовнішнім освітленням і безпечними підходами до споруджень, як у нормальних умовах, так і у випадках аварійних ситуацій. На територіях повинні бути пристрої, що забезпечують безпеку експлуатації технологічних комунікацій (труб, каналів, лотків) [15].


Електричне освітлення у виробничих приміщеннях повинне дублюватися аварійним освітленням.


При переливі зріджених реагентів контролюють напрямок тари. Підігрів тари відкритим полум'ям не допускається. У приміщеннях для зберігання хлору, поліакриламіду, флокулянта передбачена вентиляція.


Рівень шумів припустимий до виконання робіт з експлуатації водопровідних споруджень, повинен відповідати вимогам, встановленим ДСТ 12.0.004-90.


Персонал, обслуговуючий водопровідні спорудження, повинен пройти інструктаж з техніки безпеки праці - при вступі на роботу; первинний – на робочому місці; повторний - не рідше одного разу в три місяці; позапланові – при порушенні вимог безпеки праці і нещасних випадків, відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.0.004.90.


Працюючі повинні користатися засобами індивідуального захисту за ДСТ 12.04.011-89, виданими їм у відповідність за нормами, затвердженими у встановленому порядку. При виконанні робіт з експлуатаційно-технологічного обслуговування водопровідних споруджень повинні застосовуватися:


а) при роботах на водогінних мережах:


- запобіжні пояси;


- шлангові протигази;


- індикатори газу;


- акумуляторні ліхтарі;


- знаки безпеки;


- огородження;


- ключі і ломи для відкривання кришок колодязів;


- захисні каски;


- шланги – качани для відкривання засувок у колодязях;


- переносні сходи.


б) при роботах у складах реагентів, у хлораторних і дозаторних приміщеннях:


- шлангові протигази;


- кисневі ізолюючі протигази;


- індикатори газу;


- хімічні пінні вогнегасники;


- засіб для дегазації.


в) при роботі з підготовки реагентів:


- захисні окуляри;


- респіратори;


- протигази.


5.2 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів


На підставі ДСТ 12.0.003-74* виявлені наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори.


На насосній станції при транспортуванні реагенту зі складу у видатковий бак виходить підвищення рівня шуму і вібрації на робочому місці. Інтенсивні шум і вібрація діють на людину негативно, що позначається на стані здоров'я людини й, отже, втраті працездатності. Для зниження рівня шуму і вібрації в машинних залах насосних і повітродувних станцій, у залі грузопідйома використовують звуковбирне, звукоізолююче облицювання, кожух і пружини на агрегатах.


Відбувається підвищення температури повітря на насосній станції і підвищення вологості повітря в приміщеннях контактних висвітлювачей. В цих умовах необхідна установка додаткової системи вентиляції, аерації в робочому залі станції і приміщенні.


У денний час доби природне освітлення виробничих приміщень створюється через активні й інші освітлювальні прийоми. На хлораторних установках, висвітлювачах, змішувачах, де необхідно постійне спостереження за ходом виробничого процесу освітленість повинна бути, згідно СНиП II – 4 – 79, не менш 75 лк, а насосних станціях, промивних установках – не менш 50 лк. При роботі в нічний час у місцях з недостатньою освітленістю у працюючих може послабитися зір, буде прогресувати короткозорість.


При експлуатації систем водопостачання й обробці питної води використовуються шкідливі для організму людини речовини: хлор і його сполуки, коагулянт, флокулянт, луги, що можуть спричинити негативні наслідки при зіткненні зі шкірою та слизовими оболонками дихальних шляхів і очей. Не виключені також зниження працездатності, поява безсоння, головної болі, тремтіння пальців рук, а також важкі отруєння. Працюючих на цих об’єктах необхідно забезпечувати: шланговими протигазами, кисневими ізолюючими протигазами, індексаторами газу, хімічними пінними вогнегасниками, засобами для дегазації, рукавичками і захисними окулярами, респіраторами та ін [15].


5.3 Забезпечення пожежної безпеки


Пожежна безпека – це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливів на кожній з небезпечних факторів пожежі й обмеження матеріального збитку від неї.


Вимога, відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.004-91, до способів забезпечення пожежної безпеки системи запобігання пожеж: запобігання пожежі повинне досягатися запобіганням утворення пального середовища і запобіганням утворення в пальному середовищі джерел запалювання.


У проекті передбачається запобігання утворення пального середовища такими способами:


- максимальною механізацією й автоматизацією технічних процесів (включення, відключення і регулювання насосів, засувок), зв'язаних з обмеженням пальних речовин;


- установкою пожежонебезпечного устаткування по можливості в ізольованих приміщеннях, чи на відкритих ділянках;


- застосуванням пристроїв захисту виробничого устаткування з пальними речовинами від ушкоджень і аварій, установлених таких що відключають, що відтинають, і інших пристроїв.


Запобігання утворень у пальному середовищі джерел запалювання досягається підтримкою температури нагрівання поверхні агрегату насосів, механізмів, пристроїв і матеріалів, що можуть ввійти в контакт із пальним середовищем нижче гранично припустимої. яка складає 80% найменшої температури самозапалювання пального.


Вимоги до засобів забезпечення пожежної безпеки, системи протипожежного захисту:


- протипожежний захист у проекті досягається застосуванням автоматичних установок пожежної сигналізації і пожежегасіння;


- організація за допомогою технічних засобів, включаючи автоматичні пристрої своєчасного оповіщення й евакуації людей;


- обмеження поширення пожежі за межі вогнища досягається встановленням гранично припустимих по техніко-економічних розрахунках площ, протипожежних відсіків, секцій, а також поверховості будинків і споруджень, але не більш визначених норм;


- у будинках і спорудженнях передбачають технічні засоби (сходові клітки, протипожежні стіни, зовнішні пожежні сходи, аварійні люки), що мають використовуватися при пожежі і вогненебезпечності конструкцій [15].


5.4 Виконання організаційно-технічних заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці у 2008 році


У 2008 році на виконання комплексних заходів щодо охорони праці освоєно 438,9 тис. грн., за рахунок чого забезпечене виконання наступних заходів:


- обладнано систему опалення з установкою водогрійного котла і приточно-витяжна вентиляція на НСВ-12 Керування по експлуатації каналізаційних споруджень; реконструйована система опалення в будинку фільтрів Ломовської насосно-фільтрувальної станції;


- реконструйовано вентиляційну систему в хімічній, цеховій, радіологічній і бактеріологічній лабораторіях і санітарно-побутові приміщення в будинку фільтрів Кайдакської насосно-фільтрувальної станції;


- реконструйовані санітарно-побутові приміщення електричної ділянки для електромонтерів по ремонту й обслуговуванню електроустаткування Керування по експлуатації водогінних мереж;


- реконструйовано освітлення в електрощитовій у будинку ґрат Лівобережної станції аерації;


- виготовлений і замінений місток для обслуговування засувки в підвалі фільтрів Кайдакської насосно-фільтрувальної станції;


- винесена панель керування насосними агрегатами з машинної зали на диспетчерський пункт на НСВ-6.


- замінено перекриття ремонтних площадок для обслуговування засувок РЧВ і галерей ВНС-3;


- проведено контроль наявності шкідливих речовин у повітрі робочої зони електрогазозварника, верстатника, акумуляторника, коваля;


- придбано нормативні акти про охорону праці, різні види бланків, журнали по охороні праці;


- проведено обов'язкові періодичні медогляди працівників. У 2008 році періодичний медогляд у центрі профілактики і диспансеризації "Джерело" пройшли 872 людини;


- для працівників придбано спецодяг, спецвзуття;


- поліпшено стан санітарно-побутових приміщень для працівників хімічних і бактеріологічних лабораторій.


Виконано ремонт покрівлі над старою машинною залою, на будинку резервуара чистої води, хлораторної, черговим приміщенням охоронців на Кайдакській насосно-фільтрувальній станції.


У результаті виконаних заходів поліпшені умови праці для 148 чоловік.


Випадків профзахворювань, пожеж і загорянь у 2008 році немає.


Кількість травм невиробничого характеру (по дорозі на роботу і з роботи, у побуті) складає - 126 випадків. Кількість днів непрацездатності - 2554.


Усі ці травми розслідувані вчасно і складені акти.


Протягом 2008 року фахівцями МКВП "Дніпроводоканалу" проведене навчання безпечним методам праці робітників у кількості 1874 чоловіка.


ВИСНОВКИ


За результатами проведених досліджень та розрахунків можна зробити наступні висновки.


Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" створено у 1918 році. Підприємство організоване з метою забезпечення безперебійного надання послуг з централізованого водопроводу і водовідведення споживачам, що входять у зону обслуговування. Основні напрямки діяльності підприємства: централізоване водопостачання і водовідведення, розвиток і безпечна експлуатація водопровідно-каналізаційного господарства міста Дніпропетровська.


Експлуатується це господарство колективом керування 3405 чоловік.


Відсоток зносу основних фондів у цілому по підприємству складає 60%, по мережах - 64%, по устаткуванню - 56%. На основні фонди вартістю 88084,5 тис. грн. амортизаційні відрахування не нараховуються через 100% зносу. Експлуатація такого устаткування, мереж і споруджень вимагає значних обсягів капіталовкладень, джерело фінансування на яке відсувне.


Протягом восьми років, включаючи 2007 рік спостерігався спад виробництва питної води. За цей період споживання води зменшилось на 100 млн. м3, або на 43% (2000 р. – 235 млн. м3, 2007 р.- 135 млн. м3). У 2006 році спостерігався найбільш значний спад -35 млн. м3.


У цілому вартість майна підприємства зросла. Однак це збільшення практично цілком пояснюється переоцінкою основних фондів у відповідність з індексом цін, тобто інфляційній складовій.


Якщо ця тенденція збережеться і надалі, то це буде означати неможливість здійснення процесу простого відтворення, не говорячи вже про розширений, тобто це шлях до фінансового і фізичного краху. Сформована ситуація при який знос основних фондів на кінець 2008 року складає 63,2% при питомій вазі активної частини 7,3% є просто катастрофічною.


В цілому підприємство є не ліквідним. Це підтверджено стійкою тенденцією перевищення поточних зобов’язань над поточними активами, що призводить до повної відсутності власних обігових коштів.


Нестача обігового капіталу до сталого росту фінансової залежності від залученого капіталу. Крім того, про фінансову залежність може свідчити від’ємна маневреність власного капіталу. Показники ділової активності свідчать про катастрофічно велику тривалість оборотності коштів в розрахунках (дебіторська заборгованість досягла такого рівну, що термін її повернення 2 роки: 643 дні у 2008, 574 дні за 1 картал 2009 року). Однією з умов, що сприяють підвищенню ефективності виробництва є оптимальний розподіл коштів між об’єктами реконструкції, який був успішно виконаний у третьому розділі дипломної роботи за допомогою динамічного програмування. Джерелом коштів для погашення кредиту від МВКП "Дніпроводоканал" мають стати грошові надходження від реалізації питної води та прийому стоків. Це потребує підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську на підставі аналізу попиту на комунальні послуги за допомогою методу статистичних групувань та прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності населення найшвидше є готовим оплачувати за більш високими тарифами послуги централізованого гарячого водопостачання порівняно з іншими видами комунальних послуг. У четвертому розділі створена інформаційна система яка вирішує поставлені задачі автоматизовано.


У ході виконання дипломної роботи приділялася увага не тільки підвищенню ефективності виробництва, але й охороні праці й екології на підприємстві. Стан охорони праці й екології у МВКП "Дніпроводоканалі" є задовільним, однак необхідно провести заходи, спрямовані на поліпшення умов праці, зниження травматизму і захворювань працівників, поліпшення екологічного стану території.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1 Офіційний сервер Дніпропетровського міськвиконкому (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://www.meria.dp.ua/uprav/upr_voda.php. - Загол. з екрана.


2 Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – 497 с.


3 Економічний аналіз. Навчальний посібник/ За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумученка – К.: КНЕУ, 2006. – 540 с.


4 Анализ хозяйственной деятельности предприятия/ Г.В. Савицкая 2-е изд., - Мн.: ИП "Экоперспектива", 1997.


5 Курс економічного аналізу/ В.М. Іваненко – К.: "Знання-прес", 2006.


6 Економічний аналіз/ В.О. Мец – К.: "Знання-прес", 2006.


7 Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання/ П.Я Попович – Тернопіль, "Економічна думка", 2006.


8 Экономика предприятия/ Под. ред.проф. В.Я. Горфинкеля - М., 1996.


9 Акулич И.Л. Математическое программирование в примерах и задачах.- М.: Высшая школа, 1993.


10 Колемаев В.А. Математическая экономика.- М.: Юнити,1998.


11 Вибіркове обстеження споживачів комунальних послуг у місті Дніпропетровську // Звіт МКВП "Дніпроводоканалу". – Дн-ськ, 30 квітня 2007 р. - 56 с.


12 Оцінка доходів і витрат домогосподарств у місті Дніпропетровську // Статистичний бюлетень. - Київ, 8 травня 2007 року. - 33 с.


13 Афифи А., Эйзен С. Статистический анализ: Подход с использованием ЭВМ. – М.: Мир, 1982. – 488 с.


14 Кульский Л.А., Строкач П.П. Технология очистки природных вод. – К.: Высшая школа, 1993. – 336 с.


15 Кульский Л.А., Булава М.Н., Гороновский И.Т. Проектирование и расчет очистных сооружений трубопроводов. – К.: Будiвельник, 1991. – 140 с.


Додаток А


Динаміка послуг водопостачання МКВП "Дніпроводоканала" (2000 – 2009 роки)






































































































































































































































































































№ п/п

Ед.


изм.

Факт


2000 год

Факт


1996 год

Факт


1997 год

факт


1998 год

Факт


1999 год

Факт


2005 год

Факт


2006 год

Факт


2007 год

Факт


2008 год

План 2009 г. С повышен. тариф. б-ту

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

1

Реализация воды – всего

млн.


м3

235

100

219

100

203

100

199

100

193

100

184

100

150

100

135

100

135

100

145

100

В т.ч. -Население


-Бюджет


-Прочие

"


"


"

162


19


54

69


8


23

95


19


105

43


9


48

90


16


97

44


8


48

108


12


79

54


6


40

106


9


78

55


5


40

130


7


47

70


4


26

104


7


39

69


5


26

95


7


33

70


5


25

95


8


32

70


6


24

105


8


32

72


6


22

2

ДОХОДЫ- всего

млн.


грн

26,4

100

40,3

100

45,7

100

55,3

100

74,2

100

72,7

100

66,5

100

59,3

100

69,8

100

85,8

100

В т.ч.:


-Население


Бюджет


-Прочие

"


"


"

4,7


5,6


16,1

18


21


61

10


4,6


25,7

25


11


64

13,4


4,7


27,6

29


10


61

15,3


5,3


34,7

28


9


63

15,4


6,9


51,9

21


9


70

37,5


3,9


31,3

52


5


43

39,9


2,8


23,8

60


4


36

36,2


3


20,1

61


5


34

36,6


3,3


29,9

52


5


43

40,2


7,9


37,7

47


9


44

3

Расходы - всего

"

21,5

100

35,2

100

39,7

100

50,2

100

63,7

100

61,4

100

69,3

100

69,7

100

74,6

100

83,0

100

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

В т.ч.:


-электорэнер.


" (млн. квт)


-Покуп.вода


" (млн. м3)


-Реагенты


Амортизация


- Ф О Т


-начисления


-Ремонты


-Прочие

"


"


"


"


"


"


"


"

6,0


128


8,5


111


0,5


0,4


2,3


1,2


0,6


2,1

28


39


2


2


11


5


3


10

8


126


13.3


112


1,2


1,4


3,8


2


1,6


3,9

23


38


3


4


11


6


5


10

8,3


126


14,1


112


1,1


2,9


3,9


1,9


2,1


5,4

21


36


3


7


10


5


5


13

10,9


115


18,8


117


1,8


3


4,5


2,0


3,9


5,3

22


37


4


6


9


4


8


10

14,2


115


23,4


109


3,4


4,8


4,7


1,8


4,7


6,7

22


37


5


8


7


3


8


10

14,1


105


23,3


104


1,5


6


5,4


2,1


4


5,0

23


38


3


10


9


3


6


8

14


103


24,1


95


1,5


5,7


8,2


3,1


6,1


6,6

21


-


35


-


1


8


12


4


9


10

15,2


101


24,6


95


1,5


5,3


9,6


3,6


4,5


5,4

22


35


2


8


14


5


6


8

16


94


25


95


1,7


5


10,1


3,9


5,9


7

21


-


34


-


2


7


14


5


8


9

17,6


98


24,8


95


1,9


5,3


11,9


4,6


8


8,9

22


-


30


-


2


6


14


6


10


10

4

ПРИБЫЛЬ, (- убыток)

"

4,9

5,1

6

5,1

10,5

11,3

- 2,8

- 10,4

-4,8

2,8

Рентабельн.

%

22,5

14,7

15,3

10,1

16,5

18,4

- 4,1

-14,9

-6,4

3,3

5

Себестоим. 1 м3 воды

грн

0,09

0,16

0,20

0,25

0,33

0,33

0,46

0,52

0,55

0,57

6

Оплачено услуг

млн.грн

17,2

27,4

43,9

35,4

57,1

63,1

56,3

49,8

61,8

81,5

7

% Оплаты

%

65

68

96

64

77

88

85

84

89

95

Динаміка послуг водовідведення МКВП "Дніпроводоканала" (2000 – 2009 роки)







































































































































































































































































































№ п/п

Ед.


изм.

Факт


2000 год

Факт


1996 год

Факт


1997 год

факт


1998 год

Факт


1999 год

Факт


2005 год

Факт


2006 год

Факт


2007 год

Факт


2008 год

План 2009 г. С повышен. тариф.б-ту

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

Объем

Уд. вес

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

1

Реализация стоков – всего

млн.


м3

198

100

190

100

177

100

174

100

169

100

161

100

132

100

121

100

117

100

128

100

В т.ч.:


Население


-Бюджет


-Прочие

"


"


"

133


16


49

67


8


25

82


16


92

43


8


49

80


14


83

45


8


47

97


10


67

55


6


39

93


9


67

55


5


40

83


7


71

52


4


44

94


6


32

71


5


24

86


6


29

72


5


23

83


7


27

71


6


23

92


6


30

72


5


23

2

ДОХОДЫ- всего

млн.грн

10,7

100

17,6

100

21,2

100

26,5

100

32,9

100

33,1

100

30,6

100

27,9

100

33,1

100

41,0

100

В т.ч.:


-Население


Бюджет


-Прочие

"


"


"

2


2,1


6,6

19


20


61

5


1,8


10,8

28


11


61

6,7


2,1


12,4

32


10


58

8


2,3


16,2

30


9


61

8


3


21,9

24


9


67

6.9


1,8


24,4

21


5


74

18,9


1,3


10,4

62


4


34

17,3


1,3


9,3

62


5


33

16,5


1,4


15,2

50


4


46

18,3


3,7


19

45


9


46

3

Расходы - всего

"

8,8

100

15,4

100

19,1

100

23,5

100

28,4

100

29,6

100

32,4

100

33,5

100

35,6

100

42,1

100

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

В т.ч.:


электорэнергия


" ( млн. квт.)


-Реагенты


-Амортизация


- Ф О Т


-начисления


-Ремонты


-Прочие

"


"


"


"


"


"

4,4


91


-


0,5


1,5


0,8


0,7


0,9

50


-


6


17


9


8


10

5,9


86


0,1


1,6


2,4


1,3


1,6


2,5

38


-


1


11


16


8


10


16

5,9


88


0.1


3,2


3


1,5


1,9


3,5

31


-


1


17


16


8


10


18

8,6


88


0,1


3


3,2


1,4


3,4


3,8

36


-


1


13


14


6


14


16

11,3


90


0,2


4,5


3,5


1,3


3,2


4,4

40


-


1


16


12


5


11


15

11,9


86


0,1


5,3


4,1


1,5


3


3,7

40


-


1


18


14


5


10


12

11,3


85


0,1


5,4


6


2,2


3,6


3,7

35


-


1


17


18


7


11


11

12,4


84


0,1


5,2


6,3


2,6


3


3,3

37


-


1


16


20


8


9


10

14,9


86


0,1


4,9


7,2


2,8


2,8


3,5

40


-


-


14


20


8


8


10

15,8


89


0,1


5,1


8,6


3,3


5,6


3,6

38


-


-


12


20


8


13


9

4

Себестоимость


1 м3 стоков

грн

0,04

0,08

0,11

0,14

0,17

0,18

0,25

0,28

0,30

0,33

5

ПРИБЫЛЬ, (- убыток)

"

1,9

2,2

2,1

3

4,5

3,5

- 1,8

- 5,6

-2,5

-1,1

6

Рентабельность

%

21,2

14,2

11,3

12,5

15,7

11,6

- 5,5

-16,7

-7,5

-2,6

7

Оплачено услуг

млн.грн

7

12

29,2

17,5

24,5

28,7

29,4

23,4

29,4

39

8

% Оплаты

%

65

68

138

66

74

87

96

84

89

95

Додаток Б


Набори значень незалежних (факторних) ознак для побудови моделі платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності










































































































































































































































































































































































































































































































































































































































№

INC2

INC3

INC4

INC5

HSIZE_2

HSIZE_3

HSIZE_4

ID_PENS

ID_CH3

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0

0

0

0

0

0

0

1

0

3

0

0

0

0

0

0

1

0

0

4

0

0

0

0

0

0

1

0

1

5

0

0

0

0

0

0

1

1

0

6

0

0

0

0

0

0

1

1

1

7

0

0

0

0

0

1

0

0

0

8

0

0

0

0

0

1

0

0

1

9

0

0

0

0

0

1

0

1

0

10

0

0

0

0

0

1

0

1

1

11

0

0

0

0

1

0

0

0

0

12

0

0

0

0

1

0

0

1

0

13

0

0

0

1

0

0

0

0

0

14

0

0

0

1

0

0

0

1

0

15

0

0

0

1

0

0

1

0

0

16

0

0

0

1

0

0

1

0

1

17

0

0

0

1

0

0

1

1

0

18

0

0

0

1

0

1

0

0

0

19

0

0

0

1

0

1

0

0

1

20

0

0

0

1

0

1

0

1

0

21

0

0

0

1

1

0

0

0

0

22

0

0

0

1

1

0

0

1

0

23

0

0

1

0

0

0

0

0

0

24

0

0

1

0

0

0

0

1

0

25

0

0

1

0

0

0

1

0

0

26

0

0

1

0

0

0

1

0

1

27

0

0

1

0

0

0

1

1

0

28

0

0

1

0

0

1

0

0

0

29

0

0

1

0

0

1

0

0

1

30

0

0

1

0

0

1

0

1

0

31

0

0

1

0

1

0

0

0

0

32

0

0

1

0

1

0

0

0

1

33

0

0

1

0

1

0

0

1

0

34

0

1

0

0

0

0

0

0

0

35

0

1

0

0

0

0

0

1

0

36

0

1

0

0

0

0

1

0

0

37

0

1

0

0

0

0

1

0

1

38

0

1

0

0

0

0

1

1

0

39

0

1

0

0

0

1

0

0

0

40

0

1

0

0

0

1

0

0

1

41

0

1

0

0

0

1

0

1

0

42

0

1

0

0

1

0

0

0

0

43

0

1

0

0

1

0

0

1

0

44

1

0

0

0

0

0

0

0

0

45

1

0

0

0

0

0

1

0

0

46

1

0

0

0

0

0

1

0

1

47

1

0

0

0

0

0

1

1

0

48

1

0

0

0

0

0

1

1

1

49

1

0

0

0

0

1

0

0

0

50

1

0

0

0

0

1

0

0

1

51

1

0

0

0

0

1

0

1

0

52

1

0

0

0

0

1

0

1

1

53

1

0

0

0

1

0

0

0

0

54

1

0

0

0

1

0

0

0

1

55

1

0

0

0

1

0

0

1

0

Приклад: У цій таблиці набір факторних ознак за номером 1 відповідає домогосподарству, яке складається з однієї особи (оскільки HSIZE_2 = HSIZE_3 = HSIZE_4 = 0), належить за рівнем доходів до першого квінтилю (оскільки INC2 = INC3 = INC4 = INC5 = 0), не має у своєму складі пенсіонерів (ID_PENS = 0) та дітей у віці до 3-х років (ID_CH3 = 0).


Додаток В


Інструкція для користувача


Вступ


Інформаційна система створена для вирішення задач економіко-математичного моделювання і може використовуватися на автоматизованому робочому місці (АРМ) будь-якого працівника управління МКВП "Дніпроводоканалу".


Системні вимоги


Установлена на АРМ комп’ютерна техніка має відповідати таким мінімальним вимогам:


- процесор AMD Athlon XP;


- системна плата;


- оперативна пам’ять не менше 32 Мбайт;


- жорсткий диск (об’їм не менше 6 Гбайт);


- накопичувач гнучких магнітних дисків;


- привід CD-ROM;


- клавіатура;


- маніпулятор "миша";


- монітор;


- принтер;


- модем.


Підготовка до роботи


Необхідно запустити файл Інформаційна система.xls. У вікні оболонки Microsoft Excel з’явиться Заставка, за допомогою якої власне і відкривається Головне меню інформаційної системи (Кнопка Головне меню). Заставка служить також для того, щоб швидко закінчити роботу з інформаційною системою (Кнопка Вихід).


Кнопка Про автора виводить на екран форму з інформацією про розробника інформаційної системи.


За допомогою кнопки Справка можна проглянути цю інструкцію у будь-який час.


Система побудована таким чином, що б можна було повернутися на крок назад або в Головне меню чи Заставку незалежно від того де знаходиться користувач (Кнопки Назад, Далі, Головне меню).


Опис операції


Для вирішення задачі оптимального розподілу коштів між об’єктами реконструкції необхідно натиснути кнопку Вхідні дані та ввести необхідну продуктивність об’єктів у таблицю. Ці дані автоматично відображаються у графічному вигляді, за допомогою перемикачів будується діаграма продуктивності залежно від обсягу вкладених коштів у кожен об’єкт.


Подальші розрахунки виконуються автоматично, але для простеження цього процесу необхідно здійснити перехід до 1 а потім і до 2 етапу. Висновки містять діаграму, яка наглядно показує розподіл коштів між об’єктами у відсотках.


Друга задача моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську вирішується аналогічно.


Аварійні ситуації


При виникненні будь-яких неполадок та для отримання додаткової інформації зверніться за адресою
Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Економіко-математичне обрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП Дніпроводоканал

Слов:30938
Символов:364194
Размер:711.32 Кб.