Демографічна ситуація в Україні
Тема моєї курсової роботи “Демографічна ситуація в Україні”. Я вибрала цю тему тому, що для нашої країни демографічна проблема на даний момент є однією з найболючіших. Мене, як і багатьох інших, хвилює питання: як складається доля нащадків і чи зможуть вони бути щасливими в країні, де немає нормальних умов життя. Чи можуть не хвилювати наведені вченими дані. На сьогоднішній день в Україні проживає 49,7 млн. осіб. А за прогнозами дослідників в найближчі 10 років проживатиме 42 млн. Україна належить до країн з першим типом відновлення населення, який характеризується низькими показниками народжуваності, смертності і незначним природним приростом населення. Та в наш час смертність компенсується народжуваністю лише на 59%, показники природного приросту постійно знижуються. В 1993 році в розрахунку на 1000 жителів народилося 0,7 чол., а померло 4,2 чол., тобто природний приріст вже став негативним (-3,5%). А в 1960 р., наприклад, ці показники складали відповідно 20,5%, 6,9%, 13,6%. Такий процес зниження природного приросту населення називається депопуляція. Темпи зменшення кількості населення України насторожують. З кожним роком умови життя людей погіршуються і це одна з найголовніших причин значного зниження показників народжуваності і росту смертності. Свою роль відіграє і несприятлива екологічна ситуація, яка особливо ускладнилася після аварії на Чорнобильській АЕС. Всі райони республіки відчули вплив радіоактивного забруднення і це підтверджують показники смертності, що різко зросли після 1986 р. Кількість бездітних жінок складає 20%. За останні 8 років знизилась тривалість життя: у чоловіків на 5 років, у жінок на 4 роки. Повільно знижується середня тривалість життя жителів України (68 років:
Мета моєї курсової роботи полягає в тому, щоб зібрати існуючі дані по питанню демографічної ситуації України, опрацювати їх, розглянути проблеми сьогодення демографії нашої держави, можливо, представити якісь шляхи їх вирішення, і, безумовно, познайомити інших людей з питання демографії України.
В Україні зросла актуальність цілого ряду демографічних, трудоресурсних, і розселенських проблем. Однією з найбільш гострих стала проблема підвищення керованості територіальною мобільністю (рухомістю) населення.
У цьому зв’язку значної актуальної набуває з’ясування питань мобільності сільського населення, пізнання її багатопланового й складного регульованого причинно-наслідкового механізму. Цілком очевидно, що постійні трудові та інші переїзди населення з сільської місцевості у міста сприяють тому, що мігранти все більшою мірою відчувають на собі вплив умов і способу життя міських жителів.
В усіх опублікованих раніше працях Україна розглядалася як складова частина колишнього Радянського Союзу, а праці з територіальних проблем міжнаціональних відносин та етнічної структури населення практично не друкувалися. Та й ста-