ДУ “ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА
АМН УКРАЇНИ”
Дичка Людмила Василівна
УДК 553.7:577.4:61(477.87)
Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров’я населення
14.02.01 – гігієна та професійна патологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
КИЇВ-2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в НПО “Реабілітація” МОЗ України, м. Ужгород
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Прокопов В’ячеслав Олександрович,
ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач лабораторії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Гнатович
,
ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач лабораторії
доктор медичних наук Мудрий Іван Васильович
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України,
провідний науковий співробітник
Захист відбудеться ” 20
” червня
2008 р. о 1200
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” (м.Київ-94, вул. Попудренка 50)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50)
Автореферат розісланий “16
” травня
2008 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради _________________________________Б.Ю.Селезньов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми
.
Вода як і повітря відноситься до важливішого фактору зовнішнього середовища. Вона забезпечує існування усього живого на землі, функціонування всіх процесів життєдіяльності організмів (В.В. Цапко, 1973; Р.Д. Габович, 1989). Вважається, що питна вода (ПВ) є основним джерелом надходження в організм мінеральних речовин. Однак, в залежності від якості вода, як складова біогеохімічного ланцюга (БГЛ), може впливати на захворюваність людей, зокрема, сприяти появі природних екзогенних мікроелементозів при нестачі або надлишку розчинних форм як макро-, так мікро- і мезокомпонентів залежно від фізіологічної та патофізіологічної дії кожного елементу в будь-якій місцевості, враховуючи не тільки умови господарської діяльності, але і природні особливості формування підземних питних вод (С.В. Крайнов, 1980; В.И. Смоляр, 1989; А.П. Авцын и др., 1991; І.М.Трахтенберг, 2005).
Забезпечення населення України якісною ПВ не втрачає своєї актуальності, особливо в сільській місцевості, де переважає місцеве водопостачання (В.О. Прокопов, 2001, 2005; Н.С. Грищенко, 2005; В.В. Гончарук, 2005). На вирішення цього питання спрямована загальнодержавна програма “Питна вода України” на 2006-2020 роки, яка ставить за мету покращення забезпечення населення України питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання, поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в Україні. Актуальним це питання є і для Закарпаття.
Одним із основних багатств Закарпатської області (4/5 території займають гірські масиви) є різноманітні гідромінеральні ресурси, в тому числі надзвичайна насиченість родовищами мінеральних вод (МВ) (Л.П. Киртич та ін., 1997; М.В. Лобода та ін., 1999; І.С. Лемко та ін., 2000). Так, на території Закарпатської області на сьогодні виявлено 67 основних родовищ МВ, із них 58 - питних, вивчено понад 740 водопроявів (ВП) майже всіх типів МВ (30), в тому числі 365 свердловин та 375 джерел, серед яких переважають МВ карбонатного типу (90%), вуглекислі (75%), слабко- та маломінералізовані до 2 г/л (60%). Серед 375 джерел – 120 прісні води, більшість із яких із-за вмісту вуглекислоти, згідно класифікації являються мінеральними (В.М. Шестопалов и др., 2003). Тому традиційним для способу життя місцевого населення краю є широкорозповсюджене вживання питних МВ, які відповідають у діючому на даний час ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні” класу “природні столові” та “лікувально-столові” води. Для окремих ключових мікроелементів (МЕ) цих вод (кремній, бор, залізо, миш’як) існує демонстративний етіологічний зв’язок з виникненням біогеохімічних ендемій (І.М. Трахтенберг, 1998). Питання чи створює питне використання МВ різних типів зональні біогеохімічні умови для захворюваності місцевого населення не вивчалось.
В умовах Закарпаття питання впливу тривалого вживання МВ на стан здоров’я місцевогонаселення, особливо з огляду на появу нових можливостей оцінки порушень мінерального обміну з використанням методів поліелементного аналізу в індикаторних субстратах людини, залишилось поза уваги дослідників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Матеріали дисертації є фрагментом науково-дослідних робіт НПО “Реабілітація” МОЗ України: “Розробка інформативної
Висловлюю щиру подяку д.м.н. Киртич Л.П. за постійну допомогу при виконанні дисертаційної роботи та створення творчої атмосфери, яка сприяла її завершенню.
бази з документальних джерел для визначення лікувальних природних ресурсів – родовищ мінеральних вод Закарпаття”, № держреєстрації 0103U002599; “Обґрунтування можливостей лікувально-профілактичного використання мінеральних вод Закарпаття для корекції супутніх порушень мінерального обміну”, № держреєстрації 0105U004139.
Мета і завдання досліджень.
Мета роботи: оцінити вплив мінеральної води різних типів при постійному тривалому її вживанні як питної на стан здоров’я місцевого населення Закарпаття та обґрунтувати профілактичні заходи.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. Провести аналіз мінерального складу питних МВ основних чотирьох гідрохімічних провінцій з позицій біологічної доступності ключових елементів (кремнію, бору, заліза, миш’яку), які можуть приймати участь у формуванні біогеохімічного ланцюга.
2. Вивчити вплив елементного складу питних МВ при постійному їх вживанні на мінеральний обмін людини в ареалах найбільшого зосередження кремнистих (Ужгородський район), борних (Свалявський район), залізистих (Міжгірський район), залізисто-миш’яковистих мінеральних вод (Рахівський район) з використанням сучасних методів поліелементного аналізу.
3. Вивчити вплив питних МВ різних типів (кремнистих, борних, залізистих, залізисто-миш’яковистих) при постійному тривалому вживанні на стан здоров’я місцевого населення.
4. Розробити рекомендації щодо організації раціонального питного водопостачання населення, що проживає в межах гідрохімічних провінцій питних МВ, оновити реєстр мінеральних та прісних вод, які підлягають державній охороні.
Об’єкт досліджень.
Об’єктом досліджень були макро-, мікро- і мезокомпонентний склад питних мінеральних вод, показники обміну мікроелементів у місцевого населення, вплив мінеральної води різних типів при тривалому використанні як питної на стан здоров’я людей.
Предмет досліджень.
Предметом досліджень були підземні води різних типів: кремнисті, борні, залізисті, залізисто-миш’яковисті; біосубстрат (волосся людей); стан здоров’я населення.
Методи дослідження.
У представленому науковому дослідженні використовувались методи: епідеміологічні, медико-соціальні при обстеженні місцевого населення чотирьох гідрохімічних провінцій (ГХП); фізико-хімічні при аналізі МВ за загальноприйнятими методиками; фізичні - рентген-флуоресцентна спектрофотометрія (РФС) та атомна спектрометрія з індуктивно-зв’язаною плазмою (АЕС-ІСП) при дослідженні індикаторного субстрату (волосся); статистичні - обробка результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів
.
В результаті проведених досліджень уперше:
- дана гігієнічна оцінка тривалому вживанню населенням Закарпаття питних МВ різних типів з урахуванням впливу на мінеральний обмін та на стан здоров’я місцевого населення відповідних ГХП;
- виявлено зональні особливості мінерального обміну в населення, що проживає в межах ГХП питних МВ різних типів при їх тривалому вживанні, для визначення наявності мікроелементозів природного походження за допомогою сучасного методу поліелементного аналізу біосубстрату (волосся);
- обґрунтовано доцільність виділення кремнієвого, борного та інших біогеохімічних субрегіонів в регіональній біогеохімічній провінції (БГП) з нестачею йоду та фтору, яким є Закарпаття, як за рахунок внесення даних про надлишок або нестачу МЕ у питних МВ Закарпаття, так і за ступенем вірогідності біогеохімічно зумовлених ними захворювань - природних екзогенних мікроелементозів.
- створено реєстр, проведена систематизація та типізація ВП мінеральних (свердловин та джерел) та прісних вод (джерел) Закарпаття, що підлягають державній охороні гідромінеральних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів
. Одержані результати досліджень є базою наукового обґрунтування шляхів оптимізації використання населенням МВ різних типів як питних в ареалах їх найбільшого зосередження залежно від мінералізації та хімічного складу. Отримані дані розширюють можливості диференційованого підходу до розробки профілактичних заходів для збереження здоров’я населення при вживанні МВ як питної на рівні району, окремого населеного пункту. Розроблені методичні рекомендації для підвищення гігієнічних знань населення, що мешкає на територіях (ГХП) кремнистих, борних, залізистих та залізисто-миш’яковистих МВ.
Виділено коло першочергових еколого-гігієнічних та соціальних проблем, що потребують втручання держави та матеріального забезпечення щодо несприятливих факторів біогеохімічної обстановки природного походження - забезпечення населення Закарпаття, особливо сільського (62,3%), якісною водою із природно збалансованим вмістом МЕ за рахунок більш широкого використання природних джерельних підземних слабкомінералізованих МВ або фасованих газованих та негазованих “природних столових”, “природних питних” вод. Такими водами повинні забезпечуватися у якості питної насамперед діти та підлітки у дитячих та шкільних закладах, лікувальні установи, промислові підприємства.
Особистий внесок здобувача.
Авторкою особисто проаналізована література, проведений інформаційний пошук за темою дослідження, опрацьовано програму досліджень. Здійснено експедиційні виїзди в райони області для медико-соціальних досліджень та відбору проб МВ, біоматеріалу у місцевого населення. Проведено опрацювання, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, наукових положень і висновків, створення схем – карт, обгрунтування практичних рекомендацій. Дисертант також особисто провела первинну обробку результатів і написання всіх розділів роботи.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертаційної роботи викладено і обговорено на Міжнародному конгресі “Биометеорология человека” (м. Санкт-Петербург, 2000); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці” (м. Трускавець - Моршин, 2001); II Національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” (м. Слов’янськ, 2002); VII Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 2003); Ювілейному з’їзді ВУЛТ, присвяченому 15-річчю Всеукраїнського лікарського товариства (м. Івано-Франківськ, 2005); ІV міжнародній науково-практичній конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія” (м. Харків, 2006); I-ому Європейському конгресі проти старіння (I European Congress on Anti-Aging Medicine) (м. Відень, Австрія 2006).
Публікації.
Результати досліджень опубліковані в 20 працях, зокрема в 7 фахових виданнях, у 13 збірниках наукових праць та матеріалах з’їздів і конференцій. Матеріали дисертації увійшли в 2 довідники.
Структура та обсяг дисертації.
Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, викладу основних методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел.
Матеріал викладено на 153 сторінках, містить 17 таблиць, 25 рисунків. Список використаних джерел включає 182 найменувань вітчизняної та іноземної літератури.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкти, методи та обсяг досліджень.
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань дослідження проведено в населених пунктах чотирьох основних ГХП МВ Закарпаття, де населення постійно на протязі свого життя вживає МВ у якості питної: кремнистих (Ужгородський район, низина), борних (Свалявський район, передгір’я), залізистих (Міжгірський район, західна частина гірської зони), залізисто-миш’яковистих (Рахівський район, східна частина гірської зони). Контролем слугував низинний Берегівський район, де практично не існує ВП питних МВ, а всі вони представлені свердловинами кремнистих МВ для зовнішнього використання.
Макро- та мікроелементний склад підземних МВ вивчався стандартними методами хімічного аналізу. Оцінка результатів проводилась в порівнянні з гідрохімічними фоновими показниками цих елементів (ГХФ) для МВ Закарпаття (С.П. Билак, 1986) та гранично допустимою концентрацією (ГДК) для питних вод (ГОСТ 2874-82, ДСанПіН № 136/1940).
Для визначення рівня вмісту макро- та мікроелементів в організмі місцевих жителів було обрано метод поліелементного аналізу в індикаторних субстратах людини (волоссі), яке зберігає інформацію про мінеральний обмін всього організму (Ф.В.Скальний, 2003; Б.А.Ревич, 2004; S. Puczkowskі, 2006).
Вміст МЕ у волоссі відображає їх концентрацію в організмі, а також і стан їх засвоєння, в той час як вміст МЕ в крові може змінюватися лише короткочасно або зовсім не змінюватися. Крім того, цей метод вважається відносно простим та швидким неінвазивним методом вивчення накопичення мікроелементів в організмі людини в умовах хронічного техногенного забруднення або біогеохімічного впливу (О.Г. Волощенко, 1991). Йому надається перевага і при масових діагностично-скринінгових обстеженнях для оцінки загального стану здоров’я. Він може слугувати і непрямим методом для визначення біологічної доступності МЕ мінеральних вод (С.В. Івасівка, 1992). Визначення елементного складу волосся проводилось методом рентген-флюоресцентної спектрофотометрії (РФС) в Науково-технічному Центрі “Віріа” (м. Київ), а також методом атомної спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою (АЕС-ІСП) на базі Лабораторії елементів незначного вмісту “BIOMOL-MED” (м. Лодзь, Польща), що дозволило визначити концентрацію спектру до 33 елементів як за їх абсолютною величиною, так і за відсотком (%) відхилень від норми. У дослідних районах обстежено 130 жителів від 18 до 70 років, в контрольному – 20 жителів такої ж вікової категорії. Загальна характеристика видів та обсягу досліджень представлена у таблиці 1.
Таблиця1
Характеристика видів та об’єму досліджень
| Предмет досліджень
|
Кількість проб
|
Обсяг досліджень
|
| 1. Питна вода | 240 | 6960 |
| 2. Мінеральна вода | 1020 | 22440 |
| 3. Волосся | 150 | 3600 |
Стан здоров’я населення оцінювався за двома критеріями: рівнем захворюваності та частотою скарг респондентів на наявність у них хронічних хвороб. Аналіз захворюваності здійснювався на основі викопіювання даних серед 290524 дорослих осіб. Джерелом були матеріали обласного Центру медичної статистики. Обробка проводилась за допомогою методів варіаційної статистики, зокрема розрахунку середніх арифметичних значень (M), їх похибок (m) та вірогідності різниці за критерієм Ст’юдента, коефіцієнта рангової кореляції (r), а також використання електронних таблиць Exсel 7,0 з пакету програм Microsoft Office.
Результати досліджень та їх обговорення.
В умовах Закарпаття місцеве населення постійно вживає підземні питні МВ різних типів із бюветів на джерелах, свердловинах, які за хімічними і бактеріологічними показниками мають стабільний склад і відповідають нормативам чинного стандарту на мінеральну воду. В противагу МВ прісні питні води систем місцевого та централізованого водопостачання (колодязі, свердловини, водопровід), не завжди відповідають вимогам високої якості (О.В.Фера, 2002).
В МВ ГХП кремнистих (Ужгородський), борних (Свалявський), залізистих (Міжгірський), залізисто-миш’яковистих МВ (Рахівський райони) основні макро- та мікрокомпоненти знаходяться у концентраціях, вищих за їх вміст у ПВ всіх ландшафтних зон (табл.2).
В Ужгородському районі, де переважають слабко- та маломінералізовані вуглекислі та азотні кремнисті та висококремнисті питні МВ (М в межах від 0,4-2,3 г/дм3
), вміст кремнію (у формі розчинної метакремнієвої кислоти H3
SiO3
) (ГХФ - 31,7 мг/дм3
) найвищий для МВ Закарпаття. Перевищують ГДК для ПВ вміст – кремнію, натрію, фтору, літію, заліза, марганцю.
В елементному складі переважно мало- та середньомінералізованих вуглекислих борних питних МВ Свалявського району (М в межах від 4,5-10,0 г/дм3
) вміст бору (у вигляді ортоборної кислоти H3
BO3
) (ГХФ - 28,0 мг/дм3
), фтору (ГХФ – 0,6 мг/дм3
) найвищий і зумовлений геохімічним походженням, в т. ч. перевищують ГДK для ПВ вміст натрію, калію, заліза, літію, марганцю, бору.
Таблиця 2
Вміст основних елементів в питній воді та мінеральних водах відповідних гідрохімічних провінцій (мг/дм3
)
Елементи
|
ПВ/ГДК для
ПВ
|
Ужгородський район
(40 ВП)
|
Свалявський район
(94 ВП)
|
Міжгірський район
(127 ВП)
|
Рахівський район
(149 ВП)
|
| Ca
|
10,0-25,0/180 | 28,0-240,0 | 88,8-212,0 | 244,0-656,0 | 86,4-376,0 |
| Mg
|
7,0-10,6/30 | 9,2-48,6 | 12,6-16,0 | 41,3-89,3 | 14,6-98,6 |
| Na
|
6,0-50,0/200 | 145,0-444,0 | 1095,3-2866,0 | 54,0-1748,6 | 39,0-215,3 |
| K
|
0,2-1,5/50,0 | 6,0-33,0 | 24,9-61,0 | 4,0-51,4 | 5,0-118,0 |
| F
|
0-0,009/1,5 | 0,14-2,0 | 2,7-3,8 | 1,0-2,0 | 0,21-0,42 |
| Fe
|
0-0,1/0,3 | 1,6-26,0 | 1,0-2,0 | 4,0-32,8 | 1,8-12,0 |
| I
|
0-0,002/- | 0-0,5 | 0,02-0,5 | 0-0,5 | 0-0,27 |
| Li
|
0-0,04/0,03 | 0,25-1,0 | 8,0-16,0 | 10,2-13,5 | 0,40-1,25 |
| Mn
|
0,005-0,03/0,1 | 0,10-0,30 | 0,21-0,86 | 0,44-2,05 | 0,24-1,65 |
| B (H3
BO3 ) |
0-0,05/0,5 | 14,0-40,0 | 154,0-212,8 | 34,0-84,8 | 4,0-95,8 |
| Si (H2
SiO3 ) |
0,2-1,8/10,0 | 116,0-205,0 | 12,5-30,2 | 18,0-35,0 | 15,0-37,0 |
| As(H2
AsO3 ) |
-/0,05 | 0-0,005 | 0-0,005 | 0-0,037 | 0,001-7,5 |
| Sr
|
-/7,0 | 0 | 10,0-11,0 | 11,4-12,9 | 0,5-1,5 |
В Міжгірському районі в складі мало- та середньомінералізованих вуглекислих залізистих питних МВ (М в межах 1,6-6,9 г/дм3
) спостерігається найвищий для Закарпаття вміст кальцію, магнію (ГХФ - 0,2 мг/дм3
), натрію, фтору, заліза, літію (ГХФ - 0,9 мг/дм3
), марганцю (ГХФ - 0,2 мг/дм3
), бору, стронцію (ГХФ - 0,01 мг/дм3
), в т. ч. вищий за ГДК для ПВ вміст кальцію, магнію, натрію, заліза, літію, марганцю, бору. В Рахівському районі в складі переважно маломінералізованих (М в межах від 1,3-3,1г/дм3
) вуглекислих залізисто-миш’яковистих питних МВ виявлено найвищий для Закарпаття вміст миш’яку (у вигляді миш’яковистої кислоти) (ГХФ - 0,02 мг/дм3
), калію (ГХФ - 14,0 мг/дм3
), магнію (ГХФ - 0,2 мг/дм3
), марганцю (ГХФ-0,2 мг/дм3
), в т.ч. вищий за ГДК для ПВ вміст кальцію, заліза, літію, марганцю, бору.
Для всіх ГХП характерна нестача йоду у ПВ та МВ, хоча в останніх він був в межах ГХФ для МВ Закарпаття (ГХФ - 0,3 мг/дм3
). В той же час у всіх районах на фоні нестачі у ПВ спостерігається вищий за ГДК вміст фтору, літію, марганцю у МВ, особливо в передгірній та західній частині гірської зони – Свалявському та Міжгірському районах. Крім того, для всіх чотирьох ГХП характерна нестача кальцію та калію у ПВ при їх надлишковому вмісті у МВ. Спостерігається також високий вміст заліза в МВ всіх чотирьох ГХП.
Підвищенні рівні макро- та мікроелементів у питних МВ давали підстави чекати появи їх у біосубстраті обстежених в залежності від біологічної доступності кожного МЕ із МВ. Показники надлишку або нестачі основних елементів у біосубстраті (волоссі) місцевих жителів 4 провінцій, що помітно відрізнялись від показників у контрольному районі (р<0,05), представлені на рис.1.Серед структурних МЕ спостерігається надлишок кальцію, натрію, калію, сірки; ессенціальних - у марганцю, стронцію, заліза, селену, які також присутні у біологічно активних концентраціях у МВ. Однак ступінь надлишку, або нестачі цих МЕ у провінціях МВ різних типів в найбільшій мірі залежав від рівня концентрації цього елементу у МВ. Це перш за все стосується вмісту кальцію, натрію, калію, сірки, марганцю, стронцію, а також кремнію, бору, заліза, миш’яку, йоду. Так, в низинному Ужгородському районі, ГХП кремнистих МВ, у місцевих жителів спостерігався найбільший надлишок кальцію (+243%), найбільша нестача цинку (-73%), бору (-62%), нікелю (-24%), найменша нестача йоду (-38%), кремнію (-53%), міді (-5,4 %) у волоссі; високий ступінь прямої кореляції між вмістом кремнію у волоссі та вмістом H3
SiO3
у МВ (r=+0,95), середній ступінь між вмістом кремнію та йоду у волоссі та їх вмістом у МВ (r=+0,60). В Свалявському районі, ГХП борних МВ, у волоссі місцевих жителів відмічено найбільший надлишок натрію (+107%), найбільша нестача йоду (-59%), кремнію (-71%), магнію ( ‑12,5%), найменша нестача бору (-14%). Виявлено також середній ступінь прямого кореляційного зв’язку між вмістом бору у волоссі та віком (r=+0,51), що може свідчити про тенденцію до його накопичення з віком. Не було виявлено кореляційного зв’язку між вмістом бору у волоссі та вмістом загального бору (H3
BO3
) у МВ. Однак, він виявився високим між вмістом органічних компонентів фульвокислот (ФК) у МВ (r=+0,9). В процесі дослідження встановлено, що у жителів с. Плоске спостерігався найвищий надлишок бору у волоссі (+58%). Можливо це пояснюється кращою біологічною доступністю органічних сполук бору, зокрема у комплексі з ФК, яких виявилося найбільше у Плосківській МВ за гідрогеологічними особливостями Плосківського родовища МВ. Спостерігається обернений кореляційний зв’язок середнього ступеня ( r=‑ 0,6) між вмістом бору та йоду у волоссі. Найвищим виявився обернений кореляційний зв’язок між вмістом йоду у волоссі та співвідношенням F/I у МВ (r=-0,9), середній його ступінь - між вмістом фтору у МВ (r=-0,4). Слід відзначити, що високе співвідношення F/I у ПВ, характерне для зобних регіонів (З.Й.Фабрі, 2004).
Райони:
-Ужгородський, = Міжгірський,
Свалявський, Рахівський,
Берегівський
Рис. 1. Профіль та вміст окремих елементів у волоссі місцевих жителів чотирьох гідрохімічних провінцій
В Міжгірському районі, ГХП залізистих МВ, виявився високим надлишок кальцію (+210%), стронцію (+102%), марганцю (+101%), сірки (+81%), заліза (+18%), селену (+10%), найменша нестача нікелю (-12%). Спостерігається обернений кореляційний зв’язок високого ступеню між вмістом заліза та йоду у волоссі (r=-0,9), середнього ступеню – між вмістом заліза у МВ та йоду у волоссі (r=-0,53) та прямий між вмістом заліза та марганцю (r=+0,50), заліза та стронцію (r=+0,67) у МВ, що збігається з даними літератури (В.Д. Семенов и др., 2001; В.І. Паньків, 2003). В Рахівському районі, ГХП залізисто-миш’яковистих МВ, найбільший надлишок калію (+275%), марганцю (+122%), сірки (+133%), заліза (+22%), селену (+15%), миш’яку (+12%), найвища нестача кальцію (-22%), найменша нестача нікелю (-7%), цинку (-10%). Вміст миш’яку у волоссі жителів цього району, хоч і не перевищував допустимих показників його вмісту у волоссі (0,5 мг/кг), однак був найвищим серед жителів інших районів. Крім цього, виявлений його прямий кореляційний зв’язок із віком середнього ступеню (r=+0,63). Таким чином, зміни у елементному складі волосся місцевих жителів у тій чи іншій мірі відповідали особливостям елементного складу МВ. Проведений аналіз захворюваності населення у досліджуваних районах (табл. 3).
Таблиця 3
Захворюваність населення 4 ГХП Закарпаття (показники на
Район спостереження |
Склад МВ |
Відмінність захворюваності в порівнянні з контрольними даними за окремими класами хвороб, (рази) | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
Ужгородський |
Слабко- та маломінералізовані вуглекислі кремнисті | ¯1,2 |
¯1,4* |
¯2,1* |
¯1,9* |
¯1,3 |
1,2 |
Свалявський |
Мало- та середньо мінералізовані вугле-кислі гідрокарбо-натні натрієві борні | ¯2,1* |
¯1,8* |
¯2,6* |
¯1,1 |
¯1,2 |
1,5 |
Міжгірський |
Мало- та середньо мінералізовані вуглекислі залізисті |
¯1,2 |
¯1,1 |
¯1,5 |
¯1,3 |
1,5 |
1,3 |
Рахівський |
Маломінералізовані вуглекислі залізисто-миш’яковисті | ¯ 1,5 |
1,3 |
¯1,4 |
1,2 |
¯1,1 |
1,2 |
Примітки:1. Контроль - Берегівський район; 2. класи хвороб: 1- органів травлення, 2- системи сечовиділення, в т.ч. 3 - сечокам’яна хвороба, 4 - органів кровотворення, 5 - системи кровообігу,
6 - ендокринної системи;
3.*- показники захворюваності у порівнянні з контролем (p<0,05);
4.¯ показники напрямку змін, збільшення та зменшення.
Вважається, що продовжена дія зовнішніх факторів, зокрема тих, що призводять до відхилень у гомеостазі організму, може впливати на здоров’я людини. З цією метою були вивчені показники захворюваності місцевого населення в районах, розташованих в межах ГХП за основними класами хвороб.
Рівень захворюваності населення на хвороби органів травлення був найнижчим у Свалявському районі (у 2,1 рази), у Рахівському, Ужгородському та Міжгірському районах - відповідно нижче в 1,5; 1,2 та 1,2 рази. В Свалявському (в 1,8 рази) та Ужгородському (в 1,4 рази) районах найнижча захворюваність на хвороби органів сечовиділення в порівнянні з контрольним районом, для СКХ ці показники становлять 2,6 та 2,1 відповідно.
Наведені особливості можна частково пояснити тим, що в цих районах зосереджена найбільша кількість вуглекислих борних гідрокарбонатних натрієвих і кремнистих МВ, що володіють комплексним позитивним впливом на функціональний стан шлунку та нирок (М.О. Гайсак, 1995, 1998; М.М. Галун та ін., 1995; В.Г. Кудик, 2003).
На основі досліджень встановлено деякі особливості в захворюваності місцевого населення обстежуваних провінцій на хвороби крові та органів кровотворення. В Ужгородському (в 1,9 рази) та Міжгірському (в 1,3 рази) спостерігається тенденція зниження цих захворювань, а в Рахівському районі перевищення контролю (у 1,2 рази). Захворюваність місцевого населення на хвороби органів кровообігу (в 1,1-1,3 рази нижчі) для досліджуваних районів в порівнянні з контролем, за винятком Міжгірського, (збільшення у 1,5 рази). Виявлено більш високі рівні захворюваності у всіх дослідних районах на хвороби ендокринної системи (зростання у 1,2-1,5 рази).
ВИСНОВКИ
На основі проведених еколого-гігієнічних, медико-біологічних та медико-соціальних досліджень отримано нові наукові дані щодо впливу постійного вживання МВ різних типів у якості питної на стан здоров’я населення Закарпаття в ареалах найбільшого зосередження однотипних МВ – слабкомінералізованих кремнистих (Ужгородський район), вуглекислих середньомінералізованих борних (Свалявський район), вуглекислих мало- та середньомінералізованих залізистих (Міжгірський район), вуглекислих маломінералізованих залізисто-миш’яковистих (Рахівський район), що дозволило визначити можливі ризики від такого водопостачання для здоров’я та запропонувати заходи профілактики.
1. МВ в ГХП, в яких проводили спостереження, мають загальну мінералізацію від 1,5 мг/дм3
до 5,0 мг/дм3
і вище (слабої, малої та середньої мінералізації води відповідно) характеризуються надлишком ключових елементів – кремнію (до 125,0±13,5 мг/дм3
), бору (до 212,8±25,5 мг/дм3
), заліза (до 32,8±3,93 мг/дм3
), миш’яку (0,05±0,005 мг/дм3
) в окремих джерелах, що зумовлюють тип МВ, а також інших мікроелементів у біологічно активних концентраціях, зокрема, заліза (6,5±0,78 мг/дм3
) та ін. в Ужгородському районі; літію (12,0±1,56 мг/дм3
), фтору (3,2±0,32 мг/дм3
) у Свалявському районі; літію (11,85±1,4 мг/дм3
), стронцію (12,94±1,42 мг/дм3
), марганцю (2,05±0,22мг/дм3
) у Міжгірському районі; марганцю (1,65±0,18 мг/дм3
) та ін. у Рахівському районі.
Стосовно чинного стандарту на питну воду, рівні окремих елементів МВ у декілька разів є більшими за гігієнічні нормативи. У таких умовах існує вірогідність до накопичення елементів в організмі з ризиком для здоров’я людей в результаті тривалого споживання МВ як питної.
2. Дослідженнями з використанням сучасних високочутливих масспектро- метричних методів визначено вміст МЕ у волоссі місцевих жителів, який певною мірою віддзеркалює їх надходження та накопичення в організмі. В порівнянні з контрольним районом, де відсутні водопрояви питних МВ, у дослідних районах у волоссі людей виявлено зміни у вмісті 5 біомакроелементів та 10 біомікроелементів як у бік надлишку (кальцій, натрій, калій, марганець, залізо, стронцій, сірка), так і нестачі (йод, мідь, цинк, нікель, селен, кремній, бор, магній) з тим чи іншим ступенем цих змін.
3. Встановлено, що зміни вмісту МЕ у волоссі місцевих жителів віддзеркалюють особливості елементного складу МВ в кожній ГХП: в Ужгородському районі - найбільший надлишок кальцію (+243%), найбільша нестача цинку (-73%), бору (-62%), нікелю (-24%), найменша нестача йоду (-38%), кремнію (-53%), міді (-5,4%); в Свалявському районі - найбільший надлишок натрію (+107%), найбільша нестача йоду ( ‑59%), кремнію (-71%), магнію (-12,5%), найменша нестача бору (-14% та наявність тенденції до його накопичення з віком ); в Міжгірському районі – найбільший надлишок кальцію (+210%), стронцію (+102%), марганцю (+101%), сірки (+81%), заліза (+18%), селену (+10%), найбільша нестача йоду (-45%), міді (-32%), цинку (-23%), найменша нестача нікелю (-12%); в Рахівському районі – найбільший надлишок калію (+275%), марганцю (+122%), сірки (+133%), заліза (+22%), селену (+15%), миш’яку (+12%), наявність тенденції до його накопичення з віком), найменша нестача нікелю (-7%), цинку (-10%).
4. За даними кореляційного аналізу в межах статистичної достовірності (р<0,1-0,05) виявлено високий ступінь тісноти зв’язку (r=0,72-0,60) між вмістом кальцію, марганцю, заліза, натрію у МВ та їх вмістом у волоссі, середню (r=0,51-0,30) – між концентрацією йоду, кремнію, бору, миш’яку у воді та їх вмістом у досліджуваному біосубстраті. Отже, кальцій, марганець, залізо та натрій можна вважати пріоритетними елементами, підвищений вміст яких у МВ призводить до найбільшого надходження та накопичення у волоссі, що створює передумови для їх можливого впливу на стан здоров’я населення.
5. Встановлено статистично вірогідні (р<0,05) кореляційні зв’язки між вмістом макро- та мікроелементів у МВ та захворюваністю дорослого населення за окремими класами: хворобами органів травлення, ендокринної системи (ендемічний зоб), ротової порожнини (карієс) і вмістом у воді бору (r=-0,80; 0,71 та 0,64 відповідно); хворобами ендокринної системи, ротової порожнини та вмістом у воді фтору (відповідно r=0,72 та 0,69); хворобами органів травлення, системи кровообігу та вмістом у воді кальцію (відповідно r=0,85 та 0,74); хворобами кровообігу та вмістом у воді заліза та марганцю (r=0,69 та r=0,69 відповідно); хворобами органів сечовиділення та вмістом у воді миш’яку (r=0,78), марганцю (r=0,65) та калію (r=0,63); хворобами ендокринної системи та натрію (r=0,65); хворобами ротової порожнини і вмістом у воді йоду та стронцію (r=0,73 та 0,66 відповідно). Отримані дані свідчать, що при постійному вживанні МВ, яка містить підвищені рівні макро- та мікроелементів, вони можуть не тільки накопичуватися у біосубстраті (волоссі) місцевих жителів, але й впливати на захворюваність населення за окремими класами хвороб в такому порядку за частотою: хвороби органів сечовиділення (Mn, K, As), ротової порожними (F, I, В, Sr), ендокринної системи (F, Na, B), органів травлення (B, Ca), системи кровообігу (Ca, Fe, Mn).
6. На основі епідеміологічних спостережень в ареалах найбільшого зосередження однотипних питних МВ (дослідні райони) у порівнянні з контрольним районом встановлено особливості захворюваності серед дорослого населення за класами хвороб. Виявлено більш високі рівні захворюваності у всіх дослідних районах на хвороби ендокринної системи (зростання у 1,2-1,5 рази) на відміну від інших класів хвороб, рівні яких були переважно нижчі: хвороби органів травлення - у 1,2-2,1 рази; хвороби органів сечовиділення – у 1,1-1,8 рази (за винятком Рахівського району, збільшення у 1,3 рази), в т.ч. сечокам’яна хвороба – у 1,4-2,6 рази; хвороби кровообігу – 1,1-1,3 рази (за винятком Міжгірського району, збільшення у 1,5 рази); хвороби кровотворення – у 1,1-1,9 рази за винятком (Рахівського району, збільшення у 1,2 рази).
Така неоднозначна картина щодо показників захворюваності може свідчити, з одного боку, про адаптацію та пристосування місцевого населення до споживання МВ, що виключає або зменшує їх вплив на організм, а з другого – має стати науковою основою для впровадження постійної системи регіонального соціально-гігієнічного моніторингу для об’єктивної оцінки впливу МВ різних типів на показники популяційного здоров’я.
7. Найбільш численною групою щорічно реєстрованих в Закарпатті хвороб є хвороби ендокринної системи, зокрема різні форми зобу. Хоча у дослідних районах захворюваність на зоб була вищою у 1,2- 1,5 рази, ніж в контрольному районі, але в усіх районах спостереження вона щорічно зростала і була в межах показників в середньому по області, які є вищими за дані по Україні. Отримані результати свідчать, що нестача у питній воді окремих мікроелементів, зокрема йоду, більше позначається на стані здоров’я населення, ніж їх надлишок у воді.
Така картина захворюваності на зоб є наслідком загального дефіциту йоду в ґрунті, воді, харчових продуктах Закарпаття, що потребує інтенсифікації впровадження в регіоні йодозабезпечуючих заходів, зокрема впровадження йодування продуктів харчування, води тощо.
8. Обґрунтовано доцільність виділення кремнієвого, борного та інших біогеохімічних субрегіонів в регіональній БГП з нестачею йоду та фтору, а також проведення комплексного еколого-біогеохімічного районування, яке дозволить виділити зону еколого-біогеохімічного оптимуму для кожного району, що характеризується як правильним співвідношенням МЕ у добових водно-харчових раціонах, так і оптимальним їх співвідношенням у біологічних середовищах людини, розробку диференційованих підходів до профілактичних заходів на рівні кожного району і навіть окремого населеного пункту Закарпаття.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
На підставі отриманих результатів та аналізу даних літератури рекомендовані провідні напрямки еколого-гігієнічних і профілактичних заходів щодо охорони джерел водопостачання і поліпшення якості питної води та здоров’я населення Закарпаття, які в цілому спрямовані на:
- значне підвищення водоохоронної діяльності в регіоні в цілому, що призведе до поетапного покращення та стабілізації якості води джерел водопостачання та питної води. Реалізація цього заходу, який для Закарпаття можна вважати найбільш значимим, має бути досягнута в рамках регіональної програми “Питна вода Закарпаття” як складової загальнодержавної програми “Питна вода України” на 2006-2020 роки;
- профілактику природних мікроелементозів шляхом більш широкого використання всієї гідромінеральної бази питних природних підземних вод, зокрема, джерельних вуглекислих прісних (120 джерел), що відповідають класу “природна столова” при її фасуванні. Складовою здорового способу життя може стати вживання у якості питної води слабко- та маломінералізованих МВ із природно збалансованим вмістом елементів натрію, кальцію, магнію (закарпатські фасовані “природні столові” води “Ждимир,” “Рахівська”, “Тересвянська” та інші), що може бути також і складовою збільшення обсягів господарсько-питного водопостачання населення Закарпаття, особливо сільського (62,3%);
- для забезпечення дітей та підлітків в дитячих та шкільних закладах мають використовуватися тільки джерельні підземні природні прісні води, які фасуються як “природна питна” вода (закарпатські фасовані “Свалявочка”, “Аква-Поляна”, “Закарпатська високогірна”, “Срібне джерело”, “Шаянська джерельна”, “Живиця Шаянська” та інші). Ці води можуть використовуватися у якості питної води також в лікувальних установах, учбових закладах та на підприємствах тощо;
- впровадження дійової системи соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні, що передбачає комплексну оцінку стану питного водопостачання і якості води та показників популяційного здоров’я, в тому числі на донозологічному рівні, а також прогноз і керування якістю питної води і, зокрема, мінеральної води на здоров’я населення;
- створення регіональних стандартів якості ПВ із доведенням ГДК за основними показниками сольового складу (загальна мінералізація, жорсткість, загальна лужність, натрій, калій тощо), зважаючи на можливість адаптації дорослого населення до питних вод з підвищеними рівнями зазначених речовин, до безпечних для здоров’я місцевих значень.
СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у фахових виданнях ВАК України:
1. Кудик В.Г., Киртич Л.П., Лемко І.С., Немеш І.І., Шманько В.І., Гецянин Л.В. Використання мінеральних вод Закарпаття у комплексному лікуванні літогенних діатезів // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія Медицина. – 1998. – Випуск 6. – С.31-35. Дисертантом проведено вивчення захворюваності населення Закарпаття на сечокам’яну хворобу та ефективності використання мінеральних вод різних типів
.
2. Шуберт C.Т., Киртич Л.П., Дичка-Гецянин Л.В. Визначення мікроелементного складу волосся для вивчення впливу мінеральної води “Сойми” на мінеральний обмін людини // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - № 4. – С.19-22. Дисертантом особисто проведено відбір біосубстрату та проаналізовано результати досліджень
.
3. Малиновська В.Г., Фабрі З.Й., Кудик В.Г., Дичка Л.В. Методика виявлення ранніх стадій метаболічних порушень // Актуальні проблеми нефрології: Збірник наукових праць. -Вип.9.- 2003. - С.260-263. Дисертантом проведено викопіювання даних про поширеність захворювання населення Закарпатської області на сечокам’яну хворобу
.
4. Гецянин-Дичка Л.В., Лемко І.С., Киртич Л.П., Гайсак М.О., Вощепинець Г.А. Зв’язок між захворюваністю населення та мікроелементним складом мінеральних вод Закарпаття // Довкілля та здоров’я. – 2003. – №3.- С.21-25. Автором особисто проведені медико-соціальні дослідження серед місцевого населення та проаналізовано захворюваність у чотирьох гідрохімічних провінціях мінеральних вод
.
5. Дичка Л.В. Гідрохімічна провінція борних вод в Закарпатті. Медико-біологічні аспекти // Український бальнеологічний журнал. - 2005. - № 3,4. – С.63-70.
6. Лемко І.С., Фекийшгазі Б.М., Киртич Л.П., Гайсак М.О., Вагерич К.І., Гецянин-Дичка Л.В., Малиновська В.Г. Мікроелементний склад мінеральних вод та медико-географічне зонування Закарпаття // Медична гідрологія та реабілітація. - Т.3. - № 2. - 2005. - С.4-13. Дисертантом проведено систематизацію мінеральних вод в межах чотирьох гідрохімічних провінцій та визначені зональні особливості елементного складу
.
7. Дичка Л.В. Можливості використання гідромінеральної бази Закарпатської області у забезпеченні населення питною водою // Гігієна населених місць. - 2007. - №50. -С.69-77.
Наукові праці, опубліковані в інших виданнях
:
8. Лемко И.С., Киртич Л.П., Дичка Л.В. К вопросу природных биогеохимических провинций в регионах с наличием минеральных вод // “Биометеорология человека”: Материалы конгресса. - Санкт-Петербург, 2000. - С.128-129. Дисертантом вивчено особливості елементного складу мінеральних вод Закарпаття на наявність мікроелементів пов’язаних з біогеохімічними провінціями
.
9. Дичка Л.В., Киртич Л.П., Брич В.Д., Магарита Л.П., Маркович В.М. Вивчення впливу постійного вживання мінеральних вод окремих груп на захворюваність населення Закарпаття // Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці: матеріали конф. – Трускавець-Моршин, 2001.–С.58-59. Автором особисто проаналізована захворюваність населення Закарпаття
.
10. Киртич Л.П., Гайсак М.О., Вагерич К.І., Дичка-Гецянин Л.В. Особливості захворюваності населення в окремих районах Закарпаття з систематичним вживанням мінеральних вод // ІІ Національний конгрес фізіотерапевтів та курортологів “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” (додаток до журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”, № 3, 2002). – Слов’янськ, 2002. – С.357-358. Дисертантом особисто проведені медико-соціальні дослідження місцевого населення
.
11. Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О., Вагерич.К.І., Гецянин-Дичка Л.В., Малиновська В.Г., Фекийшгазі Б.М. Особливості мікроелементного складу мінеральних вод та медико–географічне районування Закарпаття //“Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”: Мат. Конгресса физиотерапевтов и курортологов Автономной Республики Крым / Вестник физиотерапии и курортологии .-2005.- №2 – С.169. Дисертантом особисто проведено систематизацію та проаналізовано склад мінеральних вод в межах чотирьох гідрохімічних провінцій
.
12. Гецянин-Дичка Л.В., Шуберт С.Т., Киртич Л.П., Яковенко Н.А. Визначення елементного складу волосся у жителів Закарпаття для вивчення впливу тривалого вживання мінеральної води на мінеральний обмін людини // Ювілейний з’їзд ВУЛТ, присвячений 15-річчю Всеукраїнського лікарського товариства. - Івано-Франківськ - Київ, 2005. - С.487-488. Автором особисто проаналізовано результати вивчення порушень мінерального обміну за даними елементного складу волосся та ефективності використання мінеральних вод різних типів
.
13. Дичка Л.В. Екологічні проблеми використання питних природних мінеральних вод Закарпаття// Мат. ІV міжнародної науково-практичної конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія”. - Харків, 2006. - С.78-80.
14. Дичка Л.В., Киртич Л.П., Вагерич К.І. Роль гідрохімічних провінцій борних, кремнистих, миш’яково-залізистих вод в регіональній біогеохімічній провінції Закарпаття з нестачею йоду та фтору у питній воді // Мат. III Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів “Медична реабілітація – сучасна система відновлення здоров’я”: Додаток до журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. – АР Крим, м. Ялта, 2006. – С.185-186. Здобувачем особисто проведено систематизацію мінеральних вод в межах чотирьох гідрохімічних провінцій, проведено аналіз одержаних результатів, сформульовано висновки
.
15. Dobra L., Dychka L., Yakovenko N., Stecik O., Shubert S. Modern management of iron deficiency // Prevention and anti aging: jornal of preventive, regenerative and aesthetic medicine / Special issue, October, 2006: 1 European Congress on Anti-Aging Medicine: Book of Abstracts. - Vienna, Austria, 2006.-P.71. Дисертантом проведено відбір біосубстрату та проаналізовано результати досліджень
.
АНОТАЦІЯ
Дичка Л.В.
Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров’я населення – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія (медичні науки). ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2008.
Проведена еколого-гігієнічна оцінка одного із факторів способу життя місцевого населення регіону з високою насиченістю водопроявами питних мінеральних вод різних типів – їх систематичному питному вживанню. Встановлено, що тривале використання “лікувально-столових” мінеральних вод накладає певний відбиток на мінеральний обмін місцевих жителів (по вмісту мікроелементів у волоссі), з певними особливостями в кожній із чотирьох гідрохімічній провінції (кременистих, борних, залізистих та залізисто-миш’яковистих мінеральних вод); є можливим фактором низької захворюваності місцевого населення на хвороби органів травлення, сечовиділення, крові. Виявлені особливості забезпеченості населення мікроелементами в гідрохімічних провінціях мінеральних вод зумовлюють необхідність виділення на їх основі субрегіональних провінцій з надлишком цих елементів як факторів малої інтенсивності в регіональній біогеохімічній провінції з нестачею йоду, фтору та інших елементів у питній воді на Закарпатті.
Ключові слова:
мінеральні води, мікроелементи, біологічні субстрати, захворюваність, біогеохімічна провінція.
АННОТАЦИЯ
Дичка Л.В.
Влияние минеральной воды различных типов при использовании как питьевой на состояние здоровья населения – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01- гигиена и профессиональная патология (медицинские науки). ГУ “Институт гигиены и медицинской экологии им. А.М. Марзеева АМН Украины”, Киев, 2008.
Проведена эколого-гигиеническая оценка одного из факторов образа жизни местного населения региона с высоким сосредоточением водопроявлений подземных питьевых минеральных вод различных типов – их постоянное использование в качестве питьевой воды. Установлено, что длительное применение “лечебно-столовых” минеральных вод накладывает определенный отпечаток на минеральный обмен местного населения (по содержанию микроэлементов в волосах), особенно тех, которые содержатся в биологически активных концентрациях в минеральной воде, в частности, кальция, натрия, кремния, бора, железа, марганца, стронция. Степень избытка или недостатка этих элементов зависил от уровня концентрации и биологической доступности из минеральных вод в ареалах большого сосредоточения однотипных (кремнистых, борных, железистых, железисто-мышьяковистых вод); является, возможно, одним из факторов низкой заболеваемости местного населения на болезни органов пищеварения, мочевыделения, крови. В данном случае можно говорить об адаптации и приспособлении местного населения к употреблению минеральных вод, что выключает или уменьшает их влияние на организм. Выявленные особенности обеспеченности населения в гидрохимических провинциях минеральных вод обусловливают необходимость выделения на их основе субрегиональных провинций с избытком этих элементов как факторов малой интенсивности в региональной биогеохимической провинции с дефицитом йода, фтора и других элементов в питьевой воде на Закарпатье для более дифференцированного использования и разработки профилактических мер на уровне района, отдельного населенного пункта. Гидроминеральные ресурсы Закарпатья (740 водопроявлений минеральных и пресных вод) позволяют для профилактики природных микроэлементозов более широкое использование родниковых и артезианских подземных природных вод с природно сбалансированным составом микроэлементов, которые фасуются как “природная столовая”, ”природная питьевая” вода. Такими водами должны обеспечиваться в качестве питьевой особенно дети и подростки в детских и школьных учреждениях. Эти воды могут использоваться также в лечебных и учебных заведениях, на промышленных предприятиях.
Ключевые слова:
минеральные воды, микроэлементы, биологические субстраты, заболеваемость, биогеохимическая провинция.
SUMMARY
Dychka L.
Influence of various types
of
mineral waters use of as a drinking water on the health of the population - Manuscript.
Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in speciality 14.02.01 - hygiene and professional pathology. – O.M.Marzeyev Institute for Hygiene and Medical Ecology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv 2008.
The ecological-hygienic estimation of the way of living of the local population of the region with high concentration of drinking sources of underground mineral waters of various types - their regular use as drinking water - was performed. It was revealed, that prolonged use of “medical-table” mineral waters has a certain influence on the minerals metabolism of the local population (by their concentration in hair), with certain peculiarities in each of 4 hydro-chemical provinces (siliceous, boric, iron andiron-arsenic mineral waters); conditions low morbidity of the local population in the diseases of digestive organs, urinary system, blood. Revealedpeculiaritiesinprovisionofthelocalpopulationinmicroelementsinhydro-chemicalprovincesofmineralwatersconditionthenecessityofseparationonthisbasissubregionalprovinceswithexcess of these elements as factor of small intensity in regional biogeochemical province with deficiency in iodine and fluorine and other microelements in the drinking water of Transcarpathia.
Key words:
mineral waters, microelements, biological substrates, morbidity, biogeochemical province.