МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ДУ “ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”
ВЛАСОВА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
УДК: 616.33/.34- 002.72-07-085
КЛІНІКО-МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ТА ІМУНОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ КАНДИДОЗУ ТОВСТОЇ КИШКИ
14.01.36 – гастроентерологія
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дніпропетровськ – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Степанов Юрій Миронович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Звягінцева Тетяна Дмитрівна, Харківська державна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри гастроентерології;
доктор медичних наук, професор Дорофєєв Андрій Едуардович, Донецький національний медичний університет ім. Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб №2
Захист дисертації відбудеться “ 26 ” лютого 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та ДУ “Інститут гастроентерології АМН України” (пр. Правди, 96 м. Дніпропетровськ, 49074)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського 9, м.Дніпропетровськ, 49044)
Автореферат розісланий “ 19 ” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор М.Б. Щербиніна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За даними ВООЗ на грибкові інфекції хворіє кожна п’ята людина на планеті. В останні роки у загальній структурі захворювань як у нашій країні, так і у більшості закордонних держав відзначається невпинне зростання патологічних станів, які створюють сприятливі умови для розвитку опортуністичних інфекцій, спостерігається зростання численності мікозів, серед котрих лідирує кандидоз (С.А.Бурова, И.В.Курбатова, 2000). За даними вітчизняних та зарубіжних авторів, у 10-25% осіб, які не мають клінічних проявів грибкового ураження Саndida, останні виявляються в порожнині рота, у 65-80% в кишечнику, в детриті гастродуоденальних виразок приблизно в 17% випадків (А.Р.Златкина и соавт., 2001).
Виділяють низку причин, що призводять до виникнення кандидозу органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). До них слід віднести: старіння, вагітність, лактацію, неповноцінне харчування, депресію системи Т-клітин, великі опіки та великі обсяги хірургічного втручання, застосування імунодепресантів, антиметаболітів, цитостатиків, опромінення та антибіотиків (В.П.Шипулин, 2002; Н.Baumetal., 2005; К.Е.Monkemulleretal., 2000). Важливе місце серед причин, що сприяють розвитку кандидозу товстої кишки (КТК), посідає тривала антибіотикотерапія, особливо антибіотиками широкого спектру дії, які елімінують нормальну мікрофлору, що, в свою чергу, забезпечує колонізаційну резистентність кишечнику. Антибіотикотерапія дуже широкого застосовується в лікуванні туберкульозу та пневмонії, панкреатиту, холециститу, ерадикації Helicobacter рylorі тощо (Ю.Т.Дьяков, Ю.В.Сергеев, 2003). Загальновизнана антиґелікобактерна терапія згідно з Маастрихтськими консенсусами 1996, 2000, 2005 років передбачає використання стандартних схем з антибіотиками, що також може викликати кандидозне ураження слизових оболонок ШКТ, в тому числі, з порушенням імунітету хворих (Н.П.Елинов, 2001). На тлі лікування антибіотиками кандидоз шкіри та слизових оболонок (СО) виявляється у 15,1%, порожнини рота у 6,6%, стравоходу у 0,7-1,5%, кишечнику – зустрічається не менш ніж у 2,5% хворих (А.Р.Златкина и соавт., 2001).
За даними ВООЗ при лікуванні хворих більш, ніж у 75% випадків призначення антибіотиків визнано нераціональним, тому питання диференційної діагностики між антибіотико-асоційованим порушенням нормобіозу та кандидозу кишечнику досить актуальні (С.В.Іванов, С.Г.Свиридит, 2006). Для хворого з симптомом діареї набуває важливості своєчасна постановка діагнозу кандидозу, котрий може бути маркером фонового захворювання, пов’язаного з порушенням імунітету. Разом з цим, антибіотико-асоційована діарея частіше викликана Clostridium difficile та потребує, насамперед, корекції мікрофлори (Л.Д.Калюжна, В.В.Лисин, 1983).
Завдяки варіабельності та неспецифічності клінічної картини КТК часто виникають труднощі в диференційній діагностиці діареї у пацієнтів з синдромом подразненої кишки (СПК). Відсутність твердої позиції та складності у питаннях діагностики коменсалізму та інфекції Саndida ставлять у глухий кут багатьох лікарів при призначенні терапії хворим на СПК з дисбіозом (В.В.Василенко, 2000).
Останнім часом у гастроентерології знайшли розповсюдження нові концепції активації ендогенної умовно-патогенної флори (Ю.Т.Дьяков, Ю.В.Сергеев, 2003). Але й дотепер фактично не існує єдиної думки щодо імовірних механізмів патологічного впливу умовно-патогенного агента Саndida, лише на етапі імунобіологічного конфлікту у порожнині органа без упровадження в тканини макроорганізму (А.Р.Златкина и соавт., 2001). Більш приваблюючою виглядає концепція, згідно з якою вважається, що кандидоз СО позакишкової локалізації (порожнини рота, стравоходу, шлунка, геніталій) або кандидоз з ураженням паренхіматозних органів є наслідком транслокації грибів з кишки, яка е місцем персистенції даних мікроорганізмів.
Тому особливої важливості набуває окреслення критеріїв діагностики КТК. До них відносять – виявлення росту Саndida при культуральному дослідженні калу до рівня понад 10000 КУО/г, дисбіозу, можливо, з умовно-патогенним компонентом мікст-інфекції в поєднанні з симптомами диспепсії та позитивною динамікою від лікування антимікотичними препаратами на фоні клініко-лабораторних ознак імунодефиціту.
Навіть при своєчасній діагностиці та лікуванні сучасними антимікотичними засобами КТК в 27,8% випадків набуває рецидивуючого перебігу (Т.І.Желнова, 1996). Це обґрунтовує необхідність комплексного підходу до питання лікування кандидозу, з урахуванням не тільки мікотичного ураження, але і фонового захворювання, стану імунного статусу. Тому вивчення особливостей клініки, показників лабораторних досліджень та імунної системи у пацієнтів з КТК, а також шляхів ефективного лікування цих хворих є надто актуальною проблемою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії ІН.01.03 “Вивчення патогенетичних механізмів порушень функції гастродуоденальної зони та розробка на їх основі нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, гепатобіліарної зони та кишечнику” (№ державний реєстраційний 0103U003649).
Мета дослідження: підвищення ефективності лікування КТК на підставі вивчення найбільш характерних змін імунологічного та мікробіологічного стану кишечнику.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Проаналізувати основні умови виникнення та особливості клінічних проявів КТК у хворих гастроентерологічного профілю з ознаками імунодефіциту.
2. Оцінити характер змін кишкової мікрофлори при КТК у хворих гастроентерологічного профілю, визначити їх взаємозв’язок з досліджуваними клініко–лабораторними порушеннями.
3. Дослідити наявність ендоскопічних та цитологічних змін СО при КТК, оцінити їх діагностичну цінність.
4. Вивчити основні показники неспецифічної ланки клітинного імунітету та характер їх змін у хворих на КТК.
5. Обґрунтувати доцільність та дослідити клінічну ефективність комплексного лікування хворих на КТК з використанням “Натаміцину”, “Пробіовіту” та “Ехінацеї”.
Об’єкт дослідження: хворі гастроентерологічного профілю з наявністю супутнього КТК.
Предмет дослідження: клінічні симптоми, стан мікробіологічних, ендоскопічних та цитологічних змін слизової оболонки товстої кишки (СОТК), імунологічні показники до - та після комплексної терапії кандидозу.
Методи дослідження: анамнестичні, загально клінічні, мікробіологічні (стан кишкового мікробіоценозу вивчали бактеріологічним методом), ендоскопічні (візуальна оцінка СОТК та отримання біопсійного матеріалу), цитологічні (дослідження зафарбованого патологічного матеріалу СОТК проводили на світлооптичному рівні), імунологічні (рівень CD4, CD8, CD4/CD8 визначали за допомогою моноклональних антитіл), методи статистичного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі клінічних, мікробіологічних, цитологічних, інструментальних та імунологічних досліджень розкрито особливості виникнення та перебігу КТК, патогенетично обґрунтована доцільність його комплексного лікування з використанням антимікотика “Натаміцину”, пробіотика “Пробіовіту” та імуномодулятора “Ехінацеї”.
Уперше використано комплексний підхід у діагностиці КТК, проаналізована порівняльна діагностична значущість різних методів (мікробіологічного, ендоскопічного, цитологічного, імунологічного). Визначено більш високу інформативність та пріоритет мікробіологічного дослідження в порівнянні з ендоскопічним та цитологічним методами дослідження.
Уперше показано, що за частотою ендоскопічних змін СОТК та цитологічної картини колонобіоптатів пацієнти з КТК фактично не відрізняються від хворих без КТК. При цьому частота основних клінічних синдромів (больового, здуття, проносів та закрепів), а також диспепсичних явищ достовірно перевищує аналогічні показники у хворих без діагностованого КТК.
Виявлено, що КТК супроводжується не тільки сукупністю клінічних, мікробіологічних та цитологічних, але й поєднаних з ними імунологічних проявів. Це виражається та характеризується, головним чином, зменшенням основних показників неспецифічної ланки імунітету: Т-хелперів (СD4) та Т-супресорів (СD8). Уперше доведено, що комплексне лікування КТК з включенням до схеми “Натаміцину”, пробіотику “Пробіовіту”, імуномодулятора “Ехінацеї” має виразну клінічну ефективність.
Уперше наведено, що застосована комплексна схема лікування хворих на КТК позитивно впливає на клінічну картину, інволюцію дисбіозу, нормалізацію показників мікробіоценозу кишечнику, динаміку ендоскопічних змін СОТК та показників неспецифічної ланки імунітету (СD4, СD8), що дозволяє зробити висновок про ефективність та патогенетичну обґрунтованість призначення комбінації “Натаміцину”, “Пробіовіту”, “Ехінацеї” в комплексному лікуванні КТК. Сукупність цих змін дозволяє говорити про достатньо високу ефективність лікування хворих на КТК та вперше рекомендувати дану схему для широкого застосування в лікуванні цієї патології.
Практичне значення отриманих результатів. Проведені клінічні дослідження мають важливе практичне значення для гастроентерології.
Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що визначений комплекс мікробіологічних, ендоскопічних, цитологічних та імунологічних критеріїв дозволяє підвищити точність діагностики, ефективність лікування та прогнозування перебігу КТК.
Доведена доцільність використання в комплексному лікуванні КТК комбінації антимікотика – “Натаміцину”, пробіотика – “Пробіовіту” у поєднанні з “Ехінацеєю” (на спосіб лікування отримано 1 деклараційний патент України).
За результатами роботи видано 1 інформаційний лист МОЗ України:
Степанов Ю.М., Залевський В.І., Бойко Т.Й., Кононов І.М., Власова О.М Застосування препарату “Пімафуцин” для лікування кандидозу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишечнику / Інф. лист МОЗУ № 39-2004. - К.: Укрмедпатентінформ, 2004. – 2 с. Автором самостійно проведено лікування хворих та аналіз його ефективності.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в лікувально-діагностичний процес ДУ “Інститут гастроентерології АМН України” (акт впровадження від 20.12.07), міських клінічних лікарень м. Дніпропетровська: №6 (акт впровадження від 05.07.07), №2 (акт впровадження від 05.07.07), №11 (акт впровадження від 17.07.07), №18 (акт впровадження від 10.08.07), обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова (акт впровадження від 01.06.07). Вони використовуються у навчальному процесі на кафедрі гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії.
Особистий внесок дисертанта. Здобувачем самостійно здійснено аналіз наукової і патентної літератури з обраної теми, визначено методичний підхід до вирішення поставлених завдань, зроблено відбір пацієнтів для дослідження, частині хворих виконано ендоскопічне дослідження (ректороманоскопія). Здобувачем сформовано базу даних, проведено статистичну обробку отриманих результатів, аналіз, теоретичне їх узагальнення та практичне застосування. Автором самостійно сформульовані основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації, проведено впровадження отриманих результатів та їх апробацію.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовані та доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб” (Харків, 2004), 78-й підсумковій науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Чернівці, 2004), 9-му Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасна гастроентерологія і гепатологія: фундаментальні і прикладні аспекти” (Полтава, 2007), 78-й підсумковій науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Дніпропетровськ, 2007), науково-практичній конференції “І Український гастроентерологічний тиждень” (Київ, 2007), науково-практичній конференції “13-я гастроэнтерологическая неделя” (Москва, 2007) .
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 10 наукових працях, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний патент України на корисну модель, 4 тези у матеріалах і збірниках конференцій та конгресів.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 132 сторінках друкованого тексту та складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 17 таблицями, 30 рисунками, 1 клінічним прикладом. Список використаних літературних джерел включає 339 джерел, з яких кирилицею – 216, латиною – 123.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження.Під спостереження було залучено 147 хворих. Верифікація клінічного діагнозу проводилася за оцінкою скарг, анамнезу, клінічної картини, лабораторних показників (загальноклінічних, мікробіологічних), інструментальних методів досліджень (фіброколоноскопія, сигмоскопія, ректороманоскопія). Критеріями діагнозу КТК служили: виявлення росту Саndida при мікробіологічному дослідженні калу понад 10000 КУО/г, дисбіоз, можливо, з умовно-патогенним компонентом мікст-інфекції у поєднанні з симптомами диспепсії, та клініко-лабораторні ознаки імунодефіциту. Дослідження вмісту мікрофлори товстої кишки (ТК), стану імунологічного захисту та цитологічне дослідження біоптатів СОТК проводили від 1 до 20 дня лікування.
Хворі були розподілені на три групи: І група – піддослідна (хворі гастроентерологічного профілю з супутнім діагнозом КТК – 60 осіб). ІІ група – порівняльна (хворі гастроентерологічного профілю без виявлення Candida у вмісті ТК – 62). ІІІ група – контрольна (25 пацієнтів без патології кишечнику).
Пацієнти І та ІІ груп отримували базову терапію згідно з профілем гастроентерологічної патології. Для досягнення мети роботи дослідження включало два етапи.
Перший етап складався з клініко-лабораторного обстеження хворих трьох груп під час стаціонарного та амбулаторного лікування.
Пацієнти І групи додатково отримували комплексну терапію, до складу якої входили: антимікотик “Натаміцин” 100 мг 4 рази на добу протягом 10 днів (“Пімафуцин”, “Yamanouchi”, Нідерланди), пробіотик по 1 капсулі 2 рази на добу 14 днів (“Пробіовіт”, “Genom”, Індія) та імуномодулятор терапію “Ехінацею” по 1 таблетці 2 рази на добу 30 днів (“Ехінацея-ратіофарм”, “ратіофарм Інтернешнл ГмбХ”, Німеччина).
Другий етап включав клініко-лабораторне обстеження хворих першої групи після стаціонарного та амбулаторного лікування з метою контролю проведеного лікування.
Всі пацієнти, які знаходились під спостереженням, протягом 2004-2006 років проходили обстеження і стаціонарне лікування у відділенні захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки і амбулаторно у консультативній поліклініці ДУ “Інститут гастроентерології АМН України” м. Дніпропетровськ.
Матеріал з язика отримували за допомогою ватних тампонів, які поміщали в живильне середовище Сабуру, з метою виділення чистої культури та ідентифікації грибів роду Candida (В.В.Меньшикова, 1999).
Дослідження видового та кількісного складу мікрофлори вмісту товстої кишки проводили методом посіву десятикратних розведень (10-1
–10-9
) фекалій на стандартний набір елективних та диференційно-діагностичних поживних середовищ для виділення аеробних та анаеробних мікроорганізмів (Н.М.Грачева с соавт., 1987).
Ендоскопічні дослідження СОТК (ректороманоскопія, колоноскопія, сигмоскопія) проводились за допомогою колоноскопів і ректоскопів CLE-4U (“OLYMPUS”, Японія). Підготовка пацієнтів до дослідження проводилась як за загальноприйнятими методиками (вживання напередодні дослідження 30-40 г рицинової олії; постановка двох очисних клізм увечері і однієї вранці), так і з використанням препарату “Фортранс” або “Нормакол” (згідно з інструкцією фірми-виробника). Після візуального огляду СО використовувалась щипцева біопсія. Дослідження колонобіоптатів проводилося за допомогою імерсійного (Х 900 мікроскопування “Leica CME”, США), нативного та зафарбованого матеріалу уніфікованим барвником за Папаніколау.
Оцінку імунного статусу хворих проводили за допомогою імунологічного моніторингу, що включало визначення в динаміці кількості популяцій та субпопуляцій лімфоцитів у периферичній крові. Фенотипування лімфоцитів периферичної крові проводили за допомогою стандартної панелі моноклональних антитіл до CD4, CD8 виробництва Інституту імунології МОЗ Росії (ТОО “Сорбент Лтд”, Москва).
Усі отримані цифрові дані оброблені статистично за допомогою стандартного пакету аналізу у програмі MS “Excel-2003®” БИОСТАТ 4.03 (1998). Для статистичного аналізу даних використовували дескриптивну статистику; порівняння середніх значень змінних здійснювали за допомогою параметричних методів (t-критерію Стьюдента). Відповідність виду розподілу ознак закону нормального розподілення перевіряли за допомогою точного критерію Фішера (F), в інших випадках використовували U-критерій Мана-Уїтні, критерій ч2
Пірсона. Обчислено коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (rs
) і парної кореляції Пірсона (r). Різницю між порівнювальними величинами вважали вірогідною при р<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Вік хворих, які взяли участь у дослідженні, коливався від 18 до 75 років, але переважну більшість становили особи середнього віку (57,1%). Співвідношення чоловіків і жінок серед хворих становило 1:1,45.
У переважної більшості хворих з КТК (51,6%) та порівняльної групи (83,9%) тривалість гастроентерологічних захворювань коливалася, але найбільша кількість пацієнтів хворіла більше 5 років. Більшість хворих на КТК (92,7%) мали іншу патологію органів травлення (виразкова хвороба, хронічний гастродуоденіт, гастрит, СПК тощо), причому в 61,7% випадків КТК супроводжувався трьома та більше захворюваннями.
Виділяючи низку причин чинників, що призводять до виникнення кандидозу органів ШКТ, при зборі анамнезу зверталась увага на прийом антибіотиків протягом останніх 6 місяців, перенесену гостру респіраторну інфекцію, харчову токсикоінфекцію, стрес, неповноцінне харчування. У більшості хворих І (75,0%) та понад половини ІІ групи (51,6%) початок захворювання був пов’язаний з антибіотикотерапією (75,0%)(р<0,001), при цьому майже третина пацієнтів обох груп 17 (37,8%) та 10 (31,3%) приймала антибіотики з метою ерадикації H. рylori.
У клінічній картині у І та ІІ групах найчастіше зустрічався виражений біль (41,7%; 46,8%). Зокрема, у 15 (25,0%) та 14 (22,6%) хворих больовий синдром оцінювався як середньо виражений, у 8 (13,3%) та 14 (22,6%) - як помірний, ймовірно, пов’язаний з основними гастроентерологічними захворюваннями.
Серед диспепсичних скарг у хворих І групи найчастішими були здуття живота (58,3%) та нудота (24,9%), рідше зустрічалась відрижка (16,9%). Причому скарги на здуття корелюють з прийомом антибіотикотерапії (r=0,264, р<0,05). У значної кількості хворих – 27 (45,0%) – кандидоз характеризувався проносом, частіше вираженим – у 18 (30,0%) хворих, але слід зазначити, що закрепи зустрічалися також досить часто – у 20 (33,3%) пацієнтів.
Клінічна картина хворих ІІ групи характеризувалася найчастіше скаргами на закрепи (у 42,0% хворих) та проноси (у 30,6% хворих), рідше відрижкою (28,0%) та нудотою (27,4%). Зниження маси тіла не було найбільш характерним для хворих обох груп (33,3%, 19,4%), але надлишкова маса зустрічалася частіше у ІІ групі (46,8%) (р<0,01).
При пальпації болючість відзначалась у більшості за ходом кишечнику – у 36 (60,0%) хворих І групи та у 30 (48,4%) – ІІ, рідше в епігастральній ділянці (6,7%; 25,8%) (р<0,01). За даними клініко-анамнестичного і лабораторних досліджень “симптоми тривоги” у всіх хворих були відсутні.
Аналіз виділення грибів з язика показав характерні риси для хворих обох груп. Причому І та ІІ ступінь колонізації Candida виявлено у 34 (56,7%) хворих І групи та 45 (72,6%) пацієнтів ІІ групи. Але 24 (40,0%)хворі І групи та 8 (12,9%) пацієнтів ІІ групи (р<0,01) мали більш високий ступінь колонізації Candidaalbicans, що можна розглядати як ознаку системного КТК.
Дисбіотичні розлади було виявлено у всіх (100,0%) хворих на КТК та у 87,1% хворих порівняльної групи. Порівняльний аналіз глибини дисбіотичних розладів показав, що у пацієнтів І групи дисбаланс мікробіоти був значно глибшим, хворих з еубіозом в цій групі не виявлено, всі вони мали дисбіотичні розлади з домінуванням субкомпенсованої (Д ІІ) та декомпенсованої (Д ІІІ) форм – у 48,3% та у 41,7% хворих, відповідно (р<0,001).
Дисбаланс мікрофлори ТК в обох групах, головним чином, був обумовлений зниженням біфідо- та ЛБ; зменшеним або підвищеним рівнем Escherichiacoli, збільшенням концентрації її гемолітичних біоварів E.coli (Hly+
), появою умовно-патогенних мікроорганізмів (УПЕ) родів Enterobacter, Serratia, Klebsiella.
Порівняльний аналіз показав, що у групі хворих на КТК у порівнянні зІІ групою зміни кількісних показників були більш виразними, а саме: вдвічі частіше спостерігалося виявлення хворих зі зниженим вмістом ентерококів, зниження вмісту біфідобактерій було у рівної кількості пацієнтів в обох досліджених групах, однак дефіцит ЛБ спостерігався у меншої кількості хворих (36,7%) у порівнянні з 53,2% пацієнтів ІІ групи. Так, підвищений рівень нормальної кишкової палички (E. coli з НФА) в 2,4 рази частіше виявлявся у хворих І групи (ч2
=9,33, р<0,05); гемолітичної – в 1,3 рази; лактозонегативної (Lac.-
) та зі зниженою ферментною активністю (зі ЗФА) у хворих порівняльної групи – не виявлений.
Збільшення УПЕ також біло більш виразним у хворих І групи: Enterobacter виявлені у 5 (8,3%), Klebsiella – у 6 (10,0%), Serratia – у 4 (6,7%).
Порівняльний аналіз стану мікрофлори показав статистично вірогідне зниження рівня ешерихій з НФА в І групі (р<0,05) та достовірне збільшення рівня Candida albicans (р<0,001) у вмісту ТК.
За результатами ендоскопічного дослідження (ректоромано-, сигмо-, колоноскопія) діагностично значущих макроскопічних ознак КТК не встановлено. Відсутність візуальних змін СОТК відзначалась у понад третини хворих на КТК (22,4%). У 41,4% хворих з КТК були діагностовані субатрофічні зміни СО.
При цитологічному дослідженні дріжджоподібні клітини або нитки міцелію в І групі були виявлені лише у 15 (28,3%) випадках та у 13 (21,0%) – ІІ групи (що може відображати поверхневе вегетув
Нами аналізувались зміни деяких показників імунологічного статусу в залежності від дисбіотичних змін кишечнику. Констатовано зниження рівня лімфоцитів в обох групах із прогресуванням дисбіозу кишечнику. Крім зниження кількості лімфоцитів, привертає на себе увагу також наявний дисбаланс між окремими їх субпопуляціями. Зокрема, при поглибленні дисбіозу з І ст. на ІІ ст. показник CD4 (%) зменшився у 1,17 та 1,06 разів у І таІІ групі, CD8 – у 1,06 та 1,19 разів, збільшився індекс CD4/CD8 у 1,03 та 1,16 разів, відповідно. При порівнянні Д ІІ з Д ІІІ показник CD4 (%) збільшується у 1,09 та 1,15 разів в І та ІІ групах, CD8 (%) – у 1,07 та 1,3 рази, причому індекс CD4/CD8 у І групі зростає у 1,04 рази, а у ІІ групі зменшується у 1,25 разів.
Основними характерними порушеннями імунної системи у досліджених хворих були лімфоцитопенія на фоні зниження кількості лейкоцитів, при цьому ці зміни більш виражені в І групі.
Спостерігались достовірні зсуви показників (у порівнянні з показниками в групі контролю) у пацієнтів І групи: зниження вмісту відносної (р<0,001) та абсолютної (р<0,01) кількості CD4 та імунорегуляторного індексу (р<0,01); у ІІ групі відзначалося зменшення відносної кількості лімфоцитів (р<0,05) та CD4 (р<0,001) (табл. 1).
Таблиця 1
Показники імунологічного захисту в групах обстежених пацієнтів
| Показники | Вміст у сироватці крові (М±m) | ||
| І група (n=48) | ІІ група (n=34) | ІІІ група (n=25) | |
| лейкоцити х109
/л |
4,86±0,22 | 5,03±0,23 | 5,30±0,26 |
лімфоцити % х109
|
29,56±1,40 1,45±0,08 |
35,53±2,00*,
1,69±0,11 |
29,69±1,30 1,55±0,09 |
CD4 % х109
|
25,33±0,84***
0,37±0,03**
|
25,06±1,15***
0,43±0,04 |
33,12±1,22 0,51±0,04 |
CD8 % х109
|
17,19±0,64 0,25±0,02 |
17,65±0,39 0,32±0,04#
|
18,08±0,73 0,28±0,02 |
| CD4/CD8 | 1,55±0,07**
|
1,58±0,10**
|
1,87±0,08 |
Примітки: 1. *
– р<0,05 – порівняно з контролем; 2. **
– p<0,01 –порівняно з контролем; 3. ***
– р<0,001 –порівняно з контролем; 4. #
– р<0,05 –порівняно з групою порівняння.
Кореляційний аналіз не виявив зв’язку між збільшенням кількості Candida albicans та клінічними проявами, що, на наш погляд, може демонструвати відсутність специфічних клінічних проявів КТК.
У І групі ступінь дисбіозу корелює з наявністю нальоту на язику rs
=0,256 (р<0,05), з деякими представниками мікрофлори: біфідобактеріями rs
=-0,674 (р<0,01), ЛБ rs
=-0,299 (р<0,05), Candida albicans rs
=0,327 (р<0,05), ешерихіями з НФА rs
=-0,337 (р<0,01) (рис.1).
Рис. 1. Кореляційний зв'язок між ступенем дисбіозу і головними клінічними проявами у хворих на КТК
Candida albicans у мікробіологічному дослідженні має кореляційні зв’язки з ентерококами r=-0,349 (р<0,01) і E. сoli з НФА r=-0,409 (р<0,01), що вказує на зростання ешеріхій при зменшенні популяційного вмісту грибів, відображає здатність мікрофлори кишечнику самостійно відновлювати мікробіоценоз за рахунок вироблення кишковими паличками коліцинів – білково-ліпідно-вуглеводних комплексів з антибактеріальною дією. У ІІ групі зв’язків між популяціями мікроорганізмів немає.
Кореляційний аналіз співвідносин між Т-супресорами та клінічною картиною захворювання у групі хворих з КТК виявив зв'язок з проносами r=0,323 (р<0,05), закрепами rs
=0,475 (р<0,01), пальпаторною болючістю живота rs
=-0,323 (р<0,05). Активація CD8 (абс. ч.) збільшує рівень CD4 (абс. ч.) rs
=0,772 (р<0,01), однак зменшує індекс CD4/CD8 rs
=-0,294 (р<0,05).
Т-хелпери (%) корелюють з скаргами пацієнтів на нудоту r=-0,296 (р<0,05); з рівнем Т-супресорів (%) та з імунорегуляторним індексом r=0,483 (р<0,01). CD4 (%) зменшує вміст у ТК Proteus рр. r=-0,399 (р<0,05) та впливає на рівень Candida albicans r=0,400 (р<0,01). Це відображає достовірну прогностичну впливовість зростання рівня показника CD4 (%) у хворих на КТК при збільшенні кількісного вмісту Candida albicans у копрокультурі.
Отже, проведені дослідження підтверджують існування тісного зв’язку між клінічними проявами основного захворювання, станом мікробіоценозу кишечнику та імунної системи. Паралельна реєстрація змін у біоценозі кишечнику та імунному статусі показала, що при дисбіозі порушення спостерігаються у всіх ланках досліджуваних систем. Ця обставина дозволяє вважати мікрофлору кишечнику людини високочутливою індикаторною системою, яка відображає стан імунологічної системи організму, а імунний дисбаланс - фактором патогенезу, що об’єднує запальні процеси слизових оболонок людини. Отримані в роботі дані свідчать, що застосування антимікотика “Натаміцину”, пробіотика “Пробіовіту”, а також імуномодулятора рослинного походження “Ехінацеї” в комплексному лікуванні пацієнтів з КТК забезпечують інволюцію ознак захворювання. Покращення загального стану пацієнтів з ефективною елімінацією Candida та нормалізацією показників мікробіоценозу кишечнику дозволяють зробити висновок про доцільність та перспективність застосування комплексної терапії.
Проаналізувавши вплив використаної схеми лікування на симптоматику КТК, було виявлено позитивну динаміку усіх клінічних проявів. У всіх хворих відзначено достовірне зникнення болю, при цьому середній бал інтенсивності прояву цього симптому зменшився в 11 разів (р<0,001). Лише третину хворих продовжувало турбувати здуття: помірно виражене – у 20,8% (р<0,05), виражене у 7,5% пацієнтів (р<0,001), тобто середній показник прояву зменшився у 2,5 рази (р<0,05). Аналіз вираженості симптомів за середніми показниками показав достовірне зменшення нудоти у 30 разів (р<0,001), гіркоти у роті – у 3,5 рази (р<0,01), відрижки – у 19 разів (р<0,001) та печії – у 8,5 рази (р<0,001). Меншу частину хворих продовжували турбувати порушення випорожнення кишечнику, такі, як проноси (у 20,8% хворих) і закрепи (у 13,2% пацієнтів), тоді як до лікування ця частина складала значно більший відсоток (49,1% та 30,2%, відповідно). При цьому відзначено достовірне зменшення середнього балу закрепів у 5,8 разів (р<0,01), проносів – у 4,5 рази (р<0,05).
Аналіз результатів дослідження показав, що у хворих з КТК після лікування спостерігалася позитивна динаміка змін кількісного та якісного складу мікрофлори ТК. Кількість хворих з Д ІІІ та Д ІІ дисбіозом значно зменшилася – у 7,3 рази (р<0,001) та 1,5 разів, з компенсованою (Д І) зросла у 7 (р<0,01) разів. Після лікування спостерігалось повне відновлення мікрофлори у 12 (23,1%) хворих.
Комплексне лікування призводить до покращення показників форм дисбіозу (М±m) з lg КУО/г 2,31±0,09 до лікування – до 1,19±0,12 після (р<0,001). Ефект проведеної терапії чітко простежується на динаміці елімінації Candida albicans з lg КУО/г 5,61±0,17 до 0,48±0,17 (р<0,001) та збільшенні кількості біфідо- lg КУО/г 7,30±0,16 до 7,79±0,02, а також ЛБ lg КУО/г з 5,29±0,25 до 5,38±0,2.
Кореляційний аналіз у хворих з КТК після комплексної терапії виявив зв'язок між зростанням ступеня дисбіозу та підвищенням росту ешерихій Hly+
rs
=0,368 (р<0,01) і УПЕ rs
=0,306 (р<0,05), одночасно з зниженням біфідобактерій та ЛБ rs
=-0,546 (р<0,01) і rs
=-0,418 (р<0,01), відповідно.
Таким чином, кореляційний коефіцієнт між ступенем дисбіозу та вмістом біфідобактерій після лікування зменшився з rs
=-0,674 до rs
=-0,546, а між ступенем та ЛБ зріс з rs
=-0,299 до rs
=-0,418, що, перш за все, пояснюється використанням в комплексному лікуванні “Натаміцину” і високою чутливістю ЛБ до антибіотиків. Кореляційний аналіз демонструє взаємозв’язок між кількісними популяціями мікроорганізмів у вмісту ТК: при збільшенні біфідобактерій вміст ентерококів r=-0,36 (р<0,01) знижується, але популяція лактозонегативних ешерихій r=0,316 (р<0,05) зростає.
Кореляційний аналіз виявив також зв’язки між показником вмісту CD8 (109
/л) та популяціями мікроорганізмів у копрокультурі після комплексного лікування хворих. Доведено, що при збільшенні CD8 підвищується зростання роду протей rs
=0,330 (р<0,05) та знижується вміст ЛБ rs
=-0,330 (р<0,05).
Виявилось, що в результаті застосованої комплексної терапії у пацієнтів спостерігається нормалізація імунологічних показників. Вміст Т-хелперів достовірно збільшився після курсового лікування в 1,27 разів (р<0,05) та Т-супресорів в 1,2 рази, що вказує на відновлення імунорегуляції та робить можливим оцінити перспективи перебігу вторинного імунодефіциту.
Отже, застосована схема лікування хворих на КТК позитивно впливає на клінічну картину, інволюцію дисбіозу, нормалізацію показників мікробіоценозу кишечнику, динаміку ендоскопічних змін СОТК, що дозволяє зробити висновок про ефективність та патогенетичну обґрунтованість призначення комбінації “Натаміцину”, “Пробіовіту”, “Ехінацеї” в комплексному лікуванні КТК. Сукупність цих змін дозволяє говорити про достатньо високу ефективність лікування хворих на КТК та рекомендувати дану схему для широкого застосування в лікуванні цієї патології.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на підставі клінічних, мікробіологічних, цитологічних, інструментальних та імунологічних досліджень розкрито особливості виникнення та перебігу КТК, патогенетично обґрунтовано доцільність його комплексного лікування з використанням антимікотика “Натаміцину”, пробіотика “Пробіовіту” та імуномодулятора “Ехінацеї”.
1. Серед умов виникнення КТК найбільш вагоме значення має вживання антибіотиків (75,0%), що достовірно перевищує інші чинники виникнення цієї патології у хворих гастроентерологічного профілю (р<0,01). Серед клінічних проявів КТК домінують больовий синдром (80,0%), здуття (58,3%), проноси (45,0%) та закрепи (33,3%). При цьому частота клінічних синдромів у більшості хворих достовірно перевищує аналогічні показники у хворих без КТК (р<0,05).
2. Усі хворі на КТК (100,0%) характеризувалися різноманітними дисбіотичними змінами, тоді як при відсутності КТК стан еубіозу мають лише 12,9% пацієнтів (р<0,05). Питома вага сумарного показника дисбіозу ІІ та ІІІ ступенів (90,0%) достовірно перевищує відповідний відсоток хворих (10,0%) з І ступенем дисбіозу (р<0,05). При цьому основним показником синдрому надлишкового бактеріального росту у хворих на КТК виявилися Candidaalbicans>lg 4 КУО/г (95,0%) (р<0,0001) та ешерихій з НФА >lg 8 КУО/г (45,0%) (р<0,05), які достовірно перевищують аналогічні критерії у групі пацієнтів без КТК (0% та 17,7%, відповідно).
3. За характером та частотою виявлених ендоскопічних змін слизової оболонки товстої кишки (77,6%) пацієнти з КТК фактично не відрізняються від хворих без КТК (83,9%).При цитологічному дослідженні колонобіоптатів аналогічно виявлено відсутність достовірної різниці (р>0,05) за вмістом дріжджоподібних між обома групами хворих. Вказані обставини свідчать про обмежену самостійну роль ендоскопічних та цитологічних досліджень в діагностиці КТК.
4. КТК супроводжується змінами неспецифічної ланки імунітету, що проявляється достовірним (р<0,05) зниженням у сироватці крові показників CD8 до рівня (0,25±0,02)Ч109
/л аналогічного показника хворих без КТК (0,32±0,04)Ч109
/л. Вказані зміни поєднуються зі зменшенням показника CD4 та індексу імунорегуляції CD4/CD8 в І та ІІ групах пацієнтів відносно здорових осіб ІІІ групи ((33,12±1,22)Ч109
/л та (1,87±0,08)Ч109
/л, відповідно), (р<0,01).
5. Комплексне лікування КТК з включенням до схеми антимікотика “Натаміцину”, пробіотика “Пробіовіту”, імуномодулятора “Ехінацеї” призводить до достовірного зменшення у більшості хворих больового синдрому (р<0,001), проносів (р<0,01) та здуття живота (р<0,05).
6. Клінічна ефективність лікування КТК супроводжується підвищенням кількості хворих з єубіозом до 23,1% (р<0,001), зменшенням частоти тяжких форм дисбіозу, переважно за рахунок зменшення дисбіозу ІІІ ступеня (р<0,001), достовірної елімінації Candidaalbicans (у 100,0% хворих) зі зменшенням ступеня контамінації від 5,61±0,17 до 0,48±0,17 (р<0,001). Після проведеного лікування спостерігаються ознаки покращення неспецифічної ланки клітинного імунітету за рахунок достовірного збільшення сироваткового рівня СД4 до (0,47±0,03)Ч109
/л (р<0,05).
7. Комплексне лікування КТК з використанням антимікотиків, пробіотиків та імуномодуляторів патогенетично обґрунтовано його позитивним впливом на клінічний перебіг захворювання, поліпшення та нормалізацію показників мікробіоценозу і покрашення показників загального імунітету.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для більш об’єктивної оцінки стану хворих на КТК рекомендується окрім традиційних ендоскопічного, цитологічного та мікробіологічного досліджень оцінювати сироватковий рівень СD4 та СD8.
2. Хворим на КТК з виявленим зниженим сироватковим рівнем CD4,CD8,CD4/CD8, що може відображати тяжкий дисбіоз та несприятливий прогноз, резистентність до антимікотичної терапії, необхідно рекомендувати терапію з додатковим використанням пробіотиків та імуномодуляторів.
3. З метою підвищення ефективності лікування КТК рекомендоване призначення комплексного лікування: “Натаміцин” по 400 мг на добу 10 діб, “Пробіовіт” по 2 капсули на добу 14 днів, “Ехінацея” по 2 капсули на добу перорально протягом 1 місяця.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇЇ
1. Власова О.М. Ендоскопічна оцінка ефективності лікування кандидозу товстої кишки // Медичні перспективи. - №3 – С. 60-64.
2. Степанов Ю.М., Власова О.М. Современные представления о кандидозе органов пищеварения // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2004. - Вип. 35. – С. 135-142. Автором самостійно проведено збір літературного матеріалу, інтернет пошук нових джерел та підготовка роботи до друку.
3. Степанов Ю.М., Власова О.М. Ефективність препарату “Пробіовіт” у комплексному лікуванні кандидозу кишечнику // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип.37. – С. 581-586. Автором самостійно проведено збір матеріалу, його статистичний аналіз та підготовка роботи до друку.
4. Степанов Ю.М., Власова О.М. Стан імунорегуляції у хворих на кандидоз товстої кишки // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2007. – Вип.38.– С. 435-441. Автором самостійно проведено збір літературного матеріалу, інтернет пошук нових джерел та підготовка роботи до друку.
5. Степанов Ю.М., Власова О.М. Клініко – мікробіологічне обґрунтування антимікотичного лікування кандидозу товстої кишки // Гастроентерологія – Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 39. – С. 394-403. Автору належить визначення мети роботи, самостійно проведено збір матеріалу, його статистичний аналіз та узагальнення отриманих даних.
6. Пат. №24890, UA, МПК А61К 35/00 Спосіб лікування кандидозу товстого кишечнику / Власова О.М., Степанов Ю.М. (UA) –Заяв. 18.09.2006; Опубл. 25.07.2007. – Бюл. № 11. Автором самостійно проведено аналіз первинного матеріалу, сформульовано формулу винаходу.
7. Власова О.М. Перспективи антимікотичної терапії кандидозу шлунково-кишкового тракту // Матеріали 78-ої підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Чернівці, 2004. - С. 109.
8. Степанов Ю.М., Власова О.М. Сучасні проблеми діагностики та лікування кандидозу кишечнику // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції вчених. – Харків, 2004. - С.112. Автором самостійно проводився збір матеріалу та аналіз.
9. Власова О.Н. Вопросы лечения кандидоза кишечника // Матеріали міжнародного наукового медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернополь, 2005. - С.8.
10. Власова О.М., Степанов Ю.М. Ефективність комплексного антимікотичного лікування кандидозу товстої кишки // Матеріали 78-ої підсумкової наукової конференції студентів та молодих учених ДДМА. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 115 - 116. Автором самостійно проведено збір матеріалу, його статистичний аналіз та підготовка роботи до друку.
АНОТАЦІЯ
Власова О.М. Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ “Інститут гастроентерології АМН України”, Дніпропетровськ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики і лікування кандидозу товстої кишки (КТК). Проведено комплексне дослідження клінічної симптоматики, оцінено характер змін мікрофлори кишечнику та визначено їх взаємозв’язок з досліджуваними клініко-лабораторними порушеннями, ендоскопічних і цитологічних змін слизової оболонки товстої кишки, характеру порушень загального захисту у хворих гастроентерологічного профілю з супутнім КТК.
До дослідження залучено 147 пацієнтів, з них 60 хворих з супутнім КТК і 25 осіб без патології кишечнику, що склали контрольну групу.
Встановлені значущі об’єктивні мікробіологічні і імунологічні критерії КТК, що дало змогу визначити маркери захворювання і запропонувати комплексний спосіб його лікування.
Обґрунтовано патогенетично необхідність комплексної терапії у хворих на КТК з використанням препаратів “Натаміцин”, “Пробіовіт”, “Ехінацея” та доведена її ефективність.
Ключові слова: кандидоз товстої кишки, критерії діагностики, дисбіоз, імунний захист, комплексне лікування.
АННОТАЦИЯ
Власова О.Н. Клинико-микробиологическое и иммунологическое обоснование комплексного лечения кандидоза толстого кишечника. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.36 – гастроэнтерология. – Днепропетровская государственная медицинская академия МЗ Украины, ДУ “Институт гастроэнтерологии АМН Украины”, Днепропетровск, 2008.
Диссертационная работа посвящена изучению диагностических критериев кандидоза толстого кишечника (КТК) и их значимости в постановке диагноза, обосновано применение комплексной терапии и оценена ее эффективность. Проведено комплексное исследование клинической симптоматики, микрофлоры кишечника, ендоскопических и цитологических изменений слизистой оболочки толстого кишечника, характера нарушений иммунной защиты у больных гастроэнтерологического профиля с сопутствующим КТК. Проанализирован характер изменений кишечной микрофлоры, определены взаимосвязи с клинико-лабораторными нарушениями.
Определены объективные микробиологические и иммунологические критерии кандидоза толстого кишечника, что дало возможность определить маркеры заболевания и предложить комплексный способ лечения.
Патогенетически обоснована необходимость комплексной терапии у больных с кандидозом толстого кишечника с использованием препаратов “Натамицын”, “Пробиовит”, ‘Эхинацея” и показана их эффективность.
В исследование включено 147 пациентов, из них 60 больных гастроэнтерологического профиля с сопутствующим КТК и 25 человек без патологии кишечника, составивших контрольную группу.
Возраст пациентов участвующих в исследовании колебался от 18 до 75 лет, большинство которых составили люди среднего возраста (57,1%).
Среди причин возникновения КТК у больных гастроэнтерологического профиля достоверно лидирует антибиотикотерапия (75,0%)(р<0,01). В клинической картине доминирует болевой синдром (80,0%), вздутие (58,3%), поносы (45,0%) и запоры (33,3%). При этом частота клинических синдромов у большинства больных достоверно превышает аналогичные показатели у пациентов без КТК. Все больные с КТК (100%) характеризовались различными дисбиотическими изменениями (р<0,05), при этом суммарный показатель дисбиоза ІІ и ІІІ степени (90,0%) достоверно превышал процент больных (10,0%) с дисбиозом І степени (р<0,05). При этом группу с КТК характеризовали: Candida albicans >lg 4 КУО/г (95,0%)(р<0,0001), ешерихии с нормальной ферментативной активностью >lg 8 КУО/г (45,0%)(р<0,05).
При изучении характера и частоты ендоскопических изменений слизистой оболочки толстой кишки установлено, отсутствие достоверных отличий. Цитологическое исследование колонобиоптатов также не выявило достоверности (р>0,05).
КТК характеризовался снижением (р<0,05) в сыворотке крови показателей CD8 до уровня (0,25±0,02)Ч109
/л при аналогичном показателе у больных без КТК (0,32±0,04)Ч109
/л, снижением CD4 и индекса иммуннорегуляции CD4/CD8 (р< 0,01).
Комплексное лечение КТК повысило количества больных с еубиозом до 23,1% (р<0,001), уменьшило частоту тяжелых форм дисбиоза, преимущественно за счет ІІІ степени (р<0,001), достоверно элиминировало Candida albicans (100,0%), снизило контаминацию от 5,61±0,17 до 0,48±0,17 (р<0,001). После проведенного лечения наблюдаются признаки улучшения неспецифического звена клеточного иммунитета, за счет увеличения сывороточного уровня СД4 до (0,47±0,03)Ч109
/л (р<0,05).
Ключевые слова: кандидоз толстой кишки, критерии диагностики, дисбиоз, иммунная защита, комплексное лечение.
ANNOTATION
VlasovaO.M. Clinical, microbiologicalandimmunologicgroundofcomplextreatmentofbowelcandidosis. – Manuscript.
Dissertation for a Сandidate’s of Medical Sciences degree by speciality 14.01.36 - Gastroenterology. -Dnipropetrovsk State Medical Academy, Мinistry of Health of Ukraine, SI “Institute of Gastroenterology of AMS of Ukraine”, Dnipropetrovsk, 2008.
Thedissertationisdevotedtoimprovement of diagnosis and treatment of bowel candidosis. Therewasperformedthecomplexexaminationofclinicalsigns, therewasevaluatedthecharacterofbowelmicroflorachanges, therewasdeterminedtheirinterrelationswithexaminedclinicalandlaboratorydisorders, withendoscopicandcytologicalchangesofbowelmucosa, withcharacter of disorders of general defence in gastroenterological patients with concomitant bowel candidosis.
147 patients were involved to the investigation: 60 patients with concomitant bowel candidosisand 25 persons without bowel pathology composing the control group.
The significant objective microbilogical and immunological criteria of bowel candidosis were established that allowed to determine the markers of the disease and to propose the complex method of its treatment.
According to pathogenesis there was grounded the necessity of complex therapy in patients with bowel candidosis including “Natamycinum”, “Probiovit”, “Echinacea”and there was proved its efficiency.
Keywords:bowelcandidosis, criteriaofdiagnosis, dysbiosis, immunedefence, complex treatment.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Д І – порушення мікробіоценозу кишечнику І ступеня
Д ІІ – порушення мікробіоценозу кишечнику ІІ ступеня
Д ІІІ – порушення мікробіоценозу кишечнику ІІІ ступеня
ЗФА –штами ешерихій зі зніженою ферментативною активністю
КТК–кандидоз товстої кишки
КУО –колонієутворююча одиниця
ЛБ –лактобактерії
НФА –штами ешерихій з нормальною ферментною активністю
СО– слизова оболонка
СОТК –слизова оболонка товстої кишки
СПК –синдром подразненої кишки
ТК –товста кишка
УПЕ –умовно-патогенні ентеробактерії
ШКТ–шлунково-кишковий тракт
CD4 –клітини-“хелпери”
CD8 –клітини-“кілери-супресори”
Hly+
– гемолітичні штами ешерихій
Lac.-
– лактозонегативні штами ешерихій
Власова Оксана Миколаївна
Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
(Автореферат)
Підписано до друку 14.01.2008 р. Формат 60х84/16.
Папір офсетний. Комп’ютерний набір. Друк ризографія.
Ум. друк. аркушів 1,0. Тираж 120 примірників. Замовлення № 10.
Надруковано ВТК “Друкар” ДДМА
М. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4