РефератыБиологияМіМікроеволюція Фактори еволюції Видоутворення Природний добір Макроеволюція її напрямки

Мікроеволюція Фактори еволюції Видоутворення Природний добір Макроеволюція її напрямки

Тема: Мікроеволюція. Фактори еволюції. Видоутворення. Природний добір. Макроеволюція, її напрямки.


Мета:


- сформувати в учнів поняття про мікроеволюцію, вид, критерії виду, популяції, адаптацію, макроеволюцію, дивергенцію;


- ознайомити з елементарними факторами еволюції;


- охарактеризувати форми боротьби за існування як фактори еволюції видів у природі;


- з'ясувати творчу роль природного добору; показати природний добір як головну рушійну силу еволюції;


- пояснити виникнення пристосувань;


- розкрити відносний характер пристосованості як результат природного добору.


Обладнання:
гербарій рослин, таблиці - "Форми боротьби за існування", "Природний добір".


Тип уроку:_________________


Структура уроку

І. Вивчення нового матеріалу.


1. Вид - основна паксономічна одиниця.


2. Сучасні критерії виду.


3. Популяція - одиниця виду та еволюції.


4. Елементарні фактори мікроеволюції.


5. Способи видоутворення.


6. Природний добір, його суть і форми.


7. Боротьби за існування та її форми.


8. Макроеволюція і її фактори.


9. Докази макроеволюції.


10. Шляхи реалізації еволюції.


ІІ. Закріплення вивченого матеріалу.


1. Що таке макроеволюція?


2. Назвіть критерії виду.


3. Що таке популяція?


4. Які є способи видоутворення?


5. Які елементарні фактори еволюції?


6. Заповнити таблицю.


ІІІ. Домашнє завдання:
вивч. ст. конспект.


Таблиця.


Порівняння штучного і природного добору.













Штучний
Природний
Схожість

Діє три фактори: мінливість,


Від їх спільної дії утворюють-


породи

і сорти


спадковість, добір.


-ся:


види


Відмінність

Зберігає лише корисні для людини ознаки.


Людина добирає за видимими ознаками.


Діє на користь людини.


Відбувається з часів первісної людини.


Зберігає будь-які життєво важливі ознаки.


Добирає за помітними і непомітними ознаками.


Діє на користь організму, популяції, виду.


Відбувається протягом геологічних епох; в ряді випадків його дія виявляється за короткий час.



Мікроеволюція


1. Визначення "виду".


Вид
- це сукупність особин, що займають певну територію (ареал), здатні схрещуватись між собою і давати плідне потомство.


2. Структура виду.


Вид підвищ популяція.


Популяція
- сукупність особин одного виду, які мешкають на одній території і вільно схрещуються між собою, але так чи інакше ізольовані від особин інших популяцій того самого виду.


Підвид
- сукупність подібних між собою популяцій, які відрізняються від інших популяцій того самого виду однією або кількома станами ознак.


Наприклад: вид "тигр" має сім підвидів.


Вид "білий гриб" - 20 підвидів.


3. Погляди К.Ліннея, Ж.-Б.Ламарка, Ч.Дарвіна на "вид".


К.Лінней:

"Вид реально існує в природі і не змінюється з часом".


Ж.-Б.Ламарк:

"Видів немає. Вони - плід уявлення; але історичний розвиток є".


Ч.Дарвін:

"Види реально існують, відносно постійні і є результатом історичного розвитку. Види змінюються внаслідок еволюції".


4. Біологічна концепція виду (розроблена на основі синтетичної гіпотези еволюції).


Вид
- це сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі, що населяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою в природі, дають плідне потомство і не схрещуються з іншими видами.


5. Критерії виду - це мірило для визначення виду.


а) морфологічний

- подібність зовнішньої і внутрішньої будови;


б) генетичний

- характерний набір хромосом за кількістю, формою, розміром;


в) фізіологічний

- подібність процесів життєдіяльності організмів виду (здатність до парування і народження плідного потомства або репродукційна ізоляція);


г) біохімічний

- хімічний склад клітин, тканин (білки, нуклеїнові кислоти);


д) екологічний

- існування виду при певній сукупності факторів зовнішнього середовища;


е) географічний

- певний ареал, що його займає вид у природі.


6. Мікроеволюція - один з видів еволюційного процесу за синтетичною
гіпотезою еволюції.


Мікроеволюція
- це сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях одного виду.


На зміни у популяціях впливають:


а) хвилі життя

- це коливання чисельності особин у популяції;


б) ізоляція

- неможливість схрещування між особинами одного виду;


Ізоляція є: географічна
(річка, гори, ліс);


екологічна
- коли в середині популяції виникають раси (форм з різними вимогами до умов довкілля в межах ареалу);


в) дрейф генів

- перерозподіл генів і зміна їх частоти зустріваності внаслідок випадкових схрещувань.


При малій чисельності особин у популяції зростає можливість пр

и схрещуванні переходу рецесивних генів у гомозиготний стан, що веде до загибелі особин з рецесивними генами і до зміни генофонду популяції.


Природний добір


Природний добір
- це переважаюче виживання і розмноження найпристосованіших до умов існування організмів певного виду.


Пиродний добір
- процес внаслідок якого виживають і лишають після себе потомство особини з корисними в даних умовах спадковими змінами.


Природний добір буває:


а) рушійний

- дія відбору спрямована в певний бік.


Це приводить до змини фенотипу.


Наприклад: у різних тварин, що ведуть риючий спосіб життя (вовчок, жук-гнойовик, кріт) виникають копальні кінцівки.


Відбуваються при змінах довкілля.


б) стабілізуючий

- підтримує сталість певного фенотипу, що відповідає навколишньому середовищу.


Відбувається у постійних умовах довкілля.


Природний добір є рушійною силою еволюції
бо сприяє пристосуванню організмів до умов середовища.


Наслідок дії природного добору - виникнення пристосувань (адаптації).


Природний добір приводить до утворення нових популяцій
, а потім підвидів
, видів
.


Видоутворення


Видоутворення
- це один з видів еволюційного процесу за синтетичною гіпотезою еволюційної теорії.


Видоутворення
- це еволюційний процес виникнення нових видів, внаслідок мікроеволюції за певної ізоляції чи стостосуванні до нових умов довкілля.


Воно має необоротний характер на відміну від мікроеволюції.


Видоутворення відбувається:


а) дивергенцією

- коли з вихідної форми утворюється два чи більше нових видів;


б) перетворенням виду-попередника

на новий вид у процесі його історичного розвитку завдяки адаптаціям до змін довкілля.


Видоутворення
за допомогою дивергенції
є наслідком ізоляції
.


Тому відповідно до типів ізоляції розрізняють типи видоутворення:


а) географічне

- коли внаслідок географічної ізоляції популяції дивергують в різні види;


Наприклад: бобер євразійський і американський (Берінгова протока роз'єднала материки);


б) екологічне

- при появі екологічної ізоляції;


Коли групи популяцій потрапляють у різні екологічні умови в межах ареалу;


в) поліплоїдне

- у рослин внаслідок кратного збільшення кількості хромосом;


г) схрещуванням особин споріднених видів

: коли гібридні нащадки схрещуються між собою і утворюють нові плідні
покоління.


Макроеволюція


1. Макроеволюція і її фактори.


Макреоволюція
- це еволюційні процеси, що приводять до виникнення надвидових таксонів
(одиниць): родів, родин і аж до царств.


В природі реально існують лише види. Надвидові категорії ввела людина на підставі ступеня споріднених видів.


Тому: окремих механізмів макроеволюції не існує.


Різноманітність видів виникає внаслідок пристосувань їхніх предків до різних умов довкілля.


Це явище називається адаптивною радіацією
, що вібувається у формі дивергенції

- явище розходження ознак у нащадків як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.


2. Напрямки макроеволюції:


а) біологічний прогрес

- збільшення чисельності популяцій, розширення ареалу, утворенння нових підвидів і видів в межах певної групи;


Наприклад: комахи, молюски, птахи, ссавці, покритонасінні.


б) біологічний регрес

- зниження пристосованості, чисельності, скорочення ареалу, вимирання певної групи.


Наприклад: із хоботних лишились лише два види: африканський та індійський слон.


Ці поняття не мають реального відображення в природі, а є узагальнюючими термінами, які показують ступінь видової різноманітності певної групи в певний геологічний час.


3. Докази макроеволюції:


а) порівняльно-аналітичні:


1) аналогічні органи
- подібни за будовою органи видів різного походження, що виконують однакові функції;


2) гомологічні органи
- однакові за будовою органи різних видів, що мають спільне походження (корінь та його видозміни; передні кінцівки - нога, крило, рука у хребетних тощо);


3) рудименти
- недорозвинені чи спрощені органи у видів порівняно з предками (очі у крота, апендикс та хвостові хребці у людини);


4) атавізми
- поява в окремих представників виду рис, властивих предкам (поява хвоста, волосся по всьому тілу, додаткові молочні залози).


б) палеонтологічні

- викопні рештки живих істот; відбитки, окам'янілості;


в) ембріологічні

- біогенетичний закон:


"Онтогенез є коротке повторення філогенезу" (Ф.Мюллер і Е.Геккель).


4. Шляхи реалізації еволюції.


а) ароморфози

- зміни, що підвищують організацію організмів; стрибки в розвитку;


Через них виникають класи, типи (поява щелеп у хребетних; квітки у покритонасінних).


б) ідіоадаптації

- зміни, які не підвищують рівень організації, а пристосовують вид до даних умов життя;


Наприклад: різні ротові органи комах, різна будова квіток покритонасінних.


в) загальна дегенерація

- зміни, які пов'язані із спрощенням організації, але вони сприяють кращій пристосованості. Ці спрощення приводять до біологічного прогресу виду;


Наприклад: а) у вірусів (як паразитів) втрата клітинної структури;


б) у стіжкових червів втрата травної системи.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Мікроеволюція Фактори еволюції Видоутворення Природний добір Макроеволюція її напрямки

Слов:1367
Символов:12810
Размер:25.02 Кб.