План роботи
І. Вступ
ІІ. Огляд літератури
ІІІ. Власні дослідження
1) мета та задачі
2) методи та матеріали
3) результати власних досліджень
IV. Висновки та пропозиції
V. Список літератури
VI. Додатки
І. Вступ
Визначення вагітності, її строків і неплідності самок є важливим етапом забезпечення відтворення потомства, тому цьому заходу надають важливого значення. За наслідками досліджень самок їх ділять на вагітних і не плідних, що дає можливість коректувати годівлю за фізіологічним станом, планувати роди та прийом новонароджених, а також своєчасно лікувати не плідних і готувати їх до повторного осіменіння.
Діагностика термінів вагітності набуває особливого значення при вільному паруванні тварин і відсутності належного обліку осіменінь, що дає змогу уточнювати строки запуску, перегулів, родів і отримання приплодів, це набуває особливого сенсу за умов приватного утримання собак та котів. Своєчасна діагностика вагітності у собак дозволяє регулювати їх експлуатацію і таким чином запобігти абортам та розвитку різноманітних патології.
З огляду на бурхливий розвиток собаківнидства та надзвичайний інтерес до декоративних порід котів, за останні 10 років надзвичайного значення набула своєчасна та правильна діагностика вагітності у цих видів тварин. Це дало змогу своєчасно діагностувати патології внутрішньо утробного розвитку потомства, встановлювати кількість плодів, строки запліднення, та час родів. В свою чергу можливість своєчасної діагностики патології надала можливість лікування їх на початкових етапах що значно підвищує вихід потомства та його якість.
Отже своєчасна діагностика вагітності надала змогу правильно планувати час отримання потомства, кількість отриманих приплодів, своєчасної зміни годівлі, та навантаження, усунення патологій на ранніх етапах розвитку, зменшити витрати на лікування , збитки від недоотримання приплоду або отримання не якісного (гіпотрофованого) приплоду.
На нинішньому етапі методи діагностики вагітності вдосконалюються. Запропоновані нові схеми за якими можна вирахувати за породними даними рівень розвитку плодів та прогнозувати їх розвиток до народження. Значно вдосконалилось обладнання для діагностики, наприклад, апарати ультразвукового дослідження, з’явились апарати і методи компюторної діагностики та топографії.
ІІ. Огляд літератури
Вагітність – graviditas – складний фізіологічний стан організму самиці під час плодоношення. Він розпочинається від запліднення і закінчується родами. За часом виникнення вагітність буває первиною і повторною, а за кількістю плодів – одно плідною і багатоплідною.
Дослідженнями головним чином вітчизняних акушерів (М.П. Мишкіна, А.Ю. Тарасович, Х.В. Животков, Н.А. Флегматов, А.П. Студенцов, В.І. Ліпатов) розроблено комплекс точних методів клінічної діагностики вагітності у тварин.
Треба відзначити, що встановлювати наявність чи відсутність вагітності слід безпомилково і точно. Помилки в цьому не тільки підривають авторитет ветеринарного працівника, але й завдають економічної шкоди. Тому при встановленні термінів вагітності треба бути максимально точним. В тих випадках коли ніяким методом діагноз з певністю поставити не можна, треба тимчасово відмовитись від його постановки і відкласти своє рішення до пізнішого терміну.
При постановці діагнозу на вагітність обов’язково слід враховувати анамнестичні дані, особливо на початкових (ранніх) її стадіях. При цьому треба з’ясувати приблизно такі питання: 1)коли у тварини були попередні роди і який був їх перебіг, 2)скільки разів і коли після родів у тварини спостерігалася тічка, 3)коли самиця була осіменена останній раз, 4) чи спостерігалися ознаки статевого циклу у неї після цього. Звичайно у практичній діяльності часто не можливо зібрати повний анамнез на підставі слів обслуговуючого персоналу, хазяїв та заводчиків. Крім того , ці анамнестичні дані можуть бути помилковими або не відповідати дійсності. А тому, збираючи анамнез, треба до його даних завжди підходити критично.
Всі методи діагностики вагітності поділяють на клінічні (рефлексологічні, зовнішнє та внутрішнє дослідження, в тому числі УЗД) та лабораторні. Зовнішнє дослідження включає огляд, пальпацію, та аускультацію, а внутрішнє-піхвове дослідження. До лабораторних методів відносять: дослідження церві кального та піхвового слизу, визначення вмісту прогестерону в крові і молоці, визначення раннього фактору вагітності. Установлювані при цьому ознаки можуть бути справжніми(об’єктивними) і ймовірними (суб’єктивними).
Об’єктивними ознаками вагітності є специфічні, характерні (патогномічні) тільки для вагітних тварин. Так, анамнезом виявляють такі ймовірні ознаки вагітності тварин: відсутність прояву стадії збудження статевого циклу; покращення апетиту і вгодованості, спокійна поведінка, збільшення кількості актів сечовиділення та дефекації, поява набряків збочення апетиту. Всі ці ознаки єлише ймовірними, на їх підставі можна лише здогадуватися про наявність вагітності, але не ставити діагноз.
Рефлексологічний метод (проба самцем-пробником) - дозований контакт самців і самок, використовується в основному для виявлення охоти у осіменених самок. Якщо у самки наступила вагітність то у неї не проявляється стадія збудження статевого циклу при дозованому щоденному контакті з пробником. Проте відсутність статевої циклічності і охоти не є об’єктивним показником вагітності.
У зв’язку з вагітністю об’єм живота у самок поступово збільшується. У сук та кішок не рідко буває чітко помітне рівномірне збільшення середини і опускання нижньої стінки живота, проте коли у них в матці розвивається мало плодів форма живота не змінюється. У сук карликових порід форма живота буває кулястою і трохи випинаються ребра.
У другій половині вагітності можна спостерігати зовні рухи плода-раптові поштовхи в черевну стінку і короткі її коливання. Ці рухи добре помітні після напування холодною водою або під час годівлі. Звичайно, виявлення руху плода є надійною ознакою вагітності.
У всіх тварин звичайно за кілька днів до родів з’являється у молочній залозі молозиво, якого можна видоїти кілька краплин. Треба не забувати, що у сук опухання молочних залоз і видоювання молока є далеко не певною ознакою цінності, бо це спостерігається у не щінних сук під час не справжньої вагітності.
Зовнішнє дослідження
на вагітність методом пальпації ґрунтується на виявленні плода через черевні стінки матері. Цей метод застосовують для визначення вагітності у другій її половині, у сук не раніше 4-5го тижня.
У сук і кішок методом зовнішнього дослідження можна промацати не лише плоди в матці, а навіть і не вагітну матку. Для цього сук великих порід ставлять на підлогу, а лікар дослідник сідає з заду тварини на стілець. Собак середніх і карликових порід та кішок для дослідження зручніше ставити на стіл. При дослідженні помічник повинен тримати голову суки.
Перед пальпацією треба деякий час гладити черевні стінки суки, щоб заспокоїти її і цим послабити напруження м’язів. Далі захопивши між великими та іншими пальцями руки черевну стінку під поперековими хребцями, її стискають. Безпосередньо під хребтом відчувають пряму кишку у тих випадках , коли вона заповнена каловими масами. При цьому роги матки відчуваються як пружні тяжі різних розмірів, залежно від породи тварини (від товщини олівця товщини пальця руки). Особливо добре відчувається шийка матки у вигляді твердого утвору, що лежить перед входом у таз.
У вагітної суки вже з 3-х тижнів чітко відчуваються флуктуючі ампули, розміщені у матці. Пізніше-на 6-7-му тижні вагітності чітко виявляють плоди. На 8-9-му тижні вагітності плоди можна настільки чітко промацати, що при цьому легко відрізнити голову від тулуба.
Треба відзначити що, однією рукою можна промацувати плоди через черевну стінку у сук середніх та карликових порід. При дослідженні сук великих порід пальпують стінки живота двома руками.
Внутрішнє дослідження
на вагітність проводять піхвовим методом. Цим дослідженням користуються дуже рідко і тільки в сумнівних випадках вагітності. Для цього старанно готують руки, водячи руку в піхву, помічають уже з 30-40-го дня вагітності, що слизова оболонка піхви відзначається сухістю, а зовнішній отвір шийки матки щільно закритий слизом.
З подальшим розвитком вагітності сухість зростає, шийка матки змінює своє положення, бо матка спускається в черевну порожнину, довжина піхвової труби збільшується.
Щоб наочно переконатися у цих змінах можна застосувати їх огляд через піхвове дзеркало. При цьому виявляють такі ознаки вагітності: слизова оболонка піхви та піхвового виступу шийки матки має деяку анемічність і вкрита клейким слизом. Канал шийки матки закритий клейким слизовим корком.
Рання діагностика вагітності у собак може бути утруднена у зв’язку з її дійсною і передбачуваною, оскільки дата родів залежить від часу овуляції. Проведення в’язки до овуляції не виключає можливості запліднення, оскільки в статевому тракті суки сперматозоїди зберігають життєздатність на протязі декількох днів. Також необхідно враховувати що ооцити безпосередньо після овуляції не являються фертильними, їм знадобиться ще 2 дні для повного дозрівання. Таким чином, «пізня» в’язка ,проведена в останній день фертильності призводить до скорочення строків вагітності. При проведені діагностики вагітності, що настала після ранньої в’язки висока вірогідність помилкового негативного діагнозу, оскільки надто раннє обстеження не дозволить підтвердити вагітність. Для кішок ця проблема не актуальна, у них тривалість вагітності вираховують з дня в’язки у зв’язку з індуцированим характером овуляції.
У багатьох видів тварин відсутність екструсу на 21 день циклу вважається індикатором вагітності. Однак у сук інтервал між циклами однаковий як за вагітності так і в її відсутності, а у кішок відсутність екструсу лише вказує на те що овуляція мала місце. У кішок відсутність екструсу на протязі 45днів можна розцінювати як ознаку вагітності. Деякі домашні кішки спонтанно спарюються під час вагітності.
Зміни в поведінці.
Не тільки вагітні, але і не вагітні суки можуть демонструвати поведінку, типову для вагітності. Це зумовлено, підвищеною концентрацією пролактина і не специфічно для вагітних. У другій половині вагітності вживання їжі зростає приблизно на 50%, однак на 3-4тижні після в’язки часто спостерігається короткочасне зниження апетиту.
У кішок зміни у поведінці спостерігаються в основному у другій половині сухотності тобто в період відповідний відновленню еструса у відсутності вагітності.
Фізичні зміни.
На протязі місяця після в’язки у сук спостерігаються слизові виділення з піхви, хоча такі явища не рідкість і при відсутності вагітності. Соски набувають рожевого кольору та збільшуються. Вага починає збільшуватися з 35дня і може на 50% перевищувати норму. Збільшення живота починається з 40дня, і продовжується до 50. Однак у першородних сук або у випадку мало чисельного помьоту можуть бути неочевидними. Збільшення молочних залоз зазвичай спостерігається з 40дня, одночасно з сосків починає виділятися серозна рідина. В останні 7 днів вагітності може з’явитися молозиво.
У котів ці зміни менше виражені і зазвичай не проявляються до 50дня. Збільшення та почервоніння зазвичай помітно з 21дня. Починаючи з 58дня, набухають молочні залози, а в останні 7днів з’являється молозиво.
Пальпація черевної порожнини.
На протязі першого місяця зародки визначаються у вигляді не великих потовщень в порожнині рогів матки, та діагностика утруднена у зв’язку з їх малим розміром. З 26 по 30 день ембріони представляють собою сферичні утворення, що досягають 15-30мм в діаметрі. Щільні, заповнені рідиною відносно легко пальпуються, якщо черевна стінка розслаблена. Починаючи з 35дня, зародки витягуються, і втрачають тонус. На цій стадії пальпація утруднена. Плоди можна ідентифікувати після 55дня.
Серцебиття плодів.
У собак і котів серцебиття плодів аускультують на пізніх строках вагітності за допомогою стетоскопа або фіксують ЕКГ. Серцебиття плодів визначають без утруднення, оскільки їх частота вдвічи більше частоти скорочень серця матері.
Рентгенографія.
Збільшення матки визначається, починаючи з 30дня вагітності. На цій стадії збільшена матка легко ідентифікується каудальній частині черевної порожнини, дорсальніше сечового міхура і вентральніше прямої кишки, часто збільшення розмірів матки призводить до краніального зміщення тонкого кішківника. На цьому етапі не можливо встановити збільшення матки пов’язане з вагітністю чи розвитком патологічних станів. Діагностику вагітності за допомогою рентгенографії проводять, починаючи з 45дня(40д у кішок), коли проходить мінералізація кісткової тканини плодів. Іонізуюче опромінення не шкідливе для плодів після 45дні вагітності однак анастезування несе в собі певний ризик.
Ендокринні тести.
Рівні пролактина вагітних і не вагітних сук суттєво різняться, не виключено, що у майбутньому подібний тест буде застосовуватись для діагностики вагітності.
Проба релаксина може слугувати основою для постановки діагнозу, та на даний час готових наборів для визначення концентрації цього гормона не розроблено.
У кішок підвищення концентрації прогестерону в сиворотці крові являється характерною ознакою вагітності і не справжнь
Протеїни гострої фази.
Реакція гострої фази спостерігається у вагітних сук приблизно під час імплантації ембріонів. Ця реакція унікальна, і проявляється лишеу сук, тому рівні фібриногену, С-реактивного білку або інших протеїнів являються чуттєвим маркером вагітності. Початкове підвищення рівня протеїнів відбувається з 20 дня, і пік спостерігається на 40 день вагітності.
Метод являється достатньо надійним, хоча вірогідність помилки не виключена, оскільки позитивний результат може бути отриманий і при наявності запальних процесів.
Діагностичне ультразвукове скануваня
в В-режимі застосовують для підтвердження вагітності на різних строках. УЗД представляє собою не інвазівний метод, безпечний для оператора і пацієнта. Оптимальним вважають проведення дослідження через місяць після в’язки.
У сук ембріони вперше можуть бути визначені на 15 день після овуляції, в цей період вони виглядають як сферичні анехогенні структури близько 2мм в діаметрі. Починаючи з 20-го дня після овуляції, вони візуалізуються у вигляді продовгуватих структур близько 7мм в діаметрі і 15мм в довжину. Серцебиття плодів визначається на 22 день після овуляції. Максимально швидкий ріст проходить між 32 та 55 днями. У вказаний період ясно видна голова, тіло і черевна порожнини, легко ідентифікується плацента. Починаючи з 40 дня, кістки плодів стають гіперехогеними і відображаються на екрані. З 45дня ідентифікується наповнений рідиною (анехогений ) шлунок. На пізніх строках вагітності голова, хребет і ребра дають інтенсивне відображення та стають легко помітними. В останні 20 днів виявляють нирки і тонкий кішківник.
ІІІ. Власні дослідження
1)
Мета та задачі
Метою проведеної нами роботи було встановлення вагітності у суки, встановлення строків вагітності, кількості плодів, виявлення можливих патологій у розвитку плодів, та складання прогнозу розвитку плодів та часу родів.
Поставленою нами задачею було опанувати методику проведення УЗД дослідження, та навчитися розраховувати час родів по даним УЗД, встановити анатомо-топографічне розташування плода під час родів, оцінка стану внутрішніх органів плоду, ускладнення вагітності запаленням та пухлинами.
2) Методи та матеріали
Ми використали 3 методи. а саме метод пальпації, аускультації та УЗД дослідження.
Метод УЗД дослідження.
Особливості огляду
:
ультразвукове дослідження проводять по клінічним показникам. На пізньому строку вагітності не бажане дослідження в положенні на спині, так як порушується трофіка через можливість здавлювання збільшеною маткою аорти та задньої полої вени.
Особливості анамнеза та клінічної картини:
УЗД у акушерстві являється найбільш достовірною і інформативною методикою серед інших клінічних методів в оцінці деяких аспектів у течії нормальної вагітності і особливо при її патології.
УЗД картина в нормі
:
якісна оцінка строку вагітності заключається в оцінці структури вмісту амніону(жовточного мішка , частин скелету, внутрішніх органів плоду).
З 15-го дня вагітності(в ампулярну стадію) амніотичної порожнини являються як розростання округлої порожнини, діаметром 1-1,5см. Стінки ембріональної порожнини, що представляють собою трофобластичну оболонку бластоцисти, у вигляді ехопозитивного обідка добре простежуються ,так як їх ехоплотність вища ехоплотності слизової рога матки. Структура рідкого вмісту ембріональної порожнини однорідна. Відображення ембріону відсутнє, так як в цей строк має мінімальні розміри і не виступає в порожнину бластоцисти. Дорсальне підсилення ехосигналу виражено слабо через не великий об’єм рідини.
Оглядова (трансобдомінальна) ехолокація дозволяє побачити амніотичні порожнини не в усіх випадках, що зумовлено відносно не великими розмірами об’єктів, тому у сумнівних або при негативному результаті призначають повторне дослідження. У ряді випадків порожнини візуалізуються, як це не парадоксально, лише після повного опорожнення сечового міхура, так як створюються більш оптимальні умови(сечовий міхур у випадку наповнення артефактом дистального підсилення ховає порожнини).
З 20го дня амніотична порожнина має розмір 2-3см і продовгувату форму. Ехографічне зображення ембріона схематично відображає його морфологічну будову і характеризується в присутності рога матки порожнини амніона(водна оболонка). Виявляється амніон, що має рідину і плодові оболонки, обмежені амніотичною оболонкою. Маркером вагітності в цей строк є наявність в порожнині матки ехонегативного об’єкта округлої форми з зоною дорсального підсилення. Ехощільність стінок висока. Гарна візуалізація забезпечується наявністю рідини в амніотичній порожнині і відносно щільними стінками.
Розміри порожнини реєструються стандартним комп’ютерним оснащенням апарата і зазвичай виявляють зміни діаметру, довжини окружності, об’єму порожнини. Зміни проводять на ультра звуковому зрізі порожнини максимального розміру.
В подальшому ембріональна порожнина різко збільшується в наслідок прогресування вагітності (інтенсивної секреції ембріональної рідини). Однак товщина стінок не в усіх соченнях однакова, що пов’язано з наявністю ворсинчастого хоріона.
З 20 днів закінчується перший етап ехографічної динаміки, головною особливістю якого являється відсутність зображення внутрішньо порожниних ембріональних структур. Диференційна діагностика в цей строк у більшості випадків просто не потрібна.
Точну кількість плодів виявити не завжди вдається(виявлялося після контрольної лапаратомії або після родів) через багаторазове відпромінення «акустичне дзеркало», необхідністю спеціальності підготовки для дослідження великої поверхні шкіри, неможливості обездвижування тварини(небезпеки негативного вливання міорелаксантів перебіг вагітності).
Другий етап ехографічної динаміки характеризується появою в просвіті амніона відображення внутрішніх ембріональних структур, зміни будови плодових оболонок, в подальшому збільшення об’єму амніона.
В просвіті амніону виявляють ехопозитивне відображення – жовточний мішок, представляючи собою додаткову камеру округлої форми, діаметром до 5мм, вміщуючу рідину. Розміщену при стіно. Ембріон не видимий , так як має розмір 1-2мм і прилягає до внутрішньої стінки амніона.
Наступним етапом ехографічної динаміки являється поява в порожнини амніона відображення ембріона у вигляді компактного м’ягкотканевого утворення овальної форми, у більшості випадків при стіно. З цього моменту проходить інтенсивний ріст та розвиток плоду, збільшується об’єм навколоплідної рідини, плаценти, матки.
З 30-го дня вагітності можлива ідентифікація внутрішніх органів, скелета. Рух плоду візуалізується з 30-40дня. Наряду з повільним переміщенням визначають і швидкий, поштовхоподібний, особливо при не обережній компресії датчика. Збільшуються в розмірах та диференціюються анатомічні утворення та органи плоду.
Головка плоду візуалізується у вигляді округлої утворення з чіткими контурами чітко визначаються середні структури. Кореляція розмірів головки в залежності від строку вагітності, кількості плодів і породних особливостей в ветеринарній медицині поки не розроблено. Можна лише відмітити, що при занадто великому діаметрі головки плоду і вузькому тазі матері наявність є вірогідність родових ускладнень.
Дослідження грудної клітини плоду необхідно для візуалізації серцевих скорочень і визначення положення і позиції плоду.
Серце плоду займає більшу частину грудної клітини, у порівняні з дорослими тваринами, візуалізується як порожнине утворення з наявністю шлуночків, передсердій, перегородок, клапанів.
Візуалізація внутрішніх органів черевної порожнини можлива на пізньому строку вагітності. Печінка плоду візуалізується у вигляді ехопозитивного утворення з внутрішніми ехоструктурами, має великі розміри і займає каріальну порожнину черевної порожнини. Відображення сечового міхура виходить практично в усіх спостереженнях у вигляді ехонегативного утворення округлої, та грушоподібної форми. Кишківник у вигляді гетерогенних без формених структур займає каудальну половину черевної порожнини.
Форма та величина зображення тіла плоду залежить від плоскості січення, в якому проводиться скарування, положення згибу хребта по відношенню до датчику.
До 50-58дня вагітності кількість рідини в матці різко зменшується, а наявність плодів можна встановити тільки по чітко образній будові хребта(феномен чіток).
У собак вагітність точно визначається з 15-21-го дня від в’язки. Амніотична порожнина видима як амніотичний міхурець розміром 1-2см. Ідентифікація внутрішніх органів, скелета, рух плодів можлива з 30-го дня.
Частота серцевих скорочень плоду добре діагностується як в режимі реального часу, так і в М-режімі. В 30 днів вагітності вона складає 150-180уд/мін, в 45днів доходить до 200уд/мін, до кінця вагітності знову знижується до 150-160уд/мін.
Метод пальпації:
Пальпація є надійним діагностичним прийомом, однак іноді провести її досить складно особливо коли тварина демонструє агресивність або нервозність. Крім того, у випадку ранньої в’язки існує вірогідність діагностичної помилки через розходження у підрахунках. Процедура пальпації черевної порожнини кішок та собак схожа, хоча у кішок провести її технічно легше.
Оптимальні умови для визначення вагітності створюються приблизно через місяць після в’язки , і опитний клініцист досягає 90% точності. З 26 по 30 день ембріони представляють собою сферичні утворення, що досягають 15-30мм в діаметрі. Щільні, заповнені рідиною структури відносно легко пальпуються, якщо черевна стінка розслаблена. Починаючи з 35 дня, зародки витягуються, збільшуються в розмірах і втрачають тонус. На цій стадії пальпація утруднена. Після 45дня проходить зміщення рогів матки, в результаті каудальна частина кожного рогу послаблюється вздовш вентральної черевної стінки, тоді як краніальна того ж рогу розслабляється дорсально. Плоди можна ідентифікувати після 55дня, особливо якщо при підняти передню частину тіла суки, зміщуючи матку до тазової області.
Підрахувати кількість ембріонів за допомогою пальпації досить складно, хоча іноді і вдається, особливо якщо обстеження проводять на 28 день при умові спокійної поведінки і нормальної вгодованості суки
Метод аускультації:
аускультацією визначають серцебиття плодів. Як у собак так і укішок серцебиття плодів аускультують на пізніх строках вагітності за допомогою стетоскопу або фіксують на ЕКГ. Серцебиття плодів визначається досить легко оскільки їх частота в двічі більша за частоту серцевих скорочень матері.
3) Результати власних досліджень
Нами була обстежена собака – безпорідна сука трирічного віку. У ході обстеження ми використали метод пальпації, аускультації та УЗД дослідження. Одстеження проводилися на 28–30 добу вагітності.
Методом пальпації були визначені сферичні утворення довжиною 25-30мм, що досить чітко пальпувалися через черевну стінку.
Методом аускультації на 70 добу вагітності було визначене чітке серцебиття плодів що більше ніж у двічі перевищувало серцебиття матері.
Для ультразвукового дослідженнями використали 5Гц зонд. При цьому було виявлено формування 6 плодів, чітко визначені голова, тіло та черевна порожнина, чітко диференціювали плаценту, кістки скелету. Було зафіксовано серцебиття , та рухливість плодів.
І
V
. Висновки та пропозиції
З усього наведеного вище слід зазначити, що діагностика вагітності у дрібних тварин справа досить складна, та в край необхідна, бо дозволяє своєчасно підтверджувати або спростовувати вагітність. Це дає змогу своєчасно змінювати раціон тварини та навантаження на неї. Крім того дає змогу чіткого планування отримання потомства та зменшення кількості перегулів тварин що призводить до підвищення кількості та якості отриманого потомства. Особливу увагу слід звернути на ультразвукове дослідження так як цей метод є найточнішим то дає змогу чіткої діагностики розвитку вагітності, встановлення кількості плодів, їх розміру, ступеня розвину тості, планування родової допомоги, встановлення патологій як збоку матері так і з боку плодів що дозволяє своєчасно провести всі можливі заходи по усуненню захворювання.
Крім того слід зазначити, що методика ультразвукового дослідження на нинішньому етапі не досить спеціалізована. Не має чітких даних по породним особливостям розвитку вагітності, росту та формування плодів. Крім того не кожна ветеринарна установа має апарати УЗД та спеціалістів що могли би досить чітко читати Уз картину.
Тому при діагностиці вагітності слід користуватися всіма доступними методами та враховувати отриману інформацію.
Список використаної літератури
1) Керівництво з репродукції та неонатології собак та кішок під редакцією: Дж Сімпсон, Г. Інгланда, та М. Харві.
2) Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології під редакцією: В.А. Яблонського, С.П. Хоміна, Г.М. Калиновського, Г.Г. Харита, М.І. Харенко, В.І. Завірюха, В.Й. Любецький.
3) Клінічне УЗД органів черевної порожнини у собак та кішок під редакцією: Іваново В.В.