МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЄРМОЛЕНКО ТАМАРА ІВАНІВНА
УДК 614.27:615.036.8:616.61
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКАРСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ХВОРИХ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК
15.00.01 – технологія ліків та організація
фармацевтичної справи
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Харків – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий керівник:
доктор фармацевтичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
ТОЛОЧКО ВАЛЕНТИН МИХАЙЛОВИЧ,
Національний фармацевтичний університет,
завідувач кафедри управління та економіки фармації, м. Харків
Офіційні опоненти:
доктор фармацевтичних наук, професор
КАБАЧНА АЛЛА ВАСИЛІВНА,
Харківська медична академія післядипломної освіти,
кафедра менеджменту та економіки в сімейній медицині
доктор фармацевтичних наук, професор
ЗАЛІСЬКА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА,
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра організації і економіки фармації та технології ліків
Захист відбудеться “22” лютого 2008 року о 1200
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)
Автореферат розісланий “19” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор фармацевтичних наук, професор Д.І. Дмитрієвський
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.
Важливість соціально-економічного й загальномедичного аспекту патології нирок полягає не у показниках захворюваності, а в тому, що різні захворювання нирок мають складний перебіг з тяжкими наслідками, а також прогресуючий характер, що може призвести до втрати функції нирок з наступною інвалідізацією людей молодого, працездатного віку. Більша частина хворих з патологією нирок вмирає від уремії. Лікування ж цієї категорії хворих методами замісної терапії (діаліз, трансплантація нирки) надзвичайно дороге й не всім пацієнтам в Україні доступне. Тому раціональна й адекватна фармакотерапія в “додіалізний” період є економічно виправданою.
Для проведення такої фармакотерапії необхідно мати чітке уявлення про стан лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок і на цій основі можливі напрямки його оптимізації для кожного хворого з позиції кращого ефекту при мінімумі витрат з використанням фармакоекономічних методів.
Дослідження у сфері оптимізації лікарського забезпечення урологічних хворих у стаціонарі проводилися О.М. Заліською (1997). Було вивчено вартісні аспекти схем лікування, маркетингові особливості лікарських засобів специфічної дії. У подальших роботах автор опрацювала методики фармакоекономічного аналізу на прикладі схем лікування сечокам’яної хвороби, інфекційних процесів нирок і доброякісної аденоми на основі діючих на той час стандартів лікування (2004).
Але за останній період МОЗ України були затверджені нові протоколи надання медичної допомоги за спеціальностями “Нефрологія” та “Урологія” (Наказ МОЗ України № 593 від 02.12.2004 р. і № 23 від 17.01.2005 р.), видані рекомендації Європейської асоціації урології (ЄАУ, 2006 р., переклад за ред. акад. О.Ф. Возіанова), в яких наведені методики діагностики і лікування урологічних хворих. Разом з тим виникає нагальна потреба у наукових пропозиціях щодо лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок, особливо при лікуванні гломерулонефритів, пієлонефритів, ниркової недостатності, що актуалізує дослідження у цьому напрямі на сучасному етапі.
У зв’язку з цим комплексні дослідження з оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок набувають особливої актуальності для вітчизняної охорони здоров’я.
Вищевикладене окреслило мету нашого дослідження, його наукові завдання, актуальність і практичну доцільність. При їх проведенні ми базувалися на основних положеннях наукових праць й методичних підходів науковців з фармакоекономіки, організації та економіки фармації (Б.Л. Парновського, З.М. Мнушко, А.С. Нємченко, О.М. Заліської, А.В. Кабачної, О.П. Гудзенка, М.С. Пономаренка, В.М. Толочка та ін.).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою “Розробка проблем підприємництва, менеджменту і маркетингу у фармації” (номер державної реєстрації 0103 U 000479) та Проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН України (протокол № 34 від 06.10.2004 р.).
Мета та завдання дослідження.
Метою дослідження стало обґрунтування наукових напрямків оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах спеціалізованих стаціонарів за найпоширенішими нозологіями шляхом створення раціонального асортименту ЛП, їх поєднання у стандартизованих варіантах та рекомендацій щодо витрат на придбання.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
· дослідження науково-практичних аспектів захворювання нирок серед населення України та деяких країн світу (поширення, проблеми діагностики, лікування і профілактики);
· аналіз лікарського забезпечення в системі діагностики, лікування і профілактики захворювань нирок;
· вивчення загальних підходів до вибору лікарських препаратів та визначення їх фармакоекономічної складової у лікарському забезпеченні хворих;
· обгрунтування об’єктів, методології і методів дослідження лікарського забезпечення хворих з захворюваннями нирок в межах поставленої мети;
· дослідження номенклатури ЛП для забезпечення хворих із захворюваннями нирок на підставі особистих спостережень, їх фармакоекономічного аналізу та створення методичних рекомендацій;
· розробка та створення оптимального асортименту ЛП шляхом вивчення напрямків оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок, опрацювання фармакоекономічних параметрів схем фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування з використанням основних принципів доказової медицини і за допомогою методу експертних оцінок за нозологіями:
–гострий і хронічний гломерулонефрит;
–гострий неускладнений, ускладнений і загострений хронічний пієлонефрит;
–сечокам’яна хвороба.
Об’єкти дослідження
. Об’єктами дослідження були організація та стан лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах 12 спеціалізованих стаціонарів, наявні чинникі, які впливають на обсяг фармацевтичного ринку цих лікарських препаратів, схеми фармакотерапії, які використовуються у науково-дослідних та лікувально-профілактичних установах у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Чернівецькій областях та м. Києві.
Предметом дисертаційного дослідження
були науково-практичні, фармакологічні та фармакоекономічні аспекти лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в спеціалізованих стаціонарах у сучасних умовах вітчизняної охорони здоров’я і фармації та за кордоном.
Методи дослідження
. Методичні підходи дослідження грунтувались на сучасній нормативній та законодавчій базі щодо медичного і лікарського забезпечення населення та умов його фінансування, особистих результатах вивчення цих питань стосовно хворих із захворюваннями нирок в Україні та в деяких країнах світу.
Обробка даних та оцінка їх репрезентативності здійснювалась з використанням методів: експертних оцінок, системного, маркетингового, фармакоекономічного аналізу, кореляційно-регресійного і економіко-статистичного аналізу, комплексного підходу, вибіркового спостереження, анкетування з обробкою результатів за комп’ютерними технологіями.
Наукова новизна одержаних результатів.
Досліджені науково-практичні аспекти захворюваності й лікування хвороб нирок в України та деяких країн світу. Встановлена поширеність хвороб за їх сучасною класифікацією, проблеми діагностики, лікування і профілактики.
Наукова оцінка фармакоекономічних аспектів лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок у загальнодержавних заходах реорганізації вітчизняної охорони здоров’я дозволили обгрунтувати об’єкти, методи та методичні підходи дослідження стану лікування таких хворих з використанням принципів доказової медицини та фармації.
Вперше досліджений стан лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок на сучасному етапі розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку, окреслені його особливості та номенклатура ЛП.
На підставі результатів особистих досліджень нами вперше запропоновані напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах спеціалізованого стаціонару за найпоширенішими нозологіями: сечокам’яною хворобою, неускладненим та ускладненим гострим і загостреним хронічним пієлонефритом, гострим і хронічним гломерулонефритом (відповідно до сучасних протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями “Нефрологія”, “Урологія” та рекомендацій ЄАУ). До них увійшли обгрунтування оптимального переліку ЛП та опрацювання фармакоекономічних параметрів стандартів лікування, результати дослідження впливу ринкових чинників на доступність ЛП та наукові пропозиції щодо витрат на їх придбання.
Наукова новизна досліджень підтверджена Деклараційним патентом на корисну модель № 13988 від 17.04. 2006 року (Опублікований в Бюл. № 4 від 17.04.2006 р.).
Практичне значення одержаних результатів.
Вивчено особливості, специфіка та рівень лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок, що є внеском до теоретичних та практичних знань про вітчизняну систему надання лікарської допомоги населенню в умовах стаціонару профільних лікувально-профілактичних установ.
За підсумками досліджень створені наукові рекомендації, які знайшли практичну реалізацію у діяльності медичних та фармацевтичних організацій на рівні держави, регіонів, окремих структур, а також у системі додипломної та післядипломної підготовки фахівців медицини і фармації. Серед них:
· Методичні рекомендації “Мінімальний перелік лікарських засобів, потреба в них та витрати на придбання для лікування хворих на ускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит (спеціалізований стаціонар)”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол № 46 від 18.04.2007 р.). Знайшли застосування у діяльності спеціалізованих стаціонарів науково-дослідних інститутів АМН та МОЗ України та обласних медичних і фармацевтичних установ (акти впровадження від 03.07.2007 р., 30.07.2007 р., 16.08.2007 р., 20.08.2007 р., 22.08.2007 р., 31.08.2007 р., 10.09.2007 р., 21.09.2007 р., 24.09.2007 р., 29.10.2007 р., 30.10.2007 р., 02.11.2007 р., 05.11.2007 р., 07.11.2007 р., 08.11.2007 р.).
· Методичні рекомендації “Мінімальний перелік лікарських засобів, потреба в них та витрати на придбання для лікування хворих на неускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит (спеціалізований стаціонар)”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол № 46 від 18.04.2007 р.). Знайшли застосування у діяльності спеціалізованих стаціонарів науково-дослідних інститутів АМН та МОЗ України та обласних медичних і фармацевтичних установ (акти впровадження від 06.07.2007 р., 13.07.2007 р., 02.08.2007 р., 20.08.2007 р., 24.08.2007 р., 30.08.2007 р., 31.08.2007 р., 10.09.2007 р., 29.09.2007 р., 18.10.2007 р., 22.10.2007 р., 25.10.2007 р., 26.10.2007 р., 30.10.2007 р., 01.11.2007 р.).
· Методичні рекомендації “Мінімальний перелік лікарських засобів, потреба в них та витрати на придбання для консервативного лікування хворих на сечокам’яну хворобу в умовах спеціалізованого стаціонару”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол № 46 від 18.04.2007 р.). Знайшли застосування у діяльності спеціалізованих стаціонарів науково-дослідних інститутів АМН та МОЗ України та обласних медичних і фармацевтичних установ (акти впровадження від 02.07.2007 р., 10.07.2007 р., 25.07.2007 р., 27.07.2007 р., 09.08.2007 р., 28.08.2007 р., 31.08.2007 р., 31.08.2007 р., 03.09.2007 р., 05.09.2007 р., 06.09.2007 р., 10.09.2007 р., 13.09.2007 р., 08.10.2007 р., 31.10.2007 р.).
· Методичні рекомендації “Фармакоекономічні стандарти лікарського забезпечення хворих на гострий гломерулонефрит в умовах спеціалізованого стаціонару”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол № 46 від 18.04.2007 р.). Знайшли застосування у діяльності спеціалізованих стаціонарів науково-дослідних інститутів АМН та МОЗ України та обласних медичних і фармацевтичних установ (акти впровадження від 09.07.2007 р., 16.07.2007 р., 24.07.2007 р., 10.08.2007 р., 15.08.2007 р., 31.08.2007 р., 10.09.2007 р., 20.09.2007 р., 26.09.2007 р., 02.10.2007 р., 17.10.2007 р., 30.10.2007 р., 30.10.2007 р.).
· Методичні рекомендації “Фармакоекономічні стандарти лікарського забезпечення хворих на хронічний гломерулонефрит в умовах спеціалізованого стаціонару”, ухвалені ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол № 46 від 18.04.2007 р.). Знайшли застосування у діяльності спеціалізованих стаціонарів науково-дослідних інститутів АМН та МОЗ України та обласних медичних і фармацевтичних установ (акти впровадження від 05.07.2007 р., 11.07.2007 р., 01.08.2007 р., 13.08.2007 р., 17.08.2007 р., 31.08.2007 р., 04.09.2007 р., 07.09.2007 р., 10.09.2007 р., 17.09.2007 р., 25.09.2007 р.,28.09.2007 р., 05.10.2007 р., 30.10.2007 р.).
· Фрагменти результатів наукових досліджень впроваджені у навчальний процес вищих фармацевтичних і медичних закладів України: Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (фармацевтичний факультет), Одеського державного медичного університету (фармацевтичний факультет), Луганського медичного університету (фармацевтичний факультет), Харківського державного медичного університету, Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ (м. Харків), Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (факультет післядипломної освіти), Житомирського базового фармацевтичного коледжу ім. Г.С. Протасевича (акти впровадження відповідно від 04.09.2007 р., 07.09.2007 р., 11.09.2007 р., 04.10.2007 р., 15.10.2007 р., 01.10.2007 р., 01.10.2007 р., 01.10.2007 р., 01.10.2007 р., 01.10.2007 р., 15.09.2007 р., 09.10.2007 р., 11.10.2007 р., 09.11.2007 р., 12.11.2007 р., 29.08.2007 р., 12.09.2007 р., 10.10.2007 р., 06.11.2007 р., 02.07.2007 р., 02.07.2007 р., 02.07.2007 р., 04.09.2007 р., 01.08.2007 р., 06.08.2007 р., 14.08.2007 р.,27.08.2007 р., 31.08.2007 р.).
Особистий внесок здобувача.
Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, у якій здобувачу належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, завдань для її досягнення, організації проведення експериментальної частини, обробці й інтерпретації результатів дослідження, узагальненні досягнень і на їх основі побудуванні наукових положень та висновків, що виносяться на захист.
Автором досліджені науково-практичні аспекти захворювання нирок серед населення України та деяких країн світу і на цій основі обґрунтоване значення лікарського забезпечення в системі їх діагностики, лікування і профілактики, в загальних підходах до вибору ЛП з урахуванням фармакоекономічної складової.
На підставі особистих спостережень та порівняльного фармакоекономічного аналізу досліджена номенклатура ЛП для забезпечення хворих із захворюваннями нирок на сучасному етапі розвитку охорони здоров’я і фармацевтичної галузі.
Обгрунтовані напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок за поширеними нозологіями (сечокам’яна хвороба, пієлонефрит, гломерулонефрит) шляхом опрацювання фармакоекономічних параметрів стандартів лікування і створення оптимального асортименту ЛП на підставі принципів доказової медицини і методу експертних оцінок, до яких увійшли порівняльні дослідження ефективності антимікробних засобів вітчизняного і закордонного виробництва, обгрунтування потреби і напрямки регулювання витрат на придбання ЛП за умов впливу ринкових чинників (пропозиції вітчизняних чи закордонних виробників, можливе використання синонімів, ціни, терапевтична ефективність тощо).
Розроблені методичні рекомендації з оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок, доведена їх наукова та практична значущість.
У наукових працях, опублікованих із співавторами В.М. Лісовим, В.М. Толочком, А.В. Аркатовим, А.В. Кнігавко, В.В. Ханжиним та ін., дисертантом використовувались методичні підходи й положення особистих досліджень, результати їх обробки, інтерпретації під час виконання дисертаційної роботи.
Апробація результатів дослідження.
Теоретичні і практичні результати основних дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на: Міжнародній науково-практичній конференції “Современные медицинские технологии и развитие специализированной медицинской помощи населению” (Москва, 2005), науково-практичній конференції “Фармацевтичне право в системі відносин: виробник – лікар – пацієнт – провізор – ліки – контролюючі та правоохоронні органи” (Харків, 2005), І Міжнародній науково-практичній конференції “Передові наукові розробки – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Ключевые аспекты научной деятельности – 2007” (Днепропетровск, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Научное пространство Европы – 2007” (Дніпропетровськ, 2007), науково-практичній конференції “Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури” (Харків, 2007), міжкафедральному засіданні з питань управління та економіки фармації ІПКСФ Національного фармацевтичного університету (Харків, 2007).
Публікації.
За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 22 наукові праці, у тому числі 7 статей у фахових виданнях, 5 методичних рекомендацій, 10 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Обсяг і структура дисертації.
Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків, викладена на 320 сторінках машинопису, ілюстрована 62 рисунками, 88 таблицями. Обсяг основного тексту 148 сторінок. Список використаної літератури обсягом 28 сторінок містить 278 джерел, у тому числі 92 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вступ до основного змісту роботи ґрунтується на описі актуальності теми, оцінці ступеня наукового опрацювання проблеми, формулюванні мети й завдання дослідження, його об’єктів, предмету та методів, доведенні наукової новизни отриманих результатів, їх теоретичного і практичного значення, а також форм їх втілення.
Дослідження науково-практичних аспектів захворюваності й лікування хвороб нирок у населення України та деяких країн світу
Розповсюдженість і рівень захворювання населення України хворобами нирок значні і мають тенденцію до зростання. За статистичними і науковими даними серед таких хвороб в першу чергу виділяють хронічну ниркову недостатність, гломерулонефрити, пієлонефрити, сечокам’яну хворобу, класифікація яких здійснюється за Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ – 10).
Особлива увага приділяється профілактиці захворювань нирок, ранній їх діагностиці на початкових стадіях розвитку і своєчасній лікарської терапії з метою віддалення замісної терапії, яка є набагато фінансово і економічно затратнішою. Тому раціональне використання ЛП є важливою умовою здешевлення їх затратних механізмів, особливо в умовах обмеженого фінансування (актуально для сучасного стану вітчизняної охорони здоров'я), що можливо завдяки його оптимізації на підставі наукових фармакоекономічних пропозицій. Використання фармакоекономічних методів дослідження набувають в Україні розвитку і, з урахуванням закордонного досвіду, набувають все більшого значення та актуальності при обгрунтуванні лікарської терапії найпоширеніших захворювань за умови недостатнього фінансування закладів охорони здоров'я. Вказані підходи є актуальними стосовно захворювань нефрологічного характеру.
Обгрунтування методичних підходів, об’єктів та методів дослідження лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок
Методичні підходи у дослідженнях лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах спеціалізованого стаціонару ґрунтуються на сучасній нормативно-правовій базі, сукупності знань і методології фармакоекономіки, виборі медичних технологій з оптимальним співвідношенням “витрати – ефективність”, “витрати – користь”, використанні певної термінології.
Об’єктами безпосередніх досліджень були спеціалізовані стаціонари (відділення) 12 профільних лікувально-профілактичних установ, у яких здійснено 409 спостережень за медичними технологіями лікування хворих із захворюваннями нирок та використанням ЛП (2000 історій хвороб) із залученням 246 фахівців-експертів протягом 2002-2006 років. У дослідженнях використані сучасні наукові методи, в тому числі безпосередніх спостережень і експертного оцінювання, анкетування фахівців за спеціально створеною схемою (500 анкет), за найпоширенішими нозологіями захворювань нирок: сечокам’яна хвороба, пієлонефрити, гломерулонефрити.
Для досягнення поставленої мети і виконання наукових завдань обґрунтований комплексний підхід послідовного здійснення головних етапів досліджень − від вивчення науково-практичних аспектів до отримання конкретних результатів, їх апробації і впровадження у практичну медицину і фармацію, пропозицій з оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок шляхом створення мінімального переліку ЛП, опрацювання фармакоекономічних параметрів стандартів лікування для кожної нозології, раціоналізації витрат на їх придбання.
Дослідження стану лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок на сучасному етапі розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку
Встановлено, що актуальним і до кінця не вирішеним є питання практичної нефрології з раннього виявлення та лікування найбільш поширених захворювань нирок, що зможе попередити хронізацію гострих процесів і надалі сприяти стабілізації перебігу, а також уповільненню прогресування таких захворювань. Основною запорукою успіху в цьому є оптимізація лікарського забезпечення, більш гнучка терапевтична тактика, що включає оцінку ефективності, безпеки і вартості лікування на підставі чіткого уявлення про стан забезпечення ним хворих із захворюваннями нирок на сучасному етапі розвитку охорони здоров'я і фармації.
Дослідження показали, що для лікування захворювань нирок в умовах стаціонару за з’ясованими діючими схемами частіше всього залучається 81 ЛП, які представлені 11 загальними розділами та підрозділами відповідно до міжнародної класифікації АТС. Встановлено, що додатково необхідно брати до уваги 240 препаратів-синонімів, які дозволені до обігу на вітчизняному фармацевтичному ринку.
За кількістю вивчених базових ЛП і їх синонімів переважають розділи J “Протимікробні засоби для системного застосування” (відповідно 27,2 і 47,5%), С “Засоби, що впливають на серцево – судинну систему” (відповідно 19,8 і 23,8%), А “Засоби, що впливають на травну систему і метаболізм” (відповідно 14,8 і 15,0%) та ін. Досліджений вплив низки чинників на їх обіг в умовах вітчизняного фармацевтичного ринку та його відбиття на рівні та якості фармакотерапії хворих із захворюваннями нирок. Серед них нами виділені такі: походження ЛП за виробником (вітчизняний, закордонний, їх кількість), наявність синонімів і можливість їх використання у схемах лікування, ціна, терапевтична ефективність.
Наприклад, на розчин папаверину 2% по 2 мл. №10 в амп. (А03АД01), який належить до лікарських засобів, що впливають на травну систему і метаболізм, пропозиції надходять як від вітчизняних, так і закордонних (Білорусь) виробників і тому їх ціна коливається (табл. 1).
Таблиця 1
Коливання ціни пропозицій виробників на розчин папаверину 2% по 2 мл. №10 в амп. (у.о.)
| № п/п пропозиції |
Вартість окремої пропозиції (х) |
Коливання вартості |
|
| () |
% |
||
| 1.(в) |
0,37 |
-0,06 |
13,95 |
| 2.(в) |
0,42 |
-0,01 |
2,33 |
| 3.(в) |
0,46 |
+0,03 |
6,98 |
| 4.(з) |
0,48 |
+0,05 |
11,63 |
|
|
0,43 |
±0,038 |
8,72 |
Примітка.
Виробники: в – вітчизняний, з – закордонний.
Із табл. 1 видно, що ціна пропозицій коливається в широких межах відносно середнього значення () – від 13,95 до 2,33%, або у середньому – 8,72%. За таких обставин пропозиція складає 0,37 у.о. (вітчизняний виробник) і − 0,48 у.о. (закордонний виробник), тобто виникає різниця у ціні в 1,3 рази, що необхідно враховувати при обґрунтуванні шляхів оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок.
Що стосується синонімів базових ЛП, то, наприклад, Енап по 10 мг. № 10 в табл., який на вітчизняний ринок надходить від закордонного виробника за ціною 1,91 у.о., має 23 синоніми, з яких 10 дозволені до обігу на вітчизняному фармацевтичному ринку. Їх використання також впливає на коливання витрат на придбання ЛП (рис. 1).
Із рис. 1 видно, що у 88,89% випадків ціна пропозицій на препарати-синоніми базового ЛП Енапу більш доступна (виключення складає № 4 Ренітек від швейцарського виробника), що також необхідно брати до уваги при плануванні лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок.
Такий вплив ринкових чинників з’ясовано для кожного ЛП і використано у подальших досліджених з оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок.
Оптимізація лікарського забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу
Вихідними матеріалами були результати аналізу призначень за 200 історіями хвороб і особистих досліджень, проведених експериментів із залученням 70 експертів протягом 2002 – 2006 років.
Встановлено, що для консервативного лікування хворих на сечокам’яну хворобу в умовах стаціонару використовуються 38 ЛП або 46,91% від загальної номенклатури, що нами вивчалась. З’ясовані коливання номенклатури і потреби ЛП стосовно кожного хворого з урахуванням різниці в термінах перебування їх у стаціонарі і перебігу хвороби. Для узагальнення таких даних застосовані розрахунки середніх значень використання ЛП на підставі складених карток потреби в них (на кожне найменування окремо). В подальшому розраховувались середні значення використання ЛП на курс лікування одного хворого () за формулою середньої арифметичної. Для оцінки таких середніх значень використання ЛП нами обґрунтований коефіцієнт частоти їх призначення (), значення якого мають наближатись до 1,0 і тим самим свідчити про високу частоту використання того чи іншого препарату:
, (1)
де - кількість хворих у добірці; - кількість історій хвороб, наглядів.
Встановлено, що для відібраних базових ЛП коефіцієнт () коливається від 0,02 до 0,89. Тобто, не всі ЛП однаково використовують у схемах лікування хворих на сечокам’яну хворобу. Разом з тим тільки за показником () повністю з’ясувати фармакоекономічні аспекти лікарського забезпечення хворих неможливо, бо відсутні дані про варіабельність призначення ЛП. Тільки при оцінці варіабельності можна сформувати мінімізований перелік ЛП із збереженням ефективності та безпеки лікування. Тому нами введений показник варіації () призначення ЛП за формулою: , (2)
де – використання ЛП за всією сукупністю хворих; – середне значення використання ЛП на курс лікування одного хворого; – кількість історій хвороб, наглядів.
В розрахунках виходили із значень (), які не перевищують 10%. Більш високі його значення ставлять під сумнів доцільність включення ЛП до мінімального переліку.
З цією метою додатково застосовували коефіцієнт рангової кореляції Спірмена ():
, (3)
де – різниця рангів наглядів, що порівнюються; – кількість наглядів, що порівнюються.
На підставі проведених досліджень сформована номенклатура ЛП (28 найменувань), яка покладена в основу їх мінімального переліку, потреби та витрат на придбання для консервативного лікування хворих на сечокам’яну хворобу за трьома варіантами їх поєднання в межах від 16,22 у.о. до 25,10 у.о. на курс лікування одного хворого (табл. 2).
Таблиця 2
Мінімальний перелік лікарських препаратів, потреба та витрати на їх придбання для консервативного лікування одного хворого на сечокам’яну хворобу (витяг)
• умови та термін лікування: стаціонар, середній ліжко-день – 11, 1
| № п/п |
Мінімальний перелік лікарських препаратів (ЛП) |
Од. виміру |
Середнє значення використання ЛП на курс лікування () |
Витрати на придбання однієї од. виміру (у.о.) (Д
|
|||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
| Варіант №1
|
|||||||
| 1. |
Спазмоцистенал по 10 мл. |
фл. |
0,5 |
0,06 |
|||
| 2. |
Розчин промедолу 2% по 1 мл. № 5 |
амп. |
1,71 |
0,41 |
|||
| 3. |
Розчин омнопону 2% по 1 мл. №5 |
амп. |
1,74 |
0,19 |
|||
| 4. |
Розчин еуфіліну 2,4% по 5 мл. №10 |
амп. |
4,2 |
0,05 |
|||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
| 5. |
Лазикс 1% по 2 мл. №10 |
амп. |
4,9 |
0,23 |
|||
| 6. |
Кетонал 5% по 2 мл. №10 |
амп. |
5,5 |
0,48 |
|||
| 7. |
Максиган по 5 мл. № 5 |
амп. |
6,0 |
0,30 |
|||
| 8. |
Верошпірон по 0,025 №20 |
табл. |
6,8 |
0,05 |
|||
| 9. |
Флуконазол по 0,05 №10 |
табл. |
7,2 |
0,36 |
|||
| 10. |
Баралгетас по 5 мл. №5 |
амп. |
8,2 |
0,45 |
|||
| 11. |
Зинацеф по 0,75 №1 |
фл. |
10,0 |
3,54 |
|||
| 12. |
Фортум по 1,0 №1 |
фл. |
10,0 |
9,61 |
|||
| 13. |
Розчин анальгіну 50% по 2 мл. №10 |
амп. |
10,4 |
0,04 |
|||
| 14. |
Цефтриаксон по 1,0 №1 |
фл. |
10,5 |
1,66 |
|||
| 15. |
Розчин гентаміцину 4% по 2 мл. № 10 |
амп. |
11,3 |
0,06 |
|||
| 16. |
Розчин папаверину гідрохлориду 2% по 2 мл. №10 |
амп. |
11,9 |
0,06 |
|||
| 17. |
Цефазолін по 1,0 №1 |
фл. |
12,3 |
0,88 |
|||
| 18. |
Іфіципро по 0,5 №10 |
табл. |
12,9 |
0,10 |
|||
| 19. |
Офлоксацин по 0,2 №10 |
табл. |
15,6 |
0,14 |
|||
| 20. |
Ністатин по 500000 ОД №20 |
табл. |
29,3 |
0,05 |
|||
| 21. |
5-Нок по 0,05 №50 |
табл. |
58,9 |
0,05 |
|||
| 22. |
Блемарен по 200,0 |
гр. |
140,9 |
0,09 |
|||
| Загальні витрати на курс лікування (у.о.) (Вх
|
|||||||
| Витрати на 1 ліжко-день (у.о.) 1,46 |
|||||||
Отримані в межах трьох варіантів дані дозволили визначити загальну потребу в коштах на придбання ЛП для лікування одного хворого () залежно від середнього використання на курс лікування (), вартості придбання одиниці виміру ЛП (Д
), частоти їх призначення ():
(4)
Із табл. 2 видно, що важливою компонентою у схемах лікування хворих на сечокам’яну хворобу і взагалі захворювань нирок є антибактеріальна і протизапальна терапія з використанням антибіотиків, серед яких лікарі здебільшого орієнтуються на дорогі препарати іноземного походження, що значно перевантажує бюджет лікувально-профілактичних установ. Тому нами проведені порівняльні дослідження активної дії антибіотиків вітчизняного і закордонного виробництва на базі Харківського клінічного центру урології і нефрології ім. В.І. Шаповала шляхом вивчення їх впливу на найширше представлених мікроорганізмів – збудників, виділених із сечі таких хворих. Встановлено, що майже у 80,0 % випадків ефективність терапевтичної дії антибіотиків вітчизняного і закордонного виробництва співпадає, тоді як витрати на їх придбання значно різняться, що важливо брати до уваги при обгрунтуванні напрямків оптимізації забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу.
Додатково, з метою обгрунтування оптимізованих витрат на придбання ЛП для забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу в умовах спеціалізованого стаціонару обґрунтовано пропозиції з урахуванням цін виробника (вітчизняний, закордонний) і синонімів (вітчизняних і закордонних). У кожному конкретному випадку того чи іншого ЛП розрахований коригувальний коефіцієнт (), який відповідає вартості пропозиції і може бути більше або менше одиниці (>1>), а це означає, що чим () менше одиниці, тим доступніша ця пропозиція у порівнянні з найнижчою пропозицією на базовий ЛП (155 пропозицій). Наприклад, базовий ЛП Палін по 0,2 №20 в капс. надходить за однією пропозицією від закордонного виробника (=1,00), але існує його синонім вітчизняного виробництва – Піпемідин, який за ціною є більше доступнішим (=0,56).
Оптимізація лікарського забезпечення хворих на пієлонефрит
Враховуючи критерії класифікації хворих на пієлонефрит, окремо досліджувалось лікарське забезпечення хворих на неускладнений гострий і загострений хронічний та ускладнений гострий і загострений пієлонефрит.
За першою нозологією встановлено, що загальний перелік ЛП для лікування хворих складає 31 найменування, серед яких значну частину посідають антибіотики (32,25%), протимікробні засоби (22,58%), плазмозамінники та дезінтоксикаційні засоби (12,90%), уроантисептики і спазмолітичні засоби (9,68%).
Дослідження за раніше описаною методикою дозволили обгрунтувати мінімальний перелік ЛП (20 найменувань), які поєднані у два опрацьованих варіанти, відповідно до стандартів лікування, для кожного із яких розраховані середні значення використання ЛП на курс лікування одного хворого (), витрати коштів на одну одиницю виміру (Д
) та загальні витрати на курс лікування () і на один ліжко-день. Встановлено, що загальні витрати на курс лікування хворих на неускладнений гострий та загострений хронічний пієлонефрит коливаються від 177,56 у.о., або 17,41 у.о. на 1 ліжко-день, до 187,22 у.о., або 18,36 на 1 ліжко-день, протягом терміну лікування 10,2 дні, що у свою чергу оптимізовано (обґрунтовано 190 пропозицій).
Подальші дослідження показали, що для лікування хворих на ускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит використовується 34 найменування ЛП, серед яких антибіотики складають 26,50%, протимікробні засоби – 20,60%, уроантисептики і засоби впливу на обмін речовин у тканинах – 8,80%. За прийнятою раніше методикою з використанням системи показників (, , ) обгрунтований мінімальний перелік ЛП (22 найменування), потреба в них (), витрати коштів на одну одиницю виміру (Д
) та загальні витрати на курс лікування () і один ліжко-день з терміном лікування 12,7 в межах трьох опрацьованних варіантів. Доведено, що загальні витрати на курс лікування одного хворого коливаються в межах від 217,36 у.о., або 17,12 у.о. на один ліжко-день, до 233,35 у.о., або 18,37 у.о. на один ліжко-день. Вказані загальні витрати () можуть бути оптимізовані завдяки використанню ринкових чинників, що діють на сучасному фармацевтичному ринку, шляхом використання обґрунтованих 220 пропозицій завдяки коригувальним коефіцієнтам (), які оцінюють співвідношення між найдоступнішою ціною базового ЛП і цінами альтернативних пропозицій в межах (>1>). Для прикладу наводимо розбіг вартості пропозицій за значеннями коефіцієнта () стосовно препаратів-синонімів базового ЛП Цефтазидиму (рис. 2).
Обгрунтування напрямків з оптимізації лікарського забезпечення хворих на гломерулонефрит
Відповідно до діючої класифікації виділяють гостру та хронічну форму гломерулонефриту, що й обумовило напрямки наших досліджень.
Встановлено, що для лікування гострого гломерулонефриту доцільно використовувати 34 ЛП, серед яких 35,3% (12 найменувань) входять до розділу С класифікаційної системи АТС “Засоби, що впливають на серцево-судинну систему”, 23,5 % (8 найменувань) входять до розділу В “Засоби, що впливають на систему крові і гемопоез”, 14,7% (5 найменувань) входять до розділу А “Засоби, що впливають на травну систему і метаболізм”.
Дотримуючись описаних методичних підходів при проведенні особистих досліджень, ми обгрунтували фармакоекономічні параметри стандартів лікування (8 стандартів) лікарського забезпечення хворих на гострий гломерулонефрит в умовах спеціалізованого стаціонару. В межах кожного із них обгрунтовані загальні витрати на придбання ЛП за схемами: ,, де – загальні витрати на курс лікування одного хворого; – загальні витрати на один ліжко-день для одного хворого; – витрати на придбання ЛП на курс лікування одного хворого; – витрати на придбання ЛП у розрахунку на один ліжко-день.
Встановлено, що витрати на придбання ЛП в межах опрацьованих варіантів коливаються в межах від 58,52 у.о. до 539,22 у.о. Тобто, співвідношення між мінімальним і максимальним показником витрат складає 1: 9,2. Додатково за допомогою коригувального коефіцієнта () обґрунтовані пропозиції з оптимізації таких витрат з урахуванням впливу ринкових чинників (відпрацьовано 146 позицій). Наприклад, для базового ЛП Вазиліп по 0,01 №28 в табл. (С10АА01) обґрунтовано 90,9% випадків використання його препаратів-синонімів вітчизняного і закордонного виробництва для зменшення вказаних витрат () на лікарське забезпечення хворих на гострий гломерулонефрит.
У подальшому нами досліджувались напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих на хронічний гломерулонефрит. Встановлена номенклатура ЛП (31 найменування), серед яких перевага належить засобам, що впливають на серцево-судинну систему (С) – 29,0%, засобам, що впливають на систему крові і гемопоез (В) – 25,8%. На їх підставі опрацьовано 17 варіантів фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування та витрати в їх межах на придбання ЛП () на курс лікування одного хворого і на один ліжко-день () в межах від 18,99 у.о. до 185,80 у.о., які у свою чергу завдяки значенням коригувального коефіцієнта () для кожного із ЛП можуть бути оптимізовані з урахуванням впливу ринкових чинників (відпрацьовано 132 пропозиції).
Результати наукових пропозицій апробовані та покладені в основу низки методичних рекомендацій, які затверджені МОЗ та АМН України і знайшли практичне використання в медицині і фармації.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Вперше обгрунтовані наукові напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах спеціалізованого стаціонару за найпоширенішими нозологіями шляхом створення мінімального асортименту лікарських препаратів, їх поєднання у опрацьованих варіантах фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування та рекомендацій щодо витрат на придбання.
2. Досліджені науково-практичні аспекти захворювання нирок серед населення України та деяких країн світу. До таких хвороб належать хронічна ниркова недостатність, пієлонефрити, гломерулонефрити, сечокам’яна хвороба.
3. Встановлено, що в умовах обмеженого фінансування охорони здоров’я важливими є пошук напрямків оптимізації медичного і лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок, в тому числі з використанням фармакоекономічних методів, які набувають все більшого значення при лікарській терапії найпоширеніших захворювань.
4. Науково обгрунтовані методичні підходи, об’єкти та методи досліджень лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок, які грунтуються на репрезентативності результатів, сучасній нормативно-правовій базі, сукупності знань і методології, відбору базової інформації з використанням сучасних наукових методів і обчислювальної техніки.
5. На основі дослідження стану лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок встановлено, що на вітчизняному фармацевтичному ринку знаходиться в обігу 81 найменування лікарських препаратів та 240 їх синонімів, які служили предметом наших досліджень. Встановлено, що на їх обіг впливають ринкові чинники, що відбивається на рівні та якості фармакотерапії таких хворих (походження ЛП за виробником (вітчизняний, закордонний), наявність синонімів та їх використання, ціна пропозиції, терапевтична ефективність).
6. Вперше запропоновані напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу шляхом обґрунтування мінімального переліку лікарських препаратів (28 найменувань), опрацьованих варіантів фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування їх поєднання у схемах лікування та встановлення загальних витрат на їх придбання на курс лікування одного хворого і один ліжко-день. Шляхом уведення коригувального коефіцієнта перерахунку вартості () обґрунтовані пропозиції з оптимізації витрат на придбання лікарських препаратів, що увійшли до вказаних варіантів (155 пропозицій).
7. Вивчені напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих на неускладнений та ускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит на підставі обґрунтованих мінімальних переліків лікарських препаратів (42 найменування) і опрацьованих варіантів фармакотерапії, відповідно до стандартів лікування їх поєднання, потреби в ЛП та визначення витрат на придбання з урахуванням середнього використання на курс лікування одного хворого і один ліжко-день в умовах спеціалізованого стаціонару та застосування коригувальних коефіцієнтів співвідношення між найдоступнішою ціною на базові і цінами можливих інших лікарських препаратів (опрацьовано 190 пропозицій). Встановлено, що методичні пропозиції з оптимізації лікарського забезпечення хворих на пієлонефрит дозволяють раціонально використовувати фінансові ресурси бюджетних фондів, планувати фінансове забезпечення профільних лікувально-профілактичних установ охорони здоров'я, приймати рішення при виборі варіантів лікування, контролювати номенклатуру і обсяги закупівлі лікарських препаратів.
8. Обґрунтовані мінімальні переліки лікарських препаратів для забезпечення хворих на гострий (34 найменування) і хронічний (31 найменування) гломерулонефрит. На підставі отриманих результатів запропоновані фармакоекономічні параметри стандартів лікування (25 варіантів) їх лікарського забезпечення, які базуються на мінімізації витрат шляхом оцінки фармакотерапевтичної дії за різними схемами поєднання лікарських препаратів. Проведені дослідження напрямків оптимізації витрат на їх придбання в межах опрацьованих варіантів стандартів лікування, використання альтернативних пропозицій стосовно базових лікарських препаратів, можливості оптимізації витрат шляхом використання коригувальних коефіцієнтів перерахунку (278 пропозицій).
9. Отримані результати досліджень покладені в основу методичних рекомендацій та наукових пропозицій, які затверджені МОЗ та АМН України та знайшли практичне використання на державному і регіональному рівні, в окремих медичних і аптечних установах, у вищих фармацевтичних навчальних закладах (факультетах).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Толочко В.М. Оптимізація витрат на лікарське забезпечення хворих гломерулонефритом шляхом стандартизації лікування в умовах спеціалізованого стаціонару / В.М. Толочко, Т.І.Єрмоленко // Фармац. журн. − 2005. − №6. − С. 15-21. (Дисертант використала особисті результати досліджень, здійснила розрахунки, написала статтю
).
2. Толочко В.М. Дослідження шляхів оптимізації витрат на лікарське забезпечення хворих із захворюваннями нирок / В.М. Толочко, В.М. Лісовий, Т.І. Єрмоленко // Вісник фармації. 2005.− №1 (41). − С. 61-64. (Дисертант представила фрагменти особистих досліджень, написала статтю
).
3. Толочко В.М. Фармакоекономічні аспекти лікарського забезпечення хворих сечокам’яною хворобою в умовах стаціонарного лікування / В.М. Толочко, Т.І. Єрмоленко // Фармац. журн. − 2005. − №4. − С. 82-87. (Дисертант запропонувала особисті наукові підходи з оптимізації лікарського забезпечення вказаних хворих, підготувала статтю
).
4. Толочко В.М. Фармакоекономічні дослідження лікарського забезпечення хворих пієлонефритом в умовах стаціонарного лікування / В.М. Толочко,Т.І. Єрмоленко // Ліки України. − 2005. − №9 (98). − С. 31-35. (Дисертантом представлені результати особистих досліджень, написана стаття
).
5. Застосування тахокомбу в хірургічній практиці / В.М. Лісовий, І.А. Гарагатий, В.М. Демченко, П.В. Мозжаков, Т.І. Єрмоленко // Харківська хірургічна школа. − 2005. − №1 (14). − С. 84-86. (Дисертант, проводила аналіз використання гемостатичних засобів в хірургічній практиці та їх безпосередньої дії на ранову поверхність , брала участь у написанні статті
).
6. Аркатов А.В. Оптимизация лечения мочекаменной болезни за счет использования нитроимидазолов / А.В. Аркатов, А.В. Книгавко, Т.И. Ермоленко // Альманах клинической медицины. − Т.VIII, Ч.1. Современные медицинские технологии и развитие специализированной медицинской помощи населению. – М., 2005. − С. 161-163. (Дисертант брала участь у проведенні експерименту, обробці результатів і написанні статті
).
7. Толочко В.М. Фармакоекономічна оцінка ефективності лікування сечокам’яної хвороби / В.М. Толочко, В.М. Лісовий, Т.І. Єрмоленко // Експериментальна і клінічна медицина. – 2007. – №2. – С. 140-145. (Дисертант представила результати особистих досліджень, брала участь в обробці результатів і написанні статті
).
8. Лісовий В.М. Застосування канефрону в післяопераційному періоді у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози / В.М. Лісовий, Г.Г. Хареба, Т.І. Єрмоленко // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб.наук. праць ЗМАПО – Запоріжжя: Дике поле, 2004. − Вип.67. , Кн. 2. − С. 36-38. (Дисертант здійснювала нагляди за використанням лікарського препарату, обробляла результати і брала участь у написанні тез доповіді
).
9. Деклараційний патент України на корисну модель №13988 А61D 17/00; А61К 31/00. Спосіб лікування гострої затримки сечовипорожнення / В.М. Лісовий, О.В. Кнігавко, А.В. Аркатов, Т.І.Єрмоленко, В.В. Ханжин. Заявл. 05.12.2005; Опубл.17.04.2006. − Бюл. № 4. (Дисертант здійснювала забезпечення лікарськими препаратами, нагляди за їх застосуванням при проведенні експерименту, узагальнювала результати
).
10. Толочко В.М. Дослідження напрямків підвищення якості і доступності лікарського забезпечення хворих з захворюваннями нирок / В.М. Толочко, Т.І. Єрмоленко // Ліки України. − 2004. − №9 (86). − С.139. (Дисертант представила результати особистих досліджень, підготувала тези доповіді, з якою виступила
).
11. Толочко В.М. Аспекти доказової фармації на прикладі лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок / В.М. Толочко, Т.І. Єрмоленко // Фармацевтичне право в системі відносин: виробник-лікар-пацієнт-провізор-ліки-контролюючі та правоохоронні органи: Матер. наук.-практ. конф. // Ліки України. − 2005. − № 9 (98). − С. 181. (Дисертант представила особисті результати, підготувала тези доповіді, з якою виступила
).
12. Применение нитроимидазолов в комплексной терапии мочекаменной болезни / В.Н. Лесовой, А.В. Книгавко, А.В. Аркатов, Т.И. Ермоленко // Здоровье мужчины. − 2005. − № 4. − С.95-96. (Дисертант представила особисті результати, підготувала тези доповіді, з якою виступила
).
13. Єрмоленко Т.І. Напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих сечокам’яною хворобою / Т.І. Єрмоленко, В.М. Толочко // Український вісник психоневрології. − 2006. − Т. 14; Вип. 2 (47). − С. 166. (Дисертантом підготовлені особисті матеріали для повідомлення
).
14. Єрмоленко Т.І. Оптимізація витрат на лікування хворих із захворюваннями нирок / Т.І. Єрмоленко, В.М. Толочко // Передові наукові розробки – 2006: I Міжнар. наук.-практ. конф. − Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. − Т.7. Медицина. − С. 24-25. (Дисертантом представлені результати ососбистих досліджень, написані тези доповіді
).
15. Єрмоленко Т.І. Фармакоекономічні дослідження лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок / Т.І. Єрмоленко, В.М. Толочко // Ключевые аспекты научной деятельности – 2007: Матер. II Междунар. науч.-практ. конф. − Днепропетровск: Наука и образование, 2007. − Т.4. Медицина и биология. − С. 22-24. (Дисертантом у формі тез представлені результати особистих досліджень
).
16. Єрмоленко Т.І. Фармакоекономічні дослідження лікарського забезпечення хворих сечокам’яною хворобою в умовах спеціалізованого стаціонару / Т.І. Єрмоленко, В.М. Толочко // Научное пространство Европы – 2007: Матер. ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. − Днепропетровск: Наука и образование, 2007. − Т.8. Медицина. − С. 10-14. (Дисертантом представлені результати особистих досліджень у формі тез доповіді, з якою виступила
).
17. Толочко В.М. Фармакоекономічні стандарти лікарського забезпечення хворих на гострий гломерулонефрит в умовах спеціалізованого стаціонару: Метод. рек. / В.М. Толочко, Т.І. Єрмоленко. − Х.: Вид-во НФаУ, 2007. – 16 с. (Дисертант запропонувала особисті наукові підходи до оптимізації лікарського забезпечення хворих на гострий гломерулонефрит
).
18. Єрмоленко Т.І. Мінімальний перелік лікарських засобів, потреба в них та витрати на придбання для лікування хворих на неускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит (спеціалізований стаціонар) : Метод. рек. / Т.І. Єрмоленко, В.М. Толочко. − Х.: Вид-во НФаУ, 2007. − 22 с. (Дисертантом запропоновані особисті напрямки з покращення лікарського забезпечення хворих на хронічний пієлонефрит
).
19. Толочко В.М. Фармакоекономічні стандарти лікарського забезпечення хворих на хронічний гломерулонефрит в умовах спеціалізованого стаціонару: Метод. рек. / В.М. Толочко, Т.І. Єрмоленко. − Х.: Вид-во НФаУ, 2007. − 23 с. (Дисертант запропонувала особисті наукові пропозиції, результати яких використані в цій праці
).
20. Толочко В.М. Мінімальний перелік лікарських засобів, потреба в них та витрати на придбання для консервативного лікування хворих на сечокам’яну хворобу в умовах спеціалізованого стаціонару : Метод. рек. / В.М. Толочко, Т.І. Єрмоленко. − Х.: Вид-во НФаУ, 2007. –20 с. (Дисертантом запропоновані особисті підходи з оптимізації лікарського забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу
).
21. Єрмоленко Т.І. Мінімальний перелік лікарських засобів, потреба в них та витрати на придбання для лікування хворих на неускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит (спеціалізований стаціонар) : Метод. рек. / Т.І. Єрмоленко, В.М. Толочко. − Х.: Вид-во НФаУ, 2007. − 22 с. (Дисертант представила особисті наукові розробки з оптимізації лікарського забезпечення хворих на хронічний пієлонефрит
).
22. Толочко В.М. Екстемпоральна рецептура як можливий напрямок оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах стаціонару / В.М. Толочко, Т.І. Єрмоленко // Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури: Матер. наук.-практ. конф., 27-28 верес. 2007 р. − Х.:Вид-во НФаУ, 2007. − С.194-196. (Дисертант представила особисті результати, підготувала тези доповіді, з якою виступила
).
АНОТАЦІЯ
Єрмоленко Т.І. Оптимізація лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи. – Національний фармацевтичний університет, Харків, 2008.
Дисертаційна робота присвячена вивченню теоретичних аспектів лікування захворювань нирок серед населення України та деяких інших країн світу с урахуванням сучасної класифікації їх нозологій і на цій основі обґрунтуванню напрямків оптимізації лікарського забезпечення таких хворих в умовах спеціалізованого стаціонару за найпоширенішими нозологіями.
На підставі отриманих результатів з вивчення стану лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок за поширеними нозологіями (сечокам’яна хвороба, пієлонефрит, гломерулонефрит) з’ясовано, що на вітчизняному фармацевтичному ринку існують чинники, вплив яких відбивається на рівні та якості їх фармакотерапії.
З урахуванням такого впливу обгрунтовані наукові напрямки оптимізації лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах спеціалізованого стаціонару шляхом створення мінімального асортименту ЛП, опрацювання фармакоекономічних параметрів стандартів лікування та рекомендацій щодо витрат на придбання ЛП.
Результати наукових досліджень покладені в основу методичних рекомендацій з оптимізації лікарського забезпечення хворих на захворювання нирок за вказаними нозологіями для спеціалізованих стаціонарів профільних лікувально-профілактичних установ.
Ключові слова:
лікарські препарати, хвороби нирок, оптимізація витрат, стандартизовані варіанти, фармакоекономічні стандарти, оптимальний асортимент.
АННОТАЦИЯ
Ермоленко Т.И. Оптимизация лекарственного обеспечения больных с заболеваниями почек.
─
Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 – технология лекарств и организация фармацевтического дела. – Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2008.
Диссертационная работа посвящена изучению теоретических аспектов лечения заболеваний почек среди населения Украины и некоторых стран мира с учетом современной классификации их нозологий и на этой основе обоснованию направлений оптимизации лекарственного обеспечения таких больных в условиях специализованного стационара по распространенным нозологиям.
Установлено, что распространенность и уровень заболеваемости населения болезнями почек высоки и наблюдается тенденция к их росту. К таким болезням в первую очередь относят хроническую почечную недостаточность, пиелонефриты, гломерулонефриты, мочекаменную болезнь, которым уделяется особое внимание на этапе профилактики, ранней диагностики с целью своевременного начала лекарственной терапии и тем самым отдаления начала заместительной терапии, которая намного дороже и не всем больным доступа.
Обосновано, что доступность лекарственных препаратов зависит от многих факторов, среди которых такие, как их качество, приоритет отечественных производителей, цена, сочетание в схемах лечения и др. Первостепенное значение это имеет для лечения больных с заболеваниями почек в условиях специализированных стационаров лечебно-профилактических учреждений, где используются альтернативные схемы лечения, дорогие медицинские технологии, широкий ассортимент лекарственных препаратов, в условиях наличия дефицита выделяемых средств на финансирование здравоохранения.
Полученные результаты изучения фактического состояния лечения больных с заболеваниями почек в условиях специализированного стационара позволили обосновать направления оптимизации их лекарственного обеспечения, используя методы маркетингового и фармакоэкономического анализа.
Обоснованы научные подходы к оптимизации лекарственного обеспечения больных с заболеваниями почек по распространенным нозологиям (мочекаменная болезнь, неосложненный, осложненный острый и обостренный хронический пиелонефрит, острый и хронический гломерулонефрит) путем создания оптимальной номенклатуры лекарственных препаратов, их минимального перечня и вариантов их сочетания в схемах лечения.
Доказано, что в зависимости от протекания мочекаменной болезни, фармакотерапия больных сочетает лекарственные препараты разных фармакотерапевтических групп, среди которых отобрано 38 наименований. Используя коэффициент частоты назначения и показатель вариации назначения обоснована оптимальная номенклатура лекарственных препаратов, в составе которой 28 наименований. Предложено три варианта схем фармакотерапии.
Для лечения больных неосложненным острым и обостренным хроническим, осложненным острым и обостренным хроническим пиелонефритами обоснованы оптимальные перечни лекарственных препаратов, которые объединяют, соответственно, 20 и 22 наименования. На их основе предложено 5 вариантов схем лечения, с учетом среднего использования лекарственных препаратов на курс лечения одного больного и расходов средств на единицу использования.
С использованием методов экспертных оценок исследованы общие перечни лекарственных препаратов для обеспечения больных гломерулонефритом. Установлено, что для лечения таких больных с острой формой заболевания используется 34 и хронической формой 31 лекарственный препарат. Полученные результаты позволили обосновать соответствующие фармакоекономические параметры стандартов лечения, которые базируются на минимизации расходов путем оценки фармакотерапевтического действия и различным схемами сочетания лекарственных препаратов. В связи с этим, для лечения больных острым гломерулонефритом предложено 8 вариантов схем лечения, а для лечения больных хроническим гломерулонефритом – 17.
Впервые для каждого из стандартизированных вариантов установлены потребность в лекарственных препаратах, затраты на их приобретение на курс лечения и на один койко-день для одного больного.
Обоснована целесообразность использования в схемах лечения лекарственных препаратов отечественного производства, которые в большинстве более доступны по стоимости в сравнении с импортными. Разработаны научные подходы к оптимизации затрат на приобретение лекарственных препаратов для обеспечения больных с заболеваниями почек, учитывая влияние рыночных факторов (происхождение по отечественному или зарубежному производителю, возможность использования синонимов, сочетания в схемах лечения), для этого впервые введен корректировочный коэффициент перерасчета затрат на приобретение лекарственных препаратов, которые вошли в минимальные перечни вариантов фармакотерапии.
Созданы методические рекомендации по оптимизации лекарственного обеспечения больных с заболеваниями почек в условиях специализированного стационара с учетом минимальной номенклатуры ЛП, их сочетания в вариантах фармакотерапии, предложений относительно затрат на приобретение на отечественном фармацевтическом рынке.
Ключевые слова:
лекарственные препараты, болезни почек, оптимизация затрат, стандартизированные варианты, фармакоэкономические стандарты, оптимальный ассортимент.
SUMMARY
Ermolenko T.I. Optimization of the medical providing of the patients with the kidneys diseases. - Manuscript.
The thesis for a Candidate of pharmaceutical sciences degree (Ph.D.) by speciality 15.00.01 – Drug technology and organization of pharmacy. – National Pharmaceutical University, Kharkov, 2008.
The thesis is dedicated to the investigation of theoretical aspects of the kidneys diseases morbidity, treatment among the population of Ukraine and some other countries of the world accounting the modern classification, of their nosology and the directions of optimization of the medical providing of such patients in the conditions of the specialized permanent establishment by the most widespread nosologies have been grounded.
On the basis of the obtained results of investigations of the actual state of the medical providing of the patients with the kidneys diseases by widespread nosologies (an urolithiasis, a pyelonephritis, a glomerulonephritis) it has been found out, that there are market factors, the influence of which is reflected at the level of quality of their pharmacotherapy at the national pharmaceutical market.
Scientific directions of the optimization of the medical providing of the patients with the kidneys diseases have been grounded in the conditions of the specialized permanent establishment by creation of minimal assortment of medicinal preparations, processing of pharmacoeconomical parameters and standards of treatment, recommendations for expenses for purchase of drugs.
On the bases of the results of the investigations it has been created the methodical suggestions for optimization of the medical providing of the patients with the kidneys diseases with the indicated nosologies for the specialized hospital permanent establishment.
Keywords:
medicine, the kidneys diseases, optimization of expenses, standardized variants, pharmakoeconomical standards, optimum assortment.