РефератыАстрономияРоРозвиток техніки мовчазного читання Розробка і систематизація вправ для вироблення навички чита

Розвиток техніки мовчазного читання Розробка і систематизація вправ для вироблення навички чита

Проблема

:Розвиток техніки мовчазного читання
.


Мета

:

Розробка і систематизація вправ для вироблення навички читання мовчки, підготовка методичних рекомендацій з даної проблеми.


Найважливіше завдання початкової школи - навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння питати і працювати з книжкою. В.О.Сухомлинський в своїх працях зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання - ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно.


У загальному вигляді подібні твнрдження ні в кого не викликають сумнівів. А от з приводу окремих аспектів проблеми читання досить часто виникають суперечки. Взяти, наприклад, розвиток навички читання мовчки. Що повинно переважати? Читання вголос чи мовчки? Щоб з’ясувати це, зроблю невеликий відступ.


Відомо, що читання - настільки складний процес, що суть його важко чи й неможливо визначити однозначно. Адже є стільки різновидів діяльності, яка зветься багатозначним словом читання. Скажімо: читання невідомого твору - перечитування вдруге, втретє добре відомого ("для себе"), читання вголос ("для когось"), перегляд тексту в пошуках певної інформації, читання з метою виконати навчальне завдання (як правило, за текстом, зміст якого невідомий).


Можна вважати безсумнівним, що основою всіх різновидів читання є спроможність перекласти, перекодувати графічні знаки у зміст, втілений у друкованому чи писаному матеріалі. Адже це справжнє диво, що за допломогою невеликої кількості значків (букв, цифр, розділових знаків) люди можуть передавати один одному найрізноманітніші повідомлення, можуть розказати, попередити, застерегти, поділитися враженнями та ін. Взявши до рук цілком невідомий текст (скажімо, свіжу газету або щойно одержаного листа) ми можемо довідатись про те, що там написано.


І очевидно, що такі повідомлення та й інші читаються мовчки. Тому так важливо сформувати в учнів високу техніку читання. А цьому часто стає на заваді перебільшення деякими вчителями ролі читання вголос.


Пригадаємо, як опрацьовуємо на уроці новий текст. Учитель робить невеличке вступне слово, пояснює значення окремих слів із тексту і читає. Потім він ставить кілька запитань для перевірки розуміння, а далі текст починають читати школярі. Для цього є різні способи читання. Та всі вони об’єднані важливою ознакою - йдеться про читання вголос тексту, з яким учні вже ознайомлені попереднім слуханням.


Добре це чи погано? Чи складно дітям працювати за такої умови? Мабуть так. Досить великий (більший за 3-4 речення текст) важко запам’ятати під час слухання. Тому учень мусить вдивлятись у букви, складати з них слова, із слів - речення, об’єднувати відповідною інтонацією речення в тексті.


Зважаючи на великі "технічні" труднощі, що стоять перед читачем - початківцем, вчитель, по суті перебрав на себе проблему першого ознайомлення з текстом. Це нормально для перших кроків формування навички читання. Але не для наступних.


Дитину, що вже навчилася складати з літер слова, а з них - речення, потрібно вести далі. І перш за все - вчити мовчки читати будь-який текст. Вже з перших кроків навчання школярі мають усвідомити, що читати - означає думати, намагатися зрозуміти написане. Треба прагнути усвідомити матеріал. Інакше читання перестає бути читанням у повному розумінні цього слова.


А це можливо лише в тому випадку, коли в учнів буде сформована висока техніка читання. Як не парадоксально, але факт, що розвиток в учнів артикуляції за голосного читання стає потім гальмівним фактором. Адже людині в своєму житті частіше доводиться читати мовчки, ніж уголос. Отже, тому й такою важливою є проблема формування в учнів техніки мовчазного читання.


Над цим багато працюють зарубіжні педагоги. Зокрема, американські вчені, які надають перевагу читанню мовчки. Бруке навіть зробив висновок, що читання вголос не те, що не допомагає, а навіть заважає читанню мовчки. Тому він і радить цілу систему вправ для розвитку техніки мовчазного читання. Всі ці вправи побудовані на принципі тестів: учням дають певне авдання і певний час, щоб виконати його.


У своїй роботі використовую всі види вправ, ним запропоновані.


Перша вправа.


Учням дають запитання, книжний текст, що в ньому є, відповідв на них і пропонують знайти відповіді на запитання, що їх зачитує учитель по черзі.


Друга вправа.


Учням дають текст, поділений на частини, причому кожний абзац поділений на окремі речення. Кожне речення має свою чергу, занотовану цифрою, але всі вони розташовані неправильно. Завдання в тому, щоб учень за правильною чергою розташував думки автора, ставлячи відповідно цифри на початку кожного речення.


Наприклад, легенда "Про Богдана Хмельницького" ("Читанка",2клас).


1. Ожного разу чують вони, що коло ганку плаче дитина.


2. В селі Суботові жили дід та баба.


3. Вони вибігли швиденько і побачили немовля.


4. Дітей у них не було.


5. Лежить під хмелем, що оповив ганок.


Третя вправа.


Учні дістають текс оповідання з пропущеними слоавами, надрукованими на пчатку цього оповідання. Учень повинен заповнити пропуски.


Наприклад.


(Садок, двора, садку, платок, живуть, ради, сніжок).


Наталя Забіла "Ведмедикова хатка".


Пухнастий та білесенькй засипав все ............. Біжить малеча весело в засніжений ............ З лопатами, санчатами працює дітвора. Збудуєм з снігу хати ми посеред ............... Качають сніг, втрамбовують,- робота аж кипить. Ось хатка вже й збудована. А хто в ній буде жить?


Малесенькими ніжками вгрузаючи в сніжку, іде-бреде доріжкою Ясюня по ............. А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок - ведмедик волохатенький, закутаний в .............


- Диви, який будиночок: як чисто й гарно тут. В таких хатках на півночі і люди теж .......... Як гарно тут, ведмедику, у хатці сніговій! Залазь мерщій всередину, сиди собі й .........


Четверта вправа. Учні спочатку читають визначення слів у тексті, а потім читають текст, щоб знайти слово, відповідне визначенню.


Можливий ще і такий варіант цієї вправи. Учням пропонуються на картках тексти із прономерованими реченнями з недописаними:


А) закінченнями в окремих словах;


Б) частинами прислів’їв.


( 1. - их, -ою, -и, -а;


2. -ів, -а;


3. -ами, -я.)


1. Вільшанки швиденько назбирали повні долоні роси з живильн... трав - звіроб..., материнк... й безсмертник... 2. Все це злили в шапочки з жолуд...-


і хутко до Равлик... 3. Кропили його росою, махали над ним листочк..., щоб вітерець приносив більше повітр... Равлик ожив.


( 1. робить; 2. змовчати; 3. пісні; 4. льодок; 5. об’їхати; 6. плодами).


1. Хто багато говорить, той мало .....


2. Вмієш сказати, вмій і .

....


3. Де слова масні, там пироги ....


4. На словах медок, а на серці ...


5. Лиха конем не ....


6. Весна красна квітами, а осінь ...


Четверта вправа.


Завдання цієї вправи - збагатити дитячий лексикон, не вдаючись до словника.


Учні спочатку читають визначення слів у тексті, а потім читають текст, щоб знайти слово відповідне визначенню.


( Читанка, 2 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко "Початки української держави).


Це місто - найстаріше і найцікавіше українське місто. Воно завжди було головним містом, або столицею України.


(Первоцвіт, 1 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савенко. За В.Запорожець "Сонечковий словник")


Це сонечкові сльози. Воно плаче, коли хмарки не пускають його на Землю. (Дощик)


Це стежка, якою Сонечко опускається на Землю. (Райдуга)


Інший можливий варіант цієї вправи - проведення гри "Загадка".


Кожна група учнів одержує карточку, на якій записано 5 слів. Вони мовчки перечитують загадку, записану на іншій карточці, визначають, чи є на їхній карточці відгадка. Якщо є, то слово - відгадка закривається фішкою. Загадки не звичайні, а роз’яснення значень слів.


Слова на картках


Перша картка: кобза, кобзар, бас, співанка, фон.


Друга картка: віхола, мряка, повінь, хурделиця, озимина.


Третя картка: так-сяк, химера, сушняк, хмиз, китиця.


Текст на кожній фішці


Щось сухе.


Низький чоловічий голос.


Скупчення квітів або плодів на одній гілці.


Старовинний український народний струнний інструмент.


Український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі.


Посіяне восени буде зимувати під снігом як-небудь.


Снігова буря.


Заметіль.


Розлив річок.


Сухе гілля.


Основний колір, на якому намальована картина.


Пісня.


Дрібний густий дощ.


Щось вимріяне.


П’ята вправа.


Дає можливість розвинути в дітей концентрацію уваги. Для цього їм дають текст із реченнями, що мають порушену чергу слів, через що втрачається зміст речення. Завдання в тому, щоб відновити правильну чергу слів в реченні.


(Читанка, 2 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко. М.Романіка "Як хліб ходить"


хата, Оленки, для, бабусина,-наче, музей, тільки, немає, Чого, тут! У миснику. Лежать саморобні, давні, ложки, стоять, глечики, мальовані, та, макітерки.


(Первоцвіт, 1 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я. Савченко. В.Сухомлинський "Все в лісі співає".


Ми, до, Весною, пішли, лісу. Сонце, Зійшло, вітерець, легенький, подихнув, дерева, всі, в лісі, заспівали. Свою, співало, Кожне, пісню.


Шоста вправа


Завдання її - розвинути в дітей уміння схоплювати головну думку або тему кожної частини статті. Для цього дається текст оповідання, поділеного на частини. На початку кожної частини стоїть питання, що стосується голшовної думки.


Читаючи, учень повинен знайти відповідь на запитання.


(Читанка, 3 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.савенко, Н.Й.Волошина Легенда "Кам’яний горішок"


Питання до частин легенди:


1. Де жив цар "Гостромисл?


2. Кого він мав?


3. Який спадок залишив своїм синам?


4.Як повелися сини з батьковим заповітом?


5. Що зробив найменший царенко?


6. Що ж було у кам’яному горішку?


7. Хто став царем і чому?


Сьома вправа.


Вона має на меті розвинути в дітей вміння вдумуватися в деталі тексту і засвоювати їх. Дається текст, поділений на частини. Наприкінці кожної з них стоїть низка запитань, що вичерпують його зміст. Прочитавши кожну частину, учень повинен дати відповіді на питання.


(Читанка, 2 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.савченко. Легенда "Місто Сміла".)


Колись Сміла була в руках польських панів. Володіли нею Любомирські, Потоцькі й інші вельможі. Козаки невпинно вели з ними війну за місто. Важкі були битви. Багато років брали вони смілянський замок і кожний раз поляки відбивали його назад.


1. В чиїх руках було місто Сміла?


2. Хто ним володів?


3. З ким козаки воювали за місто?


4. Якими були битви?


5. Хто в них перемагав?


Для вдосконалення навички читання мовчки ефективною є вправа, яка пропонує вибрати із запропонованих заголовків найбільш точний.


Вовк Невдале полювання. Поява вовка на галявині.


Тривожно протрескотіла Сорока. На галявину вийшов вовк. Шерсть на ньому сива од старості, однак кремезне тіло ще свідчить про силу. До запахів лося Вовк навіть не принюхався - з таким велетнем самому не впоратися. Сліди, що їх кізки лишили, довго вивчав. Хотів було навздогін кинутись, а як збагнув, що ті вже далеко одбігли, зупинився.


Для перевірки розуміння прочитаного мовчки учням пропонується із прислів’їв вибрати ти, яке виражає головну думку оповідання.


( Читанка, 2 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савцька. В.Скуратівський "Лелечина криниця")


1. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.


2.Маленька праця краща за велике безділля.


3. І за холодну воду не візьметься.


4. Той діло зробив, хто його завершив.


Ще можна запропонувати до іменників з тексту (наприклад, О.Гавриленко, А.Коваленко "Ой на Купала-Купалочка")
































Квіти дівочий вінки неглибока
Верба польові урожай вродлива
Спів поважні дівчина дівоча
Дівчатка розлога ямка купальські
Дядьки маленькі краса народні
Деревце невеличке повір’я гарний

Описані вище вправи проводяться на уроках читання. Однак можливе і доцільне їх використання на інших уроках, зокрема, на уроках української мови, природознавства, валеології.


Коли учні оволодіють технікою мовчазного читання, коли будуть читати свідомо, тоді у них виникне стійкий інтерес до читання, а отже і до навчання.


Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 ім.Т.Г.Шевченка


Щоб перевірити сформованість навички читання в 2 і 3 класах проводять згідно програмних вимог до навички читання (в 3 класі учні повинні свідомо читати мовчки в темпі 120-150, в 2 класі - 70-100 слів за хвилину, в першому ж класі повинна вестись підготовка до читання мовчки.


Тому в 2 і 3 класі виникає потреба перевірити рівень сформованості цієї навички. Для цього проводиться контрольна робота.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Розвиток техніки мовчазного читання Розробка і систематизація вправ для вироблення навички чита

Слов:1864
Символов:14821
Размер:28.95 Кб.