Зміст
Вступ
Світова торгівля та її основні показники
Висновок
Література
Вступ
Тема реферату "Світова торгівля та її основні показники".
Сучасний світовий ринок - це в першу чергу сфера обміну, яка охоплює сукупний товарний обіг країн - учасниць світового співтовариства. Сьогодні важко навіть уявити собі державу, що могла б обійтися без зовнішньої торгівлі, яка представляє собою обмін певної країни з іншими, який включає оплачуваний експорт і імпорт товарів і послуг (зовнішньоторговий оборот).
Світова торгівля та її основні показники
Як свідчить зовнішньоторгова статистика за останні півтора-два десятиліття, спостерігається стабільне зростання зовнішньоторгового обороту, перевищення його зростання порівняно з ВВП (Таблиця 1).
Таблиця 1. Середньорічні темпи приросту світового ВВП та міжнародної торгівлі в цінах2005 р. за період з 1951 по2009 pp., %
| 1951-1960pp. | 1961-1973pp. | 1974-1990pp. | 1991-2009рр. | |
| Світовий ВВП | 3,9 | 4,8 | 3,4 | 3,8 |
| Світовий експорт товарів | 5,7 | 8,5 | 4,1 | 6,7 |
Якщо за 40 років до другої світової війни обсяг міжнародної торгівлі зріс дещо більше, ніж у два рази, то за 50 повоєнних років - більше, ніж в 30 разів. Якщо до другої світової війни ріст світової економіки перевищував зростання зовнішньоекономічних зв'язків (43%, 19%), то після другої світової війни мало місце значне перевищення темнів зростання зовнішньоекономічних зв'язків порівняно з розвитком економіки, про що уже йшлося. Високі темпи зростання світового товарообороту збереглися і в останнє десятиріччя XX століття.
Цілком зрозуміло, що домінантне положення серед найбільших світових експортерів займають країни з розвинутою ринковою економікою. Традиційно це США, ФРН, Японія, Франція, Велика Британія тощо. Але серед країн - лідерів у світовому експорті та тих, що найбільш динамічно розвивають зовнішню торгівлю ми бачимо країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою (див. табл.2).
Таблиця 2. Найбільш успішні країни серед світових експортерів
| Питома вага у світовому експорті станом на 2000 рік | Країни, частка яких у світовому експорті за період 1985-2010 роки зросланайбільше |
| Сполучені Штати Америки -13,2% | Китай - 4,5% |
| Німеччина - 8,2% | Сполучені Штати Америки |
| Японія - 7,7% | Південна Корея |
| Китай - 6,1% | Мексика |
| Франція - 4,8% | Малайзія |
| Канада - 4,7% | Ірландія |
| Велика Британія - 4,5% | Таїланд |
| Італія | Тайвань |
| Нідерланди | Сінгапур |
| Тайвань | Іспанія |
| Мексика | Філліпіни |
| Південна Корея | Угорщина |
| Бельгія/Люксембург | В'єтнам |
| Іспанія | Індія |
| Малайзія | Ізраїль |
| Швейцарія | Польща |
| Сінгапур | Туреччина |
| Швеція | Чеська Республіка |
| Ірландія | Чилі |
| Таїланд | Португалія |
Незмінною за останні 15-20 років зберігається частка у виробництві основних груп розвинених країн, тих, що розвиваються, і колишніх соціалістичних країн. У першому випадку - це величина близько 70-76 %, у другому - 20-24%, і нарешті для третьої групи цей обсяг становить 6-8%.
Основні показники, що використовуються в аналізі міжнародної торгівлі, наводяться в таблиці 3:
Таблиця 3. Система показників зовнішньої торгівлі
1. Показники обсягу міжнародних торгових відносин (МТВ):
-експорт
-імпорт;
-зовнішньоторговий оборот;
-реекспорт;
-реімпорт.
2. Показники по структурі МТВ:
-товарна;
-географічна;
-видова;
-інституціональна.
3. Показники динаміки МТВ:
- темпи росту експорту:
Тр.е.=
де Ез.п. - експорт у звітному періоді;
Еб.п. - експорт у базовому періоді;
- аналогічно темпи росту імпорту і зовнішньоторгового обороту;
-темпи приросту МТВ:
-темпи приросту експорту:
Тпр.е.=
-аналогічно темпи приросту імпорту і зовнішньоторгового обороту.
4. Показники результативності МТВ:
- сальдо торгового балансу - різниця між об'єктом товарів експорту і імпорту тієї чи іншої країни - S т.б.= Е-І;
- сальдо балансу послуг - S б.п. = Еп.-Іп.;
Е - об'єм експорту,
І - об'єм імпорту,
Еп - експорт послуг,
In - імпорт послуг;
-експорт на душу населення:
Ед.н.=
- аналогічно по імпорту і зовнішньоторговому обороту.
Аналіз міжнародної торгівлі свідчить, що відбулися суттєві зрушення в структурі. Зокрема збільшилася частка готових виробів і скоротилася частка продовольства і сировини, окрім палива. Якщо в 50-х роках частка сировини і палива становила 50%, то на кінець 90-х років вона знизилася до 30%, з яких 25% припадало на паливо і лише 5% - на сировину, а частка готових виробів зросла до 70%.
Зменшення частки сировини пояснюється такими трьома причинами:
-розширенням виробництва синтетичних виробів-замі-нників;
-більшим використанням вітчизняної сировини;
-переходом на ресурсозберігаючі технології;
-високими темпами зростання частки готових виробів в зовнішньоторговому обороті.
У той же час різко зросла торгівля мінеральним паливом -нафтою і газом. Зумовлено це: розвитком хімічної промисловості, де газ і нафта - важлива сировина та зміною в структурі паливно - екоенергетичного балансу.
Якщо раніше в міжнародному товарообігові переважали сировинні товари і кінцева продукція, то в сучасних умовах дедалі більшого значення набуває обмін напівфабрикатами, проміжковими формами виробів, окремими частинами кінцевого продукту.
Формування потужного виробничого апарату ТНК за рубежем, налагодження між окремими ланками в різних країнах технологічних ланцюгів, стійких кооперативних зв'язків призвело до того, що уже близько 1/3 всього імпорту і до 3/5 торгівлі машинами і устаткуванням припадає на проміжкову продукцію (комплектуючі вироби). Повузлова і подетальна спеціалізація стали домінуючими в машинобудуванні. Корпорації прагнуть знизити затрати на одиницю продукції шляхом збільшення мінімальних і оптимальних розмірів підприємств, добиваючись економії на крупномасштабному серійному виробництві. З цієї причини в умовах значного збільшення оптимальних розмірів виробництва обсяг внутрішнього ринку стає перепоною. Цікаво знати таку цифру: з подвоєнням серійного виробництва витрати на одиницю продукції знижуються на 8-10%.
Сьогодні номенклатура продукції, що випускається, нараховує більше 20 мільйонів видів, а кількість проміжних виробів сягає фантастичних масштабів. Так, у виробництві літака "Боїнг-747" використовується 4,5мільйона різних частин і вузлів, на виробництві яких зайнято 16 тисяч компаній.
Рис. 1. Систематизація ринків товарів та послуг
світовий торгівля експорт бартеризація конкурентний
Такі процеси характерні для всієї обробної промисловості, світове виробництво якої за другу половину XX століття зросло у 10 разів. Міжнародні кооперативні поставки які можуть обліковуватися декілька разів в процесі здійснення транскордонних операцій і приводити до завищення реальних показників, займають близько третини товарообігу мі
Характерною рисою міжнародної торгівлі є інтелектуалізація товарів, що йдуть її каналами. В експорті промислово розвинених країн зростає частка високотехнологічної продукції, яка в США, Швейцарії і Японії становить понад 20%, у ФРН і Франції - близько 15%. Особливо швидко, як уже зазначалося, зростає торгівля виробами мікроелектроніки.
В останні роки в міжнародній торгівлі чітко простежується тенденція перевищення темпів зростання експорту високотехнологічної продукції із країн що розвивається порівняно з цим показником стосовно розвинутих країн. У 2010 році загальний обсяг експорту країн що розвиваються високотехнологічних товарів становив 450 млрд. дол., перевищивши 64 млдр. Дол.. експорт сировинних товарів.
Важливим в аналізі міжнародної торгівлі є те, що значно збільшується частка послуг (т.зв. "невидимий експорт"). Сюди відносяться послуги міжнародного і транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банківських і страхових компаній, платежі за патенти і ліцензії, авторські гонорари, доходи від реклами, послуги за навчання, програмне забезпечення обчислювальної техніки і т.п. Якщо у 1970 році обсяг світового експорту послуг становив 80 мільярдів доларів, то в 2005 році - 1,17 трильйона доларів, тобто більше 20% вартості експортної товарної маси. На послуги припадає понад 40% експорту США, 46% - експорту Англії. Частка розвинених країн в експорті послуг нині становить близько 80%.
Важливою позицією в аналізі міжнародної торгівлі є напрямки і обсяги потоків товарів і послуг, які йдуть її каналами. Ситуація така:
-між розвиненими країнами - 60%;
-країни, що розвиваються, в розвинені країни - 70% експорту.
Напрямки і розмір товарних і послугових потоків у міжнародній торгівлі в значній мірі визначається тим, що на долю США, Японії і ФРН, де проживає 9% населення планети, припадає половина всього світового доходу і більше 1/3 світової покупної здатності. Цим головним чином пояснюється переважна частина тих соціально-економічних проблем, які формують напругу в світовому співтоваристві.
Змінюється й структура торгово-економічних зв'язків між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Чисто аграрно - сировинна спеціалізація в більшості країн, що розвиваються, доповнюється передачею їм функцій з постачання індустріальних центрів матеріалоємною і трудомісткою продукцією обробної промисловості. Часто таке виробництво передбачає використання малокваліфікованої, а отже, і дешевої робочої сили. Крім того, у вказані країни переводиться і виробництво екологічно шкідливих виробництв. Експорт ресурсів у загальному обсязі експорту становить 20-30%.
Таблиця 4. Зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі
| Товари | 1970 | 1980 | 1990 | 2000 | 2010 | |||||
| Млрд. дол. | % | Млрд. дол. | % | Млрд. дол. | % | Млрд. дол. | % | Млрд. дол. | % | |
| Всього | 127,4 | 100 | 312 | 100 | 1999,3 | 100 | 3433,8 | 100 | 5442,1 | 100 |
| Продовольчі і сировинні товари, паливо | 56,3 | 44,2 | 103,2 | 33,1 | 815,3 | 40,9 | 840 | 24,5 | 1082,5 | 19,9 |
| Продовольчі товари | 22,3 | 17,5 | 41,3 | 13,2 | 201,1 | 10,1 | 297,3 | 8,7 | 423,1 | 7,8 |
| Промислова сировина | 21,3 | 16,7 | 33 | 10,6 | 136,8 | 6,9 | 178,4 | 5,2 | 233,8 | 4,3 |
| Паливо | 12,7 | 10 | 28,9 | 9,3 | 477,4 | 24 | 364,3 | 10,6 | 425,6 | 7,8 |
| Готові товари та напів фабрикати | 69,7 | 54,7 | 202,3 | 64,8 | 1143,8 | 57,4 | 2508,6 | 73,1 | 4188,5 | 77 |
| Хімічні товари | 7,5 | 5,9 | 22,1 | 7,1 | 147,4 | 7,4 | 304,6 | 8,9 | 507,9 | 9,3 |
| Машини, обладнання і транспортні засоби | 27,7 | 21,7 | 89,8 | 28,8 | 5і1,4 | 25,7 | 1210 | 35,2 | 2139,3 | 39,3 |
| Інші готові товарі | 34,5 | 27,1 | 90,4 | 29 | 485 | 24,3 | 994 | 28,9 | 1541,3 | 28,3 |
| Інші товари | 1,4 | 1,1 | 6,5 | 2,1 | 34,2 | 1,7 | 85,2 | 2,5 | 171,1 | 3,1 |
Характерною рисою світового ринку є тенденція до витіснення середніх і дрібних експортерів та імпортерів. Уже у 80-ті роки американський експорт, пов'язаний з діяльністю ТНК, становив 84% всього експорту країни і60% імпорту. Аналогічна картина виявляється і в інших країнах.
Притаманним сучасній міжнародній торгівлі є процес бартеризації. На "зустрічні" поставки припадає від 20до 30% всієї світової торгівлі.
Спостерігаються зміни у методах конкурентної боротьби на зовнішніх ринках. Цінова конкуренція поступово відступає на другий план. Конкуренція переходить у сферу якості і технічної новизни виробів, надійності, дизайну, економічності.Сьогодні успіх на зовнішньому ринку залежить і від уміло поставленої реклами. Важливо вчасно і дохідливо, переконливо показати переваги тієї чи іншої продукції або послуги.Ефективність зовнішньої торгівлі значною мірою залежить і від того, як налагоджено після продажне обслуговування продукції з точки зору надійності, оперативності, зручності.Поряд із законною практикою здійснення торгівлі набувають сили незаконні форми і методи здійснення зовнішньоторгових операцій. Контрабанда, торгівля товарами з фальсифікованими торговими знаками за деякими оцінками досягає обсягу 60 мільярдів доларів на рік.У боротьбі за ринок урядових замовлень нерідко використовується підкуп впливових службовців.Зовнішня торгівля використовується нерідко для досягнення певних політичних цілей. Економічне ембарго або обмеження державою поставок певної продукції нерідко проводиться з метою політичного тиску.Загальна тенденція зовнішньої торгівлі - її лібералізація. За результатом переговорів у межах ГАТТ середній рівень митних податків вдалося знизити до рівня 5% їх вартості. Але така тенденція неоднозначна. Ринок душить і викидає на узбіччя неконкурентоспроможні галузі й виробництва. Це особливо актуально для України. Тут потрібна зважена державна політика, яка б оптимально поєднувала відкритість і протекціоністські важелі.
Висновок
Сьогодні жодна з країн - ні велика, ні мала - не може успішно розвиватися без налагодження зовнішньоекономічних зв'язків. А для малих, так званих нових індустріальних країн зовнішня торгівля стала визначальним фактором економічного зростання.
Література
1. Передрій О.С. "Міжнародні економічні відносини" Підручник – К., ЦУЛ, 2009 – 274 с.
2. Одягайло Б.Н. Міжнародна економіка – К., Знання, 2010 – 397 с.
3. Дідківський М.І. ЗЕД підприємства – К., Знання, 2007 – 462 с.