Міжнародна торгівля Таїланду

Міністерство науки та освіти України

Національний авіаційний університет

Інститут заочного та дистанційного навчання

Контрольна робота

з дисципліни Міжнародна торгівля

Виконала:

Нетребська Ірина

Перевірила: к.е.н., доцент

Новікова М.В.

Київ 2010

Вступ

Помітним явищем у світовій економіці став динамічний розвиток деяких країн, що розвиваються, які дістали назву "нові індустріальні країни" (НІК). За відносно короткий час ці країни створили промисловий потенціал, розвинули окремі сучасні галузі індустрії. Вони різко збільшили промисловий експорт і посіли важливе місце у міжнародному поділі праці.

Сучасну назву – Таїланд – країна отримала не так давно, лише напочатку ХХ-го ст. Сіам (а саме так називалась країна протягом багатьох століть) в ХІХ ст. залишався незалежним, лавіруючи поміж різними європейськими країнами. Це призвело до того, що ні Франція, ні Великобританія, ні будь-яка інша країна не змогли колонізувати Сіам. З 1809 по 1851 рр. під час правління королів Рами ІІ та Рами ІІІ Бангкок і весь Сіам швидко розвивались завдяки політиці відкритості і міжнародній торгівлі. Король Монкут, Рама ІV (1851-1868) ініціював модернізацію системи управління і розширення політичних контактів з європейськими державами. Його наступник Рама V (Великий) багато зробив для укріплення Сіаму, для його прийняття в світове товариство як незалежної країни. Цей період вважається найбільш значущим в тайській історії. Наступний король продовжив реформи Рами V і ввів систему обовязкової загальної освіти. В 1932р. практично безкровна революція змінила систему управління і Сіам став конституційною монархією. В 1939р. Сіам став Тайландом, що в перекладі з тайської означає «країна вільних». Під час Другої Світової війни Тайланд не вчинив опір японським військам, а уряд виступом союзником Японії. Після війни до влади в країна прийшла армійська верхівка. Протягом 20 років Таїланд став ареною політичних переворотів і контрпереворотів, які чергувались рідкими демократичними експериментами. В лютому 1991р. військова хунта відсторонила від влади уряд Чатичая, але демонстрації в травні 1992р., які закінчились кровопролиттям, в кінці кінців привели до реставрації демократії.

Наразі Таїланд демократична країна, яка основується не тільки на світських законах, але і загальноприйнятих нормах буддизму. Тайланд не має довгої історії демократії, але це не заважає йому бути насправді вільною країною і відігравати не останню роль у міжнародній торгівлі.

1.
Теоретична частина. Особливості економічного розвитку
нової індустріальної країни – Таїланд

1.1 Географічне розташування країни

Таїланд – держава в Південно-Східній Азії, на півостровах Індокитай і Малакка, омивається Андаманським морем і Сіамською затокою Південно-Китайського моря. Межує на заході та північному заході з М’янмою, на півночі та сході – з Лаосом і Кампучією, на півдні – з Малайзією. Тайланд – третя за площею (загальна площа 514 тис. кв. км) держава в південно-східній Азії, після Індії та М’янми.

Крайня північна точка Таїланду - 20 ° 54 'північної широти і 99 ° 86' східної довготи.

Крайня південна точка - 5 ° 68 'північної широти і 101 ° 13' східної довготи.

Крайня західна точка Таїланду - 18 ° 38 'північної широти і 97 ° 49 'східної довготи.

Крайня східна точка - 16 ° 68' північної широти і 105 ° 67 'східної довготи.

Географічно Таїланд можна розділити на 6 основних регіонів: Центральний Тайланд

Це район великих родючих рівнин, які лежать частково нижче рівня моря і утворені долиною річки Чаопрайі, її притоками і рукавами, а також прилеглий до них передгірний пояс.Тут сконцентрована основна частина населення, що займається в основному землеробством - вирощуванням рису і фруктів. Центральний Таїланд став колискою розвитку рисівницької цивілізації. Саме тут розташована велика частина промислових підприємств, тут виробляється до третини сільськогосподарської продукції Таїланду, добре розвинена транспортна мережа, тут розташовується і один з найбільших мегаполісів світу, столиця Таїланду - Бангкок.

Це сучасний промисловий мегаполіс з населенням до 12 млн. чоловік і великою кількістю промислових підприємств усіх галузей, торговим портом і головним залізничним і автомобільним вузлом країни. Бангкокська рівнина починається на півночі там, де річки Пінг і Нан, зливаючись, утворюють Чаопрайю. Також на Бангкокську рівнину спускається річка Пасак, що бере початок на плато Корат. Рівнина дренується також двома річками – Меклонгом і Прачинбурі. До самих країв рівнини підступають низькі пагорби, за якими на невеликій відстані підносяться круті гори. На захід від рівнини, вздовж берегів річки Супханбурі, тягнуться невисокі пагорби, розділені широкими рівнинами. Щорічно під час повені численні річки і струмки покривають рівнину новим шаром мулу.

Принаймні раз на рік, частіше всього в жовтні - листопаді, майже вся Бангкокська рівнина ховається під водою, перетворюючись у величезне прісноводне озеро, над поверхнею якого височіють стовбури пальм і пальові будівлі сіл. Індустріалізація багато в чому змінила вигляд Центрального Таїланду за останні 30-40 років. Тут ніколи не було великих лісових масивів, а за останній час зникли і ті ліси, які ще збереглися. Сьогодні лісом покриті тільки гірські райони провінцій Ратчабурі – на кордоні з М'янмою, Чантхабурі і Трат - на кордоні з Камбоджею.

Східне узбережжя.

Охоплює кілька провінцій - Трат, Чантбурі, Районг. На півночі воно досягає пагорбів і гір, на заході та півдні доходить до Сіамської затоки і на сході до кордону з Камбоджею. Сильно порізане узбережжя затоки облямоване скелястими островами, порослим лісом, а численні річки, які течуть на південь, утворюють мангрові болота. Уздовж узбережжя тягнуться пляжі з білим піском. Східне узбережжя популярне перш за все завдяки курортній зоні в провінції Чон Бурі: тут розташоване найпопулярніше туристичне місто Паттайя. Проте в цьому ж регіоні в провінції Районг розташований один з найбільших у Південно-Східній Азії торговельних портів – Гавкотом-Чабанг, і цілий ряд «зон експортного виробництва» - вільних економічних зон, в яких розмістили свої виробництва гіганти індустрії, такі, як «Мішлен», «Міцубісі», «Форд », «Дженерал Моторс»та інші.

Північний Таїланд.

Цей район країни з його гірськими хребтами і родючими гірськими рівнинами до цих пір називають Ланна за назвою незалежного і потужного королівства, яке існувало тут аж до другої половини XIX століття. Топографічно північ країни і частина північного сходу – це гори (спільні з Китаєм, М'янмою і Лаосом) і полонини, найпівденніша з них – плато Корат на північному сході, що доходить майже до Бангкока, і що становить близько третини території. Хвилеподібна поверхня плато Корат поцяткована невисокими пагорбами і дрібними озерами. У дощовий період значні простори тут затоплюються, але в посушливий час року цей край страждає від нестачі вологи. Найвищою точкою Таїланду є гора Дой-Інтханон (2576 м) у гірському масиві на західному кордоні. На півночі гори покриті лісами, що складаються з дерев цінних порід, а в долинах завдяки більш сухому клімату і сприятливому температурному режиму удосталь вирощуються «північні» види фруктів і овочів, які не прижилися ніде більше на території країни: картопля, яблука, полуниця. Ці культури стали вирощувати тут порівняно недавно, багато в чому в результаті спільної програми ООН і уряду Таїланду із заміни опіуму на інші види сільгосппродукції, що приносять стабільний грошовий дохід. Програма реалізується під патронажем королівської родини та особисто Його Величності Пуміпона Адульядета. Тут розвинена і деревообробна та гірничодобувна промисловість, а також народні промисли і сувенірне виробництво.

Північно-Східний Тайланд.

Ця частина країни являє собою гірське плато Корат, що знаходиться на висоті 300 м над рівнем моря, населене переважно етнічними лао. Через часті посухи та повені, а також з-за тонкого шару родючого ґрунту, це найбідніший регіон країни. Тим не менш, він же, поряд з центральними рівнинами, - рисова житниця країни, а також район, що виробляє на експорт знаменитий «жасминовий» рис. Тут, в Ісані, як інакше називається ця територія, потрібно значно більше зусиль для вирощування врожаю, ніж у центрі країни, проте в Ісані збирають два врожаї на рік, домагаючись цього більш інтенсивною працею і широким застосуванням добрив. Друге після рисівництва заняття населення - розведення прісноводної риби і прісноводних креветок. В останні десятиліття в Ісані розвивається і промисловість, більше – текстильна і харчова, проте є і підприємства важкої індустрії.

Південний Таїланд.

Цей регіон представлений півостровом Малакка. Берегову зону тут утворюють рівнини, а осьову частину представляють гори. Між горами знаходяться невеликі, сильно розчленовані долини. За особливостями рельєфу, клімату, а також за етнічним складом населення Східне узбережжя сильно відрізняється від західного узбережжя. Воно має майже рівний і правильний обрис, тут є всього лише кілька бухт, але зате багато пляжів, які тягнуться на великі відстані. Крім того, далеко в глиб півострова вдаються долини і улоговини кількох річок. Північніше Сонгкхла розташована велике внутрішнє море-озеро Тхалелуанг. Західне узбережжя півострова має менш правильні обриси і сильно порізане естуаріями (однорукавне, воронкоподібне гирло річки, що розширюється у бік моря) річок, воно також рясніє островами, але, на жаль пляжів тут мало. Гори в багатьох місцях підходять до моря, і берегова лінія, як правило, дуже вузька. Є безліч мангрових боліт, а узбережжя річок нагадують затоплені долини. Цей регіон країни населений як власне тайцями, так і народностями малайського походження. Велика частина півдня покрита лісистими пагорбами, переміжними з плантаціями тропічних фруктів і каучукових дерев. З промисловості тут найбільш розвинена харчова – переробка і заморожування морепродуктів. Південь приваблює значну кількість туристів: якщо підрахувати довжину всіх пляжів на відвідуваних туристами островах, то їх сумарна довжина перевалить за три тисячі кілометрів. Серед російських туристів популярні острова Пхукет і Самуй.

Висновок: географічне положення Таїланду сприятливе, загальна площа 514 тис. кв. км, є вихід до морів.

1.2
Стан внутрішньої економіки країни

Економіка Таїланду в 2008 році залишалася під впливом гострої внутрішньополітичної кризи, обумовленого наслідками військового перевороту 2006 року.

Якщо в першій половині 2008 р. керівництву Таїланду вдавалося, в цілому, утримувати контроль над розвитком ситуації, то в другому півріччі, і, особливо, в IV кварталі в Королівстві відбулася різка дестабілізація внутрішньополітичної обстановки. Антиурядовими силами були спочатку блоковані, а потім захоплено комплекс будинків Уряду і найбільші аеропорти країни, включаючи центральний міжнародний термінал «Суваннабум», через який в Таїланд прибуває основна маса зарубіжних туристів. Була зупинена робота найбільшого регіонального контейнерного морського порту «Гавкотом Чебанг». У Бангкоку двічі вводився режим надзвичайного стану.

Розвиток економіки Таїланду в 2008 році, за даними Національної ради соціально-економічного розвитку, характеризується наступними макро-економічними показниками.

ВВП країни в 2008 році збільшився по відношенню до показника 2007 р.на 4,5% (у серпні 2008 року Національна рада соціально-економічного розвитку Таїланду прогнозувала річний ріст ВВП 5,2 - 5,7%.) і склав в поточних цінах 9232,2 млрд. бат (277,2 млрд. дол США).

ВВП на душу населення в 2008 році склав в поточних цінах 138881,8 бат (4200,7 дол США). Зростання інвестицій протягом 2008 року склав 2,3%, причому обсяг державних капіталовкладень зменшився на 2,7%, а приватних - виріс на 4,0%. Рівень споживання збільшився на 2,1%. Інфляція в 2008 р. оцінювалася за індексом споживчих цін в 5,6%, а по дефлятора ВВП - у 4,2%.

Рівень безробіття в Таїланді в звітний період дещо зріс і до кінця року склав 2,2%, в порівнянні з 2,0% в 2007 р. Курс національної валюти на початок 2009 року становив 34,5 бата за долар США. Золотовалютні резерви Таїланду протягом 2008 р. незначно збільшилися і на 30 листопада 2008 р. становили 79,1 млрд. дол США (78,0 млрд. дол США на 31 грудня 2007).

Темпи зростання в сільськогосподарському секторі країни за 10 місяців 2008 р. склали 5,8%, в порівнянні з 5,9% в 2007 р. Стабільні показники зростання вдалося зберегти завдяки гарному врожаю (хоча осінь в Таїланді була дощовою звичайного) і незважаючи на невдалу зовнішньоторговельну цінову кон'юнктуру на рис. Частка зайнятих у сільському господарстві Таїланду становла у 2008 р. близько 42% економічно активного населення країни.

Видобуток основних корисних копалин у країні зросла на 4,7%. Основне зростання, як і в 2007 р., припав на видобуток нафти, природного газу та конденсату на шельфі Таїланду. Частка сектора у ВВП не перевищила 2,2%.

У 2008 р. незначно скоротилися темпи зростання в обробній промисловості Таїланду - 5,3%, в порівнянні з 5,5% в 2007 р.Частка сектора у ВВП скоротилася з 35,6% в 2007 р. до 33,5% в 2008 р.

Будівельний сектор країни демонстрував стабільні темпи зростання - 5,5%, в основному за рахунок житлового будівництва та реконструкції транспортної інфраструктури столиці - Бангкока і його передмість.

Туризм традиційно займає лідируюче положення в секторі послуг Таїланду. Незважаючи на негативні наслідки для сервісних галузей економіки країни, пов'язані із захопленнями таїландської опозицією міжнародних аеропортів в період IV кварталу 2008 року (у листопаді-грудні 2008р. МЗС 36 країн рекомендували своїм громадянам утриматися від відвідин Таїланду в туристичних цілях), в цілому по року туристична галузь продемонструвала зростання. У 2008 р. кількість іноземних туристів зросла на 15,6%, склавши, за експертними даними, близько 18 млн. чоловік. Однак необхідно мати на увазі, що ці дані відображають головним чином ситуацію в «піковому» зимовому сезоні 2007-2008 рр., і практично не включають в себе статистику сезону 2008-2009 рр.. Частка галузі у ВВП в 2008 році склала 5,8%, завантаженість готелів була на рівні 70,3%.

Темпи зростання в секторі фінансових послуг Таїланду за 10 місяців 2008 р. склали 2,5%, в порівнянні з 3,0% в 2007 г.

Помітний негативний ефект на економіку Таїланду в 2008 році продовжувало надавати уповільнення реалізації великих інфраструктурних проектів (мега-проектів). За оцінкою місцевих експертів, збитки місцевій економіці від такої затримки склали у минулому році до 1,5% від ВВП.

Експорт Таїланду в 2008 році виріс на 15,6% (у 2007 р. - на 18,8%), при цьому його вартість склала 177,841 млрд. дол США (у 2007 р. - 153,864 млрд. дол США). Основу таїландського експорту в 2008 р. склали 10 видів продукції, серед яких на першому місці ось вже більше 10 років стоять комп'ютери і запчастини, на другому - винесені в окремий рядок інтегральні мікросхеми, далі йдуть транспортні засоби та запчастини до них, текстиль, заморожені креветки, пластики, дорогоцінні камені і ювелірні вироби, аудіо і відеотехніка, кондиціонери і рис.

Імпорт в 2008 році виріс на 7,7% (у 2007 р. - на 8,5%). Загальна вартість імпорту Таїланду в 2008 році склала в 178,653 млрд. дол США (у 2007 р. - 139,958 млрд. дол США). Основу таїландського імпорту в 2008р. склали електричні прилади та побутова техніка, сира нафта, інтегральні мікросхеми, промислові машини і устаткування, хімікати, комп'ютери і запчастини, сталь і металоконструкції, дорогоцінні камені і ювелірні вироби, металобрухт.

1.3 Зовнішньоекономічні зв’язки країни

• Asian Development Bank (ADB) – Азіатський банк розвитку;

• Asia-Pacific Economic Cooperation (APEC) – Азіатсько-Тихоокеанський форум економічного співробітництва;

• ASEAN Regional Forum (AFR) – Регіональний форум АСЕАН;

• Association of Southeast Asian Nations (ASEAN) – Асоціація держав пд.-сх. Азії;

• Bay of Bengal Initiative for Multi-Sectoral, Technical and Economic Cooperation (BIMSTEС) – Організація економічного співробітництва країн Бенгальської затоки;

• Bank for International Settlements (BIS) – Банк міжнародних розрахунків;

• East Asian Summit (EAS) – Східний саміт;

• Food and Agriculture Organization (FAO) – Продовольча і с/г організація;

• Group of Seventy Seven (G-77) – Група 77;

• International Atomic Energy Agency (IAEA) – Міжнародне агентство з атомнї енергетики;

• International Bank for Reconstruction and Development (IBRD) – Міжнародний банк реконструкції и розвитку;

• International Civil...

2. Практична частина

2.1
Показники динаміки імпорту та експорту

Визначимо за допомогою розрахункових даних показники зовнішньої торгівлі Тайвланду. Визначимо зовнішньоторговельний обіг (табл. 2).

Із таблиці 2 ми спостерігаємо зріст усіх статей як імпорту, так і експорту. За останній 2008 рік відносний показник темпу росту імпорту більше (27,64 – 23,42 = 4,22%) ніж відносний показник темпу росту експорту (15,6 – 20,01 = -4,41%). Це свідчить про зріст частки імпорту у зовнішньоторговельному обігу.

Табл. 2. Обсяги експорту та імпорту Тайланду за період 2006 – 2008 років

РРоки	Експорт			Імпорт			Сальдо торговельного балансу	Зовнішньо- торгівельний обіг
	млрд.дол.	Темп росту, %	Темп приприросту, %	млрд.дол.	Темп росту, %	Темп приприросту, %	млрд.дол.	млрд.дол.
2006	128,2 >	х	х	113,4	х	х	14,8	241,6
2007	153,86	120,01	20,01	139,96	123,42	23,42	13,9	293,82
2008	177,84	115,6	15,6	178,65	127,64	27,64	-0,81	356,49

Зовнішньоторговельний обіг
(ЗТО) - це сума вартості експорту та імпорту країни, або груп країн за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:

ЗТО = Е + І
(1);

де Е
- обсяг експорту (у вартісних одиницях); І
- обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

Сальдо торговельного балансу
(Ст
):

Ст
= Ет
- Іт
,
(2);

де Ет
- вартість товарного експорту; Іт
- вартість товарного імпорту.

За останні три роки спостерігається зріст сальдо торгівельного балансу в сторону імпорту, а за останній 2008 рік зріст був стрімким.

Зовнішньоторговельний оборот за три останні роки також має тенденцію до зросту (табл. 3):

Табл. 3. Темпи зросту зовнішньоторговельного обігу

Зовнішньоторговельний обіг
Роки	млрд.дол.	Абсолютний темп росту, млрд. дол	Відносний темп росту, %	Темп приросту, %
2006	241,60	х	х	х
2007	293,82	52,22	121,61	21,61
2008	356,49	62,67	121,33	21,33

Отже, як бачимо із таблиці сальдо торгівельного балансу у вcіх роках не спостерігається зросту зовнішньоторговельних показників.

В 2008 р. зовнішньоторговельний обіг Тайланду досяг 356,49 млрд доларів США, збільшившись у порівнянні з попереднім роком на 62,67млрд доларів, або 21,33 відсотка. Але при цьому утворилост негативне сальдо -0,81 млрд доларів. Одже, під час кризового 2008 року імпорт почав переважати над експортом.

Хоча експорт зріс на 15,6 відсотків й склав 177,84 млрд. доларів, темпи росту значно знизилися в порівнянні з 2007 р. У той же час темпи росту імпорту зросли на 4,22 процентні пункти й досягли 27 відсотків /178,65 млрд. дол.

Абсолютні розміри сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу з поточних операцій дають можливість лише ранжувати країни за цим показником. Зіставляти ж розміри сальдо по країнах некоректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. В цьому випадку доречно використовувати індекс стану балансу, який ще називають індексом покриття експортом імпорту (Іі/е
) (коефіцієнтом покриття імпорту експортом):

(3);

де Е та І - відповідно, вартість експорту та імпорту.

Якщо Іі/е
< 100, то торговельний баланс має від’ємне сальдо, а якщо Іі/е
> 100, то він має позитивне сальдо.

Розрахуємо показники індексу стану балансу. Для цього використаємося допомогою таблиці 4.

Табл. 4. Розрахунки індексу стану балансу

1. Роки	2. Експорт млрд.дол.	3. Імпорт млрд.дол.	4. Індекс стану балансу (п.2: п.3)
2006	128,2	113,4	113,05
2007	153,86	139,96	109,93
2008	177,84	178,65	99,55

Отже, як бачимо, в останній рік спостерігається негативне значення торгівельного балансу.

2.2 Квоти

Для визначення квот нам потрібно знати рівень ВВП за ці роки. У таблиці 5 надані необхідні дані.

Табл. 5. Показники ВВП Тайланду за роками

Роки	Показники ВВП, млрд. дол.	Абсолютний зріст, млрд. дол.	Відносний, зріст, %
2006	245,8	-	-
2007	265,26	19,46	107,92
2008	277,2	11,94	104,5

Експортна квота
(Ке
) у міжнародних зіставленнях використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці.

(4);

де Е - річний обсяг експорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Вичислимо експортну квоту. Скористаємося для цього таблицею 6.

Табл. 6. Розрахунки експортної квоти

1. Роки	2. Експорт млрд. дол.	3. Показники ВВП млрд. дол.	4. Експортна квота, % (п. 2: п. 3 х 100)
2006	128,2	245,8	52,16
2007	153,86	265,26	58
2008	177,84	277,2	64,16

Отже, за підрахунками таблиці ми бачимо, що інтенсивність зовнішньої торгівлі звеличується з року в рік.

Імпортна квота
(Кi
) як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Вона розраховується за формулою:

(5);

де I- річний обсяг імпорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Вичислимо імпортну квоту. Скористаємося для цього таблицею 7.

Табл. 7. Розрахунки імпортної квоти

1. Роки	2. Імпорт млрд. дол.	3. Показники ВВП млрд. дол.	4. Імпортна квота, % (п. 2: п. 3 х 100)
2006	113,4	245,8	46,13
2007	139,96	265,26	52,76
2008	178,65	277,2	64,45

Також звеличуються показники імпортної залежності країни. При чому в останній рік експортна та імпортна квоти майже однакові, з невеликою перевагою імпортної квоти.

Зовнішньоторговельна квота
(Кзт
) розраховується за формулою:

(6);

де Е, І - річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Табл. 8. Розрахунки зовнішньоторговельної квоти.

1. Роки	2. Експорт млрд. дол.	3. Імпорт млрд. дол.	4. Показники ВВП млрд. дол.	5. Зовнішньоторгівельна квота, % (п. 2 + п. 3 х 0,5): п.4 х 100
2006	128,2	113,4	245,8	49,14
2007	153,86	139,96	265,26	55,38
2008	177,84	178,65	277,2	64,3

За підрахунками ми бачимо, що за всі роки спостерігається стійкий зріст зовнішньоторговельної квоти.

2.3 Показники експорту, імпорту, ЗТО на душу населення

Для підрахунку показників експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу на душу населення використаємо таблицею 9.

Табл. 9. Показники росту чисельності населення Тайланду

Роки	Населення, млн.чол	Абсолютний зріст, млн. чол	Відносний зріст, %	Відносний приріст, %
2006	65,44	х	х	х
2007	65,98	0,54	100,82	0,82
2008	66,25	0,27	100,41	0,41

таїланд економіка імпорт експорт

Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення розраховується за формулами:

(7);

(8);

(9).

де Ед
- експорт на душу населення; Ід
- імпорт на душу населення; ЗТОд
- зовнішньоторговельний обіг на душу населення; Е - вартість національного експорту за рік; І - вартість національного імпорту за рік; ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

Розрахуємо обсяг експорту на душу населення
за допомогою формули (7) та таблиці 10.

Табл. 10. Розрахунки величини експорту/населення

1. Роки	2. Експорт млрд. дол.	3. Населення, млн.чол	4. Експорт на душу населення, тис.дол. (п.2: п.3)
2006	128,2	65,44	1,96
2007	153,86	65,98	2,33
2008	177,84	66,25	2,68

Отже ми бачимо, що величина експорту на душу населення звеличується із року у рік.

На графіку (рис. 2) ми можемо побачити графічно темп росту цієї одиниці.

2004 2005 2006 роки

Рис. 2. Графічне зображення темпу росту експорту на душу населення

Розрахуємо обсяг імпорту на душу населення за допомогою формули (8) та таблиці 11.

Табл. 11. Розрахунки величини імпорту/населення

1. Роки	2.Імпорт млрд. дол.	3. Населення млн.чол	4. Імпорт на душу населення, тис.дол. (п.2: п.3)
2006	113,4	65,44	1,73
2007	139,96	65,98	2,12
2008	178,65	66,25	2,70

Величина імпорту на душу населення також звеличується із року у рік.

На графіку (рис. 3) ми можемо побачити графічно темп росту цієї одиниці.

Отже, як бачимо, спостерігається як зріст співвідношення імпорту на душу населення, так і величини імпорту на душу населення.

Але зріст статей імпорту на душу населення спостерігається більшими темпами (0,39 тис. дол.. (2007) та 0,58 тис.дол. (2008) порівняно із 0,37 тис. дол.. (2007) та 0,35 тис. дол.. (2008).

тис. дол. / населення

2004 2005 2006 роки

Рис. 3. Графічне зображення темпу росту імпорту на душу населення

Розрахуємо тепер величину зовнішньоторговельного обігу на душу населення. Для цього скористуємося формулою (9) та таблиці 12.

Табл. 12. Розрахунки величини зовнішньоторговельного обороту населення

Роки	2.Зовнішньо-торговельний оборот, млрд. дол.	3.Населення млн.чол	4. Зовнішньоторговельний оборот на душу населення тис. дол. (п.2: п.3)
2006	241,6	65,44	3,69
2007	293,82	65,98	4,45
2008	356,49	66,25	5,38

Для наочності використаємо графік темпу росту зовнішньоторговельного обороту на рисунку 4.

За розрахунками таблиці 12 та графіку на рисунку 4 ми можемо визначити стійкий зріст величини зовнішньоторговельного обороту на душу населення.

Висновки

Отже, як ми зазначили у попередніх розділах та практичних завданнях, ми спостерігаємо стійкий зріст зовнішньої торгівлі Тайланду.

Таїланд з великим відривом лідирує за економічною потужністю серед країн Індокитаю і трохи програє Малайзії, Сінгапуру та Індонезії і, якщо брати весь регіон Південно-Східної Азії в цілому. Країна міцно стоїть на ногах і займає в світі становище, порівнянне з Росією, в списку країн-лідерів із середнім рівнем розвитку. Таїланд - азіатський дракон так званої «другої хвилі». Першими були в 60-70-ті роки Корея, Японія, Тайвань і Гонконг. У 80-90-е за ними пішли Таїланд, Малайзія, Сінгапур і Індонезія.

Тайланд займає 33-є місце в світі з ВВП, це приблизно третина ВВП Росії. ВВП на душу населення - $ 2309, ВВП за ПКС - $ 7580. Темпи зростання економіки Таїланду в 2005 році сповільнилися, але все одно становлять в середньому 3 - 4% на рік. Але, як це зазвичай властиво країнам з середнім рівнем розвитку, розподіляється багатство дуже нерівномірно: є жебраки і є «нові тайці». З іншого боку, зовсім жебраків мало (менше 10%).

Як і належить розвинутим країнам Тайланд зменшим з часом частку ВВП, що припадає на сільське господарство, майже втричі. Хоча Тайлан і залишився одним з головних експортерів рису. Експорт Таїланду базується на двох китах: електроніка - комп'ютери, вироблені за ліцензіями всесвітніх монстрів, і традиційний рис.

Список використаної літератури

1. Жуков С. Приватизация в развивающихся странах //Российский экономический журнал. -1992. -N8.

2. Зимовнов М.А. Неакционерные формы деятельности ТНК в развивающихся странах.//США: экономика, политика, идеология. 1991. -N 11.

3. Карагодин Н., Эльянов А. Как лечить больную экономику: [об уроках реформ в странах "третьего мира"]//Азия и Африка сегодня. - 1992, -n10.

4. Перова М. Инвестиционная политика в развивающихся странах. - 1994. - n9.

5. Страны -87*8/третьего мира" - усиление неравномерности развития// приложение МЭ и МО: обзор конец 1988 - начало 1989.

6. Широков Г.К., Попов Ю.Н. Россия: на учебу в... "Третий мир"? //Азия и Африка сегодня. -1992. - N3.

7. Широков Г. К. "Третий мир": стратегия развития.// Азия и Африка сегодня. - 1992. - N3.

8. Эльянов А. Развивающиеся страны на рынке промышленных изделий.//МЭ и МО. - 1992. N5.