Система маркетингового планування на підприємстві

· доводить до відома споживача інформацію про товари, їх види, призначення, показники якості, особливості, принципи дії, рівень та динамику цін на них;

· формує образ підприємства. Особливо важлива на етапі виведеня товару на ринок з метою формування первісного попиту.

2.
Запобіжна :

· заохочує споживача віддати перевагу тому чи іншому товару, або його марці

· змінює сприйняття споживачем властивостей товару

· переконує у необхідності здійснення покупки. Особливо важлива на етапі зростання випуску продукції для формування селективного попиту, озираючись на конкурентів.

3.
Нагадуюча:

· нагадує про товар, місце і умови його продажу та використання. До неї звертаються на етапі зрілості для підтвердження раніше прийнятого вибору.

Без реклами неможливе формування широких ринків товару, перетворення потенційно існуючих потреб на попит. Перед покупцем світ виробів, послуг, ідей постійно розширюється, що спонукає його дедалі частіше звертатися за порадою до спеціалістів, прислухатися до думки авторитетних людей, фірм. Покупець звичайно довіряє рекламі, яка в силу своєї специфіки найбільше впливає на його уяву. Реклама не має на меті не тільки зародити думку про потребу споживача в якомусь товарі, а й викликати палке бажання купити, вдаватися в разі необхідності до послуг банків для отримання кредитів, шукати заробітків. Успіх супроводжує тих підприємців, яким вдалося знайти найтонщі, найгнучкіщі методи впливу на розум, почуття і поведінку людей через рекламу. Щодо цього у спеціальній вітчизняній та перекладній літературі часто наводяться відомості про механізм психологічного впливу рекламних звернень, в яких останні розглядаються з точки зору їхньої здатності привернути увагу, викликати інтерес, збудити бажання, спровокувати дію.

Відома формула вираження цього механізму:

AIDA
чи AIDMA

де: A - attention, увага;

I - interest, інтерес;

D - desire, бачення;

M - motive, мотив;

A - action, дія.

Приклад:

Щоб змусити населення купувати нові товари, компанії вдаються до широко розрекламованої політики зміни стилю. Споживача всіма існуючими засобами намагаються вмовити, що його модель автомобіля, побутового приладу аж ніяк не відповідає “стилю 90-х років, духові середини 90-х” тощо. “Дженерал Моторс”, наприклад, ще у 20-ті роки звернулася до політики щорічної зміни стилю. А взагалі реклама фірм вправно використовує фактор престижу, намагаючись переконати покупця, що бути сучасним - це означає мати останню модель автомобіля чи правильної машини. Споживач, який не дотримується правил “Keep up to Jones” (“ не гірше, ніж у Джонса”), ризикуя залишитися без кредиту, як у сусідів, колег по роботі, так і в начальства, а не рідко і в банку. Критинг маркетингу Сідней Марголіус навів такі дані з торговлі бакалією та харчовими продуктами: він наличив на ринку три тисячі чотиреста видів приправ для салатів, шістьсот шістьдесят п’ять видів печива, чотиреста марок сумішей для сніданків, сто сумішей для печива тощо.

Компанії намагаються всілякими способами відокремити свій товар із маси йому подібних. Іноді це досягається суто зовнішніми змінами. Так, електричні плитки підприємства “Котпойнт” налічували 35 регуляторів, кнопок і важельків. Коли ж спеціалісти із спілки споживачів повністю розібрали електроплитку, то виявилося, що більшість регуляторів і важельків фальшиві, що вони ні з чим не з’єднуються. Ось так. В інших же випадках щось подібне робиться за допомогою упаковки, дозування, зміни форми, ваги тощо при незміні споживчій характеристиці товару. Величезну роль тут відіграє реклама.

Мета рекламної діяльності випливає із стратегії розвитку підприємства в її маркетингової політики. Після того, як завдвння перед рекламою поставлені, слід визначити відповідальність та відповідальних за організацію цієї роботи. На малому підприємстві рекламою займається один з працівників відділу збуту. Він регулярно вирішує ті чи інші питання із сфери своєї компетенції з рекламним агенством. Великі ж підприємства дозволяють собі засновувати відділи реклами. Керівником відділу призначається, як правило, підлеглий директорові з питань маркетингу.

Відділ реклами займається розробкою програми бюджету на рекламу, встановленням контактів з рекламними агенствами, координацією дій з іншими функціоальними та лінійними структурами фірм, оцінкою ефективності поточних рекламних заходів. До рекламних агенств звертаються більшість фірм, оскільки тут працюють найкращі творчі і технічні спеціалісти, які мають багатий досвід виконання найрізноманітніших замовлень. Є агентства з повним, а також з обмеженим циклом обслуговування. Останні спеціалізуються або на закупівлі засобів реклами, або на написанні рекламних текстів чи виробництві рекламних матеріалів.

У структурі рекламого агенства є творчий відділ (розробка і підготовка оголошень), відділ засобів реклами (вибір засобів реклами та розміщення оголошень), дослідницький відділ (вивчення ринку), комерційний відділ (підписання контрактів, визначення вартості робіт). За виконання конкретного замовлення відповідає один з провідних спеціалистів. Розрахунок за виконання замовлень здійснюється у вигляді комісійної винагороди чи прямих гонорарів, або на основі поєднання того чи іншого.

2.2. Критерії оцінки реклами при плануванні.

Не так вже й рідко більшість фірм вдається до послуг різних рекламних агенств. З часом це коло вужчає. При цьому вживаються такі критерії оцінки:

* стабільність зростання агенства і його обороту щодо рахунків;

* досвід;

* середня тривалість співпраці з клієнтом, плинність клієнтів;

* досвід, чисельність і плинність кадрів;

* концепція маркетингової діяльності;

* організація планування;

* творчі можливості;

* засоби реклами;

* стимулювання каналів збуту;

* якість аналізу рекламних текстів, мотиваційних досліджень, досліджень в галузі планування товару, пакування та інше;

* стимулювання у сфері торговлі;

* пропаганда товару

* виробництво;

* відділенний персонал;

* технологія виконання робіт;

* підтримування контактів.

Диверсифіковані підприємства виходять на різні рекламні агенства зважаючи на те, що асортимент їхнього товару надзвичайно різноманітний і жодному агенству не під силу впоратися з таким асортиментом. Рішення про вихід на зовнішні рекламні агенства фірма приймає, виходячи із нагромадженого досвіду, значення реклами, наявних ресурсів. Реалізація процесу маркетингової діяльності потребуе витрат. У зв’язку з цим особливої актуальності набувае визначення необхідного бюджету.

2.3. Методи формування бюджету
.

Бюджет формується
здебільшого на кожний окремий товар чи асортиментну групу. За умови, якщо фірма має їх достатню кількість.

Головна мета - підняти попит. До того ж при складанні бюджету обов’язково враховуються не лише види, а й засоби реклами. (газети, радіо, телебачення.) Розробляеться кілька варіантів вибору програмних заходів з орієнтацїею на такі обставини:

· Витрати на різні види реклами;

· Кількість повторів реклами

· Реакція підприємства на необхідність витрат, пов’язаних з відповідним ЖЦТ;

· Вибір рекламного агентства.

Рекламний бюджет формуеться такими методами:

1.
Фіксованого відсотка;

2.
Відповідності конкуренту;

3.
Максимальних витрат;

4.
“Ціль – завдання”;

5.
Максимального прибутку (залежність між обсягом продажу і рекламою);

6.
Обліку програм маркетингу.

Приклад:

За даними підприємства “Блек-Расел-Моріс”, наприкінці 60-х років у США зарубіжні автомобільні компанії витратили на рекламу одного проданого автомобіля 140 долларів при рівні збуту не менше 20 тисяч автомобілів за рік, близько 90 долларів – при збуті 100 тисяч машин і 60 долларів – при збуті 200 тисяч автомобілів за рік.Загальні витрати відповідно становили 2.8; 9.0; 12.0 млн. доларів за рік. Відомо, що експортери витрачають у країнах – імпортерах 2-5% сумми свого експорту.

При оцінці рівня необхідних витрат на маркетинг можна скористатися методом аналогії. Відомо, наприклад, що у США витрати на розробку і введення в ринок нового товару розподіляються так :

· на фундаментальні (базисні) дослідження виділяеться 3 – 6% кошторисних витрат,

· на прикладні розробки – 7 – 18%

· на підготовку технологічного устаткування і, якщо потрібно, спорудження нових підприемств – 40 – 60%.

· На налагодження серійного виробництва – 5– 16 %

· На організацію збуту (реклама, стимулювання, продаж, організація товароруху й збутової мережі) – 10 – 27%.

Досить сильно різняться витрати на рекламу залежно від проданого товару - від 0.6% обсягу продажу м’ясних продуктів до 10% продажу медикаментів і 15% - косметичних виробів. Предмети тривалого користування (книги, меблі, електро–побутові прилади, мотоцикли, автомобілі, верхній одяг, взуття) вимагають рекламних витрат обсягом 1-5% суми продажу, товари виробничого призначення – 1 – 2%.Якщо ж співвіднести рекламні витрати і суми прибутку, то вони, звичайно, піднімуться вище п’ятнадцяти відсотків, а у багатьох фірмах коливатимуться у межах 30 – 42 %.

Природне бачення будь-якого господарника скоротити витрати на маркетинг слід скоригувати виходячи з тих міркувань, що у сучасному світі маркетингова діяльність дорожчає. Так, у 80–х роках вартість дослідження ринку методом інтерв
’ю
при кількості опитуваних від 400 до 1200 чоловік складала (у доларах на кожного опитуваного):

· В Голандії – 30;

· Японії – 29;

· Швеції – 28;

· Франції - 25;

· Бельгії – 21;

· Великобританії – 16;

· ФРН – 15;

· Бразилії – 15;

· Венесуелі – 12;

· Індії – 6;

Загальні витрати на одне дослідження становили від 3000 до 17000 доларів.

2.4. Стратегія реклами.

Після визначення мети, завдань реклами, відповідальних виконавців організації її, після встановлення бюджету належить виробити загальний творчий підхід до реклами, визначити її стратегію. Варто передусім зосередитися на таких етапах:

· Формування ідеї звернення з сметою її позитивного сприйняття споживачем;

· Складання перспективного плану;

· Підготовка тактичних рішень;

· Втілення звернень у життя;

Приклад:

Щоб бути впевненим, що рекламні аргументи діють, необхідно систематично переоцінювати властивості та якості товарів у світлі плинного попиту, моди, смаків, покупців. Одна з провідних фірм, яка випускає лаки для волосся в аерозольній упаковці, щорічно проводить дослідження ринку. Її працівники опитують споживачів, намагаючись з’ясувати, чим конкретно вони незадоволені, що їм саме подобається в лаках підприємства. Якщо, скажімо, цього разу багато споживачів вказують на те, що лак погано триммає зачіску, то найвагомішим рекламним аргументом буде запенення покупців у стійкості лаків підприємства. Під час таких опитувань паралельно нагромаджуеться цінна інформація про напрями, яких слід дотримуватись, щоб і надалі удосконалювати товар.

Після того як ідея реклами сформульована, починаеться робота оформлювачів. Їхнє досить складне завдання полягає в тому, щоб реалізувати лейтмотив задуму за допомогою оформлення, яке має переконливо впливати на аудиторію. Звичайно ідея реклами диктує, які зображувальні елементи необхідно використати (фото чи графіку, текст чи звук) і навіть які саме засоби реклами найефективніше відповідатимуть задуму, щоб створити не тільки яскраве, а й переконливе рекламне звернення. Як пише американський спеціаліст з реклами Огільві, “гарне не те рекламне оголошення, яке справляє враження, викликає захоплення спеціалістів і публіки. Гарне те оголошення, яке спонукає споживача купувати товар. Увага споживача має бути цілковито спрямована на товар”.

Ідея звернення формується спираючись на різні методи. Більшість з них виникають у процесі спілкування з клієнтами, експертами, конкурентами. Важливо знати, якого типу винагороду бажає одержати споживач від реклами – раціональне, почуттєве, суспільне задоволення, чи задоволення його самолюбства при придбанні товару. Звернення має включати елементи бажання,

винятковості, реальності, доказовості.

Приклад:

Універсальну торговельну пропозицію було введено до рекламної практики американським рекламістом Різвом, одним із засновників рекламного агентства “Тед Бейот енд компейн”. Суть її за його словами, полягає ось у чому: ”пропозиція мусить бути такою, якої конкурент не може дати або просто не висуває. Вона повинна бути унікальною. ЇЇ унікальність має випливати або з унікальності товару, або із твердження, якого ще не висловлювали у даній сфорі реклами. При цьому вона має бути настільки сильним, тобто повідомляти настільки ваговиті аргументи на користь товару, щоб дістати відгук у заплданованого сегмента адресатів реклами”.

Оскільки унікальні товари трапляються надто рідко, реклама повинна відкриватися зверненням до якості, задоволення потреби. У завданні на складання тексту необхідно обумовити ряд принципових моментів, а саме:

· Мету;

· Зміст;

· Аргументацію,

· Тон очікуваного оголошення.

Шо ж до стилю, то звернення до споживача може мати різні варіанти:

· Створення фантазійних обставин;

· Акцентування образу життя;

· Вироблення настрою чи образу;

· Мюзікл; вживання символічного персонажу;

· Наголос на технічному та професійному досвіді;

· Вживання данних наукового характеру;

· Замальовки з натури;

· Вживання свідчень на корисність товару.

Для кожного тексту необхідно знайти вдалий заголовок. Ну й, звичайно, якщо йдеться про рекламу в друкованих органах, то вдалим має бути також вибір кольору, ілюстрацій, розміру оголошення, що значною мірою залежить від цілей та ресурсів підприємства.

Приклад:

Можна порівняти два тексти, зяких перший висхідий, складений спеціалістом, а другий відредагований професіональним журналістом реклами:

(1) Комплект компресійно-дистракційного апарата Ілізарова. Призначений для закритої репозиції та фіксації уламків кісток при переломах, подовження нижніх кінцівок, ліквідації неправильного суглоба з одночасним подовженням кінцівок, заміщення дефектів трубчатих кісток та лікування ряду інших захворювань опорно-рухового апарату. Довжина апарату 600мм.

(2) Понад 200 тис. хворих, які вважалися безнадійними., вилікувано за допомогою апаратів професора Ілізарова. Апарати Ілізарова допомагають при захворюванні кісток переломах, подовжують та вкорочують кінцівки, вирощують недостатні фрагменти кінцівок, ліквідують неправильні суглоби. Апарати Ілізароіва закуплені лікарнями десятків країн .

В цьому прикладі ми бачимо очевидну перевагу другого тексту. Він стислий, лаконічний, простіший для сприйняття, а відповідно зручніший для перекладу на іноземну мову, експресивний, вагоміший за доказовістю, чіткий у визначенні достоїнств апарата. Таким чином ми можемо зробити слідуючі висновки, що перераховані вище вимоги до тексту повинні мати місце при складанні рекламних оголошень.

2.5. Фактори рекламного планування.

Перед тим як зупинити свій вибір на засобах поширення рекламного звернення, необхідно всебічно вивчити такі фактори:

1.

Специфіку товару;

2.

Храктеристику цільової аудиторії;

3.

Охоплення ринку;

4.

Частоту звернення;

5.

Усталеність послання;

6.

Ступінь впливу, заповненість;

7.

Тривалість репрезентації;

8.

Вартість;

Специфіка товару
, безумовно впливає на вибір типу реклами. Найновіші розробки модельєрів найкраще сприймаються по телебаченню. або в спеціальних кольорових журналах. Необхідно враховувати, що далеко не всім цікава інформація про фотосправу, до якої причетна тільки частина аудиторіїї.

Охоплення
(кількість глядачів чи читачів в аудиторії) може бути більшим, а ступінь корисної дії для (впливу) інформації звичайно меншим. Та частина аудиторії.яка не є цільовим ринком підприємства, - це зайва аудиторія. Ось чому важливо фірмі зазделегіть потурбуватися про проведення заходів, щодо вивчення споживачів, в основі яких – виклад цілей, план досліджень, збирання данних, аналіз.вироблення рекомендацій для керівників.

Вищі менеджери щукають в рекламі підприємства-виробника надійності в широкому розумінні цього слова (вища якість виготовлення товару, безперебійність постачання.фінансова стабільність, престижність постачальників та замовників, прагнення до постійного оновлення асортименту). Керівництву відділів закупівель потрібні загальні уявлення про товар.умови постачання.гарантії.

Технічним спеціалістам важливо знати про принципові техніко-економічні параметри виробів. Докладніші відомості вони намагаються почерпнути на фірмі, в кресленнях, пояснювальної документації. Інженери, які безпосередньо матимуть справу з експлуатацією данного устаткування, прагнуть одержати докладні відомості про умови експлуатації.

Частота
визначає, яка кількість звернення одного і того ж змісту може подаватися через один і той же засіб реклами. Найчастіше рекламну інформацію можна прочитати в газеті, почути по радіо, подивитися по телебаченню, отримати з мережі ІНТЕРНЕТ. Постійність послання показує наскільки часто рекламне оголошення потрапляє на очі і наскільки воно запам”ятовуеться.

Ступінь впливу
– це здатність засобу стимулювати споживача до здійснення покупки.

Заповненість
характеризуе кількість рекламних оголошень, наявних в одній програмі, виданні, передачі.

Термін репрезентації –
період, який потрібен інформаційному джерелу для розміщення реклами.

Приклад:

Фірма вирішила зробити у вересні 30 передач рекламних оголошень по радіо і за це перерахувала відповідну суму радіокомпанії .Я хочу навести приклад як розділити ці передачі на місяць:

1. Концентрований розподіл радіопередач.

2. Рівномірний розподіл передач в ефірі

3. Переривчастий розподіл передач

Отже я пропоную три варіанти розміщення в радіоефірі рекламних оголошень.

Який варіант розподілу буде ефективніший, залежить від взаємодії ряду факторів:

· Цілі, що ставить перед собою реклама;

· Природа, характер та специфіка товару;

· Особлитвості цільового ринку;

· Системи товароруху тощо.

Наприклад, роздрібна торговельна фірма має намір перед зимовим сезоном організувати рекламу лиж та супутних товарів.Приймаючи рішення, керівники враховують, що відповідними рекламними повідомленнями зацікавляться не всі звичайно, а лише певна (хоч і значна) частина споживачів. Саме вони і є тією цільовою аудиторією, на яку спрямована реклама підприємства. Ці люди по справженьому цікавляться лижним спортом. Їм достатньо один –два рази послухати рекламне оголошення, аби вирішити. що слід звертатися до магазину і, можливо, купити пропонований товар. Виходячи з цього, фірма і вибирає такий варіант розподілу, який би забезпечив максимальну широту, а не частоту охоплення.Вона вирішує вести передачі концентровано і різноманітно саме в ті дні, коли в магазинах продаються лижі та супутні товари. Щоправда, в різні часи – почує більше людей, розшириться аудиторія споживачів.

Приклад.

Фірма, яка виготовляє глушники для автомобілів і торгує ними, хоче постійно нагадувати шикій публіці про свою продукцію. Однак вона вважає.що її реклама не повинна бути безперервною, тому що потребують нових глушників не більше 3 – 15% машин. Отже, фірма зупиняє свій вибір на перервному розподілі рекламних повідомлень. Крім того, вона враховує той немалозначущий факт, що багато автомобілістів одержує зарплату по п”ятницях, а це, звичайно ж, сприяє дієвості реклами - одержавши гроші і почувши рекламу, власник автомобіля раптом захоче замінити спрацьований глушник. Ось чому фірма вирішуе передавати певну кількість передач в інші дні, та найбільш інтенсивно вести їх по п’ятницях.

Вартість реклами
визначається двома показниками:
перший показник враховує загальні витрати на той чи інший засіб, другий має можливість оцінити. скільки ж коштує реклама у даному засобі інформації з розрахунку на тисячу чоловік.

Приклад:

Як вибрати найбільш вдалий засіб рекламування товарів та послуг?
Із загального рекламного бюджету в 1млн.доларів фірма може виділити 240 тисяч доларів на рекламу. в журналах . Одразу ж виникає питання: у яких саме журналах? У скількох віпусках кожного з них найдоцільніше розміщувати рекламні оголошення? Спеціалістам американської підприємства досить зазирнути у довідник “Передплатні ціни, вартість реклами та інщі дані”, що його випускає служба реклами. Тут містяться відомості про тираж, переодичнісать передплатну ціну багатьох журналів. Є також інша корисна інформація – данні про оплату публікацій, рекламних оголошень різноманітного формату, з чорно-білих та кольорових фотографій, розміщених на різних полосах журналу про знижки, що залежать від кількості випусків журналу із публікаціями рекламних повідомлень тощо.

Працівники, які планують рекламну діяльнясть звичайно намагаються все врахувати і все розрахувати. Якщо публікація оголошення виконана в чотири кольори і займає повну сторінку в журналі “Тайм”, то вона коштуватиме 50 тисяч доларів, а цей журнал, читають за орієнтовними оцінками 10 млн.чоловік. Отже. Витрати в розрахунку на 1 тисячу споживачів становлять 5 доларів. Публікація того ж самого оголошення у “Бізнес уік” може коштувати тільки 15 тисяч доларів, але це видання читають 2 млн.читачів.Значить витрати на 1 тисячу споживачів становитимуть 7.5 доларів.Фахівець реклами ранжирує журнал залежно від вартості реклами на тисячу споживачів і прагне використати ті з них, де цей показник нижчий.

ІІІ р
озділ. План роботи маркетингового відділу фірми Seagram’s.

3.1. Маркетингові дослідження.

Мета: виділити цільову аудиторію споживачів продукції фірми “Seagram’s”.

а) виділити основні переваги в разі придбання фірмового товару;

б) виділити тип споживача, поведінку та мотивацію під час покупки фірмового товару;

в) з’ясувати ступінь прихільності до товарів фірми “Seagram’s”;

г) провести демографічний аналіз споживача;

д) замовити та дослідити соціалогічні дані (опитування потенційних споживачів на предмет “Уподобання”, “Бажання”).

3.2. Реклама.

1. Створити неповторний імідж товарів фірми “Seagram’s”, спираючись на історичне минуле напоїв;

2. Показати унікальність напоїв фірми “Seagram’s” серед інших алкогольних брендів;

3. Зовнішня реклама:

а) розміщена на бігбордах;

б) реклама на транспорті;

в) point of seils;

г) видання кольорових буклетів про фірмові напої фірми “Seagram’s”;

д) рекламні “Возки” у магазинах;

ж) реклама “Бігунок” на вулицях, будівлях, вокзалах, місцях скопичення людей;

є) реклама у метрополітені.

3.3. Mass Media. TV.

Виділення фірмових напоїв фірми “Seagram’s”, як призів для нагородження переможців телевізійних конкурсів (“Поле Чудес”, “Брейн Ринг”).

3.4. Press advertorials.

1. Двічі на місяць подавати у ведучі друковані видання тематичні статті про фірмовий товар “Seagram’s” (“Капитал”, “Бизнес” та ін.);

2. Замовити друковану кольорову продукцію з фірмовим знаком (логотипом) фірми “Seagram’s” (календарі, плакати, запіснички).

3.5. Аналіз ринку.

Шляхом маркетингових досліджень визначити, яка реклама найбільш дійова для певної групи напоїв фірми “Seagram’s”.

Виділити сігмент населення, з яким повинна працювати фірма “Seagram’s”;

Визначити основні друковані видання, з якими буде працювати маркетинговий відділ;

Вибрати оптимальні програми TV з урахування існуючого законодавства (“Закон про рекламу” від 17.08.98, а також постановою Верховної Ради України та Уряду). Визначити оптимальний час для показу програм за участю напоїв фірми “Seagram’s”.

3.6. Аналіз товару.

Провести аналіз “портфелю” напоїв фірми “Seagram’s”;

Створити за допомогою маркетингового відділу неповторний імідж напоїв фірми “Seagram’s” на українському ринку, використовуючи історичне минуле основних видів фірмових напоїв

· “Sanderman” — 1796 рік;

· “Captain Morgan” — 1688 рік;

· “Martell” — 1715 рік;

· “Seagrem’s Crown” — 1934 рік;

· “Royal-Salute” — 1953 (на честь коронації Єлізавети ІІ);

· “Absolute”, ”. Seagram’s Geen”, ”Givas Regal” — в наш час.

3.
Визначити, яку позицію займає пакет товарів фірми “Seagram’s” на ринку України. Визначити рейтинг перспективності.

4.
Визначити сильні та слабкі сторони “портфелю” товарів фірми “Seagram’s” і подальші тенденції його росту.

5.
Показати своєрідність напоїв фірми “Seagram’s” за допомогою спеціальних акцій (презентацій, розіграшів, молодіжних коктейлів та вечірок).

6.
Забезпечити обов’язкову наявність товарів фірми “Seagram’s” у ресторанах, барах, казіно, магазинах — у всіх містах збуту.

7.
Забезпечити доступність усіх фірмових напоів фірми “Seagram’s”.

8.
Провести роботу по стимуляції ділерів, а також барменів та продавців супермаркерів.

9.
Проаналізувати ціни на товар, виходячи з даних про конкурентну алкогольну продукцію.

3.7. Марчендайзінг.

1.
Провести аналіз роботи з товароми фірми “Seagram’s”, персоналу:

· супермаркетів,

· барів,

· ресторанів,

· казіно.

2.
Відслідкувати розміщення товару на вітринах магазинів, супермаркетів:

· retail —
продаж у роздріб;

· bars;

· супермаркет.

3. Підготувати матеріальну базу для відкриття фірмового бару “Captan Morgan”, де буде продаватися та рекламуватися фірмений товар “Seagram’s”.

Забезпечити наявність фірмових знаків “Seagram’s”в барах, ресторанах, кафе.

3.8. Внутрішня реклама.

— фіриенні попільнички, бокали з символікою “Seagram’s”;

— shelf-strips;

— shelf-talkers;

— small inflatable bottle;

— bottle-display.

Її застосування має велике значення барах, ресторанах, казино, що пояснюється тим, що дія внутрішньої реклами пов’язана з тривалим часом перебування людини за столиком у межах бару, ресторану, а значмить і тривалою дією усіх видів внутьрішньої реклами на людину.

Такий вид реклами, bottle-display, - виграє своєю маштабністю, а також привертає до себе увагу.

Крім того, при покупці товару велику роль у процесі вибору певного напою відіграють shelf-talkers, shelf-strips. Таким чином - внутрішня реклама здійснює по-перше - візуальну дію, по-друге - несе пізнавальну інформацію.

3.9. Зовнішня реклама.

— бігуча реклама;

— фірмовий перелік напоїв, барвисто оформлений, з символікою “Seagram’s”;

— Promotion prizes.

3.10. Promotion.

Objective

Ціль:

а) надати товар фірми “Seagram’s” як неповторний, якість якого є у богатому історичному минулому напоїв;

б) переродити імідж фірми “Seagram’s” на українському ринку, використовуючи напої-легенди:

· “Sanderman”;

· “Captain Morgan”;

· “Martell”;

· “Seagrem’s Crown”;

· “Royal-Salute”;

· “Absolute”, ” Seagram’s Geen”, ”Givas Regal”.

Висновки та пропозиції.

Таким чином у роботі значну увагу ми приділили питанням сутності та принципів планування.

Адже для досягнення своєї мети кожне підприємство повинно вміти передбачати цілі, результати своєї діяльності та розраховувати свої ресурси.

В сучасних умовах на українському ринку існує високий ступінь невизначенності. Він обумовлений змінами у всіх сферах суспільного життя: економічній, політичній, соціальній та духовній. Непередбаченність таких змін знижує маштаби планування та робить можливим складання плану хоча б на три роки вперед. Низький рівень накопичення капіталу в Україні економічних організаціях не дозволяє здійснювати ефективні витрати на організацію планування. Крім того в Україні відсутні ефективні юридичні та етичні норми. В таких умовах планування проживає свій “інтуітивний етап”. Сьогодні все більше успіх у бізнесі залежить від таланту, енергії та інтуіції підприємця, але навіть враховуючи все вище викладене, важливу роль відіграють принципи, за якими будується система планування на підприємстві.

Особливої уваги набуває принцип участі всього колективу у процесі планування, особливо в умовах великої фірми. Адже сьогодні в плануванні приймають участь як державні, так і не державні структури. В кожному окремому випадку не можна застосувати стандартну систему планування. А тому вступає в дію принцип гнучкості. Принциепами планування необхідно керуватися як на великому державному підприємстві, так і в приватній фірмі, але бюджет при цьому, а значить і матеріальна база будуть різні.

Якщо на державному підприємстві відповідальність за стратегічне планування несе адміністративна команда, то в приватному підприємстві більше діє принцип участі, тобто у плануванні приймає участь більшість членів фірми, незалежно від їх службового статусу.

При стратегічному плануванні в обох варіантах (державному та приватному) планування повинне забезпечуватися аналогічним підходом.

Для досягнення стратегічних цілей необхідно розподілити ресурси організації. Саме це завдання вирішує тактичне планування. Воно зосереджує свою увагу на тому як організація повинна досягти своїх цілей. Тобто різниця між тактичним та стратегічним плануванням це різниця між цілями та засобами.

Ми вважаємо, що вдалим прикладом є план маркетингового відділу фірми “Seagram’s” (спеціалізація торговлею елітними лікерогорільчаними напоями). Наприкладі цього плану відслідковуємо метод складання аналогічних планіав у рекламних фірмах. Адже слід зазначити, що план план рекламного відділу це добра частина загального плану підприємства.

Наприкінці нашого дослідження неохідно зробити слідуючі висновки:

· що основою у розумінні процесу планування є здатність до передбачення результатів діяльності фірми;

· крім того не аби яку роль відіграє інтуіція керівника економічної організації;

· але навіть при наявності двох вищезгаданих умов слід керуватися тетодологічними принципами планування:

- єдності;

- участі;

- безперервності;

- гнучкості;

- точності.

Список використаної літератури.

1. Міжнародний кодекс рекламної практики.

2. Закон України “Про рекламу” - Постанова Кабінету Міністрів // Урядовий кур’єр. - №4 3 липня 1996 року.

3. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Уч. метод. пособие.- М.: Финансы и статистика, 1997.- 248с.

4. Ахумов А.В. Организация и планирование машиностроительного производства. М.- Л., машиностроение, 1985.

5. Каменицер С.Е. Основы управления промышленным производством. М., 1979.

6. Климов А.Н. Организация и планирование производства на машиностроительном заводе. М.-Л., Машиностроение, 1987.

7. Ладнов И.Д. Практический менеджмент: В 3 ч. - М.,1992.

8. Малазов И.К., Костюк Р.С. Организация и планирование производственно-хозяйственной деятельности промышленных предприятий. К., Вища школа, 1980.

9. Мартынов С.Д. Профессионалы в управлении.- Л., 1991.

10.Мескон М., Альберт М., Федоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.- М., 1992.

11.Монден Я. “Тоета”: Методы эффективного управления: Пер. с англ. - М., 1989.

12.Основы маркетинга.- Филип Котлер М.:1995

13.Роджерс Ф.Дж.Г. Учитесь эффективно продавать и управлять сбытом: Пенр. с англ. - К., 1992.

14.Сазанов В.Г. Социальное и экономическое планирование в условиях рынка.- Владивосток, -1992, 57с.

15.Стратегическое планирование и организация управления кадрами на капиталистических предприятиях / Сост. Л.А.Медведь, Н.Л.Багрий. - М., 1990.

16. Уразов В.А. Организация труда и управления на предприятиях легкой промышленности. - М., 1990.

17. Уроки менеджмента // Деловой мир. - 1992. - NN 132, 152, 156.

18. Франсуа А.Р. Справочное руководство по вопросам организации: В 2 т.: Пер. с франц. - Париж, 1985.

19.Маркетинг.-Под ред. Уткина Э.А. Асоциация авторов и издателей “Тандем”, Издательствол ЭКМоС, 1998.

20.Стратегическое планирование. Под ред. Уткина Э.А., М.: ЭКМОС, 1998г.- 416с.

Доданок 1.

Діяльність по плануванню в економічній організації.

Додаток 2.

Процес планування в організації.

1.Маркетингові дослідження.

· Аналіз рінку.

2.Реклама.

· Мас-медіа.ТВ (час показу з 21.00 «Закон о рекламе 1996г.»)

· Пресса.статьи.

· Мерчендайзинг.

· Внутрішня реклама.

· Зовнішня реклама.

3.Аналіз товару.