Міністерство освіти і науки України
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Факультет економіки і менеджменту
Реферат
З курсу „Сертифікація і конкурентоспроможність товарів”
на тему
Кваліметрія і її виникнення
Вінниця 2008
ЗМІСТ
Вступ
1. Якість, вимірювана і кількісно оцінювана у кваліметрії
2. Чому з'явилися оцінки якості
3. Що таке кваліметрія
4. Сфера застосування кваліметрії
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
Останнім часом з'явилася велика кількість наукових монографій і окремих статей, присвячених узагальненню досвіду промислових підприємств по підвищенню якості продукції і рішенню теоретичних питань, пов'язаних з цілеспрямованим поліпшенням якості. Це свідчить про те, що в даний час формується нова наука, наука про якість продукції.
Що ж складає предмет цієї науки?
Вивчення теоретичних запитів, що зачіпають в наукових публікаціях за якістю продукції, а також аналіз пов'язаних з проблемою якості практичних потреб підприємств різних галузей народного господарства дозволяють зробити наступний висновок: предметом науки про якість продукції є властивості продуктів праці і їх співвідношення з потребами і можливостями суспільного відтворення.
При остаточно систематизації послідовності, можна вказати такі області науки про якість продукції:
- дослідження природи якості продукції;
- вивчення комплексу питань, пов'язаних з управлінням якості продукції;
- розробка теоретичних основ і практичних методів вимірювання і кількісної оцінки якості продукції;
- вивчення інформаційних аспектів виробництва і споживання продукції окремої якості;
- дослідження економічних проблем, пов'язаних із зміною якості продукції;
- вивчення соціологічних аспектів проблеми якості продукції
Зі всіх перерахованих областей в даний час однією з важливих представляється та, яка пов'язана з вимірюванням і кількісної оцінки якості продукції. Це дає дослідникові необхідний інструмент, за допомогою якого можна плідно вирішувати всі інші проблеми якості продукції.
Ці оцінки є нерозривним елементом будь-якої системи управління якістю, оскільки для того, щоб управляти яким-небудь процесом, треба, перш за все, уміти вимірювати його параметри. Без кількісних оцінок якості не можна обійтися і при вивченні інформаційних аспектів проблеми якості продукції. І, нарешті, сама природа економічної проблематики зміни якості продукції - зумовлює необхідність використання кількісних методів опису якості.
От чому є підстави вважати, що проблема вимірювання і кількісної оцінки якості продукції в даний час є вузловою проблемою всієї науки про якість продукції.
Тому цілком природно, що наука про кількісну оцінку якості – кваліметрія - привертає увагу все більшого числа науковців і фахівців, зайнятих в промисловості.
1. ЯКІСТЬ, ВИМІРЮВАНА І КІЛЬКІСНО ОЦІНЮВАНА В КВАЛІМЕТРІЇ
В даний час найважливіші економічні категорії, як ефективність виробництва, продуктивність суспільної праці, ціна, рентабельність, прибуток у все більшому ступеню зв'язуються з показником якості продукції, що випускається. Якість стає не просто об'єктом вивчення і розгляду, але і об'єктом планування і управління в державному масштабі, а це означає, що воно стає також об'єктом вимірювання і оцінки.
Виявити смислове поняття якості важливо у зв'язку з настійною потребою вирішити цілий ряд найважливіших практичних проблем вітчизняної економіки, так або інакше зв'язаних з урахуванням якості продукції.
До цих проблем перш за все належать:
- вимірювання продуктивності суспільної праці;
- визначення ефективності капітальних вкладень і нової техніки;
- оцінка результатів виробничої і господарської діяльності підприємства;
- теорія і практика ціноутворення.
Методи вирішення цих проблем в значній мірі залежать від того змісту, який вкладається в поняття якість продукції.
Історично склалося так, що термін якість, у відмінно від більшості інших термінів, розвивався в рамках двох окремих областей: по-перше, якість була і залишається одній з найважливіших категорій філософії; по-друге, якість все більше стає не менш важливим поняттям н терміном практично в будь-якій галузі сучасного матеріального виробництва, тобто в сучасній економіці.
Якість спочатку розглядалася як якесь одне - головне, домінуюча властивість, що найяскравіше характеризує предмет або явище. При цьому решта всіх властивостей предмету або процесу як менш важливі не приймалися до уваги. Не дивлячись на те, що таке розуміння якості зародилося дуже давно, на ранній стадії виготовлення продуктів праці, але і зараз, при порівняно більшому ступені розвитку матеріального виробництва, в деяких випадках для полегшення завдання умовно абстрагуються від ряду властивостей того або іншого предмету або процесу і, кажучи про їх якість, мають на увазі тільки головна властивість.
Наприклад, і сьогодні під якістю бетону іноді мається на увазі тільки одне, але найголовніше зі всіх його властивостей – міцність на стиснення в 28-денному віці, тобто так звана « кубова міцність» або марка бетону.
У шинному виробництві під якістю шини нерідко умовно розуміють тільки одне її властивість - прохідність, в хімічній промисловості при виробництві полістиролу – його відносною в'язкістю.
Отже, недоліки такого вузького, обмеженого розуміння терміну якість продукції абсолютно ясні. Та все ж в якихось окремих випадках таке розуміння, ймовірно, правомірно.
Як відомо, будь-який предмет володіє практично нескінченною кількістю властивостей, складових в цілому його якість. Але з цієї нескінченної кількості для характеристики якості продукції необхідно виділити лише ті властивості, які в даний момент представляють інтерес з погляду задоволення особистих або суспільних потреб. Саме тому поняттям якість продукції завжди пов'язана із ступенем задоволення якихось потреб індивідуума або суспільства.
У міру поглиблення пізнання якості стала виникати необхідність якось це якість враховувати, зіставляти з потребами, вимірювати ступінь відповідності їм.
У зв'язку з цим почали пов'язувати властивості предметів з характером потреб і ототожнювати ці зв'язки з показниками, вказаними в технічній документації (кресленнях, стандартах і технічних умовах). Виникли поняття - брак, дефект, тобто відхилення одного з показників якості продукції від вимог, вказаних в кресленнях, технічних умовах або стандартах. Але подібне розуміння характеризує скоріше не якість продукції як такий, а кочення роботи по її виготовленню.
Надалі в поняття якість стали поступово включатися функціональні показники, які не зафіксовані в кресленнях, технічних умовах або стандартах, але, проте, характеризують якість. До них відносяться показники надійності, довговічності, естетичності н ін. Нарешті, в поняття якість стали включати і інші технічні показники, що характеризують споживну вартість виробу, - функціональність, зручність, технологічність н т.д.
Разом з тим, старе розуміння якості продукції, як ступеню відповідності кресленням, технічним умовам і стандартам, стало обмежуватися рамками контролю якості на виробництві - в цехах, на окремих робочих операціях, у відділах технічного контролю підприємств, в інспекціях за якістю.
Таким чином, до сьогоднішнього часу виділилися три напрями в трактуванні поняття і терміну «якість продукції»; перша, умовно ототожнююча якість з якимось одним, головною властивістю продукції; друге, таке, що розглядає якість тільки з погляду відповідності кресленням, технічним умовам і стандартам (і, як вже наголошувалося, що фактично характеризує не якість продукції, а якість роботи); третє, нове, таке, що вивчає якість з погляду комплексу окремих складових це якість корисних властивостей.
Логічним завершенням цього підходу до трактування поняття якість продукції, що стає все більш комплексним, є пропозиції розглядати якість продукції, по-перше, всіх тих потреб, які продукцією з цією якістю задовольняються, а, в других, - з погляду всіх витрат, які несе суспільство на виробництво і споживання цієї продукції. У найбільш послідовній і концентрованій формі ця точка зору вилилася в твердження, що «якість продукції обумовлена двома сторонами товарів - вартістю і споживною вартістю...» .
Таким чином, для якості у виробничо-технічному сенсі можна виділити три різні поняття, що відрізняються один від одного повнотою обліку окремих властивостей виробу.
я к і с т ь продукції - сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення;
одиничний показник якості продукції
- показник якості продукції, що відноситься тільки до однієї з її властивостей;
комплексний показник якості продукції
- показник якості продукції, що відноситься до декількох її властивостям:
інтегральний показник якості продукції
- комплексний показник якості продукції, що відображає співвідношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції і сумарних. витрат на її створення і експлуатацію або споживання.
г о л о в н а (одинична) я к і с т ь - якість, що ототожнюється з якимсь що одним визначає. домінуючою властивістю, що характеризує споживну вартість даного продукту праці, при умовному абстрагуванні від всіх інших його властивостей. Вибір такої властивості повинен бути обумовлений і підкріплений достатньо тривалою і стійкою практикою його застосування саме як синоніма якості цього продукту праці. Наприклад, по відношенню до бетону головною якістю може бути міцність; для наручного годинника - середній добовий хід (точність);
і н т е г р а л ь н а я к і с т ь - якість, визначувана сукупністю всіх функціональних, естетичних і економічних властивостей, тобто виразиме сукупністю споживної вартості і сумарних витрат на виробництво і споживання цього продукту праці.
Дослідження якості продукції із застосуванням трьох різних понять (одинична якість, якість, інтегральна якість) добре узгоджуються з трьома напрямами в трактуванні понять і термінів «якість продукції». Таким чином, методологічний принцип ділення на три види якості відповідає історичному процесу розвитку цього поняття.
Можна прослідкувати чітку залежність: перше, з історичної точки зору, напрям трактування поняття якість, що ототожнює його з одним якоюсь головною властивістю, - це головна (одиничне) якість.
Другий напрям, що розглядає якість з погляду відповідності продукції кресленням, стандартам, технічним умовам і, тим самим, що побічно визначає споживну вартість продукції, - це якість.
Третьому напряму, що враховує всі властивості продукту праці, відповідає інтегральна якість.
Введення принципу розгляду і аналізу поняття якість за допомогою трьох різних понять не протирічить і філософському і лінгвістичному його значенням.
Поняття головна (одинична) якість і якість, характеризуючи продукт праці тільки з погляду його споживної вартості, використовуються конструкторами, виробничниками і товарознавцями. Інтегральна ж якість, що враховує як споживну вартість, так і вартість продукту праці, використовується також і в економічній сфері.
Яка ж якість вимірюється і кількісно оцінюється в кваліметрії? Відповідь може бути така: у кваліметрії вимірюються і оцінюються всі три види якості. Проте оскільки оцінку головної якості можна трактувати як окремий випадок оцінки якості, взагалі, а оцінка інтегральної якості в основному базується на результатах оцінки якості, то в подальшому викладі головним предметом розгляду буде поняття якість.
2. ЧОМУ З'ЯВИЛИСЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ
Завдання підвищення якості продукції в даний час стало одним з головних як в нашій країні, так і за кордоном. Значущість цього завдання в найближчому майбутньому, без сумніву, ще більше зросте, що пояснюється поряд причин, витікаючих з рівня продуктивних сил, стану і перспектив розвитку економіки.
Але для того, щоб поліпшити якість, потрібно, перш за все, уміти його кількісно визначати, оскільки застосування чисельних методів - одна з найважливіших передумов правильності схвалюваних рішень, що управляють.
Оцінка якості - перший і основний етап системи управління якістю. Для вирішення питань організації і впровадження державної системи управління якістю, що включає питання планування, прогнозування, оптимізації та інші, необхідно розробити об'єктивні методи оцінки якості. Причому в першу чергу - методи комплексної оцінки, потреба в яких стає все більш настійною. Викликана вона цілим поряд серйозних причин і головним чином-необхідністю оцінки продукції до надходження її в сферу розподілу.
Труднощі реалізації багатьох видів продукції пов'язані з невмінням правильно оцінювати її якість на різних стадіях: технічного завдання, робочого проекту, дослідного зразка і, нарешті, серійної продукції. Це приводять до уповільнення її реалізації, а іноді н до неможливості продажу, що приносить народному господарству величезні збитки.
У капіталістичних країнах, борючись за ринки збуту, кожна фірма уважно стежить за успіхами конкурентів
Фірма «Жілетт», що випускає леза для гоління, вважається однією з кращих в світі. Тому зрозуміла тривога відділу з продажу, коли конкуруюча фірма почала випускати напівавтоматичний магазин лез. Відділення зажадало від конструкторського і виробничого відділів впровадження чого-небудь подібного. Але коли відділ забезпечення якості провів оцінку, то з'ясувалося, що роль новинки сумарній оцінці якості порівняно невелика і випуск її недоцільний. Проте розрахунки показали, що по деяких іншим показникам виробу «Жілетт» відстають від тих, що конкурують, що значно знижує комплексну оцінку. На ці показники відділ забезпечення якості і запропонував звернути увагу.
Питання правильного ціноутворення також тісно пов'язане з умінням об'єктивно оцінювати якість продукції.
Доцільність обліку якості при призначенні ціни продукції визнає більшість економістів. Природно, що для знаходження залежності ціни від якості потрібно уміти вимірювати їх. Ціна по самій своїй суті вже має числову форму. От чому практичні потреби ціноутворення в нашій країні настійно вимагають розробки науково обґрунтованих принципів комплексної кількісної оцінки якості.
Такі оцінки сталі особливо необхідні н у зв'язку з появою різних систем автоматичного проектування.
Проте найголовніше в цих системах проектування не те, що вони є
Загальна тенденція технічного прогресу зумовлює все більше впровадження оптимального автоматичного проектування в самі різні галузі матеріального виробництва. І одна з головних передумов для широкого їх розповсюдження - розробка методів комплексної кількісної оцінки якості найрізноманітніших продуктів праці.
Однією з найважливіших форм управління якістю продукції є її атестація. Показники продукції, що атестовується, «… повинні перевищувати показники, передбачені стандартами, що діють, і відповідати вищим показникам якості, досягнутим в сучасній вітчизняній і зарубіжній промисловості.
Державна атестація якості продукції повинна базуватися на об'єктивних і надійних методах оцінки якості. Необхідний подальший розвиток цієї системи з тим, щоб, по-перше, атестації піддавалася б6льшая частина продукції, що випускалася, і, по-друге, щоб визначалася не тільки відповідність продукції світовому рівню, але і ступінь відставання від нього.
Все сказане, а також необхідність забезпечення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку, розробки принципів матеріальної і моральної зацікавленості за підвищення якості, стандартизації показників якості продукції і т.д. обумовлюють потребу в кількісній оцінці якості і особливо в комплексній оцінці.
Проте в даний час оцінка якості продукції зустрічається зі все великими і великими труднощами, які носять об'єктивний характер і мають стійку тенденцію до зростання, визначувану особливостями сучасного масового промислового виробництва і розвитком товарообміну.
У минулому економічний ризик, пов'язаний з випуском нової продукції був порівняно невеликий, оскільки перебудова виробництва вимагала відносно невеликих капіталовкладень і недовгих термінів освоєння. У останні десятиліття в промислово розвинених країнах світу положення різко змінилося: випуск якіснішої продукції, як правило, пов'язаний з крупними витратами на налагодження виробництва, а період підготовки виробництва деколи затягується на декілька років. Тому зростає ризик, що викликається небезпекою зазнати великі збитки, якщо продукція не матиме достатнього попиту.
Подібного роду ризик може бути значно зменшений, якщо якість продукції, що намічається до випуску, буде визначена наперед з достатнім ступенем точності.
Таким чином, об'єктивні умови сучасного, виробництва і збуту все більш настійно вимагають надійних методів оцінки якості як готової продукції, так і дослідно-конструкторських розробок.
3. ЩО ТАКЕ КВАЛІМЕТРІЯ?
У останні десятиліття в найбільш розвинених в науково-технічному відношенні країнах стосовно найрізноманітніших галузей виробництва пропонуються численні способи і методи кількісного вимірювання і оцінки якості різних видів продукції. Оцінюють якість автомобілів і торгової упаковки, житлової квартири і ракетної зброї, харчових продуктів і електромоторів, взуття і міських житлових комплексів і багатьох інших видів продукції.
На перший погляд може здатися, що всі ці методи не зв'язані між собою. Насправді, що загальної між оцінкою якості, наприклад, автомобіля і чоловічого взуття?
Але річ у тому, що в даному випадку необхідно розглядати загальні принципи і методи таких оцінок. І якщо між автомобілем і чоловічим взуттям немає безпосередньо нічого спільного, то між принципами оцінки якості автомобіля і принципами оцінки якості взуття існує багато загального і цілком правомірно можна ставити питання про принципову тотожність цих двох завдань, що дозволяє розглядати їх як явища одного класу.
Як відомо, математика принципово абстрагується від властивостей конкретних предметів або процесів і розглядає тільки їх ідеальні математичні моделі і взаємозв'язки між цими моделями. Тому і математична модель якості може розглядатися як деяка абстрактна система окремих властивостей, що мають різний ступінь складності. Ця модель якості, через свій абстрактний характер, в принциповому відношенні буде абсолютно однаковій для самих різних видів продукції.
В той же час підстановка в цю модель значень конкретних показників властивостей якості, характерних для того або іншого конкретного виду продукції, дозволяє перейти від загальної абстрактної моделі якості взагалі до певної моделі якості реально існуючого виду продукції.
Таким чином, в даний час формується галузь дослідницької діяльності, що має широкий практичний додаток до найрізноманітніших продуктів праці. Ця галузь має свій специфічний об'єкт досліджень (загальні принципи і методи оцінки якості), свій специфічний предмет дослідження (сукупність властивостей продуктів людської праці), свій специфічний математичний апарат, свої специфічні проблеми, що мають математичний, фізіологічний і соціологічний характер.
Відмінністю даної системи від інших наукових дисциплін була відсутність терміну, що позначає її назву.
З погляду легкості н зручності утворення нових наукових термінів, для вирішення поставленого завдання найбільш придатними представлялися старогрецька і латинська мови. Разом з тим, враховуючи, що термін повинен позначати міжгалузеву науку, бажано, щоб він був достатньо зрозумілий широким кругам фахівців. Це означає, що при його побудові потрібно брати таке латинське і старогрецьке мовне коріння, яке було б достатньо звичне в науковому і технічному ужитку.
З урахуванням перерахованих вимог, цю область науки було запропоновано назвати «кваліметрією, від латинського кореня « квалі» (утворюючого слова qualitas - якість, властивість, характер, і qualis - який, якої якості) і старогрецького слова «метрео» - міряти, вимірювати.
Корінь «метрео» став загальновживаним в міжнародному науковому лексиконі. Що ж до кореня «квалі», то похідні від нього як в російській мові (кваліфікація, кваліфікувати і т. д.), так і в мовах більшості країн світу означають «якість». Наприклад, в англійському - quality («кволіті»), в іспанському- cualidad («квадідад:»), у французькому - qualite («розжарюєте»), в італійському - qualita («кваліта»), в голландському - kwaliteit («квалітайт»), в німецькому - qualitat («квалітет»).
Таким чином, термін «кваліметрія» дуже зручний: він лаконічний і достатньо точно передає зміст поняття «Вимірювання якості»; складові частини його зрозумілі для людей, що говорять на різних мовах; характер терміну дозволяє легко утворювати будь-які потрібні похідні слова: наприклад, учений, дослідник. що займається кваліметрією, - кваліметролог, підхід до вивчення якогось предмету з погляду вимірювання його, якості – кваліметричний підхід і т.д. Окрім цього, термін входить складовою частиною в логічно зв'язану систему понять і термінів - наприклад, наука про якість - кваліномія; суміжна з нею дисципліна, що займається вимірюванням і оцінкою якості, - кваліметрія. (Тут існує аналогія з деякими іншими науками: економіка - економетрія; біологія - біометрія; психологія - психометрія).
У кваліметрії уживаються два терміни - вимірювання і оцінка. Якщо в метрології вимірювання розглядається як окремий випадок оцінок, то в кваліметрії вони характеризують два не супідрядні поняття. Під кількісною оцінкою в кваліметрії розуміється деяка функція відношення (виражена найчастіше у відсотках) показника якості даної продукції до показника якості продукції, прийнятої за еталон.
Розглянемо простий приклад, що характеризує відмінність між вимірюванням і оцінкою. Контрольний зразок бетону при випробуванні показав міцність на стиснення - 250 кг/ см ². В даному випадку число 250 - це результат вимірювання якості, тобто показник якості. Але, щоб оцінити якість бетону або, інакше кажучи, отримати уявлення - хороший бетон або поганий, потрібно показник якості порівняти з базовим. Припустимо, проектна міцність бетону повинна дорівнювати 300 кг/ см ². Тоді оцінка буде рівна 250/300 = 0,83. Якщо проектна міцність повинна дорівнювати тільки 200 кг/ см ², оцінка якості буде значно вища: 250/200 = 1,25.
Таким чином, прийнявши, що вимірювання є визначення величини мірою, можна сказати, що і 0,83 і 1,25 - результати вимірювання значення з використанням різних заходів (300 - в першому випадку і 200 - в другому). Проте подібне тлумачення внесе плутанину, оскільки під вимірюванням розумітиметься як кількісний вираз показника якості в масштабі якоїсь фізичної шкали, так і результати порівняння цих значень. Тому для зручності термін вимірювання бажано трактувати, як це зроблено в проекті державного стандарту «Метрологія. Терміни і визначення»: «Вимірювання - знаходження значення фізичної величини досвідченим шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів».
Якими ж оцінками оперує кваліметрія? Особливо серйозну роль грають комплексні оцінки, тобто оцінки показників якості продукції, що відносяться до сукупності її властивостей. Ймовірно, важливість комплексних оцінок і та увага, яку приділяють їм дослідники, привели до розповсюдження думки, що кваліметрія оперує тільки комплексними безрозмірними оцінками, отриманими в результаті обчислення тим або іншим способом. Це, безумовно, звужує межі кваліметрії, оскільки виключає з сфери кваліметрії диференціальні методи оцінки якості (тобто оцінки окремих, одиничних показників властивостей якості). Тим часом, саму назву кваліметрія показує, що її апаратом є всі види оцінок будь-якої розмірності, отримані різними способами.
Диференціальні оцінки не тільки є інструментом кваліметрії, але без них неможливо отримати комплексну оцінку. Насправді, оцінки окремих показників, на яких базуються комплексні оцінки, є не що інше як диференціальні оцінки.
Отже, завдання кваліметрії - розробка і розвиток всіх методів оцінки якості (як комплексних, так і диференціальних). Тим паче, що комплексна оцінка якості і не завжди необхідна. В деяких випадках досить мати тільки диференціальну оцінку однієї з властивостей якості (наприклад, в ситуації коли при порівнянні двох зразків з метою вибору кращого з них решта всіх властивостей одного зразка виявляється рівними відповідним властивостям іншого).
За останні декілька років в області оцінки якості виконана велика робота: сформульований предмет науки про якість продукції, вийшов державний стандарт на основні терміни в області якості продукції, підготовлено декілька термінологічних стандартів за якістю, розроблені «Методичні вказівки за визначенням рівня якості промислової продукції серійного виробництва», опублікована безліч статей за оцінкою якості конкретних видів продукції і т.д.
4. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КВАЛІМЕТРІЇ
Спочатку кваліметрія визначалася як наука про вимірювання і оцінку якості продукції. І це було цілком природно, тому що проблема якості народногосподарської продукції – одна з найважливіших проблем.
Де в даний час застосовується кваліметрія? Чи розширилася сфера її додатку?
У другій половині XX в. основні наукові категорії, що відносяться не тільки технічним, але н до природних і навіть гуманітарних наукам, всі більшою мірою починають піддаватися спочатку формалізації, а потім - і кількісному виразу (квантифікації).
В даний час комплексні кількісні оцінки якості все більше і більше упроваджуються в різні сфери людської діяльності. У вітчизняній і зарубіжній науково-технічній, науково-популярною н навіть суспільно-політичній літературі все частіше зачіпаються проблеми комплексної оцінки якості різного роду об'єктів, що не є продуктами праці, або оцінки якості протікання різних процесів.
Методики оцінки якості (незважаючи мул те, що об'єкт оцінки у них самий різнорідний), що існують зараз, характеризуються внутрішньою єдністю. Воно полягає в тому, що ці методики базуються на загальних принципах кваліметрії. Отже, з погляду теоретичної кваліметрії, ці методики однорідні і можуть бути описані одним алгоритмом.
Таким чином, можна вважати, що:
- методи комплексної кількісної оцінки якості захоплюють все нові області, часто далеко віддалені від первинної сфери їх додатку - тільки до продуктів праці;
- алгоритм цих методів і принципи, на яких вони базуються, практично не відрізняються від тих, які прийняті в теоретичній кваліметрії;
- сфери додатку багато з цих методів, наприклад оцінка якості фахівців, надзвичайно важливі.
Тому доцільно поставити питання про єдиний фронт робіт дослідників, що займаються проблемою оцінки якості в самих різних областях народного господарства, що, поза сумнівом, сприятиме підвищенню наукового рівня таких досліджень. Крім того, розширення сфери кваліметрії допоможе підвести наукову базу під цілий комплекс методів рішення задач за оцінкою якості різних процесів і предметів, що не є продуктами праці, що, безумовно, матиме велике народногосподарське значення.
Отже, є підстави стверджувати, що в даний час кваліметрія починає об'єднувати не тільки методи оцінки якості різних видів продукції, але і методи оцінки якості предметів, що не є продукцією, і також різних процесів.
ВИСНОВОК
Підсумовуючи, необхідно відзначити, що сьогодні ще рано стверджувати, що склалася струнка теорія кваліметрія. Дуже недовгий термін пройшов з моменту її зародження, дуже серйозний об'єкт дослідження. Проте правомірно і необхідно говорити вже тепер про орієнтацію даного наукового напряму, про принципи і підходи до оцінки якості, про головні, вузлові проблеми, на рішення яких повинні бути направлені зусилля фахівців.
В даний час кваліметрія досягла такої стадії розвитку, коли усередині неї виразно починають виділятися дві галузь: теоретична і прикладна.
Теоретична кваліметрія абстрагується від конкретних об'єктів (предметів або процесів) і вивчає тільки загальні закономірності і математичні моделі, пов'язані з оцінкою якості. Об'єктом теоретичної кваліметрії є філософські і методологічні проблеми кількісної оцінки якості. Завдання прикладної кваліметрії - розробка конкретних методик і математичних моделей для оцінки якості конкретних об'єктів різного вигляду і призначення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Фомин В.Н Квалиметрия. Управление качеством. Сертификация. Ось-89 – 2007
2. Федюкин В.К. – Узд.: Филинъ Основы квалиметрии. Управление качеством продукции. / 2004
3. Калейчик М.М. Квалиметрия. Учебное пособие Издательство: МГИУ, 2005
4. Райхман «О квалиметрии», «Стандарты и качество», Москва, 1983г.
5. А.В. Гличев «Прикладные вопросы квалиметрии», «Стандарт», Москва, 1983г.