План
Вступ
1. Новітній економічний розвиток. Його вплив на всі сфери життя та науки суспільства
2. Операційний менеджмент як складова частина новітньої економіки, внесок ОМ в економічний розвиток
3. Операційний менеджер сьогодні – вузька спеціальність чи кваліфікований фахівець з економічними навиками?
Висновок
Література
Вступ
Економічний розвиток суспільства на сьогодні, - показник, що характеризує стан суспільства, стан освіти, науки, культури та всіх галузей людського життя, що певним чином пов’язані з розвитком та прогресом. Адже головним вимірником чи показником вищезазначеного розвитку і є успішне функціонування галузей суспільного життя, що тісно пов’язані з економікою та відображають економічну діяльність держави. Структура економіки в України є досить складною, адже новітня економіка, як стверджують економісти, логісти та аналітики, це економіка знань, а отже,- структура її це не лише виробництво, випуск продукції та ВВП, а розвиток соціуму, надбання в галузях техніки, освіти, виробництва.
Отже і основним показником чи критерієм даної економіки є не лише випуск продукції, а кількість нововведень, патентів, НАНО технологій, що неможливо уявити без потужної бази вчених і зв’язку з економічним розвитком. Тобто, всі нематеріальні надбання можна віднести до економічних активів хоча б через патентну базу країни, продаж комп’ютерних технологій, медичні надбання що прямо не пов’язані з економікою та виробництвом, проте можуть принести прибуток.
1.
Новітній економічний розвиток. Його вплив на всі сфери життя та науки суспільства
У наш час стає зрозумілим, що світ справді вступає в нову еру, в якій переважаючим фактором є глобалізація. Якщо в перші роки після Другої світової війни глобальний характер проглядався лише у сфері військової техніки (йдеться, приміром, про наслідок застосування ядерної і водневої зброї), то в останнє десятиліття національна приналежність економіки втрачає колишню самостійність, незалежність від світових процесів. Мультинаціональні компанії здатні більше впливати на політичні та соціальні процеси, ніж президенти й уряди.Термін «нова економіка» значно пов'язаний із поширенням Інтернету. Його виникнення датоване серединою 90-х рр. коли на ринок вийшли перші інтернет-компанії (Yahoo, AOL, Amazon.com). Поява нової економіки символізувала небувале зростання біржових індикаторів – акції інтернет-компаній при первинному розміщенні виростали за день на сотню і навіть тисячу відсотків.
Якщо порівнювати роль комп'ютера в сучасній економіці з іншими найбільшими винаходами і досягненням кінця XIX – початку XX ст. – електрикою, двигуном внутрішнього згоряння, хімією полімерів і індустрією розваг, то вона зовсім не більша. Кожен з них мав також революційний вплив на виробництво, організацію побуту і дозвілля людей. Саме ці винаходи уможливили виникнення портативних машин та інструментів, пральних машин, холодильників, кондиціонерів, автомобілів, літаків, полімерів, пластмас, численних лікарських засобів, телефону, радіо, кіно, телебачення, звукозапису, масових газет і журналів. Як стверджує Роберт Гордон, комп'ютери мають обмежений вплив на економіку у фундаментальному значенні, оскільки нездатні збільшувати багатофакторну продуктивність. Це не дає змоги розглядати їхнє поширення як нову індустріальну революцію.Сказане не повинно применшувати епохальної ролі комп'ютерів в економіці. По-перше, їх створення і розвиток привели до формування нових галузей економіки: економіки виробництва комп'ютерів, інтернет-економіки, електронної комерції, електронного бенкінга. Ці галузі впливають на традиційні галузі економіки і значною мірою змінюють їхнє обличчя. По-друге, комп'ютери стали технічною основою становлення нової економіки як економіки знань.
Формування нової економіки є результатом розвитку нових знань. Їхнє зростання особливо прискорилось в останні десятиліття. Оцінки показують, що в даний час подвоєння знань відбувається кожного десятиліття. Знання завжди були умовою розвитку виробництва. Однак до початку XXI ст. людство нагромадило їх у такій кількості, що вони дали новий якісний стан – знання стали самостійним фактором виробництва, таким, як земля, капітал і робоча сила. Це робить нову економіку якісно іншою порівняно з усім попереднім розвитком людства, тому що колись, незалежно від типу суспільно-економічної формації, економіка функціонувала на основі однієї і тієї ж групи факторів.
У новій економіці знання стали не тільки самостійним фактором виробництва, а й провідним у всій системі факторів. Це пов'язано з тим, що саме знання у вигляді інформації як систематизованих даних змінюють вигляд сучасного світу , темпами, що прискорюються. В економічній науці вважалося, що в аграрному суспільстві земля була відносно дефіцитним, а робоча сила – достатнім фактором. Потім земля втрачає своє значення, і в промисловому суспільстві економічне багатство переходить від великих землевласників до королів фабричних труб.
Визнання ери нової економіки ставить на порядок денний питання про економічні закони, які керують нею. Теоретики люблять цитувати висловлення Шапіро і Варіано про те, що технологія змінює економіку, але не змінює її законів («Technology changes. Economic laws do not»). Мабуть, це трохи спрощений підхід до вирішення питання про закони нової економіки, якщо не відхід від пошуку відповіді на нього. Якби натураліста запитали, чи зміняться закони фізики або біології при переході з повітряного в безповітряний простір, то відповідь була б однозначно позитивною. Дивно, але економісти поки що допускають, що життя в новій економіці може бути за «старими» законами.
Звичайно, «старі» економічні закони не зникнуть. Але можна прогнозувати зміну характеру їхньої дії і прояву. Разом з тим, з'являться ( скоріше за все, вони уже діють) нові економічні закони, які наука може передбачити, або ж відкрити в процесі функціонування нової економіки. Уже зараз жваво обговорюють питання про парадокси продуктивності праці («парадокс Солоу») і цикли Кондратьєва, які поки що не вдалося повністю пояснити, виходячи з відомих законів. Дехто стверджує, що правила, щодо приміром, грошової й антимонопольної політики, які працювали в епоху сталі і легкових автомобілів, у нинішню епоху панування комп'ютерів і мереж незастосовні. З погляду інших, економічна циклічність насправді не усувається; якщо економіка розвивається занадто швидко, то інфляція буде збільшуватися; ціни на акції як і раніше залежать від прибутку; і урядам, як і раніше, доведеться бути на сторожі, щоб перешкоджати зловживанням з боку монополій.Не можна вважати, що й успіхи в новій економіці мають досить переконливе пояснення. Так, у сфері послуг – основній сфері поширення і використання інформації, частка якої з 60-х рр. у ВНП Сполучених Штатів Америки зросла з 50 до 70%, – 63% послуг віднесені до сфери інтелектуальних. Більше 50% ВНП країн ОЕСР (Організації економічного співробітництва і розвитку) створюється в таких інтенсивних галузях, як освіта і комунікації. Майже у всіх країнах з високим рівнем доходів збільшується частка високотехнологічних галузей (виробництво комп'ютерів і електроніки, аерокосмічна індустрія і т.п.) у загальному обсязі умовно-чистої продукції й експорту. Приміром, за період з 1970 по 1994 р. частка високотехнологічних товарів у виробництві умовно-чистої продукції зросла з 18,2 до 24,2% у США, з 16,4 до 22,2% – у Японії, з 16,6 до 22,2% – у Великобританії. Щодо частки продукції цих галузей в експорті, то найвищий показник за зазначений період спостерігався в Ірландії, де мало місце його збільшення із 11,7 до 43,6%, у США – з 25,9 до 37,3, у Японії – з 20,2 до 36,7%.Небувалий розвиток спостерігається, насамперед, у технічній сфері. Перший програмувальний комп'ютер з пам'яттю на 20 слів був сконструйований у 1946 р.. З 60-их рр. почалася революція в комп'ютерній техніці. Спочатку вона характеризувалася поширенням комп'ютерів – «мейнфремов», а потім – винаходом у 1971 р. мікропроцесора. Гордон Мур, один із засновників Intel, у 1965 р. пророчив темпи технічного прогресу у сфері комп'ютерної техніки, що цілком підтвердила наступна практика. Відповідно до закону Мура, процессингова потужність кремнієвого чіпа подвоюється кожних 18 місяців. За оцінками вчених, закон Мура буде чинним щонайменше ще десять років. У 2010 р. процесингова потужність комп'ютера буде в 19 млн. разів перевищувати потужність комп'ютера 1975 р., а коштувати в реальних цінах він буде менше.
Настільки високі показники економічного зростання можна пояснювати просто – високою ефективністю нової техніки і попитом на неї. Але правомірно припустити, що в розвиток економіки «втрутилися» нові закони, яких не знала стара економіка. Вони чекають своїх дослідників і першовідкривачів. Не виключено, як це раніше неодноразово траплялось, що нові закони очевидними стануть у результаті більш-менш руйнівних криз світової економіки.Отже, новітній економічний розвиток скрізь ототожнюють з комп’ютерними технологіями та можливість віртуального спілкування, що значно економить час та кошти на будь-які сполучення та перевезення. Це явище є яскравим прикладом невиробничого лага, що економічно виражається в економії часу та ресурсу.
2.
Операційний менеджмент як складова частина новітньої економіки, внесок ОМ в економічний розвиток
Операційний менеджмент як поняття та наука в системі управління, - це менеджмент у процесі створення товарів (послуг), який здійснюється на рівні операцій, починаючи із забезпечення організації потрібними ресурсами та впродовж їхньої трансформації у готові товари (послуги).
Для кращого розуміння внеску менеджменту в економіку нового часу варто визначити функції, через які реалізується вплив ОМ через менеджера на систему економіки :
- планування і контроль виробництва( застосування людино-машинних ресурсів, автоматизованого контролю)
- аналіз виробничого цикл і просунення недоліків або «слабких місць» в системі
- аналіз виробничого процесу с метою його удосконалення
- автоматизація та впровадження новітніх технологій у виробництво.
Будь - яка економічна діяльність основана на наданні послуг або виробництві товару, і один, і другий процес неможливий без трудових ресурсів та машинного обладнання. Новітня економіка характеризується оновленими, удосконаленими чи взагалі новими та інноваційними предметами виробництва чи надання послуг, і безумовно, кваліфікованим персоналом нового «покоління» трудових ресурсів. До цього покоління можна віднести операційного менеджера сучасності.
Операційний менеджмент - це наука для тих, хто бере безпосередню участь у процесі виробництва продукції або надання послуг. Операційні менеджери найнижчого рівня управління повинні вміти визначати найбільш раціональну структуру побудови і забезпечення операційних процесів і управління ними. Старші операційні менеджери відповідають за розробку стратегічного напрямку компанії із самого початку операційного процесу. Вони вирішують, які технології повинні використовуватися у виробництві, як варто розмістити виробничі потужності для виготовлення товарів або надання послуг, а також розробляють стратегію управління цими виробничими потужностями. Операційний менеджмент являє собою сферу діяльності, у якій наука управління людьми поєднується з різними способами використання новітніх технологій. Основна його ціль полягає в розробці і застосуванні максимально ефективних методів і інструментів створення благ для забезпечення споживачів якісною продукцією і послугами. У наш час операційний менеджмент глибоко проникнув в усі аспекти бізнесу, а також інтегрований з високими технологіями і наданням високоякісних послуг. Розвиток будь-якої фірми і рівень її конкурентноздатності у величезному ступені залежать від того, наскільки вдало організоване управління її виробничими ресурсами. Саме в цьому і полягає основна задача операційного менеджменту. Операційний менеджмент займається розробкою організаційних систем, що забезпечують максимально ефективне використання матеріалів, людських ресурсів, устаткування і виробничих приміщень у процесі виготовлення продукції або надання послуг і управління ними.
ОМ як сфера діяльності фахівців та організа
1. Вчені інституту імені Тараса Шевченка розробили та запатентували нову програму контролю дистанційного навчання студентів менеджерського сегменту(аналогів дистанційного навчання якій немає в жодній країні).
2. Відома в Україні та столиці фабрика імені Вороніна запустила нещодавно вітчизняний операційний проект безконтактного пакування та фасування готового одягу, в якому бере участь лише 1 людина операціоніст з технічною освітою. Нововведення значно поліпшує виробництво та вивільняє економічні ресурси.
3. Вчені інституту Патона щорічно винаходять та патентують понад сто інновацій, пов’язаних з управлінням зварювальних процесів в повітрі, на суші та під водою.
4. Педагоги інституту Драгоманова винаходять та закріплюють патентом програми управління науковим процесом та дисципліною.
5. Венчурні фірми – мобільні але неприбуткові, тому що не займаються організацією виробництва продукції. Вони передають свої розробки іншим: фірмам-експлерентам, патієнтам, комутантам. Характеристика фірм-експлерентів, фірм–пацієнтів, фірм-віолентів, фірм-коммутантів.
До внесків в економічний розвиток можна віднести чотири основні групи нововведень ОМ:
1. Нововведення в сферу виробництва, постачання та збуду
2. Нововведення в сферу операційного планування.
3. Нововведення в сфері контролю виробничого процесу.
4. Інновації в системі управління процесом навчання
Безумовно, не можна говорити про зміни та розвиток менеджменту без його історії, тобто не розглядаючи зміни в структурі менеджменту.
Практика управління така ж давня, як існування людства, але більшість вчених вважає, що управління у своєму основному розумінні існувало з тих часів, коли людина за допомогою “батога та пряника” змусила іншу людину зробити що-небудь наперед визначене. Навіть первісні люди жили організованими групами – примітивними формами організацій. Джерела сучасного менеджменту знаходимо в діях Моісея при виведенні ізраільтянів з Єгипту, Олександра Македонського при управлінні військами, в трактатах мислителів Древнього Китаю, зокрема в “Трактати про військове мистецтво” Сунь-Цзи. Стародавні вчені встановили важливі принципи організації, висловили основні ідеї, які є близькими до основ сучасного менеджменту.
Здійснимо невеликий історичний екскурс. Однією з найбільш давніх цивілізацій є шумерська культура, відома, зокрема, письмовими документами, складеними 3000 р. до н. е. Жерці в шумерському місті Ур подавали у визначеному порядку звіти головному жерцю. Ці дії термінологією сучасного менеджменту можна кваліфікувати як адміністративний контроль на базі звітності. Оскільки шумери усвідомлювали необхідність організаційного контролю, фактично найдавнішими письмовими документами в світі є п’ятитисячолітні рахунки їх інвентаризацій. Цілком імовірно, що управлінські потреби цієї давньої цивілізації сприяли винайденню шумерської письменності.У стародавніх римлян також знаходимо чимало прикладів ефективного управління. Можливо, найвідоміший за них – реорганізація імперії імператором Діоклетіаном. Ставши на престол у 284 р. до н. е., Діоклетіан зрозумів, що його імперія стала некерованою: надто багато питань імператор змушений був вирішувати особисто. Відкинувши існуючу структуру, Діоклетіан запропонував нову, з більшою кількістю рівнів управління, що дозволило оптимізувати співвідношення централізації та децентралізації влади.
Важливий внесок у формування передумов управлінської теорії зробила церква, запровадивши описи обов’язків священнослужителів різних рівнів. Чітке оформлення їх обов’язків забезпечувало надходження інформації (розпоряджень) від Папи Римського до мирян, тобто була створена ефективна комунікаційна мережа.Хоча давні цивілізації та церква подають приклади ефективної практики управління, технічні впровадження періоду промислової революції здійснили динамічний вплив на розвиток теорії менеджменту. Це наочно виявилося в історії Великобританії в період з 1700 до 1785 рр., коли в організації виробництва відбулися суттєві зміни. У цьому столітті спочатку виникла система кустарної промисловості, коли виробники виготовляли продукцію у власних домівках. Однак невдовзі з’явилися підприємливі люди, які пропонували забезпечити кожного виробника необхідними матеріалами за умови сплати їм визначеної суми кожну виготовлену одиницю продукції. Нарешті з’явилася фабрична система, для якої характерним є розміщення під одним дахом багатьох верстатів, що працювали за допомогою енергії.Управління при фабричній системі характеризується, перш за все, суворим контролем операцій. Власників підприємств насамперед цікавило отримання максимально можливого прибутку на вкрадений капітал.Тому велика увага приділялася спрощенню виробничих операцій, скороченню відходів і спонуканню працівників підвищувати продуктивність. Це викликало появу наукових методів управління. Які в свою чергу удосконалювались, доповнювались і відшліфовувались до сьогоднішнього часу та типу інноваційного менеджменту та управління.
3. Операційний менеджер сьогодні – вузька спеціальність чи кваліфікований фахівець з економічними навиками?
Для чіткого тлумачення спеціальності ОМ варто відповісти собі на одне питання:
- Що означає слово менеджмент? Яке його походження?Є кілька тлумачень походження слова «менеджмент». На думку одних, це слово походить від англійського Manage — управляти, яке, своєю чергою, запозичило свій корінь від латинського Manus — рука . Тобто рукою вказують напрямок, у якому потрібно рухатися.
На думку інших, слово «менеджмент» утворилося від італійського manegio/maneggiare та французького manege, що означає «арену, по якій бігають по колу коні, яких підганяє батогом шталмейстер».Сучасних визначень менеджменту дуже багато. Найчастіше менеджмент розглядається як сукупність функцій, орієнтованих на ефективне використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів задля досягнення цілей організації. Мені особисто більше до вподоби вислів однієї із засновників наукового менеджменту Мері Паркер Фоллет, яка писала, що менеджмент — це мистецтво добиватися успіху через керівництво людьми.
Широко відомий вислів Карла Маркса: «Окремий скрипаль сам управляє собою, оркестр потребує диригента». Часто особу менеджера ототожнюють із диригентом. Він не вміє так професійно грати, як скрипаль або віолончеліст. Він не вміє писати музику як композитор. Проте геній музикантів та композитора ми можемо почути тільки завдяки кропіткій праці та таланту диригента. Успіх організації ми пов’язуємо з ім’ям та діяльністю менеджерів. Вони формують цілі організації, забезпечують її ресурсами, планують і здійснюють контроль, приймають рішення й організують діяльність. Особистість менеджера — це головний фактор забезпечення ефективного розвитку фірми.
Сучасний менеджер виступає в декількох іпостасях. По-перше, це управлінець, наділений владою, що керує великим колективом людей. По-друге, це лідер, спроможний вести за собою підлеглих, використовуючи свій авторитет, високий професіоналізм, позитивні емоції.По-третє, це людина, яка має певні комунікативні здібності, яка постійно встановлює контакти з партнерами і владою, успішно переборює внутрішні і зовнішні конфлікти.По-четверте, це людина, яка наділена стратегічним мисленням, може формувати цілі, основні види діяльності та напрямок «основного удару», визначати союзників і супротивників, власні переваги та напрямок їх використання.По-п’яте, це новатор, що розуміє роль науки в сучасних умовах, що вміє оцінити і без зволікання впровадити у виробництво той або інший винахід або раціоналізаторську пропозицію. По-шосте, це людина, яка має високий рівень культури, чесна, рішуча за характером і водночас розважлива. У практичному менеджменті неабияке значення набуває терпимість, розуміння, що не всі люди однакові.Сьоме, це вихователь, котрий володіє високими моральними якостями, спроможний створити колектив і спрямувати його розвиток, сформувати організаційну культуру організації.
- Якими людськими якостями має володіти менеджер?
Ідеальний образ сучасного менеджера передбачає наявність у людини відповідних якостей та вмінь. Якості менеджера — сукупність характеристик менеджера, обумовлених такими чинниками, як генотип людини, вплив соціуму, освіта, досвід.
Генотип людини є підґрунтям для формування таких якостей, як здатність до ризику, лідерські якості, стресорезистентність. Якщо уважно поспостерігати за грою дворічних дітей в пісочниці, то безпомилково можна визначити майбутнього лідера. Лідери не тільки нав’язують свою волю та погляди, змушують йти за собою, вони й забезпечують соціальний захист. Оскільки лідерство закладено біологічно, то воно трапляється навіть у тварин. Наприклад, якщо зграю рибок з акваріуму поділити на дві частини і розселити в два акваріуми, то в одному акваріумі рибки залишаться в зграї, а в іншому розпливаються по всьому акваріуму. Там, де лідер, ватажок, там і зграя.
Навіть у тваринному світі на лідера покладається більше відповідальності, роботи, проте він має більше привілеїв. Прикладом групового лідерства у тваринному світі може служити гусяча зграя. Плескаючи крилами, кожний гусак створює додаткову піднімальну силу для наступного за ним у зграї гусака. Тому на лідера випадає більша частка фізичної роботи, він також обирає напрямок руху. Проте, коли зграя відпочиває, то кожний гусак тягне лідерові найжирнішого черв’ячка. Найчарівніша гуска приділяє увагу саме йому.
Посада керівника, особливо топ-менеджера, передбачає велику затрату енергії психічної, емоційної. Із задатками лідера народжуються. Проте не кожний лідер за генотипом стає лідером в житті. Виховання та освіта відіграють не останнє значення. Вплив соціальних факторів обумовлює формування таких якостей менеджера, як відповідальність, прагнення до професійного зростання, авторитетність, внутрішній контроль, толерантність. Соціум формує такі моральні якості менеджера: патріотизм, національна свідомість, державницька позиція, інтелігентність, людяність, порядність, почуття обов’язку, громадянська позиція, чесність, доброзичливість.
Менеджер має мислити масштабно, перспективно. Управлінці можуть демонструвати прекрасні результати і водночас погубити всю компанію, якщо їхня робота не орієнтована на майбутнє. Зрозуміло, компанія повинна отримувати прибуток, але вона повинна отримувати прибуток як можна довше. Якщо ви думатимете тільки про прибуток, то не побачите можливостей, що відкриваються попереду. Мислення менеджера постійно повинно тренуватися на масштабність. Освіта та досвід надають людині спеціальних знань, умінь та навичок.
Висновок
На сьогодні прогрес неможливо уявити без його рушійних сил, на кшталт управління, розвитку, конкуренції та науки. Новітній економічний розвиток веде за собою новітні професії, оновлення в інформаційних базах, нові програми в навчальних закладах та удосконалення всіх спеціальностей та кваліфікацій. Не став тому виключенням і операційний менеджмент, що через низку вдосконалень, доповнень в теорії та шліфуванні на практиці став невід’ємною частиною новітньої економіки, а операційний менеджер,- професія, що вміщає в собі навички операційного працівника, аналітика, вченого своєї галузі та людину сучасності, що ступає в ногу з прогресом і знає, як і що треба змінити і підприємстві та управлінні, щоб відповідати нормам і стандартом Новітнього курсу економічного розвитку.
Література
1. Завадський Й.С. Менеджмент. – Т.1. – Вид. 2-ге. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.
2. Лозниця В.С. Психологія менеджменту. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 248 с.
3. Хміль Ф.І. Менеджмент : Підручник. – К.: Вища школа, 2005. – 357 с.
4. Шаповал М.І. Менеджмент якості. – К.: Т-во «Знання», 2003. – 475 с.
5. Эволюция и проблемы менеджмента качества в Украине / О.Б. Чернега; НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. – Донецк, 2002. - 95 с.