Резюме
Дана курсова робота присвячена інформаційним технологіям управління.
В роботі надано визначення інформаційної технології управління, як процесу, що використовує сукупність засобів і методів збору, оброблення, передачі даних (початкова інформація) для одержання інформації нової якості (інформацйного продукту) про стан об'єкта, процесу або явища. Доведено, що інформаційна технологія управління використовується при гіршій структурованості вирішуваних задачі, якщо їх порівнювати із задачами, вирішуваними за допомогою інформаційної технології оброблення даних.
Прийняття будь-якого рішення вимагає оперативної обробки значних масивів інформації за допомогою інформаційних систем менеджменту й систем підтримки прийняття рішень; компетентність керівника вже залежить не стільки від досвіду, отриманого в минулому, скільки від володіння достатньою кількістю актуальної для даної ситуації інформації та вміння зробити корисні висновки за отриманими результатами переробки інформації. Розв’язанням цієї проблеми займається відповідний розділ інформаційного менеджменту, а саме: інформаційні технології в управлінні. Розгляду саме цього розділу і присвячена дана курсова робота.
Реферат
Ключові слова: інформаційні технології управління (ІТУ), нова інформаційна технологія, інформаційна система менеджменту (ІСМ), програмне забезпечення ІТ, автоматизація збору та обробки інформації, інформаційна система (ІС).
Об’єкт дослідження
: інформаційний менеджмент, як історична складова того, що з самого спочатку інформаційний менеджмент сприймався як менеджмент створення систем, пов’язаних із розробкою, рекламою, торгівлею та експлуатацією комп’ютерних мереж, які обслуговують різноманітні інформаційні потреби сучасних промислових підприємств, банків, комерційних організацій, навчальних закладів тощо.
Методи дослідження
: опис й класифікація пойнять й програм інформаційного менеджменту в управлінні роботою менеджерів, опис обробки інформації у інформаційних системах менеджменту у різних державах світу.
Досягнення розробки та їх новина
: зроблено опис інформаційного менеджменту, технології й програм інформаційного менеджменту в управлінні роботою менеджерів, запропоновано опис обробки інформації у інформаційних системах менеджменту корпорацій й підприємств різних форм власності. В роботі доведено, що у сучасних умовах соціально-економічного розвитку інформатизації й автоматизації менеджменту у світі, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення процесу управління, яке полягає у зборі й переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Поняття інформаційної технології управління. Нова інформаційна технологія
1.1 Визначення інформаційної технології управління
1.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
Розділ 2. Складові інформаційної технології управління й рівні переробки інформації
2.1 Складові інформаційної технології
2.2 Рівні технологічних процесів переробки інформації
Розділ 3. Поняття інформаційних технологій для управління офісом й прийняття рішень
3.1 Інформаційні технології автоматизації офісу
3.2 Інформаційні технології підтримки ухвалення рішень
Висновок
Література
Вступ
Інформаційна технологія управління - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, оброблення, передачі даних (початкова інформація) для одержання інформації нової якості (інформацйного продукту) про стан об'єкта, процесу або явища. Інформаційна технологія управління використовується при гіршій структурованості вирішуваних задачі, якщо їх порівнювати із задачами, вирішуваними за допомогою інформаційної технології оброблення даних. Метою інформаційної технології управління є задоволення інформаційних потреб всіх без виключення співробітників фірми, що мають справу з ухваленням рішень. Вона може бути корисний на будь-якому рівні управління. У сучасних умовах світового соціально-економічного розвитку, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення процесу управління, яке полягає у зборі й переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Огляд літератури по інформаційним технологіям управління:
У роботі Устинової Г.М. „Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Изд-во DiaSoft-UP, СПб, 2000” [8] розглянуте світові визначення різних інформаційних систем й технологій, доведено американській й російській підхід до створення й впровадження інформаційних систем менеджменту.
Автори Матвієнко О.В., Цивін М.Н. у опорному конспекті лекцій „Інформаційний менеджмент”, що виданий Київ: Слово КНУКіМ [12] у схемах і таблицях вводять і роз’яснюють у логічній послідовності всі базові поняття навчального курсу “Інформаційний менеджмент”. Використання опорного конспекту доцільне для первинного, швидкого ознайомлення з курсом інформаційного менеджменту взагалі. Цей опорний конспект доцільно використовувати для закріплення вивченого матеріалу, для відновлення у пам’яті необхідних понять при вивченні наступних розділів курсу та інших дисциплін, які спираються на курс “Інформаційний менеджмент”. Опорний конспект доповнено практичними завданнями для більш ефективного опрацювання студентами навчального матеріалу в процесі самостійної роботи. Тестові питання до кожного з розділів курсу дають студенту змогу самоперевірки та контролю засвоєння знань.
Автори Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т. у своєму навчальному посібнику „Програмні оболонки і пакети”, що виданий К.: КНЕУ [13], доводять, що метою вивчення дисципліни є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок з методології побудови та використання програмних оболонок і пакетів, освоєння розвинутих і перспективних засобів їх конструювання для менеджерів.
Завжди перед керуючим органом постають завдання отримання інформації, її переробки, а також генерування й передачі нової похідної інформації у вигляді керуючих впливів. Такі впливи здійснюються в оперативному й стратегічному аспектах і ґрунтуються на раніше отриманих даних, від правдивості й повноти яких багато в чому залежить успішне рішення багатьох завдань управління. Прийняття будь-якого рішення в управлінні вимагає оперативної обробки значних масивів інформації; компетентність керівника вже залежить не стільки від досвіду, отриманого в минулому, скільки від володіння достатньою кількістю актуальної для даної ситуації інформації та вміння зробити корисні висновки. Розв’язанням цієї проблеми займається відповідний розділ інформаційного менеджменту, а саме: інформаційні технології менеджменту. Розгляду саме цього розділу і присвячена дана курсова робота.
Розділ 1. Поняття інформаційної
технології управління. Нова інформаційна технологія
1.1 Визначення інформаційної
технології управління
Інформаційна технологія є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства.
Вона пройшла кілька еволюційних етапів, зміна яких, головним чином, визначалась:
· розвитком науково-технічного прогресу,
· появою нових технічних засобів переробки інформації.
В сучасному суспільстві основним технічним засобом технології переробки інформації є персональний комп’ютер, який суттєво вплинув як на концепцію побудови і використання технологічних процесів, так і на якість результатної (вихідної) інформації. Впровадження персонального комп’ютера в інформаційну сферу і застосування телекомунікаційних засобів зв’язку визначили новий етап розвитку інформаційної технології і, як наслідок,- зміну її назви за рахунок приєднання одного з синонімів: "нова", "комп’ютерна" або "сучасна".
Визначення "нова" підкреслює новаторський, а не еволюційний характер цієї технології. Її впровадження є новаторським актом в тому розумінні, що вона суттєво змінює зміст різних видів діяльності в організаціях. В поняття нової інформаційної технології включені також комунікаційні технології, які забезпечують передачу інформації різними засобами..
В табл. 1.1 наведені основні характерні ознаки нової інформаційної технології.
Таблиця 1.1. Основні характерні ознаки нової інформаційної технології
| Методологія | Основні ознаки
|
Результат |
| Використання нових засобів оброблення інформації | Інтеграція в технологію управління | Нова технологія комунікацій |
| Цілісні технологічні системи
|
Інтеграція функцій спеціалістів і менеджерів
|
Нова технологія оброблення інформації
|
| Цілеспрямовані створення, передача, зберігання і відображення інформації. | Врахування закономірностей соціального середовища | Нова технологія прийняття управлінських рішень |
Нова інформаційна технологія –це інформаційна технологія з "дружнім" інтерфейсом роботи користувача, що використовує персональні комп’ютери та телекомунікаційні засоби.
Прикметник "комп’ютерна" підкреслює лише те, що основним технічним засобом її реалізації є комп’ютер.
Три основних принципи (комп’ютерної) інформаційної технології
Можна коротко вказати наступні принципи комп’ютерної технології:
1. інтерактивний ( діалоговий) режим роботи з комп’ютером;
2. інтегрованість (взаємозв’язок) з іншими інструментарієм і продуктами;
3. гнучкість процесу як зміни даних, так і постановок задач.
Очевидно, більш точним слід вважати термін нова, а не комп’ютерна інформаційна технологія, бо він відтворює в її структурі не тільки технології, побудовані на використанні комп’ютерів, але і технології, побудовані на інших технічних засобах, особливо на засобах, забезпечуючих телекомунікацію.
Іструментарій інформаційної технології
Реалізація технологічного процесу матеріального виробництва здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів, до яких відносяться: обладнання, станки, інструменти, і т.п.
Аналогічно і для інформаційної технології такими технічними засобами виробництва інформації буде апаратне, програмне і математичне забезпечення. За їхньою допомогою виконується переработка початкової інформації в інформацію нової якості. Виділимо окремо з вказаних засобів програмні продукти і назвемо їх інструментарієм, або більш конкретно - програмним інструментарієм інформаційної технології. Визначимо це поняття.
Інструментарій інформаційної технології це - один або кілька взаємопов’язаних програмних продуктів для певного типу комп’ютера, технологія роботи в якому дозволяє досягти поставленої користувачем мети.
В якості інструментарію можна використовувати наступні поширені види програмних продуктів для персонального комп’ютера:
· текстовий процесор ( редактор),
· настільні видавничі системи,
· електронні таблиці,
· системи управління базами даних,
· електронні записні книжки,
· електронні календарі,
· інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, з бухгалтерського обліку, для маркетингу і ін.),
· експертні системи.
1.2
Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
Інформаційна технологія тісно зв’язана з інформаційними системами, які є для інформаційної технології основним середовищем. На перший погляд може здатись, що введенні визначення інформаційної технології і системи схожі. Але це не так. Інформаційна технологія є процесом, складеним із чітко регламентованих правил виконання операцій різного ступеня складності над даними, що зберігаються в комп’ютерах. Основна ціль інформаційної технології - в результаті цілеспрямованих дій по переробці початкової інформації з метою одержати необхідну для користувача інформацію.
Інформаційна система є середовищем, елементами якого є:
· комп’ютери,
· комп’ютерні мережі,
· програмні продукти,
· бази даних,
· люди,
· різного роду технічні і програмні засоби зв’язку і т.п.
Основна ціль інформаційної системи - організація зберігання і передачі інформації. Інформаційна система являє собою людино-комп’ютерну систему оброблення інформації. Реалізація функцій інформаційної системи неможлива без знання орієнтованої на неї інформаційної технології. Інформаційна технологія може існувати і поза сферою інформаційної системи. Наприклад:
· Інформаційна технологія роботи в середовищі текстового процесора Word 6.0, який не є інформаційною системою.
· Інформаційна технологія мультимедіа, де за допомогою телекомунікаційного зв’язку здійснюється передача і оброблення на комп’ютері зображення і звуку.
Лише в умілому використанні двох інформаційних технологій - управлінської і комп’ютерної - гарантія успішної роботи інформаційної системи.
Таким чином, інформаційна технологія управління це - сукупність чітко визначених цілеспрямованих дій персоналу по переробці інформації на комп’ютері. Інформаційна система – людино-комп’ютерна система для підтримки прийняття рішень і виробництва інформаційних продуктів, що використовує комп’ютерну інформаційну технологію. Інформаційна технологія управління орієнтована на роботу в середовищі інформаційної системи управління.
Інформаційні системи управління ідеально підходять для задоволення схожих інформаційних потреб працівників різних функціональних підсистем (підрозділів) або рівнів управління фірмою. Інформація, що поставляється ними, містить відомості про минуле підприємства чи фірми, про діяльність фірми чи підприємства у теперішньому часі і вірогідному: майбутньому часі функціонування фірми чи підприємства. Для ухвалення рішень на рівні управлінського контролю інформація повинна бути представлена в агрегованому вигляді так, щоб визначались тенденції зміни даних, причини відхилень і можливі рішення. На вказаному етапі розв'язуються наступні задачі обробки даних з використанням інформаційної технології управління:
1. оцінка планованого стану об'єкту управління;
2. оцінка відхилень від планованого стану;
3. виявлення причин відхилень;
4. аналіз можливих рішень і дій.
Із переліку задач можна побачити, що інформаційна технологія управління направлена на створення різних видів звітів.
Основні види звітів, що розроблюються з використанням інформаційної технології управління - регулярні та спеціальні звіти:
· Регулярні звіти створюються відповідно до встановленого графіка, що визначає час їх створіння, наприклад місячний аналіз продаж компанії.
· Спеціальні звіти створюються по запитах управлінців або коли сталося щось незаплановане.
І регулярні звіти, і спеціальні види звітів можуть мати різні форми, рис. 1.1. Вкажемо основні форми звітів, саме:
a). підсумкові,
b). порівняльні,
c). надзвичайні.
· У підсумкових звітах, дані з'єднані в окремі групи, відсортовані і представлені у вигляді проміжних і загальних підсумків за окремими полями
· Порівняльні звіти містять дані, отримані з різних джерел або класифіковані за різними ознаками і використовуються з метою порівняння.
· Надзвичайні звіти містять дані виняткового ( надзвичайного) характеру.
Використання звітів для підтримки управлінських рішень є особливо ефективним при реалізації так званого управління за відхиленням.
Рис. 1.1. Входи та виходи інформаційної системи управління
Управління за відхиленнями припускає, що головним змістом одержуваних менеджером даних повинні бути відхилення стану господарської діяльності фірми від деяких встановлених стандартів (наприклад, від її запланованого стану). При використанні на фірмі принципів управління по відхиленням до звітів висуваються наступні вимоги:
1. звіт повинен створюватися тільки тоді, коли відхилення відбулося;
2. відомості в звіті повинні бути відсортовані за значеннями критичного для даного відхилення показника;
3. всі відхилення бажано показати разом, щоб менеджер міг проаналізувати існуючий між ними зв'язок;
4. в звіті необхідно показати кількісне відхилення від норми.
Вхідна інформація надходить з систем операційного рівня, див Рис. 1.1. Вихідна інформація формується у вигляді управлінських звітів. Вказані звіти повинні бути розроблені в зручному для ухвалення рішення вигляді.
За допомогою відповідного програмного забезпечення вміст бази даних використовується для розробки вихідних документів, які набувають вигляду періодичних і спеціальних звітів, що надходять до фахівців, які приймають участь в ухваленні рішень. Періодичні документи будуються на основі операційної інформації, відповідним чином підготовленої і яка знімає невизначеність, щодо розглядуваного питання осіб,що приймають рішення , відносно фактичного чи бажаного стану справ за відповідний період часу. Як правило періодичні документи формуються як вибірки до бази даних за ключем типу Дата/Время. Використовуючи вбудовані функції можна за полями типу Дата/Время одержувати ключі відбору даних за різні періоди часу, наприклад, дні, декади, місяць, чи кілька місяців, квартал, рік чи кілька кварталів чи місяців відповідно до періодичності звітів, регламентованою фірмою чи підприємством.
База даних, що використовується для отримання вказаної інформації, повинна складатися з двох елементів:
1) даних, накопичуваних на основі операцій, що проводяться фірмою - оперативні дані;
2) планів, стандартів, бюджетів і інших нормативних документів, що визначають планований стан об'єкту управління. Ця інформація є довідковою і складає основу інформаційного забезпечення інформаційної системи управління. Об’єктами управління в інформаційній системі управління можуть виступати як окремі підрозділи фірми чи підприємства, так фірма чи підприємство в цілому.
Розділ 2.
Складові інформаційної технології управління й рівні переробки інформації
2.1
Складові інформаційної технології
Такі технологічні поняття, як норма, норматив, технологічний процес, технологічна операція і т.п., можуть застосовуватись і в інформаційній технології. Перш ніж розбирати ці поняття в технології, в тому числі і в інформаційній, завжди слід починати з визначення цілі.
Потім потрібно:
· провести структурування усіх можливих дій, які приводять до цілі,
· вибрати програмний інструментарій.
Оброблення інформації є складним процесом. На рис.2.1 технологічний процес переробки інформації представлено у вигляді ієрархічної структури за рівнями:
Рис. 2.1. Представлення інформаційної технології у вигляді ієрархічної структури
2.2 Рівні технологічних процесів переробки інформації
Можна виділити наступні рівні технологічного процесу переробки інформації:
· 1-й рівень – це рівень, де реалізуються порівняно тривалі технологічні процеси, які складаються з операцій і дій наступних рівнів. Поняття етапу інформаційної технології розглянемо на прикладі.
Наприклад, як слід розуміти етап інформаційної технології? Так, технологія створення шаблона форми документа в середовищі текстового процесора Word ХХ. складається з наступних етапів:
Етап 1 - створення постійної частини форми у вигляді текстів і таблиць;
етап 2 - створення постійної частини форми у вигляді кадру, де розміщують рисунок;
етап 3 - створення змінної частини форми;
етап 4 – захист і збереження форми.
· 2-й рівень інформаційної технології – це рівень операції , в результаті виконання яких буде створено конкретний об’єкт в вибраному на 1-му рівні програмному середовищі. Поняття операції інформаційної технології теж розглянемо на прикладі.
Наприклад: як слід розуміти операцію інформаційної технології?
Розглянемо етап 2 технології створення постійної частини форми документа у вигляді кадру в середовищі текстового процесора Word ХХ.0. Він складається з наступних операцій:
- операція I - створення кадру;
- операція 2 - налагодження кадру;
- операція 3 - впровадження в кадр рисунка.
· 3-й рівень інформаційної технології – це рівень дії. Його розглядають - як сукупність стандартних для кожного програмного середовища прийомів роботи, які приводять до виконання поставленої у відповідній операції цілі. Кожна дія змінює вигляд екрана. Для більш чіткого уявлення про поняття дії в інформаційній технології, звернемось до прикладу.
Наприклад: як слід розуміти дію інформаційної технології?.
Розглянемо операцію 3 - впровадження в кадр рисунка в середовищі текстового процесора Word ХХ.0. Вказана операція складається з наступних дій:
Ñ дія 1 - встановлення курсору в кадрі;
Ñ дія 2 - виконання команди Вставка, Рисунок;
Ñ дія 3 - встановлення значень параметрів в діалоговому вікні
· Нарешті, 4-й рівень інформаційної технології –це рівень елементарних операцій по управлінню мишкою і клавіатурою. Звернемося до прикладу елементарної операції інформаційної технології.
Наприклад: як слід розуміти елементарну операцію інформаційної технології?
Це може бути введення команди, натискання правої кнопки миші, вибір пункту меню і т.п.
Тут необхідно розуміти, що освоєння інформаційної технології і подальше її використання повинні зводитись до того, що:
· Спочатку потрібно оволодіти набором елементарних операцій, кількість яких обмежена..
· З цього обмеженого числа операцій в різних комбінаціях складається дія,
· З дій, також в різних комбінаціях, складаються операції,
· Останні визначають той або інший технологічний етап.
· Сукупність технологічних етапів утворює технологічний процес (технологію).
Технологічний процес необов’язково повинен складатись з усіх рівнів, вказаних на рис. 2.1, він може починатись з будь-якого рівня і не включати, наприклад, етапи або операції , а складатись тільки з дій. Для реалізації етапів технологічного процесу можуть використовуватись різні програмні середовища.
Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати наступним вимогам:
1. забезпечувати високий ступінь поділу усього процесу оброблення інформації на етапи ( фази), операції , дії;
2. включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої мети;
3. мати регулярний характер.
Етапи, дії, операції технологічного процесу можуть бути стандартизовані і уніфіковані, що дозволяє більш ефективно здійснювати цілеспрямоване управління інформаційними процесами.
Розділ 3. Поняття інформаційних
технологій для управління офісом й прийняття рішень
3.1 Інформаційні
технології автоматизації офісу
Характеристика і призначення
Історично автоматизація почалася на виробництві і потім розповсюдилася на офіс. Спочатку автоматизація офісу мала на меті лише автоматизацію рутинної секретарської роботи. З розвитком засобів комунікацій, автоматизація офісних технологій зацікавила фахівців і управлінців. Вони побачили можливість підвищити продуктивність своєї праці шляхом впровадження автоматизації офісних технологій..
Автоматизація офісу покликана не замінити існуючу традиційну систему комунікації персоналу (з її нарадами, телефонними дзвінками і наказами), а лише доповнити її. Використовуючись спільно, обидві ці системи дозволяють:
1. забезпечити раціональну автоматизацію управлінської праці;
2. надати якнайкраще забезпечення управлінців інформацією.
Офісні автоматизовані технології використовуються управлінцями, фахівцями, секретарями і конторськими службовцями. Причини привабливості автоматизованого офісу для менеджерів усіх рівнів управління можна назвати наступні:
1. Автоматизований офіс привабливий у фірмі тому що підтримує внутрішньофірмовий зв'язок персоналу;
2. Автоматизований офіс привабливий у фірмі том, що надає персоналу управлінців нові засоби комунікації із зовнішнім оточенням.
Інформаційна технологія автоматизованого офісу включає організацію і підтримку комунікаційних процесів як усередині організації, так і із зовнішнім середовищем на базі комп'ютерних мереж і інших сучасних засобів передачі і роботи з інформацією.
Рис 3.1. Основні компоненти інформаційної системи автоматизації офісу
Офісні автоматизовані технології привабливі для групового вирішення проблем. Офісні автоматизовані технології дозволяють підвищити продуктивність праці секретарів і конторських працівників і дають їм можливість виконувати зростаючий об'єм робіт. Проте ця перевага є другорядною в порівнянні з можливістю використання автоматизації офісу як інструмент для вирішення фахових проблем. Перш за все, тому, що поліпшення ефективності рішень, що приймаються менеджерами, можуть забезпечити економічне зростання фірми. В даний час відомі декілька десятків програмних комп’ютерних продуктів і некомп'ютерних технічних засобів, що забезпечують технологію автоматизації офісу, див Рис. 3.1.
Можна назвати наступні найбільш поширені програмні продукти для комп’ютеризації офісу: текстовий процесор, табличний процесор, електронна пошта, електронний календар, аудіопошта, комп'ютерні конференції і телеконференції, відеотекст, зберігання зображень, спеціалізовані програми управлінської діяльності: ведення документів, контролю за виконанням наказів і т.д.
В інформаційній технології автоматизації офісу широко використовуються і некомп'ютерні засоби: аудіо - і відео конференції, зв'язок факсиміле, ксерокс і інші засоби оргтехніки.
Основні компоненти
· База даних. Обов'язковим компонентом будь-якої технології є база даних. В автоматизованому офісі база даних концентрує в собі дані про виробничу систему фірми. Інформація в базу даних може також надходити із зовнішнього оточення фірми. Фахівці повинні володіти основними технологічними операціями по роботі в середовищі баз даних. Наприклад: В базі даних фіксуються відомості про щоденні продажі, які подають торгові агенти фірми, а також відомості про щотижневі поставки сировини.
Можуть щодня по електронній пошті надходити з біржі зведення про курс валют або котировки цінних паперів, у тому числі і акцій цієї фірми. Ці дані щодня корегуються у відповідному масиві бази даних.
Інформація з бази даних надходить на вхід комп'ютерних додатків (програм), таких, як текстовий процесор, табличний процесор, електронна пошта, комп'ютерні конференції і ін. Будь-який комп'ютерний додаток автоматизованого офісу забезпечує працівникам зв'язок один з одним та із іншими фірмами. Отримана з бази даних, інформація може бути використана і в некомп'ютерних технічних засобах для передачі, тиражування, зберігання.
Дамо короткі характеристики основних комп’ютерних засобів автоматизації офісу. Різні види програмного забезпечення призначені для обробки різних видів інформації. Інформаційну технологію автоматизації офісу можна розглядати як сукупність чітко визначених дій персоналу по переробці інформації на комп’ютері.
Досягненню мети допомагає розподіл програмного забезпечення по функціональному призначенню, уніфікація елементарних операцій, стандартизація елементів (команд, кнопок…), типізація операцій, дій, етапів.
Найпершим кроком у технологічному ланцюжку вирішення конкретної задачі є правильний вибір необхідного програмного забезпечення, див. Табл.3.1.
Розподіл типових задач та видів програмного забезпечення до певної міри є умовним, але являється підґрунтям для вибору інструментарію вирішення задачі.
Таблиця 3.1 Типові задачі та види програмного забезпечення
| Типові задачі | Вид програмного забезпечення | Назва програмного продукту |
|
Підготовка текстів |
Текстові редактори
|
MS Word, Lexicon, AmiPro, Page Maker, Ventura Publisher, та інші. |
|
Створення рисунків |
Графічні редактори
|
Corel Draw, 3D Studio, Animator Pro, Adobe Illustrator, Free Hand, Adobe PhotoShop, та інші. |
| Фінансові розрахунки | Електронні таблиці
|
MS Excel, Lotus 1-2-3, Super Calc,Quattro Pro,VisiCalc, та інші. |
| Облік матеріальних цінностей, виконання робіт, робота по заявкам, облік кадрів, збір даних | Бази даних
|
MS Access, Clipper, FoxPro, dBase, Oracle, Paradox, Approash, FoxBase, SuperBase та інші. |
| Вирішення математичних задач |
Математичні системи |
Mathcad, Deriv Maple, MATLAB, Mathematica та інші. |
Обробка даних Проектування, розробка креслень |
Статистичні системи Системи автоматизованого проектування |
STATISTICA, Statggafics,STADIA, SPSS та інші. AutoCAD, CADdy, ArchiCAD та інші. |
|
Експертні поради |
Експертні системи
|
EMYCIN, JUDITH, INTERNIST, PROSPECTOR, MANAGEMENT ADVISOR, XCON, EXPERTAX та інші. |
| Переклади, перевірка орфографії, розпізнання образу | Системи штучного інтелекту | ПРОМРТ, МультиЛекс та інші. |
| Реклама, ілюстративні матеріали | Мультимедійні засоби презентації | PowerPoint, Lotus Freelance Grafics та інші. |
| Пошук інформації в Інтернет |
Браузери |
Internet Exploer, Nascape Navigator, Opera та інші. |
| Консультації з правових питань | Бази даних
|
Консультант Плюс, ГАРАНТ, Ваше право, Юсис, Кодекс, Референт, Эталон, АРБТ та інші. |
|
Автоматизація офісу |
Електронний календар, менеджер |
Outlook та інші. |
| Розрахунок заробітної платні | Бухгалтерські програми | 1C Бухгалтерия, Парус, БЭСТ та інші. |
|
Нестандартні задачі |
Мови програмування | Visual Basic, Delphi, Java, HTML, C++, Pascal та інші. |
| Шифрування повідомлень | Системи криптографій | ШИП, Верба, Криптон, Аккорд, ФПСУ, Застава, Игла-П, PGP та інші. |
Текстовий процесор. Цей вид прикладного програмного забезпечення призначений для створення і обробки текстових документів.
Комплексна технологія Word “Злиття” дозволяє швидко і ефективно використовувати дані із бази даних для підготовки документів, що мають одинаків зміст, але відрізняються конкретними даними.
Електронна пошта. Електронна пошта (E-mail), ґрунтується на використанні комп'ютерів в мережі і дає можливість користувачу одержувати, зберігати і надсилати повідомлення своїм партнерам у мережі.
Зазначимо, що зв'язок в електронній пошті- тільки однонаправлений. Це обмеження, на думку багатьох дослідників, не є дуже важливим. Для забезпечення двостороннього зв'язку доведеться багато разів надсилати і приймати повідомлення по електронній пошті або скористатися іншим способом комунікації.
Електронна пошта може надавати користувачеві різні можливості залежно від програмного забезпечення, що використовується. Наприклад, повідомлення можна надіслати одночасно усім членам певної групи користувачів. Щоб надіслане повідомлення стало доступним певній категорії користувачів електронної пошти, його варто розмістити на комп'ютерній дошці оголошень. При бажанні можна вказати, що це приватна кореспонденція. Ви також можете отримати підтвердження про отримання повідомлення адресатом.
Є дві можливості впровадження електронної пошти.
· Перша - купити власне технічне і програмне забезпечення і створити власну локальну мережу комп'ютерів, реалізовуючи функцію електронної пошти.
· Друга можливість пов'язана з придбанням послуги використання електронної пошти, яка надається спеціалізованими організаціями зв'язку за періодичну платню.
Аудіопошта. Це пошта для передачі повідомлень голосом. Вона нагадує електронну пошту, за винятком того, що замість набору повідомлення, ви передаєте його через телефон. Надіслані Вам повідомлення Ви одержуєте також по телефону Система включає спеціальний пристрій для перетворення аудіо сигналів в цифровий код і зворотно, а також підключається комп'ютер для зберігання аудіо повідомлень в цифровій формі. Аудіопошта також реалізується в мережі.
Пошта для передачі аудіоповідомлень може успішно використовуватися для групового вирішення проблем. Для цього відправник повідомлення повинен додатково вказати список осіб, для яких дане повідомлення призначено. Система періодично продзвонюватиме усіх вказаних співробітників для передачі їм повідомлення.
Головною перевагою аудіопошти (в порівнянні з електронною) є те, що вона більш проста. При її використовуванні не потрібно вводити дані з клавіатури.
Табличний процесор. Табличний процесор так само, як і текстовий процесор, є базою інформаційної культури співробітника офісу. Функції сучасних програмних середовищ табличних процесорів дозволяють виконувати численні операції над даними, представленими в табличній формі. Об'єднуючи ці операції по загальних ознаках, можна виділити найчисленніші і вживані групи технологічних операцій:
· введення даних - як з клавіатури, так і з баз даних (наприклад із таблиць, наприклад із таблиць Access;
· обробка даних (сортування, автоматичне формування підсумків, копіювання і перенесення даних, різні групи операцій по обчисленнях, агрегація даних і т.д.);
· надання результуючої інформації в роздрукованому вигляді, у вигляді файлів, що імпортуються, в інші системи, або безпосередньо в базу даних;
· зручне оформлення табличних форм представлення даних;
· багатопланове і якісне оформлення даних у вигляді діаграм і графіків;
· проведення інженерних, фінансових, статистичних розрахунків;
· проведення математичного моделювання і ряд інших допоміжних операцій.
Будь-яке сучасне середовище табличного процесора має засоби пересилання даних по мережі.
Електронний календар. Він надає ще одну можливість використовувати мережевий варіант комп'ютера для зберігання і маніпулювання робочим розкладом управлінців і інших працівників організації. Менеджер (або його секретар) встановлює дату і час зустрічі (чи іншого заходу), проглядає одержаний розклад, вносить зміни за допомогою клавіатури. Технічне і програмне забезпечення електронного календаря повністю відповідає аналогічним компонентам електронної пошти. Більш того, програмне забезпечення календаря часто є складовою частиною програмного забезпечення електронної пошти.
Система додатково дає можливість отримати доступ також і до календарів інших менеджерів. Вона може автоматично погоджувати час зустрічі з їх власними розкладами. Використання електронного календаря виявляється особливо ефективним для менеджерів вищих рівнів управління, робочі дні яких розписані надовго вперед.
Комп'ютерні конференції і телеконференції. Комп'ютерні конференції використовують комп'ютерні мережі для обміну інформацією між членами групи, що вирішують певну проблему. Кількість учасників комп'ютерної конференції може бути у багато разів більше, ніж аудіо - і відео конференцій.
В літературі часто можна зустріти термін телеконференція. Телеконференція включає три типи конференцій: аудіо, відео і комп'ютерну.
Відеотекст. Він заснований на використовуванні комп'ютера для отримання відображення текстових і графічних даних на екрані монітора. Для осіб, що ухвалюють рішення, є три можливості отримання інформації у формі відеотексту:
· створити файли відеотексту на своїх власних комп'ютерах;
· укласти договір із спеціалізованою компанією на отримання доступу до розробленим нею файлів відеотексту. Такі файли, спеціально призначені для продажу. Вони можуть або зберігатися на серверах компанії, що здійснює подібні послуги, або поставлятися клієнту на магнітних або оптичних дисках;
· укласти договори з іншими компаніями на отримання доступу до їхніх файлів відео тексту.
Обмін каталогами і цінниками ( прайс-листами) своєї продукції між компаніями у формі відеотексту набуває зараз все більшу популярність.
Що ж до компаній, що спеціалізуються на продажу відеотексту, то їх послуги починають конкурувати з такою друкарською продукцією, як газети і журнали. Так, в багатьох країнах зараз можна замовити газету або журнал у формі відеотексту, не говорячи вже про поточні зведення біржової інформації.
Зберігання зображень. В будь-якій фірмі необхідно тривалий час зберігати велику кількість документів. Їх число може бути таким великим, що зберігання навіть у формі файлів викликає серйозні проблеми. Тому виникла ідея зберігати не сам документ, а його образ (зображення), причому зберігати в цифровій формі.
Зберігання зображень (imaging) є перспективною офісною технологією і ґрунтується на використовуванні спеціального пристрою - оптичного розпізнавача образів, який дозволяє перетворювати зображення документа або фільму в цифровий вигляд для подальшого зберігання в зовнішній пам'яті комп'ютера. Збережене у цифровому форматі зображення може бути у будь-який момент виведене в його реальному вигляді на екран або принтер.
Для зберігання зображень використовуються оптичні диски, що мають величезні обсяги пам’яті. Так, на п'ятидюймовий оптичний диск можна записати близько 200 тис. сторінок.
Слід нагадати, що ідея зберігання зображень не нова і реалізовувалася раніше на основі мікрофільмів і мікрофіш. Створенню даної технології сприяла поява нового технічного рішення - оптичного диска в комбінації з цифровим записом зображення.
Аудіоконференції. Вони використовують аудіозв'язок для підтримки комунікацій між територіально віддаленими працівниками або підрозділами фірми. Найпростішим технічним засобом реалізації аудіоконференцій є телефонний зв'язок, оснащений додатковими пристроями, що дають можливість участі в розмові більш ніж двом особам. Створення аудіоконференцій не вимагає наявності комп'ютера, а лише припускає використання двостороннього аудіозв'язку між її учасниками.
Використання аудіоконференцій полегшує ухвалення рішень, воно дешеве і зручно. Ефективність аудіоконференцій підвищується при виконанні наступних умов:
· працівник, що організовує аудіоконференцію, повинен заздалегідь забезпечити можливість участі в ній всіх зацікавлених осіб;
· кількість учасників конференції не повинна бути дуже великою (звичайно не більше шести), щоб утримати дискусію в рамках обговорюваної проблеми;
· програма конференції повинна бути повідомлена її учасникам завчасно, наприклад, з використанням зв'язку факсиміле;
· перш ніж почати говорити, кожен учасник повинен представлятися;
· потрібно організувати запис конференції зберігання;
· запис конференції має бути роздрукований і відправлений всім її учасникам.
Відеоконференції. Вони призначені для тієї ж мети, що і аудіоконференції.Для організації відеоконференцій застосовується відеоапаратура. Їх проведення також не вимагає комп'ютера. В процесі відеоконференції її учасники, віддалені один від одного на значну відстань, вони можуть бачити на телевізійному екрані себе і інших учасників. Одночасно з телевізійним зображенням передається звуковий супровід.
Хоча відеоконференції дозволяють скоротити транспортні і командировочні витрати, більшість фірм застосовує їх не тільки з цієї причини. Ці фірми бачать в них можливість привернути до рішення проблем максимальну кількість менеджерів і інших працівників, територіально видалених від головного офісу.
Побудувати телеконференції можна по-різному. Найбільш популярні три конфігурації побудови відеоконференцій:
· односторонній видео- і аудіозв'язок. Тут видео- і аудіо сигнали йдуть тільки в одному напрямі, наприклад від керівника проекту до виконавців;
· односторонній видео- і двосторонній аудіозв'язок. Такий аудіозв'язок дає можливість учасникам конференції, що приймають відеозображення, обмінюватися аудіоінформацією з передаючим відеосигнал учасником;
· двосторонній видео- і аудіозв'язок. В цій найдорожчій конфігурації використовуються двосторонній видео - і аудіозв'язок між всіма учасниками конференції, які звичайно мають один і той же статус.
Зв'язок факсиміле. Цей зв'язок заснований на використовуванні факс-апарату, здатного читати документ на одному кінці комунікаційного каналу і відтворювати його зображення на іншому.
Зв'язок факсиміле вносить свій внесок в ухвалення рішень за рахунок швидкої і легкої розсилки документів учасникам групи, що вирішує певну проблему, незалежно від географічного положення кожного із учасників групи.
3.2 Інформаційні технології підтримки ухвалення рішень
Системи підтримки ухвалення рішень і, відповідна їм, інформаційна технологія з'явилися зусиллями в основному американських учених в кінці 70-х - початку 80-х рр.. Цьому сприяли:
1. широке розповсюдження персональних комп'ютерів та стандартних пакетів прикладних програм,
2. успіхи у створенні систем штучного інтелекту.
Головною особливістю інформаційної технології підтримки ухвалення рішень є якісно новий метод організації взаємодії людини і комп'ютера. Вироблення рішення, що є основною метою цієї технології, відбувається в результаті ітераційного процесу в якому беруть участь:
· система підтримки ухвалення рішень в ролі обчислювальної ланки і об'єкту управління;
· людина як управляюча ланка - вона задає вхідні дані і оцінює результат, отриманих на комп'ютері, обчислень.
Закінчення ітераційного процесу відбувається по рішенню людини. В цьому випадку можна говорити про здатність інформаційної системи спільно з користувачем створювати нову інформацію для ухвалення рішень, див. Рис. 3.1.
Рис. 3.1. Рішень в системах підтримки ухвалення рішень
Додатково ( до цієї особливості інформаційної технології підтримки ухвалення рішень можна вказати ) ще ряд характеристик:
1. орієнтація на рішення слабо структурованих ( неформалізованих) задач;
2. поєднання традиційних методів доступу і обробки комп'ютерних даних з можливостями математичних моделей і методами вирішення задач на основі математичних моделей;
3. спрямованість на непрофесійного користувача комп'ютера;
4. висока адаптивна можливість пристосовуватися до особливостей наявного технічного і програмного забезпечення, а також до вимог користувача.
Інформаційна технологія підтримки ухвалення рішень може використовуватися на будь-якому рівні управління.
Крім того, рішення, що приймаються на різних рівнях управління, часто повинні координуватися.
Тому важливою функцією як систем підтримки прийняття рішень, так і технологій є забезпечення координації дій осіб, що ухвалюють рішення, як на різних рівнях управління, так і на одному рівні.
Основні компоненти
Розглянемо структуру системи підтримки ухвалення рішень, а також функції її блоків, які визначають основні технологічні операції, див. Рис.3.2, що наведено нижче.
До складу системи підтримки ухвалення рішень входять такі головні компоненти:
· база даних,
· база моделей,
· програмна підсистема, яка складається з систем управління базою даних (СУБД), системи управління базою моделей ( СУБМ) і системи управління інтерфейсом між користувачем і комп'ютером.
База даних. База даних відіграє в інформаційній технології підтримки ухвалення рішень важливу роль. Дані із баз даних можуть використовуватися безпосередньо користувачем для розрахунків, що здійснюються за допомогою математичних моделей.
Розглянемо джерела даних і їх особливості.
1. Частина даних надходить у базу даних від інформаційної системи операційного рівня. Щоб ефективно використовувати вказані дані, останні повинні бути заздалегідь оброблені. Для цього є дві можливості:
a). використовувати для обробки даних операційного рівня фірми систему управління базою даних, що входить до складу системи підтримки ухвалення рішень;
b). здійснити обробку операційних даних фірми за межами системи підтримки ухвалення рішень, створивши для цього спеціальну базу даних.
Останній варіант більш бажаний для фірм, що проводять велику кількість комерційних операцій.
Оброблені дані про операції фірми утворюють файли, які для підвищення надійності і швидкості доступу зберігаються за межами системи підтримки ухвалення рішень.
2.Окрім даних про операції фірми, для функціонування системи підтримки ухвалення рішень потрібні і інші внутрішні дані, наприклад дані про рух персоналу, інженерні дані і т.п., які повинні бути своєчасно зібрані, введені і оброблені.
3.Важливе значення, особливо для підтримки ухвалення рішень на верхніх рівнях управління, мають дані із зовнішніх джерел.
В числі необхідних зовнішніх даних слід вказати дані про конкурентів, про національну і світову економіку. На відміну від внутрішніх даних зовнішні дані звичайно отримуються у тих організаціях, що спеціалізуються на зборі і підтримці потрібної інформації.
4.В даний час широко досліджується питання про включення в базу даних ще одного джерела даних - документів, що включають записи, листи, контракти, накази і т.п.
Якщо зміст цих документів буде записаний в пам'яті і потім оброблений за деякими ключовими характеристиками ( постачальниках, споживачах, датах, видах послуг і ін.), то система отримає нове могутнє джерело інформації.
Рис 3.2. Структура системи підтримки ухвалення рішень.
Система управління базою даних повинна володіти наступними можливостями:
· складання комбінацій даних, одержуваних з різних джерел, за допомогою використання процедур агрегації і фільтрації;
· швидке підключення або виключення того або іншого джерела даних;
· побудова логічної структури даних в термінах користувача;
· використання і маніпулювання неофіційними даними для експериментальної перевірки робочих альтернатив користувача;
· забезпечення повної логічної незалежності цієї бази даних від інших операційних баз даних, що функціонують в межах фірми.
База моделей. Метою створення моделей є опис і оптимізація деякого об'єкту або процесу.
Використання моделей забезпечує проведення аналізу в системах підтримки ухвалення рішень. Моделі, базуючись на математичній інтерпретації проблеми, за допомогою певних алгоритмів сприяють знаходженню інформації, корисної для ухвалення правильних рішень. Наприклад, модель лінійного програмування дає можливість визначити найвигіднішу виробничу програму випуску декількох видів продукції при заданих обмеженнях на ресурси. Використання моделей у складі інформаційних систем почалося із застосування статистичних методів і методів фінансового аналізу, які реалізовувалися командами звичайних алгоритмічних мов. Пізніше були створені спеціальні мови, що дозволяють моделювати ситуації типу "що буде, якщо ?" або "як зробити, щоб?". Такі мови, створені спеціально для побудови моделей, дають можливість побудови моделей певного типу, що забезпечують знаходження рішення при гнучкій зміні незалежних змінних.
Існує безліч типів моделей і способів їх класифікації, наприклад по меті використання, області можливих додатків, способу оцінки змінних і т.п.
Коротко охарактеризуємо деякі класи моделей.
За метою використання моделі підрозділяються на:
· оптимізаційні, пов'язані із знаходженням точок мінімуму або максимуму деяких показників ( наприклад, керівники часто хочуть знати, які їх дії ведуть до максимізації прибутку або мінімізації витрат),
· описові, що описують поведінку деякої системи і не призначені для мети управління ( оптимізації).
За способом оцінки моделі класифікуються як: - детерміністичні, використовуючи оцінку змінних одним числом при конкретних значеннях початкових даних; - стохастичні, якщо початкові дані задані ймовірнісними характеристиками .
Моделі-детерміністи більш популярні, ніж стохастичні, тому що вони менш дорогі, їх легше будувати і використовувати. До того ж часто з їх допомогою надходить цілком достатня інформація для ухвалення рішення.
По області можливих додатків моделі розділяються на: - спеціалізовані, призначені для використання тільки однією системою, - універсальні - для використання кількома системами.
Зазначимо, що спеціалізовані моделі більш дорогі. Вони звичайно застосовуються для опису унікальних систем і володіють більшою точністю.
Структура бази моделей. В системах підтримки ухвалення рішення база моделей складається із:
· стратегічних,
· тактичних
· оперативних моделей,
· сукупності модельних блоків, модулів і процедур, що використовуються як елементи для побудови різноманітних математичних моделей.
Стратегічні моделі використовуються на вищих рівнях управління для:
· встановлення мети організації,
· визначення об'ємів ресурсів, необхідних для досягнення поставленої мети,
· для визначення політики придбання і використання необхідних ресурсів.
Стратегічні моделі можуть бути також корисні при виборі варіантів розміщення підприємств, прогнозуванні політики конкурентів і т.п. Для стратегічних моделей характерна значна широта обхвату, безліч змінних, представлення даних в стислій агрегованій формі. Часто зазначені дані базуються на зовнішніх джерелах і можуть мати суб'єктивний характер.
Горизонт планування в стратегічних моделях, як правило, вимірюється роками. Ці моделі звичайно-детерміністи, описові, спеціалізовані для використання на одній певній фірмі.
Тактичні моделі застосовуються керівниками середнього рівня для розподілу і контролю використання наявних ресурсів.
Серед можливих сфер використання тактичних моделей слід вказати:
· фінансове планування,
· планування вимог до працівників,
· планування збільшення продажі,
· побудова схем компоновки підприємств.
Тактичні моделі застосовують, як правило, лише до окремих частин фірми (наприклад, до системи виробництва і збуту) і можуть також включати агреговані показники. Часовий горизонт, охоплюваний тактичними моделями, складає від одного місяця до двох років. Тут також можуть бути потрібними дані із зовнішніх джерел, але основну увагу при реалізації вказаних моделей потрібно надавати внутрішнім даним фірми. Як правило, тактичні моделі реалізуються як детерміністи, оптимізаційні і універсальні.
Оперативні моделі використовуються на рівнях управління для підтримки ухвалення оперативних рішень з горизонтом, що виміряється днями і тижнями. Можливі застосування цих моделей включають ведення дебіторських рахунків і кредитних розрахунків, календарне виробниче планування, управління запасами і т.д. Оперативні моделі звичайно використовують для розрахунків внутрішньо фірмові дані. Ці моделі, як правило, детерміністи, описові, інколи оптимізаційні, і універсальні ( тобто можуть бути використаний в різних організаціях).
Математичні моделі складаються з сукупності модельних блоків, модулів і процедур, що реалізовують математичні методи. Сюди можуть входити процедури лінійного програмування, статистичного аналізу, випадкових рядів, регресійного аналізу і т.п. від найпростіших процедур до складних пакетів прикладних програм (ППП). Модельні блоки, модулі і процедури можуть використовуватися як поодинці, так і комплексно для побудови і моделей підтримки.
Система управління базою моделей повинна володіти наступними можливостями: - створювати нові моделі або змінювати існуючі, - підтримувати і обновляти параметри моделей, - маніпулювати моделями.
Система управління інтерфейсом. Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато в чому залежать від характеристик інтерфейсу системи підтримки ухвалення рішень. Інтерфейс визначають: - мова користувача; - мова повідомлень комп'ютера, - організуючий діалог на екрані дисплея; - знання користувача. Мова користувача - це ті дії, які користувач проводить відносно системи шляхом використання можливостей клавіатури; електронних олівців, пишучих на екрані; джойстика; "миші"; команд, що подаються голосом, і т.п. Найпростішою формою мови користувача є створення форм вхідних і вихідних документів. Отримавши вхідну форму ( документ), користувач заповнює його необхідними даними і вводить в комп'ютер. Система підтримки ухвалення рішень проводить необхідний аналіз і видає результати у вигляді вихідного документу встановленої форми.
Зазначимо, що (за останній час) значно зросла популярність візуального інтерфейсу – він також буде мати розвиток у подальшому. У вказаному випадку за допомогою маніпулятора типу "миша" користувач вибирає представлені йому на екрані у формі картинок об'єкти і команди, реалізовуючи таким чином свої дії.
Управління комп'ютером за допомогою людського голосу - найпростіша і тому найбажаніша форма мови користувача. Вона ще недостатньо розроблена і тому малопопулярна. Існуючі розробки вимагають від користувача серйозних обмежень: певного набору слів і виразів; спеціальної надбудови, особливості голосу користувача, що враховує; управління у вигляді дискретних команд, а не у вигляді звичайної гладкої мови. Технологія цього підходу інтенсивно удосконалюється, і в найближчому майбутньому можна чекати появи систем підтримки ухвалення рішень, що використовують мовне введення інформації.
Мова повідомлень – це: - те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка, колір), - дані, отримані на принтері, - звукові вихідні сигнали і т.п. Важливим показником ефективності інтерфейсу, що використовується, є вибрана форма діалогу між користувачем і системою.
В даний час найбільш поширені наступні форми діалогу: - режим запитів, - командний режим, - режим меню, - режим заповнення пропусків у виразах, запропонованих комп'ютером.
Кожна форма ,залежно від типу задачі, особливостей користувача і схвалюваного рішення, може мати свої переваги і недоліки. Довгий час єдиною реалізацією мови повідомлень був віддрукований або виведений на екран дисплея звіт або повідомлення. У наш час з'явилася нова можливість представлення вихідних даних - машинна графіка. Вона дає можливість створювати на екрані і папері кольорові графічні зображення в тривимірному вигляді. Використання машинної графіки, значно підвищує наочність і інтерпретацію вихідних даних, стає все більш популярним в інформаційній технології підтримки ухвалення рішень. За останні декілька років намітився новий напрям, що розвиває машинну графіку, - мультиплікація, це також й технології майбутнього. Мультиплікація виявляється особливо ефективною для інтерпретації вихідних даних систем підтримки ухвалення рішень, пов'язаних з моделюванням фізичних систем і об'єктів. Наприклад: система підтримки ухвалення рішень, що призначена для обслуговування клієнтів в банку, за допомогою мультиплікаційних моделей може реально проглянути різні варіанти організації обслуговування залежно від потоку відвідувачів, допустимої довжини черги, кількості пунктів обслуговування і т.п. В найближчі роки слід чекати використання як мови повідомлень людського голосу. Зараз ця форма застосовується в системі підтримки ухвалення рішень сфери фінансів. У вказаній системі в процесі генерації надзвичайних звітів голосом пояснюються причини винятковості тієї або іншої позиції.
Знання користувача - це те, що користувач повинен знати, працюючи з системою. До них відносяться не тільки план дій, що знаходиться в голові у користувача, але і підручники, інструкції, довідкові дані, що видаються комп'ютером. Вдосконалення інтерфейсу ІС і системи підтримки ухвалення рішень визначається успіхами в розвитку кожного з трьох вказаних компонентів.
Інтерфейс повинен володіти наступними можливостями:
· маніпулювати різними формами діалогу, змінюючи їх в процесі ухвалення рішення за вибором користувача;
· передавати дані системі різними способами;
· одержувати дані від різних пристроїв системи в різному форматі;
· гнучко підтримувати знання користувача (надавати допомогу за запитом, підказувати).
Висновок
З кожним днем в оточуючому нас світі збільшується кількість інформації стосовно найрізноманітніших сфер нашого життя. Тобто розширюється інформаційна сфера. А оскільки жодна з організацій, підприємств, фірм не являється інформаційне ізольованою, то дуже важливим питанням є питання отримання якісної та корисної інформації й інформаційних технологій, які б забезпечували оптимальність процесу управління. Концепція інформатизації управління пов’язана з тим, що водночас із традиційними важелями управління з’являється ще один – управління бізнесом за допомогою інформаційних технологій.
В даній курсовій роботі саме було розглянуте інформаційні технології в управлінні, як складові того, що з самого спочатку інформаційний менеджмент сприймався як менеджмент створення систем, пов’язаних із розробкою, рекламою, торгівлею та експлуатацією комп’ютерних систем, які обслуговують різноманітні інформаційні потреби сучасних промислових підприємств. В роботі доведено, що у сучасних умовах світового соціально-економічного розвитку, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення процесу управління, яке полягає у зборі й переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. В роботі також зроблено опис й аналіз інформаційних технології й програм інформаційного менеджменту в управлінні роботою менеджерів, запропоновано опис обробки інформації за допомогою інформаційних технологій, також розглянуті всесвітні тенденції з погляду інформаційних технологій управління. Звичайно, інформаційна система чи технологія менеджменту пов’язана із зовнішнім світом (Інтернет, електронна пошта, форуми, конференції, відеотекст, корпоративні мережі, тощо). Таким чином, інформаційні технології відіграють дуже важливу роль у діяльності кожної організації оскільки фактично являється потужною та ефективною інформаційною підтримкою. А це забезпечує їх існування у сучасних економічних умовах, які вимагають досить швидкого планування та прийняття рішень.
Література
1. Петров В.Н. Информационные системы. С-Пб.: Питер, 2002. – 686 с.
2. Статья Ларина М.В.,доктора исторических наук, професора "Применение методологии информационного менеджмента в документационном обеспечении управления" .Опубликовано: Всероссийская конференция "Автоматизация делопроизводства и электронный документооборот в органах власти"
3. Костров, А.В. Основы информационного менеджмента: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001.
4. Костров, А.В. Введение в информационный менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996.
5. Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник. - Львів: НУ "Львівська політехніка", 2004.
6. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / Голосов О.В и др. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 240 с.
7. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.
8. Устинова Г.М. Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Изд-во DiaSoft-UP, СПб, 2000. -368 с. Глава 2.
9. За матеріалами "Information Management Trends in Data Management and Architecture", http://www.accenture.com/Global/Research_and_Insights/ Скорочений переклад: Ярослав Федорак, 2007.
10. За матеріалами "Information Management Trends in Data Management and Architecture", http://www.accenture.com/Global/Research_and_Insights/ Скорочений переклад: Ярослав Федорак, 2008.
11. Википедия. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82
12. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. Інформаційний менеджмент, опорний конспект лекцій, Київ: Слово КНУКіМ, 2002
13. Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т. Програмні оболонки і пакети: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 212 с.
14. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник – к.: КНЕУ, 2001. – 228с.
15. Гуменюк Н.Д. і ін. Економічні методи керування і прискорення розвитку виробництва.-Київ Техніка, 1999. -192с.
16. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. Навчальний посібник. Видання 2-ге, перераб. і доп.Київ, КНЕУ, 2001.-239 с.
17. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. К.: А.С.К., 2002. – 759 с.
18. Іваненко С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. К.: Знання-Прес, 2003. – 349 с.
19. Бутинець Ф.Ф., Іваненко С.В., Давидюк Т.В., Шахрайчук Т.В. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Житомир: ПП „Рута”, 2002. – 544 с.
20. Гурков И. Стратегии выживания промышленных предприятий в новых усовиях//Вопросы экономики 1995-№6 19-21