Вступ
Ефективність науки – це складний комплекс різноманітних оцінок результатів наукової роботи. В залежності від впливу результатів наукової роботи на розвиток суспільства існують такі види ефективності наук, як:
– інтелектуальна ефективність;
– соціально-культурна ефективність;
– економічна ефективність науки.
Під час проведення науково-дослідної роботи використовувався сітьовий метод планування. Сутність цієї системи у тому, що при плануванні та проведенні складних робіт використовуються сітьові моделі.
Сітьова модель – це інструмент, завдяки якому ведуться планування та оптимізація, контроль та керівництво комплексів робіт. Сітьова модель дозволяє розраховувати оптимальний план виконання комплексу робіт і сконцентрувати вплив керівників на виконання найбільш важливих і складних серед них.
1. Побудова сітьової моделі
Таблиця 1 – вихідні параметри сітьового графіку, враховуючи практику
| № роботи | № попередньої роботи | Зміст роботи | Тривалість, днів |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | – | Аналітичний огляд | 6 |
| 2 | 1 | Використовування домішок | 7 |
| 3 | 2 | Різниця між домішками | 7 |
| 4 | 3 | Методи визначення фріт | 7 |
| 5 | 4 | Основні фізико-хімічні властивості | 3 |
| 6 | 5 | Методика визначення інтервалу плавкості | 1 |
| 7 | 6 | Методика визначення змочувальної здібності | 1 |
| 8 | 7 | Методика визначення міцності сцеплення | 1 |
| 9 | 8 | Методика визначення хімічної стійкості | 1 |
| 10 | 9 | Методика визначення газовиділення | 1 |
| 11 | 5 | Вибір складу ґрунту | 6 |
| 12 | 11 | Експериментальна частина | 9 |
| 13 | 12 | Вибір складу покривної емалі | 4 |
| 14 | 12 | Визначення інтервалу плавкості | 4 |
| 15 | 14 | Визначення змочувальної здібності | 4 |
| 16 | 15 | Визначення міцності сцеплення | 4 |
| 17 | 16 | Визначення хімічної стійкості | 4 |
| 18 | 17 | Визначення газовиділення | 3 |
| 19 | 13 | Розробка складу ґрунту | 2 |
| 20 | 19 | Дослідження КМЦ | 3 |
| 21 | 20 | Дослідження ПФН | 3 |
| 22 | 21 | Дослідження ПВС | 3 |
| 23 | 22 | Дослідження рідкого скла | 3 |
| 24 | 19 | Дослідження міцності слоїв | 3 |
| 25 | 24 | Оптимізація ПФН та ПВС | 2 |
| 26 | 25 | Оптимізація КМЦ та рідкого скла | 2 |
| 27 | 26 | Оптимізація складу добавки | 2 |
| 28 | 24 | Визначення формування 2l/1F | 4 |
| 29 | 28 | Вивчення впливу добавки | 5 |
| 31 | 30 | Дія температури на якість покриття | 1 |
| 32 | 10, 18, 23, 27, 31 | Визначення фізико-хімічних властивостей | 1 |
| 33 | 32 | Підведення підсумків дослідження | 1 |
| 34 | 33 | Побудова плакатів | 7 |
| 35 | 34 | Розрахунок розділу „Охорона праці” | 5 |
| 36 | 35 | Розрахунок економічної ефективності | 7 |
| 37 | 36 | Розрахунок розділу „Цивільна оборона” | 2 |
| 38 | 35, 36, 37 | Захист дипломної роботи | 1 |
Критичний шлях Проходить крізь 0, 1, 2, 3, 4, 5, 11, 12, 13, 19, 24, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38 і складає 89 днів.
Розрахувати параметри сітьового графіку можна за такими формулами:
– ранній початок j‑ї роботи:
де i – індекс попередньої роботи;
j – індекс наступної роботи;
– ранній початок попередньої роботи;
di – тривалість попередньої роботи;
– раннє закінчення роботи:
де dj – тривалістьj‑й роботи;
– пізній початок j‑й роботи :
де Ткр – тривалість критичного шляху;
– раннє закінчення j‑й роботи у зворотньому порядку, тобто рахуючи з кінця;
– пізнє закінчення j‑й роботи :
;
– повний резерв часу сітьового графіку:
;
– вільний резерв часу сітьового графіку:
.
Таблиця 2 – Вихідні характеристики сітьового графіку
| № роботи | Повний резерв часу | Вільний резерв часу | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 0–1 | 0 | 6 | 0 | 6 | 0 | 0 |
| 1–2 | 6 | 13 | 6 | 13 | 0 | 0 |
| 2–3 | 13 | 20 | 13 | 20 | 0 | 0 |
| 3–4 | 20 | 27 | 20 | 27 | 0 | 0 |
| 4–5 | 27 | 30 | 27 | 30 | 0 | 0 |
| 5–6 | 30 | 31 | 30 | 62 | 0 | 0 |
| 6–7 | 31 | 32 | 62 | 63 | 31 | 31 |
| 7–8 | 32 | 33 | 63 | 64 | 31 | 31 |
| 8–9 | 33 | 34 | 64 | 65 | 31 | 31 |
| 9–10 | 34 | 35 | 65 | 66 | 31 | 31 |
| 5–11 | 30 | 36 | 30 | 36 | 0 | 0 |
| 11–12 | 36 | 45 | 36 | 45 | 0 | 0 |
| 12–14 | 45 | 49 | 45 | 50 | 0 | 1 |
| 14–15 | 49 | 53 | 50 | 54 | 1 | 1 |
| 15–16 | 53 | 57 | 54 | 58 | 1 | 1 |
| 16–17 | 57 | 61 | 58 | 62 | 1 | 1 |
| 17–18 | 61 | 65 | 62 | 66 | 1 | 1 |
| 12–13 | 45 | 48 | 45 | 48 | 0 | 0 |
| 13–19 | 48 | 50 | 48 | 50 | 0 | 0 |
| 19–20 | 50 | 53 | 50 | 57 | 0 | 4 |
| 20–21 | 53 | 56 | 57 | 60 | 4 | 4 |
| 21–22 | 56 | 59 | 60 | 63 | 4 | 4 |
| 22–23 | 59 | 62 | 63 | 66 | 4 | 4 |
| 19–24 | 50 | 53 | 50 | 53 | 0 | 0 |
| 24–25 | 53 | 55 | 53 | 62 | 0 | 7 |
| 25–26 | 55 | 57 | 62 | 64 | 7 | 7 |
| 26–27 | 57 | 59 | 64 | 66 | 7 | 7 |
| 24–28 | 53 | 57 | 53 | 57 | 0 | 0 |
| 28–29 | 57 | 62 | 57 | 62 | 0 | 0 |
| 29–30 | 62 | 65 | 62 | 65 | 0 | 0 |
| 30–31 | 65 | 66 | 65 | 66 | 0 | 0 |
| 10–32 | 35 | 67 | 66 | 67 | 31 | 0 |
| 18–32 | 65 | 67 | 66 | 67 | 1 | 0 |
| 23–32 | 62 | 67 | 66 | 67 | 4 | 0 |
| 27–32 | 59 | 67 | 66 | 67 | 7 | 0 |
| 31–32 | 66 | 67 | 66 | 67 | 0 | 0 |
| 32–33 | 67 | 68 | 67 | 68 | 0 | 0 |
| 33–34 | 68 | 75 | 68 | 75
|
0 | 0 |
| 34–35 | 75 | 80 | 75 | 80 | 0 | 0 |
| 35–36 | 80 | 87 | 80 | 87 | 0 | 0 |
| 35–38 | 80 | 89 | 80 | 89 | 0 | 0 |
| 36–38 | 87 | 89 | 87 | 89 | 0 | 0 |
| 36–37 | 87 | 88 | 87 | 88 | 0 | 0 |
| 37–38 | 88 | 89 | 88 | 89 | 0 | 0 |
2 Оцінка частки творчої праці за типовими етапами науково-дослідної роботи
сітьове планування наукова дослідна робота
Етапи та трудомісткість наведені в таблиці 3. Результати оцінки надаються у вигляді графіка
Таблиця 3 – Етапи та трудомісткість НДР
| Найменування етапів | Трудомісткість, % |
| 1 Планування конкретних розробок | 5 |
| 2 Збір та обробка інформації | 19 |
| 3 Техніко-економічний розрахунок | 18 |
| 4 Експеримент | 25 |
| 5 Використання математичних методів та ЕОМ | 11 |
| 6 Прийняття та виконання рішень | 10 |
| Впровадження | 0 |
| Оформлення, обговорення, захист | 2 |
Мал. 1 – Питома вага творчої праці в загальній трудомісткості НДР
На перших трьох стадіях НДР йде процес осмислення сутності явища та пізнання його закономірностей. На стадії експерименту творча праця доповнюється процесами роботи. На п’ятій стадії використовуються математичні та логічні моделі, переважає знов розумовий процес. На стадії „прийняття та виконання рішень” важливу роль грає процес аналітичного осмислення, а на стадії „впровадження” отриманий результат випробовується практикою, аналізується на відповідність вихідній ідеї.
3
. Розрахунок кошторису витрат на проведення дипломної науково-дослідної роботи
1 Витрати на заробітну плату при проведені науково-дослідної роботи, зведені у таблицю 4.4.
2 Преміальний фонд:
3 Відчислення у фонд соціального страхування:
4 Витрати на науково-промислові відрядження:
5 Витрати на матеріали:
6 Витрати на електроенергію, які розраховують за формулою:
,
деW – сумарна потужність використаного обладнання, кВт;
W1 – 200 кВт/рік – для камерної печі;
W2 – 2 кВт/рік – для сушильної шафи;
W3 – 0,5 кВт/рік – для шарової мішалки;
W4 – 0,3 кВт/рік – для пульверізатора.
Тоб – час роботи обладнання, год.;
Тп.к. = 29 год., Тс.ш. = 20 год., Тш.м. = 22 год., Тп. = 18 год.;
Кн – коефіцієнт завантаження обладнання по потужності, Кн = 1;
Це – вартість 1кВт∙год електроенергії, грн. Це = 0,19–0,23 грн.
7 Витрати на воду для технічної мети, розраховують по формулі:
деWв –об’єм води, м3, Wв = 1 м3;
Тв – час використання води, год, Тв = 6 год;
Цв – вартість 1 м3 води, грн. Цв = 5,00 грн.
8 Амортизаційні відрахування:
,
де На – річна норма амортизації, %, На = 15%;
Соб – вартість використаного обладнання, грн.:
Соб.1 = 12000 грн. – шарова мішалка;
Соб.2 = 200 грн. – сушильна шафа;
Соб.3 = 25000 грн. – камерна піч;
Соб.4 = 10000 грн. – пульверизатор;
Тоб – час роботи обладнання, діб:
Тоб.1 = 10 діб;
Тоб.2 = 5 діб;
Тоб.3 = 3 діб;
Тоб.4 =2 діб;
9 Накладні витрати:
10 Комунальні витрати:
Кошторис витрат на проведення НДР представлений в таблиці 5.
Таблиця 4 – Витрати по заробітній платі
| Склад виконавців | Кількість робітників | Місячний оклад, грн | Час роботи, міс | Коефіцієнт участі у роботі | Сума, грн |
| Керівник, МНС | 1 | 500 | 4 | 0,25 | 500 |
| Рецензент, дтн, проф. | 1 | 800 | 4 | 0,25 | 800 |
| Дипломник | 1 | 108 | 4 | 0,5 | 216 |
| Разом | 3 | 1408 | 1 | 1516 |
Таблиця 3 – Кошторис витрат на проведення науково-дослідної роботи
| Статті витрат | Сума, грн |
| 1 Заробітна плата | 1516 |
| 2 Преміальний фонд | 60,64 |
| 3 Відчислення у фонд соціального страхування | 560,92 |
| 4 Витрати на відрядження | 151,60 |
| 5 Витрати на матеріали | 54,32 |
| 6 Витрати на електроенергію | 1229,8 |
| 7 Витрати на воду | 30 |
| 8 Амортизаційні відрахування | 369,86 |
| 9 Накладні витрати | 1212,8 |
| 10 Комунальні витрати | 75,8 |
| Разом | 5261,74 |
4. Оцінка науково-технічного рівня дипломної науково-дослідної роботи
Для оцінки науково-технічного рівня роботи використовують метод базових оцінок.
Загальна оцінка науково-технічного рівня НДР:
,
де Кт.р – коефіцієнт рівня науково-технічної ефективності НДР;
ai – фактор науково-технічної вагомості, у балах;
n – кількість факторів;
aimax –фактор науково-технічної значущості по максимальному значенню бала;
l – вага даного фактору для науково-технічної ефективності НДР, %.
Фактори рівня, їх характеристика, балові оцінки т авагомість наведені у табл.. 6
Таблиця 6 –Фактори науково-технічного рівня досліджень
| Найменування фактору | Характеристика фактору | Бальна оцінка | Вагомість |
| Ступінь новизни | Винаходи, що характеризуються частковою новизною і мають прототип, що збігається з новим вирішенням по більшості основних ознак | 4 | 5 |
| Рівень отриманого результату | Поліпшення основних технічних параметрів | 3 | 12 |
| Ступінь теоретичного обґрунтування результатів | Результати перевірені на незначній кількості експериментальних даних | 4 | 15 |
| Трудомісткість виконання НДР | Отримання результатів супроводжувались проведенням нескладних дослідів, розрахунків | 7 | 10 |
| Перспективність робіт | Важливі результати, які сприяють задоволенню знов виниклих потреб | 5 | 10 |
| Рівень досягнення світових стандартів | Нижче рівня світових стандартів | 1 | 8 |
| Рівень реалізації за об’ємом та строками | Час реалізації – до трьох років | 8 | 15 |
| Ступінь готовності наукового результату до використання | Намічені шляхи практичного використання результату у виробництві | 4 | 10 |
5. Оцінка ефективності науково-дослідної роботи
Під ефективністю НДР розуміємо ступінь впливу її результатів на різні сторони життя суспільства.
Науковий ефект науково-дослідної роботи полягає у звеличенні наукових знань, наукової інформації, звеличення наукової кваліфікації. По кількості цей показник можливо оцінити коефіцієнтом наукового ефекту Ен, який визначають за формулою:
,
де Ке – еквівалентна кількість співробітників, які брали участь у виконанні роботи:
де m – кількість службових категорій співробітників, які працювали над НДР;
ni – кількість співробітників i-ї службової категорії;
с – місячний оклад кандидата наук;
сі – місячний оклад співробітників i-ї службової категорії.
Е1 – підсумковий публікаційний показник:
,
де n – спільна кількість відправлених і надрукованих статей за даними цієї НДР, n = 1;
аi – опублікована або відправлена стаття цього рівня новизни, аi = 1;
αi – коефіцієнт рівня новизни.
Е2 – підсумковий показник активної наукової інформації:
де – кількість докладів, повідомлень по даній НДР;
Рі – коефіцієнт активної інформації, для вузівської і міжвузівської інформації, Рі = 0,05.
.
Е3 – підсумковий показник винахідницької роботи:
Е4 – підсумковий показник наукової кваліфікації співробітників:
,
де – кількість захищених, а також підготовлених кандидатських;
Li – коефіцієнт підвищення наукової кваліфікації.
.
Е5 – підсумковий показник реалізації результатів НДР:
деnі – кількість використаних результатів;
Rі – коефіцієнт реалізації, Rі= 0.
Таким чином, коефіцієнт наукового ефекту буде дорівнювати:
.
Економічний ефект НДР визначають за формулою:
,
де С1 – собівартість продукції до впровадження результатів НДР у виробництво, С1 = 1120 грн/шт;
С2 – собівартість продукції після впровадження результатів НДР у виробництво, С1 = 642 грн/шт;
V – об’єм продукції, що випускається, V = 20 шт.;
В – витрати на порведення цієї НДР, В = 5261,74 грн.
Висновок
Дана НДР спрямована на вирішення конкретних задач у межах науково-дослідної тематики кафедри технології емалювання. Оцінка результатів проведеної наукової роботи, спрямованої на отримання емалевих покрить, дає можливість зробити висновок, що ця робота є ефективною (коефіцієнт наукового ефекту становить 4,63), економічний ефект дорівнює 214,90 грн. за 1 шт. При цьому кошторис витрат На проведення НДР складає 5261,74 грн. Це свідчить про доцільність впровадження отриманих результатів у виробництво.