М
інестерство
освіти України
Київський Державний Економічний Університет
Кафедра Міжнародних відносин
Р Е Ф Е Р А Т
на тему :
“ Маахстріхська угода ,
новий етап західноевропейської інтеграції . “
студента 7 групи
3 курсу ФЕФ
Вертелецького Д. Б.
К и ї в - 1 9 9 6
В 1991 році країнами ЕС приймається Маастріська угода , суть якої характерезує якісно новий етап в еволюції ЕС . На основі зазначеної угоди передбачається створення економічного та валютного союзу , який має наметі :
* усунути ще діючі обмеження вільного руху капіталів в Португалії та Греції . Країни ЕC орієнтуються на прийняття заходів щодо стабілізації грошової системи і закріплення бюджетної дісципліни , хоча проведення економічної , грошової і валютної політики залишається прирогативою окремих країн ;
* створити Европейський валютний інститут , який має готувати документи , заходи та інструментарій для проведення з 1999 року єдиної грошової та валютної політики ;
* створити Европейський центральний банк в 1999 році , який разом з Центральними банками держав-членів становить Европейську систему центральни ;
Але новий рівень економічної інтеграції може бути досягнений лише за умови , що країни-учасниці відповідають деяким принциповим крітеріям :
* стабільність цін , коли середньорічний рівень інфляції в окремій країні не перевищує відповідного рівня в трьох країнах з найкращими показниками і вцілому не буде вищий за 1,5 % ;
* внутрішній борг країни не перевищує 60 % ВВП а зовнішній - 3 % ;
* збалансованість процентних ставок , коли їх середньорічний рівень в окремій країні не перевищує відповідного рівня в країнах з найкращими показниками і вцілому не буде вищий за 20 % ;
* стабільність валютних курсів , коли валюта окремих країн не девальвується без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЕС ;
Зауважимо , що на данний момент цім нормам відповідають лише ФРН , Франція та Люксимбург .
Згідно з Маастіською угодою значно посилюється політична взаємодія країн ЕС . Формується політичний союз з такими завданнями :
* провадити загальну зовнішню політику та політику в галузі безпеки ;
* посилювати роль Европарламенту
* провадити загальну політику в галузі юстиції та зовнішніх справ ;
У цілому підводячи риску під сорокарічним перерозподілом цілей та завдань у межах ЕС , Маастріська угода надала Союзу таких функцій :
Створення та управління єдиною валютою .
Координація та контроль у проведенні єдної економічної політики .
Заснування та захист Єдиного ринку на засадах вільної та справедливої конкуренції .
підтримання рівності з певним перерозподілом коштів між багатими та бідними регіонами .
Підтримка законності та правопорядку .
Визначення і розвиток фундаментальних прав і свобод окремих громадян .
Управління зовнішньою політикою , включаючи всю галузь закордонних справ і політики безпеки .
Формування спільної оборонної політики .
Як реальність формується конфедеративне співтовариство держав , що мають єдиний парламент та уряд , об’єднане громадянство ( поряд з національним), єдину економічну і соціальну політику з координацією зовнішньоекономічної діяльності всіх країн учасниць .
Але у процесі західноевропейської інтеграції виявилися внутрішні та зовнішні суперечності .
Головною причиною внутрішніх суперечностей є нерівномірність госрподарського розвитку та диспропорції економічної структури за теріторією , які доцільно розглядати в трьох аспектах :
1 ) з точки зору різниці в ресурсному потенціалі та розвитку окремих країн ЕС ;
2 ) у межах економік кожної країни .
3 ) за регіонами Европи .
Різниці в наявності і стані ресурсного потенціалу , структурі , темпах та ріівнях економічного розвитку спричинили появу в межах ЕС двох груп країн - економічно сильних ( ФРН , Франція , Італія , Великобританія та ін . ) і економічно відносно слабких ( Ірландія , Іспанія , Португалія , Греція ) .
Найбільші диспропорції в межах національних економік притаманні Італії ( високорозвинена північ та менш розвинутий південь ) , Великобританії ( відносна економічна відсталість Північної Ірландії та Уельсу ) , Франції , Іспанії , Португалії .
Згадані диспрпорції формують нерівномірний економічний розвиток Західної Европи вцілому : найбільш розвинені ройони ЕС за величиною ВВП на душу населення у 6 разів превищують відсталі . Існує поділ на багату північ та бідний південь. У бідних регіонах найвищий рівень інфляції , безробіття наявні аграрні проблеми .
Функціоування ЕС як інтеграційного угрупування з єдиною наднаціональною системою управління породжує нову групу суперчностей : диспропорції регульованої та ринкових сфер ; суперечності між національними та над національними органами . Актуальними для ЕС залишаються інстуціональні проблеми інтеграції : демократичний контроль над політикою ЕС , розподіл повноважень та функцій між органами ЕС , політика щодо прийняття нових членів .
Список використаної літератури .