Пояснювальна записка до плану
Ветеринарним фахівцям необхідно вести цілеспрямовану боротьбу з цим захворюванням, так як невиконання спеціальних заходів може призвести до подальшого поширення інфекції та підвищення числа інфікованих і хворих тварин.
Курсова робота виконувалася на базі СТОВ «Надія». Були проаналізовані епізоотологічне ситуація господарства, результати серологічних і гематологічних досліджень, ефективність протіволейкозних заходів у СТОВ «Надія». Матеріалом послужили дані серологічних і гематологічних досліджень, отримані в СТОВ «Надія» і власні спостереження.
СТОВ «Надія» Семенівського району Чернігівської області спеціалізується на виробництві молока, м'яса яловичини. У господарстві містяться 405 голів ВРХ в том числі: корів 201 голова, молодняк на відгодівлі 118, нетелі 46, молодняк віком до 3 місяців 38 голів, 2 плембика
.
Усі поголів'я розміщено на території господарства в 2 приміщеннях. Вентиляція в тваринницьких приміщеннях природна беструбная. У якості підстилки застосовуються тирсу. Умови годівлі, утримання та експлуатації тварин відповідають нормативним вимогам.
На території господарства відсутні ізолятори, дезбарьєр при в'їзді на ферму, що сприяє розносу інфекції.
Серопозитивні і серонегативні тварини утримуються разом, також бики утримуються з коровами, що збільшує ризик їх зараження, телята від серопозитивних і серонегативних корів містяться спільно. Осіменяти корів та телиць слід тільки штучним методом, так як бики-виробники, що містяться разом з інфікованими коровами можуть заразитися вірусом лейкозу і при вільної їх злучці стати розповсюджувачами інфекційної патології. Молоко телятам випаюється у сирому вигляді.
Що стосується дотримання правил асептики і антисептики, то при масовому взяття крові у кожної тварини кров береться окремої стерильною голкою, але за інших заходах це не дотримується (масові вакцинації).
Господарство проводить планові серологічні та гематологічні (серопозитивних тварин) дослідження тварин старше 6 місяців 2 рази на рік, тварин із змінами крові здають на забій. Перегрупування тварин проводять з дозволу головного ветеринарного лікаря.
У зв'язку зі збільшенням кількості інфікованих тварин потрібна розробка нового плану протилейкозних заходів з урахуванням епізоотологічних, господарських і економічних особливостей господарства відповідно до чинних Правил з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби. Слід організовувати роботу по створенню стада, вільного від ВЛВРХ, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.
У СТОВ «Надія»» інфіковані та здорові тварини утримуються разом, що веде до збільшення відсотка інфікованості стада. Тому таких тварин в обов'язковому порядку потрібно розділити і утримувати окремо. Також слід утримувати окремо телят, отриманих від здорових корів і від інфікованих. Дана умова важко реально в даний час у зв'язку з відсутністю на території господарства ізоляторів, які слід побудувати в найближчий період.
Обов'язково молоко, яке використовується для внутрішньогосподарських потреб і отримане від неблагополучних по лейкозу корів, піддавати пастеризації для зменшення чисельності заражених телят.
Також з метою профілактики хвороб тварин необхідно проводитьи планові дезінфекції та дератизації. Серед основних чинників, які зумовлюють передачу вірусу лейкозу, найбільше значення має кров, препарати з неї і маніпуляції під час ветеринарних і зоотехнічних обробках, молоко і молозиво за умови, якщо секрети контаміновані кров'ю корів-вірусоносіїв (передбачається, що колострального антитіла захищають телят від зараження в протягом часу їх персистенції в організмі до 4-5-місячного віку); в секретах слинних, слізних залоз, сечі та калі вірус лейкозу не виявляється, а при контамінації їх кров'ю інфікованого ВЛВРХ він не може в них зберігатися тривалий час.
Дотримання розробленого плану заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби дозволить знизити й усунути цю інфекційну патологію в СТОВ «Надія» Семенівського району Чернігівської області.
Вступ
Лейкоз великої рогатої худоби (Leucosis, гемобластоз)
— широко розповсюджене хронічне захворювання сільськогосподарських тварин, яке спричиняється ретровірусом – вірусом лейкозу великої рогатої худоби (ВЛ ВРХ). Протікає безсимптомно або характеризується лімфоцитозом і злоякісним розростанням кровотворних і лімфоїдних клітин в різних органах. Джерело інфекції - хворі тварини. Механізм передачі вертикальний і аліментарний.
Збудником даної інфекційної патології є РНК-онкогенний вірус, що відноситься до роду Oncovirus типу С сімейства Retroviridae.
Лейкоз великої рогатої худоби в даний час набув широкого поширення. Найбільш інтенсивно поразка тварин вірусом лейкозу великої рогатої худоби йде в стадах молочного напряму.
Лейкоз завдає величезної економічної шкоди народному господарству, який пов'язаний з передчасною вибраковуванням високоцінних тварин (недоотримання продуктів тваринництва); загибеллю тварин та утилізацією туш на м'ясокомбінатах; витратами неблагополучних господарств на оздоровчі заходи; обмеженнями, що накладаються на господарства у разі їх неблагополуччя (такі втрати особливо відчутні у племінних господарствах); виключенням з племінної роботи клінічно здорових животних - нащадків хворих на лейкоз батьків (втрата цінних генетичних ліній); вилученням з банку і утилізацією накопиченої сперми племінних биків-виробників, у яких постлетально підтверджений лейкоз, і затратами на їх придбання та утримання.
Успішне вирішення питань, які могли б значно підвищити ефективність профілактичних та оздоровчих протилейкозних заходів, можливо лише при наявності більш повних даних про причину і механізм маллеінізаціі клітин кровотворних тканин.
При вивченні особливостей прояву лейкозного процесу можна зробити припущення, що його розвиток знаходиться в тісному взаємозв'язку з багатьма прямо чи опосередковано впливають ендо-і екзогенними факторами. Розвитку лейкозного процесу сприяє насамперед генетичні та ендогенні, а також екзогенні хіміко-фізичні чинники.
Організація профілактичних та протиепізоотичних заходів дозволють ефективно конструювати систему оздоровчих протилейкозних заходів залежно від ступеня ураження неблагополучного стада.
Вивчення епізоотичного процесу при лейкозі і на цій основі вдосконалення системи оздоровчих заходів, з урахуванням регіональних особливостей, є на сьогоднішній день актуальним.
1. Епізоотологічного обстеження СТОВ «Надія»
Загальна характеристика СТОВ «Надія».
СТОВ «Надія» розташовується в селі Леонівка Семенівського району Чернігівської області.
Епізоотологічне обстеження господарства проводила комісія, до складу якої входили: головний держветінспектор Семенівського району Бескищенко О.Л., головний ветеринарний лікар СТОВ «Надія» Небрат О.М., головний зоотехнік СТОВ «Надія» Холуйов В.П.,, директор СТОВ «Надія» Висоцький М.М., і студентка VІ курсу факультету ветеринарної медицини Сумського НАУ Субота І.В.. Був складений відповідний акт епізоотологічного обстеження з метою розробки календарного плану комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію хронічної інфекційної патології - вірусного лейкозу великої рогатої худоби.
СТОВ «Надія»» Семенівського району Чернігівської області знаходиться на відстані 37 км від районного центра м. Семенівка, та 220 км від обласного центру м. Чернігів. Господарство знаходиться в лісостеповій зоні, клімат – помірно-континентальний. Більшість опадів припадає на весняно-літній період. Переважають західні та північно-західні вітри.
Ферма розташована на відстані 800 м від населеного пункту. Вона м’ясо-молочного напрямку, на її території розміщено корівник, конюшня, телятник, вигульні майданчики для тварин також є силосна яма та скотомогильник. До складу господарства входить: 405 голів в том числі: корів 201 голова, молодняк на відгодівлі 118, нетелі 46, молодняк віком до 3 місяців 38 голів, 2 плембика
.
В літній період тварин випасають на посовищах,а в зимовий період тварини утримують в тваринницьких приміщеннях, вдень здійснюється моціон корів на вигульних майданчиках.
Водопостачання централізоване, напування здійснюється з автонапувалок
2.Організація ветеринарного обслуговування та санітарна характеристика СТОВ «Надія»
Головний ветеринарний лікар СТОВ «Надія» Небрат О.М..
Усі поголів'я розміщено на одній фермі в 7 приміщеннях. Тварини утримуються в 2-х рядних корівниках, зміст привязное. Телята до 20-денного віку містяться індивідуально на прив'язі, потім у 1,5-2-місячному віці їх об'єднують в групи по 10-12 голів.
Вентиляція здійснюється природним шляхом через вікна і двері.
У якості підстилки застосовуються тирсу. У раціон годування корів і телят входять силос викоовсяной та кукурудзяний сіно, солома ячмінна.
Ветеринарна служба господарства забезпечена необхідні біопрепарати і лікарські засоби, деззасоби, інструментарієм. У господарстві є ветеринарний пункт, який складається з аптеки, кімнати з холодильною установкою для зберігання біопрепаратів, складу для деззасобів, кабінету ветеринарного лікаря.
У господарстві відсутні ізолятор. При вході в приміщення, де утримається поголів'я великої рогатої худоби, є дезбар'єри.
На території СТОВ «Надія» є зелені насадження (дерева, чагарники).
У тваринницьких приміщеннях передбачений механічний спосіб видалення гною шляхом використання скребкових транспортерів, видалення гною проводиться кожен день.
3. Характеристика епізоотичної ситуації СТОВ «Надія» при вірусному лейкозі великої рогатої худоби (ВЛВРХ)
При вивченні епізоотичної ситуації користувалися такими документами: 1)Журнал для реєстрації хворих тварин
(форма № 1-вет), в якому ведеться облік захворюваності та смертності тварин. Запис в журнал проводиться кожний раз при появі інфекційної хвороби. 2)Журнал для запису протиепізоотичних заходів
(форма № 2). Запис в ньому відбувається на основі актів про проведення досліджень, вакцинацій, дегельмінтизацій або інших видів профілактичних обробок. По записам в цьому журналі складають звіт і вивчають епізоотичне становище. Журнал підлягає постійному збереженню. В цей журнал вносять результати діагностичних досліджень, акти на щеплення, дезінфекцію, форми звітності. Акти складаються у вільній формі, але в них повинні бути вказані дата складання акту, ким і коли були проведені дослідження, вид дослідження, назва господарства, вид і кількість досліджуваних тварин, назва діагностичного або профілактичного препарату, його дата випуску, номер, серія, контроль, підписи осіб які проводили дослідження.
Господарство благополучно з особливо небезпечним заразних захворювань, в тому числі по бруцельозу, туберкульозу, лептоспірозу, сибірки; не благополучно по вірусному лейкозу великої рогатої худоби. У господарстві велику рогату худобу вакцинують проти сибірки, туберкульозу, лептоспірозу, паратифу. Також проводяться обробки проти фасціольозу та диктіокаульозу.
4.Профілактична вакцинація великої рогатої худоби проти інфекційних захворювань в СТОВ «Надія».
| Профілактична вакцинація проти:
|
Дата проведення вакцинації
|
Вакцина
|
Спосіб введення, доза
|
| Сибірка
|
25.04.2010р. |
Вакцина виготовлена Сумською біофабрикою. Вакцина жива спорова проти сибірки тварин із штаму «СБ» рідка. серія №4, контроль 4, придатна до 15.06.11р. |
Вводила внутрішньом 'язево в ділянці шиї в дозі 2 мл. |
| Туберкулез
|
29.10.2009р. |
Для дослідження використано туберкулін сухий, очищений ( ППД) для ссавців в стандартному розчині, серії №94, придатний до 19.12.2011р. виробник Сумська біофабрика. |
Туберкулін вводили внутрішньошкірно в ділянку середньої третини шиї безголковим ін’єктором в дозі 0,1 мл. на 1 голову |
| Лептоспіроз
|
25.11.2009р. |
Полівалентна вакцина проти лептоспірозу Виготовлена ТОВ «АЛЕКС», З АТ НВАП «Новогалищинська біофабрика», Україна, м. Київ. |
Місце введення вакцини вистригала, обробляла розчином етилового спирту. Вакцину вводила в ділянці крупа внутрішньом'язево тваринам до 1 року 4 мл, а старше 1 року по 8 мл. |
Періодично проводиться профілактична дезінфекція тваринницьких приміщень (корівники - 2 рази на рік, телятники - після кожного звільнення від тварин) 2%-им розчином їдкого натру.
Здійснюється постійний ветеринарний нагляд за перегрупування і за місцями утримання тварин. Для охорони здоров'я тваринників від можливого зараження інфекційною патологією, періодично ведеться ветеринарно-просвітницька робота, інструктажі.
У господарстві є облікова і звітна документація з інфекційних захворювань: протиепізоотичної журнал, план протиепізоотичних ветеринарно-санітарних заходів, календарний план заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби, акти про проведену туберкулінізації, проведених вакцинації, проведених профілактичних обробках, проведених профілактичних дезінфекції.
5.Лейкоз великої рогатої худоби
Хронічна інфекційна хвороба з тривалим інкубаційним періодом, що вражає кров і кровотворні органи з утворенням в останніх пухлин.
Збудник - РНК-онкогенний вірус, що відноситься до роду Oncovirus типу С сімейства Retroviridae. Вірус лейкозу великої рогатої худоби (ВЛВРХ) або бичачий лейкозних вірус (блв) морфологічно подібний з збудниками лейкозу у тварин інших видів. Проте є істотні відмінності в антигенною структурою. Існує тільки один сероваріантів ВЛВРХ, до якого сприйнятливі, крім великої рогатої худоби, ще вівці і кози.
Стійкість вірусу лейкозу великої рогатої худоби у зовнішньому середовищі невелика. У клітинних культурах при нагріванні до 600С він гине через 1 хвилину, швидко знешкоджується 2-3%-ним розчином їдкого натру, формальдегіду та іншими дезінфікуючими засобами в загальноприйнятих концентраціях. Інактивується ВЛВРХ в молоці нагріванням його до 740С протягом 17 секунд або скисанням (рН 4,75). Вірус може тривалий час перебувати в клітці в частково або повністю зв'язаному стані з її геномом. Патогенну дію він проявляє при зниженні імунологічної реактивності організму тварин.
Для розробки заходів профілактики вірусного захворювання великої рогатої худоби і боротьби з ним необхідно знати шляхи його поширення. При лейкозі в організмі одночасно присутні вірус і антитіла до нього. ВЛВРХ не існує в організмі тварин вільно, а персистує виключно у лімфоцитах і переважно в непродуктивному стані, тому перенесення вірусу лейкозу можливий лише при передачі інфікованих лімфоцитів.
Від тварин збудник передається шляхом прямого або непрямого контакту: з молоком, слиною, кров'ю. Вірус розноситься швидко, якщо не дотримуються правила асептики і антисептики при маніпуляціях у тварин (взяття крові, щеплень тощо); за допомогою кровосисних комах.
Патогенез
хвороби полягає у порушенні нормального процесу проліферації та диференціації клітин кровотворної тканини. Хвороба часто протікає в латентній формі. Під впливом різних екзогенних та ендогенних факторів відбувається активація вірусу, що виявляється в окремих тварин повільним розладом регуляторної функції органів кровотворення. Найчастіше вражаються лейкобласти, що призводить до інтенсивної проліферації різних типів лейкоцитів у кровоносних органах, в кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Неконтрольовано розмножуються клітини крові поширюються по організму, потрапляють в різні органи і тканини, утворюють пухлини, що викликають зміну структури і функцій уражених органів внаслідок атрофії специфічних клітин. З'являються порушення на молекулярному, клітинному та органному рівнях, що призводить до розладу кровотворення, збільшення кількості лімфоцитів.
Інфекційний процес при лейкозі характеризується стадійністю. Розрізняють 3 стадії або періоду в розвитку інфекції: інкубаційну, гематологічну і пухлинну.
Інкубаційна стадія
захворювання може бути до 2-6 років і характеризується відсутністю змін до периферичної крові.
Її виявляють серологічними і вірусологічними дослідженнями, при цьому гематологічна картина крові залишається без змін. Інфікованих тварин виявляють за допомогою реакції иммунодиффузии (РІД), грунтуючись на виявленні в сироватках крові специфічних антитіл до глюкопротеїдному і поліпептидному антигенів вірусу лейкозу великої рогатої худоби. Даний серологічний метод отримав широке поширення внаслідок простою, зручною постановки. Також для виділення вірусу використовують реакції імунофлуоресценції (РІФ), реакцію зв'язування комплементу (РСК), реакцію радіоіммунопреціпітаціі (РІП), реакцію нейтралізації (РН), полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР).
При позитивних результатах досліджень слід говорити про циркуляцію вірусу в господарстві. Інфіковані тварини є вірусоносіями, у яких вірус може формуватися і виділятися в певний час.
Гематологічна стадія
характеризується кількісними та якісними зрушеннями у складі клітин крові. Збільшується число лейкоцитів, підвищується відсоток лімфоцитів, з'являються малодиференційовані, незрілі, різної величини, патологічні форми клітин.
Пухлинна стадія
характеризується, крім гематологічних зрушень, різноманітністю неспецифічних і специфічних клінічних ознак, їх прояв залежить від локалізації патологічного процесу. Неспецифічні ознаки - це погіршення загального стану тварин, погане засвоєння кормів, зниження надоїв, швидка стомлюваність, прогресуюче схуднення, розлади травлення (діарея, запори, атонія або тимпанія передшлунків), ослаблення серцевої діяльності, ціаноз і жовтянушність слизових оболонок, порушення дихання, набряки в області живота, вимені, кульгавість на одну або обидві задні кінцівки, утруднення виділення сечі, аборти, яловість, збільшення однієї або декількох часток вимені. Специфічними ознаками лейкозу вважають збільшення поверхневих передлопаткових, надколінних, підщелепних лімфатичних вузлів; поява пухлинних розростань у різних областях тіла, екзофтальм, збільшення селезінки і печінки. Лімфатичні вузли мають величину від волоського горіха до дитячої голови. Вони безболісні, рухливі, еластичною або щільної консистенції, а при сильному розтяганні капсули стають хворобливими. Внутрішні лімфатичні вузли вражаються частіше поверхневих.
При важкому розвитку хвороби в пухлинної стадії швидко розвивається патологічний процес. Виразно проявляються неспецифічні ознаки. Кількість лейкоцитів у периферичній крові іноді знижується, при цьому переважають їх патологічних форм. Різко змінюється якісний склад лімфоцитів у бік їх патології. Зменшення кількості лейкоцитів пояснюється виснаженням кровотворної тканини і зниженням фізіологічної реактивності організму. Лейкозні зміни виявляються в селезінці, серці, печінці, нирках, сичуга. Дана стадія розвивається при зниженні резистентності організму тварини і закінчується гострим перебігом смертельно, нерідко від розриву селезінки чи інших внутрішніх органів.
Клінічна картина
при даній патології може бути найрізноманітнішою в результаті ураження життєво важливих органів: виснаження, розлад функцій серцево-судинної системи, набряки, утрудненість дихання, витрішкуватість і т.д. Виражені клінічні ознаки проявляються у тварин лише в пухлинну стадію. Специфічні ознаки при лейкозах характеризуються тим, що лімфатичні вузли (передлопаткові, підщелепні, надвимяні , глибокі пахові) симетрично або несиметрично збільшені, рухливі, щільної консистенції. В пухлинній стадії захворювання супроводжується розвитком неспецифічних ознак: гіпотонією або атонією передшлунків, безпліддям, паралічами.
Патологоанатомічні зміни
при розтині трупів загинувших тварин в залежності від стадії перебігу лейкозу виявляють у вигляді дифузної або осередкової інфільтрації в органах кровотворення, травлення, на серозних покривах, у серці, печінці, нирках і матці.
Основними формами ВЛВРХ вважаються власне лейкози і ретикульоз.
При власне лейкозах селезінка збільшена, розмір залежить від стадії захворювання. Відзначають гіперплазію фолікулів, можливий розрив капсули з подальшим крововиливом у черевну порожнину. Лімфатичні вузли в гематологічної стадії збільшені не значно, а в пухлинної стадії - до 20 * 10 см, особ
При ретикульозі селезінка збільшена. Лімфатичні вузли збільшені нерівномірно в різних областях тіла. Капсула шорстка, часто зрощена з сусідніми тканинами та органами. Характерні пухлинні розростання різних розмірів – починаючи від горошини. Пухлини щільні, сіро-білого кольору, з вогнищами некрозу і крововиливів. У паренхіматозних органах відзначаються дистрофічні зміни. Можливі розростання пухлинної тканини в серце, сичуга, матці, нирках.
Діагноз.
Для постановки діагнозу проводять відбір проб крові, молока, молозива, патологічного матеріалу надсилають в лабораторію для проведення відповідних дослідження.
6. Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є
- реакція імунодифузії (РІД);
- імуноферментний аналіз (ІФА). Крім того, ІФА застосовують у благополучних стадах для дослідження об'єднаної проби молока від групи тварин. Для дослідження особливо цінних тварин та для арбітражних висновків застосовується полімеразно-ланцюгова реакція (далі - ПЛР).
Клініко-гематологічний, патолого-анатомічний та гістологічний методи застосовують для визначення стадії розвитку хвороби, морфологічної природи лейкозу в серопозитивних тварин.
Вірусний лейкоз великої рогатої худоби діагностують на підставі епізоотологічного, клініко-гематологічного, серологічного, вірусологічного, патологоанатомічного досліджень з обов'язковим проведенням гістологічного дослідження, яке є остаточним для постановки діагнозу на лейкоз. Гістологічна діагностика полягає у виявленні у хворих тварин розростань (проліферація), які порушили нормальне дозрівання і диференціювання клітин, як в органах кровотворення, так і в сполучній тканині.
Діагностична робота з контролю лейкозу великої рогатої худоби проводиться шляхом щорічного дослідження з РІД.
Основний діагностичний метод, за результатами якого проводять оздоровчі та профілактичні заходи в неблагополучних по лейкозу господарствах - серологічна реакція імунодифузії (РІД) в гелі агару з використанням Глікопротеїдний антигену вірусу лейкозу великої рогатої худоби.
РІД є найпростішим, найменш трудомістким і зручним для масових досліджень методом, прийнятим в якості основної діагностичної реакції у всіх країнах, де здійснюється державна програма боротьби з лейкозом великої рогатої худоби. Метод дозволяє виявити тварин, інфікованих вірусом лейкозу і мають антитіла до цього вірусу, тому є дуже важливим для контролю епізоотичного благополуччя стад і тестування тварин в умовах неблагополуччя.
Тварини реагують серологічно позитивно через 2-4 місяці після інфікування вірусом лейкозу. Антитіла виділяються молозивом і молоком, і їх можна встановити у телят до 6-місячного віку. Тому діагностичне значення у молодняку мають антитіла, які виявляються з 6-місячного віку.
7.Схема діагностичних досліджень на лейкоз
8.Диференціальний діагноз
Необхідно враховувати, що багато гостро і хронічно протікають хвороби (туберкульоз, бруцельоз, Паратуберкульоз, актиномікоз, деякі інвазійні хвороби, травматичний перикардит, ретикуло, метрита, мастити, гепатити та ін) нерідко супроводжуються значними змінами крові, які мають захисний характер і визначаються як лейкемоїдна реакція організму, що відображає функціонально-реактивні зміни. Лейкемоїдна реакція є тимчасовою і з поліпшенням стану тварини вона зникає. Для виключення зазначених хвороб проводять відповідні мікробіологічні, серологічні, алергічні, гістологічні, копрологічні, повторні гематологічні та інші дослідження.
Рідко, але випадання РІД може бути наслідком гіперактивності імунної системи, спаду титрів антитіл і т.д. Але це не означає, що тварини, одного разу визнане інфікованим ВЛВРХ, перестало бути інфікованим.
Гематологічний метод заснований на виявленні в одиниці об'єму крові лімфоїдних клітин різного ступеня зрілості.
Кількість лейкоцитів і лімфоцитів в 1 мкл крові великої рогатої худоби при лейкозі (лейкозних ключ), тис.
| Вік тварин (років) |
Здорові тварини Лейкоцити (до) |
Підозрілі через хворобу Лімфоцити (від-до) |
Хворі тварини Лімфоцити (понад) |
| 1 – 2 |
13 |
10,5 – 13 |
13 |
| 2 – 4 |
12 |
9,0 – 12 |
12 |
| 4 – 7 |
11 |
8,0 – 11 |
11 |
| Свыше 7 |
10 |
6,5 – 10 |
10 |
Лікування
при даній патології інфекційної природи не розроблено.
9.Заходами з профілактики та боротьби
Основними заходами з профілактики та боротьби
з лейкозом великої рогатої худоби є: охорона благополучних щодо хвороби господарств від занесення вірусного лейкозу великої рогатої худоби, в першу чергу тваринами-вірусоносіями; систематичні імунодіагностичні, клініко-гематологічні та інші дослідження всього поголів'я худоби, з метою своєчасного виявлення хворих тварин; оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу господарств та попередження розповсюдження вірусного лейкозу великої рогатої худоби; генетичне дослідження хворих корів, виявлення нестійких до хвороби родин і ліній і виключення їх з племінного складу; підвищення вимог при проведенні ветеринарно-генетичних заходів та повноцінної годівлі тварин .
Спільні заходи з профілактики лейкозу великої рогатої худоби включають в себе дотримання ветеринарно-санітарних вимог при утриманні, годівлі та ветеринарному обслуговуванні тварин. Продаж, здачу на забій, вигін, розміщення на пасовищах і всі інші переміщення та перегрупування тварин, реалізацію тваринницької продукції проводять тільки з відома і дозволу ветеринарних спеціалістів. Здійснюють карантинування протягом 30 днів знову надійшли тварин для проведення клінічного огляду, серологічного та гематологічного досліджень.
Контроль за благополуччям поголів'я худоби здійснюють на підставі показників післязабійної експертизи на м'ясокомбінатах; даних експертизи при внутрішньогосподарському забої тварин, розтин трупів тварин; результатів планових серологічних та гематологічних досліджень на лейкоз; результатів контрольного забою тварин з підвищеним рівнем лімфоцитів в крові і патоморфологічних досліджень біоматеріалів.
За умовами обмежень не допускається:1)перегрупування великої рогатої худоби всередині господарства без дозволу ветеринарного фахівця, обслуговуючого господарство; 2) використання бугаїв-плідників для вільної злучки корів і телиць; 3)використання не стерильних інструментів і апаратів при ветеринарних і зоотехнічних обробках тварин; 4) вивезення тварин із стада, господарства для племінних та репродуктивних цілей без дозволу ветеринарного фахівця, обслуговуючого дане господарство.
Оздоровчі заходи в неблагополучних по лейкозу господарствах проводять шляхом ізоляції заражених ВЛВРХ і негайної здачі на забій хворих тварин.
За результатами серологічного дослідження отриманим перед початком оздоровчих заходів, визначають варіанти боротьби з лейкозом.
У господарстві, де виявлено до 10% заражених і хворих на лейкоз їх негайно здають на забій. Наступні серологічні дослідження тварин цього стада проводять через кожні 3 місяці з обов'язковим видаленням інфікованих тварин.
У господарстві, де виявлено до 30% корів і нетелей, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби, останніх розміщують окремо від здорових тварин на фермі. Інфікованих тварин через кожні 6 місяців досліджують гематологічним методом на лейкоз. Тварин із змінами крові, характерними для лейкозу, визнають хворими, ізолюють і здають на забій.
У господарстві, де виявлено понад 30% корів і нетелів, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби, проводять такі ж оздоровчі заходи як і в господарстві з інтенсивністю інфікованості до 30%. Одночасно організовують роботу зі створення стада, вільного від ВЛВРХ, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.
У всіх категоріях господарств, де встановлена інфекція, що викликається вірусом лейкозу, організовують вирощування племінних і ремонтних телиць окремо від дорослого поголів'я на спеціалізованих фермах або у відособлених телятниках, контролюючи їх благополуччя по відношенню до інфекції серологічним методом.
Тварин, хворих на лейкоз (з клінічними та гематологічними проявами лейкозу), дозволяється перевозити на м'ясокомбінати залізничним, водним та автомобільним транспортом відповідно до ветеринарно-санітарним вимогам. У ветеринарному свідоцтві або ветеринарної довідки, виданими на вказаний худобу, повинно бути зазначено, що тварини хворі на лейкоз. Прийом і забій цих тварин проводиться на санітарній бойні. При її відсутності забій такої худоби дозволяється проводити на загальних конвеєрі після завершення забою здорових тварин і видалення із цеху всіх отриманих від них продуктів забою. Після забою хворих тварин приміщення, технологічне обладнання та інвентар піддають прибирання та дезінфекції.
Ветеринарно-санітарну оцінку м'яса та інших продуктів забою проводять згідно з Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів.
Молоко від інфікованих і інших корів оздоровлюємо господарства здають на молокопереробне підприємство або використовують всередині господарства після пастеризації в звичайному технологічному режимі. Після знезараження молоко використовують без обмежень.
У оздоровлюємо від лейкозу господарствах проводять дезінфекцію тваринницьких приміщень та обладнання згідно встановленого порядку проведення дезінфекції ветеринарних об'єктів. Для дезінфекції застосовують 2% розчин їдкого натрію, 2% розчин хлорного вапна та хлорвмісних препаратів, 5% розчин кальцинованої соди, 2% розчин формаліну, інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні.
Гній і стічні води утилізують у встановленому порядку. . Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими після вивезення усіх хворих тварин та отримання двох поспіль негативних результатів (з інтервалом 30-45 днів) серологічного дослідження худоби старше шести місячного віку. У перший рік після оздоровлення серологічні дослідження проводять щокварталу.
У СТОВ «Надія» в ході серологічних досліджень у вересні 2010 року було виявлено 28 голів реагують позитивно за РІД. Проби крові від досліджуваних тварин направляли у ветеринарну лабораторію. Корови, у яких були виявлені гематологічні зміни крові (10 голів) були піддані вимушеного забою. У вірусоносіїв клінічні ознаки відсутні. У корів із зміненою картиною крові відзначалися неспецифічні ознаки патології - погіршення апетиту, втрата ваги, гіпотонія передшлунків.
На господарство були накладені обмеження адміністрацією району та розроблено план оздоровлення господарства від лейкозу, в якому передбачалося:1) серологічні дослідження всього поголів'я з 6-місячного віку 2 рази на рік; 2)гематологічні дослідження РІД позитивних тварин;3) ізоляція серопозитивних тварин і здача на забій хворих тварин; 4) заборона перегрупувань тварин без дозволу головного лікаря господарства; 5) ізольоване утримання телиць; 6) випоювання молока телятам тільки в пастеризованому вигляді, молоко від корів здавати на молокозавод.
Додаткові дослідження
в СТОВ «Надія» не проводилися.
Висновок
У СТОВ «Надія» на підставі серологічних, гематологічних і гістологічних досліджень оголошено неблагополучним по вірусному лейкозу великої рогатої худоби.
Найбільш ймовірним шляхом занесення інфекції в господарство є по-ступленіе заражених тварин для племінних цілей з інших господарств. Поширення даної інфекційної патології обумовлене передачею вірусу плоду в стельних корів через плаценту; телятам - з молозивом і молоком від інфікованих корів; коровам - при осіменінні спермою бугаїв-виробників, інфікованих ВЛКРС; породна (генетична) схильність поголів'я (близько +20% корів чорно-рябої породи від маточного поголів'я).
Умови годівлі, утримання та експлуатації тварин відповідають нормативним вимогам.
На території господарства відсутні ізолятори, дезбарьер при в'їзді на ферму, що сприяє розносу інфекції. Не приділяється належної уваги проведенню дезінсекції та дератизації. Молоко від корів випаюється телятам у сирому вигляді.
Інфікованість тварин стада до 30%, відповідно до чинного Правилами по профілактиці і боротьбі з лейкозом великої рогатої худоби в Російській Федерації, необхідно одночасно досліджувати тварин тільки гематологічним методом через кожні 6 місяців і організовувати роботу по створенню стада, вільного від ВЛКРС, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.
Також потрібна розробка плану протилейкозних заходів з урахуванням епізоотологічних, господарських і економічних особливостей господарства.
Пропозиції
1. Проводити планові заходи згідно з Правилами з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби.
Корів і нетелів, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби, розміщувати окремо від здорових тварин. Тварин дослідити гематологічним методом через кожні 6 місяців.
Тварин із змінами крові, характерними для лейкозу великої рогатої худоби, визнавати хворими і здавати на забій.
Організувати роботу зі створення стада, вільного від вірусного лейкозу великої рогатої худоби, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.
Організувати вирощування племінних і ремонтних телиць окремо від дорослого поголів'я на спеціалізованих фермах або у відособлених телятниках, контролюючи їх благополуччя по відношенню до інфекції серологічним методом.
Молоко від корів здавати на молокопереробний завод, всередині господарства використовувати його після пастеризації.
2. Вирішити питання про будівництво забійного пункту, ізоляторів, дезбар'єра при в'їзді на територію господарства.
3. Проводити планові дезінсекцію та дератизацію.
4.Періодично проводити ветеринарно-просвітницьку роботу, інструктажі серед працівників СТОВ «Надія»
План протиепізоотичних заходів.
2.1 Календарний план заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби в СТОВ «Надія»2010-2015р.р.
| Найменування заходів
|
Терміни виконання
|
Відповідальний за виконання
|
Примітка
|
|
| 1. |
Організувати роботу зі створення стада, вільного від ВЛВРХ, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами. |
2010-2015р.р. |
Керівник господарства, зоотехнік, ветеринарний лікар господарства |
- |
| 2. |
Заборонити перегрупування великої рогатої худоби без відома і дозволу головного ветлікаря господарства |
2010-2015р.р. |
ветеринарний лікар господарства, Головний зоотехнік господарства. |
- |
| 3. |
Всіх тварин розділити на 2 групи: - заражені ВЛВРХ; - здорові тварини. Утримувати групи окремо один від одного |
Липень 2010р. |
Головний зоотехнік господарства. |
- |
| 4. |
Усіх тварин дослідити гематологічним методом через кожні 6 міс. |
Січень 2011р. |
ветеринарний лікар господарства |
- |
| 5. |
Після кожного дослідження виявлених хворих тварин ізолювати і здавати на забій. |
2010 – 2015р.р. |
Керівник господарства, ветеринарний лікар господарства |
- |
| 6. |
У 6-місячному віці телят дослідити серологічним методом. Телят, що дали позитивну реакцію по РІД ізолювати. Телят з негативною реакцією по РІД перевести у приміщення по ізольованому вирощування племінного та ремонтного молодняку. |
2011-2015р.р. |
Головний зоотехнік господарства |
- |
| 7. |
Молодняк старше 6-місячного віку - РІД негативних - розміщувати в приміщенні по ізольованому вирощування племінного та ремонтного молодняку. Молодняк старше 6-місячного віку - РІД позитивних - виключити з племінного використання, надалі їх ставити на відгодівлю. |
2010-2015р.р. |
Головний зоотехнік господарства |
- |
| 8. |
Молоко від корів, за винятком клінічно хворих, здавати на молокозавод, де після пастеризації в звичайному технологічному режимі використовувати без обмежень. Молоко необхідне для випоювання телят профілакторного віку, використовувати тільки від своїх матерів, після профілакторного періоду від РІД негативних корів. Збірне молоко використовувати тільки після пастеризації. Молоко, отримане від корів з клінічними ознаками лейкозу, піддавати кип'ятіння і використовувати тільки всередині господарства для відгодівлі тварин. Придбати обладнання для кип'ятіння молока. |
2010-2015р.р. |
Головний зоотехнік господарства |
Пастеризацію збірного молока проводити при температурі 760
|
| 9. |
Проводити дезинфекцію тваринницьких приміщень та обладнання згідно встановленого порядку проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва. Проводити планову дератизацію. |
корівники - 2 рази на рік, телятники - після кожного звільнення від тварин. |
Керівник господарства, гл.зоотехнік, гол. ветлікар |
|
| 10. |
Осіменіння корів та телиць проводити тільки штучним методом. |
2010-2015р.р. |
гл.зоотехнік, гол. ветлікар |
- |
| 11. |
Забезпечити суворе дотримання і виконання правил асептики і антисептики при проведенні зооветеринарних заходів |
2010-2015р.р. |
гл.зоотехнік, гол. ветлікар |
Мічення тварин, взяття крові, введення вакцин, штучне запліднення, ректальне дослідження і т.д. |
| 12. |
Після переведення тварин на зимовий стійлове утримання, провести санацію літніх таборів, вивезення та біотермічні знезараження гною. |
Листопад 2010р. |
Керівник господарства, гол. ветлікар |
- |
| 13. |
Обмеження по ВЛВРХ з господарства зняти після виведення всіх хворих та інфікованих тварин та отримання двох поспіль, з інтервалом в 3 місяці, негативних результатів при серологічному дослідженні всього поголів'я тварин старше 6-місячного віку, а також виконання заходів щодо санації приміщень, території господарства та літніх таборів. |
2010р. |
Районна державна лікарня ветеринарної медицини |
- |